Відмінності між версіями «Теорія та методика фахової дисципліни Кулик С.О.»

Матеріал з HistoryPedia
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: {{subst:Шаблон:Заняття}})
 
(→‎Індивідуальні заняття)
 
(не показано 54 проміжні версії 2 учасників)
Рядок 1: Рядок 1:
  
 
==== Інтерактивні практичні заняття ====
 
==== Інтерактивні практичні заняття ====
 +
Вітаю Вас! Шановні колеги, сьогодні працюємо над темою "Нормативно-методичне забезпечення". Прошу зайти за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31adTEySjliQ0xPcUk/view?usp=sharing Тема. Нормативно-методичне забезпечення].
 +
Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:
  
 +
#Які документи складають нормативно-правову базу суспільствознавчих дисциплін В ЗНЗ?
 +
#Дайте визначення поняття "Нормативна документація ЗНЗ".
 +
 +
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 10:02, 2 березня 2017 (EET)
 +
----
 +
Ваші відповіді:Доброго дня, шановна Світлана Вікторівна! Ось і наступила пора канікул, відпочинку і час зайнятися лекціями і відповідями на запитання:))))
 +
#Основним нормативним документом у викладанні шкільних історичних курсів є: національна доктрина розвитку освіти, яка визначає мету та пріоритетні напрями державної політики в освітній галузі значна частина яких і стосується шкільної історичної освіти, і реалізується через її зміст.
 +
Державний освітній стандарт визначає вимоги до освіченості учнів. Навчальний план – це нормативний документ, на підставі якого формується весь навчальний процес у шкільній освіті.
 +
На основі навчального плану формується навчальна програма з історії.
 +
8 вересня 2016 р. Колегією МОН України (протокол № 9/1-2 від 08.09.2016) схвалено зміни до навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів та надано їм гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України».
 +
Листи Міністерства освіти і науки України від 17.08.2016 № 1/9-437 «Щодо методичних рекомендацій про викладання навчальних предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», від 17.08.2016 № 1/9-434 «Про перелік навчальної літератури, що має відповідний гриф Міністерства освіти і науки України, для використання у загальноосвітніх навчальних закладах у 2016-2017 навчальному році», від 09.06.2016 № 1/9-296 «Про структуру 2016-2017 навчального плану та навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів»--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 16:46, 9 червня 2017 (EEST)
 +
#Нормативна документація ЗНЗ - це документи, які встановлюють правила, загальні принципи чи характеристики різних видів діяльності або їхніх результатів--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 14:35, 18 червня 2017 (EEST)
 +
----
 +
----
 +
Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас інтерактивне практичне заняття на тему: "Специфіка методики викладання історії". Прошу проаналізувати посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aQUNpMUVaWHVZT0U/view?usp=sharing Тема: Специфіка методики викладання історії].
 +
Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:
 +
 +
#Зміст навчання історії в школі це...
 +
#Проаналізуйте критерії відбору історичного матеріалу в змісті шкільних курсів історії.
 +
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 09:34, 7 березня 2017 (EET)
 +
----
 +
Ваші відповіді:
 +
 +
#Сукупність змісту всіх курсів історії, що вивчаються сьогодні у 5 – 11 класах загальноосвітніх навчальних закладів і є змістом навчання історії в школі. Він формується на основі відбору та структурування фактів і понять історичної науки відповідно до цілей і завдань навчання історії в школі. Методична наука визначає принципи та критерії такого відбору та структурування. Як правило, до вивчення у шкільних історичних курсах відбираються основні факти, найважливіші події та явища вітчизняної та всесвітньої історії, відповідні теоретичні поняття та ідеї, способи історичного пізнання та аналізу тощо. Зміст історичної освіти, відібраний для навчання у школі, оформлюється у вигляді Державного стандарту, програм і підручників.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 12:11, 18 червня 2017 (EEST)
 +
 +
#Науковці визначають такі критерії відбору історичного матеріалу: 1.Розмежування історичної науки і шкільного курсу історії. 2.Співвідношення фактів і теорії. 3.Ідеологічна спрямованість. 4.Співвідношення політичної, економічної,соціальної і культурної історії. Так, зміст навчального матеріалу повинен відповідати даним історичної науки.Історія як шкільний предмет не включає всі розділи історичної науки.Слід оптимально поєднувати фактичний і теоретичний матеріал.Питання ідеологічного змісту у школі є відкритим.Так як ми українці, то слід сприяти вихованню патріотизму. Сьогодні зміст курсів історії інтегрує соціальну, економічну, політичну і духовну історію та відображає взаємозв'язок усіх сфер людського буття.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 11:23, 20 червня 2017 (EEST)
 +
----
 +
----
 +
Доброго дня шановний Сергій Олександрович. Зверніть увагу, сьогодні у нас інтерактивне заняття на тему: "Формування предметних компетентностей на уроках історії.
 +
[https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aa1Q2b1Y1V21CcnM/view?usp=sharing Тема: "Формування предметних компетентностей"]"
 +
Після опрацювання відповідної літератури, дайте відповідь на запитання:
 +
 +
#Обґрунтуйте необхідність взаємозв'язку ключових і предметних компетентностей на уроках історії і суспільствознавчих дисциплін.
 +
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:37, 13 березня 2017 (EET)
 +
----
 +
Ваші відповіді
 +
#Сучасне життя характеризується швидкими темпами розвитку, як в інформаційних і промислових галузях виробництва, так і в галузі освіти. Безперечно, що знання, уміння та навички, що здобувають випускники протягом навчання є досить важливими. Але, в останній час у зв’язку із соціальним замовленням на випускника, актуальними стають поняття «компетенція» і «компетентність».Щодо історії як навчального предмета комплексною здатністю відтворювати минулу й сучасну соціальну дійсність є історична свідомість. Недаремно саме сприяння розвитку історичної свідомості учнів визначається як віддалена стратегічна мета, що реалізується через досягнення цілей, пов’язаних із формуванням її складових, а саме набуття історичних знань та розвиток історичного мислення в чинній програмі з історії – «усвідомлення підростаючим поколінням історії людства». На уроках правознавства, етики, людина і світ учень має можливість глибше набути знань, навичок, сформувати рівень компетентностей щодо власної ролі в суспільстві.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 16:29, 18 червня 2017 (EEST)
 +
----
 +
----
 +
Доброго дня, шановні колеги! Сьогодні ми працюємо над темою:"Нормативно-методичне забезпечення". Прошу пройти за посиланням [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.htmlТема: Навчальні програми для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Історія України].
 +
Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:
 +
 +
# Проаналізуйте здобутки і прорахунки програми з історії України для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, яка чинна у 2016/2017 навчальному році.
 +
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:41, 24 березня 2017 (EET)
 +
----
 +
Ваша відповідь:
 +
#Основним здобудком, на мою думку, є введення практичних занять на уроках історії України, що наблизило підготовку учнів до державних вимог щодо підготовки до програми ЗНО. Також чіткіше сформульований зміст  вимог, щодо  історичних  предметних компетентностей, конкретизовані завдання щодо роботи з історичною картою.
 +
До прорахунків можна віднести великий обсяг матеріалу, на який відведено мало часу на вивчення в 10 та 11 класах.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 12:30, 18 червня 2017 (EEST)
 +
 +
----
 +
----
 +
Шановні колеги! Ми продовжуємо працювати над темою:"Нормативно-методичне забезпечення". Прошу пройти за посиланням [http://pidruchnyk.com.ua/istorija_ukrainy8Тема: Підручники з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів].
 +
Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:
 +
 +
#Які, на Вашу думку, недоліки і переваги має підручник з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів, який є дієвим у 2016/2017 навчальному році? Автор підручника на Ваш вибір.
 +
Запрошую до обговорення --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:40, 24 березня 2017 (EET)
 +
----
 +
Ваша відповідь:
 +
# Я працюю за підручником Власова В.С., 2016 р.
 +
 +
Переваги: текст, історичні документи, невеликі художньо-образні замальовки та апарат організації засвоєння і контролю, ілюстративний матеріал реалізують засади компетентнісно-орієнтованого навчання історії, сприяють формуванню у школярів історичного мислення. Матеріал подано доступною для цього віку мовою, подані різнорівневі завдання, багата джерельна база, наявні карти, пізнавальні розповіді про видатних особистостей.
 +
 +
Недоліки: дрібний шрифт,відсутність загальної хронологічної таблиці, на деякі запитання відсутня відповідь у тексті параграфа.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 11:23, 20 червня 2017 (EEST)
 +
----
 +
----
 +
Доброго дня. Сьогодні ми опрацьовуємо тему: "Формування предметних та життєвих компетентностей учнів". Опрацюйте посилання [http://history12klp.blogspot.com/p/blog-page_617.htmlТема: Формування предметних компетентностей учнів]
 +
Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:
 +
 +
#На Вашу думку, які компетенції необхідно розвивати на уроках історії та суспільних дисциплін для адаптації молоді в сучасних соціально-економічних умовах?
 +
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:50, 29 березня 2017 (EEST)
 +
----
 +
Ваша відповідь:
 +
# З моєї точки зору, найбільш важливими є інформаційно-мовленнєва компетенція, що передбачає здатність учнів ефективно й грамотно працювати з різ­ними джерелами історичної інформації та будувати усні та письмові висловлення щодо фактів, постатей та історичної теорії; логічна компетенція, що передбачає здатність учнів виз­начати та застосовувати теоретичні поняття, поло­ження, концепції для аналізу й пояснення фак­тів, явищ, процесів.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 11:23, 20 червня 2017 (EEST)
 +
----
 +
----
 +
Доброго дня. Сьогодні ми працюємо над темою: Нетипові форми роботи на уроках історії. Опрацюйте посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aUHZBYjlwMUgzZ2c/view?usp=sharingТема: Нетипові форми роботи на уроках історії]
 +
Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:
 +
 +
#Проаналізуйте нетипові форми навчання на уроках історії, які існують у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.
 +
#Які нетипові форми навчання, Ви використовуєте у своїй роботі?
 +
Запрошую до участі у обговоренні --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:42, 31 березня 2017 (EEST)
 +
----
 +
Ваша відповідь:
 +
#На сьогодні є такі нетипові форми навчання на уроках історі їуроки з ігровою змагальною основою: урок-гра «Вигадай проект», урок-доміно, урок-кросворд, урок-лото, урок «Слідство ведуть знавці) урок зі зміненими засобами організації: урок-лекція, урок- парадокс, захист знань, захист ідей, урок вдвох, урок-зустріч;
 +
2) уроки, які спираються на фантазію: урок-казка, урок-творчість; урок-твір, урок винахідництва, урок-творчий звіт, комплексно-творчий звіт, урок виставка, урок-«дивовижне поруч», урок фантастичного проекту, урок-розповідь про вчених: урок-бенефіс, урок портрет, урок сюрприз тощо;
 +
3) уроки, які імітують які-небудь заняття чи види робіт: екскурсія, заочна екскурсія, прогулянка, гостинна, подорож у майбутнє чи минуле, подорож по країні, урок-поїздка на потягу, урок-експедиція, захист ;
 +
4), урок- ділова гра, урок КВК, урок «Що? Де? Коли?», урок естафета, урок-конкурс, уроки-змагання: урок-журнал, урок-вікторина, урок-футбольний матч, урок- тест, урок-рольова гра «Сім'я обговорює свої плани», тощо;
 +
5) уроки, які включають трансформацію стандартних засобів організації: парне опитування, експерт-опитування, урок-залік, захист оцінки, урок- консультація, урок-практикум, урок-семінар, захист читацького формуляру, телеурок без телебачення, учнівська конференція тощо.
 +
 +
#На своїх уроках я використовую інтерактивні методи: мікрофон, ажурна пилка, акварум, коло ідей, мозковій штурм т а ін.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 16:29, 18 червня 2017 (EEST)
 +
 +
----
 +
----
  
