Відмінності між версіями «Теорія та методика фахової дисципліни Монастирьова І.Ф.»
| (не показані 12 проміжних версій 2 учасників) | |||
| Рядок 14: | Рядок 14: | ||
#Нормативна документація − документи, які встановлюють правила, загальні принципи чи характеристики різних видів діяльності або їхніх результатів.Основним нормативним документом у викладанні шкільних історичних курсів є: національна доктрина розвитку освіти, яка визначає мету та пріоритетні напрями державної політики в освітній галузі значна частина яких і стосується шкільної історичної освіти, і реалізується через її зміст.Державний освітній стандарт визначає вимоги до освіченості учнів. Навчальний план – це нормативний документ, на підставі якого формується весь навчальний процес у шкільній освіті.На основі навчального плану формується навчальна програма з історії. | #Нормативна документація − документи, які встановлюють правила, загальні принципи чи характеристики різних видів діяльності або їхніх результатів.Основним нормативним документом у викладанні шкільних історичних курсів є: національна доктрина розвитку освіти, яка визначає мету та пріоритетні напрями державної політики в освітній галузі значна частина яких і стосується шкільної історичної освіти, і реалізується через її зміст.Державний освітній стандарт визначає вимоги до освіченості учнів. Навчальний план – це нормативний документ, на підставі якого формується весь навчальний процес у шкільній освіті.На основі навчального плану формується навчальна програма з історії. | ||
8 вересня 2016 р. Колегією МОН України (протокол № 9/1-2 від 08.09.2016) схвалено зміни до навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів та надано їм гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України». | 8 вересня 2016 р. Колегією МОН України (протокол № 9/1-2 від 08.09.2016) схвалено зміни до навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів та надано їм гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України». | ||
| − | Листи Міністерства освіти і науки України від 17.08.2016 № 1/9-437 «Щодо методичних рекомендацій про викладання навчальних предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», від 17.08.2016 № 1/9-434 «Про перелік навчальної літератури, що має відповідний гриф Міністерства освіти і науки України, для використання у загальноосвітніх навчальних закладах у 2016-2017 навчальному році», від 09.06.2016 № 1/9-296 «Про структуру 2016-2017 навчального плану та навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів» | + | Листи Міністерства освіти і науки України від 17.08.2016 № 1/9-437 «Щодо методичних рекомендацій про викладання навчальних предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», від 17.08.2016 № 1/9-434 «Про перелік навчальної літератури, що має відповідний гриф Міністерства освіти і науки України, для використання у загальноосвітніх навчальних закладах у 2016-2017 навчальному році», від 09.06.2016 № 1/9-296 «Про структуру 2016-2017 навчального плану та навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів»--[[Користувач:Монастирьова Ірина Федорівна|Монастирьова Ірина Федорівна]] ([[Обговорення користувача:Монастирьова Ірина Федорівна|обговорення]]) 13:56, 21 червня 2017 (EEST) |
| − | #Зміст освіти, як зазначає відомий український дидактик О. Савченко, - головний засіб цілеспрямованого навчання. Сучасні погляди на його структуру передбачають такі складові: знання, вміння, навички, які відбивають досвід репродуктивної і творчої діяльності, а також емоційно-ціннісних відносин. Відповідно зміст шкільної історичної освіти - один із компонентів процесу навчання історії, певна система історичної інформації, яка засвоюється у вигляді історичних знань, умінь і навичок, в яких особистість засвоює вже відомі способи діяльності, досвід творчої пізнавальної діяльності у розв'язанні проблем, що вирішувались людством у минулому, досвід ставлення до світу, до людей, до себе, що може забезпечити емоційно-ціннісний розвиток особистості | + | #Зміст освіти, як зазначає відомий український дидактик О. Савченко, - головний засіб цілеспрямованого навчання. Сучасні погляди на його структуру передбачають такі складові: знання, вміння, навички, які відбивають досвід репродуктивної і творчої діяльності, а також емоційно-ціннісних відносин. Відповідно зміст шкільної історичної освіти - один із компонентів процесу навчання історії, певна система історичної інформації, яка засвоюється у вигляді історичних знань, умінь і навичок, в яких особистість засвоює вже відомі способи діяльності, досвід творчої пізнавальної діяльності у розв'язанні проблем, що вирішувались людством у минулому, досвід ставлення до світу, до людей, до себе, що може забезпечити емоційно-ціннісний розвиток особистості |
| − | ---- | + | --[[Користувач:Монастирьова Ірина Федорівна|Монастирьова Ірина Федорівна]] ([[Обговорення користувача:Монастирьова Ірина Федорівна|обговорення]]) 13:56, 21 червня 2017 (EEST)---- |
Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас інтерактивне практичне заняття на тему: "Специфіка методики викладання історії". Прошу проаналізувати посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aQUNpMUVaWHVZT0U/view?usp=sharing Тема 2. Специфіка методики викладання історії]. | Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас інтерактивне практичне заняття на тему: "Специфіка методики викладання історії". Прошу проаналізувати посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aQUNpMUVaWHVZT0U/view?usp=sharing Тема 2. Специфіка методики викладання історії]. | ||
| Рядок 27: | Рядок 27: | ||
---- | ---- | ||
Ваші відповіді: | Ваші відповіді: | ||
| − | #Зміст навчання історії в школі це - сукупність змісту всіх курсів історії, що вивчаються сьогодні у 5 – 11 класах загальноосвітніх навчальних закладів. Він формується на основі відбору та структурування фактів і понять історичної науки відповідно до цілей і завдань навчання історії в школі. Методична наука визначає принципи та критерії такого відбору та структурування. Як правило, до вивчення у шкільних історичних курсах відбираються основні факти, найважливіші події та явища вітчизняної та всесвітньої історії, відповідні теоретичні поняття та ідеї, способи історичного пізнання та аналізу тощо. Зміст історичної освіти, відібраний для навчання у школі, оформлюється у вигляді Державного стандарту, програм і підручників. | + | #Зміст навчання історії в школі це - сукупність змісту всіх курсів історії, що вивчаються сьогодні у 5 – 11 класах загальноосвітніх навчальних закладів. Він формується на основі відбору та структурування фактів і понять історичної науки відповідно до цілей і завдань навчання історії в школі. Методична наука визначає принципи та критерії такого відбору та структурування. Як правило, до вивчення у шкільних історичних курсах відбираються основні факти, найважливіші події та явища вітчизняної та всесвітньої історії, відповідні теоретичні поняття та ідеї, способи історичного пізнання та аналізу тощо. Зміст історичної освіти, відібраний для навчання у школі, оформлюється у вигляді Державного стандарту, програм і підручників.--[[Користувач:Монастирьова Ірина Федорівна|Монастирьова Ірина Федорівна]] ([[Обговорення користувача:Монастирьова Ірина Федорівна|обговорення]]) 13:56, 21 червня 2017 (EEST) |
#Зміст навчання з часом змінюється і розвивається. Під розвитком змісту шкільної історичної освіти розуміємо зміни у фактичному та теоретичному навчальному матеріалі (зменшення чи збільшення кількості, заміну одних фактів чи елементів теорії, способів діяльності іншими тощо), що відбуваються під впливом зовнішніх та внутрішніх чинників на тому чи іншому етапі розвитку самої системи шкільної історичної освіти. | #Зміст навчання з часом змінюється і розвивається. Під розвитком змісту шкільної історичної освіти розуміємо зміни у фактичному та теоретичному навчальному матеріалі (зменшення чи збільшення кількості, заміну одних фактів чи елементів теорії, способів діяльності іншими тощо), що відбуваються під впливом зовнішніх та внутрішніх чинників на тому чи іншому етапі розвитку самої системи шкільної історичної освіти. | ||
