Відмінності між версіями «Освітній менеджмент Бабій Л.М.»

Поточна версія на 00:16, 26 жовтня 2015

Інтерактивні практичні заняття

Доброго дня, пані Бабій,рада Вас вітати в розділі "Освітній менеджмент". Тема заняття - Лідер в освіті. Зверніть увагу на теоретичний матеріал та дайте відповідь на питання. - Охарактеризуйте поняття "лідер" - Розкрийте сутність формального та неформального лідерства в освітній організації. Наведіть приклад. Дякую, чекаю на відповідь. З повагою Атрощенко Н.М.--Атрощенко Наталія Миколаївна (обговорення) 12:32, 10 червня 2015 (EEST)

Доброго дня, Наталіє Миколаївно! Відповіді: 1. Керівник і лідер - це не тотожні поняття .Лідер в освіті - особа, що має загальне визнання в колективі , до якої прислухаються і яка здатна вести за собою людей.Сутність лідерства в освітній організації, полягає в тому, що підлеглі визнають у керівникові лідера тільки в тому випадку, коли він довів свою компетентність і цінність для них. Лідер отримує владу від підлеглих( послідовників) , і для її підтримки він повинен надавати їм можливість задовольняти свої потреби. У відповідь послідовники задовольняють потребу лідера у владі над ними й надають йому необхідну підтримку. Вплив лідера має, як правило, два джерела: особистий авторитет (члени групи визнають лідера завдяки його статусу , досвіду, фахової майстерності, освіті тощо); харизматичні властивості (гуманізм , ввічливість, моральність тощо). Лідера визначають за такими за наявністю таких якостей ( на думку дослідників): широти кругозору; відчуття ситуації; творчого ставлення до роботи; готовності до змін; прагнення до співробітництва; уміння мотивувати і самого себе, і персонал заради досягнення результатів; уміння передбачити результат; здатності й уміння ризикувати; здорового марнославства; позитивного ставлення до роботи, до себе та до колег; уміння побачити, виділити істотне; здатності діяти самостійно; здатності брати на себе повноваження; мистецтва реалізовувати плани.--Бабій Лариса Михайлівна (обговорення) 13:14, 31 липня 2015 (EEST)

2. Процес впливу на людей з позиції посади, яку обіймає особа , називається формальним лідерством. Однак, у своєму впливі на людей директор не може покладатися тільки на посаду, яку він обіймає. Наприклад, це є очевидним, коли виявляється, що один із заступників, який має менш формальної влади, користується більшим успіхом в управлінні стресовими й конфліктними ситуаціями, а також при вирішенні життєво важливих для закладу проблем. Бути менеджером ще не означає автоматично вважатися лідером в організації, тому що лідерству в значній мірі притаманна неформальна основа. Можна бути директором ( керівником) , але не бути в ній лідером. Тому можна сказати, що нове управлінське мислення потребує, щоб керівництво людьми здійснювали не формальні начальники, а лідери, які користуються в колективі неформальним авторитетом. Звичайно , ідеальним варіантом ,вважаю, є поєднання формального й неформального лідерства, тобто офіційний керівник визнається членами групи і як лідер. У цьому випадку його формальні права доповнюються можливістю неформального впливу на групу. Бо в тих випадках, коли керівник і лідер не збігаються в одній особі можуть виникати незадоволеність роботою та збільшення конфліктності.--Бабій Лариса Михайлівна (обговорення) 13:51, 31 липня 2015 (EEST)

Доброго дня, пані Бабій, рада Вас вітати. Те ма сьгодні заняття "Стратегічний менеджмент". Зверніть увагу на теоретичний матеріал та дайте відповідь на питання.

• Для чого потрібне стратегічне планування в школі. Наведіть приклад.
• Які види стратегічного планування Ви використовуєте в роботі.
• Дайте визначення поняття "планування".

З повагою --Атрощенко Наталія Миколаївна (обговорення) 12:35, 16 червня 2015 (EEST) Чекаю відповідь!