 
==== Індивідуальні заняття ====
 
==== Індивідуальні заняття ====
 +
Доброго дня, шановні колеги. Звертаю Вашу увагу на те, що Вам необхідно виконати всі завдання з кожного предмету. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з актуальної теми: "Урок як основна форма навчання історії". Проаналізувавши Інтеренет ресурс [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aNmpXUE1YVTRVNjQ/view?usp=sharing Тема: Урок як основна форма навчання історії], давайте визначимо:
 +
#структуру сучасних уроків історії...
 +
#чи має вчитель змогу змінювати таку структуру уроків з історії...
 +
#чи дієва така структура уроків у ХХІ ст...
 +
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 10:32, 13 квітня 2017 (EEST)
 +
----
 +
#Відповідь:Структура уроку - це співвідношення елементів уроку в певній послідовності і взаємозв'язку - організаційний момент,перевірка знань,вивчення нового матеріалу, закріплення, підсумок.Різноманіття структур уроків, методів їх проведення та дидактичних цілей передбачає різноманіття типів уроків.Структура уроку залежить від змісту матеріалу, мети. Дидактична структура уроку постійна, змінюється методична підструктура.Така структура уроків дієва в наш час. Але передбачаючи кінцеву мету уроку, ми все частіше використовуємо інноваційні форми роботи, що активізують пізнавальну діяльність учнів.
  
 +
#Учитель чи має змогу змінювати таку структуру уроків з історії тому що,структура кожного уроку залежить від змісту навчального матеріалу, дидактичної мети, типу уроку, вікових особливостей учнів та особливостей класу чи колективу. Структура уроку досконала в тому випадку, якщо враховує закономірності навчання, умови педагогічного процесу в даному класі та дозволяє вдало реалізувати педагогічний задум вчителя. Отже, не структура уроку, взята сама по собі, а її відповідність педагогічним умовам і задумом впливає на ефективність навчання.
  
