Відмінності між версіями «Обговорення користувача:Герасименко Наталія Вікторівна»

Поточна версія на 14:25, 23 травня 2017

СПІЛКУВАННЯ

Шановні слухачі курсів! У цьому розділі ви можете залишити свої повідомлення, якщо виникають питання. --Герасименко Наталія Вікторівна

Шановні Колеги! На допомогу при роботі з ресурсом можете скористатися наступним матеріалом:

Навчально-методичний посібник "Сумські літописи".

Додавання зображень на вікі-сторінки

Робота із зовнішніми та внутрішніми посиланнями на вікі-сторінках

Робота з текстом на вікі-ресурсах

Робота з Google-диском, надання спільного доступу документам

Робота з вікі-сторінкою в режимі редагування (створення)

Робота з текстом на вікі-сторінках

Відкрийте документи за посиланням та збережіть на свій ПК. Успіхів.--Герасименко Наталія Вікторівна (обговорення) 21:49, 22 січня 2015 (EET)

Викладачі СОІППО

Подліняєва Оксана Олександрівна

Василега Ольга Юріївна

Герасименко Наталія Вікторівна

Давидова Юлія

Дмух Наталія Миколаївна

Каленик Олександра Василівна

Кожем'якіна Ірина Володимирівна

Матковська Марина Вікторівна

Ніколаєнко Світлана Петрівна

Сидоренко Ірина Валеріївна

Сидоренко Наталія Володимирівна

Професійно-орієнтований кредитний модуль

Теорія та методика фахової дисципліни

ІКТ у викладанні предмету

Мережеві проекти. Сервіси WEB 2.0

Існує кілька сучасних перспективних веб-технологій, використання яких дає змогу педагогами вирішувати найрізноманітніші освітні завдання. Однією з таких технологій є технологія Веб 2.0 (Web 2.0) – друге покоління мережних сервісів, що останнім часом стали основою розвитку мережі Інтернет. Аналіз останніх досліджень та публікацій свідчить, що використання цих технологій набуло широкого поширення в сфері освіти.

Принциповою відмінністю технології Веб 2.0 від технологій Веб 1.0 (першого покоління сервісів мережі Інтернет), є те, що її використання дає змогу не лише переглядати веб-ресурси мережі, а й завантажувати власні, здійснювати обмін цими ресурсами з іншими користувачами, діяти спільно з метою їхнього накопичення, брати участь в обговореннях та ін.

Технології Веб 2.0 справедливо називають соціальними сервісами мережі Інтернет, оскільки їх використання зазвичай здійснюється спільно в межах відповідної групи користувачів. Групи користувачів можуть утворювати цілі мережні співтовариства, які об’єднують свої зусилля для досягнення відповідної мети. Прикладом такої групи може бути створення мережного співтовариства студентів – майбутніх вчителів інформатики для спільного використання освітніх веб-ресурсів з інформатики.

Аналіз основних соціальних сервісів мережі Інтернет дає змогу дібрати ті сервіси, використання яких буде ефективно впливати на методичну підготовку майбутніх вчителів інформатики до використання освітніх веб-ресурсів. На нашу думку, доцільно використовувати такі соціальні сервіси:

• системи створення веб-журналів;
• системи вікі-енциклопедій;
• системи збереження мультимедійних веб-ресурсів.

Варто зауважити, що використання соціальних сервісів Веб 2.0 не є складним процесом, оскільки не вимагає знань мови програмування або умінь створювати html-сторінки. Простота і зручність використання соціальних сервісів Веб 2.0 дає змогу економити час і не витрачати його на довгі пояснення технології функціонування веб-систем. У веб-просторі мережі Інтернет є такі сервіси веб-журналів:

• http://livejournal.ru– «Живий журнал»;
• http://liveinternet.ru– «Живий Інтернет»;
• http://blogs.mail.ru– веб-журнал на «Мейл.ру»;
• http://blogger.com– «Блогер».

