Відмінності між версіями «Соціально-гуманітарний кредитний модуль Назарчук О.А.»
(→Консультації) |
(→Інтерактивні практичні заняття) |
||
| (не показана одна проміжна версія 2 учасників) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| + | ([[Обговорення користувача:Назарчук Олександр Анатолійович|обговорення]]) 19:10, 14 квітня 2015 (EEST)----[[Користувач:Назарчук Олександр Анатолійович|Назарчук Олександр Анатолійович]] ([[Обговорення користувача:Назарчук Олександр Анатолійович|обговорення]]) 19:10, 14 квітня 2015 (EEST) | ||
====Інтерактивні практичні заняття==== | ====Інтерактивні практичні заняття==== | ||
Доброго дня, Олександр Анатолійович! Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/open?id=0B7Zy9RBTRleUbEp0SFJRQWdtblE&authuser=0 інтерактивного практичного заняття №1] Філософія і соціологія освіти. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання: | Доброго дня, Олександр Анатолійович! Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/open?id=0B7Zy9RBTRleUbEp0SFJRQWdtblE&authuser=0 інтерактивного практичного заняття №1] Філософія і соціологія освіти. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання: | ||
| Рядок 11: | Рядок 12: | ||
---- | ---- | ||
Ваші відповіді: | Ваші відповіді: | ||
| − | # | + | # Філософське дослідження освіти необхідне тому, що: 1) лише філософія в змозі узагальнити всі знання про освітній процес і звести їх у систему, хоча освіту досліджує багато наук: педагогіка, психологія, соціологія; 2) філософія, формуючи загальну картину освіти, тим самим здатна розкрити в повноті її функціональний прояв в інформаційному суспільстві. Завдяки філософському поясненню місця і ролі освіти в наш час, стає зрозумілою її провідна роль в усіх сферах існування людства, його матеріальному, соціальному та духовному розвитку; 3) філософія витупає в системі досліджень освіти окремими науками загальною методологічною основою; всі причетні до цього науки (педагогіка, психологія, політологія, соціологія тощо) напрацьовують свої методи, але вони не охоплюють увесь освітній проце - це завдання філософського сприйняття світу; 4) важливим завданням філософії залишається остаточне з’ясування суті та змісту самого поняття «філософія освіти"; виявляється, що її тлумачень є багато і однозначна оцінка відсутня, причиною тут є багато вимірність самої освіти. |
| − | # | + | # Основні завдання філософії освіти: |
| + | • аналіз й осмислення сучасного стану систем освіти та дослідження спрямованості стратегічних змін у сфері освіти; | ||
| + | • вивчення способів систематизації й структуризації педагогічних знань та виявлення найбільш оптимальних критеріїв і способів структуризації педагогічного знання. | ||
| + | |||
| + | Основні завдання соціології освіти: | ||
| + | • вивчення потреб в освіті, розуміння й оцінка її ролі в житті суспільства та особистому житті людини; | ||
| + | • оцінка рівня і якості знань у контексті їх соціальної значущості; | ||
| + | • аналіз ставлення суспільства і тих, хто навчається, до освіти, виявлення її соціальної цінності; | ||
| + | • виявлення ролі освіти як чинника соціального статусу; | ||
| + | • визначення міри впливу освіти на динаміку моральних потреб і інтересів. | ||
| + | |||
| + | Доброго дня, Людмила Олександрівна! Опрацював запропонований вами теоретичний матеріал та відповідаю на запитання! | ||
---- | ---- | ||
---- | ---- | ||
| Рядок 19: | Рядок 31: | ||
# Визначте зміст стратегії освіти і місце в ній освітньої парадигми? | # Визначте зміст стратегії освіти і місце в ній освітньої парадигми? | ||
| − | |||
| + | |||
| + | # Назвіть сучасні зарубіжні підходи до освіти? | ||
| + | 1. | ||
| + | |||
З повагою Людмила Олександрівна Рідченко. | З повагою Людмила Олександрівна Рідченко. | ||
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:15, 26 січня 2015 (EET) | --[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:15, 26 січня 2015 (EET) | ||
| − | + | Доброго дня, шановна Людмила Олександрівна. | |
Ваші відповіді: | Ваші відповіді: | ||
| − | # | + | #Зміст стратегії освіти має складати її мета, означення сил для реалізації відповідних освітніх програм і завдань, соціально-політичне, матеріально-фінансове та наукове забезпечення всіх її потреб, а також бажані результати реалізації стратегічних завдань. Стратегія освіти повинна передбачати вплив розвитку освіти на всі клітини суспільства, на всі галузі господарства, суспільний стан, рівні духовного життя тощо. Парадигма освіти стосується лише освітнього процесу, о стратегія – всього суспільного життя. Стратегія є глибоким аналізом з доцільними висновками впливу певної галузі життєдіяльності суспільства (для нас – освіти) на його нинішній стан і перспективу розвитку. |
