Відмінності між версіями «Попов Павло Миколайович»
(→Ким є персона, про яку створюється стаття) |
(→Автор статті(посилання на сторінку користувача)) |
||
| (не показані 20 проміжних версій 2 учасників) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | + | ==Прізвище ім'я по батькові== | |
Попов Павло Миколайович | Попов Павло Миколайович | ||
| Рядок 7: | Рядок 7: | ||
== Фотографія особи == | == Фотографія особи == | ||
| + | |||
| + | [[Файл:Попов П.М..jpg|300px|thumb|center]] | ||
==Біографія особи== | ==Біографія особи== | ||
| + | Народився 28 липня 1890 року у селі Черепівка Путивльського повіту Курської губернії. | ||
| + | |||
| + | [[Файл:WP 20171017 12 48 28 Pro.jpg|300px|thumb|right]] | ||
| + | |||
| + | Після закінчення церковно-парафіяльної школи та Рильського духовного училища батько відвозить на навчання свого старшого сина до Курської духовної семінарії, яку він успішно закінчує. А також там він навчається у художній школі. Не забажавши стати духовною особою, Павло Миколайович мріє про подальше навчання і від`їздить задля цього до Варшавського університету. Але за участь у студентських виступах у день смерті Л.М.Толстого, восени 1910 року, він був виключений з університету. Далі навчання Павло Миколайович продовжує у Київському університеті імені Володимира Великого на філологічному факультеті, який закінчує у 1916 році. Далі - аспірантура при університеті та Академії наук України. У 1920-1922 рр. він склав іспит на вчений ступінь магістра російської, української та слов`янської філології. У 1920-1923 рр. Павло Миколайович працював народним учителем у Черепівській школі та волосним інструктором освіти при Черепівській волості. | ||
| + | |||
| + | [[Файл:WP 20171017 12 48 21 Pro.jpg|300px|thumb|right]] | ||
| + | |||
| + | Потім розпочинає наукову діяльність в Академії наук України, а з 1934 року - і як професор Київського університету, яку продовжував до кінця життя. 1939 року П.М.Попов був обраний членом-кореспондентом АН УРСР. Згодом здобув учений ступінь доктора філологічних наук. | ||
| + | У 30-тих роках Попов доклав багато зусиль до складання програм викладання фольклору у вищій школі, був автором та редактором підручників, посібників і хрестоматій з літератури та фольклору для вищих навчальних закладів. Історія української фольклористики, вивчення української та східно-словянських літератур, питання міжнаціональних літературних і культурних зв`язків - теми над якими працював вчений все своє життя. П.М.Попов - автор статей і розвідок з історії книги та книгодрукування. Загальновизнані заслуги вченого в країнському мистецтвознавстві. Наукова спадщина Попова охоплює понад 300 цінних досліджень з різних галузей української науки. | ||
| + | |||
| + | [[Файл:WP 20171017 12 48 51 Pro.jpg|300px|thumb|right]] | ||
| + | |||
| + | Вченим також розроблені програми про способи збирання фольклорного матеріалу та багато чого іншого, що нараховує тисячі сторінок. Зокрема про історію с.Черепівка, навколишніх сіл і в цілому Путивльського повіту, шкіл та публічної бібліотеки, церков, записи про життя конкретних поміщиків, а також революційні події 1905, 1917 рр. у с.Черепівка. Крім того, ці історичні записи збагачені власними малюнками вченого та десятками фотографій. | ||
| + | Ось неповний перелік зібрань, зроблених ученим, які зберігаються в архівах Інституту рукопису: | ||
| + | - фольклорні записи до історії с.Черепівка 1923, 1925, 1926 рр. | ||
| + | - записи загадок, які розповіли учні першого загону Черепівського початкового першого училища, 1921р. (43 стор.) | ||
| + | - "Культ кабана", фольклорні записи, зроблені в с.Орлівка Путивльського повіту Курської губернії, 1926-1927рр. | ||
| + | - фольклорні записи про Марка багатого, зроблені у с.Черепівка 1917, 1921, 1923, 1929 рр. (19 стор.) | ||
| + | - записи про народного месника Гаркушу, зроблені у с.Черепівка 1917, 1921, 1923, 1929 рр. (18 стор.) | ||
| + | -фольклорні записи до історії с.Черепівка, 1923, 1925-1926 рр. (27 стор.) | ||
| + | записи казок, легенд, оповідань, зроблені на Путивльщині під час подорожі 1925 року (150 стор.) | ||
| + | записи про Куманів, зроблену в с.Черепівка | ||
| + | - замітки до малюнків учнів "Українське весілля с.Черепівка" і збережено 125 дитячих малюнків. | ||
| + | Помер П.М.Попов 4 квітні 1971 року. Похований в Києві. | ||
| + | |||
| + | [[Файл:По в вінку.jpg|300px|thumb|right]] | ||
| + | |||
==Нагороди== | ==Нагороди== | ||
| + | Заслуги П.М.Попова в розвитку науки, вихованні педагогічних і наукових кадрів були високо оцінені громадськістю й урядом. Численні праці вченого удосконалювалися не раз урядових і академічних премій. Багатолітня наукова, педагогічна й громадська діяльність Павла Миколайовича Попова - перекрасний взірець невтомної відданої роботи вченого-патріота, який свої знання, енергію, сили цілком і до кінця віддавав науці, освіти, культурі. | ||
| + | |||
==Увічнення пам'яті== | ==Увічнення пам'яті== | ||
| + | Вдячні земляки на фасаді земської школи, побудованої в 1870 році відкрили меморіальну дошку на честь Попова П.М. | ||
| + | |||
==Література== | ==Література== | ||
| + | Буринськи краєзнавчий вісник випуск 1 (2010 рік) | ||
| + | Спогади П.Охріменка - заслужений працівник народної освіти Української РСР, доктор філологічних наук, професор Сумського педінституту ім. А.С.Макаренка. | ||
| + | Стаття О.М.Капітоненка - голови фундації ім. Давида Бурлюка "Його хвилювала історія рідної Черепівки" | ||
| + | |||
==Посилання== | ==Посилання== | ||
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')== | ==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')== | ||
| + | [[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] | ||
[[Категорія:Історія регіону в персоналіях]] | [[Категорія:Історія регіону в персоналіях]] | ||
Поточна версія на 10:24, 25 жовтня 2017
Зміст
Прізвище ім'я по батькові
Попов Павло Миколайович
Ким є персона, про яку створюється стаття
Український літературознавець, мистецтвознавець, фольклорист.
