Відмінності між версіями «Соціально-гуманітарний кредитний модуль Чернякова Г.М.»
(→Інтерактивні практичні заняття) |
(→Інтерактивні практичні заняття) |
||
| (не показано 10 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 16: | Рядок 16: | ||
---- | ---- | ||
'''Ваші відповіді:''' | '''Ваші відповіді:''' | ||
| − | 1.Четверта промислова революція зможе глобально підняти світовий рівень життя. Більше всіх від цих змін поки що виграють ті, хто має доступ до цифрового світу; розвиток технологій породив продукти і послуги, що полегшують і покращують наше життя. Замовити таксі, забронювати місце в літаку, купити продукти, послухати музику, подивитися кіно, зіграти в гру - тепер все це можна зробити віддалено.--[[Користувач:Чернякова Ганна Миколаївна|Чернякова Ганна Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Чернякова Ганна Миколаївна|обговорення]]) | + | 1.Четверта промислова революція зможе глобально підняти світовий рівень життя. Більше всіх від цих змін поки що виграють ті, хто має доступ до цифрового світу; розвиток технологій породив продукти і послуги, що полегшують і покращують наше життя. Замовити таксі, забронювати місце в літаку, купити продукти, послухати музику, подивитися кіно, зіграти в гру - тепер все це можна зробити віддалено. |
| − | + | 2.Четверта промислова революція змінить не тільки наше життя, але й нас самих. Вона вплине на нашу самоідентифікацію, наш особистий простір, наше розуміння власності, наші патерни споживання, змінить кількість часу, який ми витрачаємо на роботу і розваги, повністю змінить критерії професійного успіху. Ми станемо по-іншому знайомитися, по-іншому вчитися, по-іншому спілкуватися. Наше ставлення до свого тіла і особистості змінюється прямо зараз, а в майбутньому це призведе до розвитку аугментації людини. | |
| + | 3.Людина четвертої промислової революції повинна мати такі копметентнції: | ||
| + | -уміти працювати віддалено; | ||
| + | -соціальний інтелект; | ||
| + | -проектне мислення; | ||
| + | -обчислювальне мислення; | ||
| + | -уміння мислити «за межами» та «поза правилами».--[[Користувач:Чернякова Ганна Миколаївна|Чернякова Ганна Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Чернякова Ганна Миколаївна|обговорення]]) 23:09, 28 вересня 2017 (EEST) | ||
| Рядок 42: | Рядок 48: | ||
---- | ---- | ||
'''Ваші відповіді:''' | '''Ваші відповіді:''' | ||
| + | П-В кожному кабінеті школи розмістила б інтерактивну дошку і поставила компьютер. | ||
| + | Р-Найбільшою проблемою в моїй педагогічній практиці є недостатнє матеріально-технічне забезпечення проведення уроків історії,тому я хотіла б зміцнити саме матеріально-технічну базу. | ||
| + | І-Я думаю,що найбільше сподобалося б учням зменшення кількості викладання предметів,особливо в старших класах. | ||
| + | Краще б запровадити спецкурси за професійним вибором,наприклад"Основи ведення бізнесу".--[[Користувач:Чернякова Ганна Миколаївна|Чернякова Ганна Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Чернякова Ганна Миколаївна|обговорення]]) 21:52, 11 жовтня 2017 (EEST) | ||
| Рядок 56: | Рядок 66: | ||
---- | ---- | ||
'''Ваша відповідь:''' | '''Ваша відповідь:''' | ||
| + | Інформатизація навчального процесу є важливим критерієм успішності та ефективності сучасного навчально-виховного процесу. Цивілізація перейшла в епоху інформаційних технологій.Впровадження новітніх технологій в навчально-виховних закладах дає можливість молоді адаптуватися до складних і суперечливих процесів, що відбуваються в сучасному інформаційному суспільстві. Система освіти сучасного суспільства не лише наповнює своїх підопічних якісною інформацією, а й робить їх співучасниками повноцінної, професійної взаємодії з різноманітними проявами інформаційного простору.--[[Користувач:Чернякова Ганна Миколаївна|Чернякова Ганна Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Чернякова Ганна Миколаївна|обговорення]]) 21:23, 1 жовтня 2017 (EEST) | ||
| Рядок 67: | Рядок 78: | ||
---- | ---- | ||
'''Ваша відповідь:''' | '''Ваша відповідь:''' | ||
| + | Лісабонський договір чітко визначає цілі Європейського | ||
