Відмінності між версіями «Соціально-гуманітарний кредитний модуль Монастирьова І.Ф.»
(→Інтерактивні практичні заняття) |
|||
| (не показано 7 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 36: | Рядок 36: | ||
Пропоную долучитись до вивчення наступної теми "Освіта в Україні та країнах світу". Для цього перейдіть за посиланням [https://drive.google.com/open?id=0B0cchSnWMJmwR2pod2VnT1doYzQ на текст лекції]. Також нам знадобиться переглянути матеріал щодо реформи освіти [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/konczepcziya.html Нова українська школа] | Пропоную долучитись до вивчення наступної теми "Освіта в Україні та країнах світу". Для цього перейдіть за посиланням [https://drive.google.com/open?id=0B0cchSnWMJmwR2pod2VnT1doYzQ на текст лекції]. Також нам знадобиться переглянути матеріал щодо реформи освіти [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/konczepcziya.html Нова українська школа] | ||
| − | Додаткову інформацію про системи освіти розвинених країн можна отримати в інтернеті. Після цікавого прочитання дайте відповіді за допомогою прийому ПРІМА на таке: | + | Додаткову інформацію про системи освіти розвинених країн можна отримати в інтернеті. Після цікавого прочитання дайте відповіді за допомогою прийому ПРІМА на таке:П - почаклуємо - вкажіть одну чарівну зміну у вашій школі, яку б ви запровадили з досвіду освіти розвинених країн. |
| − | + | ||
| − | П - почаклуємо - вкажіть одну чарівну зміну у вашій школі, яку б ви запровадили з досвіду освіти розвинених країн. | + | |
Р - розв'яжемо проблеми - розкажіть про одну проблему з вашої педагогічної практики, яку ви змогли б розв'язати, використовуючи отриманий досвід освіти інших країн. | Р - розв'яжемо проблеми - розкажіть про одну проблему з вашої педагогічної практики, яку ви змогли б розв'язати, використовуючи отриманий досвід освіти інших країн. | ||
| Рядок 49: | Рядок 47: | ||
---- | ---- | ||
| − | '''Ваші відповіді:''' | + | '''Ваші відповіді:'''--[[Користувач:Монастирьова Ірина Федорівна|Монастирьова Ірина Федорівна]] ([[Обговорення користувача:Монастирьова Ірина Федорівна|обговорення]]) 13:39, 20 червня 2017 (EEST) |
| + | П - я б хотіла, щоб в результаті реформи наша школа позбавилась від нав'язливого і непотрібного контролю вертикалі органів управління освітою. | ||
| + | |||
| + | Р - в американських школах поділ учнів відповідно до здібностей починається з молодшої середньої школи,на цій основі дитина обирає напрямок навчання в старшій середній школі. Якби таку зміну запровадити у нашій школі, вчителі б мали змогу працювати в приблизно однорідних за рівнем і цілями класах, де діти спрямовані або на академічний, або на загальний, або на виробничий (трудовий) напрям. Відповідно була б розв'язана проблема рівня матеріалу та завдань, а також включеності учнів у процес. | ||
| + | |||
| + | І - якби я була учнем, мені б дуже сподобалось вільно обирати собі предмети для вивчення та індивідуальну освітню траекторію. | ||
| + | |||
| + | М - на моєму уроці історії я б віддала перевагу проектному навчанню , урокам-квестам, історичним прогулянкам, сторітеллінгу та бріколажу. | ||
| + | |||
| + | А - одноразова реформа не має сенсу. Світ змінюється, тому важливо, щоб освіта змінювалась, випереджаючи суспільні зміни. Варто працювати над метанавичками і випереждувальною освітою | ||
| Рядок 86: | Рядок 93: | ||
---- | ---- | ||
'''Ваша відповідь:''' | '''Ваша відповідь:''' | ||
| − | + | Я вважаю,що як і в Фінляндії так і в Україні.--[[Користувач:Монастирьова Ірина Федорівна|Монастирьова Ірина Федорівна]] ([[Обговорення користувача:Монастирьова Ірина Федорівна|обговорення]]) 13:27, 20 червня 2017 (EEST) | |
| + | ЧИТАТИ ІНОЗЕМНИМИ МОВАМИ І ПРО СУСПІЛЬСТВО. Позиція нової програми: читати, звісно, треба, але все більше іноземними мовами. Для чого й посилили вивчення іноземних мов.Англійську тут вивчатимуть уже з другого класу.Шведську, другу державну – з молодших класів, а другу іноземну – вже з шостого.Питання з шведською окреме: щороку точаться тут суперечки про те, що, мовляв, шведську фіни вчити не хочуть (у Фінляндії шведською розмовляє всього 5% населення). Але система непохитна, бо, як бачите, не тільки навідріз відмовляється полегшити життя 95% населення, позбавивши їх вивчення шведської у школі, але, відтепер, додає шведську вже до молодших класів.--[[Користувач:Монастирьова Ірина Федорівна|Монастирьова Ірина Федорівна]] ([[Обговорення користувача:Монастирьова Ірина Федорівна|обговорення]]) 13:27, 20 червня 2017 (EEST) | ||
| Рядок 101: | Рядок 109: | ||