| − | + | За своєю суттю стратегія освіти являє собою наукове передбачення розвитку країни на підставі розгорнення освітнього процесу та всебічного забезпечення його практичної реалізації. | |
| + | Питання №2 | ||
| + | 1. Американський підхід (власне США). | ||
| + | 2. Азійський підхід. | ||
| + | 3. Європейський підхід | ||
---- | ---- | ||
---- | ---- | ||
| Рядок 36: | Рядок 55: | ||
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 14:47, 2 лютого 2015 (EET) | --[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 14:47, 2 лютого 2015 (EET) | ||
| − | + | ||
Ваша відповідь: | Ваша відповідь: | ||
| + | Інформатизація освіти дозволить ефективно використати наступні переваги нових інформаційних технологій: | ||
| + | – можливість створення відкритої системи освіти, що забезпечує кожному індивідові власну траєкторію самонавчання; | ||
| + | – зміна організації процесу пізнання шляхом зміщення його у бік синергетичного мислення; | ||
| + | – створення ефективної системи управління інформаційно-методичним забезпеченням освіти; | ||
| + | – використання специфічних властивостей комп'ютерної техніки, найважливішими з яких є: індивідуалізація навчального процесу при збереженні його цілісності за рахунок програмованості і динамічної адаптації автоматизованих навчальних програм; можливість використання й організації принципово нових пізнавальних засобів, аж до моделей «віртуальної реальності». | ||
---- | ---- | ||
| Рядок 50: | Рядок 74: | ||
---- | ---- | ||
Ваші відповіді: | Ваші відповіді: | ||
| − | + | 1.Болонський процес – процес зближення і гармонізації систем освіти країн Європи з метою створення єдиного європейського простору вищої освіти. | |
| − | + | Зміст декларації зводиться до таких практичних кроків: | |
| + | запровадження дворівневої системи вищої освіти: базової (бакалаврат) і повної (магістратура); доступ до другого рівня потребує завершення першого. Ступінь, наданий після закінчення першого рівня, визнається на європейському ринку праці як достатній рівень кваліфікації; | ||
| + | запровадження системи кредитних одиниць, наприклад, Європейської кредитно-трансферної системи (EuropeanCreditTransferSystem —ECTS), як засобу підвищення мобільності студентів. Кредитні одиниці можуть діяти на всіх рівнях вищої освіти, включаючи неперервну освіту, за умови їх визнання навчальними закладами на основі принципу добровільності; | ||
| + | видання взаємоузгоджених й уніфікованих додатків до дипломів для запроваджених рівнів вищої освіти (бакалавра і магістра), які зрозумілі, прозорі та зіставні між собою на всьому європейському (Болонському) просторі, з метою забезпечення працевлаштування випускників вищих навчальних закладів на європейському ринку праці та підвищення конкурентноспроможності системи вищої освіти; | ||
| + | стимулювання мобільності і створення умов для вільного переміщення студентів, викладачів, науковців, менеджерів освіти межах Болонського простору; | ||
| + | розвиток європейської співпраці у сфері контролю якості вищої освіти з метою напрацювання зіставних критеріїв і методологій; | ||
| + | посилення європейського виміру вищої освіти, насамперед у сферах наукових досліджень і проектування нових, конкурентоспроможних освітніх програм. | ||
| + | |||
| + | Питання №2 | ||
| + | Болонська декларація прийнята 19 червня 1999 року на спеціальній конференції в м. Болонья міністрами освіти 29 європейських держав. Надалі міжурядові зустрічі відбувалися у Празі (2001), Берліні (2003), Лондоні (2007), Лувені (2009). Болонська декларація відкрита для приєднання інших держав. У травні 2005 року в Бергені Болонську декларацію підписав міністр освіти України. За місцем прийняття декларації було названо відповідний інтегративний освітній процес. Болонський процес об’єднує 47 держав (2011 рік). | ||
---- | ---- | ||
| Рядок 65: | Рядок 98: | ||
Ваші відповіді: | Ваші відповіді: | ||
| − | # | + | #. Квазінаука – це наукова форма діяльності, яка породжена жорстко ієрархізованим науковим співтовариством. Тоді в ньому виникають відособлені школи та наукові напрями, очолені відомими в свій час ученими, які вже вичерпали свої таланти, але цього не визнають. Дотримуючись власних застарілих ідей, вони вперто не допускають у «свою» наукову галузь свіжих думок молодих учених, ідей своїх «противників» тощо. |
| − | # | + | Через це квазінаука скочується до рівня лженауки. |
| + | |||
| + | #Основні елементи дослідницької системи: | ||
| + | |||
| + | 1. Тема дослідження. Вона має не лише охоплювати весь вузол проблем, які слід вирішити в науковій роботі, а й чітко зазначати межі наукового завдання. Введення в тему додаткових рішень або недоопрацювання визначених завдань – позбавляє роботу якісної достовірності. | ||