 +
#За все ХХІ ст. стверджувати не можна, але на даний час, при даній програмі така структура дієва.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 11:40, 20 червня 2017 (EEST)
 +
----
 +
----
 +
Продовжуємо нашу тему: "Урок як основна форма навчання".
 +
#Давайте проаналізуємо, чи існує взаємозв'язок між типами уроків історії та методами навчання на уроці.
 +
#Із власного досвіду наведіть приклади такої взаємодії.
 +
Дякую Вам за участь у обговоренні. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:36, 25 квітня 2017 (EEST)
 +
----
 +
# Відповідь:
 +
 +
Безумовно, такий взаємозв'язок існує. Правильний підбір методів відповідно до типу уроку, мети та змісту навчання, вікових особливостей учнів сприяє розвитку їхніх пізнавальних здібностей, озброєнню їх уміннями й навичками використовувати здобуті знання на практиці, готує учнів до самостійного набуття знань, формує їхній світогляд. Є універсальні методи, які можна використовувати на уроці будь-якого типу. У той же час є специфічні методи, які доречно використовувати лише на уроках певного типу. При цьому пам'ятаємо, що існує декілька типів класифікації методів навчання.
 +
 +
Наприклад, практичні методи: вправи, практичні роботи, реферати учнів тощо не несуть нової навчально-пізнавальної інформації, а служать лише для закріплення, формування практичних умінь при застосуванні раніше набутих знань.Тому використовувати їх на уроці засвоєння нових знань недоцільно. А група методів стимулювання інтересу до навчання й мотивації (таких як використання пізнавальних ігор, цікавих пригод, гумористичних уривків, перегляд навчальних телепередач, кінофільмів, аналіз життєвих ситуацій тощо) можливо й потрібно використати на уроці будь-якого типу.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 11:47, 20 червня 2017 (EEST)
 +
----
 +
----
 +
Продовжуємо тему: "Урок як основна форма навчання".
 +
#На Вашу думку, чи актуальна на сьогодні така форма навчання як урок?
 +
#Можливо є інші актуальні форми навчання на сьогодні?
 +
#Запропонуйте сучасну форму навчання в ЗНЗ, яка буде цікавою учням у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.
 +
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:20, 25 квітня 2017 (EEST)
 +
----
 +
# Відповідь:
 +
 +
Урок насьогодні є, можливо, неактуальною, аkе такою формою навчання, яка відповідає існуючій системі. У результаті здійснення реформи "Нова українська школа" мають з'явитися альтернативні форми. Зокрема такі, як навчання у різновікових групах, вільний вибір учнями навчального простору та тривалості уроку. На мою думку, сучасними і цікавими для нинішніх учнів могли б стати такі форми організації навчання:
 +
*веб-квест,
 +
*урок в соцмережі,
 +
*сократівська бесіда,
 +
*історична прогулянка,
 +
*урок-бріколаж зі сторітеллінгом,
 +
*гра Чимборасо.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 11:47, 20 червня 2017 (EEST)
 +
----
 +
----
 +
Доброго дня. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з теми: "Громадянська освіта в системі шкільної освіти".
 +
Проаналізуйте основні принципи громадянської освіти та як вони реалізуються на уроках історії. Обґрунтуйте Вашу думку.
 +
 +
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:43, 12 травня 2017 (EEST)
 +
----
 +
#Відповідь:
 +
Громадянська освіта базується на тих же загальнопедагогічних і дидактичних принципах, що й освіта в цілому. Проте, превалюючими для неї на даному етапі є:
 +
'''гуманізм''' означає пріоритетність ідеї прав і свобод людини, творчий розвиток особистості, виховання людської гідності, поваги до приватної власності, розуміння значущості особистісної автономності; співвіднесення освітніх вимог з можливостями та природними здібностями дитини;
 +
 +
'''демократичність''' означає виховання духу соціальної солідарності, справедливості, вміння конструктивно взаємодіяти із суспільством та приймати рішення; передбачає діалогічний характер освіти, суб’єктно-суб’єктні відносини між педагогами і учнями, атмосферу взаємоповаги та довіри у шкільному колективі, учнівське самоврядування, відкритість і зв’язок школи з іншими агентами процесу соціалізації (сім’єю, дитячими і молодіжними громадськими організаціями, засобами масової інформації, церквою тощо);
 +
 +
'''зв’язок з практичною діяльністю''' передбачає пріоритетність для системи громадянської освіти навчання і виховання умінь і дій, зорієнтованість учнів на навички соціальної взаємодії, вміння самостійно аналізувати різноманітні ситуації, перш за все у своєму життєвому середовищі, вміння самостійно приймати відповідальні рішення і діяти у правовому полі;
 +
 +
'''зорієнтованість на позитивні соціальні дії''' означає цілеспрямованість громадянської освіти на соціальні сподівання учнів, набуття позитивного досвіду соціальних дій, формування позитивного іміджу компетентної громадянськості;
 +
 +
'''наступність і безперервність''' означає поетапне, відповідно до вікових особливостей, розширення інформаційного, виховного, інструментального (практичного) обсягу системи освіти для демократії, що бере початок у дошкільному вихованні, включає всі етапи середньої, вищої, професійної освіти, а також освіту для дорослих; передбачає виховання потреби вчитися навичок громадянськості протягом усього життя;
 +
 +
'''міждисциплінарність''' означає навчання і виховання громадянськості в процесі вивчення різних навчальних дисциплін; узгодження змісту навчальних програм з метою та завданнями громадянської освіти;
 +
 +
'''культуровідповідність''' передбачає врахування у змісті громадянської освіти етнонаціонального, регіонального культурного і звичаєвого контексту, зв’язок шкільного колективу з місцевою громадою, участь у спільних із нею соціальних, культурних, природозахисних акціях;
 +
 +
'''полікультурність''' означає наповненість громадянської освіти ідеєю універсальності прав людини, а також ідеєю етнокультурного розмаїття України, Європи, світу, правової рівності національних культур; передбачає виховання особистості на засадах міжетнічної толерантності, поваги до представників інших культур, найперше – в учнівському середовищі; означає практичну реалізацію прав представників української нації, інших етнічних спільнот на розвиток і збереження своєї мови, культурної самобутності у контексті формування української політичної нації;
 +
 +
'''плюралізм''' означає виховання поваги до засад політичної, ідеологічної, етнонаціональної, расової різноманітності; уникнення екстремістських поглядів і поведінки у житті шкільного колективу, виховання толерантного ставлення до різних світоглядних, політичних доктрин, релігійних переконань, до діяльності у школі різних молодіжних громадських організацій; виховання усвідомлення неприйнятності будь-якого політичного екстремізму.
 +
 +
Усі ці принципи у тій чи нішій мірі відображені у змісті шкільної історичної та правової освіти.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 11:47, 20 червня 2017 (EEST)
 +
----
 +
----
 +
Доброго дня. Сьогодні у нас заняття присвячене темі: "Громадянська освіта в системі шкільної освіти".
 +
Проаналізуйте зміст будь-якого параграфа з підручника для основної школи, в змісті якого ґрунтовніше розкриваються основні завдання громадянської освіти. Поділіться своїми результатами, чому Ви обрали саме цю вікову категорію і відповідну тему.
 +
 +
Дякую. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:33, 5 травня 2017 (EEST)
 +
----
 +
#Відповідь:
 +
 +
Пропедевтичний курс історії України в 5 класі має на меті підготувати учнів до успішного засвоєння історичних знань у наступних класах. В цей період у школярів формуються початкові уявлення про найважливіші сторінки історії українського народу. Учні захоплюються минулим України і бажанням більше знати про нього. Початковий курс історії розв'язує не лише спеціальні, але й загальнопедагогічні завдання: розвиває творчу уяву, збагачує активний словник, розширює кругозір, формує естетичні смаки - тобто є розвивальним. Разом з цим відбувається також і формування національної свідомості. Хоча це ще проходить не на такому рівні, як у старших класах. Під час вивчення курсу історії України у 5 класі є теми, що сприяють формуванню національної свідомості: «Найвидатніші історики України. М.Грушевський та інші", "Заснування Києва. Становлення Київської держави. Перші князі", "Виникнення козацтва", "Розбудова Богданом Хмельницьким Української держави", "Здобуття Україною незалежності..." Цінність громадських справ, служіння людей вищому благу свого народу, своєї держави створюють змістовну основу для формування широкої палітри елементів емоційно-ціннісної сфери особистості, що наповнює зміст аксіологічної складової громадянської компетентності, а саме: позитивне ставлення до держави, ціннісна орієнтація на справедливість, цінність держави, прав і свобод громадян, демократичного устрою, свободи, громадських справ тощо.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 11:47, 20 червня 2017 (EEST)
 +
----
 +
----
 +
Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні ми працюємо над темою: "Оцінювання рівня знань в умовах суспільства знань".
 +
Давайте поміркуємо: У ХХ ст. на уроках історії основними методами контролю були - усне опитування або контрольна робота. У ХХІ ст. науковці і методисти пропонують - тестові завдання. Як ви вважаєте, чи актуальні на сьогодні тестові завдання, чи їх можна замінити іншими методами контролю. Відповідь обгрунтуйте.
 +
 +
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:35, 12 травня 2017 (EEST)
 +
Дякую
 +
----
 +
#Ваша відповідь:
 +
 +
Оскільки результатом навчання в умовах суспільства знань є сформована в учнів та чи інша компетентність, то оцінювання має бути тим інструментом, який може її виміряти. Усне опитування, як і контрольна робота чи тести фактично не мають можливості виміряти цінності, ставлення і вміння застосувати знання з історії. Необхідно враховувати не тільки абсолютні знання, але і рівень дося­гнень, розвитку здібностей, мотивації, особисті якості, пізнавальний інтерес учнів. Оцінювання рівня сформованості компетентностей учнів з історії є складним і ще недостатньо дослідженим завданням. На мій погляд, застосування тестів недостатньо. Важливо всебічно оцінювати учнівські проекти,  вміння аргументовано відстоювати свою точку зору, дисуктувати на актуальні теми суспільного життя та щодо контраверсійних питань історії, висувати гіпотези і проводити дослідження, що їх підтверджують або спростовують, вміння вчитись, самостійно набувати знання, спільно рацювати над розв'язанням проблем. Для досягнення цієї мети варто розробити спеціальні, так звані “структуровані завдання”, що включатимуть декілька питань відносно однієї і тієї ж ситуації і розташовуватимуться за зростаючою складністю. Вони дозволять диференціювати учнів зарівнем компетентності і фіксувати їх вміння самостій­но набувати знання. Для більш точного оцінювання і для мотивації учнів до навчання варто застосовувати також інструмент самооцінювання.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 11:47, 20 червня 2017 (EEST)
 +
----
 +
----
  
 
==== Консультації ====
 
==== Консультації ====
 +
Доброго дня, шановні колеги. Якщо у Вас є запитання чи незрозумілі деякі моменти нашого он-лайн спілкування, звертайтеся за порадою чи допомогою.
  
 +
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:59, 13 квітня 2017 (EEST)
 +
----
 +
Доброго дня, Сергій Олександрович. Сьогодні у нас консультативне заняття. Дуже шкода, що у Вас на цей час не виконане жодне завдання. Рекомендую Вам почати їх виконання.
 +
 +
З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:40, 5 травня 2017 (EEST)
 +
----
 +
----
 +
Доброго дня, Сергій Олександрович. Нагадую, що Вам необхідно виконати всі завдання, пройти два модульних контроля, 4 самоаналізи уроків та особисте творче завдання. Бажаю успіхів. Екзаменаційна сесія у нас з 20-22.06.2017.
 +
 +
З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:00, 13 червня 2017 (EEST)
 +
----
 +
----
  
 
====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
 
====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
 +
Доброго дня.  Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: "Мультиперспективність у вивченні історії як фактор формування критичного мислення". Після перегляду посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aOEJiYVd5bGhXbFk/view?usp=sharing Тема: Новітні досягнення історичної науки]дайте відповідь на запитання.
  