| + | Союзу та його цінності щодо підтримки миру, демократії, | ||
| + | дотримання прав людини, правосуддя, рівності, верховенства | ||
| + | права та сталого розвитку. | ||
| + | Договір гарантує, що Європейський Союз буде: | ||
| + | • Забезпечувати людям простір свободи, безпеки та правосуддя | ||
| + | без внутрішніх кордонів. | ||
| + | • Працювати задля сталого розвитку Європи на основі | ||
| + | збалансованого економічного зростання та стабільності цін, | ||
| + | високо конкурентоспроможної соціальної ринкової економіки, | ||
| + | спрямованої на повну зайнятість та соціальний прогрес з високим | ||
| + | рівнем захисту навколишнього середовища. | ||
| + | • Боротися проти соціального відчуження та дискримінації, | ||
| + | сприяти соціальній справедливості та соціальному захисту. | ||
| + | • Сприяти економічній, соціальній та територіальній згуртованості | ||
| + | та солідарності держав-членів. | ||
| + | • Залишатися відданим економічному та валютному союзу з євро своєї валюти. | ||
| + | • Підтримувати та поширювати цінності Європейського Союзу за його межами | ||
| + | та робити свій внесок у мир, безпеку, сталий розвиток Землі, солідарність та | ||
| + | взаємоповагу серед народів, вільну та чесну торгівлю та подолання бідності. | ||
| + | • Робити внесок у захист прав людини, зокрема прав дитини, а також суворо | ||
| + | дотримуватися та розвивати міжнародне право, зокрема дотримання принципів | ||
| + | Хартії ООН. | ||
| + | Це - найголовніші цілі. Лісабонський договір було створено, щоб надати Євро- | ||
| + | пейському Союзу інструменти для їх досягнення. | ||
| + | 4 5 | ||
| + | основні | ||
| + | положення | ||
| + | Лісабонського | ||
| + | договору | ||
| + | Більше демократії, більше відкритості | ||
| + | Договір зміцнює голос громадянина в процесі ухвалення рішень | ||
| + | Новий інструмент залучення громадян до ухвалення рішень – так звана «Ініціатива | ||
| + | громадян» - означає, що один мільйон осіб (ЄС загалом налічує 500 мільйонів) з | ||
| + | декількох держав-членів може подати петицію до Європейської Комісії для внесення | ||
| + | пропозицій щодо тих чи інших законопроектів. Таким чином, | ||
| + | громадяни вперше отримують можливість прямо висловлюватися | ||
| + | щодо законотворчого процесу в Європейському Союзі.--[[Користувач:Чернякова Ганна Миколаївна|Чернякова Ганна Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Чернякова Ганна Миколаївна|обговорення]]) 21:26, 2 жовтня 2017 (EEST) | ||
| Рядок 78: | Рядок 127: | ||
---- | ---- | ||
'''Ваша відповідь:''' | '''Ваша відповідь:''' | ||
| + | Групове навчання. | ||
| + | Робота в групах сприяє викоріненню дискримінації, однак не стала унікально зручною для всіх. Подекуди в ЗМІ виринають образливі, спантеличені і схвильовані колонки батьків, діти яких з тих чи інших причин не вписуються у групи. | ||
| + | Сіркку Хієтанен каже, що фінська школа уміє працювати з винятками завдяки індивідуальному підходу, який при потребі застосують і тут. | ||
| + | Однак паралельно з об'єднувальним чинником роботи в групах тут парадоксально співіснує й інший бік: діти поділені на групи також поділені за рівнем знань. | ||
| + | Класи не прив’язані до керівника, а до груп за відповідним до їхніх знань рівнем, тобто за вчителем закріплені здебільшого змішані класи. Такий поділ, окрім основних функцій, також збільшує внутрішню мобільність і зміцнює стосунки між учнями різних класів.--[[Користувач:Чернякова Ганна Миколаївна|Чернякова Ганна Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Чернякова Ганна Миколаївна|обговорення]]) 21:54, 5 жовтня 2017 (EEST) | ||
| + | |||
| Рядок 92: | Рядок 147: | ||
---- | ---- | ||
'''Ваша відповідь''' | '''Ваша відповідь''' | ||
| − | + | Гейміфікація освіти – навчання як гра, використання онлайн-інструментів і гри для створення навчальних курсів, боротьба за бонуси замість оцінок. Використання розробленого інструментарію комп’ютерних ігор дозволяє підвищувати мотивацію в навчанні, створювати дух змагальності, ненав’язливо вести учня від одного завдання до іншого і спонукати підвищувати свій рівень. | |
