Відмінності між версіями «Теорія та методика фахової дисципліни Матузка В.М.»

Матеріал з HistoryPedia
Перейти до: навігація, пошук
(→‎Індивідуальні заняття)
(→‎Інтерактивні практичні заняття)
 
(не показані 19 проміжних версій 3 учасників)
Рядок 10: Рядок 10:
 
----
 
----
 
Ваші відповіді:
 
Ваші відповіді:
−
#
+
#Доброго дня! Даю відповідь національна доктрина розвитку освіти, яка визначає мету та пріоритетні напрями державної політики в освітній галузі значна частина яких і стосується шкільної історичної освіти, і реалізується через її зміст.Державний освітній стандарт визначає вимоги до освіченості учнів. Навчальний план – це нормативний документ, на підставі якого формується весь навчальний процес у шкільній освіті.На основі навчального плану формується навчальна програма з історії.--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 14:30, 20 жовтня 2017 (EEST)
−
#
+
#Доброго дня! Даю відповідь Сучасні погляди на його структуру передбачають такі складові: знання, вміння, навички, які відбивають досвід репродуктивної і творчої діяльності, а також емоційно-ціннісних відносин. Відповідно зміст шкільної історичної освіти - один із компонентів процесу навчання історії, певна система історичної інформації, яка засвоюється у вигляді історичних знань, умінь і навичок, в яких особистість засвоює вже відомі способи діяль­ності, досвід творчої пізнавальної діяльності у розв'язанні проблем, що вирішувались людством у минулому, досвід ставлення до світу, до людей, до себе, що може забезпечити емоційно-ціннісний розвиток особистості. Матузка В.М. 14.29 18 жовтня 2017--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 14:58, 19 жовтня 2017 (EEST)
 
----
 
----
 
----
 
----
Рядок 23: Рядок 23:
 
----
 
----
 
Ваші відповіді:
 
Ваші відповіді:
−
#
+
# Доброго дня! Даю відповідь 1. є сукупністю змісту всіх курсів історії, що вивчаються сьогодні у 5 – 11 класах загальноосвітніх навчальних закладів. Він формується на основі відбору та структурування фактів і понять історичної науки відповідно до цілей і завдань навчання історії в школі. Методична наука визначає принципи та критерії такого відбору та структурування.
−
#
+
#2.В Україні на формування змісту історичних предметів в
 +
загальноосвітніх навчальних закладах впливають чинники ХХ ст. До них відносяться:
 +
 соціально-політичні, серед яких: декларація про державний суверенітет, демократичні перетворення в українському суспільстві, пов’язані із
 +
отримання нашою державою незалежності, Помаранчева революція, революція гідності;
 +
 законодавчо-правові, що визначаються нормативно-правовими актами в правовому полі освітньої галузі;
 +
 культурні, духовно-ідеологічні, пов’язані із станом культури в державі, духовно-моральними цінностями суспільства, ігноруванням потреб
 +
розвитку української мови і культури, русифікацією;
 +
 освітньо-педагогічні, які характеризували зміни в програмах, підручниках, методичних посібниках загальноосвітніх шкіл.
 +
Матузка В.М. 15.01 18 жовтня 2017--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 14:58, 19 жовтня 2017 (EEST)
 
----
 
----
 
----
 
----
Рядок 35: Рядок 43:
 
----
 
----
 
Ваші відповіді:
 
Ваші відповіді:
−
----
+
---- Доброго дня! Даю Відповідь 1. І. Ключові. На підставі міжнародних та національних досліджень в
 +
Україні виокремлено п’ять ключових компетентностей:
 +
1. Уміння вчитися
 +
2. Здоров'язбережувальна компетентність
 +
3. Загальнокультурна (комунікативна) компетентність
 +
4. Соціально-трудова компетентність
 +
5. Інформаційна компетентність Предметні (спеціальні) – більш конкретні стосовно двох перших
 +
рівнів, мають детальний опис і можливості формування в рамках
 +
навчального предмета (історії). До них належать просторові, хронологічні,
 +
інформаційні, логічні, мовленнєві та аксіологічні компетенції. Матузка В.М. 15.10 18 жовтня 2017--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 14:58, 19 жовтня 2017 (EEST)
 
----
 
----
 
Доброго дня, шановні колеги! Сьогодні ми працюємо над темою:"Нормативно-методичне забезпечення". Прошу пройти за посиланням [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.htmlТема: Навчальні програми для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Історія України].
 
Доброго дня, шановні колеги! Сьогодні ми працюємо над темою:"Нормативно-методичне забезпечення". Прошу пройти за посиланням [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.htmlТема: Навчальні програми для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Історія України].
Рядок 45: Рядок 62:
 
----
 
----
 
Ваша відповідь:
 
Ваша відповідь:
−
----
+
----Доброго дня! Даю відповідь В програмах 2016-2017 н.р. не було синхронізації вивчення історії України та всесвітньої історії. В програмах 2017-2018 н.р. така синхронізація є, учитель самостійно в межах загальної кількості годин може визначити час для роботи над кожним розділом програми--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 14:58, 19 жовтня 2017 (EEST)
 
----
 
----
 
Шановні колеги! Ми продовжуємо працювати над темою:"Нормативно-методичне забезпечення". Прошу пройти за посиланням [http://pidruchnyk.com.ua/istorija_ukrainy8Тема: Підручники з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів].
 
Шановні колеги! Ми продовжуємо працювати над темою:"Нормативно-методичне забезпечення". Прошу пройти за посиланням [http://pidruchnyk.com.ua/istorija_ukrainy8Тема: Підручники з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів].
Рядок 54: Рядок 71:
 
Запрошую до активного обговорення. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:57, 19 травня 2017 (EEST)  
 
Запрошую до активного обговорення. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:57, 19 травня 2017 (EEST)  
 
----
 
----
−
Ваша відповідь:
+
Ваша відповідь: Доброго дня! Даю відповідь Підручник історія України 8 клас Власов І.У. як для учнів перевантажений подіями, датами; також в ньому немає висновків в кінці параграфа; доцільно підручник доповнити додатком, який би містив хрестоматизацію джерел, атлас, комплект ілюстрацій.
 +
Як для вчителя то підручник достатньо ілюстрований, багато термінів і понять які трактуються, є численні історичні документи і запитання до них.--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 15:04, 19 жовтня 2017 (EEST)
 
----
 
----
 
----
 
----
Рядок 65: Рядок 83:
 
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:01, 29 травня 2017 (EEST)
 
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:01, 29 травня 2017 (EEST)
 
----
 
----
−
Ваша відповідь:
+
Ваша відповідь:--Доброго дня! Даю відповідь Для вчителя історії , як і для будь – якого вчителя предметника , важливо виділити і формувати предметні компетенції. О.Пометун та Т.Фрейман перелічили такі предметні компетентності з історії : хронологічну, просторову, інформаційну, мовленнєву , логічну ,  аксіологічну. --[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 15:11, 19 жовтня 2017 (EEST)
 