Вікі-енциклопедія — це сайт довідкового характеру, наповнення якого здійснюється спільними зусиллями великої кількості учасників. Сайт функціонує за спеціальною технологією, яка називається «вікі» (від гавайського «wiki-wiki» означає «швидко»)

Використання вікі-енциклопедії в навчальному процесі дає змогу:

• створити єдину платформу для надання енциклопедичних відомостей з певної галузі знань;
• активізувати використання та створення освітніх веб-ресурсів;
• організовувати індивідуальну або групову роботу студентів та викладачів;
• глибше вивчити потрібну галузь знань;
• скоротити час навчання і підвищити рівень підготовки студентів та слухачів;
• підвищити ефективність навчання студентів та слухачів;
• підвити рівень конкурентоспроможності випускників вищих педагогічних навчальних закладів на ринку праці.

Навчальний ефект вікі-енциклопедії досягається також завдяки дидактичними принципам подання матеріалу, що реалізуються відповідними особливостями гіпертексту. Наприклад, можливість поєднання матеріалів різних довідникових та енциклопедичних видань в одній статті забезпечує принцип полілогу. Різні трактування одного і того ж поняття у різних довідниках, різних авторів можна зв’язати гіпертекстовими посиланнями. Ці зіставлення доповнюють одне одного, поглиблюють розуміння понять, підштовхують студента до самостійного порівняння та осмислення матеріалу.

Завдяки гіпертексту студент може швидко отримати тлумачення незрозумілих понять або термінів в статті. Для цього встановлюються гіпертекстові посилання між всіма логічно зв’язаними поняттями та термінами. Поняття, що розглядається студентом зв’язується з тими, на які воно спирається або у яких конкретизується. Крім того, кожна стаття може супроводжуватись гіперпосиланнями на інші схожі статті вікі-енциклопедії або на освітні веб-ресурси мережі Інтернет, що дає можливість студенту знайти більше подібних матеріалів.

Використання соціальних сервісів Веб 2.0 в процесі підготовки може ефективно впливати на їх професійні якості, однак використання одного окремого сервісу для цього, як правило, недостатньо. Тому, потрібно комплексно використовувати соціальні сервіси технології Веб 2.0, щоб досягнути бажаного ефекту від процесу навчання.

Призначення сервісу

Wiki-сервіс — це сайт, що дозволяє своїм відвідувачам редагувати матеріали, що вже на ньому розміщені, створювати посилання на інші сторінки, створювати свої сторінки (на wiki вони називаються статтями), обговорювати статті, що вас цікавлять. В основі створення Вікіпедії лежить принципово нова ідея - використання колективного розуму. Порівняльний аналіз деяких можливостей Вікі та звичайних веб-сайтів:

Вікі характеризується наступними ознаками:

• можливість багатократного внесення правок засобами самого середовища, без використання зовнішніх редакторів.
• особлива мова розмітки - так звана вікі-розмітка, яка дозволяє легко та швидко створювати в тексті структурні елементи та оформлювати окремі елементи.
• відображення змін відразу після їх внесення
• розподіл змісту на іменовані сторінки
• колективна робота
• облік змін (облік версій) тексту - можливість порівняння редакцій та відновлення попередніх версій.

Вікі-технологія – потужний інструмент для швидкого створення та редгування колективного гіпертексту. При цьому дописувач або група учасників проекту не відволікаються на html-кодування та встановлення зв‘язків між різними частинами тексту. Цю роботу виконує спеціальний програмний агент. Це дозволяє користувачам, які не мають спеціальних знань ІТ-технологій, створювати та редагувати тексти.

Іншою важливою рисою Вікі є контроль за версіями статей. Всі правки користувачів фіксуються та супроводжуються інформацією щодо часу, дати та автора правки. У систему вбудований модуль контролю версій, що дозволяє порівнювати вихідний і відредагований текст статті. Будь-яка версія статті може бути відновлена. Оскільки такі зміни супроводжуються "підписами" авторів, користувач може оперативно зв'язатися з учасниками, що редагували статтю, та обговорити подальшу спільну роботу над нею.

Крім функцій створення та публікації матеріалів підтримуються колективні та індивідуальні комунікації. Інформаційні матеріали та середовище обміну повідомленнями знаходяться в єдиному просторі. Кожна тематична стаття має свою сторінку обговорення. Окрім того, такі технічні функції, як облік змін, порівння версій та журнал правок, створюють віртуальний простір, в якому члени мережевого співтовариства можуть спостерігати за спільною діяльністю.

