Відмінності між версіями «Теорія та методика фахової дисципліни Яловець С.М.»
(→Інтерактивні практичні заняття) |
|||
| (не показані 10 проміжних версій 2 учасників) | |||
| Рядок 30: | Рядок 30: | ||
| − | ---- | + | ----Я практикую уроки -семінари, урок-змагання (це КВН),театралізовані уроки _(урок-спектакль)рольові ігри (урок-суд)--[[Користувач:Яловець Світлана Миколаївна|Яловець Світлана Миколаївна]] |
'''Продовжуємо навчатися, друзі!''' Пропоную ознайомитися з матеріалом викладеним на сайті Кунцівської ЗОШ на основі книги Пастушенко Н. М., Пастушенко Р. Я. Діагностування навченості: Гуманітарні дисципліни. — Львів: ВНТЛ, 2000.[http://kuncevo.ucoz.ru/publ/diagnostuvannja_navchenosti_shkoljariv_z_istoriji/1-1-0-13 ДІАГНОСТУВАННЯ НАВЧЕНОСТІ ШКОЛЯРІВ З ІСТОРІЇ]. | '''Продовжуємо навчатися, друзі!''' Пропоную ознайомитися з матеріалом викладеним на сайті Кунцівської ЗОШ на основі книги Пастушенко Н. М., Пастушенко Р. Я. Діагностування навченості: Гуманітарні дисципліни. — Львів: ВНТЛ, 2000.[http://kuncevo.ucoz.ru/publ/diagnostuvannja_navchenosti_shkoljariv_z_istoriji/1-1-0-13 ДІАГНОСТУВАННЯ НАВЧЕНОСТІ ШКОЛЯРІВ З ІСТОРІЇ]. | ||
| Рядок 37: | Рядок 37: | ||
| + | Про наявність принаймні поверхового розуміння здобутої історичної інформації свідчитимуть уміння. | ||
| + | • встановлювати хронологічну послідовність взаємозалежних подій; | ||
| + | |||
| + | • виділяти часові, просторові та явні причинно-наслідкові зв’язки між історичними фактакми; | ||
| + | |||
| + | • пояснювати назви історичного тексту, визначати його тематику; | ||
| + | |||
| + | • складати план прочитаного (почутого) тексту, його тези чи конспект; | ||
| + | |||
| + | • пояснювати терміни, які вживаються у прочитаному (почутому) тексті. | ||
| + | |||
| + | Про розуміння історичних текстів або зображень свідчать і враження, які з’являються в учнів від прочитаного, побаченого, почутого. їхні враження виявляються в тому, що до тексту своєї розповіді вони включають висловлювання оцінного характеру, дають власну емоційну та моральну оцінку історичним подіям чи особам, про які розповідають. Наприклад: на жаль, Галицько-Волинське князівство перестало існувати; Данило Галицький був доброю людиною і хорошим правителем, воїни б’ються мужньо і готові стояти на смерть. | ||
| + | |||
| + | Обидва зазначені раніше рівні можна об’єднати в один, розглядаючи його як рівень запам’ятовування та розуміння історичної інформації. Підставою для цього може бути те, що учень здатний виконати цілий ряд завдань на запам’ятовування історичної інформації, завдяки тому що запам’ятав вислів, який передає зв’язок між фактами (наприклад, між фактом, що був 988 рік, і фактом, що було хрещення Русі), або завдяки тому, що зрозумів цей зв’язок, осмисливши текст. Впоратись із завданням на розуміння історичної інформації лише завдяки добрій пам’яті також можна, хоч це й непросто. | ||
| + | |||
| + | Наступний (третій чи другий) рівень історичної освіти є рівнем застосування наявних знань про історичні факти та процедур їх реконструкції і пояснення (стандартних умінь). На цьому рівні учень виявляє здатність не тільки до емпіричного, а й до теоретичного мислення, застосовує для здобуття історичних знань повідомлені йому (відомі) алгоритми дій з історичними текстами, малюнками, картами. Спираючись на свої вміння, він занурюється в приховану частину історичного пояснення, виконує аналогічні завдання, укладає карти, схеми, тексти (розповіді, описи) за планом.--[[Користувач:Яловець Світлана Миколаївна|Яловець Світлана Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Яловець Світлана Миколаївна|обговорення]]) 11:44, 31 жовтня 2016 (EET) | ||
---- | ---- | ||
| Рядок 45: | Рядок 61: | ||
| − | ---- | + | ----Діогнастичне тестування якості засвоєння меріалу; |
| + | У тренувальномі режимі для формування умінь і навичок після вивчення теми; | ||
| + | - Унавчальному режимі; | ||