| + | 2. Мета. Це мисленне, ідеальне визначення наперед результатів роботи. Зміст мети залежить від знання об’єктивних законів реальності (не створення «вічного двигуна»), від реальних можливостей науковця (не реально студенту готувати докторську дисертацію), наявних засобів дослідження, фінансування роботи тощо. | ||
| + | 3. Об’єкт – чітко визначена ділянка реальності, на яку спрямована дослідницька діяльність (педагогіка, освіта, фізика, соціально-гуманітарна сфера і т.п.). | ||
| + | 4. Предмет. Певні стани, властивості, можливості, параметри, характеристики і т.п. об’єкта дослідження, на що безпосередньо спрямований науковий пошук. | ||
| + | 5. Завдання. Чітко визначена послідовність проблем, які слід вирішити. | ||
| + | 6. Гіпотеза (латиною – «здогад»). Передбачуване вирішення висунутих проблем, але не перевірене практикою. | ||
| + | 7. Принципи (латиною – «початок», «основа»). Керівні положення, вимоги, завдяки яким здобувається вірне рішення проблеми, перетворення гіпотези в теорію, тобто в достовірні знання. Головними принципами наукового дослідження є, насамперед, об’єктивність і повторюваність. | ||
| + | 8. Методи – шляхи, способи наукового дослідження. Вони є емпіричного та теоретичного рівнів (про що вже йшла мова). У кожній галузі наукового дослідження вони в комплексі формують дослідницькі методики. | ||
| + | 9. Критерії (грецькою – «засоби для судження»). Найкращим критерієм перевірки достовірності результатів дослідження є практика. Приміняється ще й верифікація – перевірка досягнутого в лабораторних умовах. Можливий і конвенціалізм – домовленість учених щодо істинності результатів (коли відсутня можливість перевірки практикою). | ||
| + | 10. Результати – кінцеве явище в дослідженні, практичній діяльності, освіті, мисленні тощо. | ||
| + | 11. Класифікація результатів. Систематизація доведеного, відповідно до сфери знань, ієрархії науки, аргументів тощо. | ||
| + | 12. Оцінка досягнутих результатів, виявлення їх повноти, недоліків і т.п. | ||
| + | 13. Висновки з досягнутого, відповідно поставленій меті, та вирішенню завдань дослідження. | ||
| + | 14. Визначення наступних проблем, що витікають з результатів дослідження. | ||
| + | 15. Оформлення досягнутих результатів (про це піде мова в наступній темі). | ||
==== Індивідуальні заняття ==== | ==== Індивідуальні заняття ==== | ||
| Рядок 76: | Рядок 127: | ||
---- | ---- | ||
Ваша відповідь: | Ваша відповідь: | ||
| + | Головний стратегічний напрям розвитку світової та вітчизняної системи освіти лежить в площині вирішення проблем розвитку особистості учня та вчителя, технологізації цього процесу. | ||
| + | В умовах цієї парадигми освіти вчитель найчастіше виступає у ролі організатора всіх видів діяльності учня як компетентний консультант і помічник. Його професійні вміння повинні бути спрямовані не просто на контроль знань та умінь школярів, а на діагностику їх діяльності та розвитку. Це значно складніше, ніж традиційна освіта. | ||
| + | Сьогодні в педагогічні науці і практиці є дві цілком різні стратегії, в рамках яких існують системи освіти: | ||
| + | ^ Стратегія формування – педагогічне втручання ззовні у внутрішній світ дитини, нав’язування дитині вироблених суспільством способів діяльності, оцінок. | ||
| + | ^ Стратегія розвитку – розвиток особистісного потенціалу учня, його самоактуалізація. | ||
| + | |||
| + | ---- | ||
| + | ---- | ||
| + | Доброго дня, шановний Олександр Анатолійович! Запрошую Вас до індивідуального заняття №2. Прошу ознайомитися з джерелами: 1. Василь Шинкарук Забезпечення якісної освіти впродовж життя. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukraine2015.org.ua/tsil2 . 2. Здіорук С.І., Іщенко А.Ю., Карпенко М.М. Аналітична доповідь. Формування єдиного відкритого освітньо-наукового простору України: оптимальне використання засобів забезпечення випереджального розвитку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/Science_educational-e2f67.pdf . 3. Карпенко М.М. Перспективи реалізації в Україні концепції освіти протягом життя: чинники і механізм [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/sp/2011_4/045-051.pdf . 4. Карпенко М. Аналітична записка. Освіта протягом життя: світовий досвід і Українська практика [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/252/ . 5. Ничкало Н. Г. Неперервна професійна освіта як філософська та педагогічна категорія / Н. Никало // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – 2001. – Вип. 1. – С. 9–22. 6. Сігаєва Л. Е. Розвиток освіти дорослих в Україні (друга половина ХХ ст. – початок ХХІ) : монографія / за ред. С. О. Сисоєвої. – К. : ТОВ «ЕКМО», 2010. – С. 318; та дайте відповіді на запитання: 1) назвіть три основні форми освіти?; 2) як Ви розумієте термін "відкрита освіта"?. | ||