#
 
#
−
----
 
 
----
 
----
 
Продовжуємо працювати. Тема: Нетипові форми роботи на уроках історії. Проаналізуйте посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aUHZBYjlwMUgzZ2c/view?usp=sharingТема: Нетипові форми роботи на уроках історії]
 
Продовжуємо працювати. Тема: Нетипові форми роботи на уроках історії. Проаналізуйте посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aUHZBYjlwMUgzZ2c/view?usp=sharingТема: Нетипові форми роботи на уроках історії]
Рядок 78: Рядок 95:
 
----
 
----
 
Ваша відповідь:
 
Ваша відповідь:
−
#
+
#Доброго дня! Даю Відповідь Нетипові форми навчення: веб-квести, ментальні карти, інфоргафіка, скрайбінг, віртуальні екскурсії, Google maps.--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 14:29, 20 жовтня 2017 (EEST)
−
#
+
#Доброго дня! Даю відповідь Я використовую в своїй діяльності:Уроки змагання, Уроки громадського огляду знань, Уроки комунікативної спрямованості, Театралізовані уроки, Уроки – подорожі, мандрівки, віртуальні екскурсії.--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 15:11, 19 жовтня 2017 (EEST)
−
----
+
 
----
 
----
  
Рядок 92: Рядок 108:
  
 
# '''Відповідь:'''
 
# '''Відповідь:'''
 +
Доброго дня! Даю відповідь Під поняттям «структура уроку» розуміють побудову уроку: елементи або етапи будови уроку, їх послідовність, взаємозв'язки між ними.
 +
1.Характер елементів структури визначається тими завданнями, які постійно слід вирішувати на уроках певного типу, щоб найбільш раціональним шляхом досягти тих чи інших дидактичних завдань. Характер і послідовність цих завдань залежать від логіки і закономірностей того навчального процесу, який реалізується на уроках певного типу. Зрозуміло, що логіка засвоєння знань відрізняється від логіки засвоєння умінь і навичок, а тому й відрізнятиметься структура уроків відповідних типів. У зв'язку з цим кожний тип уроку має власну структуру.
 +
У структурі кожного типу уроку є внутрішня структура кожного етапу (мікроструктура). Вона визначається найдоцільнішим добором методів, прийомів і засобів навчання, необхідних для вирішення поставлених навчальних завдань. Наприклад, етап сприймання й усвідомлення учнями навчального матеріалу може відбуватися на основі лекцій вчителя, проблемного викладу, евристичної бесіди, демонстрування кінофільму, самостійної роботи з підручником, таблиць тощо. Етап осмислення знань — за допомогою ширшої мисленнєвої діяльності учнів: аналізу вивчених матеріалів або здобутих фактів, порівняння, узагальнення, розкриття логічно-наслідкових зв'язків, формування висновків, виконання проблемних завдань тощо.
  
 +
 +
2.Сьогодні вчитель вільно вибирає структуру уроку. Йому не обов'язково дотримуватися формального поєднання і послідовності етапів уроку. Але при цьому вчитель не може допускати порушення закономірностей пізнавальної діяльності, не враховувати її ефективності. Важливим сучасним положенням є також те, що доцільність тих чи інших типів і структур уроку пропонується оцінювати за кінцевим результатом процесу навчання, а не за структурною досконалістю окремих уроків.
 +
 +
3.Так, традиційна структура уроку дієва і в ХХІ ст.--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 16:06, 19 жовтня 2017 (EEST)
 
----
 
----
 
Продовжуємо тему: "Урок як основна форма навчання".  
 
Продовжуємо тему: "Урок як основна форма навчання".  
Рядок 100: Рядок 123:
  
 
# '''Відповідь:'''
 
# '''Відповідь:'''
−
 
+
Доброго дня! Даю відповідь Тип уроку визначає особливості його структури (наяв­ність, послідовність і взаємозв'язок елементів). Одні уроки охоплюють усі елементи структури, інші — тільки деякі.
 +
Урок засвоєння нових знань. Засвоєння знань перед­бачає їх сприймання, усвідомлення, осмислення внут­рішніх зв'язків і залежностей в предметах та явищах, запам'ятовування, узагальнення і систематизацію.
 +
Урок формування умінь і навичок. В основу форму­вання структури такого уроку покладено дидактичну си­стему вправ і завдань, їх послідовність, яка сприяє до­сягненню освітньої мети. Згідно з логікою процесу засвоєння умінь і навичок урок передбачає: перевірку домашньо­го завдання, актуалізацію і корекцію опорних знань, умінь і навичок; повідомлення учням теми, мети і завдань уро­ку і мотивацію учіння; вивчення нового матеріалу; первинне застосу­вання нових знань; самостійне застосу­вання учнями знань у стандартних ситуаціях; творче пе­ренесення знань і навичок у нові ситуації, підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання.
 +
Урок застосування знань, умінь і навичок. Застосу­вання знань полягає в реалізації засвоєного на практиці. Воно є одночасно засобом і метою навчально-виховного процесу. Як засіб навчання набуті знання, уміння і на­вички застосовують на уроках різних типів. Комплексне їх застосування як мету навчання здійснюють на уроці цього типу, який охоплює перевірку домашнього завдан­ня, актуалізацію і корекцію опорних знань, умінь і нави­чок; повідомлення теми, мети й завдань уроку та моти­вацію учіння школярів; осмислення змісту, послідовнос­ті застосування способів виконання дій; самостійне виконання учнями завдань під контролем і за допомогою учителя; звіт учнів про роботу, теоретичне обґрунтуван­ня результатів; підсумки уроку; повідомлення домаш­нього завдання.
 +
Урок узагальнення і систематизації знань. Його за­вдання полягає в упорядкуванні та систематизації засвоє­них знань. Воно може мати характер емпіричних узагаль­нень і виражатись у класифікації процесів, відповідних понять. Урок цього типу передбачає розвиток від окремо­го до загального. Його структуру складають: повідомлен­ня теми, мети, завдань уроку та мотивація учіння; від­творення та узагальнення понять і засвоєння відповідної системи знань; узагальнення та систематизація основних теоретичних положень науки і відповідних ідей; підсум­ки уроку і повідомлення домашнього завдання.
 +
Урок перевірки і корекції знань, умінь і навичок. Залежно від мети перевірки, змісту навчального матеріа­лу, методів і засобів контролю (диктанти, твори, розв'я­зування задач тощо) уроки цього типу мають різну струк­туру. Передбачає перевірку знань, вмінь і навичок різних рівнів — від виявлення знання учнями фактичного ма­теріалу, формулювання понять для розкриття системи знань, до творчого застосування їх в нестандартних умо­вах. За такого підходу структура уроку містить: повідом-лення теми, мети і завдання уроку, мотивацію учіння; перевірку знання учнями фактичного матеріалу й основ­них понять; перевірку глибини осмислення учнями знань і ступеня їх узагальнення; застосування учнями знань у стандартних і змінених умовах; перевірку, аналіз і оці­нювання виконаних робіт; підсумки уроку і повідомлен­ня домашнього завдання.
 +
Комбінований урок. Має дві або декілька рівнознач­них освітніх мети, тому його структура змінюється за­лежно від того, які типи уроків і їх структурні елементи поєднують. Наприклад, структура комбінованого уроку-перевірки раніше засвоєного і засвоєння нових знань охоп­лює: повідомлення теми, мети і завдань уроку, мотивацію учіння; перевірку, оцінювання і корекцію раніше засвоє­них знань; відтворення і корекцію опорних знань; сприй­мання, осмислення, узагальнення і систематизацію учня­ми нових знань; підсумки уроку і повідомлення домаш­нього завдання. --[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 16:14, 19 жовтня 2017 (EEST)
 
----
 
----
 
Продовжуємо тему: "Урок як основна форма навчання".
 
