Відмінності між версіями «Соціально-гуманітарний кредитний модуль Радченко І.Ю.»
(→Індивідуальні заняття) |
(→Проведення та перевірка модульного контролю) |
||
| (не показані 14 проміжних версій 2 учасників) | |||
| Рядок 11: | Рядок 11: | ||
# На основі взаємодії філософії та освіти упродовж тривалого історичного часу формувалася нова галузь філософії – філософія освіти. В умовах кризи освіти, яка наприкінці ХХ ст. визнана ООН однією з найзагрозливіших глобальних проблем людства, нагальним постав пошук методів і засобів виходу освіти з кризової ситуації та визначення її перспектив. У цьому складному та суперечливому процесі особливу роль відіграє філософія. Філософське дослідження освіти необхідне: По-перше, лише філософія в змозі узагальнити всі знання про освітній процес і звести їх у систему, хоча освіту досліджує багато наук: педагогіка, психологія, соціологія і т. ін. По-друге, нині філософія, формуючи загальну картину освіти, тим самим здатна розкрити в повноті її функціональний прояв в інформаційному суспільстві. Філософія також переконливо доводить, що освіта є дійовим засобом вирішення решти глобальних проблем сучасності: війни та миру, екології, продовольства, техногенних загроз тощо. По-третє, філософія виступає в системі досліджень освіти окремими науками загальною методологічною основою. Всі причетні до цього науки (педагогіка, психологія, політологія, соціологія тощо) напрацьовують свої методи, але вони не охоплюють увесь освітній процес. Це завдання філософського сприйняття світу. По-четверте, важливим завданням філософії залишається остаточне з’ясування суті та змісту самого поняття «філософія освіти». Сучасна філософія освіти орієнтує не на вивчення “основ наук”, що було притаманно класичній педагогіці, а на оволодіння різними способами діяльності, що відкриває можливості для реалізації внутрішніх ресурсів особистості. | # На основі взаємодії філософії та освіти упродовж тривалого історичного часу формувалася нова галузь філософії – філософія освіти. В умовах кризи освіти, яка наприкінці ХХ ст. визнана ООН однією з найзагрозливіших глобальних проблем людства, нагальним постав пошук методів і засобів виходу освіти з кризової ситуації та визначення її перспектив. У цьому складному та суперечливому процесі особливу роль відіграє філософія. Філософське дослідження освіти необхідне: По-перше, лише філософія в змозі узагальнити всі знання про освітній процес і звести їх у систему, хоча освіту досліджує багато наук: педагогіка, психологія, соціологія і т. ін. По-друге, нині філософія, формуючи загальну картину освіти, тим самим здатна розкрити в повноті її функціональний прояв в інформаційному суспільстві. Філософія також переконливо доводить, що освіта є дійовим засобом вирішення решти глобальних проблем сучасності: війни та миру, екології, продовольства, техногенних загроз тощо. По-третє, філософія виступає в системі досліджень освіти окремими науками загальною методологічною основою. Всі причетні до цього науки (педагогіка, психологія, політологія, соціологія тощо) напрацьовують свої методи, але вони не охоплюють увесь освітній процес. Це завдання філософського сприйняття світу. По-четверте, важливим завданням філософії залишається остаточне з’ясування суті та змісту самого поняття «філософія освіти». Сучасна філософія освіти орієнтує не на вивчення “основ наук”, що було притаманно класичній педагогіці, а на оволодіння різними способами діяльності, що відкриває можливості для реалізації внутрішніх ресурсів особистості. | ||
# Можна виділити такі основні завдання філософії освіти: • аналіз й осмислення сучасного стану систем освіти та дослідження спрямованості стратегічних змін у сфері освіти; • вивчення способів систематизації й структуризації педагогічних знань та виявлення найбільш оптимальних критеріїв і способів структуризації педагогічного знання. Сучасні вчені називають такі завдання соціології освіти: • вивчення потреб в освіті, розуміння й оцінка її ролі в житті суспільства та особистому житті людини; • оцінка рівня і якості знань у контексті їх соціальної значущості; • аналіз ставлення суспільства і тих, хто навчається, до освіти, виявлення її соціальної цінності; • виявлення ролі освіти як чинника соціального статусу; • визначення міри впливу освіти на динаміку моральних потреб і інтересів. | # Можна виділити такі основні завдання філософії освіти: • аналіз й осмислення сучасного стану систем освіти та дослідження спрямованості стратегічних змін у сфері освіти; • вивчення способів систематизації й структуризації педагогічних знань та виявлення найбільш оптимальних критеріїв і способів структуризації педагогічного знання. Сучасні вчені називають такі завдання соціології освіти: • вивчення потреб в освіті, розуміння й оцінка її ролі в житті суспільства та особистому житті людини; • оцінка рівня і якості знань у контексті їх соціальної значущості; • аналіз ставлення суспільства і тих, хто навчається, до освіти, виявлення її соціальної цінності; • виявлення ролі освіти як чинника соціального статусу; • визначення міри впливу освіти на динаміку моральних потреб і інтересів. | ||
| − | --[[Користувач:Радченко Ірина Юріївна|Радченко Ірина Юріївна]] ([[Обговорення користувача:Радченко Ірина Юріївна|обговорення]]) 20:52, 12 квітня 2015 (EEST) | + | --[[Користувач:Радченко Ірина Юріївна|Радченко Ірина Юріївна]] ([[Обговорення користувача:Радченко Ірина Юріївна|обговорення]]) 20:52, 12 квітня 2015 (EEST) |
| + | |||
| + | Дякую за відповіді. Людмила Олександрівна Рідченко. | ||
---- | ---- | ||
---- | ---- | ||
| Рядок 27: | Рядок 29: | ||