'''Ваша відповідь''' | '''Ваша відповідь''' | ||
| + | Я обрала б тренд Персоналізація та індивідуалізація освіти | ||
| + | Процес освіти схожий на садівництво. Змішавши всі добрива в одне відро і виливши на грядку в надії, що там вже далі самі розберуться, ми можемо більше нашкодити, ніж принести користі. Грамотний садівник знає, що краще для тюльпанів, а що для баклажанів і дає їм саме те, що необхідно. | ||
| − | + | Для того, щоб результат освіти нас порадував потрібно проявити певну гнучкість. Провівши аналіз і визначивши потреби кожного співробітника можна визначити області якими він цікавиться і де потребує підвищення кваліфікації. Індивідуальний план електронного навчання допомагає організаціям з легкістю скоротити розрив у навичках, і демонструє співробітникам їх цінність для компанії. | |
| − | + | --[[Користувач:Монастирьова Ірина Федорівна|Монастирьова Ірина Федорівна]] ([[Обговорення користувача:Монастирьова Ірина Федорівна|обговорення]]) 13:17, 20 червня 2017 (EEST) | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
---- | ---- | ||
---- | ---- | ||
| Рядок 114: | Рядок 120: | ||
---- | ---- | ||
'''Ваша відповідь''' | '''Ваша відповідь''' | ||
| − | + | Обираю метод "Філософія для дітей". Принцип методу “Philosophy for Children” дуже простий. Діти читають, прослуховують або переглядають матеріал зі своїм учителем. Потім їм дається деякий час на обдумування, щоб сформулювати свої власні питання до опрацьованого матеріалу. Далі діти один за одним озвучують свої питання, не вступаючи в дискусію, та разом вибирають питання, яке найбільше цікавить більшість учасників, і з допомогою вчителя обговорюють його. Завданням вчителя є створити середовище, де діти поважатимуть різні погляди своїх колег, вчитимуться ставити під сумнів свої припущення, аналізувати і обирати найкращі аргументи та судження. Можна використати для вивчення будь-якої теми з історії. --[[Користувач:Монастирьова Ірина Федорівна|Монастирьова Ірина Федорівна]] ([[Обговорення користувача:Монастирьова Ірина Федорівна|обговорення]]) 13:19, 20 червня 2017 (EEST) | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
---- | ---- | ||
| Рядок 133: | Рядок 132: | ||
---- | ---- | ||
'''Ваші відповіді''' | '''Ваші відповіді''' | ||
| − | + | Я вважаю, що програми перебудовано на основі результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів, які є сукупністю знаннєвого, смислового і діяльнісного компонентів. Зміст історичної освіти в оновлених програмах виступає не як самоціль, а як інструмент для досягнення окреслених результатів, що забезпечують формування життєво важливих компетентностей. | |
| + | Збалансовано обсяги виділеного на навчання історії по класах і реального (тобто потрібного для досягнення програмних цілей) часу. Із змісту навчального матеріалу вилучено другорядні для цілісного сприймання і системного розуміння історії фрагменти або запропоновано (як у випадку історії Сходу) вивчати їх оглядово. | ||
| + | Забезпечено доступність і системність цілей навчання. Їх сформульовано щодо кожного розділу як очікувані результати навчання (навчальні досягнення учнів). Збережено тільки досяжні для учнів відповідного віку очікувані результати навчання і скорочено вимоги щодо знання фактологічного матеріалу (дат, імен, подій, термінів). | ||
| + | Суттєво розширено можливості для вчителя самостійно планувати навчальну роботу з учнями як за змістом, так і за видами. Орієнтуючись на результати навчально- пізнавальної діяльності (що акцентують на зв’язку знаннєвого, смислового і діяльнісного компонентів), учитель зможе самостійно визначати навчальний час за розділами програм. | ||
| + | Вилучено обов’язкові теми практичних занять, які обмежували самостійність учителя в доборі джерельного матеріалу, методів і прийомів навчання. Натомість запропоновано орієнтовну тематику практичних і творчих робіт із зазначенням, що вони є невід’ємною частиною навчання історії в сучасній школі і можуть відбуватися в різних формах, зокрема й у формі практичних занять. | ||
| + | Створено нову пояснювальну записку до програм, в якій визначено: мету шкільної історичної освіти; компетентнісний потенціал предмета, соціально й особистісно значущі ідеї, які послідовно розкриваються в процесі навчання і виховання учнів (їх співвіднесено з ключовими компетентностями); наскрізні, міжпредметні й предметні змістові лінії, що забезпечують формування школяра як культурно освіченої, інформаційно свідомої й морально зрілої людини; базові елементи історичної компетентності.--[[Користувач:Монастирьова Ірина Федорівна|Монастирьова Ірина Федорівна]] ([[Обговорення користувача:Монастирьова Ірина Федорівна|обговорення]]) 13:52, 20 червня 2017 (EEST) | ||