| − | На формування змісту історичної освіти впливають такі чинники: соціально-політичні, серед яких: демократичні перетворення в українському суспільстві, пов’язані із отримання нашою державою незалежності, Помаранчева революція, революція гідності; законодавчо-правові, що визначаються нормативно-правовими актами в правовому полі освітньої галузі; культурні, духовно-ідеологічні, пов’язані із станом культури в державі, духовно-моральними цінностями суспільства, освітньо-педагогічні - зміни в програмах, підручниках, методичних посібниках загальноосвітніх шкіл | + | На формування змісту історичної освіти впливають такі чинники: соціально-політичні, серед яких: демократичні перетворення в українському суспільстві, пов’язані із отримання нашою державою незалежності, Помаранчева революція, революція гідності; законодавчо-правові, що визначаються нормативно-правовими актами в правовому полі освітньої галузі; культурні, духовно-ідеологічні, пов’язані із станом культури в державі, духовно-моральними цінностями суспільства, освітньо-педагогічні - зміни в програмах, підручниках, методичних посібниках загальноосвітніх шкіл--[[Користувач:Монастирьова Ірина Федорівна|Монастирьова Ірина Федорівна]] ([[Обговорення користувача:Монастирьова Ірина Федорівна|обговорення]]) 13:56, 21 червня 2017 (EEST) |
---- | ---- | ||
---- | ---- | ||
| Рядок 40: | Рядок 40: | ||
---- | ---- | ||
Ваші відповіді | Ваші відповіді | ||
| − | #Взаємозвязок ключових і предметних компетентностей проявляється по перше у змісті і вимогах компетентностей, забезпеченні системного підходу до формування життєвої компетентності учня як міжпредметного результату якісної освіти. По-друге, предметні компетентності (їхня сукупність) відбивають особливість змісту й способів пізнання відповідної науки, у нашому випадку – історії. По-третє, подані формулювання створюють об’єктивну основу для визначення чіткої та ясної позиції вчителя як у побудові навчального процесу, так і в оцінюванні його результатів | + | #Взаємозвязок ключових і предметних компетентностей проявляється по перше у змісті і вимогах компетентностей, забезпеченні системного підходу до формування життєвої компетентності учня як міжпредметного результату якісної освіти. По-друге, предметні компетентності (їхня сукупність) відбивають особливість змісту й способів пізнання відповідної науки, у нашому випадку – історії. По-третє, подані формулювання створюють об’єктивну основу для визначення чіткої та ясної позиції вчителя як у побудові навчального процесу, так і в оцінюванні його результатів--[[Користувач:Монастирьова Ірина Федорівна|Монастирьова Ірина Федорівна]] ([[Обговорення користувача:Монастирьова Ірина Федорівна|обговорення]]) 13:56, 21 червня 2017 (EEST) |
---- | ---- | ||
---- | ---- | ||
| Рядок 50: | Рядок 50: | ||
---- | ---- | ||
Ваша відповідь: | Ваша відповідь: | ||
| − | #Здобутки: державні вимоги щодо підготовки учня більше наближені до програми ЗНО, чіткіше сформульований зміст вимог, щодо історичних предметних компетентностей (хронологічні, просторові, інформаційні, мовленнєві, логічні, аксіологічні) конкретизовані завдання щодо роботи з історичною картою, більше виділяється часу на тему «Наш край» 4год .замість 2 год.,виділені історичні персоналії,розділені теми «Україна в Першій світовій війні» та «Початок Української революції»,введені практичні заняття. | + | #Здобутки: державні вимоги щодо підготовки учня більше наближені до програми ЗНО, чіткіше сформульований зміст вимог, щодо історичних предметних компетентностей (хронологічні, просторові, інформаційні, мовленнєві, логічні, аксіологічні) конкретизовані завдання щодо роботи з історичною картою, більше виділяється часу на тему «Наш край» 4год .замість 2 год.,виділені історичні персоналії,розділені теми «Україна в Першій світовій війні» та «Початок Української революції»,введені практичні заняття.--[[Користувач:Монастирьова Ірина Федорівна|Монастирьова Ірина Федорівна]] ([[Обговорення користувача:Монастирьова Ірина Федорівна|обговорення]]) 13:56, 21 червня 2017 (EEST) |
| − | Прорахунки:дуже мало виділяється часу за рівнем стандарту всього 35 год, а обсяг матеріалу дуже великий, складний, насичений подіями. | + | Прорахунки:дуже мало виділяється часу за рівнем стандарту всього 35 год, а обсяг матеріалу дуже великий, складний, насичений подіями. --[[Користувач:Монастирьова Ірина Федорівна|Монастирьова Ірина Федорівна]] ([[Обговорення користувача:Монастирьова Ірина Федорівна|обговорення]]) 13:56, 21 червня 2017 (EEST) |
---- | ---- | ||
| Рядок 65: | Рядок 65: | ||
#Працюю за підручником автора О.В.Гісем | #Працюю за підручником автора О.В.Гісем | ||
| − | Переваги: доступність матеріалу,достатній рівень методичного забезпечення, різнорівневі завдання,достатня джерельна база,ілюстративна,наявність карт, доступна мова, Недоліки:відсутні. | + | Переваги: доступність матеріалу,достатній рівень методичного забезпечення, різнорівневі завдання,достатня джерельна база,ілюстративна,наявність карт, доступна мова, Недоліки:відсутні.--[[Користувач:Монастирьова Ірина Федорівна|Монастирьова Ірина Федорівна]] ([[Обговорення користувача:Монастирьова Ірина Федорівна|обговорення]]) 13:56, 21 червня 2017 (EEST) |
---- | ---- | ||
---- | ---- | ||
| Рядок 75: | Рядок 75: | ||
---- | ---- | ||
Ваша відповідь: | Ваша відповідь: | ||
| − | #Для вчителя історії , як і для будь – якого вчителя предметника , важливо виділити і формувати предметні компетенції. О.Пометун та Т.Фрейман перелічили такі предметні компетентності з історії : хронологічну, просторову, інформаційну, мовленнєву , логічну , аксіологічну. | + | #Для вчителя історії , як і для будь – якого вчителя предметника , важливо виділити і формувати предметні компетенції. О.Пометун та Т.Фрейман перелічили такі предметні компетентності з історії : хронологічну, просторову, інформаційну, мовленнєву , логічну , аксіологічну.--[[Користувач:Монастирьова Ірина Федорівна|Монастирьова Ірина Федорівна]] ([[Обговорення користувача:Монастирьова Ірина Федорівна|обговорення]]) 13:56, 21 червня 2017 (EEST) |
---- | ---- | ||
---- | ---- | ||
| Рядок 88: | Рядок 88: | ||
# До нестандартних (нетипових) уроків належать: | # До нестандартних (нетипових) уроків належать: | ||
| − | 1. Уроки змістовної спрямованості. 2. Уроки на інтегративній основі 3. Уроки міжпредметні, мають на меті об’єднати споріднений матеріал кількох предметів. 4. Уроки--змагання 5. Уроки суспільного огляду знань 6. Уроки комунікативної спрямованості 7. Уроки театралізовані. 8. Уроки-подорожі, уроки-дослідження 9. Уроки з різновіковим складом учнів. 10. Уроки-ділові, рольові ігри 11. Уроки драматизації 12. Уроки-психотренінги. До сучасного виду нетипово уроку відносяться веб-квести. | + | 1. Уроки змістовної спрямованості. 2. Уроки на інтегративній основі 3. Уроки міжпредметні, мають на меті об’єднати споріднений матеріал кількох предметів. 4. Уроки--змагання 5. Уроки суспільного огляду знань 6. Уроки комунікативної спрямованості 7. Уроки театралізовані. 8. Уроки-подорожі, уроки-дослідження 9. Уроки з різновіковим складом учнів. 10. Уроки-ділові, рольові ігри 11. Уроки драматизації 12. Уроки-психотренінги. До сучасного виду нетипово уроку відносяться веб-квести.--[[Користувач:Монастирьова Ірина Федорівна|Монастирьова Ірина Федорівна]] ([[Обговорення користувача:Монастирьова Ірина Федорівна|обговорення]]) 13:56, 21 червня 2017 (EEST) |
| − | # У своїй роботі використовую:уроки--змагання,уроки-подорожі переважно це 5-8 класи,уроки комунікативної спрямованост(уроки-диспути, уроки-прес-конференції, уроки-репортажі-в основному у старших класах наприклад: "Зовнішня політика провідних держав світу напередодні ІІ Світової війни",веб-квести- старші класи-створюють презентації як результат своєї роботи (практичні заняття),використання ІКТ для вирішення професійних завдань (для пошуку необхідної інформації) | + | # У своїй роботі використовую:уроки--змагання,уроки-подорожі переважно це 5-8 класи,уроки комунікативної спрямованост(уроки-диспути, уроки-прес-конференції, уроки-репортажі-в основному у старших класах наприклад: "Зовнішня політика провідних держав світу напередодні ІІ Світової війни",веб-квести- старші класи-створюють презентації як результат своєї роботи (практичні заняття),використання ІКТ для вирішення професійних завдань (для пошуку необхідної інформації)--[[Користувач:Монастирьова Ірина Федорівна|Монастирьова Ірина Федорівна]] ([[Обговорення користувача:Монастирьова Ірина Федорівна|обговорення]]) 13:56, 21 червня 2017 (EEST) |