# Не підлягає сумніву нагальна необхідність кардинальної реорганізації української системи освіти. Ключовою постаттю в цій справі є педагог нової генерації. Такий педагог має інтегрувати освітню, виховну та науково-дослідницьку діяльність; уміє вести науковий пошук, володіє методикою творчого процесу і вміло використовує у повсякденній практиці здобутки досягнутого. Головні підстави наукової освіти педагога. По-перше, для успішної науково-дослідницької діяльності педагог має мати чітке уявлення про методологію – вчення про способи організації і побудови теоретичної та практичної діяльності людини. В основу методології того часу лягли два методи – індукції та дедукції, хоча використовувалися і спостереження, вимірювання, порівняння тощо. По-друге, дуже важливим для наукової діяльності педагога є повне оволодіння ним філософською методологією, яка зосереджена в діалектичному та метафізичному методах пізнання. По-третє, успіх педагога-дослідника залежить і від глибокого знання дослідницької системи. Без того неможливе послідовне та якісне виконання наукової роботи в усіх її формах: підготовці рефератів, курсових і дипломних робіт, наукових статей, монографій, дисертацій тощо. Основні елементи дослідницької системи: 1. Тема дослідження. Вона має не лише охоплювати весь вузол проблем, які слід вирішити в науковій роботі, а й чітко зазначати межі наукового завдання. Введення в тему додаткових рішень або недоопрацювання визначених завдань – позбавляє роботу якісної достовірності. 2. Мета. Це мисленне, ідеальне визначення наперед результатів роботи. Зміст мети залежить від знання об’єктивних законів реальності (не створення «вічного двигуна»), від реальних можливостей науковця (не реально студенту готувати докторську дисертацію), наявних засобів дослідження, фінансування роботи тощо. 3. Об’єкт – чітко визначена ділянка реальності, на яку спрямована дослідницька діяльність (педагогіка, освіта, фізика, соціально-гуманітарна сфера і т.п.). 4. Предмет. Певні стани, властивості, можливості, параметри, характеристики і т.п. об’єкта дослідження, на що безпосередньо спрямований науковий пошук. 5. Завдання. Чітко визначена послідовність проблем, які слід вирішити. 6. Гіпотеза (латиною – «здогад»). Передбачуване вирішення висунутих проблем, але не перевірене практикою. 7. Принципи (латиною – «початок», «основа»). Керівні положення, вимоги, завдяки яким здобувається вірне рішення проблеми, перетворення гіпотези в теорію, тобто в достовірні знання. Головними принципами наукового дослідження є, насамперед, об’єктивність і повторюваність. 8. Методи – шляхи, способи наукового дослідження. Вони є емпіричного та теоретичного рівнів (про що вже йшла мова). У кожній галузі наукового дослідження вони в комплексі формують дослідницькі методики. 9. Критерії (грецькою – «засоби для судження»). Найкращим критерієм перевірки достовірності результатів дослідження є практика. Приміняється ще й верифікація – перевірка досягнутого в лабораторних умовах. Можливий і конвенціалізм – домовленість учених щодо істинності результатів (коли відсутня можливість перевірки практикою). 10. Результати – кінцеве явище в дослідженні, практичній діяльності, освіті, мисленні тощо. 11. Класифікація результатів. Систематизація доведеного, відповідно до сфери знань, ієрархії науки, аргументів тощо. 12. Оцінка досягнутих результатів, виявлення їх повноти, недоліків і т.п. 13. Висновки з досягнутого, відповідно поставленій меті, та вирішенню завдань дослідження. 14. Визначення наступних проблем, що витікають з результатів дослідження. 15. Оформлення досягнутих результатів. | # Не підлягає сумніву нагальна необхідність кардинальної реорганізації української системи освіти. Ключовою постаттю в цій справі є педагог нової генерації. Такий педагог має інтегрувати освітню, виховну та науково-дослідницьку діяльність; уміє вести науковий пошук, володіє методикою творчого процесу і вміло використовує у повсякденній практиці здобутки досягнутого. Головні підстави наукової освіти педагога. По-перше, для успішної науково-дослідницької діяльності педагог має мати чітке уявлення про методологію – вчення про способи організації і побудови теоретичної та практичної діяльності людини. В основу методології того часу лягли два методи – індукції та дедукції, хоча використовувалися і спостереження, вимірювання, порівняння тощо. По-друге, дуже важливим для наукової діяльності педагога є повне оволодіння ним філософською методологією, яка зосереджена в діалектичному та метафізичному методах пізнання. По-третє, успіх педагога-дослідника залежить і від глибокого знання дослідницької системи. Без того неможливе послідовне та якісне виконання наукової роботи в усіх її формах: підготовці рефератів, курсових і дипломних робіт, наукових статей, монографій, дисертацій тощо. Основні елементи дослідницької системи: 1. Тема дослідження. Вона має не лише охоплювати весь вузол проблем, які слід вирішити в науковій роботі, а й чітко зазначати межі наукового завдання. Введення в тему додаткових рішень або недоопрацювання визначених завдань – позбавляє роботу якісної достовірності. 2. Мета. Це мисленне, ідеальне визначення наперед результатів роботи. Зміст мети залежить від знання об’єктивних законів реальності (не створення «вічного двигуна»), від реальних можливостей науковця (не реально студенту готувати докторську дисертацію), наявних засобів дослідження, фінансування роботи тощо. 3. Об’єкт – чітко визначена ділянка реальності, на яку спрямована дослідницька діяльність (педагогіка, освіта, фізика, соціально-гуманітарна сфера і т.п.). 4. Предмет. Певні стани, властивості, можливості, параметри, характеристики і т.п. об’єкта дослідження, на що безпосередньо спрямований науковий пошук. 5. Завдання. Чітко визначена послідовність проблем, які слід вирішити. 6. Гіпотеза (латиною – «здогад»). Передбачуване вирішення висунутих проблем, але не перевірене практикою. 7. Принципи (латиною – «початок», «основа»). Керівні положення, вимоги, завдяки яким здобувається вірне рішення проблеми, перетворення гіпотези в теорію, тобто в достовірні знання. Головними принципами наукового дослідження є, насамперед, об’єктивність і повторюваність. 8. Методи – шляхи, способи наукового дослідження. Вони є емпіричного та теоретичного рівнів (про що вже йшла мова). У кожній галузі наукового дослідження вони в комплексі формують дослідницькі методики. 9. Критерії (грецькою – «засоби для судження»). Найкращим критерієм перевірки достовірності результатів дослідження є практика. Приміняється ще й верифікація – перевірка досягнутого в лабораторних умовах. Можливий і конвенціалізм – домовленість учених щодо істинності результатів (коли відсутня можливість перевірки практикою). 10. Результати – кінцеве явище в дослідженні, практичній діяльності, освіті, мисленні тощо. 11. Класифікація результатів. Систематизація доведеного, відповідно до сфери знань, ієрархії науки, аргументів тощо. 12. Оцінка досягнутих результатів, виявлення їх повноти, недоліків і т.п. 13. Висновки з досягнутого, відповідно поставленій меті, та вирішенню завдань дослідження. 14. Визначення наступних проблем, що витікають з результатів дослідження. 15. Оформлення досягнутих результатів. | ||
--[[Користувач:Радченко Ірина Юріївна|Радченко Ірина Юріївна]] ([[Обговорення користувача:Радченко Ірина Юріївна|обговорення]]) 20:52, 12 квітня 2015 (EEST) | --[[Користувач:Радченко Ірина Юріївна|Радченко Ірина Юріївна]] ([[Обговорення користувача:Радченко Ірина Юріївна|обговорення]]) 20:52, 12 квітня 2015 (EEST) | ||