| + | У якості бонусів замість оцінок вчителі вже використовують спеціальні бейджі. | ||
| + | На мою думку саме цей тренд може більш замотивувати учня до навчання.--[[Користувач:Чернякова Ганна Миколаївна|Чернякова Ганна Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Чернякова Ганна Миколаївна|обговорення]]) 13:15, 9 жовтня 2017 (EEST) | ||
| Рядок 106: | Рядок 163: | ||
---- | ---- | ||
'''Ваша відповідь''' | '''Ваша відповідь''' | ||
| + | |||
| + | На мою думку більш цікавим методом є «Філософія для дітей».Його мета - навчити дітей креативно мислити, дискутувати, аргументувати свою точку зору замість того, щоб пасивно сприймати інформацію.Поки що світовий досвід доводить, що «Філософія для дітей» є найкращою альтернативою. Якщо ми говоримо про ціль освіти, яка орієнтується на знання, згодом прогресує до освіти, яка орієнтується на мислення, то зараз вже йдеться про філософський підхід в освіті, коли ми концентруємося на формуванні сильних суджень.Новий підхід полягає в тому, що учні мають знайти і проблему, і її розв'язання. | ||
| + | Під час процесу навчання учні знаходять правильний підхід до проблемної ситуації. Зазвичай ці проблеми складні. Вони мають розуміти історичні, культурні проблеми. | ||
| + | Під час заняття діти сідають колом, читають спеціальні тексти, філософські новели, які піднімають складні життєві проблеми. Потім обговорюють, ставлять до них питання.--[[Користувач:Чернякова Ганна Миколаївна|Чернякова Ганна Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Чернякова Ганна Миколаївна|обговорення]]) 14:02, 9 жовтня 2017 (EEST) | ||
| Рядок 125: | Рядок 186: | ||
---- | ---- | ||
'''Ваші відповіді''' | '''Ваші відповіді''' | ||
| − | + | Програми перебудовано на основі результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів, які є сукупністю знаннєвого, смислового і діяльнісного компонентів. Зміст історичної освіти в оновлених програмах виступає не як самоціль, а як інструмент для досягнення окреслених результатів, що забезпечують формування життєво важливих компетентностей. | |
| + | Збалансовано обсяги виділеного на навчання історії по класах і реального (тобто потрібного для досягнення програмних цілей) часу. Із змісту навчального матеріалу вилучено другорядні для цілісного сприймання і системного розуміння історії фрагменти або запропоновано (як у випадку історії Сходу) вивчати їх оглядово. | ||
| + | Забезпечено доступність і системність цілей навчання. Їх сформульовано щодо кожного розділу як очікувані результати навчання (навчальні досягнення учнів). Збережено тільки досяжні для учнів відповідного віку очікувані результати навчання і скорочено вимоги щодо знання фактологічного матеріалу (дат, імен, подій, термінів). | ||
| + | Суттєво розширено можливості для вчителя самостійно планувати навчальну роботу з учнями як за змістом, так і за видами. Орієнтуючись на результати навчально- пізнавальної діяльності (що акцентують на зв’язку знаннєвого, смислового і діяльнісного компонентів), учитель зможе самостійно визначати навчальний час за розділами програм. | ||
| + | Вилучено обов’язкові теми практичних занять, які обмежували самостійність учителя в доборі джерельного матеріалу, методів і прийомів навчання. Натомість запропоновано орієнтовну тематику практичних і творчих робіт із зазначенням, що вони є невід’ємною частиною навчання історії в сучасній школі і можуть відбуватися в різних формах, зокрема й у формі практичних занять. | ||
| + | Створено нову пояснювальну записку до програм, в якій визначено: мету шкільної історичної освіти; компетентнісний потенціал предмета, соціально й особистісно значущі ідеї, які послідовно розкриваються в процесі навчання і виховання учнів (їх співвіднесено з ключовими компетентностями); наскрізні, міжпредметні й предметні змістові лінії, що забезпечують формування школяра як культурно освіченої, інформаційно свідомої й морально зрілої людини; базові елементи історичної компетентності. | ||
