Відмінності між версіями «Історія м. Шостка»
(→Література) |
(→Джерела) |
||
Рядок 190: | Рядок 190: | ||
==Примітки та посилання== | ==Примітки та посилання== | ||
==Джерела== | ==Джерела== | ||
− | 1. Хутір Шостка та інші поселення краю в історичних документах від 1551 року.Збірник документів.-упорядник: В.Д. Кириєвський. Шостка,2003. | + | 1.Книга Скорботи України.Сумська область.Том 2.-Суми,Мрія-1.ЛТД,2003,с.5-23,484-565 |
+ | 2.Пустовойтов В.Ф.,Бугримов В.Л.,Горбач Ю.І.(редколегія-Войтеховський О.Л.,Медведь М.М.,Мозговий І.Ф. та інші). Шосткинщина в період Великої Вітчизняної війни.1941-1945.Збірник документів та матеріалів.-Шостка,1995 | ||
+ | 3.Пустовойтов В.Ф.,Бугримов В.Л.,Горбач Ю.І. Книга Пам'яті України.Сумська область.-Суми,Мрія /ЛТД,1997,с.10-31,35-44. | ||
+ | 4. Хутір Шостка та інші поселення краю в історичних документах від 1551 року.Збірник документів.-упорядник: В.Д. Кириєвський. Шостка,2003. | ||
==Література== | ==Література== |
Версія за 21:15, 27 березня 2015
Зміст
- 1 Назва
- 2 Географія
- 3 Історія
- 4 Населення
- 5 Органи влади
- 6 Економіка
- 7 Медицина
- 8 Освіта
- 9 Культура
- 10 Спорт
- 11 Пам'ятки архітектури, історії та культури
- 12 Персоналії
- 13 ЗМІ
- 14 Пошта, зв'язок, банківська сфера
- 15 Цікаві факти
- 16 Фотогалерея
- 17 Примітки та посилання
- 18 Джерела
- 19 Література
- 20 Ресурси інтернету
- 21 Автор статті(посилання на сторінку користувача)
Назва
Місто Шостка.
Чому місто шостка має саме таку назву і чому? Краєзнавці .дослідники пробували дослідити, висували різні версії,але залишається питання відкритим та цікавим.У лютому 1989 році на сторінках газети "Советское Полесье" відомий краєзнавець В.Терлецький у статті " Живая и мертвая вода"(№26 від 14.02.1989р.)започаткував жваву дискусію до ювілею міста за темою: " Так звідки ж пішла "Шостка"?".Він,як і майже всі краєзнавці та фахівці-географи,історики розкритикували і визначили як помилкову офіційну версію радянської історіографії про те,що назва міста Шостки походить від річки Шостка- шостої притоки р.Десна.З'ясувалось,що дійсно наша річка не є шостою притокою р.Десни.Це вже сьогодні факт бесперечний. В дискусії були названі різні версії назви міста.еле без серйозних доказів.Назва міста походить від слів "шест","шест кинь"(!),шестка(човен" шлюпка"),"шестерні махи"(млини),призвіща Шостак," шеститка",та інші версії,припущення.Еле проблема з походженням назви міста залишилася. У 2003 році з'являється наша теорія(а не версія)про походження назви міста Шостка.Ми( Л.Ю Двоскін, В.М.Вридник,С.І.Грива) вважаємо цю теорію більш правильною і доказовою.
Назву місту, безумовно , дала річка з такою ж самою,або схожею назвою.У ХVI столітті наша річка називалася " Шестка".Ця назва річки згадується в історичному документі,Жалуваній грамоті Московського Великого князя ІванаIV Васильовича (Грозного) Спасо-ПРеображенському Новгород-Сіверському монастирю на земельні угіддя від 1551 року,яка підтверджувала ще одну, таку ж саму грамоту,раніше надану монастирю його батьком Василем III.В грамотах згадується річка наша ічітко називається "....да по реку да по Шестку до устья.....".Отже річка називалася тільки Шестка, і вірогідно вже на прикінці XV-на початку XVIст. Під час перебування в краї польської шляхти зберіглася в джерелах польська назва річки - Шустця". Саме така назва слова-"Шестка", без великих змін в слові (крім голосної "О" ,що замінила в назві голосну букву "Е") ідала назву першому поселенню на річці нашого краю.
Ще один сильний аргумент : відомо ,що старослов'янська назва білої красивої весняної квітки,яка дуже поширена в нашій місцевості-це Конвалії звичайної(ландиш)- також "Шестка".Конвалія звичайна росла у великій кількості біля річки.можливо в давнину і назвали сіверянські племена річку за назвою цієї квітки,яка має сильні лікувальні властивості. Згодом, назва місцевості та поселення із" Шестка" ,за законом чергування голосних,законом милозвучності в українській мовізмінилося на "Шостка" і закріпилося назавжди.
Таким чином, ми і вважаємо,що назва міста Шостки походить від слова шестка( в XVIстю так називали нашу річку),що означає -конвалія звичайна,ландиш,де є по шість білих дзвіночків.......
Отже Шостка- це Конвалія: біла, пахуча,корисна,красива,весняна, травнева квітка давніх слов'ян-сіверян- символ міста Шостки. До речі, саме жінки почитали цю квітку з давнини, і саме вони ,вірогідніше,і назвали місцевість з річкою Шесткою.
Географія
Розташування
Місто Шостка знаходиться на березі річки Шостка, притока Десни. Місто розташоване в 209 км на північ від обласного центру на залізничній колії Новгород-Сіверський — Шостка — Воронізька — Київ і автомагістралі Харків — Суми — Новгород-Сіверський. Через місто проходять автомобільні дороги Т 1908, Т 1912, Т 2502, Р65 і залізниця (станція Шостка).Шостка-це північна Україна,місцевість називається Полісся,історична назва краю-Сіверщина,від назви східнослов'янського племені-сіверяни,що заселили наш край вже у 7-9-х століттях.
КЛІМАТ: За дослідженнями вчених,клімат нашого краю помірно-континентальний,тому, що вся Сумщина розташована на помірній відстані від Атлантичного океану.Щорічно на території нашого краю пануютьяк вологі,так і сухі повітряні маси.Вологе повітря поступає до нас з Атлантики,а сухе повітря доходить з глибин степів Азії.,засушливого континенту.Вітри з Атлантики приносять взимку тепле повітря і таяння снігу,а влітку холодну дощову погоду.Континентальне повітря взимку приносить взимку морозну,безхмарну погоду,а влітку це повітря несе нам сухі та спекотні дні,що іноді призводить до суховіїв та посух. В цілому наш клімат помірно теплий та вологий.Температура липня в середньому складає близько +19-20градусів за Цельсієім,вліткучасто йдуть дощі.Зима у нас досить довга,але порівняно неморозна.тепла іноді.Середня температура січня -7-10 градусів нижче нуля за Цельсієм.Морози часто змінюються потеплінням.Сніговий покрив неглибокий-до 20см.Опади випадають переважно у вигляді дощу та снігу.На рік в середньому припадає 600 мм.опадів.