---- | ---- | ||
| Рядок 103: | Рядок 103: | ||
---- | ---- | ||
#Відповідь: | #Відповідь: | ||
| − | Під структурою уроку слід розуміти співвідношення елементів (етапів, ланок) уроку в їх певної послідовності та взаємозв'язку між собою.Структуру уроку складають: організаційний момент; перевірка знань попереднього навчального матеріалу, логічно пов'язаного зі змістом даного уроку, перехід до нового матеріалу; вивчення нового матеріалу; закріплення; підведення підсумків уроку; домашнє завдання. 2.Учитель чи має змогу змінювати таку структуру уроків з історії тому що,структура кожного уроку залежить від змісту навчального матеріалу, дидактичної мети, типу уроку, вікових особливостей учнів та особливостей класу чи колективу. Структура уроку досконала в тому випадку, якщо враховує закономірності навчання, умови педагогічного процесу в даному класі та дозволяє вдало реалізувати педагогічний задум вчителя. Отже, не структура уроку, взята сама по собі, а її відповідність педагогічним умовам і задумом впливає на ефективність навчання. 3.За все ХХІ ст. стверджувати не можна, але на даний час, при даній програмі така структура дієва. | + | Під структурою уроку слід розуміти співвідношення елементів (етапів, ланок) уроку в їх певної послідовності та взаємозв'язку між собою.Структуру уроку складають: організаційний момент; перевірка знань попереднього навчального матеріалу, логічно пов'язаного зі змістом даного уроку, перехід до нового матеріалу; вивчення нового матеріалу; закріплення; підведення підсумків уроку; домашнє завдання. 2.Учитель чи має змогу змінювати таку структуру уроків з історії тому що,структура кожного уроку залежить від змісту навчального матеріалу, дидактичної мети, типу уроку, вікових особливостей учнів та особливостей класу чи колективу. Структура уроку досконала в тому випадку, якщо враховує закономірності навчання, умови педагогічного процесу в даному класі та дозволяє вдало реалізувати педагогічний задум вчителя. Отже, не структура уроку, взята сама по собі, а її відповідність педагогічним умовам і задумом впливає на ефективність навчання. 3.За все ХХІ ст. стверджувати не можна, але на даний час, при даній програмі така структура дієва.--[[Користувач:Монастирьова Ірина Федорівна|Монастирьова Ірина Федорівна]] ([[Обговорення користувача:Монастирьова Ірина Федорівна|обговорення]]) 13:56, 21 червня 2017 (EEST) |
---- | ---- | ||
---- | ---- | ||
| Рядок 111: | Рядок 111: | ||
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:20, 25 квітня 2017 (EEST) | --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:20, 25 квітня 2017 (EEST) | ||
---- | ---- | ||
| − | #Відповідь: | + | #Відповідь:1.Тип уроку − це поняття, пов'язане з варіюванням структури уроку, його змістових елементів. У сучасній дидактиці існує кілька підходів до класифікації уроків: за дидактичною метою, за метою організації пізнавальної діяльності, основними етапами навчального процесу, методами навчання, способами організації навчальної діяльності учнів. Дидактична мета є найважливішою складовою, тому класифікація за цією ознакою найбільш близька до реального уроку. У цій класифікації розрізняють: уроки засвоєння нового навчального матеріалу; Урок засвоєння нових знань складається з таких елементів: 1) актуалізації чуттєвого досвіду та опорних знань учнів; 2) мотивації навчальної діяльності і повідомлення теми, мети та завдань уроку; 3) сприймання й усвідомлення нового навчального матеріалу; 4) осмислення об'єктивних зв'язків у матеріалі, що вивчається й розкриття внутрішньої суті явищ і процесів; 5) узагальнення й систематизація знань; 6) підсумків уроку і повідомлення домашнього завдання. 2.Історія України.Тема уроку: Передумови та причини Національно-визвольної війни.Актуалізація опорних знань учнів .На початку уроку вчитель просить учнів пригадати причини появи українського козацтва, становище українського населення під владою Речі Посполитої та причини і значення козацьких повстань . Форма роботи «Мозковий штурм». |
| + | |||
| + | Мотивація навчальної діяльності. | ||
| + | |||
| + | І в середині XVII ст. національно-визвольна боротьба, боротьба за звільнення з-під влади Речі Посполитої розгортається з новою силою. Розв'яжіть історичну задачу. Серед істориків існують дві точки зору на події 1648 – 1657 років. Одні вважають, що це була революція, а О.Субтельний називає ці події Великим повстанням. А як вважаєте ви?(Проблемне завдання) Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу Передумови Національно-визвольної війни.Форма роботи «Мозковий штурм». Вчитель записує на дошці думки учнів про становище українських земель напередодні Національно-визвольної війни. Причини Національно-визвольної війни.Самостійна робота з підручником Завдання по рівнях:Опрацювавши пункт 1 виділити причини війни , а учні з високим рівнем ділять причини війни за ознаками : політичні, соціально-економічні,національні, релігійні.Рушійні сили та їх мета. За розповіддю учителя та пункту параграфа скласти таблицю Рушійні сили Національно-визвольної війни:визначити склад учасників, їх мета участі у війні , звідси характер війни. (осмислення об'єктивних зв'язків у матеріалі, що вивчається й розкриття внутрішньої суті явищ і процесів) | ||
| + | |||
| + | Узагальнення та систематизація знань:(метод мікрофон) 1.Назвіть причини війни. 2.Подумайте чи була необхідність війни? 3.Яка мета об’єднувала всіх учасників війни? 4.Які соціальні верстви брали участь у війні? | ||
| + | |||
| + | Домашнє завдання 1.Опрацювати відповідний параграф підручника та записи в зошиті. 2.Розпочати роботу над складанням історичного портрету Б. Хмельницького за вже відомим планом. 3.Підготувати повідомлення про соратників Б. Хмельницького. До якої соціальної верстви вони належали?Яка була мета їх участі у війні?--[[Користувач:Монастирьова Ірина Федорівна|Монастирьова Ірина Федорівна]] ([[Обговорення користувача:Монастирьова Ірина Федорівна|обговорення]]) 16:09, 21 червня 2017 (EEST) | ||
---- | ---- | ||
---- | ---- | ||
| Рядок 121: | Рядок 129: | ||
---- | ---- | ||
#Відповідь: | #Відповідь: | ||
| − | На мою думку так...В уроці відображені всі компоненти навчально-виховного процесу: мета, зміст, засоби, методи, діяльність з організування й управління, всі інші дидактичні елементи. Сутність уроку як цілісної динамічної системи полягає в колективно-індивідуальній взаємодії вчителя й учнів, у результаті якої відбувається засвоєння знань, умінь і навичок, досвіду діяльності, спілкування і взаємодій, розвиток здібностей школярів, а також удосконалення педагогічної майстерності вчителя. Така характеристика уроку дає підстави визначати його як форму руху навчання загалом і як форму організації навчання, зумовлену його закономірностями і принципами, основними дидактичними вимогами. Урок - найбільш економічно вигідна форма порівняно з індивідуальним навчанням, що дає змогу ефективно використовувати стимулювальний вплив учнівського колективу на навчальну діяльність кожного учня, передбачає зв'язок навчальної і позанавчальної роботи. | + | На мою думку так...В уроці відображені всі компоненти навчально-виховного процесу: мета, зміст, засоби, методи, діяльність з організування й управління, всі інші дидактичні елементи. Сутність уроку як цілісної динамічної системи полягає в колективно-індивідуальній взаємодії вчителя й учнів, у результаті якої відбувається засвоєння знань, умінь і навичок, досвіду діяльності, спілкування і взаємодій, розвиток здібностей школярів, а також удосконалення педагогічної майстерності вчителя. Така характеристика уроку дає підстави визначати його як форму руху навчання загалом і як форму організації навчання, зумовлену його закономірностями і принципами, основними дидактичними вимогами. Урок - найбільш економічно вигідна форма порівняно з індивідуальним навчанням, що дає змогу ефективно використовувати стимулювальний вплив учнівського колективу на навчальну діяльність кожного учня, передбачає зв'язок навчальної і позанавчальної роботи. Є індівідуальна форма навчання яка використовується сьогодні, але з мого досвіду результат був недостатній.Я вважаю, що і в майбутньому складовою формою навчання буде все ж таки урок, можливо тільки змінеться форма або методи викладання.--[[Користувач:Монастирьова Ірина Федорівна|Монастирьова Ірина Федорівна]] ([[Обговорення користувача:Монастирьова Ірина Федорівна|обговорення]]) 13:56, 21 червня 2017 (EEST) |