Продовжуємо тему: "Урок як основна форма навчання".
Рядок 109: Рядок 138:
  
 
# '''Відповідь:'''
 
# '''Відповідь:'''
 +
Доброго дня! Даю відповідь урок — це «відрізок» навчального процесу, який є закінченим за смислом, у часі й організаційно.
  
 +
2. Існують і інші форми навчання, це  консультації, заліки, індивідуальні заняття, групові,екстернат, семінари, практичні заняття.
 +
 +
3.Я пропоную зберегти урок як форму навчання,але використовувати і інші форми як дистанційне навчання, індивідуальні заняття,консультації,екстернат в окремих випадках.--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 16:43, 19 жовтня 2017 (EEST)
 
----
 
----
 
Доброго дня. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з теми: "Громадянська освіта в системі шкільної освіти".
 
Доброго дня. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з теми: "Громадянська освіта в системі шкільної освіти".
Рядок 117: Рядок 150:
  
 
# '''Відповідь:'''
 
# '''Відповідь:'''
−
----
+
----Доброго дня! Даю відповідь Громадянська освіта базується на тих же загальнопедагогічних і дидактичних принципах, що й освіта в цілому. Проте, превалюючими для неї на даному етапі є:
 +
гуманізм означає пріоритетність ідеї прав і свобод людини, творчий розвиток особистості, виховання людської гідності, поваги до приватної власності, розуміння значущості особистісної автономності; співвіднесення освітніх вимог з можливостями та природними здібностями дитини;
 +
демократичність означає виховання духу соціальної солідарності, справедливості, вміння конструктивно взаємодіяти із суспільством та приймати рішення; передбачає діалогічний характер освіти, суб’єктно-суб’єктні відносини між педагогами і учнями, атмосферу взаємоповаги та довіри у шкільному колективі, учнівське самоврядування, відкритість і зв’язок школи з іншими агентами процесу соціалізації (сім’єю, дитячими і молодіжними громадськими організаціями, засобами масової інформації, церквою тощо);
 +
зв’язок з практичною діяльністю передбачає пріоритетність для системи громадянської освіти навчання і виховання умінь і дій, зорієнтованість учнів на навички соціальної взаємодії, вміння самостійно аналізувати різноманітні ситуації, перш за все у своєму життєвому середовищі, вміння самостійно приймати відповідальні рішення і діяти у правовому полі;
 +
зорієнтованість на позитивні соціальні дії означає цілеспрямованість громадянської освіти на соціальні сподівання учнів, набуття позитивного досвіду соціальних дій, формування позитивного іміджу компетентної громадянськості;
 +
наступність і безперервність означає поетапне, відповідно до вікових особливостей, розширення інформаційного, виховного, інструментального (практичного) обсягу системи освіти для демократії, що бере початок у дошкільному вихованні, включає всі етапи середньої, вищої, професійної освіти, а також освіту для дорослих; передбачає виховання потреби вчитися навичок громадянськості протягом усього життя;
 +
міждисциплінарність означає навчання і виховання громадянськості в процесі вивчення різних навчальних дисциплін; узгодження змісту навчальних програм з метою та завданнями громадянської освіти;
 +
культуровідповідність передбачає врахування у змісті громадянської освіти етнонаціонального, регіонального культурного і звичаєвого контексту, зв’язок шкільного колективу з місцевою громадою, участь у спільних із нею соціальних, культурних, природозахисних акціях;
 +
полікультурність означає наповненість громадянської освіти ідеєю універсальності прав людини, а також ідеєю етнокультурного розмаїття України, Європи, світу, правової рівності національних культур; передбачає виховання особистості на засадах міжетнічної толерантності, поваги до представників інших культур, найперше – в учнівському середовищі; означає практичну реалізацію прав представників української нації, інших етнічних спільнот на розвиток і збереження своєї мови, культурної самобутності у контексті формування української політичної нації;
 +
плюралізм означає виховання поваги до засад політичної, ідеологічної, етнонаціональної, расової різноманітності; уникнення екстремістських поглядів і поведінки у житті шкільного колективу, виховання толерантного ставлення до різних світоглядних, політичних доктрин, релігійних переконань, до діяльності у школі різних молодіжних громадських організацій; виховання усвідомлення неприйнятності будь-якого політичного екстремізму.--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 16:43, 19 жовтня 2017 (EEST)
 
----
 
----
 
Доброго дня. Сьогодні у нас заняття присвячене темі: "Громадянська освіта в системі шкільної освіти".
 
Доброго дня. Сьогодні у нас заняття присвячене темі: "Громадянська освіта в системі шкільної освіти".
Рядок 125: Рядок 167:
  
 
'''Відповідь:'''
 
'''Відповідь:'''
−
----
+
----Доброго дня! Даю відповідь Я вибрала параграф "Український визвольний рух в роки Другої світової війни". В ньому розповідається про еволюцію ОУН-УПА; боротьбу за відновлення Української держави. В підручнику розповідається про внесок націоналістичного руху опору в боротьбі з фашизмом його прагнення проголосити незалежність України. В учнів 11 класу ця тема формує почуття патріотизму, національної гідності, прагнення до свободи і побудови своєї державності. Параграф містить засоби візуалізації:фото подій, героїв, ілюстрації. Матеріал параграфа формує в учнів конкретно-історичний підхід,громадянськість, національну свідомість,демократичні цінності.--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 16:43, 19 жовтня 2017 (EEST)
 
----
 
----
 
Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні ми працюємо над темою: "Оцінювання рівня знань в умовах суспільства знань".  
 
Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні ми працюємо над темою: "Оцінювання рівня знань в умовах суспільства знань".  
Рядок 133: Рядок 175:
  
 
'''Відповідь:'''
 
'''Відповідь:'''
−
----
+
----Доброго дня! даю відповідь Так, тестові завдання актуальні бо дають можливість перевірити на якому рівні учень засвоїв матеріал і допомагають зрозуміти на що потрібно більше звернути увагу. Тестові завдання можна доповнити або замінити іншими методами контролю (усне опитування,письмові роботи,творчі завдання, підготовка презентацій).--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 16:43, 19 жовтня 2017 (EEST)
 
----
 
----
  
Рядок 144: Рядок 186:
  
 
З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:10, 5 вересня 2017 (EEST)
 
З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:10, 5 вересня 2017 (EEST)
 +
----
 +
----
 +
Доброго дня, Валентина Миколаївна. У нас останній тиждень навчання, а Ви не виконали жодне завдання. Вам необхідно їх доопрацювати. Ваш заїзд 24.10.2017 на 9.30. До зустічі.
 +
З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:55, 17 жовтня 2017 (EEST)
 
----
 
----
 
----
 
----
Рядок 151: Рядок 197:
  
 
#Як Ви вважаєте, допомагає чи заважає велика кількість історичних джерел у вивченні історії в загальноосвітніх навчальних закладах?
 
#Як Ви вважаєте, допомагає чи заважає велика кількість історичних джерел у вивченні історії в загальноосвітніх навчальних закладах?
−
 
+
Доброго дня! Даю відповідь Я вважаю,що на уроці історії не можна використовувати велику кількість джерел.--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 15:24, 19 жовтня 2017 (EEST)
 
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:24, 25 травня 2017 (EEST)
 
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:24, 25 травня 2017 (EEST)
  
Рядок 160: Рядок 206:
  
 
#Роль і місце ІКТ на уроках історії та суспільних дисциплін (обгрунтувати позитивні та негативні сторони).  
 
#Роль і місце ІКТ на уроках історії та суспільних дисциплін (обгрунтувати позитивні та негативні сторони).  
 +
Доброго дня! Даю відповідь
  
 +
 +
1.ІКТ це велике досягнення в методиці викладання історії, особливо в можливості перегляду документальних фільмів, слайдів, історичних довідок Негативні: Пошук матеріалу займає багато часу, не завжди є можливість зайти в інтернет, учні скачують з інтернету готову інформацію, а не шукають самостійно джерела.--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 15:24, 19 жовтня 2017 (EEST)
 
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:55, 25 травня 2017 (EEST)
 
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:55, 25 травня 2017 (EEST)
  
Рядок 169: Рядок 218:
  
 
#На вашу думку, які СУЧАСНІ  методи роботи необхідно запропонувати школярам на практичних заняттях з історії, щоб розвивати необхідні компетентності? Відповідь обгрунтуйте. Наведіть власні приклади.
 
#На вашу думку, які СУЧАСНІ  методи роботи необхідно запропонувати школярам на практичних заняттях з історії, щоб розвивати необхідні компетентності? Відповідь обгрунтуйте. Наведіть власні приклади.
−
 
+
Доброго дня! Даю відповідь  Я пропоную школярам на практичних заняттях з історії робити презентації. Проводжу практичне заняття з теми "Демографічні зміни. Повсякденне життя повоєнніх років. Доля жінки". Учні досліджують та аналізують рекомендовану літературу,  статистичні таблиці, шукають інформацію в інтернеті. На основі зібраного матеріалу роблять презентації і демонструють в класі підготовлену та знайдену інформацію. У висновках пов'язують набуті знання з теми. --[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 15:50, 19 жовтня 2017 (EEST)
 
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:25, 15 червня 2017 (EEST)
 
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:25, 15 червня 2017 (EEST)
  
Рядок 180: Рядок 229:
 
#Які компоненти медіа-ресурсів Ви використовуєте на уроках історії? Власні приклади.
 
#Які компоненти медіа-ресурсів Ви використовуєте на уроках історії? Власні приклади.
 
#Переваги і недоліки використання медіа-ресурсів на уроках історії.
 
#Переваги і недоліки використання медіа-ресурсів на уроках історії.
 +
 +
Доброго дня! Даю відповідь на своїх уроках я використовую відеофільми, ілюстрації, тексти, слайди. Переваги:наочність матеріалу, який вивчається. Недоліки: витрачаю багато часу на пошук матеріалу.--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 15:50, 19 жовтня 2017 (EEST)
 
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:54, 15 червня 2017 (EEST)
 
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:54, 15 червня 2017 (EEST)
 +
 +
'''Дискусія:'''
 +
----
 +
----
 +
Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас остання тематична дискусія на тему:"Сучасний учень - це особистість, патріот та  інноватор в умовах Нової української школи".
 +
Проаналізуйте посилання [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/konczepcziya.html Концепція Нової української школи] і давайте поміркуємо:
 +
#Якими ОСОБИСТІСНО-ПРОФЕСІЙНИМИ компетенціями МАЄ вододіти педагог, щоб зацікавити учнів у сучасних соціально-економічних умовах?
 +
#Відповідь обгрунтуйте на прикладі шкільного предмету "Історія".
 +
 +
Доброго дня! Даю відповідь Педагогічна компетентність учителя - це єдність його теоретичної та практичної готовності до здійснення педагогічної діяльності. 1.Знання,володіння інформаційними технологіями,вміння подати учням складну інформацію,щоб викликати інтерес в них.2.Предметна компентність: уміння управляти діяльністю учнів на уроках,володіти увагою,міняти методи роботи.Володіти методами викладання заснованими на педагогіці партнерства-співпраці вчителя та учнів(ігри,проекти,експерименти,групові завдання та інші).Здійснювати індивідуальний підхід,давати навички наукової діяльності.3.Комунікативна.Учитель-друг дитини,проявляти повагу до особистості учня,доброзичливість,довіру у відношеннях,розподілене лідерство,рівність,діалог.4.Соціальна компетентність:вміння жити та працювати з оточуючими. Це знання,вміння та цінності суспільства.Вміння вчитися впродовж життя.5.Особисті якості вчителя: інтелект, доброзичливість, урівноваженість, терпимість, чуйність, людяність, толерантність. Бути прикладом для учнів.--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 15:50, 19 жовтня 2017 (EEST)
 +
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:56, 19 вересня 2017 (EEST)
  
 
'''Дискусія:'''
 
'''Дискусія:'''
Рядок 193: Рядок 255:
 
----
 
----
 
----
 
----
 +
Доброго дня,  Валентина Миколаївна. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань (частина ІІ). [https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfBaPi5bZCK8Qyda4a5EUx8_CcTKoa6JkFE6jwvZpcpX97W5w/viewform Проведення та перевірка модульного контролю - частина ІІ]
 +
 +
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:20, 17 жовтня 2017 (EEST)

Поточна версія на 11:08, 24 жовтня 2017

Інтерактивні практичні заняття

Вітаю Вас, шановні колеги. Сьогодні у нас перше заняття, на якому ми працюємо за темою:"Нормативно-методичне забезпечення". Прошу Вас пройти за посиланням Тема 1. Нормативно-методичне забезпечення.

Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:

  1. Які документи складають нормативно-правову базу суспільствознавчих дисциплін в ЗНЗ?
  2. Які компоненти складають зміст історичної освіти в ЗНЗ? Відповідь обгрунтуйте.