| + | |||
| + | Дякую за відповіді. Людмила Олександрівна Рідченко. | ||
==== Індивідуальні заняття ==== | ==== Індивідуальні заняття ==== | ||
| Рядок 40: | Рядок 44: | ||
--[[Користувач:Радченко Ірина Юріївна|Радченко Ірина Юріївна]] ([[Обговорення користувача:Радченко Ірина Юріївна|обговорення]]) 11:08, 19 квітня 2015 (EEST) | --[[Користувач:Радченко Ірина Юріївна|Радченко Ірина Юріївна]] ([[Обговорення користувача:Радченко Ірина Юріївна|обговорення]]) 11:08, 19 квітня 2015 (EEST) | ||
| + | |||
| + | Дякую за відповіді. Людмила Олександрівна Рідченко. | ||
---- | ---- | ||
---- | ---- | ||
| + | Доброго дня, Шановна Ірина Юріївна! Запрошую Вас до індивідуального заняття №2. Прошу ознайомитися з джерелами: 1. Василь Шинкарук Забезпечення якісної освіти впродовж життя. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukraine2015.org.ua/tsil2 . 2. Здіорук С.І., Іщенко А.Ю., Карпенко М.М. Аналітична доповідь. Формування єдиного відкритого освітньо-наукового простору України: оптимальне використання засобів забезпечення випереджального розвитку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/Science_educational-e2f67.pdf . 3. Карпенко М.М. Перспективи реалізації в Україні концепції освіти протягом життя: чинники і механізм [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/sp/2011_4/045-051.pdf . 4. Карпенко М. Аналітична записка. Освіта протягом життя: світовий досвід і Українська практика [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/252/ . 5. Ничкало Н. Г. Неперервна професійна освіта як філософська та педагогічна категорія / Н. Никало // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – 2001. – Вип. 1. – С. 9–22. 6. Сігаєва Л. Е. Розвиток освіти дорослих в Україні (друга половина ХХ ст. – початок ХХІ) : монографія / за ред. С. О. Сисоєвої. – К. : ТОВ «ЕКМО», 2010. – С. 318; та дайте відповіді на запитання: 1) назвіть три основні форми освіти?; 2) як Ви розумієте термін "відкрита освіта"?. | ||
| + | |||
| + | --[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:13, 8 червня 2015 (EEST) | ||
| + | ---- | ||
| + | Ваші відповіді: | ||
| + | 1. Формальна освіта – початкова, загальна середня освіта, середня професійна освіта, вища освіта, освіта після закінчення ВНЗ (аспірантура й докторантура), підвищення кваліфікації й перепідготовка фахівців і керівників з вищою і середньою професійною освітою в інститутах, на факультетах і курсах підвищення кваліфікації й професійної перепідготовки; | ||
| + | - неформальна освіта – професійно спрямовані й загальнокультурні курси навчання в центрах освіти дорослих, у лекторіях товариства „Знання”, по телебаченню, на різних курсах інтенсивного навчання; | ||
| + | - інформальна освіта є загальним терміном для освіти за межами стандартного освітнього середовища – індивідуальна пізнавальна діяльність, що супроводжує повсякденне життя, реалізується за рахунок власної активності індивідів в оточуючому культурно-освітньому середовищі; спілкування, читання, відвідування установ культури, подорожі, засоби масової інформації тощо. При цьому людина перетворює освітні потенціали суспільства в дієві чинники свого розвитку. | ||
| + | |||
| + | 2. Відкрита освіта — це складна соціальна система, здатна до швидкого реагування у зв'язку з мінливими соціально-економічними ситуаціями, індивідуальними та груповими освітніми потребами і запитами. Вона базується на світоглядних і методологічних засадах відкритості та безперервності процесу пізнання | ||
| + | |||
| + | --[[Користувач:Радченко Ірина Юріївна|Радченко Ірина Юріївна]] ([[Обговорення користувача:Радченко Ірина Юріївна|обговорення]]) 17:39, 12 червня 2015 (EEST) | ||
==== Консультації ==== | ==== Консультації ==== | ||
| + | Доброго дня, сьогодні з 11.00 по 12.20 у нас з Вами час для консультації. Якщо у Вас виникли запитання, я буду рада дати на них відповіді. | ||
| + | --[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:14, 2 червня 2015 (EEST) | ||
====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ==== | ====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ==== | ||
| + | Доброго дня! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України". На Вашу думку, чи потребує змін та доповнень сучасна система освіти України? Що з традиційного навчання треба зберегти і чому? | ||
| + | --[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 13:16, 5 травня 2015 (EEST) | ||
| + | ---- | ||
| + | Ваші відповіді: | ||
| + | |||
| + | Система освіти однозначно потребує змін, але відразу наголошую, що зміни не повинні шкодити дитині, а також їх батькам і, нехай зі мною не погоджуються чиновники від освіти, але і вчителям. Процеси перетворення повинні бути гуманними до всіх учасників навчально-виховного процесу і продумані так, щоб не була зламана доля людей і не викинута на «смітник» життя жодна людина. Система освіти в державі досить розгалужена й передбачає дошкільну та загальну середню освіту, позашкільну освіту, професійно-технічну, вищу й післядипломну освіту, аспірантуру, докторантуру та самоосвіту. Дошкільна освіта в державі повинна бути найякіснішою та найдоступнішою і бути різних форм власності. Дитячі садочки для діток від 0 до 3 років здебільшого повинні бути приватними і не значна кількість на балансі місцевої громади, а можливо і держави для незабезпечених верст населення. Це для молоденьких мам, які потратили у скруту і потребують негайної роботи, щоб підняти свою крихітку, для одиноких мам, які стали одинокими з різних причин, дуже бідні сім’ї. У садочках повинна бути достатня кількість вихователів, нянь, медичного персоналу. Дошкільні заклади для дітей 3- 6 років повинні бути в кожному населеному пункті, де є діти і бути різної форми власності, але з єдиним державним стандартом навчання, щоб діти 6 років мали рівні права і можливості при переході до початкової освіти.