| − | + | ||
---- | ---- | ||
---- | ---- | ||
| Рядок 130: | Рядок 137: | ||
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:16, 12 травня 2017 (EEST) | --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:16, 12 травня 2017 (EEST) | ||
---- | ---- | ||
| − | #Відповідь: | + | #Відповідь:Громадянська освіта базується на тих же загальнопедагогічних і дидактичних принципах, що й освіта в цілому. Проте, превалюючими для неї на даному етапі є: гуманізм означає пріоритетність ідеї прав і свобод людини, творчий розвиток особистості, виховання людської гідності, поваги до приватної власності, розуміння значущості особистісної автономності; співвіднесення освітніх вимог з можливостями та природними здібностями дитини;демократичність означає виховання духу соціальної солідарності, справедливості, вміння конструктивно взаємодіяти із суспільством та приймати рішення; передбачає діалогічний характер освіти, суб’єктно-суб’єктні відносини між педагогами і учнями, атмосферу взаємоповаги та довіри у шкільному колективі, учнівське самоврядування, відкритість і зв’язок школи з іншими агентами процесу соціалізації (сім’єю, дитячими і молодіжними громадськими організаціями, засобами масової інформації, церквою тощо);зв’язок з практичною діяльністю передбачає пріоритетність для системи громадянської освіти навчання і виховання умінь і дій, зорієнтованість учнів на навички соціальної взаємодії, вміння самостійно аналізувати різноманітні ситуації, перш за все у своєму життєвому середовищі, вміння самостійно приймати відповідальні рішення і діяти у правовому полі;зорієнтованість на позитивні соціальні дії означає цілеспрямованість громадянської освіти на соціальні сподівання учнів, набуття позитивного досвіду соціальних дій, формування позитивного іміджу компетентної громадянськості;наступність і безперервність означає поетапне, відповідно до вікових особливостей, розширення інформаційного, виховного, інструментального (практичного) обсягу системи освіти для демократії, що бере початок у дошкільному вихованні, включає всі етапи середньої, вищої, професійної освіти, а також освіту для дорослих; передбачає виховання потреби вчитися навичок громадянськості протягом усього життя;міждисциплінарність означає навчання і виховання громадянськості в процесі вивчення різних навчальних дисциплін; узгодження змісту навчальних програм з метою та завданнями громадянської освіти;культуровідповідність передбачає врахування у змісті громадянської освіти етнонаціонального, регіонального культурного і звичаєвого контексту, зв’язок шкільного колективу з місцевою громадою, участь у спільних із нею соціальних, культурних, природозахисних акціях;полікультурність означає наповненість громадянської освіти ідеєю універсальності прав людини, а також ідеєю етнокультурного розмаїття України, Європи, світу, правової рівності національних культур; передбачає виховання особистості на засадах міжетнічної толерантності, поваги до представників інших культур, найперше – в учнівському середовищі; означає практичну реалізацію прав представників української нації, інших етнічних спільнот на розвиток і збереження своєї мови, культурної самобутності у контексті формування української політичної нації;плюралізм означає виховання поваги до засад політичної, ідеологічної, етнонаціональної, расової різноманітності; уникнення екстремістських поглядів і поведінки у житті шкільного колективу, виховання толерантного ставлення до різних світоглядних, політичних доктрин, релігійних переконань, до діяльності у школі різних молодіжних громадських організацій; виховання усвідомлення неприйнятності будь-якого політичного екстремізму.Усі ці принципи у тій чи нішій мірі відображені у змісті шкільної історичної та правової освіти--[[Користувач:Монастирьова Ірина Федорівна|Монастирьова Ірина Федорівна]] ([[Обговорення користувача:Монастирьова Ірина Федорівна|обговорення]]) 15:44, 21 червня 2017 (EEST) |
---- | ---- | ||
---- | ---- | ||
| Рядок 138: | Рядок 145: | ||
Дякую. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:08, 5 травня 2017 (EEST) | Дякую. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:08, 5 травня 2017 (EEST) | ||
---- | ---- | ||
| − | #Відповідь: | + | #Відповідь:Демократія та вибори. Сташі учні повинні мати розуміти, що таке демократія, її переваги перед іншими поітичними системами. |
| + | Демократична система неможлива без плюралізму,полікультурн.--[[Користувач:Монастирьова Ірина Федорівна|Монастирьова Ірина Федорівна]] ([[Обговорення користувача:Монастирьова Ірина Федорівна|обговорення]]) 16:18, 21 червня 2017 (EEST) | ||
---- | ---- | ||
---- | ---- | ||
| Рядок 147: | Рядок 155: | ||
Дякую | Дякую | ||
---- | ---- | ||
| − | #Ваша відповідь: | + | #Ваша відповідь:На мою думку тести не відображають обєктивності знань,оскільки тут великий відсоток вгадування, та не можна зрозуміти мотиву вибору відповіді.--[[Користувач:Монастирьова Ірина Федорівна|Монастирьова Ірина Федорівна]] ([[Обговорення користувача:Монастирьова Ірина Федорівна|обговорення]]) 16:22, 21 червня 2017 (EEST) |
---- | ---- | ||
---- | ---- | ||
| Рядок 158: | Рядок 166: | ||
З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:19, 5 травня 2017 (EEST) | З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:19, 5 травня 2017 (EEST) | ||
| + | ---- | ||
| + | ---- | ||
| + | Доброго дня, Ірина Федорівна. Нагадую, що Вам необхідно виконати всі завдання, пройти два модульних контроля, 4 самоаналізи уроків та особисте творче завдання. Бажаю успіхів. Екзаменаційна сесія у нас з 20-22.06.2017. | ||
| + | |||
| + | З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:11, 13 червня 2017 (EEST) | ||
---- | ---- | ||
---- | ---- | ||
| Рядок 167: | Рядок 180: | ||
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 09:52, 6 квітня 2017 (EEST) | --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 09:52, 6 квітня 2017 (EEST) | ||
| − | Дискусія: | + | Дискусія: Важко відповісти на це питання однозначно. Я вважаю, що велика кількість історичних джерел потрібна тоді,коли вивчення історії в школі буде побудоване, як дослідження окремих періодів історії, ознайомлення з різними точками зору. Якщо вивчення історії це набути певний обсяг знань, який потрібно запам’ятати, тоді це заважатиме. Сучасна програма з історії , розриває вчителя перед необхідністю дати чітко визначений обсяг знань (зміст програми ,програма ДПА, ЗНО) і одночасно навчити учня. Велика кількість історичних джерел не заважатиме у спеціалізованих класах з поглибленим вивченням історії , і навпаки при стандартних 1год.,1,5 год. буде складно--[[Користувач:Монастирьова Ірина Федорівна|Монастирьова Ірина Федорівна]] ([[Обговорення користувача:Монастирьова Ірина Федорівна|обговорення]]) 16:52, 21 червня 2017 (EEST) |
---- | ---- | ||
---- | ---- | ||
| Рядок 176: | Рядок 189: | ||
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:16, 6 квітня 2017 (EEST) | --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:16, 6 квітня 2017 (EEST) | ||
| − | Дискусія: | + | Дискусія: Позитивні: це сучасно(модерно), швидкий пошук інформації, ілюстративність, наочність, швидка перевірка знань, поява у перспективі інших можливостей про які ми ще і не здогадуємося. Негативні: між учителем і учнем став комп'ютер, комп'ютер може оцінити тільки суму знань, а не власну точку зору учня його оцінку подій (недоліки тестової форми ЗНО), а ми це повинні формувати на уроках--[[Користувач:Монастирьова Ірина Федорівна|Монастирьова Ірина Федорівна]] ([[Обговорення користувача:Монастирьова Ірина Федорівна|обговорення]]) 16:52, 21 червня 2017 (EEST) |
---- | ---- | ||
---- | ---- | ||
| Рядок 185: | Рядок 198: | ||
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:48, 26 квітня 2017 (EEST) | --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:48, 26 квітня 2017 (EEST) | ||