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 11:21, 28 квітня 2017 (EEST)

Ваші відповіді:

  1. Доброго дня! Даю відповідь національна доктрина розвитку освіти, яка визначає мету та пріоритетні напрями державної політики в освітній галузі значна частина яких і стосується шкільної історичної освіти, і реалізується через її зміст.Державний освітній стандарт визначає вимоги до освіченості учнів. Навчальний план – це нормативний документ, на підставі якого формується весь навчальний процес у шкільній освіті.На основі навчального плану формується навчальна програма з історії.--Матузка Валентина Миколаївна (обговорення) 14:30, 20 жовтня 2017 (EEST)
  2. Доброго дня! Даю відповідь Сучасні погляди на його структуру передбачають такі складові: знання, вміння, навички, які відбивають досвід репродуктивної і творчої діяльності, а також емоційно-ціннісних відносин. Відповідно зміст шкільної історичної освіти - один із компонентів процесу навчання історії, певна система історичної інформації, яка засвоюється у вигляді історичних знань, умінь і навичок, в яких особистість засвоює вже відомі способи діяль­ності, досвід творчої пізнавальної діяльності у розв'язанні проблем, що вирішувались людством у минулому, досвід ставлення до світу, до людей, до себе, що може забезпечити емоційно-ціннісний розвиток особистості. Матузка В.М. 14.29 18 жовтня 2017--Матузка Валентина Миколаївна (обговорення) 14:58, 19 жовтня 2017 (EEST)

Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас інтерактивне заняття на тему: "Специфіка методики викладання історії". Прошу проаналізувати посилання Тема 2. Специфіка методики викладання історії.

Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:

  1. Зміст навчання історії в школі це...
  2. Проаналізуйте чинники, що впливають на формування змісту історичної освіти.

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 12:50, 4 травня 2017 (EEST)

Ваші відповіді:

  1. Доброго дня! Даю відповідь 1. є сукупністю змісту всіх курсів історії, що вивчаються сьогодні у 5 – 11 класах загальноосвітніх навчальних закладів. Він формується на основі відбору та структурування фактів і понять історичної науки відповідно до цілей і завдань навчання історії в школі. Методична наука визначає принципи та критерії такого відбору та структурування.
  2. 2.В Україні на формування змісту історичних предметів в

загальноосвітніх навчальних закладах впливають чинники ХХ ст. До них відносяться:  соціально-політичні, серед яких: декларація про державний суверенітет, демократичні перетворення в українському суспільстві, пов’язані із отримання нашою державою незалежності, Помаранчева революція, революція гідності;  законодавчо-правові, що визначаються нормативно-правовими актами в правовому полі освітньої галузі;  культурні, духовно-ідеологічні, пов’язані із станом культури в державі, духовно-моральними цінностями суспільства, ігноруванням потреб розвитку української мови і культури, русифікацією;  освітньо-педагогічні, які характеризували зміни в програмах, підручниках, методичних посібниках загальноосвітніх шкіл. Матузка В.М. 15.01 18 жовтня 2017--Матузка Валентина Миколаївна (обговорення) 14:58, 19 жовтня 2017 (EEST)

Доброго дня. Сьогодні у нас інтерактивне заняття на тему: "Формування предметних компетентностей на уроках історії. Проаналізуйте посилання Тема: "Формування предметних компетентностей"" Після опрацювання відповідної літератури, дайте відповідь на запитання:

  1. Обґрунтуйте взаємозв'язок ключових і предметних компетентностей на уроках історії і суспільствознавчих дисциплін.

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 12:51, 10 травня 2017 (EEST)

Ваші відповіді:

Доброго дня! Даю Відповідь 1. І. Ключові. На підставі міжнародних та національних досліджень в

Україні виокремлено п’ять ключових компетентностей: 1. Уміння вчитися 2. Здоров'язбережувальна компетентність 3. Загальнокультурна (комунікативна) компетентність 4. Соціально-трудова компетентність 5. Інформаційна компетентність Предметні (спеціальні) – більш конкретні стосовно двох перших рівнів, мають детальний опис і можливості формування в рамках навчального предмета (історії). До них належать просторові, хронологічні, інформаційні, логічні, мовленнєві та аксіологічні компетенції. Матузка В.М. 15.10 18 жовтня 2017--Матузка Валентина Миколаївна (обговорення) 14:58, 19 жовтня 2017 (EEST)

Доброго дня, шановні колеги! Сьогодні ми працюємо над темою:"Нормативно-методичне забезпечення". Прошу пройти за посиланням Навчальні програми для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Історія України. Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:

  1. Здобутки і прорахунки програми з історії України для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, яка чинна у 2016/2017 навчальному році.

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 11:26, 19 травня 2017 (EEST)

Ваша відповідь:

Доброго дня! Даю відповідь В програмах 2016-2017 н.р. не було синхронізації вивчення історії України та всесвітньої історії. В програмах 2017-2018 н.р. така синхронізація є, учитель самостійно в межах загальної кількості годин може визначити час для роботи над кожним розділом програми--Матузка Валентина Миколаївна (обговорення) 14:58, 19 жовтня 2017 (EEST)

Шановні колеги! Ми продовжуємо працювати над темою:"Нормативно-методичне забезпечення". Прошу пройти за посиланням Підручники з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:

  1. Які, на Вашу думку, недоліки і переваги має підручник з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів, який є дієвим у 2016/2017 навчальному році? Автор підручника на Ваш вибір.

Запрошую до активного обговорення. --Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 12:57, 19 травня 2017 (EEST)

Ваша відповідь: Доброго дня! Даю відповідь Підручник історія України 8 клас Власов І.У. як для учнів перевантажений подіями, датами; також в ньому немає висновків в кінці параграфа; доцільно підручник доповнити додатком, який би містив хрестоматизацію джерел, атлас, комплект ілюстрацій. Як для вчителя то підручник достатньо ілюстрований, багато термінів і понять які трактуються, є численні історичні документи і запитання до них.--Матузка Валентина Миколаївна (обговорення) 15:04, 19 жовтня 2017 (EEST)

Доброго дня, Валентина Миколаївна. Сьогодні ми опрацьовуємо тему: "Формування предметних та життєвих компетентностей учнів". Прогляньте посилання Формування предметних компетентностей учнів

Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:

  1. На Вашу думку, які компетенції необхідно розвивати на уроках історії та суспільних дисциплін для адаптації молоді в сучасних соціально-економічних умовах?

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 11:01, 29 травня 2017 (EEST)

Ваша відповідь:--Доброго дня! Даю відповідь Для вчителя історії , як і для будь – якого вчителя предметника , важливо виділити і формувати предметні компетенції. О.Пометун та Т.Фрейман перелічили такі предметні компетентності з історії : хронологічну, просторову, інформаційну, мовленнєву , логічну , аксіологічну. --Матузка Валентина Миколаївна (обговорення) 15:11, 19 жовтня 2017 (EEST)

Продовжуємо працювати. Тема: Нетипові форми роботи на уроках історії. Проаналізуйте посилання Нетипові форми роботи на уроках історії

Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:

  1. Проаналізуйте нетипові форми навчання на уроках історії, які існують у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.
  2. Які нетипові форми навчання, Ви використовуєте у своїй роботі?

