Відмінності між версіями «Теорія та методика фахової дисципліни Глушенко П.О.»
(Створена сторінка: {{subst:Шаблон:Заняття}}) |
(→Тематичні дискусії (Інтернет-семінари)) |
||
(не показані 69 проміжних версій 2 учасників) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
==== Інтерактивні практичні заняття ==== | ==== Інтерактивні практичні заняття ==== | ||
+ | Вітаю Вас! Шановні колеги, сьогодні працюємо над темою "Нормативно-методичне забезпечення". Прошу зайти за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31adTEySjliQ0xPcUk/view?usp=sharing Тема. Нормативно-методичне забезпечення]. | ||
+ | Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання: | ||
+ | #Які документи складають нормативно-правову базу суспільствознавчих дисциплін | ||
+ | #Дайте визначення поняття "Нормативна документація ЗНЗ" | ||
+ | --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 09:49, 2 березня 2017 (EET) | ||
+ | ---- | ||
+ | Ваші відповіді: | ||
+ | #1. Основним нормативним документом у викладанні шкільних історичних курсів є: національна доктрина розвитку освіти,яка визначає мету та пріоритетні напрями державної політики в освітній галузі значна частина яких і стосується шкільної історичної освіти, і реалізується через її зміст. Державний освітній стандарт визначає вимоги до освіченості учнів. КЗ СОІППО для ефективної роботи освітньої галузі «Суспільствознавство» рекомендує опрацювати листи Міністерства освіти і науки України від 17.08.2016 № 1/9-437 «Щодо методичних рекомендацій про викладання навчальних предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», від 17.08.2016 № 1/9-434 «Про перелік навчальної літератури, що має відповідний гриф Міністерства освіти і науки України, для використання у загальноосвітніх навчальних закладах у 2016-2017 навчальному році», від 09.06.2016 № 1/9-296 «Про структуру 2016-2017 навчального плану та навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів».--[[Користувач:Глушенко Павлина Олексіївна|Глушенко Павлина Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Глушенко Павлина Олексіївна|обговорення]]) 11:04, 16 червня 2017 (EEST) | ||
+ | |||
+ | #2.Нормативна документація − документи, які встановлюють правила, загальні принципи чи характеристики різних видів діяльності або їхніх результатів. Документи, що складають нормативну документацію, містять вимоги безпеки, правила, загальні принципи, характеристики, які стосуються визначених видів діяльності або їх результатів і доступні широкому колу споживачів (користувачів).--[[Користувач:Глушенко Павлина Олексіївна|Глушенко Павлина Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Глушенко Павлина Олексіївна|обговорення]]) 11:06, 16 червня 2017 (EEST) | ||
+ | ---- | ||
+ | Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас інтерактивне практичне заняття на тему: "Специфіка методики викладання історії". Прошу проаналізувати посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aQUNpMUVaWHVZT0U/view?usp=sharing Тема 2. Специфіка методики викладання історії]. | ||
+ | |||
+ | Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання: | ||
+ | #Зміст навчання історії в школі це... | ||
+ | #Проаналізуйте чинники, які впливають на формування змісту історичної освіти. | ||
+ | --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 09:20, 7 березня 2017 (EET) | ||
+ | ---- | ||
+ | Ваші відповіді: | ||
+ | #1. зміст шкільної історичної освіти – це один із компонентів процесу навчання історії, певна система історичної інформації, яка засвоюється у вигляді історичних знань, умінь і навичок, в яких особистість опановує вже відомі способи діяльності, досвід творчої пізнавальної діяльності у розв’язанні проблем, що вирішувалися людством у минулому, досвід ставлення до світу, до людей, до себе, що може забезпечити емоційно-цілісний розвиток особистості. Зміст освіти - це головний засіб цілеспрямованого навчання - як зазначав відомий український дидактик О.Савченко.--[[Користувач:Глушенко Павлина Олексіївна|Глушенко Павлина Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Глушенко Павлина Олексіївна|обговорення]]) 11:23, 16 червня 2017 (EEST) | ||
+ | #2.В Україні на формування змісту історичних предметів в загальноосвітніх навчальних закладах впливають чинники ХХ ст. До них відносяться: | ||
+ | соціально-політичні, серед яких: декларація про державний суверенітет, демократичні перетворення в українському суспільстві, пов’язані із отримання нашою державою незалежності, Помаранчева революція, революція гідності; | ||
+ | законодавчо-правові, що визначаються нормативно-правовими актами в правовому полі освітньої галузі; | ||
+ | культурні, духовно-ідеологічні, пов’язані із станом культури в державі, духовно-моральними цінностями суспільства, ігноруванням потреб розвитку української мови і культури, русифікацією; | ||
+ | освітньо-педагогічні, які характеризували зміни в програмах, підручниках, методичних посібниках загальноосвітніх шкіл.--[[Користувач:Глушенко Павлина Олексіївна|Глушенко Павлина Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Глушенко Павлина Олексіївна|обговорення]]) 11:23, 16 червня 2017 (EEST) | ||
+ | |||
+ | ---- | ||
+ | ---- | ||
+ | Доброго дня шановна Павлина Олексіївна. Зверніть увагу, сьогодні у нас інтерактивне заняття на тему: "Формування предметних компетентностей на уроках історії. | ||
+ | [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aa1Q2b1Y1V21CcnM/view?usp=sharingТема: "Формування предметних компетентностей"]" | ||
+ | Після опрацювання відповідної літератури, дайте відповідь на запитання: | ||
+ | #Обґрунтуйте необхідність взаємозв'язку ключових і предметних компетентностей на уроках історії і суспільствознавчих дисциплін. | ||
+ | --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:08, 13 березня 2017 (EET) | ||
+ | ---- | ||
+ | Ваші відповіді | ||
+ | #У сучасному світі дитині недостатньо дати лише знання. Ще необхідно навчити користуватися ними. Знання та вміння, взаємопов’язані з ціннісними установками учня, формують його життєві компетентності, необхідні для успішної самореалізації у житті, навчанні та праці. | ||
+ | У сучасному світі дитині недостатньо дати лише знання. Ще необхідно навчити користуватися ними. Знання та вміння, взаємопов’язані з ціннісними установками учня, формують його життєві компетентності, необхідні для успішної самореалізації у житті, навчанні та праці. | ||
+ | Предметні (спеціальні) – більш конкретні компетентності, мають детальний опис і можливості формування в рамках навчального предмета (історії). До них належать просторові, хронологічні, інформаційні, логічні, мовленнєві та аксіологічні компетенції. | ||
+ | Предметні компетентності (історичні, правові) - компетентності завдяки предметам (історія, правознавство) і засоби їх основних змістових ліній (людина в суспільно-політичній сфері, людина в соціальній сфері, людина в економічній сфері, людина в культурно-духовній сфері) інтегруються в галузеву суспільствознавчу компетентність. | ||