| + | |||
| + | --[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:08, 3 квітня 2015 (EET) | ||
| + | ---- | ||
| + | Ваші відповіді: | ||
| + | #На сьогодні існують наступні три основні форми освіти: | ||
| + | • формальна освіта – початкова, загальна середня освіта, середня | ||
| + | професійна освіта, вища освіта, освіта після закінчення ВНЗ (аспірантура й | ||
| + | докторантура), підвищення кваліфікації й перепідготовка фахівців і | ||
| + | керівників з вищою і середньою професійною освітою в інститутах, на | ||
| + | факультетах і курсах підвищення кваліфікації й професійної перепідготовки; | ||
| + | • неформальна освіта – професійно спрямовані й загальнокультурні | ||
| + | курси навчання в центрах освіта дорослих, у лекторіях товариства «Знання», | ||
| + | по телебаченню, на різних курсах інтенсивного навчання; | ||
| + | • інформальна освіта є загальним терміном для освіти за межами | ||
| + | стандартного освітнього середовища – індивідуальна пізнавальна діяльність, | ||
| + | що супроводжує повсякденне життя, реалізується за рахунок власної | ||
| + | активності індивідів в оточуючому культурно-освітньому середовищі; | ||
| + | спілкування, читання, відвідування установ культури, подорожі, засоби | ||
| + | масової інформації тощо. При цьому людина перетворює освітні потенціали | ||
| + | суспільства в дієві фактори свого розвитку | ||
| + | #відкрита освіта – це збірний термін, що позначає різні види освітньої діяльності, у яких знання, ідеї і важливі аспекти методики та організації навчання і викладання вільно поширюються і використовуються за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій | ||
==== Консультації ==== | ==== Консультації ==== | ||
| Рядок 87: | Рядок 168: | ||
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:18, 25 лютого 2015 (EET) | --[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:18, 25 лютого 2015 (EET) | ||
---- | ---- | ||
| + | Ваші відповіді: | ||
| + | #Ключовими напрямами державної освітньої політики мають стати : | ||
| + | |||
| + | реформування системи освіти на основі філософії «лю- | ||
| + | диноцентризму» як стратегії національної освіти; | ||
| + | оновлення законодавчo-нормативної бази системи освіти, | ||
| + | адекватної вимогам часу; | ||
| + | модернізація структури, змісту й організації освіти на за- | ||
| + | садах компетентнісного підходу, переорієнтації змісту | ||
| + | освіти на цілі сталого розвитку; | ||
| + | створення і забезпечення можливостей для реалізації рі- | ||
| + | зноманітних освітніх моделей, навчальних закладів різних | ||
| + | типів і форм власності, різноманітних форм та засобів | ||
| + | отримання освіти; | ||
| + | побудова ефективної системи національного виховання, | ||
| + | розвитку і соціалізації дітей та молоді; | ||
| + | забезпечення доступності та неперервності освіти впро- | ||
| + | довж життя; | ||
| + | формування здоров’язбережного середовища, екологіза- | ||
| + | ції освіти, валеологічної культури учасників навчально- | ||
| + | виховного процесу; | ||
| + | розвиток наукової та інноваційної діяльності в освіті, під- | ||
| + | вищення якості освіти на інноваційній основі; | ||
| + | інформатизація освіти, удосконалення бібліотечного та | ||
| + | інформаційно-ресурсного забезпечення освіти і науки; | ||
| + | забезпечення національного моніторингу системи освіти; | ||
| + | підвищення соціального статусу педагогів; | ||
| + | створення сучасної матеріально-технічної бази системи | ||
| + | освіти | ||
| + | # | ||
| + | ---- | ||
| + | ---- | ||
| + | Доброго дня, Олександр Анатолійович! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Освіта як цінність". На Вашу думку, що таке освіта? У чому ж полягає цінність освіти? | ||
| + | |||
| + | --[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:30, 8 квітня 2015 (EEST) | ||
| + | Доброго дня! | ||
| + | |||
| + | Ваші відповіді: | ||
| + | |||
| + | # Освіту можна розуміти як передачу накопичених суспільством знань молодому поколінню для розвитку в нього пізнавальних можливостей, а також набуття вмінь і навичок для практичного застосування загальноосвітніх і професійних знань. | ||
| + | |||
| + | #На думку Нетепчука В.В., цінність освіти полягає у тому, що вона, з одного боку, готує людину до життя у наявному суспільстві, а з іншого - формує у людини здатність приймати незалежні, автентичні рішення, щоб позитивно змінювати себе та суспільство, в якому живе. | ||
| + | |||