Школа повинна залишатися трьохступеневою. Початкової освіти 4 роки достатньо. Школи початкової освіти повинні також бути в кожному населеному пункті, де є в них потреба. Початкова школа повинна бути лише державною і фінансуватися з державного бюджету, ця освіта повинна мати чіткі стандарти, які повинні бути виконані обов’язково, хоч дитина навчається в класі, хоч за індивідуальною формою навчання. В класах початкової школи не повинно бути більше 15 учнів, (у селах не менше 5 учнів), а якщо є дитина з особливими потребами , то обов’язково повинен бути помічник учителя. Після початкової школи провести підсумкові контрольні роботи, які мають вирішальне значення на річні оцінки і лише за завданнями відповідного управління освіти або загальнодержавними. Середня школа бажано, щоб існувала 5 років, як і було раніше, але переглянути навчальні дисципліни, що вивчаються в середній школі. Учителі в середній школі повинні мати багатопрофільну підготовку. Наприклад, «учитель української мови, літератури, світової літератури», «учитель історії, географії, правознавства, етики», «учитель математики, фізики, інформатики», «учитель біології, хімії та трудового навчання», «учитель фізкультури та основ здоров’я», «учитель культури (музика, образотворче мистецтво, культура), «учитель іноземної мови (як мінімум двох)». Таким чином зменшиться кількість учителів у середній школі і вони отримають більші можливості для роботи. Після закінчення середньої школи обов’язково повинна бути ДПА, але не в формі ЗНО, як пропонують, а в школі. Вона повинна охоплювати всі основні предмети, проходити за загальнодержавними завданнями і обов’язково в кожну школу повинні бути делеговані представники, але не з освіти, а, наприклад, від громадськості, але вони присутні лише в якості спостерігачів. Середня школа повинна функціонувати в кожному місті у розрахунку 25 учнів у класі (кількість таких шкіл залежить від кількості учнів у населеному пункті, від протяжності міста, характеру місцевості, можливості доведення дітей до шкіл тощо), у селах при наявності 5 учнів у класі, але не менше 25 учнів у школі. Справедливо було б ввести шкалу оплати праці учителя і в залежності від кількості учнів у класі. Наприклад, 1 рівень – від 5 до 10, другий рівень – від 10 до 20, третій рівень – від 20 до 30. Дана градація зняла б напругу в стосунках учителів, що працюють з великими колективами та маленькими. Старша школа повинна бути лише багатопрофільна і не обов’язкова для закінчення. В неї повинні набирати за конкурсом учнів, що готуються для вступу до ВНЗ та мають середній бал не менше 8. Решта учнів повинні отримати можливість здобувати робітничі професії у професійні школі і разом з тим мати можливість загальної розвиваючої підготовки. Для тих учнів, що змогли показати високі результати в професійних школах потрібно передбачити можливість здобуття вищої освіти за обраною професією після здачі фахової атестації. Для учнів від 16 до 18 років навчання обов’язкове або в профільній, або професійній школі. Кількість таких шкіл у регіоні (країні) залежить від кількості населення і може бути не стабільною (тобто скорочуватися, якщо скоротилася кількість учнів, або ж збільшуватися). ВНЗ бажано, щоб були державними, мали певні державні стандарти навчання, але мали свою автономію. Чітко визначитися з переліком спеціальностей, які в перспективі потрібні державі і мати лише таке державне замовлення. В цих навчальних закладах передбачити можливість навчання за контрактом, але студенти можуть навчатися за умови бездоганного виконання програм навчання і мати певний рівень підготовки, якщо цей мінімум не виконується, то студент не отримує диплома. Хоча певна кількість не державних ВНЗ повинна бути ( гостродефіцитні спеціальності, спеціальності, що не вивчаються в державних ВНЗ, пов’язані зі сферою культури тощо).Позашкільна освіта, післядипломна освіта, аспірантура, докторантура, безперечно, повинні залишатися в межах необхідних для населення і держави. Змін потребує система управління освітою і дитячим закладом. Також робочий тиждень учителя повинен бути не менше 30 годин на тиждень, але при цьому повинен розділений на викладання предмета, ведення позакласної роботи з предмета, виховної роботи, як класного керівника і відповідно цього повинна бути розроблена система оплати праці учителя. Всі види робіт, які б не виконував учитель повинні оплачуватися за окремо розробленим положенням.Заклади освіти в Україні незалежно від форм власності відокремлені від церкви (релігійних організацій), мають світський характер, крім тих закладів освіти, що належать релігійним організаціям. Щодо мови викладання, то загальношкільні батьківські збори більшістю голосів повинні мати право обирати мову навчання дітей в початковій та середній школі при обов’язковому вивченні української мови. Старша школа та ВНЗ – викладання лише державною мовою з допущенням читання спеціальних курсів іншими мовами за необхідності чи по бажанню учнів та студентів. Навчання та виховання дітей повинно сприяти працевлаштуванню їх у майбутньому та знаходженню свого місця у суспільстві, жодна молода людина не повинна відчувати себе зайвою та не потрібною власній державі та суспільству, її думка повинна бути почута завжди, її інтереси враховані і максимально потрібно надати можливість реалізувати себе у житті. | ||
| + | |||
| + | --[[Користувач:Радченко Ірина Юріївна|Радченко Ірина Юріївна]] ([[Обговорення користувача:Радченко Ірина Юріївна|обговорення]]) 17:39, 12 червня 2015 (EEST) | ||
| + | ---- | ||
| + | ---- | ||
| + | Доброго дня! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Освіта як цінність". На Вашу думку, що таке освіта? У чому ж полягає цінність освіти? | ||
| + | |||
| + | --[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:42, 18 червня 2015 (EEST) | ||
| + | ---- | ||
| + | Ваші відповіді: | ||
| + | 1.Освіта – це сукупність систематизованих умінь, навичок і знань, набутих людиною в процесі навчання в спеціальних установах або самостійного отримання знань. Освіта – це чітко налагоджений процес обробки і отримання знань, за рахунок централізованого систематичного навчання групи людей протягом деякого періоду часу. | ||
| + | 2.Цінність полягає у тому, що ми можемо, завдяки освіті, впевненими в собі і завтрашньому дні, це стимул розвиватися і підкорювати нові висоти, рухатися вперед з високо піднятою головою, відчуваючи себе впевнено і гідно. У наші дні освіта є одним із показників соціального статусу людини, а також одним із факторів відтворення і зміни соціальної структури суспільства. Завдяки освіті, люди в плині багатьох століть переймають величезний досвід умінь і знань, накопичений цивілізацією за весь час свого існування. Пізнавальна цілеспрямована діяльність людей по отриманню та досконалості вмінь та знань, є основною рушійною силою науково-технічного прогресу. | ||