 +
#Як Ви вважаєте, допомагає чи заважає велика кількість історичних джерел у вивченні історії в загальноосвітніх навчальних закладах?
 +
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 10:08, 6 квітня 2017 (EEST)
 +
 +
Дискусія:На даний період вивчення історії в школах, згідно навчальних програм, велика кількість історичних джерел у вивченні історії, на мою думку, не доречна. Адже за невиликої кількості годин, відведеної на вивчення історії, дитина повинна засвоїти великий обсяг навчального матеріалу. Тому, орієнтуючись на вимоги навчальних програм,програм ЗНО,досить і основних історичних писемних джерел. Якщо ж дитина здібна і допитлива та бажає краще розібратися в якомусь історичному періоді,то з сучасними технологіями це не є проблемою. Хоча в деяких розвинених країнах вивчення історії саме побудовано на великій кількості історичних джерел і на основі саме них дитина формує свою думку, висновки, ставлення. Можливо і ми, в майбутньому, відійдемо від сучасної системи здобуття історичної освіти і за допомогою саме історичних джерел поглянемо на нашу історію.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 16:39, 18 червня 2017 (EEST)
 +
 +
----
 +
----
 +
Ми продовжуємо нашу дискусію. У мене до Вас наступне дискусійне питання:
 +
 +
#Роль і місце ІКТ на уроках історії та суспільних дисциплін (обгрунтувати позитивні та негативні сторони).
 +
 +
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:46, 6 квітня 2017 (EEST)
 +
 +
Дискусія:Застосування сучасних інформаційних технологій у навчанні - одна з найбільш важливих і стійких тенденцій розвитку світового освітнього процесу.Інтегрування звичайного уроку з комп'ютером дозволяє вчителю перекласти частину своєї роботи на ПК, роблячи при цьому процес навчання більш цікавим, різноманітним, інтенсивним. Зокрема, стає більш швидким процес запису визначень, ознайомлення з історичними персоналіями, подіями, явищами та іншими важливими частинами матеріалу.Застосування на уроці комп'ютерних тестів і діагностичних комплексів дозволить вчителю за короткий час отримувати об'єктивну картину рівня засвоєння матеріалу, що вивчається у всіх учнів і своєчасно його скоректувати. При цьому є можливість вибору рівня складності завдання для конкретного учня.
 +
До недоліків ІКТ можна віднести:
 +
*Немає комп'ютера в домашньому користуванні деяких учнів і вчителів, час самостійних занять у комп'ютерних класах відведено далеко не у всіх школах;
 +
*У вчителів недостатньо часу для підготовки до уроку, на якому використовуються комп'ютери;
 +
*Недостатня комп'ютерна грамотність вчителя (особливо у вчителів поважного віку);
 +
*Відсутність контакту з учителем інформатики;
 +
*У робочому графіку вчителів не відведено час для дослідження можливостей Інтернет;
 +
*Складно інтегрувати комп'ютер у поурочні структуру занять;
 +
*Не вистачає комп'ютерного часу на всіх;
 +
*У шкільному розкладі не передбачено час для використання Інтернет на уроках;
 +
*При недостатній мотивації до роботи учні часто відволікаються на ігри, музику, перевірку характеристик ПК і т.п;
 +
*Існує ймовірність, що, захопившись застосуванням ІКТ на уроках, учитель перейде від розвивального навчання до наочно-ілюстративним методам.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 16:39, 18 червня 2017 (EEST)
 +
 +
----
 +
----
 +
Доброго дня, шановні колеги. Прикро, що ми не маємо можливості активно провести таку форму роботи. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: «Практичні заняття як форма організації навчальної діяльності учнів 8-11 класів».
 +
 +
#На вашу думку, які СУЧАСНІ  методи роботи необхідно запропонувати школярам на практичних заняттях з історії, щоб розвивати необхідні компетентності? Відповідь обгрунтуйте. Наведіть власні приклади.
 +
 +
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:13, 26 квітня 2017 (EEST)
 +
 +
Дискусія:
 +
Звісно, інтерактивні методи. Про це, думаю, скажуть колеги. Я хочу наголосити на важливості застосування сучасних методів стимулювання і мотивації навчання, які використовую під час практичних занять з історії:
 +
*Створення ситуацій успіху. Застосовую рівневу диференціацію на різних етапах уроку, чим забезпечую гуманізацію та демократизацію процесу навчання.
 +
*Створення ситуацій зацікавленості. Використовую ігрові моменти, розгадування кросвордів, ребусів, загадок, перегляд відео фрагментів.
 +
*Пізнавальні ігри. Це ігри-подорожі, вікторини. Найчастіше використовую на уроках узагальнення та систематизації знань.
 +
*Навчальні дискусії. Особливий інтерес викликають дискусії щодо різноманітних життєвих ситуацій, адже учні бачать, як можна застосувати отримані знання на практиці.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 11:52, 20 червня 2017 (EEST)
 +
----
 +
----
 +
Доброго дня, шановні колеги. Ми продовжуємо нашу дискусію. Сьогодні у нас тема: "Медіа-ресурси як фактор формування предметних компетентностей учнів у 6-11 класах".
 +
Пропоную для обговорення наступні питання:
 +
 +
#Які компоненти медіа-ресурсів Ви використовуєте на уроках історії? Власні приклади.
 +
#Переваги і недоліки використання медіа-ресурсів на уроках історії.
 +
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:58, 27 квітня 2017 (EEST)
 +
 +
Дискусія:
 +
На взаємодію з різноманітними медіа-ресурсами (книги, преса, радіо, кіно, телебачення, інтернет) припадає все вагоміша частка вільного часу дітей і молоді. Медіа потужно й суперечливо впливають на освіту молодого покоління, часто перетворюючись на провідний чинник його соціалізації, стихійного соціального навчання, стають засобом дистанційної і джерелом неформальної освіти. То ж сучасний учитель безумовно мусить вміти використовувати медіа у викладанні предмета, щоб залучити їх у поле формальної освіти і з їх допомогою формувати життєво важливі компетентності та птріотизм і громадянські якості молоді. У своїй практиці я використовую роботу з текстами і фрагментами художніх і документальних текстів на історичну тематику з їх наступним аналізом; роботу з пресою як історичним джерелом; пошук інформації в інтернеті з критичною оцінкою достовірності джерела та інформації. Урядові установи, громадські організації мають свої сайти, які є офіційним джерелом інформації. На них публікуються закони, укази, постанови, інформаційні листи та інші документи, а також наукові та публіцистичні матеріали різнопланової спрямованості. Без застосування таких джерел неможливо на сучасному рівні викладати історію в школі. А для навчання правознавства ця перевага має принципове значення у зв'язку з постійними змінами у законодавстві. З допомогою інтернет-ресурсів я формую різні види домашніх завдань, спрямованих на пошук інформації: статистичних даних, документів, фактичних матеріалів, ілюстрацій, карт тощо з конкретної теми. Результатом цієї роботи може бути як повідомлення із заданої теми, так і анотований перелік посилань. Обидва види спрямовані на розвиток вмінь учнів здійснювати реферування інформації і є більш прийнятними, ніж просте «скачування» з сайта результатів чужої праці.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 11:52, 20 червня 2017 (EEST)
 +
----
 +
----
 +
Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас остання тематична дискусія на тему:"Сучасний учень - це особистість, патріот та  інноватор в умовах Нової української школи".
 +
Проаналізуйте посилання [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/konczepcziya.html Концепція Нової української школи] і давайте поміркуємо:
 +
#Якими ОСОБИСТІСНО-ПРОФЕСІЙНИМИ компетенціями МАЄ вододіти педагог, щоб зацікавити учнів у сучасних соціально-економічних умовах?
 +
#Відповідь обгрунтуйте на прикладі шкільного предмету "Історія".
 +
 +
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:16, 18 травня 2017 (EEST)
 +
----
 +
Дискусія:ОСОБИСТІСНО-ПРОФЕСІЙНі компетенції, якими має вододіти педагог, щоб зацікавити учнів у сучасних соціально-економічних умовах:
 +
*– готовність використовувати нові ідеї та інновації для досягнення
 +
мети;
 +
*– знання щодо використання інновацій;
 +
*– упевненість у позитивному ставленні суспільства до нововведень;
 +
*– наполегливість;
 +
*– здатність приймати рішення;
 +
*– персональна відповідальність;
 +
*– здатність до спільної роботи для досягнення мети;
 +
*– спроможність до пом’якшення та розв’язання конфліктів.--[[Користувач:Кулик Сергій|Кулик Сергій]] ([[Обговорення користувача:Кулик Сергій|обговорення]]) 16:39, 18 червня 2017 (EEST)
 +
 +
----
 +
----
  