| + | -У індивідуальній роботі з учнями%; | ||
| + | -У режимі самонавчання; | ||
| + | _У режимі графічної ілюстрації.----[[Користувач:Яловець Світлана Миколаївна|Яловець Світлана Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Яловець Світлана Миколаївна|обговорення]]) 10:42, 1 листопада 2016 (EET) ( | ||
'''Міжпредметні зв'язки на уроках історії та суспільних дисциплін''' | '''Міжпредметні зв'язки на уроках історії та суспільних дисциплін''' | ||
| Рядок 53: | Рядок 74: | ||
| − | ---- | + | -----Міжпредметний |
| + | -бінарний | ||
| + | - інтегрований--[[Користувач:Яловець Світлана Миколаївна|Яловець Світлана Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Яловець Світлана Миколаївна|обговорення]]) 12:06, 31 жовтня 2016 (EET). | ||
Наступна тема: '''Специфіка викладання історії''' [https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwSkIzeVJuMHI0VW8/view?usp=sharing Матеріал до неї ви знайдете за цим посиланням]. Бажаю успіхів. Якщо виникнуть питання до мене, звертайтесь у розділі "Спілкування на моїй сторінці обговорення". | Наступна тема: '''Специфіка викладання історії''' [https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwSkIzeVJuMHI0VW8/view?usp=sharing Матеріал до неї ви знайдете за цим посиланням]. Бажаю успіхів. Якщо виникнуть питання до мене, звертайтесь у розділі "Спілкування на моїй сторінці обговорення". | ||
| Рядок 61: | Рядок 84: | ||
| − | ---- | + | ----Для створення проблемних ситуацій існують такі шляхи: постановка проблемних завдань, організація дискусії на уроці, організація пошукової роботи школярів.--[[Користувач:Яловець Світлана Миколаївна|Яловець Світлана Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Яловець Світлана Миколаївна|обговорення]]) 12:16, 31 жовтня 2016 (EET) |
==== Індивідуальні заняття ==== | ==== Індивідуальні заняття ==== | ||
| + | Шановні колеги! Під час індивідуальних занять зайдіть на головну сторінку цього сайту, перейдіть на сторінку порад, або зробіть це за посиланням [[Сторінка порад]] і ознайомтесь з розділом "Корисні публікації". Там ви знайдете список сайтів з важливою для вчителів суспільних дисциплін інформацією та набір ікт інструментів для роботи з учнями! Вдалого вам використання!!! Будуть питання - звертайтеся. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] | ||
==== Консультації ==== | ==== Консультації ==== | ||
| + | Шановні колеги! Під час консультації ви можете ставити мені запитання з методики викладання суспільних дисциплін тут. | ||
| + | |||
| + | У якості моєї консультації пропоную вам корисний матеріал з теми '''Кабінет історії''' | ||
| + | [https://sites.google.com/site/pivovarsvitlanavasilivna/kabinet-istoriie Кабінет історії на сайті вчителя історії КЗШ № 37 Пивовар С.В.] | ||
| + | --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] | ||
====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ==== | ====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ==== | ||
| Рядок 72: | Рядок 101: | ||
==== Проведення та перевірка модульного контролю ==== | ==== Проведення та перевірка модульного контролю ==== | ||
| + | [http://LearningApps.org/view2485014 '''''Вікторина модульного контролю'''''] | ||
Поточна версія на 11:46, 1 листопада 2016
Зміст
Інтерактивні практичні заняття
Доброго дня, колеги. Давайте торкнемося надзвичайно цікавої для вчителя історії теми: "Методика роботи з історичними джерелами". За цим посиланням знаходиться Матеріал "Методи роботи з візуальними джерелами" із сайту Всеукраїнської асоціації викладачів історії та суспільних дисциплін "Нова Доба"
Організація діяльності учнів із різними джерелами історичних знань
Реферат Організація роботи з історичними джерелами на уроках історії
Сокур Л.А. ДО ПИТАННЯ ВИКОРИСТАННЯ ДОКУМЕНТІВ НА УРОКАХ ІСТОРІЇ
Ознайомившись із матеріалами, дайте відповіді на такі питання:
- Чим різняться первинна і вторинна інтерпретація візуальних історичних джерел?
