Відмінності між версіями «Теорія та методика фахової дисципліни Романчук Т.Ю.»
(→Інтерактивні практичні заняття) |
(→Інтерактивні практичні заняття) |
||
Рядок 23: | Рядок 23: | ||
− | --- | + | 2) Доброго вечора! |
+ | Необ'єктивність фото полягає в тому, що цей вид зображень найбільш легкий для аналізу. | ||
+ | Але учні дуже часто потрапляють у своєрідну пастку їх уявної об’єктивності. Для історика повсякденності | ||
+ | важливу групу фотосвідчень складають газетні світлини. їх вартість як історичного джерела визначається | ||
+ | доступністю і масовістю, чіткою визначеністю в просторі і часі. Вони зазвичай супроводжені підписами, | ||
+ | зрідка - вказуванням їх автора. Але з іншого боку, як різновид політично мотивованих прикладів, | ||
+ | ці фотознімки можуть бути неправдивими. Слід пам'ятати, шо практика фальсифікування фотографічних | ||
+ | зображень шляхом кадрування, використання аерографа для відалення декого чи дечого або надання | ||
+ | комусь більшої привабливості, увиразнення чи суцільної зміни тла. корегування світлотіні, | ||
+ | є такою ж старою, як і сама фотожурналістика. Прихід цифрового світлопису нині дає фотографу і | ||
+ | редакторові газетних новін ще більше можливостей для редагування і зміни фотографічних зображень | ||
+ | . Невипадково. Норман Дейвіс, посилаючись на практику ретушування офіційних фотографій за часів Сталіна, | ||
+ | у своїй книзі про європейську історію попереджав навіть, що «фотокамера, як і історик, ніколи не говорить правду» .--[[Користувач:Романчук Тетяна Юріївна|Романчук Тетяна Юріївна]] ([[Обговорення користувача:Романчук Тетяна Юріївна|обговорення]]) 19:31, 30 жовтня 2016 (EET) | ||
'''Пропоную вашій увазі лекцію з методики викладання історії на тему "Нетрадиційні форми навчання у сучасній загальноосвітній школі".''' Щоб переглянути текст лекції, перейдіть за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwOVB4NWYwa1MtUGc/edit?usp=sharing Нетрадиційні форми навчання у сучасній загальноосвітній школі]. | '''Пропоную вашій увазі лекцію з методики викладання історії на тему "Нетрадиційні форми навчання у сучасній загальноосвітній школі".''' Щоб переглянути текст лекції, перейдіть за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwOVB4NWYwa1MtUGc/edit?usp=sharing Нетрадиційні форми навчання у сучасній загальноосвітній школі]. |
Версія за 20:35, 30 жовтня 2016
Зміст
Інтерактивні практичні заняття
Доброго дня, колеги. Давайте торкнемося надзвичайно цікавої для вчителя історії теми: "Методика роботи з історичними джерелами". За цим посиланням знаходиться Матеріал "Методи роботи з візуальними джерелами" із сайту Всеукраїнської асоціації викладачів історії та суспільних дисциплін "Нова Доба"
Організація діяльності учнів із різними джерелами історичних знань
Реферат Організація роботи з історичними джерелами на уроках історії
Сокур Л.А. ДО ПИТАННЯ ВИКОРИСТАННЯ ДОКУМЕНТІВ НА УРОКАХ ІСТОРІЇ
Ознайомившись із матеріалами, дайте відповіді на такі питання:
- Чим різняться первинна і вторинна інтерпретація візуальних історичних джерел?
- У чому полягає необ'єктивність фотознімків як історичних джерел?
Дякую за співпрацю! З повагою --Ніколаєнко Світлана Петрівна (обговорення) 15:13, 20 квітня 2016 (EEST)
1)Доброго дня! Первинна і вторинна або власне історична інтерпретація візуальних історичних джерел на мою дуку звичайно відрізняються, адже первинна інтерпретація в себе включає розгляд історичного портрету,опис деякої ситуації,або певного сюжету.Слід памятати що первинна інтерпретація виконує службову роль, оскільки від ґрунтовності попереднього дослідження може залежати чистота і ґрунтовність власне вторинної інтерпретації. На цьому етапі слід звернути увагу на історичність ситуації, на співвідношення її з іншими джерелами(як текстовими так і візуальними), на історичний контекст(залучивши знання учнів, набуті з інших джерел). --Романчук Тетяна Юріївна (обговорення) 16:09, 20 квітня 2016 (EEST)
2) Доброго вечора!