| Рядок 149: | Рядок 153: | ||
--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) | --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) | ||
| − | ---- | + | ----У Світовому індексі щастя, який вимірює консорціум міжнародних організацій від 2012 року, Україна — на 132-му місці серед 157 країн. Водночас вона входить у першу десятку країн світу (дев’яте місце) за таким показником, як охоплення вищою освітою. Частка молодих людей, які здобувають повну середню освіту, сягає майже 99,9%. Чому ж освіта не робить українців щасливішими? Тому що, отримавши її, людина не може працювати за фахом? Самореалізуватися? Тому що, обираючи освіту, людина керується не своїми інтресами, а потребою заробляти гроші як найвище мірило щастя? |
| + | |||
| + | Але якщо щастя не в грошах і навіть не в їх кількості, а отже, його не можна звести до простого задоволення всіх життєвих потреб, то в чому його природа? Своєрідне кейс-стаді щастя представлене у працях психолога Мігая Чиксентмігая «Потік. Психологія оптимального переживання». Потік вважають оптимальним станом внутрішньої мотивації, при якій людина повністю включена в те, що вона робить. Він характеризується почуттям цілковитого задоволення, наповненості, потрібності, свободи й радості. Нерідко в цьому стані людям вдається певний час ігнорувати такі базові потреби, як сон та їжа. А тепер погляньмо, які переживання виникають в учасників стандартного уроку в стандартній школі, з учителем, який викликає до дошки й оцінює, та учнями, що сидять потилиця до потилиці, пишуть, слухають і відповідають. У багатьох випадках діти й підлітки не бачать сенсу в навчанні, не знають як застосувати знання й ходять у школу лише з примусу або за звичкою. Без зацікавлення та внутрішньої мотивації їм важко тримати увагу, вони відволікаються, ковзають поглядом по тексту чи формулах і не знаходять із ними зв’язку. Нудьга, примушує школярів рахувати хвилини до дзвінка.Організована таким чином школа наче говорить: навчання — це марудно, психологічно важко, але через цей дискомфорт потрібно пройти, бо це своєрідна ініціація для дорослого життя, коли ти зможеш робити що тобі заманеться. Задоволення від пізнання в такій системі є попросту неможливим. | ||
| + | |||
| + | Чи можна зробити школу простором задоволенням від пізнання? Досвід таких країн, як Естонія, ОАЕ, Сінгапур, Фінляндія, де здійснено докорінну трансформацію системи освіти, а також низки шкіл, що наважилися на експеримент там, де не було політичної волі до реформи, засвідчує: так, це можливо. Одним із найбільш неординарних прикладів є Об’єднані Арабські Емірати. Згідно з тамтешнім Національним планом на 2021 рік, спільна мета всієї держави — ввійти в топ-5 найщасливіших країн світу за міжнародним рейтингом щастя. Одним із органів державної влади тут є Міністерство щастя, а міністерство, що відповідає за людський розвиток і освіту, більше схоже на креативний хаб, ніж на стандартне відомство. Ну а Данія, Фінляндія, Швеція без усіляких формальностей на сьогодні є лідерами й за рівнем щастя, і за конкурентоспроможністю та інноваційністю. | ||
| + | |||
| + | За останні два роки в Україні також зроблено досить істотний крок у напрямку зміни парадигми освіти. У концепції «Нова українська школа», що стала результатом співпраці керівництва МОН із громадським організаціями, експертами, соціальними інноваторами (оприлюднена наприкінці 2017 року) проголошено про перехід від школи знань до школи компетентностей. Формула нової школи включає педагогіку партнерства між учнем, учителем та батьками; орієнтацію на потреби учня в освітньому процесі, дитиноцентризм і ще низку прогресивних компонентів. Утім, впровадження нової моделі шкільної освіти на повну силу розпочнеться лише з вересня 2018-го й займе не менш ніж 10 років. А що можна зробити вже тепер, щоби вивести навчальний процес із зони психологічно деструктивних станів і наблизити до оптимальних переживань? | ||
| + | |||
| + | Ось кілька простих інструментів, запровадження яких не залежить від ухвалення Закону України «Про освіту» й не потребує значних бюджетних асигнувань: | ||
| + | |||
| + | 1. Поширювати емоційну грамотність серед педагогів і батьків. Основна ціль — дати учасникам освітнього процесу розуміння природи людських емоцій, навчити елементарних правил і прийомів поводження з найбільш «вибухонебезпечними» емоційними станами, як-от гнів, страх і раптові бажання. Збільшити тривалість великої перерви на 5–10 хв, зобов’язати педагогів випускати дітей у двір і по можливості проводити з ними рухливі ігри. Створити у школі куточки для релаксації як педагогів, так і учнів. | ||