| + | --[[Користувач:Радченко Ірина Юріївна|Радченко Ірина Юріївна]] ([[Обговорення користувача:Радченко Ірина Юріївна|обговорення]]) 19:15, 13 вересня 2015 (EEST) | ||
==== Проведення та перевірка модульного контролю ==== | ==== Проведення та перевірка модульного контролю ==== | ||
| + | Доброго дня, шановні колеги! На сьогоднішньому занятті ваше завдання полягає у наступному: Вам потрібно перейти за наступним посиланням [https://docs.google.com/forms/d/1U_kIbCGiJa2TtCgWoMQobJ0yabJ7nksuYRAVUpnqPR0/viewform Проведення та перевірка модульного контролю],ознайомтесь з запитаннями та дайте на них відповіді. Бажаю успіхів! | ||
| + | |||
| + | --[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:12, 22 травня 2015 (EEST) | ||
| + | ---- | ||
| + | ---- | ||
| + | Доброго дня, Ірина Юріївна! Переглянула всю Вашу роботу в модулі. Дякую за активну участь у роботі над матеріалом. Але Ви не дали відповідь на запитання до тематичної дискусії №2. | ||
| + | --[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:39, 4 вересня 2015 (EEST) | ||
| + | |||
| + | Доброго дня, Ірина Юріївна! Переглянула вашу роботу в модулі, дякую за відповіді. Ви дали відповіді на всі запитання, пройшли тестування, тому я зараховую Вам соціально-гуманітарний модуль. | ||
| + | |||
| + | --[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:14, 23 вересня 2015 (EEST) | ||
Поточна версія на 09:18, 23 вересня 2015
Зміст
Інтерактивні практичні заняття
Доброго дня, Шановні колеги! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням інтерактивного практичного заняття №1 Філософія і соціологія освіти. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:
- Обґрунтуйте, чому необхідне філософське дослідження освіти?
- Визначте основні завдання філософії та соціології освіти?
--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 11:23, 30 березня 2015 (EEST)
Ваші відповіді:
- На основі взаємодії філософії та освіти упродовж тривалого історичного часу формувалася нова галузь філософії – філософія освіти. В умовах кризи освіти, яка наприкінці ХХ ст. визнана ООН однією з найзагрозливіших глобальних проблем людства, нагальним постав пошук методів і засобів виходу освіти з кризової ситуації та визначення її перспектив. У цьому складному та суперечливому процесі особливу роль відіграє філософія. Філософське дослідження освіти необхідне: По-перше, лише філософія в змозі узагальнити всі знання про освітній процес і звести їх у систему, хоча освіту досліджує багато наук: педагогіка, психологія, соціологія і т. ін. По-друге, нині філософія, формуючи загальну картину освіти, тим самим здатна розкрити в повноті її функціональний прояв в інформаційному суспільстві. Філософія також переконливо доводить, що освіта є дійовим засобом вирішення решти глобальних проблем сучасності: війни та миру, екології, продовольства, техногенних загроз тощо. По-третє, філософія виступає в системі досліджень освіти окремими науками загальною методологічною основою. Всі причетні до цього науки (педагогіка, психологія, політологія, соціологія тощо) напрацьовують свої методи, але вони не охоплюють увесь освітній процес. Це завдання філософського сприйняття світу. По-четверте, важливим завданням філософії залишається остаточне з’ясування суті та змісту самого поняття «філософія освіти». Сучасна філософія освіти орієнтує не на вивчення “основ наук”, що було притаманно класичній педагогіці, а на оволодіння різними способами діяльності, що відкриває можливості для реалізації внутрішніх ресурсів особистості.
- Можна виділити такі основні завдання філософії освіти: • аналіз й осмислення сучасного стану систем освіти та дослідження спрямованості стратегічних змін у сфері освіти; • вивчення способів систематизації й структуризації педагогічних знань та виявлення найбільш оптимальних критеріїв і способів структуризації педагогічного знання. Сучасні вчені називають такі завдання соціології освіти: • вивчення потреб в освіті, розуміння й оцінка її ролі в житті суспільства та особистому житті людини; • оцінка рівня і якості знань у контексті їх соціальної значущості; • аналіз ставлення суспільства і тих, хто навчається, до освіти, виявлення її соціальної цінності; • виявлення ролі освіти як чинника соціального статусу; • визначення міри впливу освіти на динаміку моральних потреб і інтересів.
--Радченко Ірина Юріївна (обговорення) 20:52, 12 квітня 2015 (EEST)
Дякую за відповіді. Людмила Олександрівна Рідченко.
Доброго дня, Шановні колеги! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням інтерактивного практичного заняття №5 Сучасні наукові дослідження. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання.
- Як Ви розумієте термін квазінаука?
- Назвіть основні елементи дослідницької системи?
З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.
--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 11:09, 10 квітня 2015 (EEST)
Ваші відповіді:
- Істинні знання убезпечують особу, соціальну групу чи суспільство від хибних рішень і дій. Головне завдання школи – давати такі знання, для чого вона має використовувати найновіші наукові досягнення. Ведучи мову про особливості наукового знання, маємо звернути увагу ще й на псевдонауку. Це докази, вчення, різні гіпотетичні побудови, що не спираються на наукові доведенні і насичені хибними ідеями. Вони настирно пробиваються до наукового визнання. Як правило, їх авторами є малоосвічені, зі слабким інтелектом, але високою амбітністю, а то й психічно хворі люди. Псевдонаукові знання можуть витікати і з квазіядра в науці. Квазінаука – це наукова форма діяльності, яка породжена жорстко ієрархізованим науковим співтовариством. Тоді в ньому виникають відособлені школи та наукові напрями, очолені відомими в свій час ученими, які вже вичерпали свої таланти, але цього не визнають. Дотримуючись власних застарілих ідей, вони вперто не допускають у «свою» наукову галузь свіжих думок молодих учених, ідей своїх «противників» тощо. Через це квазінаука скочується до рівня лженауки. Заперечувався притік свіжої думки у певну наукову галузь, без чого наука мертвіє. З цього приводу дуже влучно зауважив професор Пітсбургського університету (США) Т. Рокмор, пояснюючи, що наявні і визнані теорії, вчення, наукові доведення, висновки не тільки можуть бути розкритиковані, а й часто заперечені іншими мислителями, що є головною умовою розвитку наукового знання.