+ | У школі сьогодні особлива увага надається формуванню правових компетентностей учнів, адже правова освіта є одним з найважливіших чинників розвитку особистості, становлення громадянського суспільства і демократичної правової держави, умовою формування правосвідомості громадянина. | ||
+ | Отже, взаємозв'язок ключових і предметних компетентностей на уроках історії і суспільствознавчих дисциплін є важливим, адже насамперед педагоги повинні готувати громадян на які є замовлення в суспільстві.--[[Користувач:Глушенко Павлина Олексіївна|Глушенко Павлина Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Глушенко Павлина Олексіївна|обговорення]]) 09:15, 19 червня 2017 (EEST) | ||
+ | |||
+ | ---- | ||
+ | ---- | ||
+ | Доброго дня, шановні колеги! Сьогодні ми працюємо над темою:"Нормативно-методичне забезпечення". Прошу пройти за посиланням [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.htmlТема: Навчальні програми для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Історія України]. | ||
+ | Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання: | ||
+ | |||
+ | # Здобутки і прорахунки програми з історії України для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, яка чинна у 2016/2017 навчальному році. | ||
+ | --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:09, 24 березня 2017 (EET) | ||
+ | ---- | ||
+ | Ваша відповідь: | ||
+ | # Я вважаю що здобутками і перевагою даної програми з історії України для 10-11 класів є введення практичних занять, на яких є можливість попрацювати з джерельною базою. | ||
+ | Недоліком я вважаю, занадто великий обсяг матеріалу через що не вистачає часу займатися підготовкою до ЗНО.--[[Користувач:Глушенко Павлина Олексіївна|Глушенко Павлина Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Глушенко Павлина Олексіївна|обговорення]]) 22:57, 19 червня 2017 (EEST) | ||
+ | |||
+ | ---- | ||
+ | ---- | ||
+ | Шановні колеги! Ми продовжуємо працювати над темою:"Нормативно-методичне забезпечення". Прошу пройти за посиланням [http://pidruchnyk.com.ua/istorija_ukrainy8Тема: Підручники з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів]. | ||
+ | Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання: | ||
+ | |||
+ | #Які, на Вашу думку, недоліки і переваги має підручник з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів, який є дієвим у 2016/2017 навчальному році? Автор підручника на Ваш вибір. | ||
+ | Запрошую до активного обговорення --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:54, 24 березня 2017 (EET) | ||
+ | ---- | ||
+ | Ваша відповідь: | ||
+ | #Я працюю за підручником Історії України автори О.В. Гісем, О.О. Мартинюк: недоліком є те, на мою думку, що наочний матеріал не чітко зображений, мала кількість джерельної бази. Переваги цього підручника в тому що він оснащений історичними картами.--[[Користувач:Глушенко Павлина Олексіївна|Глушенко Павлина Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Глушенко Павлина Олексіївна|обговорення]]) 23:08, 19 червня 2017 (EEST) | ||
+ | ---- | ||
+ | ---- | ||
+ | Доброго дня. Сьогодні ми опрацьовуємо тему: "Формування предметних та життєвих компетентностей учнів". Опрацюйте посилання [http://history12klp.blogspot.com/p/blog-page_617.htmlТема: Формування предметних компетентностей учнів] | ||
+ | Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання: | ||
+ | |||
+ | #На Вашу думку, які компетенції необхідно розвивати на уроках історії та суспільних дисциплін для адаптації молоді в сучасних соціально-економічних умовах? | ||
+ | --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:11, 29 березня 2017 (EEST) | ||
+ | ---- | ||
+ | Ваша відповідь: | ||
+ | # Хронологічну, просторову, інформаційну, мовленнєву, логічну, аксіологічну - розвиток цих умінь сприятиме здатності учня до самостійного осмислення історії та культури України в контексті світового історичного процесу та адекватної оцінки соціального й морального досвіду минулих поколінь. Вони мають сприяти формуванню (розвитку, розкриттю потенціалу) учня як громадянина України, соціально-адаптованої та відповідальної особистості.--[[Користувач:Глушенко Павлина Олексіївна|Глушенко Павлина Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Глушенко Павлина Олексіївна|обговорення]]) 23:17, 19 червня 2017 (EEST) | ||
+ | ---- | ||
+ | Доброго дня. Сьогодні ми працюємо над темою: Нетипові форми роботи на уроках історії. Опрацюйте посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aUHZBYjlwMUgzZ2c/view?usp=sharingТема: Нетипові форми роботи на уроках історії] | ||
+ | Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання: | ||
+ | |||
+ | |||
+ | #Проаналізуйте нетипові форми навчання на уроках історії, які існують у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте. | ||
+ | #Які нетипові форми навчання, Ви використовуєте у своїй роботі? | ||
+ | Запрошую до участі у обговоренні --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:50, 31 березня 2017 (EEST) | ||
+ | ---- | ||
+ | Ваша відповідь: | ||
+ | #1.До нестандартних (нетипових) уроків належать: 1.Уроки змістовної спрямованості. 2. Уроки на інтегративній основі 3. Уроки міжпредметні, мають на меті об’єднати споріднений матеріал кількох предметів. 4. Уроки--змагання 5. Уроки суспільного огляду знань 6. Уроки комунікативної спрямованості 7. Уроки театралізовані. 8. Уроки-подорожі, уроки-дослідження 9. Уроки з різновіковим складом учнів. 10. Уроки-ділові, рольові ігри 11. Уроки драматизації 12. Уроки-психотренінги. До сучасного виду нетипово уроку відносяться веб-квести. | ||
+ | #2.У своїй роботі використовую:уроки--змагання,у роки-подорожі,уроки комунікативної спрямованост(уроки-диспути, уроки-прес-конференції, уроки-репортажі,веб-квести- старші класи-створюють презентації як результат своєї роботи (практичні заняття),використання ІКТ для вирішення професійних завдань (для пошуку необхідної інформації), використання соціальних медіа.--[[Користувач:Глушенко Павлина Олексіївна|Глушенко Павлина Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Глушенко Павлина Олексіївна|обговорення]]) 23:23, 19 червня 2017 (EEST) | ||
+ | ---- | ||
+ | ---- | ||
==== Індивідуальні заняття ==== | ==== Індивідуальні заняття ==== | ||
+ | Доброго дня, шановні колеги. Звертаю Вашу увагу на те, що Вам необхідно виконати всі завдання з кожного предмету. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з актуальної теми: "Урок як основна форма навчання історії". Проаналізувавши Інтеренет ресурс [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aNmpXUE1YVTRVNjQ/view?usp=sharing Тема: Урок як основна форма навчання історії], давайте визначимо: | ||
+ | #структуру сучасних уроків історії... | ||
+ | #чи має вчитель змогу змінювати таку структуру уроків з історії... | ||
+ | #чи дієва така структура уроків у ХХІ ст... | ||
+ | --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 09:48, 13 квітня 2017 (EEST) | ||
+ | ---- | ||
+ | # Відповідь: | ||