В різні пори року в нашому краї спостерігаються несприятливікліматичніявища:грози,бурани,тумани,ожеледиці,град,хуртовини,суховії,приморозки навесні та восени.Таким чином,цей помірно-континентальний клімат сприяє життю населення та господарський діяльності з найдавніших часів історії нашого краю.
Ґрунти, рослинний і тваринний світ
Грунти нашого краю різні Під пологом наших змішаних лісів існують дерново-підзолисті грунти,які утворені на піщаних породах.Вони сипучі і добре пропускають воду.Верхній шар цього грунту має сіре забарвлення і нагадує попил золи.Якщо внести мінеральні та органічні добрива , то ці грунти стають родючими Незначну територію нашого краю займаютьлучно-болотні та торфово-болотні грунти. Найбільше богатство нашого краю це- ліси: змішані,соснові,дубово-соснові.Окремими ділянками зустрічаються чисті соснові ліси (бори),березові та вільхови гаї,рідше,на півночі,природні ялинники.На зволожених місцях ростуть верба,тополя,горобина.Поруч з великими деревами, такими як,сосна,ялинка,тополь,береза,ясен,дуб,клен,та кущами(ліщина,бузина,калина та інші) зустрічаються ягідні напівкущі:чорниця,брусниця,журавлина.Рослинність мішаних лісів ще називають Сумським Поліссям. Тварини,як і рослини населяють ліси,луки,поля і водойми.На Сумщині вцілому мешкають більш як 350 видів тварин.В лісах нашого краю водяться копитні:лосі,дикі кабани,козулі,місцями зубр,плямистий олень,які занесені в Червону книгу України.Живуть також вовки,куниці,барсуки;зайці,лисиці,білки,їжаки є повсюдно.У лісових водоймах хутрові: бобри,видри,ондатри. Світ птахів Сумщини нараховує близько 240 видів.У старих лісах нашого Полісся є глухарі,тетеруки,сови,пугач та багато інших.На луках,болотах,берегах водойм водяться чайки,кулики,дикі качки,деркачі.Є і хижаки:яструби,коршуни.Різноманітний та багатий рослиннийі тваринний світ нашого краю.
Історія
Давні часи
На території міста Шостка поселення давніх людей невідомі вченим.Існує загальноприйнятий факт радянської історіографії,що на території нашого міста були глухі великі ліси,болота,озера,річки.І тільки в слов'янську добу на території міста Шостка можливоіснували поселення сіверян.Хоча треба відмітити цікаві факти,які дослідив краєзнавець В.Кириєвський.На його думку біля берегів нашої річки,на північній частині сучасної Шостки існувало поселення племен зарубінецької археологічної культури в період близько II-III ст. н.е.Їх приваблювали тут ліс,укриття,умови полювання та особливо чисті води в цьому краї.Ще одна версія краєзнавця припускає,що по річці Шостка,в районі заводів,де сучасне штучне озеро Галенковка,можливо біля річки сучасної Локотка жили у Vст.н.е. слов'янські племена Колочинської археологічної культури.Тільки широкі археологічні розкопки та наукові дослідження можуть підтвердити або відкинути ці версії. Але біля Шостки,біля сучасних сел нашого краю існували давні поселення різних епох.В селищі Вороніж відомо поселення первісних людей епохи пізнього палеоліту,близько 15 тисях років тому.Тут археологи знайшли кремнієві знаряддя праці,залишки кісток...Можливо,це поселення пов'язано з Мізинською стоянкою на березі Десни(20 тисяч років тому).Це перше найдавніше поселення давніх людей на території сучасної Сумщини.В селищі Вороніж були знайдені також поселення доби бронзи,скифських часів,слов'янського періоду VII-VIII ст. н.е.Відомий ще і великий курганний могільник епохи Київської Русі. В інших села теж були зроблені знахідки археологів,що свідчит про те,що в нашому краї жили люди з найдавніших часів. В селах Івот, Бензики, Вовна,Дубрівка, Чапліївка,Тиманівка,Пирогівка знайдені залишки поселень епохи неоліту V-го тис.до н.е.; в с.с. Клишки,Вовна,Собичево відомо про знайдені археологами ще за радянські часи знаряддя праці епохи бронзи,слов'янський могильник в с.Пирогівка перших віків н.е. За добу Київської Русі відомі два селища-с.Вороніж( яке вперше згадується у 1177 році В Іпат'євському літопису) та с. Собич.За дослідженнями місцевих краєзнавців тут жили сіверяни,займалися землеробством та скотарством,мисливством... У XIII ст.,в добу монгольської навали та панування Золотої Орди, війська хана Батия зруйнували всі селища та ці два великих городища у 1239 році.Але .можливо,це сталося пізніше,після відмови мешканців пройти перепис баскаків і сплатити їм данину.І тоді каральні загони монголів спалили ,зруйнували ці поселення-городища,частина жителів загинула,частина втікла в ліси. До речі, треба відмитити, що жителі с.Вороніж переселялися на річку , яка зараз в сучасній Росії називається Вороніж і вже приблизно у XVI cт.засновують тут своє поселення з назвою Вороніж. Таким чином,сучасне російське місто Вороніж,його назва, походження,заснування пов'язано з нашими переселенцями із селища Вороніж,що біля Шостки.Цей факт є доказаним ще за радянські часи краєзнацем М. Андрєєвим . У XIV-XVст. територія нашого краю, Щосткинщина, входить до складу Великого князівства Литовського.В деяких місцях краю стояли гарнізони військ литовської піхоти.тому що з кінця XV ст. між Литвою та Московією йшли війни,в тому числі за українські землі,особливо прикордонні Чернігово-Сіверські,куди входив і наш край.