 
==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
 
==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
 +
Доброго дня, шановні колеги. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань.
 +
[https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfRV7Uk4vPeWqeYmQbXeXVFRk0-vUjNAikHmVd7ZXA1mHnWRA/viewform Проведення та перевірка модульного контролю]
 +
 +
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:57, 19 квітня 2017 (EEST)
 +
----
 +
----
 +
Доброго дня, Сергій Олександрович. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань (частина ІІ). [https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfBaPi5bZCK8Qyda4a5EUx8_CcTKoa6JkFE6jwvZpcpX97W5w/viewform Проведення та перевірка модульного контролю - частина ІІ].
 +
 +
З повагою. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:42, 14 червня 2017 (EEST)
 +
----
 +
----

Поточна версія на 11:57, 20 червня 2017

Інтерактивні практичні заняття

Вітаю Вас! Шановні колеги, сьогодні працюємо над темою "Нормативно-методичне забезпечення". Прошу зайти за посиланням Тема. Нормативно-методичне забезпечення. Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:

  1. Які документи складають нормативно-правову базу суспільствознавчих дисциплін В ЗНЗ?
  2. Дайте визначення поняття "Нормативна документація ЗНЗ".

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 10:02, 2 березня 2017 (EET)

Ваші відповіді:Доброго дня, шановна Світлана Вікторівна! Ось і наступила пора канікул, відпочинку і час зайнятися лекціями і відповідями на запитання:))))

  1. Основним нормативним документом у викладанні шкільних історичних курсів є: національна доктрина розвитку освіти, яка визначає мету та пріоритетні напрями державної політики в освітній галузі значна частина яких і стосується шкільної історичної освіти, і реалізується через її зміст.

Державний освітній стандарт визначає вимоги до освіченості учнів. Навчальний план – це нормативний документ, на підставі якого формується весь навчальний процес у шкільній освіті. На основі навчального плану формується навчальна програма з історії. 8 вересня 2016 р. Колегією МОН України (протокол № 9/1-2 від 08.09.2016) схвалено зміни до навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів та надано їм гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України». Листи Міністерства освіти і науки України від 17.08.2016 № 1/9-437 «Щодо методичних рекомендацій про викладання навчальних предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», від 17.08.2016 № 1/9-434 «Про перелік навчальної літератури, що має відповідний гриф Міністерства освіти і науки України, для використання у загальноосвітніх навчальних закладах у 2016-2017 навчальному році», від 09.06.2016 № 1/9-296 «Про структуру 2016-2017 навчального плану та навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів»--Кулик Сергій (обговорення) 16:46, 9 червня 2017 (EEST)

  1. Нормативна документація ЗНЗ - це документи, які встановлюють правила, загальні принципи чи характеристики різних видів діяльності або їхніх результатів--Кулик Сергій (обговорення) 14:35, 18 червня 2017 (EEST)

Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас інтерактивне практичне заняття на тему: "Специфіка методики викладання історії". Прошу проаналізувати посилання Тема: Специфіка методики викладання історії. Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:

  1. Зміст навчання історії в школі це...
  2. Проаналізуйте критерії відбору історичного матеріалу в змісті шкільних курсів історії.

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 09:34, 7 березня 2017 (EET)

Ваші відповіді:

  1. Сукупність змісту всіх курсів історії, що вивчаються сьогодні у 5 – 11 класах загальноосвітніх навчальних закладів і є змістом навчання історії в школі. Він формується на основі відбору та структурування фактів і понять історичної науки відповідно до цілей і завдань навчання історії в школі. Методична наука визначає принципи та критерії такого відбору та структурування. Як правило, до вивчення у шкільних історичних курсах відбираються основні факти, найважливіші події та явища вітчизняної та всесвітньої історії, відповідні теоретичні поняття та ідеї, способи історичного пізнання та аналізу тощо. Зміст історичної освіти, відібраний для навчання у школі, оформлюється у вигляді Державного стандарту, програм і підручників.--Кулик Сергій (обговорення) 12:11, 18 червня 2017 (EEST)
  1. Науковці визначають такі критерії відбору історичного матеріалу: 1.Розмежування історичної науки і шкільного курсу історії. 2.Співвідношення фактів і теорії. 3.Ідеологічна спрямованість. 4.Співвідношення політичної, економічної,соціальної і культурної історії. Так, зміст навчального матеріалу повинен відповідати даним історичної науки.Історія як шкільний предмет не включає всі розділи історичної науки.Слід оптимально поєднувати фактичний і теоретичний матеріал.Питання ідеологічного змісту у школі є відкритим.Так як ми українці, то слід сприяти вихованню патріотизму. Сьогодні зміст курсів історії інтегрує соціальну, економічну, політичну і духовну історію та відображає взаємозв'язок усіх сфер людського буття.--Кулик Сергій (обговорення) 11:23, 20 червня 2017 (EEST)

Доброго дня шановний Сергій Олександрович. Зверніть увагу, сьогодні у нас інтерактивне заняття на тему: "Формування предметних компетентностей на уроках історії. Тема: "Формування предметних компетентностей"" Після опрацювання відповідної літератури, дайте відповідь на запитання:

  1. Обґрунтуйте необхідність взаємозв'язку ключових і предметних компетентностей на уроках історії і суспільствознавчих дисциплін.

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 11:37, 13 березня 2017 (EET)

Ваші відповіді

  1. Сучасне життя характеризується швидкими темпами розвитку, як в інформаційних і промислових галузях виробництва, так і в галузі освіти. Безперечно, що знання, уміння та навички, що здобувають випускники протягом навчання є досить важливими. Але, в останній час у зв’язку із соціальним замовленням на випускника, актуальними стають поняття «компетенція» і «компетентність».Щодо історії як навчального предмета комплексною здатністю відтворювати минулу й сучасну соціальну дійсність є історична свідомість. Недаремно саме сприяння розвитку історичної свідомості учнів визначається як віддалена стратегічна мета, що реалізується через досягнення цілей, пов’язаних із формуванням її складових, а саме набуття історичних знань та розвиток історичного мислення в чинній програмі з історії – «усвідомлення підростаючим поколінням історії людства». На уроках правознавства, етики, людина і світ учень має можливість глибше набути знань, навичок, сформувати рівень компетентностей щодо власної ролі в суспільстві.--Кулик Сергій (обговорення) 16:29, 18 червня 2017 (EEST)

Доброго дня, шановні колеги! Сьогодні ми працюємо над темою:"Нормативно-методичне забезпечення". Прошу пройти за посиланням Навчальні програми для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Історія України. Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:

  1. Проаналізуйте здобутки і прорахунки програми з історії України для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, яка чинна у 2016/2017 навчальному році.

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 11:41, 24 березня 2017 (EET)

Ваша відповідь:

  1. Основним здобудком, на мою думку, є введення практичних занять на уроках історії України, що наблизило підготовку учнів до державних вимог щодо підготовки до програми ЗНО. Також чіткіше сформульований зміст вимог, щодо історичних предметних компетентностей, конкретизовані завдання щодо роботи з історичною картою.

До прорахунків можна віднести великий обсяг матеріалу, на який відведено мало часу на вивчення в 10 та 11 класах.--Кулик Сергій (обговорення) 12:30, 18 червня 2017 (EEST)

Шановні колеги! Ми продовжуємо працювати над темою:"Нормативно-методичне забезпечення". Прошу пройти за посиланням Підручники з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:

  1. Які, на Вашу думку, недоліки і переваги має підручник з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів, який є дієвим у 2016/2017 навчальному році? Автор підручника на Ваш вибір.

Запрошую до обговорення --Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 13:40, 24 березня 2017 (EET)

Ваша відповідь:

  1. Я працюю за підручником Власова В.С., 2016 р.