| + | |||
| + | 2. Збільшити тривалість великої перерви на 5–10 хв, зобов’язати педагогів випускати дітей у двір і по можливості проводити з ними рухливі ігри. Створити у школі куточки для релаксації як педагогів, так і учнів. | ||
| + | |||
| + | 3. Надати пріоритет розвитку креативності й винахідливості. Запрошувати до школи представників креативних професій, таких як дизайнери, продюсери, режисери, копірайтери, засновників перспективних стартапів. Для розвитку креативних навичок найкраще надаються уроки праці та мистецтв, що зазвичай включені до стандартного розкладу. Конструктивною практикою є проведення шкільних заходів у форматі Maker Faire (фестивалі мейкерства). | ||
| + | |||
| + | 4. Запровадити практику шкільних карнавалів, упродовж яких учні у формі травестії за допомогою мистецьких засобів можуть висловити все, що в них накопичилося стосовно школи, педагогів і батьків. Це допоможе зняти напруження, сприятиме груповій проектній взаємодії. Елементи змагальності дадуть поштовх до вдосконалення, творчого використання набутих знань. | ||
| + | |||
| + | 5. Розпочати процес змін у дизайні навчального середовища. Варто експериментувати з розстановкою меблів у класних кімнатах, актових залах, практикувати експерименти з ландшафтним дизайном і міським городництвом на шкільному подвір’ї тощо. | ||
| + | |||
| + | Важливо рухатися невеликими, але впевненими кроками, перевіряючи реакцію та результати після кожного з них. Тоді щастя у школі буде можливим станом для всіх.--[[Користувач:Монастирьова Ірина Федорівна|Монастирьова Ірина Федорівна]] ([[Обговорення користувача:Монастирьова Ірина Федорівна|обговорення]]) 13:56, 20 червня 2017 (EEST) | ||
Поточна версія на 14:00, 20 червня 2017
Зміст
Інтерактивні практичні заняття
Вітаю, шановні колеги! Це інтерактивне практичне заняття присвячене темі "Четверта промислова революція", яка вже зараз непомітно:)) розгортається перед нами. Пропоную для знайомства з цим явищем перейти за наступними посиланнями:
- К. Шваб. Четверта промислова революція: як до неї готуватися;
- Четверта індустріальна революція і освіта;
- Кулик В. Трансформація професійних компетенцій відповідно до вимог інформаційного суспільства.
Після вивчення матеріалів поділіться своїми думками щодо наступного:
1. Які переваги несе людям четверта промислова революція?
2. Які ризики вона має?
3. Які компетентності мусить мати людина епохи четвертої промислової революції? --Ніколаєнко Світлана Петрівна (обговорення)
Ваші відповіді: 1. 2. Сьогодні суспільство перебуває на початковій стадії Четвертої промислової революції.Визначними ознаками Четвертої промислової революції є злиття технологій та «стирання кордонів» між фізичними, цифровими та біологічними сферами. Четверта промислова революція стосуватиметься більше ніж 35% наявних сьогодні робочих навичок та компетенцій. До 2020 р. актуальними сферами промисловості будуть робототехніка та автономний транспорт, штучний інтелект та навчання за допомогою машин, з’являться нові матеріали, біотехнології та геноміка. Через це деякі професії зникнуть, інші будуть розвиватися. А ті, яких зараз не існує, стануть звичайним явищем. Позитивні зміни: тяжка і нецікава праця стане машинною. Люди матимуть можливість жити довго, бути здоровими, займатись цікавою творчою роботою. Але тут же і ризики - залишитись без роботи і без засобів до існування.
3. Щоб бути конкурентоспроможною на ринку праці, людині будуть потрібні наступні компетентності:
- Когнітивне мислення
- Соціальний інтелект
- Уміння мислити «за межами» та «поза правилами», адаптивне мислення
- Міжкультурна компетентність
- Обчислювальне мислення
- Медіа-грамотність
- Міждисциплінарність
- Проектне мислення
- Управління інформацією
- Уміння працювати віддалено
--Монастирьова Ірина Федорівна (обговорення) 13:15, 20 червня 2017 (EEST)
Пропоную долучитись до вивчення наступної теми "Освіта в Україні та країнах світу". Для цього перейдіть за посиланням на текст лекції. Також нам знадобиться переглянути матеріал щодо реформи освіти Нова українська школа Додаткову інформацію про системи освіти розвинених країн можна отримати в інтернеті. Після цікавого прочитання дайте відповіді за допомогою прийому ПРІМА на таке:П - почаклуємо - вкажіть одну чарівну зміну у вашій школі, яку б ви запровадили з досвіду освіти розвинених країн.