Новий час
у 1501-1503 р.р. внаслідок війни Московії з Великим князівством Литовським наш край у складі Чернігово-Сіверських земель України приєднала до себе Велике Московське князівство.Почався московський період в історії нашого краю,який тривав до початку XVIIстоліття.В першій половині XVIст. виникають села Івот,Лушники,Погрібки,Собич,Собичево,Пироговка,а в кінці XVI - на поч. XVII cт.в краї створюються Локотки,Чапліївка,Клишки та інші населені пункти. Важливу роль в заселенні та опануванні нашого краю зіграло українське козацтво.,зокрема і Запорозька Січ.Це було пов'язано з виробництвом пороху на Шосткинщині та війнами козаків з Кримом та Москвою,повстаннями українських селян та козаків проти польської шляхти і магнатів.Московський уряд будує тут свої складні лінії оборони,що проходили і по території нашого краю. У 1618 році після війни та Деулінського перемир'я між Москвою та Польщею наш край у складі Чернігово-Сіверщини опинився вже під владою Речі Посполитої до 1648 року. Велику роль в опануванні нашого краю зіграв польський шляхтич,Новгород-Сіверський староста О.Пясочинський,якийсприяв заселенню та господарському підйому в краї,але проводив польську політику,що визивало незадоволення та опір українців.В першій половині XVIIст. з'являються с.Вороніж,Каліївка,Глазово,Вовна,Дубрівка,Богданівка,пізніше,у 60-х- 70-х- р.р.с.Преображенське(Ображіївка сьогодні),с.Маков та інші. У 1648-1657- ті роки під час Національно-визвольної війни та революції українського народу проти Речі Посполитоїпід проводом Б.Хмельницького козацтво та селяни нашого краю брало активну участь в усіх подіях війни та постачало порох українськім військам. У 1654 році була створена Воронізька сотня Ніжинського козацького полку Війська Запорозького(Гетьманщини),як адміністративний центр округи з підпорядкуванням більшості сел нашого краю. З 1651 року .після невдачів Берестейської битві та Білоцерківського договіру України та Польщі,маса розчарованих селян і козаків Правобережжя,Подолії,Брацлавщини,Київщини стали переселятися на Лівобережжя,Сіверщину.зокрема і в наш край,заселили Слобожанщину. Під час війни Польщі проти Московії у 1663-11664 р.р. польська армія короля Яна КазиміраIII з полками правобережного гетьмана П.Тетері вдердася на Лівобережну Україну,вела бої, в боях та обороні Глухова від польської армії брали участь козаки Воронізької сотні Ніжинського полку,а в січні -лютому були бої і в землях нашого краю.В народній пам'яті про ці події та місця біля с.Ображиївка залишилася згадка як про " Червоний шлях". У 1660-х -1670-х р.р. ув Шостці розвивається приватне порохове виробництво, ростуть млини,виростає вже велике поселення на річці Шестка з селянами та козаками,які тут проживають постійно.Універсали гетьманів Лівобережної України І.Самойловича(1676р.) та І.Мазепи(1687р.та 1688р.) сприяли зростанню господарства та заселенню поселенню Шостка.Ми вважаємо,і небезпідставно, що містечко Шостка з'явилося саме в цей час,приблизно в середині(можливо в першій треті) XVII століття, раніше побудованого у XVIIIст.заводу. На річці Шестка вже наприкінці XVIст. існував козацько-селянський великий хутір,на млинах якого виоробляли для потреб війни чорний димний порох.Тому, дата заснування міста Шостка, як поселення знаходиться в площині подій історії XVI- XVII ст.і ніяк не у зв'язку побудовою порохового заводу царським урядом Російської імперії у !739 році. Події північної війни(1700-1721р.р.) між Швецією та Росією торкнулися і нашого краю;на річці Десна шведи та росіяни зустрілися в бою за спробу оволодіти переправою. зараз є місце ,яке зветься за с.Пироговка "Петровські редути".шведські та російські війська були в с.с. Собич,Вороніж,Чапліївка.В с.Погрібки знаходилась штаб-квартира царя ПетраI,звідки він дав наказ кн.Меньшикову зруйнувати столицю Гетьманщини м.Батурин, в кінці листопада 1708 року. У 1702 році був заснован храм на честь св'ященномученика Харлампія,і покровителем храму став генеральний осавул Антон Гамалія.Виникає слободка біля храму.За підтримки І.Мазепи ці володіння були передані родині І.Скоропадського,з 1709р. гетьмана лівобережної України.Але ім'я А.Гамалія назавжди залишилося за храмом і слободкою. у 1711-1714р.р. Указами царського уряду в Шостці організовано прийом селітри.
У 1737р.Сенат наказав Малоросійській військовій канцеляріїналагодитивиробництво пороху для армії.Організуватипорохове виробництво доручалося майору Постельному(Постельникову).
7 грудня 1738 року вийшов Указ Сенату графу П.Румянцеву створити на річці Шостка другий пороховийзавод.В серпні 1739р. пороховий казенний завод був збудований та почав свою роботу. Але у 1764р. він був закритий і відновив свою діяльність тільки у 1771році.Це було пов'язано з першим поділом Польщі у 1772 р. та російсько-турецькою війною 1768-1774 р.р.До кінця XVIII ст. створюється і майбутній посад шостка із солдат .робітників ,службовців заводу та їх родин.Окреслила територію Шостки т.зв. " квадратная верста".у 1772р. тут проживало біля заводу близько 51 людина,а у 1892 році вже 5386 чоловік. Під час російсько-французської війни 1812 року Шосткинський пороховий завод безперебійно постачав арміїРосії порох,набої ,за що після вигнання військ Наполеона всі робітники та керівники і службовці заводу отримали подяку від головнокомандуючого російської армії М.Кутузова та премію. Великий вклад в розвиток заводу і Шостки в 20-х 30-х р.р. зробив командир заводу генерал-лейтенант В.В.Гербель,який 17 років керував цим підприємством.При ньому Шостка перетворилася в красиве та своєрідне військове містечко із зеленими скверами,тихими і охайними вуличками,де росли троянди.як на вул.Садова біля управління заводу на вул.Садова(зараз вул.Леніна). У 1853-1856 р.р. підчас Кримської війни завод напружено працював ,постачаючи порох російській армії в Криму.Наслідком подій війни
стала потреба проведення реформ та переобладння новою технікою пороховий завод.