Переваги: текст, історичні документи, невеликі художньо-образні замальовки та апарат організації засвоєння і контролю, ілюстративний матеріал реалізують засади компетентнісно-орієнтованого навчання історії, сприяють формуванню у школярів історичного мислення. Матеріал подано доступною для цього віку мовою, подані різнорівневі завдання, багата джерельна база, наявні карти, пізнавальні розповіді про видатних особистостей.

Недоліки: дрібний шрифт,відсутність загальної хронологічної таблиці, на деякі запитання відсутня відповідь у тексті параграфа.--Кулик Сергій (обговорення) 11:23, 20 червня 2017 (EEST)

Доброго дня. Сьогодні ми опрацьовуємо тему: "Формування предметних та життєвих компетентностей учнів". Опрацюйте посилання Формування предметних компетентностей учнів Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:

  1. На Вашу думку, які компетенції необхідно розвивати на уроках історії та суспільних дисциплін для адаптації молоді в сучасних соціально-економічних умовах?

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 11:50, 29 березня 2017 (EEST)

Ваша відповідь:

  1. З моєї точки зору, найбільш важливими є інформаційно-мовленнєва компетенція, що передбачає здатність учнів ефективно й грамотно працювати з різ­ними джерелами історичної інформації та будувати усні та письмові висловлення щодо фактів, постатей та історичної теорії; логічна компетенція, що передбачає здатність учнів виз­начати та застосовувати теоретичні поняття, поло­ження, концепції для аналізу й пояснення фак­тів, явищ, процесів.--Кулик Сергій (обговорення) 11:23, 20 червня 2017 (EEST)

Доброго дня. Сьогодні ми працюємо над темою: Нетипові форми роботи на уроках історії. Опрацюйте посилання Нетипові форми роботи на уроках історії Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:

  1. Проаналізуйте нетипові форми навчання на уроках історії, які існують у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.
  2. Які нетипові форми навчання, Ви використовуєте у своїй роботі?

Запрошую до участі у обговоренні --Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 11:42, 31 березня 2017 (EEST)

Ваша відповідь:

  1. На сьогодні є такі нетипові форми навчання на уроках історі їуроки з ігровою змагальною основою: урок-гра «Вигадай проект», урок-доміно, урок-кросворд, урок-лото, урок «Слідство ведуть знавці) урок зі зміненими засобами організації: урок-лекція, урок- парадокс, захист знань, захист ідей, урок вдвох, урок-зустріч;

2) уроки, які спираються на фантазію: урок-казка, урок-творчість; урок-твір, урок винахідництва, урок-творчий звіт, комплексно-творчий звіт, урок виставка, урок-«дивовижне поруч», урок фантастичного проекту, урок-розповідь про вчених: урок-бенефіс, урок портрет, урок сюрприз тощо; 3) уроки, які імітують які-небудь заняття чи види робіт: екскурсія, заочна екскурсія, прогулянка, гостинна, подорож у майбутнє чи минуле, подорож по країні, урок-поїздка на потягу, урок-експедиція, захист ; 4), урок- ділова гра, урок КВК, урок «Що? Де? Коли?», урок естафета, урок-конкурс, уроки-змагання: урок-журнал, урок-вікторина, урок-футбольний матч, урок- тест, урок-рольова гра «Сім'я обговорює свої плани», тощо; 5) уроки, які включають трансформацію стандартних засобів організації: парне опитування, експерт-опитування, урок-залік, захист оцінки, урок- консультація, урок-практикум, урок-семінар, захист читацького формуляру, телеурок без телебачення, учнівська конференція тощо.

  1. На своїх уроках я використовую інтерактивні методи: мікрофон, ажурна пилка, акварум, коло ідей, мозковій штурм т а ін.--Кулик Сергій (обговорення) 16:29, 18 червня 2017 (EEST)

Індивідуальні заняття

Доброго дня, шановні колеги. Звертаю Вашу увагу на те, що Вам необхідно виконати всі завдання з кожного предмету. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з актуальної теми: "Урок як основна форма навчання історії". Проаналізувавши Інтеренет ресурс Тема: Урок як основна форма навчання історії, давайте визначимо:

  1. структуру сучасних уроків історії...
  2. чи має вчитель змогу змінювати таку структуру уроків з історії...
  3. чи дієва така структура уроків у ХХІ ст...

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 10:32, 13 квітня 2017 (EEST)

  1. Відповідь:Структура уроку - це співвідношення елементів уроку в певній послідовності і взаємозв'язку - організаційний момент,перевірка знань,вивчення нового матеріалу, закріплення, підсумок.Різноманіття структур уроків, методів їх проведення та дидактичних цілей передбачає різноманіття типів уроків.Структура уроку залежить від змісту матеріалу, мети. Дидактична структура уроку постійна, змінюється методична підструктура.Така структура уроків дієва в наш час. Але передбачаючи кінцеву мету уроку, ми все частіше використовуємо інноваційні форми роботи, що активізують пізнавальну діяльність учнів.
  1. Учитель чи має змогу змінювати таку структуру уроків з історії тому що,структура кожного уроку залежить від змісту навчального матеріалу, дидактичної мети, типу уроку, вікових особливостей учнів та особливостей класу чи колективу. Структура уроку досконала в тому випадку, якщо враховує закономірності навчання, умови педагогічного процесу в даному класі та дозволяє вдало реалізувати педагогічний задум вчителя. Отже, не структура уроку, взята сама по собі, а її відповідність педагогічним умовам і задумом впливає на ефективність навчання.
  1. За все ХХІ ст. стверджувати не можна, але на даний час, при даній програмі така структура дієва.--Кулик Сергій (обговорення) 11:40, 20 червня 2017 (EEST)

Продовжуємо нашу тему: "Урок як основна форма навчання".

  1. Давайте проаналізуємо, чи існує взаємозв'язок між типами уроків історії та методами навчання на уроці.
  2. Із власного досвіду наведіть приклади такої взаємодії.

Дякую Вам за участь у обговоренні. --Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 11:36, 25 квітня 2017 (EEST)

  1. Відповідь:

Безумовно, такий взаємозв'язок існує. Правильний підбір методів відповідно до типу уроку, мети та змісту навчання, вікових особливостей учнів сприяє розвитку їхніх пізнавальних здібностей, озброєнню їх уміннями й навичками використовувати здобуті знання на практиці, готує учнів до самостійного набуття знань, формує їхній світогляд. Є універсальні методи, які можна використовувати на уроці будь-якого типу. У той же час є специфічні методи, які доречно використовувати лише на уроках певного типу. При цьому пам'ятаємо, що існує декілька типів класифікації методів навчання.

Наприклад, практичні методи: вправи, практичні роботи, реферати учнів тощо не несуть нової навчально-пізнавальної інформації, а служать лише для закріплення, формування практичних умінь при застосуванні раніше набутих знань.Тому використовувати їх на уроці засвоєння нових знань недоцільно. А група методів стимулювання інтересу до навчання й мотивації (таких як використання пізнавальних ігор, цікавих пригод, гумористичних уривків, перегляд навчальних телепередач, кінофільмів, аналіз життєвих ситуацій тощо) можливо й потрібно використати на уроці будь-якого типу.--Кулик Сергій (обговорення) 11:47, 20 червня 2017 (EEST)

Продовжуємо тему: "Урок як основна форма навчання".

  1. На Вашу думку, чи актуальна на сьогодні така форма навчання як урок?
  2. Можливо є інші актуальні форми навчання на сьогодні?
  3. Запропонуйте сучасну форму навчання в ЗНЗ, яка буде цікавою учням у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 13:20, 25 квітня 2017 (EEST)

  1. Відповідь:

Урок насьогодні є, можливо, неактуальною, аkе такою формою навчання, яка відповідає існуючій системі. У результаті здійснення реформи "Нова українська школа" мають з'явитися альтернативні форми. Зокрема такі, як навчання у різновікових групах, вільний вибір учнями навчального простору та тривалості уроку. На мою думку, сучасними і цікавими для нинішніх учнів могли б стати такі форми організації навчання:

  • веб-квест,
  • урок в соцмережі,
  • сократівська бесіда,
  • історична прогулянка,
  • урок-бріколаж зі сторітеллінгом,
  • гра Чимборасо.--Кулик Сергій (обговорення) 11:47, 20 червня 2017 (EEST)

Доброго дня. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з теми: "Громадянська освіта в системі шкільної освіти". Проаналізуйте основні принципи громадянської освіти та як вони реалізуються на уроках історії. Обґрунтуйте Вашу думку.