| − | Дискусія: | + | Дискусія:Практичні заняття недавно введені. тому ще недостатнньо напрацьовано різноманітних методів роботи . Користуюся завданнями які пропонуються авторами підручників.На мою думку потрібно більше ігрових мтодів, щоб ученнь відчував, преживав цей період історії. Відійти від фактичної сухості історії,коли події тільки констатуються. Створювати учню ситуацію необхідності вибору--[[Користувач:Монастирьова Ірина Федорівна|Монастирьова Ірина Федорівна]] ([[Обговорення користувача:Монастирьова Ірина Федорівна|обговорення]]) 16:52, 21 червня 2017 (EEST) |
---- | ---- | ||
---- | ---- | ||
| Рядок 196: | Рядок 209: | ||
Дискусія: | Дискусія: | ||
| + | ----Практичні заняття недавно введені. тому ще недостатнньо напрацьовано різноманітних методів роботи . Користуюся завданнями які пропонуються авторами підручників.На мою думку потрібно більше ігрових мтодів, щоб ученнь відчував, преживав цей період історії. Відійти від фактичної сухості історії,коли події тільки констатуються. Створювати учню ситуацію необхідності вибору--[[Користувач:Монастирьова Ірина Федорівна|Монастирьова Ірина Федорівна]] ([[Обговорення користувача:Монастирьова Ірина Федорівна|обговорення]]) 16:52, 21 червня 2017 (EEST) | ||
| + | ----Переваги:наочність матеріалу який вивчається: побут, одяг,емоційне відчуття того періоду.Недоліки:недостатньо спеціальних відео до програми, пошук необхідного відео вимагає часу--[[Користувач:Монастирьова Ірина Федорівна|Монастирьова Ірина Федорівна]] ([[Обговорення користувача:Монастирьова Ірина Федорівна|обговорення]]) 16:52, 21 червня 2017 (EEST) | ||
| + | |||
| + | Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас остання тематична дискусія на тему:"Сучасний учень - це особистість, патріот та інноватор в умовах Нової української школи". | ||
| + | Проаналізуйте посилання [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/konczepcziya.html Концепція Нової української школи] і давайте поміркуємо: | ||
| + | #Якими ОСОБИСТІСНО-ПРОФЕСІЙНИМИ компетенціями МАЄ вододіти педагог, щоб зацікавити учнів у сучасних соціально-економічних умовах? | ||
| + | #Відповідь обгрунтуйте на прикладі шкільного предмету "Історія". | ||
| + | |||
| + | --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:55, 18 травня 2017 (EEST) | ||
---- | ---- | ||
| + | Дискусія: | ||
| + | ----. Інформаційна компетентність, яка передбачає володіння інформаційними технологіями, уміння опрацьовувати різні види інформації. Подати складну іформацію в доступній формі. але так, щоб учень сам хотів шукати додаткову інфрмацію.Широкий кругозір. 2.Комунікативна компетентність - це вміння вступати в комунікацію (спілкування), бути зрозумілим, спілкування без обмежень. Ці вміння допомагають зрозуміти інших . 3.Предметна компетентність- уміння вибирати правильний стиль і тон у спілкуванні, управляти їх увагою, темпом діяльності. 4. Соціальна компетентність - це вміння жити та працювати з оточуючими. 5. Особисті якості вчителя доброзичливість, чуйність, урівноваженість, витонченість, толерантність, людяність.--[[Користувач:Монастирьова Ірина Федорівна|Монастирьова Ірина Федорівна]] ([[Обговорення користувача:Монастирьова Ірина Федорівна|обговорення]]) 16:56, 21 червня 2017 (EEST) | ||
---- | ---- | ||
| Рядок 204: | Рядок 228: | ||
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:52, 19 квітня 2017 (EEST) | --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:52, 19 квітня 2017 (EEST) | ||
| + | ---- | ||
| + | Доброго дня, Ірина Федорівна. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань (частина ІІ). [https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfBaPi5bZCK8Qyda4a5EUx8_CcTKoa6JkFE6jwvZpcpX97W5w/viewform Проведення та перевірка модульного контролю - частина ІІ]. | ||
| + | |||
| + | З повагою. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:20, 14 червня 2017 (EEST) | ||
| + | ---- | ||
| + | ---- | ||
Поточна версія на 17:00, 21 червня 2017
Зміст
Інтерактивні практичні заняття
Вітаю Вас! Шановні колеги, сьогодні працюємо з темою "Нормативно-правове забезпечення". Прошу зайти за посиланням Тема 1. Нормативно-методичне забезпечення.
Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:
- Які документи складають нормативно-правову базу суспільствознавчих дисциплін в ЗНЗ?
- Які компоненти складають зміст історичної освіти в ЗНЗ? Відповідь обгрунтуйте.
--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 09:34, 2 березня 2017 (EET)
Ваші відповіді:
- Нормативна документація − документи, які встановлюють правила, загальні принципи чи характеристики різних видів діяльності або їхніх результатів.Основним нормативним документом у викладанні шкільних історичних курсів є: національна доктрина розвитку освіти, яка визначає мету та пріоритетні напрями державної політики в освітній галузі значна частина яких і стосується шкільної історичної освіти, і реалізується через її зміст.Державний освітній стандарт визначає вимоги до освіченості учнів. Навчальний план – це нормативний документ, на підставі якого формується весь навчальний процес у шкільній освіті.На основі навчального плану формується навчальна програма з історії.
8 вересня 2016 р. Колегією МОН України (протокол № 9/1-2 від 08.09.2016) схвалено зміни до навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів та надано їм гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України». Листи Міністерства освіти і науки України від 17.08.2016 № 1/9-437 «Щодо методичних рекомендацій про викладання навчальних предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», від 17.08.2016 № 1/9-434 «Про перелік навчальної літератури, що має відповідний гриф Міністерства освіти і науки України, для використання у загальноосвітніх навчальних закладах у 2016-2017 навчальному році», від 09.06.2016 № 1/9-296 «Про структуру 2016-2017 навчального плану та навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів»--Монастирьова Ірина Федорівна (обговорення) 13:56, 21 червня 2017 (EEST)
- Зміст освіти, як зазначає відомий український дидактик О. Савченко, - головний засіб цілеспрямованого навчання. Сучасні погляди на його структуру передбачають такі складові: знання, вміння, навички, які відбивають досвід репродуктивної і творчої діяльності, а також емоційно-ціннісних відносин. Відповідно зміст шкільної історичної освіти - один із компонентів процесу навчання історії, певна система історичної інформації, яка засвоюється у вигляді історичних знань, умінь і навичок, в яких особистість засвоює вже відомі способи діяльності, досвід творчої пізнавальної діяльності у розв'язанні проблем, що вирішувались людством у минулому, досвід ставлення до світу, до людей, до себе, що може забезпечити емоційно-ціннісний розвиток особистості
--Монастирьова Ірина Федорівна (обговорення) 13:56, 21 червня 2017 (EEST)---- Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас інтерактивне практичне заняття на тему: "Специфіка методики викладання історії". Прошу проаналізувати посилання Тема 2. Специфіка методики викладання історії.
Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:
- Зміст навчання історії в школі це...
- Проаналізуйте чинники, які впливають на формування змісту історичної освіти.
--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 09:24, 7 березня 2017 (EET)
Ваші відповіді:
- Зміст навчання історії в школі це - сукупність змісту всіх курсів історії, що вивчаються сьогодні у 5 – 11 класах загальноосвітніх навчальних закладів. Він формується на основі відбору та структурування фактів і понять історичної науки відповідно до цілей і завдань навчання історії в школі. Методична наука визначає принципи та критерії такого відбору та структурування. Як правило, до вивчення у шкільних історичних курсах відбираються основні факти, найважливіші події та явища вітчизняної та всесвітньої історії, відповідні теоретичні поняття та ідеї, способи історичного пізнання та аналізу тощо. Зміст історичної освіти, відібраний для навчання у школі, оформлюється у вигляді Державного стандарту, програм і підручників.--Монастирьова Ірина Федорівна (обговорення) 13:56, 21 червня 2017 (EEST)
- Зміст навчання з часом змінюється і розвивається. Під розвитком змісту шкільної історичної освіти розуміємо зміни у фактичному та теоретичному навчальному матеріалі (зменшення чи збільшення кількості, заміну одних фактів чи елементів теорії, способів діяльності іншими тощо), що відбуваються під впливом зовнішніх та внутрішніх чинників на тому чи іншому етапі розвитку самої системи шкільної історичної освіти.