+ | 1.Структуру уроку складають: організаційний момент; перевірка знань попереднього навчального матеріалу, логічно пов'язаного зі змістом даного уроку, перехід до нового матеріалу; вивчення нового матеріалу; закріплення;підведення підсумків уроку; домашнє завдання. | ||
+ | 2.Учитель чи має змогу змінювати таку структуру уроків з історії тому що,структура кожного уроку залежить від змісту навчального матеріалу, дидактичної мети, типу уроку, вікових особливостей учнів та особливостей класу чи колективу. Структура уроку досконала в тому випадку, якщо враховує закономірності навчання, умови педагогічного процесу в даному класі та дозволяє вдало реалізувати педагогічний задум вчителя. Отже, не структура уроку, взята сама по собі, а її відповідність педагогічним умовам і задумом впливає на ефективність навчання. | ||
+ | 3.За все ХХІ ст. стверджувати не можна, але на даний час, при даній програмі така структура дієва.--[[Користувач:Глушенко Павлина Олексіївна|Глушенко Павлина Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Глушенко Павлина Олексіївна|обговорення]]) 12:30, 20 червня 2017 (EEST) | ||
+ | ---- | ||
+ | ---- | ||
+ | Продовжуємо нашу тему: "Урок як основна форма навчання". | ||
+ | #Давайте проаналізуємо, чи існує взаємозв'язок між типами уроків історії та методами навчання на уроці. | ||
+ | #Із власного досвіду наведіть приклади такої взаємодії. | ||
+ | --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:12, 25 квітня 2017 (EEST) | ||
+ | ---- | ||
+ | # Відповідь | ||
+ | ---- | ||
+ | 1.Тип уроку − це поняття, пов'язане з варіюванням структури уроку, його змістових елементів. У сучасній дидактиці існує кілька підходів до класифікації уроків: за дидактичною метою, за метою організації пізнавальної діяльності, основними етапами навчального процесу, методами навчання, способами організації навчальної діяльності учнів. Дидактична мета є найважливішою складовою, тому класифікація за цією ознакою найбільш близька до реального уроку. У цій класифікації розрізняють: уроки засвоєння нового навчального матеріалу; Урок засвоєння нових знань складається з таких елементів: 1) актуалізації чуттєвого досвіду та опорних знань учнів; 2) мотивації навчальної діяльності і повідомлення теми, мети та завдань уроку; 3) сприймання й усвідомлення нового навчального матеріалу; 4) осмислення об'єктивних зв'язків у матеріалі, що вивчається й розкриття внутрішньої суті явищ і процесів; 5) узагальнення й систематизація знань; 6) підсумків уроку і повідомлення домашнього завдання.Метод навчання історії − це впорядкований спосіб взаємодії учасників навчального процесу, спрямований на досягнення цілей і завдань шкільної історичної освіти.--[[Користувач:Глушенко Павлина Олексіївна|Глушенко Павлина Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Глушенко Павлина Олексіївна|обговорення]]) 12:30, 20 червня 2017 (EEST) | ||
+ | ---- | ||
+ | Продовжуємо тему: "Урок як основна форма навчання". | ||
+ | #На Вашу думку, чи актуальна на сьогодні така форма навчання як урок? | ||
+ | #Можливо є інші актуальні форми навчання на сьогодні? | ||
+ | #Запропонуйте сучасну форму навчання в ЗНЗ, яка буде цікавою учням у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте. | ||
+ | --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:45, 25 квітня 2017 (EEST) | ||
+ | ---- | ||
+ | # Відповідь: | ||
+ | 1. я вважаю що така форма навчання є актуальною на сьогодні, адже вона організовує і дисциплінує навчальний процес. | ||
+ | 2. Колективний, індивідуальний, груповий. | ||
+ | 3. дистанційне навчання, використання соціальних-медіа.--[[Користувач:Глушенко Павлина Олексіївна|Глушенко Павлина Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Глушенко Павлина Олексіївна|обговорення]]) 12:30, 20 червня 2017 (EEST) | ||
+ | ---- | ||
+ | ---- | ||
+ | Доброго дня. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з теми: "Громадянська освіта в системі шкільної освіти". | ||
+ | Проаналізуйте основні принципи громадянської освіти та як вони реалізуються на уроках історії. Обґрунтуйте Вашу думку. | ||
+ | --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:35, 12 травня 2017 (EEST) | ||
+ | ---- | ||
+ | #Відповідь: | ||
+ | |||
+ | Громадянська освіта базується на тих же загальнопедагогічних і дидактичних принципах , що й освіта в цілому. Водночас специфічними для неї є такі: | ||
+ | • зв'язок з практичною діяльністю передбачає пріоритетність для системи громадянської освіти навчання і виховання умінь і дій, зорієнтованість учнів на навички соціальної взаємодії, вміння самостійно аналізувати різноманітні ситуації, перш за все у своєму життєвому середовищі, вміння самостійно приймати відповідальні рішення і діяти у правовому полі; | ||
+ | • зорієнтованість на позитивні соціальні дії означає цілеспрямованість громадянської освіти на соціальні очікування учнів, набуття позитивного досвіду соціальних дій, формування позитивного іміджу компетентної громадянськості і виховання потреби вчитися цьому протягом усього життя; | ||
+ | • демократичність означає виховання духу соціальної солідарності, справедливості, вміння конструктивно взаємодіяти з суспільством та брати участь у прийнятті рішень; | ||
+ | передбачає суб'єктно-суб'єктні відносини між педагогами і учнями, атмосферу взаємоповаги та довіри у шкільному колективі, учнівське самоврядування, відкритість і зв'язок школи з іншими учасниками процесу соціалізації (сім'єю, дитячими і молодіжними громадськими організаціями, засобами масової інформації, церквою та ін.), зв'язок шкільного колективу з місцевою громадою, участь у спільних з нею соціальних, культурних, природозахисних акціях; | ||
+ | • плюралізм означає виховання поваги до засад політичної, ідеологічної, етнонаціональної, расової багатоманітності; | ||
+ | • виховання толерантного ставлення до різних світоглядних, політичних доктрин, релігійних переконань, до діяльності у школі різних молодіжних громадських організацій; | ||
+ | уникання екстремістських поглядів і поведінки у житті шкільного колективу, виховання усвідомлення того, що будь-який політичний екстремізм є неприйнятним.--[[Користувач:Глушенко Павлина Олексіївна|Глушенко Павлина Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Глушенко Павлина Олексіївна|обговорення]]) 12:54, 20 червня 2017 (EEST) | ||
+ | ---- | ||
+ | ---- | ||
+ | Доброго дня. Сьогодні у нас заняття присвячене темі: "Громадянська освіта в системі шкільної освіти". | ||
+ | Проаналізуйте зміст будь-якого параграфа з підручника для основної школи, в змісті якого ґрунтовніше розкриваються основні завдання громадянської освіти. Поділіться своїми результатами, чому Ви обрали саме цю вікову категорію і відповідну тему. | ||
+ | |||
+ | |||
+ | Дякую. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:44, 5 травня 2017 (EEST) | ||
+ | ---- | ||
+ | #Відповідь: | ||
+ | В концепції громадянської освіти в Україні зазначено, що основою демократичного ладу є людина, спроможна розкрити його потенціал, для якої демократія є природним середовищем задоволення особистих та суспільних інтересів. | ||