| + | На основі винесених на обговорення чинних програм з історії для учнів 5 класу створено програму пропедевтичного курсу «Вступ до історії». Її укладено так, аби в навчальній роботі вчитель міг надалі використовувати наявні підручники і водночас мав можливість залучати інформацію з інших джерел. Пропедевтичний курс має на меті підготувати школярів до сприйняття історії як важливої складової інтелектуального життя сучасного суспільства. Результати навчально-пізнавальної діяльності учнів у межах пропедевтичного курсу досягаються через роботу з матеріалом з історії України. | ||
| + | Програму інтегрованого курсу для 6 класу укладено на основі цивілізаційного підходу до розуміння історії стародавнього світу. Переформатування змісту цієї програми дало змогу інтегрувати навчальний матеріал навколо поняття європейської цивілізації, формування якої розгорталося й на теренах України. | ||
| + | Програми для 7–9 класів суттєво «розвантажено». Відібрано відповідні до віку учнів навчальні досягнення, частину з них сформульовано заново, декілька тем об’єднано. Відтак учні зможуть здобути знання (базові відомості), розуміння (ключові ідеї/поняття) і вміння (тобто дії, що забезпечують систематизацію, застосування й поглиблення знань і розумінь) на основі опрацювання менших обсягів інформації. | ||
| + | Запропоновано варіант для синхронізованого вивчення курсів історії України та всесвітньої історії. Послідовність вивчення тем двох курсів наведено в пояснювальній записці і вступних частинах до програм історії України і всесвітньої історії для сьомого, восьмого і дев’ятого класів. | ||
| + | Розділи програм доповнено посиланнями на міжпредметні зв’язки, тобто на можливості використання навчальних ресурсів географії, природознавства, української та зарубіжної літератури, інформатики, мистецтва. Положення, які стосуються реалізації наскрізних змістових ліній, відображено через очікувані результати і зміст навчально- пізнавальної діяльності.На мою думку саме за допомогою цих змін досягаються основні засади освітньої реформи: компетентнісний підхід, орієнтація на учня, на формування у нього цінностей для успішного життя--[[Користувач:Чернякова Ганна Миколаївна|Чернякова Ганна Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Чернякова Ганна Миколаївна|обговорення]]) 15:25, 9 жовтня 2017 (EEST) | ||
| Рядок 138: | Рядок 209: | ||
''Есе — це прозовий твір невеликого обсягу і вільної композиції. виражає індивідуальні враження та міркування з конкретного приводу чи питання і явно не претендує на визначальну або вичерпну трактування предмета''. | ''Есе — це прозовий твір невеликого обсягу і вільної композиції. виражає індивідуальні враження та міркування з конкретного приводу чи питання і явно не претендує на визначальну або вичерпну трактування предмета''. | ||
| − | + | ||
--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) | --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) | ||
---- | ---- | ||
| + | Так,я вважаю,що місце щастю в системі освіти є.Вчитель відчуває себе дійсно по-справжньому щасливим коли його знання і уміння потрібні дітям,коли на уроках відчувається взаємопорозуміння,коли вчитель отримує віддачу від учнів у вигляді міцних знань.І в подальшому,коли учні закінчують школу,стають прекрасними спеціалістами-це також щастя і гордість вчителя,бо в цьому є і його заслуга.Отже,професійне щастя вчителя у його здібних і талановитих учнях.--[[Користувач:Чернякова Ганна Миколаївна|Чернякова Ганна Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Чернякова Ганна Миколаївна|обговорення]]) 22:33, 9 жовтня 2017 (EEST) | ||
Поточна версія на 21:56, 11 жовтня 2017
Зміст
Інтерактивні практичні заняття
Вітаю, шановні колеги! Це інтерактивне практичне заняття присвячене темі "Четверта промислова революція", яка вже зараз непомітно:)) розгортається перед нами. Пропоную для знайомства з цим явищем перейти за наступними посиланнями:
- К. Шваб. Четверта промислова революція: як до неї готуватися;
- Четверта індустріальна революція і освіта;
- Кулик В. Трансформація професійних компетенцій відповідно до вимог інформаційного суспільства.