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 12:43, 12 травня 2017 (EEST)

  1. Відповідь:

Громадянська освіта базується на тих же загальнопедагогічних і дидактичних принципах, що й освіта в цілому. Проте, превалюючими для неї на даному етапі є: гуманізм означає пріоритетність ідеї прав і свобод людини, творчий розвиток особистості, виховання людської гідності, поваги до приватної власності, розуміння значущості особистісної автономності; співвіднесення освітніх вимог з можливостями та природними здібностями дитини;

демократичність означає виховання духу соціальної солідарності, справедливості, вміння конструктивно взаємодіяти із суспільством та приймати рішення; передбачає діалогічний характер освіти, суб’єктно-суб’єктні відносини між педагогами і учнями, атмосферу взаємоповаги та довіри у шкільному колективі, учнівське самоврядування, відкритість і зв’язок школи з іншими агентами процесу соціалізації (сім’єю, дитячими і молодіжними громадськими організаціями, засобами масової інформації, церквою тощо);

зв’язок з практичною діяльністю передбачає пріоритетність для системи громадянської освіти навчання і виховання умінь і дій, зорієнтованість учнів на навички соціальної взаємодії, вміння самостійно аналізувати різноманітні ситуації, перш за все у своєму життєвому середовищі, вміння самостійно приймати відповідальні рішення і діяти у правовому полі;

зорієнтованість на позитивні соціальні дії означає цілеспрямованість громадянської освіти на соціальні сподівання учнів, набуття позитивного досвіду соціальних дій, формування позитивного іміджу компетентної громадянськості;

наступність і безперервність означає поетапне, відповідно до вікових особливостей, розширення інформаційного, виховного, інструментального (практичного) обсягу системи освіти для демократії, що бере початок у дошкільному вихованні, включає всі етапи середньої, вищої, професійної освіти, а також освіту для дорослих; передбачає виховання потреби вчитися навичок громадянськості протягом усього життя;

міждисциплінарність означає навчання і виховання громадянськості в процесі вивчення різних навчальних дисциплін; узгодження змісту навчальних програм з метою та завданнями громадянської освіти;

культуровідповідність передбачає врахування у змісті громадянської освіти етнонаціонального, регіонального культурного і звичаєвого контексту, зв’язок шкільного колективу з місцевою громадою, участь у спільних із нею соціальних, культурних, природозахисних акціях;

полікультурність означає наповненість громадянської освіти ідеєю універсальності прав людини, а також ідеєю етнокультурного розмаїття України, Європи, світу, правової рівності національних культур; передбачає виховання особистості на засадах міжетнічної толерантності, поваги до представників інших культур, найперше – в учнівському середовищі; означає практичну реалізацію прав представників української нації, інших етнічних спільнот на розвиток і збереження своєї мови, культурної самобутності у контексті формування української політичної нації;

плюралізм означає виховання поваги до засад політичної, ідеологічної, етнонаціональної, расової різноманітності; уникнення екстремістських поглядів і поведінки у житті шкільного колективу, виховання толерантного ставлення до різних світоглядних, політичних доктрин, релігійних переконань, до діяльності у школі різних молодіжних громадських організацій; виховання усвідомлення неприйнятності будь-якого політичного екстремізму.

Усі ці принципи у тій чи нішій мірі відображені у змісті шкільної історичної та правової освіти.--Кулик Сергій (обговорення) 11:47, 20 червня 2017 (EEST)

Доброго дня. Сьогодні у нас заняття присвячене темі: "Громадянська освіта в системі шкільної освіти". Проаналізуйте зміст будь-якого параграфа з підручника для основної школи, в змісті якого ґрунтовніше розкриваються основні завдання громадянської освіти. Поділіться своїми результатами, чому Ви обрали саме цю вікову категорію і відповідну тему.

Дякую. --Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 13:33, 5 травня 2017 (EEST)

  1. Відповідь:

Пропедевтичний курс історії України в 5 класі має на меті підготувати учнів до успішного засвоєння історичних знань у наступних класах. В цей період у школярів формуються початкові уявлення про найважливіші сторінки історії українського народу. Учні захоплюються минулим України і бажанням більше знати про нього. Початковий курс історії розв'язує не лише спеціальні, але й загальнопедагогічні завдання: розвиває творчу уяву, збагачує активний словник, розширює кругозір, формує естетичні смаки - тобто є розвивальним. Разом з цим відбувається також і формування національної свідомості. Хоча це ще проходить не на такому рівні, як у старших класах. Під час вивчення курсу історії України у 5 класі є теми, що сприяють формуванню національної свідомості: «Найвидатніші історики України. М.Грушевський та інші", "Заснування Києва. Становлення Київської держави. Перші князі", "Виникнення козацтва", "Розбудова Богданом Хмельницьким Української держави", "Здобуття Україною незалежності..." Цінність громадських справ, служіння людей вищому благу свого народу, своєї держави створюють змістовну основу для формування широкої палітри елементів емоційно-ціннісної сфери особистості, що наповнює зміст аксіологічної складової громадянської компетентності, а саме: позитивне ставлення до держави, ціннісна орієнтація на справедливість, цінність держави, прав і свобод громадян, демократичного устрою, свободи, громадських справ тощо.--Кулик Сергій (обговорення) 11:47, 20 червня 2017 (EEST)

Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні ми працюємо над темою: "Оцінювання рівня знань в умовах суспільства знань". Давайте поміркуємо: У ХХ ст. на уроках історії основними методами контролю були - усне опитування або контрольна робота. У ХХІ ст. науковці і методисти пропонують - тестові завдання. Як ви вважаєте, чи актуальні на сьогодні тестові завдання, чи їх можна замінити іншими методами контролю. Відповідь обгрунтуйте.

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 11:35, 12 травня 2017 (EEST) Дякую

  1. Ваша відповідь:

Оскільки результатом навчання в умовах суспільства знань є сформована в учнів та чи інша компетентність, то оцінювання має бути тим інструментом, який може її виміряти. Усне опитування, як і контрольна робота чи тести фактично не мають можливості виміряти цінності, ставлення і вміння застосувати знання з історії. Необхідно враховувати не тільки абсолютні знання, але і рівень дося­гнень, розвитку здібностей, мотивації, особисті якості, пізнавальний інтерес учнів. Оцінювання рівня сформованості компетентностей учнів з історії є складним і ще недостатньо дослідженим завданням. На мій погляд, застосування тестів недостатньо. Важливо всебічно оцінювати учнівські проекти, вміння аргументовано відстоювати свою точку зору, дисуктувати на актуальні теми суспільного життя та щодо контраверсійних питань історії, висувати гіпотези і проводити дослідження, що їх підтверджують або спростовують, вміння вчитись, самостійно набувати знання, спільно рацювати над розв'язанням проблем. Для досягнення цієї мети варто розробити спеціальні, так звані “структуровані завдання”, що включатимуть декілька питань відносно однієї і тієї ж ситуації і розташовуватимуться за зростаючою складністю. Вони дозволять диференціювати учнів зарівнем компетентності і фіксувати їх вміння самостій­но набувати знання. Для більш точного оцінювання і для мотивації учнів до навчання варто застосовувати також інструмент самооцінювання.--Кулик Сергій (обговорення) 11:47, 20 червня 2017 (EEST)

Консультації

Доброго дня, шановні колеги. Якщо у Вас є запитання чи незрозумілі деякі моменти нашого он-лайн спілкування, звертайтеся за порадою чи допомогою.

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 11:59, 13 квітня 2017 (EEST)

Доброго дня, Сергій Олександрович. Сьогодні у нас консультативне заняття. Дуже шкода, що у Вас на цей час не виконане жодне завдання. Рекомендую Вам почати їх виконання.

З повагою --Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 11:40, 5 травня 2017 (EEST)

Доброго дня, Сергій Олександрович. Нагадую, що Вам необхідно виконати всі завдання, пройти два модульних контроля, 4 самоаналізи уроків та особисте творче завдання. Бажаю успіхів. Екзаменаційна сесія у нас з 20-22.06.2017.

З повагою --Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 12:00, 13 червня 2017 (EEST)

Тематичні дискусії (Інтернет-семінари)

Доброго дня. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: "Мультиперспективність у вивченні історії як фактор формування критичного мислення". Після перегляду посилання Тема: Новітні досягнення історичної наукидайте відповідь на запитання.

  1. Як Ви вважаєте, допомагає чи заважає велика кількість історичних джерел у вивченні історії в загальноосвітніх навчальних закладах?