| + | Як вірно зазначає Молодиченко В.В., освіта обов`язково повинна поєднуватися із моральним вихованням, оскільки передача цінностей із покоління в покоління завжди була і є функцією освіти . | ||
==== Проведення та перевірка модульного контролю ==== | ==== Проведення та перевірка модульного контролю ==== | ||
| Рядок 92: | Рядок 217: | ||
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 12:51, 13 березня 2015 (EET) | --[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 12:51, 13 березня 2015 (EET) | ||
| + | |||
| + | ---- | ||
| + | ---- | ||
| + | Доброго дня, Олександр Анатолійович! Переглянула всю Вашу роботу в модулі. Дякую за активну участь у роботі над матеріалом. Ви відповіли на запитання та надали всі правильні відповіді у тестуванні. Я зараховую Вам соціально-гуманітарний модуль. | ||
| + | |||
| + | --[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 13:11, 16 квітня 2015 (EEST) | ||
Поточна версія на 10:15, 20 червня 2017
(обговорення) 19:10, 14 квітня 2015 (EEST)----Назарчук Олександр Анатолійович (обговорення) 19:10, 14 квітня 2015 (EEST)
Зміст
Інтерактивні практичні заняття
Доброго дня, Олександр Анатолійович! Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням інтерактивного практичного заняття №1 Філософія і соціологія освіти. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:
1. Обґрунтуйте, чому необхідне філософське дослідження освіти?
2. Визначте основні завдання філософії та соціології освіти?
--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 13:02, 19 січня 2015 (EET)
Ваші відповіді:
- Філософське дослідження освіти необхідне тому, що: 1) лише філософія в змозі узагальнити всі знання про освітній процес і звести їх у систему, хоча освіту досліджує багато наук: педагогіка, психологія, соціологія; 2) філософія, формуючи загальну картину освіти, тим самим здатна розкрити в повноті її функціональний прояв в інформаційному суспільстві. Завдяки філософському поясненню місця і ролі освіти в наш час, стає зрозумілою її провідна роль в усіх сферах існування людства, його матеріальному, соціальному та духовному розвитку; 3) філософія витупає в системі досліджень освіти окремими науками загальною методологічною основою; всі причетні до цього науки (педагогіка, психологія, політологія, соціологія тощо) напрацьовують свої методи, але вони не охоплюють увесь освітній проце - це завдання філософського сприйняття світу; 4) важливим завданням філософії залишається остаточне з’ясування суті та змісту самого поняття «філософія освіти"; виявляється, що її тлумачень є багато і однозначна оцінка відсутня, причиною тут є багато вимірність самої освіти.
- Основні завдання філософії освіти:
• аналіз й осмислення сучасного стану систем освіти та дослідження спрямованості стратегічних змін у сфері освіти; • вивчення способів систематизації й структуризації педагогічних знань та виявлення найбільш оптимальних критеріїв і способів структуризації педагогічного знання.
Основні завдання соціології освіти:
• вивчення потреб в освіті, розуміння й оцінка її ролі в житті суспільства та особистому житті людини;
• оцінка рівня і якості знань у контексті їх соціальної значущості;
• аналіз ставлення суспільства і тих, хто навчається, до освіти, виявлення її соціальної цінності;
• виявлення ролі освіти як чинника соціального статусу;
• визначення міри впливу освіти на динаміку моральних потреб і інтересів.
Доброго дня, Людмила Олександрівна! Опрацював запропонований вами теоретичний матеріал та відповідаю на запитання!
Доброго дня, Олександр Анатолійович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням інтерактивного практичного заняття №2 Освіта в Україні та країнах світу. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:
- Визначте зміст стратегії освіти і місце в ній освітньої парадигми?
- Назвіть сучасні зарубіжні підходи до освіти?
1.
З повагою Людмила Олександрівна Рідченко. --Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 10:15, 26 січня 2015 (EET) Доброго дня, шановна Людмила Олександрівна. Ваші відповіді:
- Зміст стратегії освіти має складати її мета, означення сил для реалізації відповідних освітніх програм і завдань, соціально-політичне, матеріально-фінансове та наукове забезпечення всіх її потреб, а також бажані результати реалізації стратегічних завдань. Стратегія освіти повинна передбачати вплив розвитку освіти на всі клітини суспільства, на всі галузі господарства, суспільний стан, рівні духовного життя тощо. Парадигма освіти стосується лише освітнього процесу, о стратегія – всього суспільного життя. Стратегія є глибоким аналізом з доцільними висновками впливу певної галузі життєдіяльності суспільства (для нас – освіти) на його нинішній стан і перспективу розвитку.