За указом царського уряду і у зв'язку з існуванням у нашому краї певних передумов, у 1848 році був побудований новий воєнний завод - перший в Україні та другий в Російській імперії-капсюльне підприємство (зараз завод " Імпульс").21 липня 1848 року завод почав роботу.А вже під час Кримської війни(1853-1856р.р.) капсюльний завод Шостки виробив 50 млн. штук капсюлів.Після поразки в цій війні російській уряд почав інспекції воєнних заводів і проведення реформ.У 80-х 90-х роках завод став більш потужним, це показала російсько-турецька війна 1877-1878р.р.,коли завод постачав російської армії на Балканах свою продукцію. Створення військових блоків в Європі: Троїстого союзу( Німеччина,Австро-Угорщина,Італія) , та початком оформлення блоку країн майбутньої Антанти(Великобританія,Франція,Росія) починається гонка озброєньна континенті ,який готувався до світової війни,що і стало наслідком інженерно-технічних військових перетворень на двох оборонних заводах Шостки ,їх збільшенню, впровадженню нових технологій ї механізації.капсюльний завод вже у кінці XIXст. став великим і важливим в усій Російській імперії.Біля заводу виникла слободка " Капсюль" ,де жили робітники.службовці.солдати й чини і їта керівники заводу.Будинки,бараки.пральня.лазарет,лазня,церква-Собор Пресвятої Богородиці.головна вулиця була названа на честь першого директору капсюльного заводу Ф.Д.Петерсона.Так створюється західна частина Шостки -сучасний " поселок ім.В.Куйбышева". В кінці XIXст. Шосткинщина входила в бурхливу Новітню історію.
Новітній період
Населення
Населення нашого краюз давнини формувалося з різних районів України, Росії,Білорусі,Польщі, Криму,Болгарії та інших місць,країн,регіонів. В давні часи край був заселений племенами бронзвої епохи, пізніше племенами зарубинецької, колочинської археологічних культур.У VIII-IXст. край заселили східнослов'янські племена сіверян,які і дали назву Сіверщина нашому Поліссю.це були землероби,ремісники,також торгівці. В нові часи край заселяли козаки,селяни та ремісники з Правобережжя України,з Великого князівства Московського,особливо за часів Великої Смути кінця XVI- поч.XVIIст.Край заселявся різним народом. У XVIII- XIX ст. з побудовою двох воєнних державних заводів Шостка заселяється планомірно солдатами, службовцями,чиновниками,їх родинами. Це особливість формування населення Шостки,як "збірної чаши", "котла народів" з різних країв;сільське населення залишалося автохтонним,хоча теж було багато переселенців з інших сел,селищ,містечок. З розвитком капіталізму збільшується приток найманих робітників на заводи,на сільгоспроботи.Якщо у 1772р. в Шостці жило більш 50 чол.,то у 1892 році вже 5386 чоловік,а в 1939 рю населення шостки складало близько 28592 людини. За період СРСР з індустріалізацією краю, великим будівництвом Шостки та краю у 50-х 70-х р.р. населення зросло до приблизно 80-90-тис. чол.за соціальним складом місто і край були представлені всіма професіями,спеціальностями економіки,освіти.культури,медицини,науки та техніки.За національним складом більшість завжди складали українці,особливо в селах краю.Другими за чисельністю складу є росіяни , особливо в м.Шостка.Серед інших народів -німці.білоруси.поляки,євреї( до революції 1917р. в " черті осідлості",за містом),роми,(цигане) вірмени.та інші нації.Населення краю всіх націй краю зберігало свої традиції, національну та релігійну віротерпимість,толерантність до інших народів, тому не було в краї сутичків та жорстокої ворожнечі на націонольному та релігійному грунті.Люди були більш доброзичливими,допомагали та довіряли один одному.
Органи влади
В кінці XVIII-XIX ст. в шостці були створені і працювали в дорадянський період царські органи влади ,як і в усіх місцях Російської імперії.У 1796 році наш край увійшов в Глухівський повіт Новгород-Сіверського намістництва Малоросійської губернії. В радянський період 1917-1991р.р. створюються нові органи влади. в жовтні 1920 року був створений Шосткинський уєзд у складі Івотської,Чапліївської,Клишківської,Ямпольської,Локотської волостей та містечка Вороніж.5жовтня 1920 року зібрався на перший уєздний з"їзд
Рад.Ще 5 березня 1917р. в Шостці була створена перша на Чернігівщині Рада робітничих і солдатських депутатів,тому з встановленням Радянської влади в краї органами влади всюди в Україні,пізніше в СРСР стали Ради депутатів.
Створюється міська Рада депутатів трудящих,пізніше-Рада народних депутатів.Також створюються вивонавчі органи-Виконком Шосткинської міської ради з відділами ,які відповідали за різні сфери господарства міста Шостка.Форма влади -Рада зберіглася і до сьогодення.
Економіка
З найдавніших часів і до сьогодення головним заняттям населення в україні,в нашому краї було землеробство.Українці завжди були насамперед хліборобами,це найбільш селянська хліборобська нація в Європі.Тому в слов'янський період та добу Київської Русі-України(V-XIIcт.) головною сферою економіки було сільське господарство.Вирощували просо.ячмінь,пшеницю,жито, спочатку було перелогове рільництво, потім підсічно-вогневе, згодом застосовували двох та пізніше трьохпільну систему.Господарство було натуральним. Друга галузь-скотарство.Розвивалися промисли,садівництво,городництво,не полишали люди на українських землях нашого краю збиральництво та полювання.Торгівля була з прилеглими селищими та містами, але не був поширеним цей вид гоподарства, існував невеликий товарообмін.
у XIIIст. економічний розвиток був пригальмований із-за монгольського нашестя хана Батия.Але за добу великого князівства Литовського зелеробство всюди,в тому числі в нашому краї відновилосяі господарство продовжувало розвиватися.
У XVI-XVIIст.за добу Гетьманщини заселяється територія сучасного Шосткинського району та сучасного міста Шостка,народжуються багато сел.в тому числі і козацьких з хуторським господарством.За наказами українських гетьманів І.Самойловича та І.Мазепи будуються млини на річці Шестка.На млинах мололи зерно,селитру та вугілля для пороху.Біля млинів виникають поселення,двори,комори робітників,козаків,селян. Створюються невеликі порохові підприємства,мануфактури .Так поступово починається заселення Шостки і господарське освоєння території нашого міста.У XVIII ст. виробництво пороху для українських козацьких військ велося до ліквідації царською Росією Гетьманства(1764р.) та Запорозької Січі(1775р.). у 1739 році за рішенням царського уряду задля ведення війн з Туреччиною був побудований в Шостці державний пороховий воєнний завод.Це перше державне підприємство в Шостці.Біля заводу створюється поселення солдат,робітників та їх родин,які працювали на заводі. У 1848 році було побудовано нове державне підприємство-Капсюльний завод.В Шостці розвивається,таким чином,військово-промислове виробництво,для нужд армії російської імперії. В радянський період(1917-1991р.р.) Шостка стає одним із центрів промисловості в Сумській області ,Україні та СРСР. Розвиваються різні галузі економіки: військова, хімична,створюється кіно-фото індустрія,переробна,сільськогоподарча,харчова промисловість в місті.У 70-роках Шотку називають "містом хіміків". у 1931 році в роки першої п'ятирічки будується вперше в СРСР фабрика кіноплівки і 1 жовтня вона дала першу вітчизняну кіноплівку.у 1932р. фабрика дала 25 мільонів метрів кіноплівки,а у 1940 році було випущено 96,5 млн.метрів кінофотоплівки.У 1960-х -1970-х роках шосткинська фабрика стала потужним в/о "Свема",яке було відомо в багатьох країнах світу.У 50-х роках був побудований хімзавод,який постачав різноманітну хімичну продукцію по Україні ,всьому СРСР.