+ | 8 клас теммма "Запорозька Січ" саме вона відіграла визначну роль у долі народів України і всієї Європи. Про ці та інші державотворчі процеси говориться учням в підручнику. це потрібно, щоб учні оволоділи політичними знаннями щодо демократичних принципів функціонування політичної системи і влади та їх особливостей в Україні: процедури та механізмів формування і функціонування державних структур, порядку реалізації їх повноважень, апеляцій до них; основи конституційного устрою в Україні, особливостей взаємодії органів державної влади і органів місцевого самоврядування та їх відповідальності перед громадянами.--[[Користувач:Глушенко Павлина Олексіївна|Глушенко Павлина Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Глушенко Павлина Олексіївна|обговорення]]) 12:43, 20 червня 2017 (EEST) | ||
+ | ---- | ||
+ | ---- | ||
+ | Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні ми працюємо над темою: "Оцінювання рівня знань в умовах суспільства знань". | ||
+ | Давайте поміркуємо: У ХХ ст. на уроках історії основними методами контролю були - усне опитування або контрольна робота. У ХХІ ст. науковці і методисти пропонують - тестові завдання. Як ви вважаєте, чи актуальні на сьогодні тестові завдання, чи їх можна замінити іншими методами контролю. Відповідь обгрунтуйте. | ||
+ | |||
+ | --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:00, 12 травня 2017 (EEST) | ||
+ | Дякую | ||
+ | ---- | ||
+ | #Ваша відповідь: | ||
+ | 1.Тестові завдання є актуальними і дієвими, але вони не повинні бути єдиним і основним методом оцінювання. Оскільки на практиці в учні згодом виникають проблеми у відкритій форми сформулювати свою думку, дати усну відповідь.--[[Користувач:Глушенко Павлина Олексіївна|Глушенко Павлина Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Глушенко Павлина Олексіївна|обговорення]]) 12:43, 20 червня 2017 (EEST)---- | ||
+ | ---- | ||
==== Консультації ==== | ==== Консультації ==== | ||
+ | Доброго дня шановні колеги. Якщо у Вас є запитання чи незрозумілі деякі моменти нашого он-лайн спілкування, звертайтеся за порадою чи допомогою. | ||
+ | --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:19, 13 квітня 2017 (EEST) | ||
+ | ---- | ||
+ | Доброго дня, Павлина Олексіївна. Сьогодні у нас консультативне заняття. Дуже шкода, що у Вас на цей час не виконане жодне завдання. Рекомендую Вам почати їх виконання. | ||
+ | |||
+ | З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:10, 5 травня 2017 (EEST) | ||
+ | ---- | ||
+ | ---- | ||
+ | Доброго дня, Павлина Олексіївна. Нагадую, що Вам необхідно виконати всі завдання, пройти два модульних контроля, 4 самоаналізи уроків та особисте творче завдання. Бажаю успіхів. Екзаменаційна сесія у нас з 20-22.06.2017. | ||
+ | |||
+ | З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:09, 13 червня 2017 (EEST) | ||
+ | ---- | ||
+ | ---- | ||
====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ==== | ====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ==== | ||
+ | Доброго дня. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: "Мультиперспективність у вивченні історії як фактор формування критичного мислення". Після перегляду посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aOEJiYVd5bGhXbFk/view?usp=sharing Тема: Новітні досягнення історичної науки]дайте відповідь на запитання. | ||
+ | #Як Ви вважаєте, допомагає чи заважає велика кількість історичних джерел у вивченні історії в загальноосвітніх навчальних закладах? | ||
+ | --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 09:42, 6 квітня 2017 (EEST) | ||
+ | |||
+ | Дискусія: | ||
+ | 1. Допомагає - на заняттях коли потрібно розглянути різні точки зору, сформувати свою власну, зіставити різні погляди, критичнго мислити, і в майбутньому житті вміти розглянути завдання, проблему з різних точок зору і вміти сформувати власну.--[[Користувач:Глушенко Павлина Олексіївна|Глушенко Павлина Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Глушенко Павлина Олексіївна|обговорення]]) 13:14, 20 червня 2017 (EEST) | ||
+ | ---- | ||
+ | ---- | ||
+ | Ми продовжуємо нашу дискусію. У мене до Вас наступне дискусійне питання: | ||
+ | |||
+ | #Роль і місце ІКТ на уроках історії та суспільних дисциплін (обгрунтувати позитивні та негативні сторони). | ||
+ | |||
+ | --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:13, 6 квітня 2017 (EEST) | ||
+ | |||
+ | Дискусія: | ||
+ | 1.ІКТ полегшують роботу як учителя так і учня, під час підготовки до уроку, відбору матеріалу, викладу матеріалу.--[[Користувач:Глушенко Павлина Олексіївна|Глушенко Павлина Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Глушенко Павлина Олексіївна|обговорення]]) 13:14, 20 червня 2017 (EEST) | ||
+ | ---- | ||
+ | ---- | ||
+ | ---- | ||
+ | Доброго дня, шановні колеги. Прикро, що ми не маємо можливості активно провести таку форму роботи. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: «Практичні заняття як форма організації навчальної діяльності учнів 8-11 класів». | ||
+ | |||
+ | #На вашу думку, які СУЧАСНІ методи роботи необхідно запропонувати школярам на практичних заняттях з історії, щоб розвивати необхідні компетентності? Відповідь обгрунтуйте. Наведіть власні приклади. | ||
+ | |||
+ | --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:44, 26 квітня 2017 (EEST) | ||
+ | |||
+ | Дискусія: | ||
+ | Використання методу веб-квесту, сприяє розвитку критичного мислення, пізнавальної активності, навичок самостійногог навчання, мотивує. Веб-квест з історії "Скарби нації" 8 кл. Історія України.--[[Користувач:Глушенко Павлина Олексіївна|Глушенко Павлина Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Глушенко Павлина Олексіївна|обговорення]]) 13:14, 20 червня 2017 (EEST) | ||
+ | ---- | ||
+ | ---- | ||
+ | Доброго дня, шановні колеги. Ми продовжуємо нашу дискусію. Сьогодні у нас тема: "Медіа-ресурси як фактор формування предметних компетентностей учнів у 6-11 класах". | ||
+ | Пропоную для обговорення наступні питання: | ||
+ | |||
+ | #Які компоненти медіа-ресурсів Ви використовуєте на уроках історії? Власні приклади. | ||
+ | #Переваги і недоліки використання медіа-ресурсів на уроках історії. | ||
+ | --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:16, 27 квітня 2017 (EEST) | ||
+ | |||
+ | Дискусія: | ||
+ | 1. відео-фрагменти, перегляд фільмів, створення кросвордів, користування сервером «Google Карти», створення пазлів, презентації та ін. Перегляд фільмів на уроках 9-11 класів відповідно до теми уроку "Гіркі жнива" (Голодомор 1932-1933 рр.), "Хайтарма" (Повоєнна відбудова 1945-1953 рр.). | ||
+ | 2. Недоліки у підготовці оскільки їх треба знайти і відібрати, в процесі уроки вони полегшують виклад матеріалу, мотивують учнів, зацікавлють.--[[Користувач:Глушенко Павлина Олексіївна|Глушенко Павлина Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Глушенко Павлина Олексіївна|обговорення]]) 13:23, 20 червня 2017 (EEST) | ||
+ | ---- | ||
+ | ---- | ||
+ | Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас остання тематична дискусія на тему:"Сучасний учень - це особистість, патріот та інноватор в умовах Нової української школи". | ||
+ | Проаналізуйте посилання [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/konczepcziya.html Концепція Нової української школи] і давайте поміркуємо: | ||
+ | #Якими ОСОБИСТІСНО-ПРОФЕСІЙНИМИ компетенціями МАЄ вододіти педагог, щоб зацікавити учнів у сучасних соціально-економічних умовах? | ||
+ | #Відповідь обгрунтуйте на прикладі шкільного предмету "Історія". | ||
+ | |||
+ | --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:36, 18 травня 2017 (EEST) | ||
+ | ---- | ||
+ | Дискусія: | ||
+ | 1. Інформаційна компетентність, яка передбачає володіння інформаційними технологіями, уміння опрацьовувати різні види інформації. Подати складну іформацію в доступній формі. але так, щоб учень сам хотів шукати додаткову інфрмацію.Широкий кругозір. 2.Комунікативна компетентність - це вміння вступати в комунікацію (спілкування), бути зрозумілим, спілкування без обмежень. Ці вміння допомагають зрозуміти інших . 3.Предметна компетентність- уміння вибирати правильний стиль і тон у спілкуванні, управляти їх увагою, темпом діяльності. 4. Соціальна компетентність - це вміння жити та працювати з оточуючими. 5. Особисті якості вчителя доброзичливість, чуйність, урівноваженість, витонченість, толерантність, людяність.--[[Користувач:Глушенко Павлина Олексіївна|Глушенко Павлина Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Глушенко Павлина Олексіївна|обговорення]]) 13:23, 20 червня 2017 (EEST) | ||
+ | ---- | ||
+ | ---- | ||
==== Проведення та перевірка модульного контролю ==== | ==== Проведення та перевірка модульного контролю ==== | ||
+ | Доброго дня, шановні колеги. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань. | ||
+ | [https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfRV7Uk4vPeWqeYmQbXeXVFRk0-vUjNAikHmVd7ZXA1mHnWRA/viewform Проведення та перевірка модульного контролю] | ||
+ | |||
+ | --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:49, 19 квітня 2017 (EEST) | ||
+ | ---- | ||
+ | ---- | ||
+ | Доброго дня, Павлина Олексіївна. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань (частина ІІ). [https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfBaPi5bZCK8Qyda4a5EUx8_CcTKoa6JkFE6jwvZpcpX97W5w/viewform Проведення та перевірка модульного контролю - частина ІІ]. | ||
+ | |||
+ | З повагою. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:11, 14 червня 2017 (EEST) | ||
+ | ---- | ||
+ | ---- |
Поточна версія на 13:27, 20 червня 2017
Зміст
Інтерактивні практичні заняття
Вітаю Вас! Шановні колеги, сьогодні працюємо над темою "Нормативно-методичне забезпечення". Прошу зайти за посиланням Тема. Нормативно-методичне забезпечення.
Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:
- Які документи складають нормативно-правову базу суспільствознавчих дисциплін
- Дайте визначення поняття "Нормативна документація ЗНЗ"
--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 09:49, 2 березня 2017 (EET)
Ваші відповіді:
- 1. Основним нормативним документом у викладанні шкільних історичних курсів є: національна доктрина розвитку освіти,яка визначає мету та пріоритетні напрями державної політики в освітній галузі значна частина яких і стосується шкільної історичної освіти, і реалізується через її зміст. Державний освітній стандарт визначає вимоги до освіченості учнів. КЗ СОІППО для ефективної роботи освітньої галузі «Суспільствознавство» рекомендує опрацювати листи Міністерства освіти і науки України від 17.08.2016 № 1/9-437 «Щодо методичних рекомендацій про викладання навчальних предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», від 17.08.2016 № 1/9-434 «Про перелік навчальної літератури, що має відповідний гриф Міністерства освіти і науки України, для використання у загальноосвітніх навчальних закладах у 2016-2017 навчальному році», від 09.06.2016 № 1/9-296 «Про структуру 2016-2017 навчального плану та навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів».--Глушенко Павлина Олексіївна (обговорення) 11:04, 16 червня 2017 (EEST)
- 2.Нормативна документація − документи, які встановлюють правила, загальні принципи чи характеристики різних видів діяльності або їхніх результатів. Документи, що складають нормативну документацію, містять вимоги безпеки, правила, загальні принципи, характеристики, які стосуються визначених видів діяльності або їх результатів і доступні широкому колу споживачів (користувачів).--Глушенко Павлина Олексіївна (обговорення) 11:06, 16 червня 2017 (EEST)
Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас інтерактивне практичне заняття на тему: "Специфіка методики викладання історії". Прошу проаналізувати посилання Тема 2. Специфіка методики викладання історії.
Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:
- Зміст навчання історії в школі це...
- Проаналізуйте чинники, які впливають на формування змісту історичної освіти.
--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 09:20, 7 березня 2017 (EET)
Ваші відповіді:
- 1. зміст шкільної історичної освіти – це один із компонентів процесу навчання історії, певна система історичної інформації, яка засвоюється у вигляді історичних знань, умінь і навичок, в яких особистість опановує вже відомі способи діяльності, досвід творчої пізнавальної діяльності у розв’язанні проблем, що вирішувалися людством у минулому, досвід ставлення до світу, до людей, до себе, що може забезпечити емоційно-цілісний розвиток особистості. Зміст освіти - це головний засіб цілеспрямованого навчання - як зазначав відомий український дидактик О.Савченко.--Глушенко Павлина Олексіївна (обговорення) 11:23, 16 червня 2017 (EEST)
- 2.В Україні на формування змісту історичних предметів в загальноосвітніх навчальних закладах впливають чинники ХХ ст. До них відносяться:
соціально-політичні, серед яких: декларація про державний суверенітет, демократичні перетворення в українському суспільстві, пов’язані із отримання нашою державою незалежності, Помаранчева революція, революція гідності; законодавчо-правові, що визначаються нормативно-правовими актами в правовому полі освітньої галузі; культурні, духовно-ідеологічні, пов’язані із станом культури в державі, духовно-моральними цінностями суспільства, ігноруванням потреб розвитку української мови і культури, русифікацією; освітньо-педагогічні, які характеризували зміни в програмах, підручниках, методичних посібниках загальноосвітніх шкіл.--Глушенко Павлина Олексіївна (обговорення) 11:23, 16 червня 2017 (EEST)
Доброго дня шановна Павлина Олексіївна. Зверніть увагу, сьогодні у нас інтерактивне заняття на тему: "Формування предметних компетентностей на уроках історії. "Формування предметних компетентностей"" Після опрацювання відповідної літератури, дайте відповідь на запитання:
- Обґрунтуйте необхідність взаємозв'язку ключових і предметних компетентностей на уроках історії і суспільствознавчих дисциплін.