За своєю суттю стратегія освіти являє собою наукове передбачення розвитку країни на підставі розгорнення освітнього процесу та всебічного забезпечення його практичної реалізації.
Питання №2 1. Американський підхід (власне США). 2. Азійський підхід. 3. Європейський підхід
Доброго дня, Олександр Анатолійович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням інтерактивного практичного заняття №3 Освіта в інформаційному суспільстві. Опрацювавши матеріал дайте відповідь на запитання. Які позитивні моменти можна виділити в інформатизації освіти?
З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.
--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 14:47, 2 лютого 2015 (EET)
Ваша відповідь: Інформатизація освіти дозволить ефективно використати наступні переваги нових інформаційних технологій: – можливість створення відкритої системи освіти, що забезпечує кожному індивідові власну траєкторію самонавчання; – зміна організації процесу пізнання шляхом зміщення його у бік синергетичного мислення; – створення ефективної системи управління інформаційно-методичним забезпеченням освіти; – використання специфічних властивостей комп'ютерної техніки, найважливішими з яких є: індивідуалізація навчального процесу при збереженні його цілісності за рахунок програмованості і динамічної адаптації автоматизованих навчальних програм; можливість використання й організації принципово нових пізнавальних засобів, аж до моделей «віртуальної реальності».
Доброго дня, Олександр Анатолійович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням інтерактивного практичного заняття №4 Євроінтеграційна стратегія України: науково-освітні перспективи. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:
- У чому полягає сутність Болонського процесу?
- Коли і ким було започатковано Болонський процес?
З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.
--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 10:18, 4 лютого 2015 (EET)
Ваші відповіді: 1.Болонський процес – процес зближення і гармонізації систем освіти країн Європи з метою створення єдиного європейського простору вищої освіти.
Зміст декларації зводиться до таких практичних кроків:
запровадження дворівневої системи вищої освіти: базової (бакалаврат) і повної (магістратура); доступ до другого рівня потребує завершення першого. Ступінь, наданий після закінчення першого рівня, визнається на європейському ринку праці як достатній рівень кваліфікації; запровадження системи кредитних одиниць, наприклад, Європейської кредитно-трансферної системи (EuropeanCreditTransferSystem —ECTS), як засобу підвищення мобільності студентів. Кредитні одиниці можуть діяти на всіх рівнях вищої освіти, включаючи неперервну освіту, за умови їх визнання навчальними закладами на основі принципу добровільності; видання взаємоузгоджених й уніфікованих додатків до дипломів для запроваджених рівнів вищої освіти (бакалавра і магістра), які зрозумілі, прозорі та зіставні між собою на всьому європейському (Болонському) просторі, з метою забезпечення працевлаштування випускників вищих навчальних закладів на європейському ринку праці та підвищення конкурентноспроможності системи вищої освіти; стимулювання мобільності і створення умов для вільного переміщення студентів, викладачів, науковців, менеджерів освіти межах Болонського простору; розвиток європейської співпраці у сфері контролю якості вищої освіти з метою напрацювання зіставних критеріїв і методологій; посилення європейського виміру вищої освіти, насамперед у сферах наукових досліджень і проектування нових, конкурентоспроможних освітніх програм.
Питання №2 Болонська декларація прийнята 19 червня 1999 року на спеціальній конференції в м. Болонья міністрами освіти 29 європейських держав. Надалі міжурядові зустрічі відбувалися у Празі (2001), Берліні (2003), Лондоні (2007), Лувені (2009). Болонська декларація відкрита для приєднання інших держав. У травні 2005 року в Бергені Болонську декларацію підписав міністр освіти України. За місцем прийняття декларації було названо відповідний інтегративний освітній процес. Болонський процес об’єднує 47 держав (2011 рік).
Доброго дня, Олександр Анатолійович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням інтерактивного практичного заняття №5 Сучасні наукові дослідження. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання.
- Як Ви розумієте термін квазінаука?
- Назвіть основні елементи дослідницької системи?
З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.
--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 11:51, 4 лютого 2015 (EET)
Ваші відповіді:
- . Квазінаука – це наукова форма діяльності, яка породжена жорстко ієрархізованим науковим співтовариством. Тоді в ньому виникають відособлені школи та наукові напрями, очолені відомими в свій час ученими, які вже вичерпали свої таланти, але цього не визнають. Дотримуючись власних застарілих ідей, вони вперто не допускають у «свою» наукову галузь свіжих думок молодих учених, ідей своїх «противників» тощо.
Через це квазінаука скочується до рівня лженауки.