Фотографія особи
Біографія особи
Народився 28 липня 1890 року у селі Черепівка Путивльського повіту Курської губернії.
Після закінчення церковно-парафіяльної школи та Рильського духовного училища батько відвозить на навчання свого старшого сина до Курської духовної семінарії, яку він успішно закінчує. А також там він навчається у художній школі. Не забажавши стати духовною особою, Павло Миколайович мріє про подальше навчання і від`їздить задля цього до Варшавського університету. Але за участь у студентських виступах у день смерті Л.М.Толстого, восени 1910 року, він був виключений з університету. Далі навчання Павло Миколайович продовжує у Київському університеті імені Володимира Великого на філологічному факультеті, який закінчує у 1916 році. Далі - аспірантура при університеті та Академії наук України. У 1920-1922 рр. він склав іспит на вчений ступінь магістра російської, української та слов`янської філології. У 1920-1923 рр. Павло Миколайович працював народним учителем у Черепівській школі та волосним інструктором освіти при Черепівській волості.
Потім розпочинає наукову діяльність в Академії наук України, а з 1934 року - і як професор Київського університету, яку продовжував до кінця життя. 1939 року П.М.Попов був обраний членом-кореспондентом АН УРСР. Згодом здобув учений ступінь доктора філологічних наук. У 30-тих роках Попов доклав багато зусиль до складання програм викладання фольклору у вищій школі, був автором та редактором підручників, посібників і хрестоматій з літератури та фольклору для вищих навчальних закладів. Історія української фольклористики, вивчення української та східно-словянських літератур, питання міжнаціональних літературних і культурних зв`язків - теми над якими працював вчений все своє життя. П.М.Попов - автор статей і розвідок з історії книги та книгодрукування. Загальновизнані заслуги вченого в країнському мистецтвознавстві. Наукова спадщина Попова охоплює понад 300 цінних досліджень з різних галузей української науки.
Вченим також розроблені програми про способи збирання фольклорного матеріалу та багато чого іншого, що нараховує тисячі сторінок. Зокрема про історію с.Черепівка, навколишніх сіл і в цілому Путивльського повіту, шкіл та публічної бібліотеки, церков, записи про життя конкретних поміщиків, а також революційні події 1905, 1917 рр. у с.Черепівка. Крім того, ці історичні записи збагачені власними малюнками вченого та десятками фотографій. Ось неповний перелік зібрань, зроблених ученим, які зберігаються в архівах Інституту рукопису: - фольклорні записи до історії с.Черепівка 1923, 1925, 1926 рр. - записи загадок, які розповіли учні першого загону Черепівського початкового першого училища, 1921р. (43 стор.) - "Культ кабана", фольклорні записи, зроблені в с.Орлівка Путивльського повіту Курської губернії, 1926-1927рр. - фольклорні записи про Марка багатого, зроблені у с.Черепівка 1917, 1921, 1923, 1929 рр. (19 стор.) - записи про народного месника Гаркушу, зроблені у с.Черепівка 1917, 1921, 1923, 1929 рр. (18 стор.) -фольклорні записи до історії с.Черепівка, 1923, 1925-1926 рр. (27 стор.) записи казок, легенд, оповідань, зроблені на Путивльщині під час подорожі 1925 року (150 стор.) записи про Куманів, зроблену в с.Черепівка - замітки до малюнків учнів "Українське весілля с.Черепівка" і збережено 125 дитячих малюнків. Помер П.М.Попов 4 квітні 1971 року. Похований в Києві.
Нагороди
Заслуги П.М.Попова в розвитку науки, вихованні педагогічних і наукових кадрів були високо оцінені громадськістю й урядом. Численні праці вченого удосконалювалися не раз урядових і академічних премій. Багатолітня наукова, педагогічна й громадська діяльність Павла Миколайовича Попова - перекрасний взірець невтомної відданої роботи вченого-патріота, який свої знання, енергію, сили цілком і до кінця віддавав науці, освіти, культурі.
Увічнення пам'яті
Вдячні земляки на фасаді земської школи, побудованої в 1870 році відкрили меморіальну дошку на честь Попова П.М.
Література
Буринськи краєзнавчий вісник випуск 1 (2010 рік) Спогади П.Охріменка - заслужений працівник народної освіти Української РСР, доктор філологічних наук, професор Сумського педінституту ім. А.С.Макаренка. Стаття О.М.Капітоненка - голови фундації ім. Давида Бурлюка "Його хвилювала історія рідної Черепівки"