Р - розв'яжемо проблеми - розкажіть про одну проблему з вашої педагогічної практики, яку ви змогли б розв'язати, використовуючи отриманий досвід освіти інших країн.
І - інший погляд - уявіть себе учнем. Спробуйте стати на його позицію. Розкажіть від його імені, яка б інновація з досвіду освіти інших країн йому найбільше сподобалась.
М - може статися - Опишіть, що може статися на Вашому уроці історії чи права, якщо Ви отримаєте можливість змінити його після знайомства з системами іноземної освіти.
А - а що далі - уявіть, що реформа "Нова українська школа" відбулася. На Вашу думку, цього достатньо? Чи варто продовжити? Як саме, на Вашу думку має продовжувати змінюватись освіта? Ніколаєнко Світлана Петрівна (обговорення)
Ваші відповіді:--Монастирьова Ірина Федорівна (обговорення) 13:39, 20 червня 2017 (EEST)
П - я б хотіла, щоб в результаті реформи наша школа позбавилась від нав'язливого і непотрібного контролю вертикалі органів управління освітою.
Р - в американських школах поділ учнів відповідно до здібностей починається з молодшої середньої школи,на цій основі дитина обирає напрямок навчання в старшій середній школі. Якби таку зміну запровадити у нашій школі, вчителі б мали змогу працювати в приблизно однорідних за рівнем і цілями класах, де діти спрямовані або на академічний, або на загальний, або на виробничий (трудовий) напрям. Відповідно була б розв'язана проблема рівня матеріалу та завдань, а також включеності учнів у процес.
І - якби я була учнем, мені б дуже сподобалось вільно обирати собі предмети для вивчення та індивідуальну освітню траекторію.
М - на моєму уроці історії я б віддала перевагу проектному навчанню , урокам-квестам, історичним прогулянкам, сторітеллінгу та бріколажу.
А - одноразова реформа не має сенсу. Світ змінюється, тому важливо, щоб освіта змінювалась, випереджаючи суспільні зміни. Варто працювати над метанавичками і випереждувальною освітою
Доброго дня! Наступне заняття з теми "Освіта в інформаційному суспільстві". Опрацювавши матеріал за цим посиланням, дайте відповідь на запитання.
Якими є особливості освіти в інформаційному суспільстві? Ніколаєнко Світлана Петрівна (обговорення)
Ваша відповідь: Домінуючою концепцією організації системи освіти в умовах інформаційного суспільства стала концепція постійної (довічної) освіти, яка гнучко поєднує базові освіту молоді й періодичні навчання дорослих. Базова освіта на рівні вищої освіти також характеризується змінами, у тому числі зумовленими необхідністю гнучкого пристосування до вимог ринку праці, включаючи зміни в змісті освіти (пріоритетність практико-орієнтованих програм), структурі, технології і організації навчання (індивідуальні траєкторії навчання, акцент на самостійній роботі студентів, посилення дослідницької складової навчання, застосування комп’ютерних технологій, зокрема технологій дистанційного навчання), фінансуванні (зростання приватного фінансування) тощо. Якісні зміни відображають нові підходи до розуміння освіченості: потрібні не просто носії «чистих знань», а люди, які володіють знаннями і компетенціями, достатніми для їх негайного застосування, здатні їх постійно поновлювати та вдосконалювати відповідно до логіки розвитку економіки знань. Головна властивість «суспільства знань» – генерувати нове знання та забезпечити його застосування. Тобто знання й компетенція людини забезпечують продуктивність конкретної практичної дії.--Монастирьова Ірина Федорівна (обговорення) 13:15, 20 червня 2017 (EEST)
На цьому інтерактивному практичному занятті - тема "Євроінтеграційна стратегія України". За посиланням знаходиться Путівник по Ліссабонському договору. Він створений для регулювання питань співжиття та участі у справах країн і громадян Євросоюзу. Познайомтесь із публікацією. Охарактеризуйте основні цілі та цінності Євросоюзу. Ніколаєнко Світлана Петрівна (обговорення)
Ваша відповідь: Лісабонський договір чітко визначає цілі Європейського Союзу та його цінності щодо підтримки миру, демократії, дотримання прав людини, правосуддя, рівності, верховенства права та сталого розвитку. Договір гарантує, що Європейський Союз буде:
- Забезпечувати людям простір свободи, безпеки та правосуддя без внутрішніх кордонів.