В Шостці працювали м'ясокомбінат,пивзавод,молококомбінат,хлібокомбінат,ЗЗК та багато інших підприємств.Шостка була великим індустріальним центром промисловості у Сумській області,Україні,та відома своєю кіноплівкою СРСР та багатьох країнах Європи.
Медицина
У 1739 році в Шостці був побудований пороховий завод і з ним почав вибудовуватися посад.Медичну допомогу надавали робітникам в лазареті,який був створений,вірогідно,в кінці ХVIIIст. Він був маленький ,розрахований лише на 39 хворих, але хворіло завжди багато людей ,а медична допомога була недостатньою.І у 1810 році побудували лазарет на 100 місць.У 1837 році був побудований госпіталь,кам'яна споруда біля порохового заводу,на початку сучасної вулиці Короленко в Шостці.В той час ця вулиця називалася Госпітальною.В цьому медичному закладі працювало 3 лікаря,1 фельдшер,1акушерка. В радянський період працюють вже 38 лікарів та середнього медперсоналу(у 1920 році),а пізніше вже 160 лікарів та фельдшерів(у 1940 році).Медичне обслуговування стає кращим.
У 1941-1942 р.р.героїчну сторінку в історії медицини міста вписав Шосткинський військовий госпіталь,який діяв під час фашистсько-німецької окупації.Ризикуючи своїм життям, лікарі та медсестри госпіталю допомагали важкопораненим радянським солдатам та офіцерам вилікуватися та вижити. В 50-х-70-х р.р.ХХст. в Шостці були створені та побудовані полікліники,4 лікарні,медичні пункти допомоги на підприємствах,санаторії-прфілакторії,пологовий будинок, парк машин скорої мед.допомоги,дитяча поліклиника та лікарня,де надавали мешканцям міста та сел району професійну медичну допомогу багато кваліфікованих лікарів, медсестер.фельдшерів,акушерів.Зараз одним із центрів медичної допомоги мешканцям Шостки та Шосткинського району є ЦРЛ.
Освіта
Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта
У XVIII ст. народ був неосвічений в посаді Шостка. У 1804 році з перевіркою на пороховий завод приїхав інспектор всієї артилерії радник царя граф Аракчеєв.Завдяки йому була створені при заводі школа для дітей солдат-кантонистів.Їх вчили читати,писати,арифметиці,географії,Закону Божому та пороховій справі.Це була перша школа,де просвіщали дітей з простого народу,вона зіграла велику роль.школа готувала давала загальну освіту і на той час та готувала робітників різнного фаху.Школа існувала з 1809р. і до 1864р. У 1871р. при церві заводу була створена приватна школа для дітей "нижних чинов",яка існувала на пожертви робітників та службовців заводу. У 1904 році в Шостці було відкрито народне трьокласне училище( зараз це будівля сучасної гімназії в місті),а в 1909 році відкрито ще трипочаткових училища(школи),де працювали 16 учителів.У 1912-1913 р.р.-в Шостці була відкрита перша жіноча гімназія. Таким чином, в 1914році в цих навчальних закладах вчилося близько 400 дітей і працювало 30 вчителів. Школи прихрамах відкривалися і при храмах та монастирях нашого краю. В с.Локотки у 1860р.1грудня була відкрита церковна школа для дітей села,де вивчали письмо,читання,буквар і часослів,початки фрифметики та слово Боже. У 1940 році в Шостці було 7 школ ,де навчалось 4219 дітей. У 50-х - 70-х побудовали нові школи,наприклад,1959р.-№9,1964р.-№11,пізніше школа№12,школа №1, нова будівля до школи №5...Всього в місті працюють гімназія,ліцей,вечірня школа,школа-інтернат,дев'ять загальноосвітніх школ. В Шостці був побудований у 60-х роках позашкільний заклад-Палац піонерів,де працювали міські гуртки,які відвідували сотні учнів в позаурочний час.Займалися авіамоделюванням,шахматами,конструюванням,вишивками....Вмісті були створені музичні школи, зараз діє Центр естетичного виховання,де займаються музичним мистецтвом багато дітей. У місті в 70-х-80-х р.р. були побудовано і діяли 32 дитячих дошкільних заклади ,де виховувалися сотні малюків, вихователі готували діточок до школи.Це все працювало,як система освіти та виховання в місті Шостка.
Заклади спеціальної та вищої освіти
У 1920 році урочисто був відкритийспеціальний навчальнийзаклад-політехнікум.На трьох факультетах- механічном,хімічном та будівельном навчалося 200 студентів.При політехнікумі створюється робітничий факультет(рабфак),в ньому навчається 300 людей.ректором політехнікума був професор О.М.Машкін.У 1930 роцібув перший випуск-30 інженерів. У 1930 році був відкритий хіміко-технологічний інститут(ШХТІ). на двох факультетах-хіміко-технологічном та механічном навчалося біля 800 студентів.Працювала і вечірня школа. серед випускників ШХТІ був Б.М. Лобаєв,вчений,радянський академік,професор. У 1932 році був відкрит при фабриці кіноплівки філіалНауково-дослідницькогоінституту кінофотоматеріалів. У 50-х - 60-х р.р.XXст. в Шостці відкриваються та діють професійно-технічні училища,де готують молодь робітничих професій та дають повну загальну середню освіту. Зараз це ПТЛ № 19,ПТЛ №13,ПТЛ №10. Багато років працює медичне училище з кінця 80-х р.р. яке готує середній медичний персонал для регіону.Також відкритий був в цей ж час і працює Шосткинський інститут СумДУ,де вчиться багато студентів нашого регіону на різних інженерно-технічних спеціальностях.Шостка завжди була потужним освітнім центром Сумщини.