- У чому полягає необ'єктивність фотознімків як історичних джерел?
Дякую за співпрацю! З повагою --Ніколаєнко Світлана Петрівна (обговорення) 15:16, 20 квітня 2016 (EEST)
Доброго дня. Первинна і вторинна інтерпритація візуальних джерел вірізняється тим , що первинна зводиться до аналізу ситуації , а вторинна як метод дослідження джерел.Яловець Світлана Миколаївна (обговорення) 15:30, 20 квітня 2016 (EEST)
Необ'єктивність фотодокументів полягає в тому , що людина може позувати фотографу.--Яловець Світлана Миколаївна (обговорення) 15:41, 20 квітня 2016 (EEST)
Пропоную вашій увазі лекцію з методики викладання історії на тему "Нетрадиційні форми навчання у сучасній загальноосвітній школі". Щоб переглянути текст лекції, перейдіть за посиланням Нетрадиційні форми навчання у сучасній загальноосвітній школі.
Завдання для Вас: розкажіть, які нетрадиційні форми уроків Ви практикуєте. Наведіть приклади --Ніколаєнко Світлана Петрівна
Я практикую уроки -семінари, урок-змагання (це КВН),театралізовані уроки _(урок-спектакль)рольові ігри (урок-суд)--Яловець Світлана Миколаївна
Продовжуємо навчатися, друзі! Пропоную ознайомитися з матеріалом викладеним на сайті Кунцівської ЗОШ на основі книги Пастушенко Н. М., Пастушенко Р. Я. Діагностування навченості: Гуманітарні дисципліни. — Львів: ВНТЛ, 2000.ДІАГНОСТУВАННЯ НАВЧЕНОСТІ ШКОЛЯРІВ З ІСТОРІЇ.
Завдання для Вас: які уміння учнів свідчитимуть про наявність принаймні поверхового розуміння здобутої історичної інформації? --Ніколаєнко Світлана Петрівна
Про наявність принаймні поверхового розуміння здобутої історичної інформації свідчитимуть уміння.
• встановлювати хронологічну послідовність взаємозалежних подій;
• виділяти часові, просторові та явні причинно-наслідкові зв’язки між історичними фактакми;
• пояснювати назви історичного тексту, визначати його тематику;
• складати план прочитаного (почутого) тексту, його тези чи конспект;
• пояснювати терміни, які вживаються у прочитаному (почутому) тексті.
Про розуміння історичних текстів або зображень свідчать і враження, які з’являються в учнів від прочитаного, побаченого, почутого. їхні враження виявляються в тому, що до тексту своєї розповіді вони включають висловлювання оцінного характеру, дають власну емоційну та моральну оцінку історичним подіям чи особам, про які розповідають. Наприклад: на жаль, Галицько-Волинське князівство перестало існувати; Данило Галицький був доброю людиною і хорошим правителем, воїни б’ються мужньо і готові стояти на смерть.