На формування змісту історичної освіти впливають такі чинники: соціально-політичні, серед яких: демократичні перетворення в українському суспільстві, пов’язані із отримання нашою державою незалежності, Помаранчева революція, революція гідності; законодавчо-правові, що визначаються нормативно-правовими актами в правовому полі освітньої галузі; культурні, духовно-ідеологічні, пов’язані із станом культури в державі, духовно-моральними цінностями суспільства, освітньо-педагогічні - зміни в програмах, підручниках, методичних посібниках загальноосвітніх шкіл--Монастирьова Ірина Федорівна (обговорення) 13:56, 21 червня 2017 (EEST)
Доброго дня, шановна Ірина Федорівна. Зверніть увагу, сьогодні у нас інтерактивне заняття №3. на тему: "Формування предметних компетентностей на уроках історії. Тема 7. "Формування предметних компетентностей"" Після опрацювання відповідної літератури, дайте відповідь на запитання:
- Обґрунтуйте необхідність взаємозв'язку ключових і предметних компетентностей на уроках історії і суспільствознавчих дисциплін.
--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 11:13, 13 березня 2017 (EET))
Ваші відповіді
- Взаємозвязок ключових і предметних компетентностей проявляється по перше у змісті і вимогах компетентностей, забезпеченні системного підходу до формування життєвої компетентності учня як міжпредметного результату якісної освіти. По-друге, предметні компетентності (їхня сукупність) відбивають особливість змісту й способів пізнання відповідної науки, у нашому випадку – історії. По-третє, подані формулювання створюють об’єктивну основу для визначення чіткої та ясної позиції вчителя як у побудові навчального процесу, так і в оцінюванні його результатів--Монастирьова Ірина Федорівна (обговорення) 13:56, 21 червня 2017 (EEST)
Доброго дня, шановні колеги! Сьогодні ми працюємо над темою:"Нормативно-методичне забезпечення". Прошу пройти за посиланням Тема: Навчальні програми для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Історія України. Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:
- Проаналізуйте здобутки і прорахунки програми з історії України для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, яка чинна у 2016/2017 навчальному році.
--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 11:23, 24 березня 2017 (EET)
Ваша відповідь:
- Здобутки: державні вимоги щодо підготовки учня більше наближені до програми ЗНО, чіткіше сформульований зміст вимог, щодо історичних предметних компетентностей (хронологічні, просторові, інформаційні, мовленнєві, логічні, аксіологічні) конкретизовані завдання щодо роботи з історичною картою, більше виділяється часу на тему «Наш край» 4год .замість 2 год.,виділені історичні персоналії,розділені теми «Україна в Першій світовій війні» та «Початок Української революції»,введені практичні заняття.--Монастирьова Ірина Федорівна (обговорення) 13:56, 21 червня 2017 (EEST)
Прорахунки:дуже мало виділяється часу за рівнем стандарту всього 35 год, а обсяг матеріалу дуже великий, складний, насичений подіями. --Монастирьова Ірина Федорівна (обговорення) 13:56, 21 червня 2017 (EEST)
Шановні колеги! Ми продовжуємо працювати над темою:"Нормативно-методичне забезпечення". Прошу пройти за посиланням Тема: Підручники з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:
- Які, на Вашу думку, недоліки і переваги має підручник з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів, який є дієвим у 2016/2017 навчальному році? Автор підручника на Ваш вибір.
Запрошую до обговорення --Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 13:11, 24 березня 2017 (EET)
Ваша відповідь:
- Працюю за підручником автора О.В.Гісем
Переваги: доступність матеріалу,достатній рівень методичного забезпечення, різнорівневі завдання,достатня джерельна база,ілюстративна,наявність карт, доступна мова, Недоліки:відсутні.--Монастирьова Ірина Федорівна (обговорення) 13:56, 21 червня 2017 (EEST)
Доброго дня. Сьогодні ми опрацьовуємо тему: "Формування предметних та життєвих компетентностей учнів". Опрацюйте посилання Формування предметних компетентностей учнів Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:
- На Вашу думку, які компетенції необхідно розвивати на уроках історії та суспільних дисциплін для адаптації молоді в сучасних соціально-економічних умовах?
--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 11:18, 29 березня 2017 (EEST)
Ваша відповідь:
- Для вчителя історії , як і для будь – якого вчителя предметника , важливо виділити і формувати предметні компетенції. О.Пометун та Т.Фрейман перелічили такі предметні компетентності з історії : хронологічну, просторову, інформаційну, мовленнєву , логічну , аксіологічну.--Монастирьова Ірина Федорівна (обговорення) 13:56, 21 червня 2017 (EEST)
Доброго дня. Сьогодні ми працюємо над темою: Нетипові форми роботи на уроках історії. Опрацюйте посилання Тема: Нетипові форми роботи на уроках історії Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:
- Проаналізуйте нетипові форми навчання на уроках історії, які існують у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.
- Які нетипові форми навчання, Ви використовуєте у своїй роботі?
Запрошую до участі у обговоренні --Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 11:22, 31 березня 2017 (EEST)
Ваша відповідь:
- До нестандартних (нетипових) уроків належать:
1. Уроки змістовної спрямованості. 2. Уроки на інтегративній основі 3. Уроки міжпредметні, мають на меті об’єднати споріднений матеріал кількох предметів. 4. Уроки--змагання 5. Уроки суспільного огляду знань 6. Уроки комунікативної спрямованості 7. Уроки театралізовані. 8. Уроки-подорожі, уроки-дослідження 9. Уроки з різновіковим складом учнів. 10. Уроки-ділові, рольові ігри 11. Уроки драматизації 12. Уроки-психотренінги. До сучасного виду нетипово уроку відносяться веб-квести.--Монастирьова Ірина Федорівна (обговорення) 13:56, 21 червня 2017 (EEST)
- У своїй роботі використовую:уроки--змагання,уроки-подорожі переважно це 5-8 класи,уроки комунікативної спрямованост(уроки-диспути, уроки-прес-конференції, уроки-репортажі-в основному у старших класах наприклад: "Зовнішня політика провідних держав світу напередодні ІІ Світової війни",веб-квести- старші класи-створюють презентації як результат своєї роботи (практичні заняття),використання ІКТ для вирішення професійних завдань (для пошуку необхідної інформації)--Монастирьова Ірина Федорівна (обговорення) 13:56, 21 червня 2017 (EEST)
Індивідуальні заняття
Доброго дня, шановні колеги. Звертаю Вашу увагу на те, що Вам необхідно виконати всі завдання з кожного предмету. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з актуальної теми: "Урок як основна форма навчання історії". Проаналізувавши Інтеренет ресурс Тема: Урок як основна форма навчання історії, давайте визначимо:
- структуру сучасних уроків історії...
- чи має вчитель змогу змінювати таку структуру уроків з історії...
- чи дієва така структура уроків у ХХІ ст...
--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 10:04, 13 квітня 2017 (EEST)
- Відповідь:
Під структурою уроку слід розуміти співвідношення елементів (етапів, ланок) уроку в їх певної послідовності та взаємозв'язку між собою.Структуру уроку складають: організаційний момент; перевірка знань попереднього навчального матеріалу, логічно пов'язаного зі змістом даного уроку, перехід до нового матеріалу; вивчення нового матеріалу; закріплення; підведення підсумків уроку; домашнє завдання. 2.Учитель чи має змогу змінювати таку структуру уроків з історії тому що,структура кожного уроку залежить від змісту навчального матеріалу, дидактичної мети, типу уроку, вікових особливостей учнів та особливостей класу чи колективу. Структура уроку досконала в тому випадку, якщо враховує закономірності навчання, умови педагогічного процесу в даному класі та дозволяє вдало реалізувати педагогічний задум вчителя. Отже, не структура уроку, взята сама по собі, а її відповідність педагогічним умовам і задумом впливає на ефективність навчання. 3.За все ХХІ ст. стверджувати не можна, але на даний час, при даній програмі така структура дієва.--Монастирьова Ірина Федорівна (обговорення) 13:56, 21 червня 2017 (EEST)
Продовжуємо нашу тему: "Урок як основна форма навчання".
- Давайте проаналізуємо, чи існує взаємозв'язок між типами уроків історії та методами навчання на уроці.