Доброго дня , Наталіє Миколаївно!

Відповіді: 1.Стратегічне планування полегшує керівництву визначити чітку концепцію діяльності навчального закладу, дозволяє підпорядкувати всю діяльність школи визначеній місії, упорядковує цілі та завдання відповідно до їх важливості та черговості, згідно з якими вони реалізовуватимуться, дозволяє раціонально використовувати сильні сторони , кваліфікацію та здібності членів педагогічного колективу, узгодити розвиток навчального закладу зі змінами, що відбуваються в зовнішньому оточенні. Наприклад, у нашій школі розроблений перспективний план роботи закладу , річний план роботи, на основі яких кожен член адміністрації складає свої щомісячні , щотижневі плани .Звичайно, у процесі роботи вносяться певні корективи ( вилучаються окремі предмети ( курс " Етика", російська мова ), а значить йде реорганізація матеріально- технічної , навчально-методичної бази, вносяться зміни в перспективний план внутрішкільного контролю ; на даному етапі з метою оптимізації мережі скорочуються класи на паралелях.

2. У своїй роботі я використовую такі види стратегічного планування: перспективний план роботи школи ;план навчально-виховної роботи школи (річний); графічний план методичної роботи ; план - графік внутрішкільного контролю (на рік);план курсової перепідготовки ;план атестації педагогічних працівників.

3. Планування є однією з пріоритетних складових власне управлінського компоненту , у якій визначається логічний порядок дій, спрямований визначення та досягнення місії закладу( основної мети), цілей , вибору специфічних стратегій для отримання необхідних ресурсів та їх розподілу з метою забезпечення ефективної роботи всієї школи в майбутньому, неодмінна передумова успішної реалізації будь-якого ділового починання педагогічного колективу та адміністрації. Загальна функція управління планування є процесом підготовки на перспективу рішень про те, що, ким, як, коли повинно бути зроблено. З повагою --Бабій Лариса Михайлівна (обговорення) 16:45, 31 липня 2015 (EEST)

Доброго дня, тема нашої зустрічі "методи та моделі прийняття управлінських рішень в управлінні навчальним закладом". Подумайте та дайте відповідь на запитання.

• Що таке оптимальне рішення, прийняте кевіником навчального закладу.
• Опишіть, які моделі прийняття управлінських рішень, Ви, використовуєте у своїй діяльності. Наведіть приклад.

Дякую. Чекаю відповіді.--Пінчук Діана Миколаївна (обговорення) 11:01, 30 вересня 2015 (EEST)

Доброго вечора, шановна Діано Миколаївно!

• Що таке оптимальне рішення, прийняте керівником навчального закладу.

Відповідь:

Вважаю,що оптимальним є те рішення , прийнятим керівником навчального закладу, що приймається не тільки самим керівником. Практика показує, що добре, коли до прийняття рішення залучаються й інші члени колективу ( заступники ,вчителі, працівники школи) , що дає можливість ефективніше прийняти рішення та якісно його виконати, досягти оптимальних результатів. Групова форма є найбільш оптимальною для прийняття управлінського рішення, яка дає можливість кожному члену групи проявити власну ініціативу, творчість. Проте це, звичайно, можливо тільки при демократичному стилі керівництва.--Бабій Лариса Михайлівна (обговорення) 19:37, 18 жовтня 2015 (EEST)

Опишіть, які моделі прийняття управлінських рішень, Ви, використовуєте у своїй діяльності. Наведіть приклад.