- Працювати задля сталого розвитку Європи на основі збалансованого економічного зростання та стабільності цін, високо конкурентоспроможної соціальної ринкової економіки, спрямованої на повну зайнятість та соціальний прогрес з високим рівнем захисту навколишнього середовища.
- Боротися проти соціального відчуження та дискримінації, сприяти соціальній справедливості та соціальному захисту.
- Сприяти економічній, соціальній та територіальній згуртованості та солідарності держав-членів.
- Залишатися відданим економічному та валютному союзу з євро своєї валюти.
- Підтримувати та поширювати цінності Європейського Союзу за його межами та робити свій внесок у мир, безпеку, сталий розвиток Землі, солідарність та взаємоповагу серед народів, вільну та чесну торгівлю та подолання бідності.
- Робити внесок у захист прав людини, зокрема прав дитини, а також суворо дотримуватися та розвивати міжнародне право, зокрема дотримання принципів
--Монастирьова Ірина Федорівна (обговорення) 13:15, 20 червня 2017 (EEST)
Доброго дня! Освіта в країнах Євросоюзу перебуває у стані постійних змін. Українська освіта теж зараз реформується. Прошу Вас опрацювати матеріал про освітні нововведення у Фінляндії. Опрацювавши його, оберіть одну складову реформи освіти у Фінляндії: вибір предметів кожною школою; багатодисциплінарний предмет; посилення вивчення іноземних мов; факультативні предмети на вибір; система оцінювання; викладання релігії; програмування та підприємництво в школі; групове навчання; кумівство серед дітей; роль учителя та висловіть свої міркування щодо того, чи могла б вона інтегруватися з користю в українську школу. Ніколаєнко Світлана Петрівна (обговорення)
Ваша відповідь: Я вважаю,що як і в Фінляндії так і в Україні.--Монастирьова Ірина Федорівна (обговорення) 13:27, 20 червня 2017 (EEST) ЧИТАТИ ІНОЗЕМНИМИ МОВАМИ І ПРО СУСПІЛЬСТВО. Позиція нової програми: читати, звісно, треба, але все більше іноземними мовами. Для чого й посилили вивчення іноземних мов.Англійську тут вивчатимуть уже з другого класу.Шведську, другу державну – з молодших класів, а другу іноземну – вже з шостого.Питання з шведською окреме: щороку точаться тут суперечки про те, що, мовляв, шведську фіни вчити не хочуть (у Фінляндії шведською розмовляє всього 5% населення). Але система непохитна, бо, як бачите, не тільки навідріз відмовляється полегшити життя 95% населення, позбавивши їх вивчення шведської у школі, але, відтепер, додає шведську вже до молодших класів.--Монастирьова Ірина Федорівна (обговорення) 13:27, 20 червня 2017 (EEST)
Індивідуальні заняття
На цьому індивідуальному занятті пропоную Вам ознайомитися з матеріалом про сім трендів сучасної освіти. Після цього оберіть один з них, який Ви вважаєте найважливішим, поясніть чому та стисло охарактеризуйте обраний тренд. --Ніколаєнко Світлана Петрівна (обговорення)
Ваша відповідь
Я обрала б тренд Персоналізація та індивідуалізація освіти
Процес освіти схожий на садівництво. Змішавши всі добрива в одне відро і виливши на грядку в надії, що там вже далі самі розберуться, ми можемо більше нашкодити, ніж принести користі. Грамотний садівник знає, що краще для тюльпанів, а що для баклажанів і дає їм саме те, що необхідно.
Для того, щоб результат освіти нас порадував потрібно проявити певну гнучкість. Провівши аналіз і визначивши потреби кожного співробітника можна визначити області якими він цікавиться і де потребує підвищення кваліфікації. Індивідуальний план електронного навчання допомагає організаціям з легкістю скоротити розрив у навичках, і демонструє співробітникам їх цінність для компанії. --Монастирьова Ірина Федорівна (обговорення) 13:17, 20 червня 2017 (EEST)
Наступне індивідуальне заняття присвячене цікавим методам роботи з учнями - "філософія для дітей" та проблемно-орієнтоване навчання. Перегляньте матеріал про них за цим поссиланням. Оберіть один з методів, який Ви вважаєте цікавим і поясніть, як Ви могли б застосувати його при вивченні історії та суспільних дисциплін на конкретному прикладі. --Ніколаєнко Світлана Петрівна (обговорення)
Ваша відповідь Обираю метод "Філософія для дітей". Принцип методу “Philosophy for Children” дуже простий. Діти читають, прослуховують або переглядають матеріал зі своїм учителем. Потім їм дається деякий час на обдумування, щоб сформулювати свої власні питання до опрацьованого матеріалу. Далі діти один за одним озвучують свої питання, не вступаючи в дискусію, та разом вибирають питання, яке найбільше цікавить більшість учасників, і з допомогою вчителя обговорюють його. Завданням вчителя є створити середовище, де діти поважатимуть різні погляди своїх колег, вчитимуться ставити під сумнів свої припущення, аналізувати і обирати найкращі аргументи та судження. Можна використати для вивчення будь-якої теми з історії. --Монастирьова Ірина Федорівна (обговорення) 13:19, 20 червня 2017 (EEST)
Консультації
На цьому занятті Ви можете проконсультуватись зі мною з будь-яких питань, що розглядаються у нашому курсі. Питання можна задати мені на моій сторінці обговорення, або ж на цій сторінці. Дякую за співпрацю та порозуміння. --Ніколаєнко Світлана Петрівна (обговорення)
Тематичні дискусії (Інтернет-семінари)
Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України". Перегляньте інформацію про ключові зміни оновлених програм 5-9 класів відповідно до реформи "Нова українська школа". Висловіть свою думку що до того, чи досягаються цими змінами основні засади реформи: компетентнісний підхід, орієнтація на учня, на формування у нього цінностей для успішного життя.