В Вікі розроблено іншу ідеологію створення нових сторінок. За правилами побудови веб-сайтів, спочатку створюється сторінка, а вже потім робиться посилання на неї. В Вікі посилання на ще не створені сторінки - не тільки норма, а й єдиний можливий спосіб створення записів - для створення нового запису спочатку необхідно вказати в тексті посилання на нього.

Взаємозв‘язок сторінок та колективні зусилля – саме ці риси виділяють Вікі-технологію серед інших соціальних сервісів. Учасники з різних географічних областей та різних областей знань можуть незалежно один від одного працювати над створенням статей. Взаємодія між учасниками встановлюється через взаємодію між статтями. Взаємодія між статтями встановлюється автоматично у відповідності до правила – назва статті є потенційним посиланням на цю статтю в тексті інших статей.

Вікі-технологію розроблено в 1994 році, а на волю випущено 25 березня 1995 року. Його автор, програміст Уорд Каннингем (Ward Cunningham), створив WikiWikiWeb як частину проекту "Портлендське сховище шаблонів" (Portland Pattern Repository). Каннингем розробив концепцію wiki, вигадав їй цю забавну назву (wiki було першим словом, яке програміст вивчив під час свого візиту на Гаваї) і, власне, написав перший wiki-механізм. Послідовниками вчення wiki стали й бізнесмен Джиммі Вейлс (Jimmy Wales) і вчений Ларрі Сенгер (Larry Sanger), які поклали його в основу своєї електронної енциклопедії - Nupedia. Основний принцип цієї енциклопедії говорив: інформація, що міститься в ній, повинна поширюватися безкоштовно й вільно. Проект існував з березня 2000 до вересня 2003 року. Але в історію він увійшов ще й тому, що Nupedia вважається прообразом енциклопедії Wikipedia, що з'явилася в січні 2001 року.

Проект Вікіпедії стартував у 2001 році. В цій вікі-енциклопедії розміщено понад 19 млн. статей, з них 3,2 млн – англійською мовлю. Статті пишуться на 253-х мовах. Орієнтовна кількість авторів та редакторів - 50 тис. Український розділ 7 червня 2011 року досяг 300 000 статтей. Українська вікіпедія знаходиться на 14 місці в світі і продовжує підніматися вгору. Зареєстровано понад 107 000 користувачів, активних (тих, хто зробив більше 5 правок за останній місяць) - 1616 чоловік. Група сайтів Вікіпедії знаходиться в десятці найбільш відвідуваних веб-ресурсів світу. Кожний 200-й запит, що відбувається в Інтернеті, направляється у Вікіпедію. Більше третини дорослого населення Америки (36%), які мають доступ до мережі Інтернет, хоча б раз користувалися цією енциклопедією. Серед американців з вищою освітою вікі-енциклопедією користувався кожний другий, а серед тих, хто закінчив тільки школу – 22%. Серед студентів очних та заочних форм навчання відсоток використання енциклопедії складає 50%. У 2006 році термін Wiki додано до онлайнового Оксфордського Словника Англійської мови (Oxford English Dictionary, OED). Він означає модель сайтів, контент яких може змінювати сам користувач.Найбільшим та найвідомішим вікі-сайтом стала Wikipedia (україномовна Вікіпедія).

Переваги сервісу

• для редагування тексту на wiki-сайті не потрібно знання HTML (мови розмітки гіпертексту)
• наявність власної мови розмітки, яка, на відміну від мови HTML, більш проста і зручна у *використанні, наприклад, щоб деякий текст взяти в штрихову голубеньку рамочку - перед ним треба вставити пробіл.
• для введення і редагування матеріалу використовується простий on-line редактор.
• внесені виправлення моментально відображаються на сайті, не потрапляючи на попередню перевірку в руки редактора або адміністратора сайту
• в середовищі on-line редактора присутня панель інструментів яка робить написання й форматування тексту справою не більш складною, ніж у Word'і.