Запрошую до участі у обговоренні. --Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 12:51, 29 травня 2017 (EEST)

Ваша відповідь:

  1. Доброго дня! Даю Відповідь Нетипові форми навчення: веб-квести, ментальні карти, інфоргафіка, скрайбінг, віртуальні екскурсії, Google maps.--Матузка Валентина Миколаївна (обговорення) 14:29, 20 жовтня 2017 (EEST)
  2. Доброго дня! Даю відповідь Я використовую в своїй діяльності:Уроки змагання, Уроки громадського огляду знань, Уроки комунікативної спрямованості, Театралізовані уроки, Уроки – подорожі, мандрівки, віртуальні екскурсії.--Матузка Валентина Миколаївна (обговорення) 15:11, 19 жовтня 2017 (EEST)

Індивідуальні заняття

Доброго дня, шановні колеги. Звертаю Вашу увагу на те, що Вам необхідно виконати всі завдання з кожного предмету. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з актуальної теми: "Урок як основна форма навчання історії". Проаналізувавши Інтеренет ресурс Тема: Урок як основна форма навчання історії, давайте визначимо:

  1. структуру сучасних уроків історії...
  2. чи має вчитель змогу змінювати таку структуру уроків з історії...
  3. чи дієва така структура уроків у ХХІ ст...

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 12:42, 7 червня 2017 (EEST)

  1. Відповідь:

Доброго дня! Даю відповідь Під поняттям «структура уроку» розуміють побудову уроку: елементи або етапи будови уроку, їх послідовність, взаємозв'язки між ними. 1.Характер елементів структури визначається тими завданнями, які постійно слід вирішувати на уроках певного типу, щоб найбільш раціональним шляхом досягти тих чи інших дидактичних завдань. Характер і послідовність цих завдань залежать від логіки і закономірностей того навчального процесу, який реалізується на уроках певного типу. Зрозуміло, що логіка засвоєння знань відрізняється від логіки засвоєння умінь і навичок, а тому й відрізнятиметься структура уроків відповідних типів. У зв'язку з цим кожний тип уроку має власну структуру. У структурі кожного типу уроку є внутрішня структура кожного етапу (мікроструктура). Вона визначається найдоцільнішим добором методів, прийомів і засобів навчання, необхідних для вирішення поставлених навчальних завдань. Наприклад, етап сприймання й усвідомлення учнями навчального матеріалу може відбуватися на основі лекцій вчителя, проблемного викладу, евристичної бесіди, демонстрування кінофільму, самостійної роботи з підручником, таблиць тощо. Етап осмислення знань — за допомогою ширшої мисленнєвої діяльності учнів: аналізу вивчених матеріалів або здобутих фактів, порівняння, узагальнення, розкриття логічно-наслідкових зв'язків, формування висновків, виконання проблемних завдань тощо.


2.Сьогодні вчитель вільно вибирає структуру уроку. Йому не обов'язково дотримуватися формального поєднання і послідовності етапів уроку. Але при цьому вчитель не може допускати порушення закономірностей пізнавальної діяльності, не враховувати її ефективності. Важливим сучасним положенням є також те, що доцільність тих чи інших типів і структур уроку пропонується оцінювати за кінцевим результатом процесу навчання, а не за структурною досконалістю окремих уроків.

3.Так, традиційна структура уроку дієва і в ХХІ ст.--Матузка Валентина Миколаївна (обговорення) 16:06, 19 жовтня 2017 (EEST)

Продовжуємо тему: "Урок як основна форма навчання".

  1. Давайте проаналізуємо, чи існує взаємозв'язок між типами уроків історії та методами навчання на уроці.
  2. Із власного досвіду наведіть приклади такої взаємодії.

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 11:25, 21 червня 2017 (EEST)

  1. Відповідь:

Доброго дня! Даю відповідь Тип уроку визначає особливості його структури (наяв­ність, послідовність і взаємозв'язок елементів). Одні уроки охоплюють усі елементи структури, інші — тільки деякі. Урок засвоєння нових знань. Засвоєння знань перед­бачає їх сприймання, усвідомлення, осмислення внут­рішніх зв'язків і залежностей в предметах та явищах, запам'ятовування, узагальнення і систематизацію. Урок формування умінь і навичок. В основу форму­вання структури такого уроку покладено дидактичну си­стему вправ і завдань, їх послідовність, яка сприяє до­сягненню освітньої мети. Згідно з логікою процесу засвоєння умінь і навичок урок передбачає: перевірку домашньо­го завдання, актуалізацію і корекцію опорних знань, умінь і навичок; повідомлення учням теми, мети і завдань уро­ку і мотивацію учіння; вивчення нового матеріалу; первинне застосу­вання нових знань; самостійне застосу­вання учнями знань у стандартних ситуаціях; творче пе­ренесення знань і навичок у нові ситуації, підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання. Урок застосування знань, умінь і навичок. Застосу­вання знань полягає в реалізації засвоєного на практиці. Воно є одночасно засобом і метою навчально-виховного процесу. Як засіб навчання набуті знання, уміння і на­вички застосовують на уроках різних типів. Комплексне їх застосування як мету навчання здійснюють на уроці цього типу, який охоплює перевірку домашнього завдан­ня, актуалізацію і корекцію опорних знань, умінь і нави­чок; повідомлення теми, мети й завдань уроку та моти­вацію учіння школярів; осмислення змісту, послідовнос­ті застосування способів виконання дій; самостійне виконання учнями завдань під контролем і за допомогою учителя; звіт учнів про роботу, теоретичне обґрунтуван­ня результатів; підсумки уроку; повідомлення домаш­нього завдання. Урок узагальнення і систематизації знань. Його за­вдання полягає в упорядкуванні та систематизації засвоє­них знань. Воно може мати характер емпіричних узагаль­нень і виражатись у класифікації процесів, відповідних понять. Урок цього типу передбачає розвиток від окремо­го до загального. Його структуру складають: повідомлен­ня теми, мети, завдань уроку та мотивація учіння; від­творення та узагальнення понять і засвоєння відповідної системи знань; узагальнення та систематизація основних теоретичних положень науки і відповідних ідей; підсум­ки уроку і повідомлення домашнього завдання. Урок перевірки і корекції знань, умінь і навичок. Залежно від мети перевірки, змісту навчального матеріа­лу, методів і засобів контролю (диктанти, твори, розв'я­зування задач тощо) уроки цього типу мають різну струк­туру. Передбачає перевірку знань, вмінь і навичок різних рівнів — від виявлення знання учнями фактичного ма­теріалу, формулювання понять для розкриття системи знань, до творчого застосування їх в нестандартних умо­вах. За такого підходу структура уроку містить: повідом-лення теми, мети і завдання уроку, мотивацію учіння; перевірку знання учнями фактичного матеріалу й основ­них понять; перевірку глибини осмислення учнями знань і ступеня їх узагальнення; застосування учнями знань у стандартних і змінених умовах; перевірку, аналіз і оці­нювання виконаних робіт; підсумки уроку і повідомлен­ня домашнього завдання. Комбінований урок. Має дві або декілька рівнознач­них освітніх мети, тому його структура змінюється за­лежно від того, які типи уроків і їх структурні елементи поєднують. Наприклад, структура комбінованого уроку-перевірки раніше засвоєного і засвоєння нових знань охоп­лює: повідомлення теми, мети і завдань уроку, мотивацію учіння; перевірку, оцінювання і корекцію раніше засвоє­них знань; відтворення і корекцію опорних знань; сприй­мання, осмислення, узагальнення і систематизацію учня­ми нових знань; підсумки уроку і повідомлення домаш­нього завдання. --Матузка Валентина Миколаївна (обговорення) 16:14, 19 жовтня 2017 (EEST)

Продовжуємо тему: "Урок як основна форма навчання".