--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 11:08, 13 березня 2017 (EET)
Ваші відповіді
- У сучасному світі дитині недостатньо дати лише знання. Ще необхідно навчити користуватися ними. Знання та вміння, взаємопов’язані з ціннісними установками учня, формують його життєві компетентності, необхідні для успішної самореалізації у житті, навчанні та праці.
У сучасному світі дитині недостатньо дати лише знання. Ще необхідно навчити користуватися ними. Знання та вміння, взаємопов’язані з ціннісними установками учня, формують його життєві компетентності, необхідні для успішної самореалізації у житті, навчанні та праці. Предметні (спеціальні) – більш конкретні компетентності, мають детальний опис і можливості формування в рамках навчального предмета (історії). До них належать просторові, хронологічні, інформаційні, логічні, мовленнєві та аксіологічні компетенції. Предметні компетентності (історичні, правові) - компетентності завдяки предметам (історія, правознавство) і засоби їх основних змістових ліній (людина в суспільно-політичній сфері, людина в соціальній сфері, людина в економічній сфері, людина в культурно-духовній сфері) інтегруються в галузеву суспільствознавчу компетентність.
У школі сьогодні особлива увага надається формуванню правових компетентностей учнів, адже правова освіта є одним з найважливіших чинників розвитку особистості, становлення громадянського суспільства і демократичної правової держави, умовою формування правосвідомості громадянина.
Отже, взаємозв'язок ключових і предметних компетентностей на уроках історії і суспільствознавчих дисциплін є важливим, адже насамперед педагоги повинні готувати громадян на які є замовлення в суспільстві.--Глушенко Павлина Олексіївна (обговорення) 09:15, 19 червня 2017 (EEST)
Доброго дня, шановні колеги! Сьогодні ми працюємо над темою:"Нормативно-методичне забезпечення". Прошу пройти за посиланням Навчальні програми для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Історія України. Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:
- Здобутки і прорахунки програми з історії України для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, яка чинна у 2016/2017 навчальному році.
--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 11:09, 24 березня 2017 (EET)
Ваша відповідь:
- Я вважаю що здобутками і перевагою даної програми з історії України для 10-11 класів є введення практичних занять, на яких є можливість попрацювати з джерельною базою.
Недоліком я вважаю, занадто великий обсяг матеріалу через що не вистачає часу займатися підготовкою до ЗНО.--Глушенко Павлина Олексіївна (обговорення) 22:57, 19 червня 2017 (EEST)
Шановні колеги! Ми продовжуємо працювати над темою:"Нормативно-методичне забезпечення". Прошу пройти за посиланням Підручники з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:
- Які, на Вашу думку, недоліки і переваги має підручник з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів, який є дієвим у 2016/2017 навчальному році? Автор підручника на Ваш вибір.
Запрошую до активного обговорення --Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 12:54, 24 березня 2017 (EET)
Ваша відповідь:
- Я працюю за підручником Історії України автори О.В. Гісем, О.О. Мартинюк: недоліком є те, на мою думку, що наочний матеріал не чітко зображений, мала кількість джерельної бази. Переваги цього підручника в тому що він оснащений історичними картами.--Глушенко Павлина Олексіївна (обговорення) 23:08, 19 червня 2017 (EEST)
Доброго дня. Сьогодні ми опрацьовуємо тему: "Формування предметних та життєвих компетентностей учнів". Опрацюйте посилання Формування предметних компетентностей учнів Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:
- На Вашу думку, які компетенції необхідно розвивати на уроках історії та суспільних дисциплін для адаптації молоді в сучасних соціально-економічних умовах?
--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 11:11, 29 березня 2017 (EEST)
Ваша відповідь:
- Хронологічну, просторову, інформаційну, мовленнєву, логічну, аксіологічну - розвиток цих умінь сприятиме здатності учня до самостійного осмислення історії та культури України в контексті світового історичного процесу та адекватної оцінки соціального й морального досвіду минулих поколінь. Вони мають сприяти формуванню (розвитку, розкриттю потенціалу) учня як громадянина України, соціально-адаптованої та відповідальної особистості.--Глушенко Павлина Олексіївна (обговорення) 23:17, 19 червня 2017 (EEST)
Доброго дня. Сьогодні ми працюємо над темою: Нетипові форми роботи на уроках історії. Опрацюйте посилання Нетипові форми роботи на уроках історії Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:
- Проаналізуйте нетипові форми навчання на уроках історії, які існують у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.
- Які нетипові форми навчання, Ви використовуєте у своїй роботі?
Запрошую до участі у обговоренні --Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 11:50, 31 березня 2017 (EEST)
Ваша відповідь:
- 1.До нестандартних (нетипових) уроків належать: 1.Уроки змістовної спрямованості. 2. Уроки на інтегративній основі 3. Уроки міжпредметні, мають на меті об’єднати споріднений матеріал кількох предметів. 4. Уроки--змагання 5. Уроки суспільного огляду знань 6. Уроки комунікативної спрямованості 7. Уроки театралізовані. 8. Уроки-подорожі, уроки-дослідження 9. Уроки з різновіковим складом учнів. 10. Уроки-ділові, рольові ігри 11. Уроки драматизації 12. Уроки-психотренінги. До сучасного виду нетипово уроку відносяться веб-квести.
- 2.У своїй роботі використовую:уроки--змагання,у роки-подорожі,уроки комунікативної спрямованост(уроки-диспути, уроки-прес-конференції, уроки-репортажі,веб-квести- старші класи-створюють презентації як результат своєї роботи (практичні заняття),використання ІКТ для вирішення професійних завдань (для пошуку необхідної інформації), використання соціальних медіа.--Глушенко Павлина Олексіївна (обговорення) 23:23, 19 червня 2017 (EEST)
Індивідуальні заняття
Доброго дня, шановні колеги. Звертаю Вашу увагу на те, що Вам необхідно виконати всі завдання з кожного предмету. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з актуальної теми: "Урок як основна форма навчання історії". Проаналізувавши Інтеренет ресурс Тема: Урок як основна форма навчання історії, давайте визначимо:
- структуру сучасних уроків історії...