- Не підлягає сумніву нагальна необхідність кардинальної реорганізації української системи освіти. Ключовою постаттю в цій справі є педагог нової генерації. Такий педагог має інтегрувати освітню, виховну та науково-дослідницьку діяльність; уміє вести науковий пошук, володіє методикою творчого процесу і вміло використовує у повсякденній практиці здобутки досягнутого. Головні підстави наукової освіти педагога. По-перше, для успішної науково-дослідницької діяльності педагог має мати чітке уявлення про методологію – вчення про способи організації і побудови теоретичної та практичної діяльності людини. В основу методології того часу лягли два методи – індукції та дедукції, хоча використовувалися і спостереження, вимірювання, порівняння тощо. По-друге, дуже важливим для наукової діяльності педагога є повне оволодіння ним філософською методологією, яка зосереджена в діалектичному та метафізичному методах пізнання. По-третє, успіх педагога-дослідника залежить і від глибокого знання дослідницької системи. Без того неможливе послідовне та якісне виконання наукової роботи в усіх її формах: підготовці рефератів, курсових і дипломних робіт, наукових статей, монографій, дисертацій тощо. Основні елементи дослідницької системи: 1. Тема дослідження. Вона має не лише охоплювати весь вузол проблем, які слід вирішити в науковій роботі, а й чітко зазначати межі наукового завдання. Введення в тему додаткових рішень або недоопрацювання визначених завдань – позбавляє роботу якісної достовірності. 2. Мета. Це мисленне, ідеальне визначення наперед результатів роботи. Зміст мети залежить від знання об’єктивних законів реальності (не створення «вічного двигуна»), від реальних можливостей науковця (не реально студенту готувати докторську дисертацію), наявних засобів дослідження, фінансування роботи тощо. 3. Об’єкт – чітко визначена ділянка реальності, на яку спрямована дослідницька діяльність (педагогіка, освіта, фізика, соціально-гуманітарна сфера і т.п.). 4. Предмет. Певні стани, властивості, можливості, параметри, характеристики і т.п. об’єкта дослідження, на що безпосередньо спрямований науковий пошук. 5. Завдання. Чітко визначена послідовність проблем, які слід вирішити. 6. Гіпотеза (латиною – «здогад»). Передбачуване вирішення висунутих проблем, але не перевірене практикою. 7. Принципи (латиною – «початок», «основа»). Керівні положення, вимоги, завдяки яким здобувається вірне рішення проблеми, перетворення гіпотези в теорію, тобто в достовірні знання. Головними принципами наукового дослідження є, насамперед, об’єктивність і повторюваність. 8. Методи – шляхи, способи наукового дослідження. Вони є емпіричного та теоретичного рівнів (про що вже йшла мова). У кожній галузі наукового дослідження вони в комплексі формують дослідницькі методики. 9. Критерії (грецькою – «засоби для судження»). Найкращим критерієм перевірки достовірності результатів дослідження є практика. Приміняється ще й верифікація – перевірка досягнутого в лабораторних умовах. Можливий і конвенціалізм – домовленість учених щодо істинності результатів (коли відсутня можливість перевірки практикою). 10. Результати – кінцеве явище в дослідженні, практичній діяльності, освіті, мисленні тощо. 11. Класифікація результатів. Систематизація доведеного, відповідно до сфери знань, ієрархії науки, аргументів тощо. 12. Оцінка досягнутих результатів, виявлення їх повноти, недоліків і т.п. 13. Висновки з досягнутого, відповідно поставленій меті, та вирішенню завдань дослідження. 14. Визначення наступних проблем, що витікають з результатів дослідження. 15. Оформлення досягнутих результатів.
--Радченко Ірина Юріївна (обговорення) 20:52, 12 квітня 2015 (EEST)
Дякую за відповіді. Людмила Олександрівна Рідченко.
Індивідуальні заняття
Доброго дня, Шановна Ірина Юріївна! Запрошую Вас до індивідуального заняття. Прошу ознайомитися з матеріалами Індивідуального заняття №1 Сутність і співвідношення парадигми та стратегії освіти. Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:
Як співвідносяться поняття «парадигма освіти» та «стратегія освіти»?
--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 12:45, 14 квітня 2015 (EEST)
Ваша відповідь:
Для виходу з освітньої кризи необхідно сформувати та реалізувати нову парадигму освіти. Парадигма являє собою теоретичну розбудову чогось нового в житті суспільства і практичну реалізацію наміченого. Парадигма освіти - теоретично обґрунтована реорганізація освітньої системи на підставі нових методологічних підходів в практичній реалізації інноваційних педагогічних технологій. Процес упровадження нової парадигми освіти надзвичайно складний і суперечливий, оскільки, по-перше, він може бути успішним лише за умови зміни традиційного мислення, а також стереотипів і переконань щодо стану освітнього процесу. По-друге, реалізація нової парадигми освіти потребує значних матеріально-фінансових затрат. По-третє, нова освітня парадигма має стати осередком стратегії освіти. Тут зауважимо, що поняття «парадигма освіти» вужче ніж «стратегія освіти». Річ у тім, що парадигма освіти стосується лише освітнього процесу, а стратегія – всього суспільного життя. Стратегія є глибоким аналізом з доцільними висновками впливу певної галузі життєдіяльності суспільства (для нас – освіти) на його нинішній стан і перспективу розвитку. За своєю суттю стратегія освіти являє собою наукове передбачення розвитку країни на підставі розгорнення освітнього процесу та всебічного забезпечення його практичної реалізації. В ній має бути визначений генеральний напрям прилучення всіх верств населення до новітніх наукових знань з відповідним вихованням громадянської відповідальності та патріотизму. Зміст стратегії освіти має складати її мета, означення сил для реалізації відповідних освітніх програм і завдань, соціально-політичне, матеріально-фінансове та наукове забезпечення всіх її потреб, а також бажані результати реалізації стратегічних завдань. Стратегія освіти повинна передбачати вплив розвитку освіти на всі клітини суспільства, на всі галузі господарства, суспільний стан, рівні духовного життя тощо.