Культура
Історія культури краю-це велика та необсяжна,цікава тема спеціального дослідження.Сіверське Полісся північної України має багато рис культурно-поліетнічних: слов'янські(сіверянська культура в нашому краю),литовсько-польські риси,російська культура,селянсько-козацькі риси на Шосткинщині,православний фундамент для всієї культури,соціально єкономічні та політичні наслідки впливу на культуру краю. З давнини і до Новітніх часів розвиток культури визначався працею селян,козаків,робітників,службовців,всіх людей краю; Культура визначалась православною вірою,будувались храми.собори.церкви, монастирі в краї.Це -духовний розвиток культури з найдавніших часів. В новітні часи ,в різні періоди культура мала суперчливий розвиток,але завжди розвивалася.В Шостці у 1904-1917р.р. був парк з літнім театром,де ставили спектаклі. Діяв ще один парк для робітників та їх родин теж з літнім театром.Після спектаклю проводилися танці. Були два стадіони в посаді,де проводилися змагання з футболу, а взимку-каток.Біля заводу була ще бібліотека для робітників та їх дітей. В місті існувало чотири церкви, в кожному селі була церква,собор,Гамаліївський монастир і поблизу нас- монастир у Новгород-Сіверському.Релігія,віра були важливою частиною культури людей нашого краю.всі церковні споруди мають архітектурний стиль епох XVII-XVIIIст.Гамаліївський Харлампієв монастир-унікальна споруда в стилі українського барокко,яких тільки двоє в Україні.
В Шостці був Народний Дом,місце культури для мешканців.де ставили спектаклі.Ще один театр існував по вул.Садовій(нині Леніна) в будівлі казарми для солдат.
У 1920-х -1930-х роках в місті та селах ліквідували неписемність.були всюди створені школи.технікум,інститут,науково-дослідницькі заклади.У 1932 р. побудували Палац культури заводу(ниніім.К.Маркса) з двома кінозалами,Будинок культури біля управління Капсюльного заводу(ім.Куйбишева).Побудували готель,баню,дороги,дит.садки.піонерський табір на річці Десна для відпочинку дітей.Першим був табір відпочинку "СМІЛИВИЙ".після віійни у 50-хр.р. були відкриті табори відпочинку для дітей "СВІТЛИЙ","ВІДВАЖНИЙ","ОРЛЕНОК","ДРУЖНИЙ"та інші. Відкриваються клуби культури,кінотеатр"Родина",самодіяльні кіностудії.народний театр,34 бібліотеки,діють більш 50-ти колективів художньої самодіяльності в місті ,районі,на заводах,в навчальних закладах. У 1965 р. в Шостці був відкритий історико-краєзнавчий музей,де були цікаві матеріали,експонати про історію Шосткинщини . В центрі міста спорудили обеліск та запалав вогонь Вічної слави,де проходять мітинги та всі паради в місті.
Заразаз діють народні ансамблі "Джерельце","Світанок",сучасного танцю "Шарм" і багато інших творчих колективів. Шосткинщина завжди була і великим культурним центром Сумщини та північної України.
==Релігія
Релігія завжди супроводжувала все життя людей нашого краю з найдавніших часів до сьогодення, а церква впливала на події іторії,допомагала людям або сама зазнавала в різні періоди(насамперед, в радянський 1917-1991р.р.)жорстоких переслідувань та репресій. У 988-989 роках в Київській Русі державною релігією стало християнство,східного обряду,прийняте з Візантії(православне християнство).Не обминула ця подія городища та селища і нашого краю,який пізніше входив у склад Чернігово-сіверського князівства Київської Русі.Будувалися дерев'яні церкви в кожному поселенні,городищі. У XVI- XVIII ст. в усіх селах краю та Шостці існували та будувалися церкви: Михайлівський собор (с.Вороніж),Вознесенська церква(с.Локотки)...У 1702 році центром релігійного життя в краї став разом з Новгород-Сіверським Спасо-Преображенським монастирем ще один монастир: Гамаліївський Харлампієв.Віра була частиною всього життя людей в краї. В кінці XVIIIст. біля порохового заводу в Шостці була побудована церква Різдва ,яка і зараз існує в місті.Приблизно з 1813 року діє побудована Володимирівська церква,де старий парк закінчується біля вул.Марата.Цей парк раніше( до 1926 р.) був міським та заводським кладовищем.Церкви зараз відреставровані і є центрами релігійних свят та обрядів для мешканців міста та району. Релігійних протистоянь,суперечек, війн не було в краї,мешканці були віротерпімі до інших конфесій,але свято додержувалися своїх релігійних традицій,обрядів,свят. В радянський період історії православна церква зазнала страшних репресій,втрат,переслідувань.Знімали дзвінниці з соборів,храми закривалися, створювали склади,комори з них,велася шалена цілеспрямована державна атеїстина ,антирелігійна пропаганда,закривали монастирі,навіть руйнували церкви.Особливо жорстоко це відбувалося в кінці 20-х-30-х роках XX ст. З розпадом СРСР в незалежній Україні релігійне та церковне життя поступово відновлюється і люди повертаються знов до Бога та Віри .
Спорт
За спогадами літніх людей фізкультура та спорт не були масовими в дорадянський період історії. нам невідома ця сторінка історії краю,як і багато інших моментів історії Шостки. В місті Шостка в заводському парку був стадіон .де влітку грали в футбол,а взимку тут був каток. у 1932 р. при заводському Палаці культурі( зараз ім. К.Маркса) діяв і спортивний зал. де робітники та їх родини могли займатися фізкультурою,проводити спортивні змагання. У 1950-х- 1970-х р.р. Шостка стає регіональним центром фізкультури і спорту на Сумщині. Тут діють побудовані стадіони "Свема","Хімік", "Піонер",ДЮСШ спортзал з-ду "Імпульс",спортзал ШХТТ, спортивні майданчики. В багаточисельних спортивних секціях Шостки займалося багато молоді,проводилися спортивні змагання, Спартакіади,чемпіонати області,України.Відомий спортсмен, чемпіон СРСР,світу,Європи, Олімпіади Олександр Сорокалет,починав займатися волейболом у тренера О.Волкова в секції при ДЮСШ м.Шостки.Наш край прославляли і спортсмени.
Пам'ятки архітектури, історії та культури
Великими культурними пам'ятками архітектури та історії в нашому краї є Новгород-Сіверський Спасо-Преображенський монастир та Гамаліївський Харлампієв монастир.Це видатні пам'ятки істроії,тут відбувалися значні,славні та трагічні події історичного минулого краю.Присутній стиль українського барокко. В Шостці такими пам'ятками є: Храм Різдва( вминулому заводська церква ,кінець XVIIIст..Володимирівська церква,близько 1813р.Собор Пресвятої Богородиці, приблизно до 1914р.,біля сучасного заводу "Імпульс".Покровсьа церква у Лазарьовці.Михайлівський собор в м. Вороніж. У центрі міста Шостки обелиск та вічний вогонь,а в парку ім.К.Маркса пам'яка - скульптура на честь захисників міста та загиблих у Великій Вітчизняній війні радянських воїнів. У дворі ШХТК пам'яник мешканцям міста і села,яких на цьому місті масово розстріляли у 1942 році фашисти.У парку "СВЕМА"-скульптура українського козака прикрашає місто.