- чи має вчитель змогу змінювати таку структуру уроків з історії...
- чи дієва така структура уроків у ХХІ ст...
--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 09:48, 13 квітня 2017 (EEST)
- Відповідь:
1.Структуру уроку складають: організаційний момент; перевірка знань попереднього навчального матеріалу, логічно пов'язаного зі змістом даного уроку, перехід до нового матеріалу; вивчення нового матеріалу; закріплення;підведення підсумків уроку; домашнє завдання. 2.Учитель чи має змогу змінювати таку структуру уроків з історії тому що,структура кожного уроку залежить від змісту навчального матеріалу, дидактичної мети, типу уроку, вікових особливостей учнів та особливостей класу чи колективу. Структура уроку досконала в тому випадку, якщо враховує закономірності навчання, умови педагогічного процесу в даному класі та дозволяє вдало реалізувати педагогічний задум вчителя. Отже, не структура уроку, взята сама по собі, а її відповідність педагогічним умовам і задумом впливає на ефективність навчання. 3.За все ХХІ ст. стверджувати не можна, але на даний час, при даній програмі така структура дієва.--Глушенко Павлина Олексіївна (обговорення) 12:30, 20 червня 2017 (EEST)
Продовжуємо нашу тему: "Урок як основна форма навчання".
- Давайте проаналізуємо, чи існує взаємозв'язок між типами уроків історії та методами навчання на уроці.
- Із власного досвіду наведіть приклади такої взаємодії.
--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 11:12, 25 квітня 2017 (EEST)
- Відповідь
1.Тип уроку − це поняття, пов'язане з варіюванням структури уроку, його змістових елементів. У сучасній дидактиці існує кілька підходів до класифікації уроків: за дидактичною метою, за метою організації пізнавальної діяльності, основними етапами навчального процесу, методами навчання, способами організації навчальної діяльності учнів. Дидактична мета є найважливішою складовою, тому класифікація за цією ознакою найбільш близька до реального уроку. У цій класифікації розрізняють: уроки засвоєння нового навчального матеріалу; Урок засвоєння нових знань складається з таких елементів: 1) актуалізації чуттєвого досвіду та опорних знань учнів; 2) мотивації навчальної діяльності і повідомлення теми, мети та завдань уроку; 3) сприймання й усвідомлення нового навчального матеріалу; 4) осмислення об'єктивних зв'язків у матеріалі, що вивчається й розкриття внутрішньої суті явищ і процесів; 5) узагальнення й систематизація знань; 6) підсумків уроку і повідомлення домашнього завдання.Метод навчання історії − це впорядкований спосіб взаємодії учасників навчального процесу, спрямований на досягнення цілей і завдань шкільної історичної освіти.--Глушенко Павлина Олексіївна (обговорення) 12:30, 20 червня 2017 (EEST)
Продовжуємо тему: "Урок як основна форма навчання".
- На Вашу думку, чи актуальна на сьогодні така форма навчання як урок?
- Можливо є інші актуальні форми навчання на сьогодні?
- Запропонуйте сучасну форму навчання в ЗНЗ, яка буде цікавою учням у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.
--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 12:45, 25 квітня 2017 (EEST)
- Відповідь:
1. я вважаю що така форма навчання є актуальною на сьогодні, адже вона організовує і дисциплінує навчальний процес. 2. Колективний, індивідуальний, груповий. 3. дистанційне навчання, використання соціальних-медіа.--Глушенко Павлина Олексіївна (обговорення) 12:30, 20 червня 2017 (EEST)
Доброго дня. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з теми: "Громадянська освіта в системі шкільної освіти". Проаналізуйте основні принципи громадянської освіти та як вони реалізуються на уроках історії. Обґрунтуйте Вашу думку.
--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 12:35, 12 травня 2017 (EEST)
- Відповідь:
Громадянська освіта базується на тих же загальнопедагогічних і дидактичних принципах , що й освіта в цілому. Водночас специфічними для неї є такі: • зв'язок з практичною діяльністю передбачає пріоритетність для системи громадянської освіти навчання і виховання умінь і дій, зорієнтованість учнів на навички соціальної взаємодії, вміння самостійно аналізувати різноманітні ситуації, перш за все у своєму життєвому середовищі, вміння самостійно приймати відповідальні рішення і діяти у правовому полі; • зорієнтованість на позитивні соціальні дії означає цілеспрямованість громадянської освіти на соціальні очікування учнів, набуття позитивного досвіду соціальних дій, формування позитивного іміджу компетентної громадянськості і виховання потреби вчитися цьому протягом усього життя; • демократичність означає виховання духу соціальної солідарності, справедливості, вміння конструктивно взаємодіяти з суспільством та брати участь у прийнятті рішень; передбачає суб'єктно-суб'єктні відносини між педагогами і учнями, атмосферу взаємоповаги та довіри у шкільному колективі, учнівське самоврядування, відкритість і зв'язок школи з іншими учасниками процесу соціалізації (сім'єю, дитячими і молодіжними громадськими організаціями, засобами масової інформації, церквою та ін.), зв'язок шкільного колективу з місцевою громадою, участь у спільних з нею соціальних, культурних, природозахисних акціях; • плюралізм означає виховання поваги до засад політичної, ідеологічної, етнонаціональної, расової багатоманітності; • виховання толерантного ставлення до різних світоглядних, політичних доктрин, релігійних переконань, до діяльності у школі різних молодіжних громадських організацій; уникання екстремістських поглядів і поведінки у житті шкільного колективу, виховання усвідомлення того, що будь-який політичний екстремізм є неприйнятним.--Глушенко Павлина Олексіївна (обговорення) 12:54, 20 червня 2017 (EEST)
Доброго дня. Сьогодні у нас заняття присвячене темі: "Громадянська освіта в системі шкільної освіти". Проаналізуйте зміст будь-якого параграфа з підручника для основної школи, в змісті якого ґрунтовніше розкриваються основні завдання громадянської освіти. Поділіться своїми результатами, чому Ви обрали саме цю вікову категорію і відповідну тему.
Дякую. --Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 12:44, 5 травня 2017 (EEST)
- Відповідь:
В концепції громадянської освіти в Україні зазначено, що основою демократичного ладу є людина, спроможна розкрити його потенціал, для якої демократія є природним середовищем задоволення особистих та суспільних інтересів. 8 клас теммма "Запорозька Січ" саме вона відіграла визначну роль у долі народів України і всієї Європи. Про ці та інші державотворчі процеси говориться учням в підручнику. це потрібно, щоб учні оволоділи політичними знаннями щодо демократичних принципів функціонування політичної системи і влади та їх особливостей в Україні: процедури та механізмів формування і функціонування державних структур, порядку реалізації їх повноважень, апеляцій до них; основи конституційного устрою в Україні, особливостей взаємодії органів державної влади і органів місцевого самоврядування та їх відповідальності перед громадянами.--Глушенко Павлина Олексіївна (обговорення) 12:43, 20 червня 2017 (EEST)
Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні ми працюємо над темою: "Оцінювання рівня знань в умовах суспільства знань". Давайте поміркуємо: У ХХ ст. на уроках історії основними методами контролю були - усне опитування або контрольна робота. У ХХІ ст. науковці і методисти пропонують - тестові завдання. Як ви вважаєте, чи актуальні на сьогодні тестові завдання, чи їх можна замінити іншими методами контролю. Відповідь обгрунтуйте.