Недоліки сервісу та обмеження його застосування

• Неможливість одночасного редагувати статті кількома користувачами
• Обмеження статті з погляду читацького сприйняття

Кожна стаття Вікіпедії перебуває в процесі "еволюції" і, імовірно, буде рости й далі. Після того, як одні автори статті закінчують свою роботу, інформацію продовжують додавати інші. Це не є проблемою, тому що, із практичної точки зору, Вікіпедія має у своєму розпорядженні необмежену ємність – у той же час, занадто довгі статті можуть бути незручними для читання, навігації й редагування. Середній читач звичайно утомлюється при прочитанні вже 6-10 тис. слів, що приблизно відповідає 40-50 тис. знаків видимого (чистого) тексту. Якщо ж стаття суттєво довше, то для полегшення сприйняття може знадобитися винести частина інформації в окремі підстатті, залишивши в основній статті лише коротке резюме. Це слід робити у всіх випадках, коли обсяг видимого (чистого) тексту починає перевищувати зазначені розміри. Рекомендується створювати статті 20000–30000 знаків, що відповідає орієнтовно 4-6 сторінкам А4 і відповідно 8-12 екранним сторінкам на ПК.

Технічні обмеження

Повідомлення про повний обсяг вікітексту з'являється при кожному відкритті вікна редагування - починаючи з того моменту, коли він перевищив 32 Кб. Статті, що перевищують 400 кб, можуть відображатися некоректно або навіть не відображатися взагалі на загал при використанні специфічних видів доступу й деяких версій браузерів. Такі довгі статті настійно рекомендується розбивати на дві або кілька статей. Обмеження за змістом Одна стаття – одна ідея! Наприклад. Не може вікі-стаття про таблицю Мендєлєєва висвітлювати біографічні відомості визначного хіміка.

Для чого нам Wiki

Основна мета експерименту - створити середовище, в якому можна створювати документи та спільно працювати з ними та яке підтримує навчальну та дослідницьку мережеву діяльність учасників навчально-виховного процесу.

Література

1. Балик Н.Р. Використання соціальних сервісів WEB 2.0 в галузі вузівської та післявузівської педагогічної освіти з інформатики / Наукові записки Тернопільського нац.пед.у-ту ім.В.Гнатюка. Серія: Педагогіка. – 2008. – №7. – С.88-90.
2. Дягло Н.В. Вікі-технології у сучасній освіті // Вісник Чернігівського держ. пед. ун-ту імені Т.Г.Шевченка. – Чернігів. – 2008. – Вип.58. – С.86-90.
3. Забарна А.П. Використання мережевих щоденників (блогів) у навчально-виховному процесі школи // Інформатика та інформаційні технології в навчальних закладах. – 2008. – №5 (17). – С.45-49.
4. Иванченко Д.А. Перспективы применения блог-технологий в Интернет-обучении // Информатика и образование. – 2007. – №2.– с.120-122.
5. Кулик Е.Ю., Патаракин Е.Д. (28 января 2006). WikiWiki в организации ученого процесса [WWW документ]. URL http://heap.altlinux.org/pereslavl2006/kulik/abstract.html (9 березня 2009).
6. Патаракин Е.Д. Социальные сервисы Веб 2.0 в помощь учителю: Уч.-метод. пособие. – Изд. 2-е, испр. – М.: Интуит.ру, 2007. – 67 с.
7. Стеценко Г.В. Педагогічний потенціал вікі-енциклопедії та її використання в навчально-виховному процесі // Наукові записки Тернопільського держ. пед. ун-ту імені В.Гнатюка. Серія: Педагогіка. – Тернопіль, 2008. – №7. – С.53-57.
8. O’Reilly, T. (2005, September 30) What Is Web 2.0: Design Patterns and Business Models for the Next Generation of Software [WWW document]. URL http://www.oreillynet.com/pub/a/oreilly/tim/news/2005/09/30/what-is-web-0.html. (7 березня 2009).
9. Richard E. Ferdig, Kaye D. Trammell (2004, February). Content Delivery in the «Blogosphere» [WWW document]. URL http://www.thejournal.com/articles/16626 (12 травня 2008).

--Сінєльнікова Олена Анатоліївна (обговорення) 09:57, 4 червня 2015 (EEST)

--Бузовська Оксана Іванівна (обговорення) 09:57, 4 червня 2015 (EEST)