Необ'єктивність фото полягає в тому, що цей вид зображень найбільш легкий для аналізу.
Але учні дуже часто потрапляють у своєрідну пастку їх уявної об’єктивності. Для історика повсякденності
важливу групу фотосвідчень складають газетні світлини. їх вартість як історичного джерела визначається доступністю і масовістю, чіткою визначеністю в просторі і часі. Вони зазвичай супроводжені підписами,
зрідка - вказуванням їх автора. Але з іншого боку, як різновид політично мотивованих прикладів, ці фотознімки можуть бути неправдивими. Слід пам'ятати, шо практика фальсифікування фотографічних зображень шляхом кадрування, використання аерографа для відалення декого чи дечого або надання комусь більшої привабливості, увиразнення чи суцільної зміни тла. корегування світлотіні, є такою ж старою, як і сама фотожурналістика. Прихід цифрового світлопису нині дає фотографу і редакторові газетних новін ще більше можливостей для редагування і зміни фотографічних зображень
. Невипадково. Норман Дейвіс, посилаючись на практику ретушування офіційних фотографій за часів Сталіна,
у своїй книзі про європейську історію попереджав навіть, що «фотокамера, як і історик, ніколи не говорить правду» .--Романчук Тетяна Юріївна (обговорення) 19:31, 30 жовтня 2016 (EET)
Пропоную вашій увазі лекцію з методики викладання історії на тему "Нетрадиційні форми навчання у сучасній загальноосвітній школі". Щоб переглянути текст лекції, перейдіть за посиланням Нетрадиційні форми навчання у сучасній загальноосвітній школі.
Завдання для Вас: розкажіть, які нетрадиційні форми уроків Ви практикуєте. Наведіть приклади --Ніколаєнко Світлана Петрівна
Відповідь на 2 завдання:-
Урок прес-конференція
- Урок-мандрівка
- Урок-слідство
- Урок-змагання
- Урок-проект
- Урок-диспут
- Інтегрований урок
- Комп'ютерний урок
Урок-змагання
Уроки-змагання швидше покликані узагальнити, систематизувати і перевірити знання учнів. Такі уроки практикую проводити з 5 класів,тому що вони у нетрадиційній ігровій формі формують
в учнів згуртованість,стійкість,бажання не підвести однокласників,допомагають розкрити особисті
здібності задля перемоги команди, до складу якої вона входить. Робота на кінцевий результат,
на пе¬ремогу змушує школяра працювати самостійно, виробляє навички самоаналізу, формує точну самооцінку. --Романчук Тетяна Юріївна (обговорення) 17:56, 30 жовтня 2016 (EET)
Продовжуємо навчатися, друзі! Пропоную ознайомитися з матеріалом викладеним на сайті Кунцівської ЗОШ на основі книги Пастушенко Н. М., Пастушенко Р. Я. Діагностування навченості: Гуманітарні дисципліни. — Львів: ВНТЛ, 2000.ДІАГНОСТУВАННЯ НАВЧЕНОСТІ ШКОЛЯРІВ З ІСТОРІЇ.
Завдання для Вас: які уміння учнів свідчитимуть про наявність принаймні поверхового розуміння здобутої історичної інформації? --Ніколаєнко Світлана Петрівна
Відповідь на 3 завдання : • встановлювати хронологічну послідовність взаємозалежних подій; • виділяти часові, просторові та явні причинно-наслідкові зв’язки між історичними фактами; • пояснювати назви історичного тексту, визначати його тематику; • складати план прочитаного (почутого) тексту, його тези чи конспект; • пояснювати терміни, які вживаються у прочитаному (почутому) тексті.--Романчук Тетяна Юріївна (обговорення) 18:03, 30 жовтня 2016 (EET)
Знайомимося з новою темою Використання програмових педагогічних засобів(ППЗ) на уроках та в позаурочний час. Завдання до теми, як завжди, на ваших персональних сторінках. З наказом МОН України Про затвердження тимчасових вимог до педагогічних програмних засобів від 15 травня 2006 року N 369 ви можете ознайомитись на сайті Асоціації підприємств інформаційних технологій України, перейшовши за посиланням Наказ МОНУ.