- Із власного досвіду наведіть приклади такої взаємодії.
--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 11:20, 25 квітня 2017 (EEST)
- Відповідь:1.Тип уроку − це поняття, пов'язане з варіюванням структури уроку, його змістових елементів. У сучасній дидактиці існує кілька підходів до класифікації уроків: за дидактичною метою, за метою організації пізнавальної діяльності, основними етапами навчального процесу, методами навчання, способами організації навчальної діяльності учнів. Дидактична мета є найважливішою складовою, тому класифікація за цією ознакою найбільш близька до реального уроку. У цій класифікації розрізняють: уроки засвоєння нового навчального матеріалу; Урок засвоєння нових знань складається з таких елементів: 1) актуалізації чуттєвого досвіду та опорних знань учнів; 2) мотивації навчальної діяльності і повідомлення теми, мети та завдань уроку; 3) сприймання й усвідомлення нового навчального матеріалу; 4) осмислення об'єктивних зв'язків у матеріалі, що вивчається й розкриття внутрішньої суті явищ і процесів; 5) узагальнення й систематизація знань; 6) підсумків уроку і повідомлення домашнього завдання. 2.Історія України.Тема уроку: Передумови та причини Національно-визвольної війни.Актуалізація опорних знань учнів .На початку уроку вчитель просить учнів пригадати причини появи українського козацтва, становище українського населення під владою Речі Посполитої та причини і значення козацьких повстань . Форма роботи «Мозковий штурм».
Мотивація навчальної діяльності.
І в середині XVII ст. національно-визвольна боротьба, боротьба за звільнення з-під влади Речі Посполитої розгортається з новою силою. Розв'яжіть історичну задачу. Серед істориків існують дві точки зору на події 1648 – 1657 років. Одні вважають, що це була революція, а О.Субтельний називає ці події Великим повстанням. А як вважаєте ви?(Проблемне завдання) Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу Передумови Національно-визвольної війни.Форма роботи «Мозковий штурм». Вчитель записує на дошці думки учнів про становище українських земель напередодні Національно-визвольної війни. Причини Національно-визвольної війни.Самостійна робота з підручником Завдання по рівнях:Опрацювавши пункт 1 виділити причини війни , а учні з високим рівнем ділять причини війни за ознаками : політичні, соціально-економічні,національні, релігійні.Рушійні сили та їх мета. За розповіддю учителя та пункту параграфа скласти таблицю Рушійні сили Національно-визвольної війни:визначити склад учасників, їх мета участі у війні , звідси характер війни. (осмислення об'єктивних зв'язків у матеріалі, що вивчається й розкриття внутрішньої суті явищ і процесів)
Узагальнення та систематизація знань:(метод мікрофон) 1.Назвіть причини війни. 2.Подумайте чи була необхідність війни? 3.Яка мета об’єднувала всіх учасників війни? 4.Які соціальні верстви брали участь у війні?
Домашнє завдання 1.Опрацювати відповідний параграф підручника та записи в зошиті. 2.Розпочати роботу над складанням історичного портрету Б. Хмельницького за вже відомим планом. 3.Підготувати повідомлення про соратників Б. Хмельницького. До якої соціальної верстви вони належали?Яка була мета їх участі у війні?--Монастирьова Ірина Федорівна (обговорення) 16:09, 21 червня 2017 (EEST)
Продовжуємо тему: "Урок як основна форма навчання".
- На Вашу думку, чи актуальна на сьогодні така форма навчання як урок?
- Можливо є інші актуальні форми навчання на сьогодні?
- Запропонуйте сучасну форму навчання в ЗНЗ, яка буде цікавою учням у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.
--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 12:57, 25 квітня 2017 (EEST)
- Відповідь:
На мою думку так...В уроці відображені всі компоненти навчально-виховного процесу: мета, зміст, засоби, методи, діяльність з організування й управління, всі інші дидактичні елементи. Сутність уроку як цілісної динамічної системи полягає в колективно-індивідуальній взаємодії вчителя й учнів, у результаті якої відбувається засвоєння знань, умінь і навичок, досвіду діяльності, спілкування і взаємодій, розвиток здібностей школярів, а також удосконалення педагогічної майстерності вчителя. Така характеристика уроку дає підстави визначати його як форму руху навчання загалом і як форму організації навчання, зумовлену його закономірностями і принципами, основними дидактичними вимогами. Урок - найбільш економічно вигідна форма порівняно з індивідуальним навчанням, що дає змогу ефективно використовувати стимулювальний вплив учнівського колективу на навчальну діяльність кожного учня, передбачає зв'язок навчальної і позанавчальної роботи. Є індівідуальна форма навчання яка використовується сьогодні, але з мого досвіду результат був недостатній.Я вважаю, що і в майбутньому складовою формою навчання буде все ж таки урок, можливо тільки змінеться форма або методи викладання.--Монастирьова Ірина Федорівна (обговорення) 13:56, 21 червня 2017 (EEST)
Доброго дня. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з теми: "Громадянська освіта в системі шкільної освіти". Проаналізуйте основні принципи громадянської освіти та як вони реалізуються на уроках історії. Обґрунтуйте Вашу думку.
--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 13:16, 12 травня 2017 (EEST)
- Відповідь:Громадянська освіта базується на тих же загальнопедагогічних і дидактичних принципах, що й освіта в цілому. Проте, превалюючими для неї на даному етапі є: гуманізм означає пріоритетність ідеї прав і свобод людини, творчий розвиток особистості, виховання людської гідності, поваги до приватної власності, розуміння значущості особистісної автономності; співвіднесення освітніх вимог з можливостями та природними здібностями дитини;демократичність означає виховання духу соціальної солідарності, справедливості, вміння конструктивно взаємодіяти із суспільством та приймати рішення; передбачає діалогічний характер освіти, суб’єктно-суб’єктні відносини між педагогами і учнями, атмосферу взаємоповаги та довіри у шкільному колективі, учнівське самоврядування, відкритість і зв’язок школи з іншими агентами процесу соціалізації (сім’єю, дитячими і молодіжними громадськими організаціями, засобами масової інформації, церквою тощо);зв’язок з практичною діяльністю передбачає пріоритетність для системи громадянської освіти навчання і виховання умінь і дій, зорієнтованість учнів на навички соціальної взаємодії, вміння самостійно аналізувати різноманітні ситуації, перш за все у своєму життєвому середовищі, вміння самостійно приймати відповідальні рішення і діяти у правовому полі;зорієнтованість на позитивні соціальні дії означає цілеспрямованість громадянської освіти на соціальні сподівання учнів, набуття позитивного досвіду соціальних дій, формування позитивного іміджу компетентної громадянськості;наступність і безперервність означає поетапне, відповідно до вікових особливостей, розширення інформаційного, виховного, інструментального (практичного) обсягу системи освіти для демократії, що бере початок у дошкільному вихованні, включає всі етапи середньої, вищої, професійної освіти, а також освіту для дорослих; передбачає виховання потреби вчитися навичок громадянськості протягом усього життя;міждисциплінарність означає навчання і виховання громадянськості в процесі вивчення різних навчальних дисциплін; узгодження змісту навчальних програм з метою та завданнями громадянської освіти;культуровідповідність передбачає врахування у змісті громадянської освіти етнонаціонального, регіонального культурного і звичаєвого контексту, зв’язок шкільного колективу з місцевою громадою, участь у спільних із нею соціальних, культурних, природозахисних акціях;полікультурність означає наповненість громадянської освіти ідеєю універсальності прав людини, а також ідеєю етнокультурного розмаїття України, Європи, світу, правової рівності національних культур; передбачає виховання особистості на засадах міжетнічної толерантності, поваги до представників інших культур, найперше – в учнівському середовищі; означає практичну реалізацію прав представників української нації, інших етнічних спільнот на розвиток і збереження своєї мови, культурної самобутності у контексті формування української політичної нації;плюралізм означає виховання поваги до засад політичної, ідеологічної, етнонаціональної, расової різноманітності; уникнення екстремістських поглядів і поведінки у житті шкільного колективу, виховання толерантного ставлення до різних світоглядних, політичних доктрин, релігійних переконань, до діяльності у школі різних молодіжних громадських організацій; виховання усвідомлення неприйнятності будь-якого політичного екстремізму.Усі ці принципи у тій чи нішій мірі відображені у змісті шкільної історичної та правової освіти--Монастирьова Ірина Федорівна (обговорення) 15:44, 21 червня 2017 (EEST)
Доброго дня. Сьогодні у нас заняття присвячене темі: "Громадянська освіта в системі шкільної освіти". Проаналізуйте зміст будь-якого параграфа з підручника для основної школи, в змісті якого ґрунтовніше розкриваються основні завдання громадянської освіти. Поділіться своїми результатами, чому Ви обрали саме цю вікову категорію і відповідну тему.