Ваші відповіді Я вважаю, що програми перебудовано на основі результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів, які є сукупністю знаннєвого, смислового і діяльнісного компонентів. Зміст історичної освіти в оновлених програмах виступає не як самоціль, а як інструмент для досягнення окреслених результатів, що забезпечують формування життєво важливих компетентностей. Збалансовано обсяги виділеного на навчання історії по класах і реального (тобто потрібного для досягнення програмних цілей) часу. Із змісту навчального матеріалу вилучено другорядні для цілісного сприймання і системного розуміння історії фрагменти або запропоновано (як у випадку історії Сходу) вивчати їх оглядово. Забезпечено доступність і системність цілей навчання. Їх сформульовано щодо кожного розділу як очікувані результати навчання (навчальні досягнення учнів). Збережено тільки досяжні для учнів відповідного віку очікувані результати навчання і скорочено вимоги щодо знання фактологічного матеріалу (дат, імен, подій, термінів). Суттєво розширено можливості для вчителя самостійно планувати навчальну роботу з учнями як за змістом, так і за видами. Орієнтуючись на результати навчально- пізнавальної діяльності (що акцентують на зв’язку знаннєвого, смислового і діяльнісного компонентів), учитель зможе самостійно визначати навчальний час за розділами програм. Вилучено обов’язкові теми практичних занять, які обмежували самостійність учителя в доборі джерельного матеріалу, методів і прийомів навчання. Натомість запропоновано орієнтовну тематику практичних і творчих робіт із зазначенням, що вони є невід’ємною частиною навчання історії в сучасній школі і можуть відбуватися в різних формах, зокрема й у формі практичних занять. Створено нову пояснювальну записку до програм, в якій визначено: мету шкільної історичної освіти; компетентнісний потенціал предмета, соціально й особистісно значущі ідеї, які послідовно розкриваються в процесі навчання і виховання учнів (їх співвіднесено з ключовими компетентностями); наскрізні, міжпредметні й предметні змістові лінії, що забезпечують формування школяра як культурно освіченої, інформаційно свідомої й морально зрілої людини; базові елементи історичної компетентності.--Монастирьова Ірина Федорівна (обговорення) 13:52, 20 червня 2017 (EEST)
Проведення та перевірка модульного контролю
Напишіть коротке есе на тему: Чи є місце щастю в системі освіти?
Есе — це прозовий твір невеликого обсягу і вільної композиції. виражає індивідуальні враження та міркування з конкретного приводу чи питання і явно не претендує на визначальну або вичерпну трактування предмета.
--Ніколаєнко Світлана Петрівна (обговорення)
У Світовому індексі щастя, який вимірює консорціум міжнародних організацій від 2012 року, Україна — на 132-му місці серед 157 країн. Водночас вона входить у першу десятку країн світу (дев’яте місце) за таким показником, як охоплення вищою освітою. Частка молодих людей, які здобувають повну середню освіту, сягає майже 99,9%. Чому ж освіта не робить українців щасливішими? Тому що, отримавши її, людина не може працювати за фахом? Самореалізуватися? Тому що, обираючи освіту, людина керується не своїми інтресами, а потребою заробляти гроші як найвище мірило щастя?