--Радченко Ірина Юріївна (обговорення) 11:08, 19 квітня 2015 (EEST)
Дякую за відповіді. Людмила Олександрівна Рідченко.
Доброго дня, Шановна Ірина Юріївна! Запрошую Вас до індивідуального заняття №2. Прошу ознайомитися з джерелами: 1. Василь Шинкарук Забезпечення якісної освіти впродовж життя. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukraine2015.org.ua/tsil2 . 2. Здіорук С.І., Іщенко А.Ю., Карпенко М.М. Аналітична доповідь. Формування єдиного відкритого освітньо-наукового простору України: оптимальне використання засобів забезпечення випереджального розвитку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/Science_educational-e2f67.pdf . 3. Карпенко М.М. Перспективи реалізації в Україні концепції освіти протягом життя: чинники і механізм [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/sp/2011_4/045-051.pdf . 4. Карпенко М. Аналітична записка. Освіта протягом життя: світовий досвід і Українська практика [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/252/ . 5. Ничкало Н. Г. Неперервна професійна освіта як філософська та педагогічна категорія / Н. Никало // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – 2001. – Вип. 1. – С. 9–22. 6. Сігаєва Л. Е. Розвиток освіти дорослих в Україні (друга половина ХХ ст. – початок ХХІ) : монографія / за ред. С. О. Сисоєвої. – К. : ТОВ «ЕКМО», 2010. – С. 318; та дайте відповіді на запитання: 1) назвіть три основні форми освіти?; 2) як Ви розумієте термін "відкрита освіта"?.
--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 11:13, 8 червня 2015 (EEST)
Ваші відповіді: 1. Формальна освіта – початкова, загальна середня освіта, середня професійна освіта, вища освіта, освіта після закінчення ВНЗ (аспірантура й докторантура), підвищення кваліфікації й перепідготовка фахівців і керівників з вищою і середньою професійною освітою в інститутах, на факультетах і курсах підвищення кваліфікації й професійної перепідготовки; - неформальна освіта – професійно спрямовані й загальнокультурні курси навчання в центрах освіти дорослих, у лекторіях товариства „Знання”, по телебаченню, на різних курсах інтенсивного навчання; - інформальна освіта є загальним терміном для освіти за межами стандартного освітнього середовища – індивідуальна пізнавальна діяльність, що супроводжує повсякденне життя, реалізується за рахунок власної активності індивідів в оточуючому культурно-освітньому середовищі; спілкування, читання, відвідування установ культури, подорожі, засоби масової інформації тощо. При цьому людина перетворює освітні потенціали суспільства в дієві чинники свого розвитку.
2. Відкрита освіта — це складна соціальна система, здатна до швидкого реагування у зв'язку з мінливими соціально-економічними ситуаціями, індивідуальними та груповими освітніми потребами і запитами. Вона базується на світоглядних і методологічних засадах відкритості та безперервності процесу пізнання
--Радченко Ірина Юріївна (обговорення) 17:39, 12 червня 2015 (EEST)
Консультації
Доброго дня, сьогодні з 11.00 по 12.20 у нас з Вами час для консультації. Якщо у Вас виникли запитання, я буду рада дати на них відповіді.
--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 11:14, 2 червня 2015 (EEST)
Тематичні дискусії (Інтернет-семінари)
Доброго дня! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України". На Вашу думку, чи потребує змін та доповнень сучасна система освіти України? Що з традиційного навчання треба зберегти і чому?
--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 13:16, 5 травня 2015 (EEST)
Ваші відповіді:
Система освіти однозначно потребує змін, але відразу наголошую, що зміни не повинні шкодити дитині, а також їх батькам і, нехай зі мною не погоджуються чиновники від освіти, але і вчителям. Процеси перетворення повинні бути гуманними до всіх учасників навчально-виховного процесу і продумані так, щоб не була зламана доля людей і не викинута на «смітник» життя жодна людина. Система освіти в державі досить розгалужена й передбачає дошкільну та загальну середню освіту, позашкільну освіту, професійно-технічну, вищу й післядипломну освіту, аспірантуру, докторантуру та самоосвіту. Дошкільна освіта в державі повинна бути найякіснішою та найдоступнішою і бути різних форм власності. Дитячі садочки для діток від 0 до 3 років здебільшого повинні бути приватними і не значна кількість на балансі місцевої громади, а можливо і держави для незабезпечених верст населення. Це для молоденьких мам, які потратили у скруту і потребують негайної роботи, щоб підняти свою крихітку, для одиноких мам, які стали одинокими з різних причин, дуже бідні сім’ї. У садочках повинна бути достатня кількість вихователів, нянь, медичного персоналу. Дошкільні заклади для дітей 3- 6 років повинні бути в кожному населеному пункті, де є діти і бути різної форми власності, але з єдиним державним стандартом навчання, щоб діти 6 років мали рівні права і можливості при переході до початкової освіти.Школа повинна залишатися трьохступеневою. Початкової освіти 4 роки достатньо. Школи початкової освіти повинні також бути в кожному населеному пункті, де є в них потреба. Початкова школа повинна бути лише державною і фінансуватися з державного бюджету, ця освіта повинна мати чіткі стандарти, які повинні бути виконані обов’язково, хоч дитина навчається в класі, хоч за індивідуальною формою навчання. В класах початкової школи не повинно бути більше 15 учнів, (у селах не менше 5 учнів), а якщо є дитина з особливими потребами , то обов’язково повинен бути помічник учителя. Після початкової школи провести підсумкові контрольні роботи, які мають вирішальне значення на річні оцінки і лише за завданнями відповідного управління освіти або загальнодержавними. Середня школа бажано, щоб існувала 5 років, як і було раніше, але переглянути навчальні дисципліни, що вивчаються в середній школі. Учителі в середній школі повинні мати багатопрофільну підготовку. Наприклад, «учитель української мови, літератури, світової літератури», «учитель історії, географії, правознавства, етики», «учитель математики, фізики, інформатики», «учитель біології, хімії та трудового навчання», «учитель фізкультури та основ здоров’я», «учитель культури (музика, образотворче мистецтво, культура), «учитель іноземної мови (як мінімум двох)». Таким чином зменшиться