Дякую. --Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 13:08, 5 травня 2017 (EEST)
- Відповідь:Демократія та вибори. Сташі учні повинні мати розуміти, що таке демократія, її переваги перед іншими поітичними системами.
Демократична система неможлива без плюралізму,полікультурн.--Монастирьова Ірина Федорівна (обговорення) 16:18, 21 червня 2017 (EEST)
Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні ми працюємо над темою: "Оцінювання рівня знань в умовах суспільства знань". Давайте поміркуємо: У ХХ ст. на уроках історії основними методами контролю були - усне опитування або контрольна робота. У ХХІ ст. науковці і методисти пропонують - тестові завдання. Як ви вважаєте, чи актуальні на сьогодні тестові завдання, чи їх можна замінити іншими методами контролю. Відповідь обгрунтуйте.
--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 11:30, 12 травня 2017 (EEST) Дякую
- Ваша відповідь:На мою думку тести не відображають обєктивності знань,оскільки тут великий відсоток вгадування, та не можна зрозуміти мотиву вибору відповіді.--Монастирьова Ірина Федорівна (обговорення) 16:22, 21 червня 2017 (EEST)
Консультації
Доброго дня шановні колеги. Якщо у Вас є запитання чи незрозумілі деякі моменти нашого он-лайн спілкування, звертайтеся до мене за порадою чи допомогою --Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 11:34, 13 квітня 2017 (EEST)
Доброго дня, Ірина Федорівна. Сьогодні у нас консультативне заняття. Дуже шкода, що у Вас на цей час не виконане жодне завдання. Рекомендую Вам почати їх виконання.
З повагою --Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 11:19, 5 травня 2017 (EEST)
Доброго дня, Ірина Федорівна. Нагадую, що Вам необхідно виконати всі завдання, пройти два модульних контроля, 4 самоаналізи уроків та особисте творче завдання. Бажаю успіхів. Екзаменаційна сесія у нас з 20-22.06.2017.
З повагою --Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 11:11, 13 червня 2017 (EEST)
Тематичні дискусії (Інтернет-семінари)
Доброго дня. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: "Мультиперспективність у вивченні історії як фактор формування критичного мислення". Після перегляду посилання Тема: Новітні досягнення історичної наукидайте відповідь на запитання.
- Як Ви вважаєте, допомагає чи заважає велика кількість історичних джерел у вивченні історії в загальноосвітніх навчальних закладах?
--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 09:52, 6 квітня 2017 (EEST)
Дискусія: Важко відповісти на це питання однозначно. Я вважаю, що велика кількість історичних джерел потрібна тоді,коли вивчення історії в школі буде побудоване, як дослідження окремих періодів історії, ознайомлення з різними точками зору. Якщо вивчення історії це набути певний обсяг знань, який потрібно запам’ятати, тоді це заважатиме. Сучасна програма з історії , розриває вчителя перед необхідністю дати чітко визначений обсяг знань (зміст програми ,програма ДПА, ЗНО) і одночасно навчити учня. Велика кількість історичних джерел не заважатиме у спеціалізованих класах з поглибленим вивченням історії , і навпаки при стандартних 1год.,1,5 год. буде складно--Монастирьова Ірина Федорівна (обговорення) 16:52, 21 червня 2017 (EEST)
Ми продовжуємо нашу дискусію. У мене до Вас наступне дискусійне питання:
- Роль і місце ІКТ на уроках історії та суспільних дисциплін (обгрунтувати позитивні та негативні сторони).
--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 11:16, 6 квітня 2017 (EEST)
Дискусія: Позитивні: це сучасно(модерно), швидкий пошук інформації, ілюстративність, наочність, швидка перевірка знань, поява у перспективі інших можливостей про які ми ще і не здогадуємося. Негативні: між учителем і учнем став комп'ютер, комп'ютер може оцінити тільки суму знань, а не власну точку зору учня його оцінку подій (недоліки тестової форми ЗНО), а ми це повинні формувати на уроках--Монастирьова Ірина Федорівна (обговорення) 16:52, 21 червня 2017 (EEST)
Доброго дня, шановні колеги. Прикро, що ми не маємо можливості активно провести таку форму роботи. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: «Практичні заняття як форма організації навчальної діяльності учнів 8-11 класів».
- На вашу думку, які СУЧАСНІ методи роботи необхідно запропонувати школярам на практичних заняттях з історії, щоб розвивати необхідні компетентності? Відповідь обгрунтуйте. Наведіть власні приклади.
--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 12:48, 26 квітня 2017 (EEST)
Дискусія:Практичні заняття недавно введені. тому ще недостатнньо напрацьовано різноманітних методів роботи . Користуюся завданнями які пропонуються авторами підручників.На мою думку потрібно більше ігрових мтодів, щоб ученнь відчував, преживав цей період історії. Відійти від фактичної сухості історії,коли події тільки констатуються. Створювати учню ситуацію необхідності вибору--Монастирьова Ірина Федорівна (обговорення) 16:52, 21 червня 2017 (EEST)
Доброго дня, шановні колеги. Ми продовжуємо нашу дискусію. Сьогодні у нас тема: "Медіа-ресурси як фактор формування предметних компетентностей учнів у 6-11 класах". Пропоную для обговорення наступні питання:
- Які компоненти медіа-ресурсів Ви використовуєте на уроках історії? Власні приклади.
- Переваги і недоліки використання медіа-ресурсів на уроках історії.
--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 11:35, 27 квітня 2017 (EEST)
Дискусія:
Практичні заняття недавно введені. тому ще недостатнньо напрацьовано різноманітних методів роботи . Користуюся завданнями які пропонуються авторами підручників.На мою думку потрібно більше ігрових мтодів, щоб ученнь відчував, преживав цей період історії. Відійти від фактичної сухості історії,коли події тільки констатуються. Створювати учню ситуацію необхідності вибору--Монастирьова Ірина Федорівна (обговорення) 16:52, 21 червня 2017 (EEST)
Переваги:наочність матеріалу який вивчається: побут, одяг,емоційне відчуття того періоду.Недоліки:недостатньо спеціальних відео до програми, пошук необхідного відео вимагає часу--Монастирьова Ірина Федорівна (обговорення) 16:52, 21 червня 2017 (EEST)
Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас остання тематична дискусія на тему:"Сучасний учень - це особистість, патріот та інноватор в умовах Нової української школи". Проаналізуйте посилання Концепція Нової української школи і давайте поміркуємо:
- Якими ОСОБИСТІСНО-ПРОФЕСІЙНИМИ компетенціями МАЄ вододіти педагог, щоб зацікавити учнів у сучасних соціально-економічних умовах?
- Відповідь обгрунтуйте на прикладі шкільного предмету "Історія".
--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 12:55, 18 травня 2017 (EEST)
Дискусія:
. Інформаційна компетентність, яка передбачає володіння інформаційними технологіями, уміння опрацьовувати різні види інформації. Подати складну іформацію в доступній формі. але так, щоб учень сам хотів шукати додаткову інфрмацію.Широкий кругозір. 2.Комунікативна компетентність - це вміння вступати в комунікацію (спілкування), бути зрозумілим, спілкування без обмежень. Ці вміння допомагають зрозуміти інших . 3.Предметна компетентність- уміння вибирати правильний стиль і тон у спілкуванні, управляти їх увагою, темпом діяльності. 4. Соціальна компетентність - це вміння жити та працювати з оточуючими. 5. Особисті якості вчителя доброзичливість, чуйність, урівноваженість, витонченість, толерантність, людяність.--Монастирьова Ірина Федорівна (обговорення) 16:56, 21 червня 2017 (EEST)
Проведення та перевірка модульного контролю
Доброго дня, шановні колеги. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань. Проведення та перевірка модульного контролю
--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 12:52, 19 квітня 2017 (EEST)
Доброго дня, Ірина Федорівна. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань (частина ІІ). Проведення та перевірка модульного контролю - частина ІІ.
З повагою. --Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 11:20, 14 червня 2017 (EEST)