Але якщо щастя не в грошах і навіть не в їх кількості, а отже, його не можна звести до простого задоволення всіх життєвих потреб, то в чому його природа? Своєрідне кейс-стаді щастя представлене у працях психолога Мігая Чиксентмігая «Потік. Психологія оптимального переживання». Потік вважають оптимальним станом внутрішньої мотивації, при якій людина повністю включена в те, що вона робить. Він характеризується почуттям цілковитого задоволення, наповненості, потрібності, свободи й радості. Нерідко в цьому стані людям вдається певний час ігнорувати такі базові потреби, як сон та їжа. А тепер погляньмо, які переживання виникають в учасників стандартного уроку в стандартній школі, з учителем, який викликає до дошки й оцінює, та учнями, що сидять потилиця до потилиці, пишуть, слухають і відповідають. У багатьох випадках діти й підлітки не бачать сенсу в навчанні, не знають як застосувати знання й ходять у школу лише з примусу або за звичкою. Без зацікавлення та внутрішньої мотивації їм важко тримати увагу, вони відволікаються, ковзають поглядом по тексту чи формулах і не знаходять із ними зв’язку. Нудьга, примушує школярів рахувати хвилини до дзвінка.Організована таким чином школа наче говорить: навчання — це марудно, психологічно важко, але через цей дискомфорт потрібно пройти, бо це своєрідна ініціація для дорослого життя, коли ти зможеш робити що тобі заманеться. Задоволення від пізнання в такій системі є попросту неможливим.
Чи можна зробити школу простором задоволенням від пізнання? Досвід таких країн, як Естонія, ОАЕ, Сінгапур, Фінляндія, де здійснено докорінну трансформацію системи освіти, а також низки шкіл, що наважилися на експеримент там, де не було політичної волі до реформи, засвідчує: так, це можливо. Одним із найбільш неординарних прикладів є Об’єднані Арабські Емірати. Згідно з тамтешнім Національним планом на 2021 рік, спільна мета всієї держави — ввійти в топ-5 найщасливіших країн світу за міжнародним рейтингом щастя. Одним із органів державної влади тут є Міністерство щастя, а міністерство, що відповідає за людський розвиток і освіту, більше схоже на креативний хаб, ніж на стандартне відомство. Ну а Данія, Фінляндія, Швеція без усіляких формальностей на сьогодні є лідерами й за рівнем щастя, і за конкурентоспроможністю та інноваційністю.
За останні два роки в Україні також зроблено досить істотний крок у напрямку зміни парадигми освіти. У концепції «Нова українська школа», що стала результатом співпраці керівництва МОН із громадським організаціями, експертами, соціальними інноваторами (оприлюднена наприкінці 2017 року) проголошено про перехід від школи знань до школи компетентностей. Формула нової школи включає педагогіку партнерства між учнем, учителем та батьками; орієнтацію на потреби учня в освітньому процесі, дитиноцентризм і ще низку прогресивних компонентів. Утім, впровадження нової моделі шкільної освіти на повну силу розпочнеться лише з вересня 2018-го й займе не менш ніж 10 років. А що можна зробити вже тепер, щоби вивести навчальний процес із зони психологічно деструктивних станів і наблизити до оптимальних переживань?
Ось кілька простих інструментів, запровадження яких не залежить від ухвалення Закону України «Про освіту» й не потребує значних бюджетних асигнувань:
1. Поширювати емоційну грамотність серед педагогів і батьків. Основна ціль — дати учасникам освітнього процесу розуміння природи людських емоцій, навчити елементарних правил і прийомів поводження з найбільш «вибухонебезпечними» емоційними станами, як-от гнів, страх і раптові бажання. Збільшити тривалість великої перерви на 5–10 хв, зобов’язати педагогів випускати дітей у двір і по можливості проводити з ними рухливі ігри. Створити у школі куточки для релаксації як педагогів, так і учнів.
2. Збільшити тривалість великої перерви на 5–10 хв, зобов’язати педагогів випускати дітей у двір і по можливості проводити з ними рухливі ігри. Створити у школі куточки для релаксації як педагогів, так і учнів.
3. Надати пріоритет розвитку креативності й винахідливості. Запрошувати до школи представників креативних професій, таких як дизайнери, продюсери, режисери, копірайтери, засновників перспективних стартапів. Для розвитку креативних навичок найкраще надаються уроки праці та мистецтв, що зазвичай включені до стандартного розкладу. Конструктивною практикою є проведення шкільних заходів у форматі Maker Faire (фестивалі мейкерства).
4. Запровадити практику шкільних карнавалів, упродовж яких учні у формі травестії за допомогою мистецьких засобів можуть висловити все, що в них накопичилося стосовно школи, педагогів і батьків. Це допоможе зняти напруження, сприятиме груповій проектній взаємодії. Елементи змагальності дадуть поштовх до вдосконалення, творчого використання набутих знань.
5. Розпочати процес змін у дизайні навчального середовища. Варто експериментувати з розстановкою меблів у класних кімнатах, актових залах, практикувати експерименти з ландшафтним дизайном і міським городництвом на шкільному подвір’ї тощо.
Важливо рухатися невеликими, але впевненими кроками, перевіряючи реакцію та результати після кожного з них. Тоді щастя у школі буде можливим станом для всіх.--Монастирьова Ірина Федорівна (обговорення) 13:56, 20 червня 2017 (EEST)