кількість учителів у середній школі і вони отримають більші можливості для роботи. Після закінчення середньої школи обов’язково повинна бути ДПА, але не в формі ЗНО, як пропонують, а в школі. Вона повинна охоплювати всі основні предмети, проходити за загальнодержавними завданнями і обов’язково в кожну школу повинні бути делеговані представники, але не з освіти, а, наприклад, від громадськості, але вони присутні лише в якості спостерігачів. Середня школа повинна функціонувати в кожному місті у розрахунку 25 учнів у класі (кількість таких шкіл залежить від кількості учнів у населеному пункті, від протяжності міста, характеру місцевості, можливості доведення дітей до шкіл тощо), у селах при наявності 5 учнів у класі, але не менше 25 учнів у школі. Справедливо було б ввести шкалу оплати праці учителя і в залежності від кількості учнів у класі. Наприклад, 1 рівень – від 5 до 10, другий рівень – від 10 до 20, третій рівень – від 20 до 30. Дана градація зняла б напругу в стосунках учителів, що працюють з великими колективами та маленькими. Старша школа повинна бути лише багатопрофільна і не обов’язкова для закінчення. В неї повинні набирати за конкурсом учнів, що готуються для вступу до ВНЗ та мають середній бал не менше 8. Решта учнів повинні отримати можливість здобувати робітничі професії у професійні школі і разом з тим мати можливість загальної розвиваючої підготовки. Для тих учнів, що змогли показати високі результати в професійних школах потрібно передбачити можливість здобуття вищої освіти за обраною професією після здачі фахової атестації. Для учнів від 16 до 18 років навчання обов’язкове або в профільній, або професійній школі. Кількість таких шкіл у регіоні (країні) залежить від кількості населення і може бути не стабільною (тобто скорочуватися, якщо скоротилася кількість учнів, або ж збільшуватися). ВНЗ бажано, щоб були державними, мали певні державні стандарти навчання, але мали свою автономію. Чітко визначитися з переліком спеціальностей, які в перспективі потрібні державі і мати лише таке державне замовлення. В цих навчальних закладах передбачити можливість навчання за контрактом, але студенти можуть навчатися за умови бездоганного виконання програм навчання і мати певний рівень підготовки, якщо цей мінімум не виконується, то студент не отримує диплома. Хоча певна кількість не державних ВНЗ повинна бути ( гостродефіцитні спеціальності, спеціальності, що не вивчаються в державних ВНЗ, пов’язані зі сферою культури тощо).Позашкільна освіта, післядипломна освіта, аспірантура, докторантура, безперечно, повинні залишатися в межах необхідних для населення і держави. Змін потребує система управління освітою і дитячим закладом. Також робочий тиждень учителя повинен бути не менше 30 годин на тиждень, але при цьому повинен розділений на викладання предмета, ведення позакласної роботи з предмета, виховної роботи, як класного керівника і відповідно цього повинна бути розроблена система оплати праці учителя. Всі види робіт, які б не виконував учитель повинні оплачуватися за окремо розробленим положенням.Заклади освіти в Україні незалежно від форм власності відокремлені від церкви (релігійних організацій), мають світський характер, крім тих закладів освіти, що належать релігійним організаціям. Щодо мови викладання, то загальношкільні батьківські збори більшістю голосів повинні мати право обирати мову навчання дітей в початковій та середній школі при обов’язковому вивченні української мови. Старша школа та ВНЗ – викладання лише державною мовою з допущенням читання спеціальних курсів іншими мовами за необхідності чи по бажанню учнів та студентів. Навчання та виховання дітей повинно сприяти працевлаштуванню їх у майбутньому та знаходженню свого місця у суспільстві, жодна молода людина не повинна відчувати себе зайвою та не потрібною власній державі та суспільству, її думка повинна бути почута завжди, її інтереси враховані і максимально потрібно надати можливість реалізувати себе у житті.
--Радченко Ірина Юріївна (обговорення) 17:39, 12 червня 2015 (EEST)
Доброго дня! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Освіта як цінність". На Вашу думку, що таке освіта? У чому ж полягає цінність освіти?
--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 09:42, 18 червня 2015 (EEST)
Ваші відповіді: 1.Освіта – це сукупність систематизованих умінь, навичок і знань, набутих людиною в процесі навчання в спеціальних установах або самостійного отримання знань. Освіта – це чітко налагоджений процес обробки і отримання знань, за рахунок централізованого систематичного навчання групи людей протягом деякого періоду часу. 2.Цінність полягає у тому, що ми можемо, завдяки освіті, впевненими в собі і завтрашньому дні, це стимул розвиватися і підкорювати нові висоти, рухатися вперед з високо піднятою головою, відчуваючи себе впевнено і гідно. У наші дні освіта є одним із показників соціального статусу людини, а також одним із факторів відтворення і зміни соціальної структури суспільства. Завдяки освіті, люди в плині багатьох століть переймають величезний досвід умінь і знань, накопичений цивілізацією за весь час свого існування. Пізнавальна цілеспрямована діяльність людей по отриманню та досконалості вмінь та знань, є основною рушійною силою науково-технічного прогресу. --Радченко Ірина Юріївна (обговорення) 19:15, 13 вересня 2015 (EEST)
Проведення та перевірка модульного контролю
Доброго дня, шановні колеги! На сьогоднішньому занятті ваше завдання полягає у наступному: Вам потрібно перейти за наступним посиланням Проведення та перевірка модульного контролю,ознайомтесь з запитаннями та дайте на них відповіді. Бажаю успіхів!
--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 10:12, 22 травня 2015 (EEST)
Доброго дня, Ірина Юріївна! Переглянула всю Вашу роботу в модулі. Дякую за активну участь у роботі над матеріалом. Але Ви не дали відповідь на запитання до тематичної дискусії №2. --Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 10:39, 4 вересня 2015 (EEST)
Доброго дня, Ірина Юріївна! Переглянула вашу роботу в модулі, дякую за відповіді. Ви дали відповіді на всі запитання, пройшли тестування, тому я зараховую Вам соціально-гуманітарний модуль.
--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 09:14, 23 вересня 2015 (EEST)