Після вивчення матеріалів поділіться своїми думками щодо наступного:
1. Які переваги несе людям четверта промислова революція?
2. Які ризики вона має?
3. Які компетентності мусить мати людина епохи четвертої промислової революції? --Ніколаєнко Світлана Петрівна (обговорення)
Ваші відповіді: 1.Четверта промислова революція зможе глобально підняти світовий рівень життя. Більше всіх від цих змін поки що виграють ті, хто має доступ до цифрового світу; розвиток технологій породив продукти і послуги, що полегшують і покращують наше життя. Замовити таксі, забронювати місце в літаку, купити продукти, послухати музику, подивитися кіно, зіграти в гру - тепер все це можна зробити віддалено. 2.Четверта промислова революція змінить не тільки наше життя, але й нас самих. Вона вплине на нашу самоідентифікацію, наш особистий простір, наше розуміння власності, наші патерни споживання, змінить кількість часу, який ми витрачаємо на роботу і розваги, повністю змінить критерії професійного успіху. Ми станемо по-іншому знайомитися, по-іншому вчитися, по-іншому спілкуватися. Наше ставлення до свого тіла і особистості змінюється прямо зараз, а в майбутньому це призведе до розвитку аугментації людини. 3.Людина четвертої промислової революції повинна мати такі копметентнції: -уміти працювати віддалено; -соціальний інтелект; -проектне мислення; -обчислювальне мислення; -уміння мислити «за межами» та «поза правилами».--Чернякова Ганна Миколаївна (обговорення) 23:09, 28 вересня 2017 (EEST)
Пропоную долучитись до вивчення наступної теми "Освіта в Україні та країнах світу". Для цього перейдіть за посиланням на текст лекції. Також нам знадобиться переглянути матеріал щодо реформи освіти Нова українська школа Додаткову інформацію про системи освіти розвинених країн можна отримати в інтернеті. Після цікавого прочитання дайте відповіді за допомогою прийому ПРІМА на таке:
П - почаклуємо - вкажіть одну чарівну зміну у вашій школі, яку б ви запровадили з досвіду освіти розвинених країн.
Р - розв'яжемо проблеми - розкажіть про одну проблему з вашої педагогічної практики, яку ви змогли б розв'язати, використовуючи отриманий досвід освіти інших країн.
І - інший погляд - уявіть себе учнем. Спробуйте стати на його позицію. Розкажіть від його імені, яка б інновація з досвіду освіти інших країн йому найбільше сподобалась.
М - може статися - Опишіть, що може статися на Вашому уроці історії чи права, якщо Ви отримаєте можливість змінити його після знайомства з системами іноземної освіти.
А - а що далі - уявіть, що реформа "Нова українська школа" відбулася. На Вашу думку, цього достатньо? Чи варто продовжити? Як саме, на Вашу думку має продовжувати змінюватись освіта? Ніколаєнко Світлана Петрівна (обговорення)
Ваші відповіді: П-В кожному кабінеті школи розмістила б інтерактивну дошку і поставила компьютер. Р-Найбільшою проблемою в моїй педагогічній практиці є недостатнє матеріально-технічне забезпечення проведення уроків історії,тому я хотіла б зміцнити саме матеріально-технічну базу. І-Я думаю,що найбільше сподобалося б учням зменшення кількості викладання предметів,особливо в старших класах. Краще б запровадити спецкурси за професійним вибором,наприклад"Основи ведення бізнесу".--Чернякова Ганна Миколаївна (обговорення) 21:52, 11 жовтня 2017 (EEST)
Доброго дня! Наступне заняття з теми "Освіта в інформаційному суспільстві". Опрацювавши матеріал за цим посиланням, дайте відповідь на запитання.