Персоналії
Наш край багатий на таланти,які своїми успіхами прославили малу Батьківщину.Видатні люди нашого краю: І.С. Абрамов-етнограф,фольклорист,історик,дослідник,археолог,літуровед,викладач,вчений,написав багато робот з археології та історії,колекціонер рукописів.книг старовини,літописів.з с.Вороніж. М.Д.Хмиров-з с.Локотки,знаменитий бібліограф Росії,зібрав більше.як 12000 журналів,1288 томів з газетними статтями із історії,математики,географії,літературі,природознавству,етнографії тощо.Його колекція була унікальна в імперії. Д.М.Чечулін-із Шостки,видатний архітектор.академік.За його проетами будують ст. метро "Київська","Комсомольська","Динамо" в Москві,павільони ВДНГ,готелі "Росія","Пекін","Дом правительства Росії",Концертний зал ім.Чайковського ,висотні будівлі та багато інших."Заслужений архітектор РСФСР"," Народний архітектор СРСР",Герой Соціалістичної Праці. М.К.Іванов-з с.Вороніж.оперний співак,прославився в Італії виконанням свого оперного вокалу. П.О.Куліш-із с.Вороніж,письменник,етнограф,педагог,суспільний діяч.вчений,автор роману "Чорна Рада",мовознавец ьучасник Кирило-Мефодіевського таємного товариства.патріот України. П.І.Бугославський-із с.Вороніж,педагог,композитор,хореограф,краєзнавець,режисер,історик,.археолог.священник,викладач. І.М.Кожедуб-із с.Ображієвка,маршал авіації СРСР,військовий льотчик,Тричі Герой Радянського Союзу,під час війни особисто збив у боях 62 німецьких літаки.,здійснив 330 бойових вилітів. Шосткищина пищається і своїми Героями радянського Союзу ,які захищали Батьківщину під час Великої Вітчизняної війни. Це : С.П.Бідненко з с.Маков,П.Н.Белясник з с.Вовна,П.С.Бочек,з с.Ображіївка,Г.І.Великоконь з с. Богданівка,М.А.Клочко з с. Вороніж,М.Н. Фролов із с.Погрібки,М.О.Колодко,О.Ф. Кшенський,М.Г. Лях,Є.В.Петренко-всі вони уродженці Шостки.Захищали Батьківщину на фронтах Другої світової війни. Герої Соціалістичної Праці з нашого краю були: Жижневська Н.М. с.Чапліївка,Замула О.Д. з с.Свирж,Рогутько П.О. з Шостки,Хондожко А.І. з Шостки,Цибенко К.Єз.с. Свирж.,Б.П.Гнівуш із Шостки. Видатною людиною був і уродженець с.Погрібки ,партійний та радянський керівник,Д.С.Коротченко. Ми знаємо також і спортсмена -волейболиста Олександра Сорокалета-чемпіона світу ,Європи,призера Олімпійських ігор.багато Шосткиців вписало яскраву сторінку в історію нашого краю своїми успіхами.
Багато персон ,відомих в історії також побувало в нашому краї: князь Ігор новгород-сіверський з дружиною,його жінка-дружина Єфросінія(Ярославна),польський король Ян КазимирIII,І.Богун, шведський король КарлXII та російський цар ПетроI,граф Аракчеєв, брат царя Олександра II-великий князь Михайло Романов, С.Гаркуша вожак повсталих селян,гетьман України І. Скоропадський,українська письменниця Марко Вовчок двічі,К. Ушинський, м.Максимович,скульптор І.Кавалерідзе,В.Висоцький з концертом,співак Д.Гнатюк,артист С.Мишулін.........
ЗМІ
Друковані ЗМІ
З 1924 року в Шостці видається багатьма примірниками міська газета " Советское Полесье ".Ця газета стала у 50-х-70-р.р. центром друкованого слова Шосткинщини.В газеті висвітлювалися всі головні події міста.сел району,життя та діяльність краю,рішення органів влади тощо. Газету виписувала у 60-х-80-х роках XX ст. майже кожна родина. В період перебудови (нприкінці 80-х років) з'являються інші періодичні видання.Але набули широку популярність лише два друкованих видання в місті - інформаційнро-політичні щотижневики, газети: " Шанс" та "Перекресток".Вони відтіснили газету "Полісся",стали центрами друкованого слова та думки в місті. В газетах висвітлюються суспільно-політичні,культурні та всі інші події нашого міста,району,а також і всеукраїнські події.Ці газети стали популярні в місті до сьогодення.
Електронні ЗМІ
В середині 80-х років в Шостці з'являється місцеве телебачення.Дві телерадіокомпанії стали популярними: це " Телекомсервіс"(ТКС) та "Акцент".Журналісти висвітлюють всі проблеми,події,успіхи та негоразди різних сфер життя, в місті Шостка, селах району та в місцевому регіоні північної Сумщини.цікаві тематичні програми телерадіокомпаній,які слухають та дивляться майже всі мешканці нашого краю. У 90-х р.р.XX ст. - на початку 2000-х р.р.XXIст. з'являються електронні ЗМІ в краї.Особливо за останні роки,у зв'язку з масовою комп'ютерізацією широку популярність набули інформаційні сайти,газети... " Шстка.Нет" , " Шостка .Інфо" та інші.Це пришвидшило отримання населенням інформації про різні події в нашому краї.Електронні ЗМІ стали зараз такими,що користуються більшим попитом у мешканців краю.
Пошта, зв'язок, банківська сфера
У 1865 р.( з інших джерел у 1869р.) створюється поштова станція в м.Шостка.вона мала рівен 4-го класу,як поштове відділення.Перша пошта мала 6 коней для прийому та відправки поштової кореспонденції для заводів та мешканців міста.пізніше побудували дерев'яну будівлю пошти.
У 60-х р.р.в місті побудували вже добрий будинок главпошти ,відділення якої були створенні врізних районах міста. Поштові відділення вже працювали в кожному селі.
В ці часи створюється станція телефонного та телеграфного зв'язку,яка завольняла потреби населення краю.Вона набула широкого користування та популярності майже в усі післявоєнні часи історії краю. Банківська сфера була державною завжди.Центральний банк мав відділення -зберкаси в різних районах міста.а також в селах.Після розпаду СРСР з'являються багато приватних відділень банків України,Росії, та європейських в місті Шостка.Це було пов'язанозі змінами в усіх сферах суспільства у 90-х роках XXст.