Завдання для Вас: на яких етапах уроку доцільно застосовувати ППЗ? --Ніколаєнко Світлана Петрівна
Відповідь на 4 завдання: ППЗ доцільно застосовувати на таких етапах уроків: • Діагностичне тестування якості засвоєння матеріалу; • У тренувальному режимі для формування умінь і навичок після вивчення теми; • У навчальному режимі; • У індивідуальній роботі з учнями; • У режимі самонавчання; • У режимі графічної ілюстрації.--Романчук Тетяна Юріївна (обговорення) 18:24, 30 жовтня 2016 (EET)
Міжпредметні зв'язки на уроках історії та суспільних дисциплін
Друзі, запрошую переглянути теоретичний матеріал за цим посиланням і виконати завдання, розміщені на ваших сторінках обговорення. Дякую і бажаю натхнення!
Завдання для Вас: наведіть приклад міжпредметних зв'язків, які Ви встановлюєте на своїх уроках --Ніколаєнко Світлана Петрівна
Відповідь на 5 завдання:
Частіше я , як вчитель історії зіштовхуюся з частковою інтеграцією, яка використовується
на певному етапі уроку і є способом активізації розумової діяльності учнів. Прикладом може
слугувати урок з всесвітньої історії на тему «Індія», що вивчається у 8 класі. На уроці я
можу використати такі міжпредметні зв’язки як: «Давня Індія». Поділ індійського суспільства на касти і варни. (6 клас. Всесвітня історія). «Індія». Утворення Делійського султанату. (7 клас. Всесвітня історія). «Відкриття європейців». Відкриття морського шляху до Індії. (8 клас. Всесвітня історія). «Індія». Географічне положення держави. (10 клас. Географія). Міжпредметні завдання по наведених зв’язках зі всесвітньою історією та географією я зможу використати лише на одному етапі – актуалізації опорних знань учнів. Часто маю справу з допоміжною інтеграцією, коли на уроці історії інтегрована дисципліна являється
засобом досягнення певного результату із засвоєння нових історичних знань і не стільки поглиблює
при цьому вже отримані знання, стільки закріплює набуті навички з інтегрованої дисципліни.
До таких предметів відносимо інформатику та математику.
Прикладом такого завдання може бути пропозиція розв’язати історичне рівняння чи вираз (зв'язок з математикою); скласти чи розв’язати тестові завдання за допомогою комп’ютерних програм або захист власного проекту – презентації (зв'язок з інформатикою).--Романчук Тетяна Юріївна (обговорення) 18:34, 30 жовтня 2016 (EET)
Наступна тема: Специфіка викладання історії Матеріал до неї ви знайдете за цим посиланням. Бажаю успіхів. Якщо виникнуть питання до мене, звертайтесь у розділі "Спілкування на моїй сторінці обговорення".
Завдання для Вас: які шляхи існують для створення проблемних ситуацій на уроках суспільних дисциплін? --Ніколаєнко Світлана Петрівна
Індивідуальні заняття
Шановні колеги! Під час індивідуальних занять зайдіть на головну сторінку цього сайту, перейдіть на сторінку порад, або зробіть це за посиланням Сторінка порад і ознайомтесь з розділом "Корисні публікації". Там ви знайдете список сайтів з важливою для вчителів суспільних дисциплін інформацією та набір ікт інструментів для роботи з учнями! Вдалого вам використання!!! Будуть питання - звертайтеся. --Ніколаєнко Світлана Петрівна
Консультації
Шановні колеги! Під час консультації ви можете ставити мені запитання з методики викладання суспільних дисциплін тут.
У якості моєї консультації пропоную вам корисний матеріал з теми Кабінет історії
Кабінет історії на сайті вчителя історії КЗШ № 37 Пивовар С.В. --Ніколаєнко Світлана Петрівна