Адміністрація школи приймає управлінські рішення, які визначають подальший хід навчально-виховного процесу, впливають на результати діяльності закладу та його імідж.У своїй практиці адміністрація нашої школи застосовує таку технологію прийняття рішень, яка включає діагностування проблеми, накопичення інформації, розробку альтернативних варіантів, їх оцінку й прийняття управлінського рішення; такі види управлінських рішень: оперативні, тематичні, цільові, а за формами – усні й письмові. Письмово оформляються накази, плани роботи школи, рішення педагогічної ради, методичної ради, загальних зборів, рішення нарад при директорові та його заступниках. Одним з найпоширеніших управлінських рішень є рішення педагогічної ради, яке обговорюється та приймається педагогічною радою (обов'язково визначаються терміни й виконавці, розробляється система заходів; повідомлення про хід виконання їх рішень заслуховується на наступній педраді). У школі діє організаційно-функціональна модель управління, яка включає: - стратегічний рівень (директор, рада навчального закладу, батьківський комітет); - тактичний (заступники директора, педагогічна рада); - технологічний (керівники методичних об'єднань, творчих груп); - оперативний (адміністрація); - самоврядування (Рада старшокласників, активи класів). Пріоритет у прийнятті як стратегічних рішень розвитку закладу освіти, так і тактичних рішень надається органу громадського самоврядування - загальним зборам школи й Раді школи в складі представників учнів, педагогів, батьків. Управлінські рішення спрямовані на співпрацю усіх ланок управлінської вертикалі через проведення моніторингових досліджень діяльності педагогів, учнів. За наслідками внутрішнього шкільного контролю готуються аналітичні матеріали та приймаються управлінські рішення. Намагаємося, щоб прийняті рішення характеризувалися доцільністю, актуальністю та конкретністю. Виконання управлінських рішень визначаються термінами, призначаються виконавці. Управлінські рішення доводяться до колективу. Інформація щодо стану виконання рішення отримується вчасно та за необхідністю коригується. Для виконавців рішень використовується моральне та матеріальне стимулювання. Повноваження щодо прийняття управлінських рішень на рівні директора, заступників директора, учителів регламентуються нормативно-правовою базою освіти, Статутом школи та наказом, який регламентує розподіл посадових обов'язків. Ефективними формами управлінських рішень є: - рішення педагогічної ради; - видання наказів по школі; - видання розпоряджень по школі; - планування роботи школи на рік; - планування внутрішкільного контролю . У кінці року ( під час звітування перед громадськістю) директор школи аналізує процес управлінської діяльності, оприлюднює найважливіші результати роботи: результати учнівських олімпіад, творчих конкурсів, майстерності та творчості педагогічного колективу, суспільний рейтинг школи за результатами навчання, виховання учнів, результати атестації тощо.--Бабій Лариса Михайлівна (обговорення) 21:42, 25 жовтня 2015 (EET)

Індивідуальні заняття

Доброго ранку, Ви, успішно опрацьовуєте теми вищезазначених питань. Сьогодні наша зустріч присвячена проблемі "Якісне надання освітніх послуг". Дайте відповідь на запитання.

• Опишіть процес моніторингу якості освіти як педагогічної проблеми.
• Визначте, що розуміють під наданням якістних освітніх послуг в системі управління освітою.

Дякую за увагу. Чекаю на відповідь. --Пінчук Діана Миколаївна (обговорення) 09:34, 2 жовтня 2015 (EEST)