Якими є особливості освіти в інформаційному суспільстві? Ніколаєнко Світлана Петрівна (обговорення)
Ваша відповідь: Інформатизація навчального процесу є важливим критерієм успішності та ефективності сучасного навчально-виховного процесу. Цивілізація перейшла в епоху інформаційних технологій.Впровадження новітніх технологій в навчально-виховних закладах дає можливість молоді адаптуватися до складних і суперечливих процесів, що відбуваються в сучасному інформаційному суспільстві. Система освіти сучасного суспільства не лише наповнює своїх підопічних якісною інформацією, а й робить їх співучасниками повноцінної, професійної взаємодії з різноманітними проявами інформаційного простору.--Чернякова Ганна Миколаївна (обговорення) 21:23, 1 жовтня 2017 (EEST)
На цьому інтерактивному практичному занятті - тема "Євроінтеграційна стратегія України". За посиланням знаходиться Путівник по Ліссабонському договору. Він створений для регулювання питань співжиття та участі у справах країн і громадян Євросоюзу. Познайомтесь із публікацією. Охарактеризуйте основні цілі та цінності Євросоюзу. Ніколаєнко Світлана Петрівна (обговорення)
Ваша відповідь: Лісабонський договір чітко визначає цілі Європейського Союзу та його цінності щодо підтримки миру, демократії, дотримання прав людини, правосуддя, рівності, верховенства права та сталого розвитку. Договір гарантує, що Європейський Союз буде: • Забезпечувати людям простір свободи, безпеки та правосуддя без внутрішніх кордонів. • Працювати задля сталого розвитку Європи на основі збалансованого економічного зростання та стабільності цін, високо конкурентоспроможної соціальної ринкової економіки, спрямованої на повну зайнятість та соціальний прогрес з високим рівнем захисту навколишнього середовища. • Боротися проти соціального відчуження та дискримінації, сприяти соціальній справедливості та соціальному захисту. • Сприяти економічній, соціальній та територіальній згуртованості та солідарності держав-членів. • Залишатися відданим економічному та валютному союзу з євро своєї валюти. • Підтримувати та поширювати цінності Європейського Союзу за його межами та робити свій внесок у мир, безпеку, сталий розвиток Землі, солідарність та взаємоповагу серед народів, вільну та чесну торгівлю та подолання бідності. • Робити внесок у захист прав людини, зокрема прав дитини, а також суворо дотримуватися та розвивати міжнародне право, зокрема дотримання принципів Хартії ООН. Це - найголовніші цілі. Лісабонський договір було створено, щоб надати Євро- пейському Союзу інструменти для їх досягнення. 4 5 основні положення Лісабонського договору Більше демократії, більше відкритості Договір зміцнює голос громадянина в процесі ухвалення рішень Новий інструмент залучення громадян до ухвалення рішень – так звана «Ініціатива громадян» - означає, що один мільйон осіб (ЄС загалом налічує 500 мільйонів) з декількох держав-членів може подати петицію до Європейської Комісії для внесення пропозицій щодо тих чи інших законопроектів. Таким чином, громадяни вперше отримують можливість прямо висловлюватися щодо законотворчого процесу в Європейському Союзі.--Чернякова Ганна Миколаївна (обговорення) 21:26, 2 жовтня 2017 (EEST)
Доброго дня! Освіта в країнах Євросоюзу перебуває у стані постійних змін. Українська освіта теж зараз реформується. Прошу Вас опрацювати матеріал про освітні нововведення у Фінляндії. Опрацювавши його, оберіть одну складову реформи освіти у Фінляндії: вибір предметів кожною школою; багатодисциплінарний предмет; посилення вивчення іноземних мов; факультативні предмети на вибір; система оцінювання; викладання релігії; програмування та підприємництво в школі; групове навчання; кумівство серед дітей; роль учителя та висловіть свої міркування щодо того, чи могла б вона інтегруватися з користю в українську школу. Ніколаєнко Світлана Петрівна (обговорення)