Цікаві факти
У 1943 році , 2 вересня радянські воїни 10-го полку 6-ї гвардійської стрілкової дивізії,яка визволяла місто від гітлерівських фашистів. запобігли підривам та підпалюванням підприємств і будинків в Шостці своїми швидкими маневрами.Під час наступу боєць Булатов помітив на землі невідомі проводи.Він прийняв їхза лінії німецького зв'язку і перерізав.Але це були проводи .які зв'язували все ,що повинні були підірвати німці-заводи з центром міста.І німецький офіцер не встиг включити рубильник водонапорної вежі і все підірвати.На 12 годин випередили воїни 6-ї гв. дивізії знищення Шостки. Назва річки-" Шестка ",що дала наву нашому місту перекладається зі старослов'янської мови ,як квітка-конвалія ( тобто ландиш )! Ця квітка була широко розповсюджена біля річок нашого краю,як і зараз.тому Шестка згодом і стала -Шостка.Так ,ця гарна квітка весняна називає своїм ім'ямнаше місто. Символ нашого краю-колодязь "Журавель".У сіверян поліського краю був звичай особливого почитання чистої,корисної води та колодязю.Це-святе було.Жених та наречена плескали краплі води друг на друга під час весілля. Це вже забуто. Шосткинці мали до 1914 року таку розвагу: приходити на залізничний вокзал і зустрічати поїзд.Мешканці деяких вулиць полюбляли спостерігати,як везуть пошту: попереду їхав на коні верхом охоронець зшаблею наголо,за ним -фаетон з чиновниками,а потім вже-карета з поштою. При пороховому заводі була лазня.Окремо для робітників та їх родин коштувала -5 копійок,а для дворян-15 копійок. Головні вулиці Шостки мали інші назви : К.Маркса-це вулиця Глухівська,або Глухівський тракт,центральна вулиця міста.Вулиця Леніна-Садова,була зелена,красива, з трояндами.Вул.Миру-офіцерська.Була вулиця імператорська,таінші,всього до 1917р.-15 вулиць. Майже всі кінофільми знімали СРСР на кіноплівці шосткинської "СВЕМИ".В кінці кожного фільму декілька секунд кіноглядачам показували титр з такими словами: " Фільм знятий на кіноплівці Шосткинського в/о "СВЕМА". Шостку знали всі!
Фотогалерея
Примітки та посилання
Джерела
1.Книга Скорботи України.Сумська область.Том 2.-Суми,Мрія-1.ЛТД,2003,с.5-23,484-565 2.Пустовойтов В.Ф.,Бугримов В.Л.,Горбач Ю.І.(редколегія-Войтеховський О.Л.,Медведь М.М.,Мозговий І.Ф. та інші). Шосткинщина в період Великої Вітчизняної війни.1941-1945.Збірник документів та матеріалів.-Шостка,1995 3.Пустовойтов В.Ф.,Бугримов В.Л.,Горбач Ю.І. Книга Пам'яті України.Сумська область.-Суми,Мрія /ЛТД,1997,с.10-31,35-44. 4. Хутір Шостка та інші поселення краю в історичних документах від 1551 року.Збірник документів.-упорядник: В.Д. Кириєвський. Шостка,2003.
Література
Список використаної літератури:
1.Андрєєв М.А. Воронежская сотня.-"Советское Полесье",січень 1991. Лодка или шест?-" Советское Полесье",8 березня 1989. "Охота в древние времена"-" Советское Полесье",липень,серпень 1994. О трех Воронежах-"Советское Полесье",22лютого 1995. 2.Богданов Л.М.,Козлов Ю.Н.,Нефедченков В.М.,Рябая Е.Я.-Єстафета добрих дел.Очерк истории п/о "Свема"-Харків,Прапор,1976 3.БорисенкоА.Г. Гамалеевский Харлампиевский монастірь.-" Советское Полесье",10 серпня 1991. 4.Большаков Г.Н.,Бугримов В.Л.,Иванов Ю.Я.,Лещенко М.А.,Мирошниченко М.В.,Пустовойтов В.Ф.(руководитель),Стогнут Б.С.,Сушко Л.А.-ШОСТКА.историко-краеведсеский очерк.-Харьков,Прапор,1970 5.Веріжникова Г.А. А я помню город таким .-" Советское Полесье".8 серпня,1989. Таким я помню наш город.-"Советское Полесье",14 листопада 1990. 6.Вридник В.М. Географія рідного краю.Сумська область;регіональний посібник для учнів 5 класів.-Тростянець,20003 7.Грива С.І.,Двоскін Л.Ю. Название города Шостки произошло от слова "ладіш"? еще одна версия- "Перекресток",22 травня 2003 8.Жирний М. Дань Золотой Орде.-"Советское Полесье",18 жовтня 1995 9.Ісаков П.М. Земля в житті українця.- "Перекресток".13 квітня 2000.Сіверянський Кармелюк.-"Перекресток",16,30 березня 2000 10.Історія міст і сіл Української РСР в 26 томах.том Сумська область.-Київ,Головна редакція Української радянської енциклопедії.1973,с.596-627 11.Кириєвський В.Д. Воронізька сотня.1654-1781.села і сотники.З книги О.Лазаревського "Полк Ніжинський",1893року вид.-Шостка,Просвіта.2002
Сіверія.од Батия до Богдана.1239-1648.-Шостка,Просвіта,1996.Гетьманщина.1657-1785.-Шостка,Просвіта,2001.
12. Компанієць М. голодна смерть -найстрашніша.-" Советское Полесье",18 вересня 1993 13.Крупеня Т.М. Родилась ли Шостка в 1739 году?-"Перекресток",5 квітня 2001 14.кузьменко І. Возникновение Шостки. - "Советское Полесье",10 січня 1989 15.Луговий В. Прав ли Терлецкий?- "Советское Полесье",21 лютого 1989 16 Мирошниченко М. Шостка накануне и в период Великой Отечественной войні.-"Советское Полесье",№90-94,червень 1966 17.Мелашенко К. Отдала городу душу и сердце..."Перекресток",28 жовтня 1999 18.Подгорная Р.Г.,Садовой В.И.,Вареник А.М.,Щепет В.М. Завод и его люди(страниці истории)220 лет.-Шостка,п/о "Десна",1991 19.Пустовотов В.Ф. Они ковали победу.-"Советское Полесье" № 13.20,25.вересень 1991. В боях за родной край -"Советское Полесье" 1 жовтня 1994 20.П'ятак л.В. Документи свідчать-" Советское Полесье".20 листопада 1996.25 січня 1997,5 лютого 1997 21.