Відповідь 1: Опишіть процес моніторингу якості освіти як педагогічної проблеми. Моніторинг передує плануванню та прийняттю рішень , це дослідження, а не емпіричне збирання матеріалів. Він має комплексний, системний характер і створює умови для планування - річного, перспективного, стратегічного. Моніторинг реалізується за допомогою комплексу методів і чітко розроблених процедур. На відміну від контролю, який кожного року спрямовується на нові об'єкти, моніторинг спрямовується на одні й ті самі об'єкти й періодично повторюється. Поняття « моніторинг» можна визначити так : система заходів щодо збору та аналізу інформації з метою вивчення та оцінки якості підготовки і прийняття рішень про розвиток навчально-виховного процесу на основі аналізу виявлених типових особливостей та тенденцій. Моніторинг пов'язаний: •з якістю освіти; •з управлінням якістю освіти; •з культурою оцінки; •з управлінськими рішеннями та стратегічним менеджментом. Важливою умовою ефективності моніторингу є відповідність його процедур вимогам культури оцінки, яку характеризують: наявність чітких критеріїв оцінки; •розроблені процедури оцінки; •наявність кваліфікованих експертів; •розроблені форми фіксації інформації в ході моніторингу; •розроблені часові характеристики оцінки; •зв'язок оцінки з системою прийняття управлінських рішень. Моніторинг є складовою управління якістю освіти. Управління якістю освіти - це система певних організаційних процедур, яка забезпечує якість всіх головних складових освітнього процесу - його цілей, змісту освіти, діяльності вчителів, діяльності учнів, матеріальної бази, організації освітнього процесу, оцінки якості освіти. Моніторинг опосередковано та безпосередньо впливає на якість освіти. Опосередкований вплив пов'язаний з тим, що моніторинг забезпечує управління інформацією, необхідною для прийняття рішень, а безпосередній вплив здійснюють вже ці рішення. Безпосередній вплив забезпечують самі процедури моніторингу. Основні його напрями: •моніторинг контексту освітнього процесу; •моніторинг ресурсів освітнього процесу; •моніторинг перебігу освітнього процесу; •моніторинг результатів освітнього процесу. Моніторинг контексту освітнього процесу передбачає відстеження головних соціальних чинників, які впливають на функціонування навчального закладу. Головними об'єктами моніторингу є: якість змісту освіти (перебіг процесу), виконання навчальних планів (перебіг процесу); якість діяльності викладачів (перебіг процесу); якість управління (перебіг процесу); якість матеріально-технічного забезпечення (ресурси процесу); якість засвоєння навчальних дисциплін (результати процесу); сформованість особистих якостей у випускників (результати процесу); діяльність випускників (результати процесу). Реалізація завдань моніторингу передбачає розробку його науково-практичних інструментів. Найбільш доцільними для вирішення завдань моніторингу є методи опитування, експертного оцінювання, спостереження, вивчення документації. Подальшої розробки потребують проблеми визначення суб'єктів моніторингової діяльності, обґрунтування теоретичних моделей змісту діяльності випускників навчальних закладів, на які треба орієнтувати моніторинг, визначення шляхів реалізації висновків та рішень, розроблених в результаті моніторингу.

Відповідь 2. Визначте, що розуміють під наданням якісних освітніх послуг в системі управління освітою. У сучасних дослідженнях існують різні підходи до визначення категорії «якість освітніх послу» у системі управління освітою. Так, Крижанівська О. П. та Павловський В. В. розглядають якість освітніх послуг як систему двох складових – якості навчання та якості підготовки. Перше поняття включає в себе стан матеріально-технічної та лабораторної бази, кількість науково-методичної літератури, кваліфікацію викладачів, якість навчальної бази, рівний доступ до освіти. У другому понятті поєднуються такі компоненти, як здатність випускника засвоїти матеріал у повному обсязі, позитивна мотивація до навчання, відповідальність учня чи студента за рівень отриманих знань і досвіду, зацікавленість у працевлаштуванні за фахом тощо. Якість освітніх послуг – це комплексна характеристика процесу надання освітніх послуг, їх результату, що задовольняє всі зацікавлені сторони цього процесу, задовольняє вимогам державних, міжнародних освітніх стандартів та взятими на себе школи чи ВНЗ зобов'язаннями з організації навчального процесу. Ці два визначення є доповненням одне до одного і разом створюють чітку картину поняття «якість освітніх послуг».--Бабій Лариса Михайлівна (обговорення) 23:12, 25 жовтня 2015 (EET)

Консультації

Доброго дня, шановний керівник! Дякую всім тим хто вже встиг зробити повномірні відповіді на опрацьовані теми. Всіх останніх прошу опрацюйте зазначені питання з тем. Зверніть увагу, що наступного тижня у нас по розкладу заняття,з новими темами. Якщо є питання звертайтесь. Дякую. Чекаю на зустріч. --Пінчук Діана Миколаївна (обговорення) 11:02, 2 жовтня 2015 (EEST)

Тематичні дискусії (Інтернет-семінари)

Проведення та перевірка модульного контролю