Ваша відповідь: Групове навчання. Робота в групах сприяє викоріненню дискримінації, однак не стала унікально зручною для всіх. Подекуди в ЗМІ виринають образливі, спантеличені і схвильовані колонки батьків, діти яких з тих чи інших причин не вписуються у групи. Сіркку Хієтанен каже, що фінська школа уміє працювати з винятками завдяки індивідуальному підходу, який при потребі застосують і тут. Однак паралельно з об'єднувальним чинником роботи в групах тут парадоксально співіснує й інший бік: діти поділені на групи також поділені за рівнем знань. Класи не прив’язані до керівника, а до груп за відповідним до їхніх знань рівнем, тобто за вчителем закріплені здебільшого змішані класи. Такий поділ, окрім основних функцій, також збільшує внутрішню мобільність і зміцнює стосунки між учнями різних класів.--Чернякова Ганна Миколаївна (обговорення) 21:54, 5 жовтня 2017 (EEST)
Індивідуальні заняття
На цьому індивідуальному занятті пропоную Вам ознайомитися з матеріалом про сім трендів сучасної освіти. Після цього оберіть один з них, який Ви вважаєте найважливішим, поясніть чому та стисло охарактеризуйте обраний тренд. --Ніколаєнко Світлана Петрівна (обговорення)
Ваша відповідь Гейміфікація освіти – навчання як гра, використання онлайн-інструментів і гри для створення навчальних курсів, боротьба за бонуси замість оцінок. Використання розробленого інструментарію комп’ютерних ігор дозволяє підвищувати мотивацію в навчанні, створювати дух змагальності, ненав’язливо вести учня від одного завдання до іншого і спонукати підвищувати свій рівень. У якості бонусів замість оцінок вчителі вже використовують спеціальні бейджі. На мою думку саме цей тренд може більш замотивувати учня до навчання.--Чернякова Ганна Миколаївна (обговорення) 13:15, 9 жовтня 2017 (EEST)
Наступне індивідуальне заняття присвячене цікавим методам роботи з учнями - "філософія для дітей" та проблемно-орієнтоване навчання. Перегляньте матеріал про них за цим поссиланням. Оберіть один з методів, який Ви вважаєте цікавим і поясніть, як Ви могли б застосувати його при вивченні історії та суспільних дисциплін на конкретному прикладі. --Ніколаєнко Світлана Петрівна (обговорення)
Ваша відповідь
На мою думку більш цікавим методом є «Філософія для дітей».Його мета - навчити дітей креативно мислити, дискутувати, аргументувати свою точку зору замість того, щоб пасивно сприймати інформацію.Поки що світовий досвід доводить, що «Філософія для дітей» є найкращою альтернативою. Якщо ми говоримо про ціль освіти, яка орієнтується на знання, згодом прогресує до освіти, яка орієнтується на мислення, то зараз вже йдеться про філософський підхід в освіті, коли ми концентруємося на формуванні сильних суджень.Новий підхід полягає в тому, що учні мають знайти і проблему, і її розв'язання. Під час процесу навчання учні знаходять правильний підхід до проблемної ситуації. Зазвичай ці проблеми складні. Вони мають розуміти історичні, культурні проблеми. Під час заняття діти сідають колом, читають спеціальні тексти, філософські новели, які піднімають складні життєві проблеми. Потім обговорюють, ставлять до них питання.--Чернякова Ганна Миколаївна (обговорення) 14:02, 9 жовтня 2017 (EEST)
Консультації
На цьому занятті Ви можете проконсультуватись зі мною з будь-яких питань, що розглядаються у нашому курсі. Питання можна задати мені на моій сторінці обговорення, або ж на цій сторінці. Дякую за співпрацю та порозуміння. --Ніколаєнко Світлана Петрівна (обговорення)
Тематичні дискусії (Інтернет-семінари)
Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України". Перегляньте інформацію про ключові зміни оновлених програм 5-9 класів відповідно до реформи "Нова українська школа". Висловіть свою думку що до того, чи досягаються цими змінами основні засади реформи: компетентнісний підхід, орієнтація на учня, на формування у нього цінностей для успішного життя.