  1. На Вашу думку, чи актуальна на сьогодні така форма навчання як урок?
  2. Можливо є інші актуальні форми навчання на сьогодні?
  3. Запропонуйте сучасну форму навчання в ЗНЗ, яка буде цікавою учням у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 12:55, 21 червня 2017 (EEST)

  1. Відповідь:

Доброго дня! Даю відповідь урок — це «відрізок» навчального процесу, який є закінченим за смислом, у часі й організаційно.

2. Існують і інші форми навчання, це консультації, заліки, індивідуальні заняття, групові,екстернат, семінари, практичні заняття.

3.Я пропоную зберегти урок як форму навчання,але використовувати і інші форми як дистанційне навчання, індивідуальні заняття,консультації,екстернат в окремих випадках.--Матузка Валентина Миколаївна (обговорення) 16:43, 19 жовтня 2017 (EEST)

Доброго дня. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з теми: "Громадянська освіта в системі шкільної освіти". Проаналізуйте основні принципи громадянської освіти та як вони реалізуються на уроках історії. Обґрунтуйте Вашу думку.

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 12:56, 6 вересня 2017 (EEST)

  1. Відповідь:
Доброго дня! Даю відповідь Громадянська освіта базується на тих же загальнопедагогічних і дидактичних принципах, що й освіта в цілому. Проте, превалюючими для неї на даному етапі є:

гуманізм означає пріоритетність ідеї прав і свобод людини, творчий розвиток особистості, виховання людської гідності, поваги до приватної власності, розуміння значущості особистісної автономності; співвіднесення освітніх вимог з можливостями та природними здібностями дитини; демократичність означає виховання духу соціальної солідарності, справедливості, вміння конструктивно взаємодіяти із суспільством та приймати рішення; передбачає діалогічний характер освіти, суб’єктно-суб’єктні відносини між педагогами і учнями, атмосферу взаємоповаги та довіри у шкільному колективі, учнівське самоврядування, відкритість і зв’язок школи з іншими агентами процесу соціалізації (сім’єю, дитячими і молодіжними громадськими організаціями, засобами масової інформації, церквою тощо); зв’язок з практичною діяльністю передбачає пріоритетність для системи громадянської освіти навчання і виховання умінь і дій, зорієнтованість учнів на навички соціальної взаємодії, вміння самостійно аналізувати різноманітні ситуації, перш за все у своєму життєвому середовищі, вміння самостійно приймати відповідальні рішення і діяти у правовому полі; зорієнтованість на позитивні соціальні дії означає цілеспрямованість громадянської освіти на соціальні сподівання учнів, набуття позитивного досвіду соціальних дій, формування позитивного іміджу компетентної громадянськості; наступність і безперервність означає поетапне, відповідно до вікових особливостей, розширення інформаційного, виховного, інструментального (практичного) обсягу системи освіти для демократії, що бере початок у дошкільному вихованні, включає всі етапи середньої, вищої, професійної освіти, а також освіту для дорослих; передбачає виховання потреби вчитися навичок громадянськості протягом усього життя; міждисциплінарність означає навчання і виховання громадянськості в процесі вивчення різних навчальних дисциплін; узгодження змісту навчальних програм з метою та завданнями громадянської освіти; культуровідповідність передбачає врахування у змісті громадянської освіти етнонаціонального, регіонального культурного і звичаєвого контексту, зв’язок шкільного колективу з місцевою громадою, участь у спільних із нею соціальних, культурних, природозахисних акціях; полікультурність означає наповненість громадянської освіти ідеєю універсальності прав людини, а також ідеєю етнокультурного розмаїття України, Європи, світу, правової рівності національних культур; передбачає виховання особистості на засадах міжетнічної толерантності, поваги до представників інших культур, найперше – в учнівському середовищі; означає практичну реалізацію прав представників української нації, інших етнічних спільнот на розвиток і збереження своєї мови, культурної самобутності у контексті формування української політичної нації; плюралізм означає виховання поваги до засад політичної, ідеологічної, етнонаціональної, расової різноманітності; уникнення екстремістських поглядів і поведінки у житті шкільного колективу, виховання толерантного ставлення до різних світоглядних, політичних доктрин, релігійних переконань, до діяльності у школі різних молодіжних громадських організацій; виховання усвідомлення неприйнятності будь-якого політичного екстремізму.--Матузка Валентина Миколаївна (обговорення) 16:43, 19 жовтня 2017 (EEST)

Доброго дня. Сьогодні у нас заняття присвячене темі: "Громадянська освіта в системі шкільної освіти". Проаналізуйте зміст будь-якого параграфа з підручника для основної школи, в змісті якого ґрунтовніше розкриваються основні завдання громадянської освіти. Поділіться своїми результатами, чому Ви обрали саме цю вікову категорію і відповідну тему.

Дякую. --Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 11:23, 11 вересня 2017 (EEST)

Відповідь:

Доброго дня! Даю відповідь Я вибрала параграф "Український визвольний рух в роки Другої світової війни". В ньому розповідається про еволюцію ОУН-УПА; боротьбу за відновлення Української держави. В підручнику розповідається про внесок націоналістичного руху опору в боротьбі з фашизмом його прагнення проголосити незалежність України. В учнів 11 класу ця тема формує почуття патріотизму, національної гідності, прагнення до свободи і побудови своєї державності. Параграф містить засоби візуалізації:фото подій, героїв, ілюстрації. Матеріал параграфа формує в учнів конкретно-історичний підхід,громадянськість, національну свідомість,демократичні цінності.--Матузка Валентина Миколаївна (обговорення) 16:43, 19 жовтня 2017 (EEST)

Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні ми працюємо над темою: "Оцінювання рівня знань в умовах суспільства знань". Давайте поміркуємо: У ХХ ст. на уроках історії основними методами контролю були - усне опитування або контрольна робота. У ХХІ ст. науковці і методисти пропонують - тестові завдання. Як ви вважаєте, чи актуальні на сьогодні тестові завдання, чи їх можна замінити іншими методами контролю. Відповідь обгрунтуйте.