--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 11:00, 12 травня 2017 (EEST) Дякую
- Ваша відповідь:
1.Тестові завдання є актуальними і дієвими, але вони не повинні бути єдиним і основним методом оцінювання. Оскільки на практиці в учні згодом виникають проблеми у відкритій форми сформулювати свою думку, дати усну відповідь.--Глушенко Павлина Олексіївна (обговорення) 12:43, 20 червня 2017 (EEST)----
Консультації
Доброго дня шановні колеги. Якщо у Вас є запитання чи незрозумілі деякі моменти нашого он-лайн спілкування, звертайтеся за порадою чи допомогою.
--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 11:19, 13 квітня 2017 (EEST)
Доброго дня, Павлина Олексіївна. Сьогодні у нас консультативне заняття. Дуже шкода, що у Вас на цей час не виконане жодне завдання. Рекомендую Вам почати їх виконання.
З повагою --Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 11:10, 5 травня 2017 (EEST)
Доброго дня, Павлина Олексіївна. Нагадую, що Вам необхідно виконати всі завдання, пройти два модульних контроля, 4 самоаналізи уроків та особисте творче завдання. Бажаю успіхів. Екзаменаційна сесія у нас з 20-22.06.2017.
З повагою --Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 11:09, 13 червня 2017 (EEST)
Тематичні дискусії (Інтернет-семінари)
Доброго дня. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: "Мультиперспективність у вивченні історії як фактор формування критичного мислення". Після перегляду посилання Тема: Новітні досягнення історичної наукидайте відповідь на запитання.
- Як Ви вважаєте, допомагає чи заважає велика кількість історичних джерел у вивченні історії в загальноосвітніх навчальних закладах?
--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 09:42, 6 квітня 2017 (EEST)
Дискусія: 1. Допомагає - на заняттях коли потрібно розглянути різні точки зору, сформувати свою власну, зіставити різні погляди, критичнго мислити, і в майбутньому житті вміти розглянути завдання, проблему з різних точок зору і вміти сформувати власну.--Глушенко Павлина Олексіївна (обговорення) 13:14, 20 червня 2017 (EEST)
Ми продовжуємо нашу дискусію. У мене до Вас наступне дискусійне питання:
- Роль і місце ІКТ на уроках історії та суспільних дисциплін (обгрунтувати позитивні та негативні сторони).
--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 11:13, 6 квітня 2017 (EEST)
Дискусія: 1.ІКТ полегшують роботу як учителя так і учня, під час підготовки до уроку, відбору матеріалу, викладу матеріалу.--Глушенко Павлина Олексіївна (обговорення) 13:14, 20 червня 2017 (EEST)
Доброго дня, шановні колеги. Прикро, що ми не маємо можливості активно провести таку форму роботи. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: «Практичні заняття як форма організації навчальної діяльності учнів 8-11 класів».
- На вашу думку, які СУЧАСНІ методи роботи необхідно запропонувати школярам на практичних заняттях з історії, щоб розвивати необхідні компетентності? Відповідь обгрунтуйте. Наведіть власні приклади.
--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 12:44, 26 квітня 2017 (EEST)
Дискусія: Використання методу веб-квесту, сприяє розвитку критичного мислення, пізнавальної активності, навичок самостійногог навчання, мотивує. Веб-квест з історії "Скарби нації" 8 кл. Історія України.--Глушенко Павлина Олексіївна (обговорення) 13:14, 20 червня 2017 (EEST)
Доброго дня, шановні колеги. Ми продовжуємо нашу дискусію. Сьогодні у нас тема: "Медіа-ресурси як фактор формування предметних компетентностей учнів у 6-11 класах". Пропоную для обговорення наступні питання:
- Які компоненти медіа-ресурсів Ви використовуєте на уроках історії? Власні приклади.
- Переваги і недоліки використання медіа-ресурсів на уроках історії.
--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 11:16, 27 квітня 2017 (EEST)
Дискусія: 1. відео-фрагменти, перегляд фільмів, створення кросвордів, користування сервером «Google Карти», створення пазлів, презентації та ін. Перегляд фільмів на уроках 9-11 класів відповідно до теми уроку "Гіркі жнива" (Голодомор 1932-1933 рр.), "Хайтарма" (Повоєнна відбудова 1945-1953 рр.). 2. Недоліки у підготовці оскільки їх треба знайти і відібрати, в процесі уроки вони полегшують виклад матеріалу, мотивують учнів, зацікавлють.--Глушенко Павлина Олексіївна (обговорення) 13:23, 20 червня 2017 (EEST)
Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас остання тематична дискусія на тему:"Сучасний учень - це особистість, патріот та інноватор в умовах Нової української школи". Проаналізуйте посилання Концепція Нової української школи і давайте поміркуємо:
- Якими ОСОБИСТІСНО-ПРОФЕСІЙНИМИ компетенціями МАЄ вододіти педагог, щоб зацікавити учнів у сучасних соціально-економічних умовах?
- Відповідь обгрунтуйте на прикладі шкільного предмету "Історія".
--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 12:36, 18 травня 2017 (EEST)
Дискусія: 1. Інформаційна компетентність, яка передбачає володіння інформаційними технологіями, уміння опрацьовувати різні види інформації. Подати складну іформацію в доступній формі. але так, щоб учень сам хотів шукати додаткову інфрмацію.Широкий кругозір. 2.Комунікативна компетентність - це вміння вступати в комунікацію (спілкування), бути зрозумілим, спілкування без обмежень. Ці вміння допомагають зрозуміти інших . 3.Предметна компетентність- уміння вибирати правильний стиль і тон у спілкуванні, управляти їх увагою, темпом діяльності. 4. Соціальна компетентність - це вміння жити та працювати з оточуючими. 5. Особисті якості вчителя доброзичливість, чуйність, урівноваженість, витонченість, толерантність, людяність.--Глушенко Павлина Олексіївна (обговорення) 13:23, 20 червня 2017 (EEST)
Проведення та перевірка модульного контролю
Доброго дня, шановні колеги. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань. Проведення та перевірка модульного контролю
--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 12:49, 19 квітня 2017 (EEST)
Доброго дня, Павлина Олексіївна. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань (частина ІІ). Проведення та перевірка модульного контролю - частина ІІ.
З повагою. --Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 11:11, 14 червня 2017 (EEST)