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 10:08, 6 квітня 2017 (EEST)

Дискусія:На даний період вивчення історії в школах, згідно навчальних програм, велика кількість історичних джерел у вивченні історії, на мою думку, не доречна. Адже за невиликої кількості годин, відведеної на вивчення історії, дитина повинна засвоїти великий обсяг навчального матеріалу. Тому, орієнтуючись на вимоги навчальних програм,програм ЗНО,досить і основних історичних писемних джерел. Якщо ж дитина здібна і допитлива та бажає краще розібратися в якомусь історичному періоді,то з сучасними технологіями це не є проблемою. Хоча в деяких розвинених країнах вивчення історії саме побудовано на великій кількості історичних джерел і на основі саме них дитина формує свою думку, висновки, ставлення. Можливо і ми, в майбутньому, відійдемо від сучасної системи здобуття історичної освіти і за допомогою саме історичних джерел поглянемо на нашу історію.--Кулик Сергій (обговорення) 16:39, 18 червня 2017 (EEST)

Ми продовжуємо нашу дискусію. У мене до Вас наступне дискусійне питання:

  1. Роль і місце ІКТ на уроках історії та суспільних дисциплін (обгрунтувати позитивні та негативні сторони).

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 11:46, 6 квітня 2017 (EEST)

Дискусія:Застосування сучасних інформаційних технологій у навчанні - одна з найбільш важливих і стійких тенденцій розвитку світового освітнього процесу.Інтегрування звичайного уроку з комп'ютером дозволяє вчителю перекласти частину своєї роботи на ПК, роблячи при цьому процес навчання більш цікавим, різноманітним, інтенсивним. Зокрема, стає більш швидким процес запису визначень, ознайомлення з історичними персоналіями, подіями, явищами та іншими важливими частинами матеріалу.Застосування на уроці комп'ютерних тестів і діагностичних комплексів дозволить вчителю за короткий час отримувати об'єктивну картину рівня засвоєння матеріалу, що вивчається у всіх учнів і своєчасно його скоректувати. При цьому є можливість вибору рівня складності завдання для конкретного учня. До недоліків ІКТ можна віднести:

  • Немає комп'ютера в домашньому користуванні деяких учнів і вчителів, час самостійних занять у комп'ютерних класах відведено далеко не у всіх школах;
  • У вчителів недостатньо часу для підготовки до уроку, на якому використовуються комп'ютери;
  • Недостатня комп'ютерна грамотність вчителя (особливо у вчителів поважного віку);
  • Відсутність контакту з учителем інформатики;
  • У робочому графіку вчителів не відведено час для дослідження можливостей Інтернет;
  • Складно інтегрувати комп'ютер у поурочні структуру занять;
  • Не вистачає комп'ютерного часу на всіх;
  • У шкільному розкладі не передбачено час для використання Інтернет на уроках;
  • При недостатній мотивації до роботи учні часто відволікаються на ігри, музику, перевірку характеристик ПК і т.п;
  • Існує ймовірність, що, захопившись застосуванням ІКТ на уроках, учитель перейде від розвивального навчання до наочно-ілюстративним методам.--Кулик Сергій (обговорення) 16:39, 18 червня 2017 (EEST)

Доброго дня, шановні колеги. Прикро, що ми не маємо можливості активно провести таку форму роботи. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: «Практичні заняття як форма організації навчальної діяльності учнів 8-11 класів».

  1. На вашу думку, які СУЧАСНІ методи роботи необхідно запропонувати школярам на практичних заняттях з історії, щоб розвивати необхідні компетентності? Відповідь обгрунтуйте. Наведіть власні приклади.

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 13:13, 26 квітня 2017 (EEST)

Дискусія: Звісно, інтерактивні методи. Про це, думаю, скажуть колеги. Я хочу наголосити на важливості застосування сучасних методів стимулювання і мотивації навчання, які використовую під час практичних занять з історії:

  • Створення ситуацій успіху. Застосовую рівневу диференціацію на різних етапах уроку, чим забезпечую гуманізацію та демократизацію процесу навчання.
  • Створення ситуацій зацікавленості. Використовую ігрові моменти, розгадування кросвордів, ребусів, загадок, перегляд відео фрагментів.
  • Пізнавальні ігри. Це ігри-подорожі, вікторини. Найчастіше використовую на уроках узагальнення та систематизації знань.
  • Навчальні дискусії. Особливий інтерес викликають дискусії щодо різноманітних життєвих ситуацій, адже учні бачать, як можна застосувати отримані знання на практиці.--Кулик Сергій (обговорення) 11:52, 20 червня 2017 (EEST)

Доброго дня, шановні колеги. Ми продовжуємо нашу дискусію. Сьогодні у нас тема: "Медіа-ресурси як фактор формування предметних компетентностей учнів у 6-11 класах". Пропоную для обговорення наступні питання:

  1. Які компоненти медіа-ресурсів Ви використовуєте на уроках історії? Власні приклади.
  2. Переваги і недоліки використання медіа-ресурсів на уроках історії.

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 11:58, 27 квітня 2017 (EEST)

Дискусія: На взаємодію з різноманітними медіа-ресурсами (книги, преса, радіо, кіно, телебачення, інтернет) припадає все вагоміша частка вільного часу дітей і молоді. Медіа потужно й суперечливо впливають на освіту молодого покоління, часто перетворюючись на провідний чинник його соціалізації, стихійного соціального навчання, стають засобом дистанційної і джерелом неформальної освіти. То ж сучасний учитель безумовно мусить вміти використовувати медіа у викладанні предмета, щоб залучити їх у поле формальної освіти і з їх допомогою формувати життєво важливі компетентності та птріотизм і громадянські якості молоді. У своїй практиці я використовую роботу з текстами і фрагментами художніх і документальних текстів на історичну тематику з їх наступним аналізом; роботу з пресою як історичним джерелом; пошук інформації в інтернеті з критичною оцінкою достовірності джерела та інформації. Урядові установи, громадські організації мають свої сайти, які є офіційним джерелом інформації. На них публікуються закони, укази, постанови, інформаційні листи та інші документи, а також наукові та публіцистичні матеріали різнопланової спрямованості. Без застосування таких джерел неможливо на сучасному рівні викладати історію в школі. А для навчання правознавства ця перевага має принципове значення у зв'язку з постійними змінами у законодавстві. З допомогою інтернет-ресурсів я формую різні види домашніх завдань, спрямованих на пошук інформації: статистичних даних, документів, фактичних матеріалів, ілюстрацій, карт тощо з конкретної теми. Результатом цієї роботи може бути як повідомлення із заданої теми, так і анотований перелік посилань. Обидва види спрямовані на розвиток вмінь учнів здійснювати реферування інформації і є більш прийнятними, ніж просте «скачування» з сайта результатів чужої праці.--Кулик Сергій (обговорення) 11:52, 20 червня 2017 (EEST)

Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас остання тематична дискусія на тему:"Сучасний учень - це особистість, патріот та інноватор в умовах Нової української школи". Проаналізуйте посилання Концепція Нової української школи і давайте поміркуємо:

  1. Якими ОСОБИСТІСНО-ПРОФЕСІЙНИМИ компетенціями МАЄ вододіти педагог, щоб зацікавити учнів у сучасних соціально-економічних умовах?
  2. Відповідь обгрунтуйте на прикладі шкільного предмету "Історія".

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 13:16, 18 травня 2017 (EEST)

Дискусія:ОСОБИСТІСНО-ПРОФЕСІЙНі компетенції, якими має вододіти педагог, щоб зацікавити учнів у сучасних соціально-економічних умовах:

  • – готовність використовувати нові ідеї та інновації для досягнення

мети;

  • – знання щодо використання інновацій;
  • – упевненість у позитивному ставленні суспільства до нововведень;
  • – наполегливість;
  • – здатність приймати рішення;
  • – персональна відповідальність;
  • – здатність до спільної роботи для досягнення мети;
  • – спроможність до пом’якшення та розв’язання конфліктів.--Кулик Сергій (обговорення) 16:39, 18 червня 2017 (EEST)

Проведення та перевірка модульного контролю

Доброго дня, шановні колеги. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань. Проведення та перевірка модульного контролю

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 12:57, 19 квітня 2017 (EEST)

Доброго дня, Сергій Олександрович. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань (частина ІІ). Проведення та перевірка модульного контролю - частина ІІ.

З повагою. --Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 11:42, 14 червня 2017 (EEST)

Отримано з http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=Теорія_та_методика_фахової_дисципліни_Кулик_С.О.&oldid=191613