Ваші відповіді Програми перебудовано на основі результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів, які є сукупністю знаннєвого, смислового і діяльнісного компонентів. Зміст історичної освіти в оновлених програмах виступає не як самоціль, а як інструмент для досягнення окреслених результатів, що забезпечують формування життєво важливих компетентностей. Збалансовано обсяги виділеного на навчання історії по класах і реального (тобто потрібного для досягнення програмних цілей) часу. Із змісту навчального матеріалу вилучено другорядні для цілісного сприймання і системного розуміння історії фрагменти або запропоновано (як у випадку історії Сходу) вивчати їх оглядово. Забезпечено доступність і системність цілей навчання. Їх сформульовано щодо кожного розділу як очікувані результати навчання (навчальні досягнення учнів). Збережено тільки досяжні для учнів відповідного віку очікувані результати навчання і скорочено вимоги щодо знання фактологічного матеріалу (дат, імен, подій, термінів). Суттєво розширено можливості для вчителя самостійно планувати навчальну роботу з учнями як за змістом, так і за видами. Орієнтуючись на результати навчально- пізнавальної діяльності (що акцентують на зв’язку знаннєвого, смислового і діяльнісного компонентів), учитель зможе самостійно визначати навчальний час за розділами програм. Вилучено обов’язкові теми практичних занять, які обмежували самостійність учителя в доборі джерельного матеріалу, методів і прийомів навчання. Натомість запропоновано орієнтовну тематику практичних і творчих робіт із зазначенням, що вони є невід’ємною частиною навчання історії в сучасній школі і можуть відбуватися в різних формах, зокрема й у формі практичних занять. Створено нову пояснювальну записку до програм, в якій визначено: мету шкільної історичної освіти; компетентнісний потенціал предмета, соціально й особистісно значущі ідеї, які послідовно розкриваються в процесі навчання і виховання учнів (їх співвіднесено з ключовими компетентностями); наскрізні, міжпредметні й предметні змістові лінії, що забезпечують формування школяра як культурно освіченої, інформаційно свідомої й морально зрілої людини; базові елементи історичної компетентності. На основі винесених на обговорення чинних програм з історії для учнів 5 класу створено програму пропедевтичного курсу «Вступ до історії». Її укладено так, аби в навчальній роботі вчитель міг надалі використовувати наявні підручники і водночас мав можливість залучати інформацію з інших джерел. Пропедевтичний курс має на меті підготувати школярів до сприйняття історії як важливої складової інтелектуального життя сучасного суспільства. Результати навчально-пізнавальної діяльності учнів у межах пропедевтичного курсу досягаються через роботу з матеріалом з історії України. Програму інтегрованого курсу для 6 класу укладено на основі цивілізаційного підходу до розуміння історії стародавнього світу. Переформатування змісту цієї програми дало змогу інтегрувати навчальний матеріал навколо поняття європейської цивілізації, формування якої розгорталося й на теренах України. Програми для 7–9 класів суттєво «розвантажено». Відібрано відповідні до віку учнів навчальні досягнення, частину з них сформульовано заново, декілька тем об’єднано. Відтак учні зможуть здобути знання (базові відомості), розуміння (ключові ідеї/поняття) і вміння (тобто дії, що забезпечують систематизацію, застосування й поглиблення знань і розумінь) на основі опрацювання менших обсягів інформації. Запропоновано варіант для синхронізованого вивчення курсів історії України та всесвітньої історії. Послідовність вивчення тем двох курсів наведено в пояснювальній записці і вступних частинах до програм історії України і всесвітньої історії для сьомого, восьмого і дев’ятого класів. Розділи програм доповнено посиланнями на міжпредметні зв’язки, тобто на можливості використання навчальних ресурсів географії, природознавства, української та зарубіжної літератури, інформатики, мистецтва. Положення, які стосуються реалізації наскрізних змістових ліній, відображено через очікувані результати і зміст навчально- пізнавальної діяльності.На мою думку саме за допомогою цих змін досягаються основні засади освітньої реформи: компетентнісний підхід, орієнтація на учня, на формування у нього цінностей для успішного життя--Чернякова Ганна Миколаївна (обговорення) 15:25, 9 жовтня 2017 (EEST)
Проведення та перевірка модульного контролю
Напишіть коротке есе на тему: Чи є місце щастю в системі освіти?
Есе — це прозовий твір невеликого обсягу і вільної композиції. виражає індивідуальні враження та міркування з конкретного приводу чи питання і явно не претендує на визначальну або вичерпну трактування предмета.
--Ніколаєнко Світлана Петрівна (обговорення)
Так,я вважаю,що місце щастю в системі освіти є.Вчитель відчуває себе дійсно по-справжньому щасливим коли його знання і уміння потрібні дітям,коли на уроках відчувається взаємопорозуміння,коли вчитель отримує віддачу від учнів у вигляді міцних знань.І в подальшому,коли учні закінчують школу,стають прекрасними спеціалістами-це також щастя і гордість вчителя,бо в цьому є і його заслуга.Отже,професійне щастя вчителя у його здібних і талановитих учнях.--Чернякова Ганна Миколаївна (обговорення) 22:33, 9 жовтня 2017 (EEST)