Обидва зазначені раніше рівні можна об’єднати в один, розглядаючи його як рівень запам’ятовування та розуміння історичної інформації. Підставою для цього може бути те, що учень здатний виконати цілий ряд завдань на запам’ятовування історичної інформації, завдяки тому що запам’ятав вислів, який передає зв’язок між фактами (наприклад, між фактом, що був 988 рік, і фактом, що було хрещення Русі), або завдяки тому, що зрозумів цей зв’язок, осмисливши текст. Впоратись із завданням на розуміння історичної інформації лише завдяки добрій пам’яті також можна, хоч це й непросто.
Наступний (третій чи другий) рівень історичної освіти є рівнем застосування наявних знань про історичні факти та процедур їх реконструкції і пояснення (стандартних умінь). На цьому рівні учень виявляє здатність не тільки до емпіричного, а й до теоретичного мислення, застосовує для здобуття історичних знань повідомлені йому (відомі) алгоритми дій з історичними текстами, малюнками, картами. Спираючись на свої вміння, він занурюється в приховану частину історичного пояснення, виконує аналогічні завдання, укладає карти, схеми, тексти (розповіді, описи) за планом.--Яловець Світлана Миколаївна (обговорення) 11:44, 31 жовтня 2016 (EET)
Знайомимося з новою темою Використання програмових педагогічних засобів(ППЗ) на уроках та в позаурочний час. Завдання до теми, як завжди, на ваших персональних сторінках. З наказом МОН України Про затвердження тимчасових вимог до педагогічних програмних засобів від 15 травня 2006 року N 369 ви можете ознайомитись на сайті Асоціації підприємств інформаційних технологій України, перейшовши за посиланням Наказ МОНУ.
Завдання для Вас: на яких етапах уроку доцільно застосовувати ППЗ? --Ніколаєнко Світлана Петрівна
Діогнастичне тестування якості засвоєння меріалу;
У тренувальномі режимі для формування умінь і навичок після вивчення теми; - Унавчальному режимі; -У індивідуальній роботі з учнями%; -У режимі самонавчання; _У режимі графічної ілюстрації.----Яловець Світлана Миколаївна (обговорення) 10:42, 1 листопада 2016 (EET) (
Міжпредметні зв'язки на уроках історії та суспільних дисциплін Друзі, запрошую переглянути теоретичний матеріал за цим посиланням і виконати завдання, розміщені на ваших сторінках обговорення. Дякую і бажаю натхнення!
Завдання для Вас: наведіть приклад міжпредметних зв'язків, які Ви встановлюєте на своїх уроках --Ніколаєнко Світлана Петрівна
Міжпредметний
-бінарний - інтегрований--Яловець Світлана Миколаївна (обговорення) 12:06, 31 жовтня 2016 (EET).
Наступна тема: Специфіка викладання історії Матеріал до неї ви знайдете за цим посиланням. Бажаю успіхів. Якщо виникнуть питання до мене, звертайтесь у розділі "Спілкування на моїй сторінці обговорення".
Завдання для Вас: які шляхи існують для створення проблемних ситуацій на уроках суспільних дисциплін? --Ніколаєнко Світлана Петрівна
Для створення проблемних ситуацій існують такі шляхи: постановка проблемних завдань, організація дискусії на уроці, організація пошукової роботи школярів.--Яловець Світлана Миколаївна (обговорення) 12:16, 31 жовтня 2016 (EET)
Індивідуальні заняття
Шановні колеги! Під час індивідуальних занять зайдіть на головну сторінку цього сайту, перейдіть на сторінку порад, або зробіть це за посиланням Сторінка порад і ознайомтесь з розділом "Корисні публікації". Там ви знайдете список сайтів з важливою для вчителів суспільних дисциплін інформацією та набір ікт інструментів для роботи з учнями! Вдалого вам використання!!! Будуть питання - звертайтеся. --Ніколаєнко Світлана Петрівна
Консультації
Шановні колеги! Під час консультації ви можете ставити мені запитання з методики викладання суспільних дисциплін тут.
У якості моєї консультації пропоную вам корисний матеріал з теми Кабінет історії
Кабінет історії на сайті вчителя історії КЗШ № 37 Пивовар С.В. --Ніколаєнко Світлана Петрівна