Дякую --Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 12:55, 11 вересня 2017 (EEST)

Відповідь:

Доброго дня! даю відповідь Так, тестові завдання актуальні бо дають можливість перевірити на якому рівні учень засвоїв матеріал і допомагають зрозуміти на що потрібно більше звернути увагу. Тестові завдання можна доповнити або замінити іншими методами контролю (усне опитування,письмові роботи,творчі завдання, підготовка презентацій).--Матузка Валентина Миколаївна (обговорення) 16:43, 19 жовтня 2017 (EEST)

Консультації

Доброго дня шановні колеги. Якщо у Вас є запитання чи незрозумілі деякі моменти нашого он-лайн спілкування, звертайтеся за порадою чи допомогою.

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 11:10, 7 червня 2017 (EEST)

Доброго дня, Валентина Миколаївна! Ми продовжуємо 10-й тиждень навчання. Всього - 16 тижнів. У Вас не виконане жодне завдання. Намагайтеся їх виконати. Якщо Вам щось не зрозуміло, звертайтеся за консультацією.

З повагою --Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 13:10, 5 вересня 2017 (EEST)

Доброго дня, Валентина Миколаївна. У нас останній тиждень навчання, а Ви не виконали жодне завдання. Вам необхідно їх доопрацювати. Ваш заїзд 24.10.2017 на 9.30. До зустічі. З повагою --Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 12:55, 17 жовтня 2017 (EEST)

Тематичні дискусії (Інтернет-семінари)

Доброго дня. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: "Мультиперспективність у вивченні історії як фактор формування критичного мислення". Після перегляду посилання Тема: Новітні досягнення історичної наукидайте відповідь на запитання.

  1. Як Ви вважаєте, допомагає чи заважає велика кількість історичних джерел у вивченні історії в загальноосвітніх навчальних закладах?

Доброго дня! Даю відповідь Я вважаю,що на уроці історії не можна використовувати велику кількість джерел.--Матузка Валентина Миколаївна (обговорення) 15:24, 19 жовтня 2017 (EEST) --Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 11:24, 25 травня 2017 (EEST)

Дискусія:

Ми продовжуємо нашу дискусію. У мене до Вас наступне дискусійне питання:

  1. Роль і місце ІКТ на уроках історії та суспільних дисциплін (обгрунтувати позитивні та негативні сторони).

Доброго дня! Даю відповідь


1.ІКТ це велике досягнення в методиці викладання історії, особливо в можливості перегляду документальних фільмів, слайдів, історичних довідок Негативні: Пошук матеріалу займає багато часу, не завжди є можливість зайти в інтернет, учні скачують з інтернету готову інформацію, а не шукають самостійно джерела.--Матузка Валентина Миколаївна (обговорення) 15:24, 19 жовтня 2017 (EEST) --Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 12:55, 25 травня 2017 (EEST)

Дискусія:

Доброго дня, шановні колеги. Прикро, що ми не маємо можливості активно провести таку форму роботи. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: «Практичні заняття як форма організації навчальної діяльності учнів 8-11 класів».

  1. На вашу думку, які СУЧАСНІ методи роботи необхідно запропонувати школярам на практичних заняттях з історії, щоб розвивати необхідні компетентності? Відповідь обгрунтуйте. Наведіть власні приклади.

Доброго дня! Даю відповідь Я пропоную школярам на практичних заняттях з історії робити презентації. Проводжу практичне заняття з теми "Демографічні зміни. Повсякденне життя повоєнніх років. Доля жінки". Учні досліджують та аналізують рекомендовану літературу, статистичні таблиці, шукають інформацію в інтернеті. На основі зібраного матеріалу роблять презентації і демонструють в класі підготовлену та знайдену інформацію. У висновках пов'язують набуті знання з теми. --Матузка Валентина Миколаївна (обговорення) 15:50, 19 жовтня 2017 (EEST) --Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 11:25, 15 червня 2017 (EEST)

Дискусія:

Доброго дня, шановні колеги. Ми продовжуємо нашу дискусію. Сьогодні у нас тема: "Медіа-ресурси як фактор формування предметних компетентностей учнів у 6-11 класах". Пропоную для обговорення наступні питання:

  1. Які компоненти медіа-ресурсів Ви використовуєте на уроках історії? Власні приклади.
  2. Переваги і недоліки використання медіа-ресурсів на уроках історії.

Доброго дня! Даю відповідь на своїх уроках я використовую відеофільми, ілюстрації, тексти, слайди. Переваги:наочність матеріалу, який вивчається. Недоліки: витрачаю багато часу на пошук матеріалу.--Матузка Валентина Миколаївна (обговорення) 15:50, 19 жовтня 2017 (EEST) --Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 12:54, 15 червня 2017 (EEST)

Дискусія:

Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас остання тематична дискусія на тему:"Сучасний учень - це особистість, патріот та інноватор в умовах Нової української школи". Проаналізуйте посилання Концепція Нової української школи і давайте поміркуємо:

  1. Якими ОСОБИСТІСНО-ПРОФЕСІЙНИМИ компетенціями МАЄ вододіти педагог, щоб зацікавити учнів у сучасних соціально-економічних умовах?
  2. Відповідь обгрунтуйте на прикладі шкільного предмету "Історія".

Доброго дня! Даю відповідь Педагогічна компетентність учителя - це єдність його теоретичної та практичної готовності до здійснення педагогічної діяльності. 1.Знання,володіння інформаційними технологіями,вміння подати учням складну інформацію,щоб викликати інтерес в них.2.Предметна компентність: уміння управляти діяльністю учнів на уроках,володіти увагою,міняти методи роботи.Володіти методами викладання заснованими на педагогіці партнерства-співпраці вчителя та учнів(ігри,проекти,експерименти,групові завдання та інші).Здійснювати індивідуальний підхід,давати навички наукової діяльності.3.Комунікативна.Учитель-друг дитини,проявляти повагу до особистості учня,доброзичливість,довіру у відношеннях,розподілене лідерство,рівність,діалог.4.Соціальна компетентність:вміння жити та працювати з оточуючими. Це знання,вміння та цінності суспільства.Вміння вчитися впродовж життя.5.Особисті якості вчителя: інтелект, доброзичливість, урівноваженість, терпимість, чуйність, людяність, толерантність. Бути прикладом для учнів.--Матузка Валентина Миколаївна (обговорення) 15:50, 19 жовтня 2017 (EEST) --Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 12:56, 19 вересня 2017 (EEST)

Дискусія:

Проведення та перевірка модульного контролю

Доброго дня, шановні колеги. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань. Проведення та перевірка модульного контролю

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 12:55, 13 червня 2017 (EEST)

Доброго дня, Валентина Миколаївна. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань (частина ІІ). Проведення та перевірка модульного контролю - частина ІІ

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 11:20, 17 жовтня 2017 (EEST)

Отримано з http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=Теорія_та_методика_фахової_дисципліни_Матузка_В.М.&oldid=246878