- Основні елементи дослідницької системи:
1. Тема дослідження. Вона має не лише охоплювати весь вузол проблем, які слід вирішити в науковій роботі, а й чітко зазначати межі наукового завдання. Введення в тему додаткових рішень або недоопрацювання визначених завдань – позбавляє роботу якісної достовірності. 2. Мета. Це мисленне, ідеальне визначення наперед результатів роботи. Зміст мети залежить від знання об’єктивних законів реальності (не створення «вічного двигуна»), від реальних можливостей науковця (не реально студенту готувати докторську дисертацію), наявних засобів дослідження, фінансування роботи тощо. 3. Об’єкт – чітко визначена ділянка реальності, на яку спрямована дослідницька діяльність (педагогіка, освіта, фізика, соціально-гуманітарна сфера і т.п.). 4. Предмет. Певні стани, властивості, можливості, параметри, характеристики і т.п. об’єкта дослідження, на що безпосередньо спрямований науковий пошук. 5. Завдання. Чітко визначена послідовність проблем, які слід вирішити. 6. Гіпотеза (латиною – «здогад»). Передбачуване вирішення висунутих проблем, але не перевірене практикою. 7. Принципи (латиною – «початок», «основа»). Керівні положення, вимоги, завдяки яким здобувається вірне рішення проблеми, перетворення гіпотези в теорію, тобто в достовірні знання. Головними принципами наукового дослідження є, насамперед, об’єктивність і повторюваність. 8. Методи – шляхи, способи наукового дослідження. Вони є емпіричного та теоретичного рівнів (про що вже йшла мова). У кожній галузі наукового дослідження вони в комплексі формують дослідницькі методики. 9. Критерії (грецькою – «засоби для судження»). Найкращим критерієм перевірки достовірності результатів дослідження є практика. Приміняється ще й верифікація – перевірка досягнутого в лабораторних умовах. Можливий і конвенціалізм – домовленість учених щодо істинності результатів (коли відсутня можливість перевірки практикою). 10. Результати – кінцеве явище в дослідженні, практичній діяльності, освіті, мисленні тощо. 11. Класифікація результатів. Систематизація доведеного, відповідно до сфери знань, ієрархії науки, аргументів тощо. 12. Оцінка досягнутих результатів, виявлення їх повноти, недоліків і т.п. 13. Висновки з досягнутого, відповідно поставленій меті, та вирішенню завдань дослідження. 14. Визначення наступних проблем, що витікають з результатів дослідження. 15. Оформлення досягнутих результатів (про це піде мова в наступній темі).
Індивідуальні заняття
Доброго дня, шановний Олександр Анатолійович! Запрошую Вас до індивідуального заняття. Прошу ознайомитися з матеріалами Індивідуального заняття №1 Сутність і співвідношення парадигми та стратегії освіти. Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:
Як співвідносяться поняття «парадигма освіти» та «стратегія освіти»?
--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 12:49, 19 лютого 2015 (EET)
Ваша відповідь: Головний стратегічний напрям розвитку світової та вітчизняної системи освіти лежить в площині вирішення проблем розвитку особистості учня та вчителя, технологізації цього процесу. В умовах цієї парадигми освіти вчитель найчастіше виступає у ролі організатора всіх видів діяльності учня як компетентний консультант і помічник. Його професійні вміння повинні бути спрямовані не просто на контроль знань та умінь школярів, а на діагностику їх діяльності та розвитку. Це значно складніше, ніж традиційна освіта. Сьогодні в педагогічні науці і практиці є дві цілком різні стратегії, в рамках яких існують системи освіти: ^ Стратегія формування – педагогічне втручання ззовні у внутрішній світ дитини, нав’язування дитині вироблених суспільством способів діяльності, оцінок. ^ Стратегія розвитку – розвиток особистісного потенціалу учня, його самоактуалізація.
Доброго дня, шановний Олександр Анатолійович! Запрошую Вас до індивідуального заняття №2. Прошу ознайомитися з джерелами: 1. Василь Шинкарук Забезпечення якісної освіти впродовж життя. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukraine2015.org.ua/tsil2 . 2. Здіорук С.І., Іщенко А.Ю., Карпенко М.М. Аналітична доповідь. Формування єдиного відкритого освітньо-наукового простору України: оптимальне використання засобів забезпечення випереджального розвитку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/Science_educational-e2f67.pdf . 3. Карпенко М.М. Перспективи реалізації в Україні концепції освіти протягом життя: чинники і механізм [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/sp/2011_4/045-051.pdf . 4. Карпенко М. Аналітична записка. Освіта протягом життя: світовий досвід і Українська практика [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/252/ . 5. Ничкало Н. Г. Неперервна професійна освіта як філософська та педагогічна категорія / Н. Никало // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – 2001. – Вип. 1. – С. 9–22. 6. Сігаєва Л. Е. Розвиток освіти дорослих в Україні (друга половина ХХ ст. – початок ХХІ) : монографія / за ред. С. О. Сисоєвої. – К. : ТОВ «ЕКМО», 2010. – С. 318; та дайте відповіді на запитання: 1) назвіть три основні форми освіти?; 2) як Ви розумієте термін "відкрита освіта"?.
--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 11:08, 3 квітня 2015 (EET)
Ваші відповіді:
- На сьогодні існують наступні три основні форми освіти:
• формальна освіта – початкова, загальна середня освіта, середня професійна освіта, вища освіта, освіта після закінчення ВНЗ (аспірантура й докторантура), підвищення кваліфікації й перепідготовка фахівців і керівників з вищою і середньою професійною освітою в інститутах, на факультетах і курсах підвищення кваліфікації й професійної перепідготовки; • неформальна освіта – професійно спрямовані й загальнокультурні курси навчання в центрах освіта дорослих, у лекторіях товариства «Знання», по телебаченню, на різних курсах інтенсивного навчання; • інформальна освіта є загальним терміном для освіти за межами стандартного освітнього середовища – індивідуальна пізнавальна діяльність, що супроводжує повсякденне життя, реалізується за рахунок власної активності індивідів в оточуючому культурно-освітньому середовищі; спілкування, читання, відвідування установ культури, подорожі, засоби масової інформації тощо. При цьому людина перетворює освітні потенціали суспільства в дієві фактори свого розвитку
- відкрита освіта – це збірний термін, що позначає різні види освітньої діяльності, у яких знання, ідеї і важливі аспекти методики та організації навчання і викладання вільно поширюються і використовуються за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій
Консультації
Доброго дня, сьогодні з 09.30 по 10.50 у нас з Вами час для консультації. Якщо у Вас виникли запитання, я буду рада дати на них відповіді.
--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 09:38, 3 квітня 2015 (EET)
Тематичні дискусії (Інтернет-семінари)
Доброго дня, Олександр Анатолійович! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України". На Вашу думку, чи потребує змін та доповнень сучасна система освіти України? Що з традиційного навчання треба зберегти і чому?
--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 11:18, 25 лютого 2015 (EET)
Ваші відповіді:
- Ключовими напрямами державної освітньої політики мають стати :
реформування системи освіти на основі філософії «лю- диноцентризму» як стратегії національної освіти; оновлення законодавчo-нормативної бази системи освіти, адекватної вимогам часу; модернізація структури, змісту й організації освіти на за- садах компетентнісного підходу, переорієнтації змісту освіти на цілі сталого розвитку; створення і забезпечення можливостей для реалізації рі- зноманітних освітніх моделей, навчальних закладів різних типів і форм власності, різноманітних форм та засобів отримання освіти; побудова ефективної системи національного виховання, розвитку і соціалізації дітей та молоді; забезпечення доступності та неперервності освіти впро- довж життя; формування здоров’язбережного середовища, екологіза- ції освіти, валеологічної культури учасників навчально- виховного процесу; розвиток наукової та інноваційної діяльності в освіті, під- вищення якості освіти на інноваційній основі; інформатизація освіти, удосконалення бібліотечного та інформаційно-ресурсного забезпечення освіти і науки; забезпечення національного моніторингу системи освіти; підвищення соціального статусу педагогів; створення сучасної матеріально-технічної бази системи освіти
Доброго дня, Олександр Анатолійович! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Освіта як цінність". На Вашу думку, що таке освіта? У чому ж полягає цінність освіти?
--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 11:30, 8 квітня 2015 (EEST) Доброго дня!
Ваші відповіді:
- Освіту можна розуміти як передачу накопичених суспільством знань молодому поколінню для розвитку в нього пізнавальних можливостей, а також набуття вмінь і навичок для практичного застосування загальноосвітніх і професійних знань.
- На думку Нетепчука В.В., цінність освіти полягає у тому, що вона, з одного боку, готує людину до життя у наявному суспільстві, а з іншого - формує у людини здатність приймати незалежні, автентичні рішення, щоб позитивно змінювати себе та суспільство, в якому живе.
Як вірно зазначає Молодиченко В.В., освіта обов`язково повинна поєднуватися із моральним вихованням, оскільки передача цінностей із покоління в покоління завжди була і є функцією освіти .
Проведення та перевірка модульного контролю
Доброго дня, шановні колеги! На сьогоднішньому занятті ваше завдання полягає у наступному: Вам потрібно перейти за наступним посиланням Проведення та перевірка модульного контролю,ознайомтесь з запитаннями та дайте на них відповіді. Бажаю успіхів!
--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 12:51, 13 березня 2015 (EET)
Доброго дня, Олександр Анатолійович! Переглянула всю Вашу роботу в модулі. Дякую за активну участь у роботі над матеріалом. Ви відповіли на запитання та надали всі правильні відповіді у тестуванні. Я зараховую Вам соціально-гуманітарний модуль.
--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 13:11, 16 квітня 2015 (EEST)
