Відмінності між версіями «Соціально-гуманітарний кредитний модуль Давиденко О.А.»
(→Інтерактивні практичні заняття) |
(→Проведення та перевірка модульного контролю) |
||
(не показані 30 проміжних версій 2 учасників) | |||
Рядок 11: | Рядок 11: | ||
---- | ---- | ||
Ваші відповіді: | Ваші відповіді: | ||
− | + | ||
− | + | 1.Філософія в змозі узагальнити всі знання про освітній процес і звести їх у систему, здатна розкрити в повноті її функціональний прояв в інформаційному суспільстві, пояснює місце і роль освіти в сучасному житті; переконливо доводить, що освіта є дійовим засобом вирішення глобальних проблем сучасності, наприклад, війни та миру, екології, техногенних загроз тощо; глибоким теоретичним дослідженням освітніх проблем займається саме філософія освіти, а також допомагає у пошуку методів і засобів виходу освіти з кризової ситуації та визначення її перспектив; в системі досліджень освіти філософія виступає загальною методологічною основою, охопити весь освітній процес - це завдання філософського сприйняття світу. | |
+ | |||
+ | 2.Основними завданнями філософії освіти є - аналіз сучасного стану системи освіти та дослідження спрямованості стратегічних змін у сфері освіти; вивчення способів систематизації та структуризації педагогічних знань та виявлення найбільш оптимальних критеріїв і способів структуризації педагогічного знання; орієнтація не на вивчення "основ наук", а на оволодіння різними способами діяльності, що відкриває можливості для реалізації внутрішніх ресурсів особистості. | ||
+ | |||
+ | Основними завданнями соціології освіти є - вивчення потреб в освіті, розширення й оцінка її ролі в житті суспільства; оцінка рівня і якості знань у контексті соціальної значущості; виявлення соціальної цінності освіти та ролі освіти як чинника соціального статусу; визначення міри впливу освіти на динаміку моральних потреб та інтересів.--[[Користувач:Давиденко Оксана Анатоліївна|Давиденко Оксана Анатоліївна]] ([[Обговорення користувача:Давиденко Оксана Анатоліївна|обговорення]]) 21:32, 23 жовтня 2015 (EEST) | ||
+ | |||
---- | ---- | ||
---- | ---- | ||
+ | Доброго дня, Оксана Анатоліївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUMUhDd1A0UTBpdzQ/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №2] Освіта в Україні та країнах світу. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання: | ||
+ | |||
+ | # Визначте зміст стратегії освіти і місце в ній освітньої парадигми? | ||
+ | # Назвіть сучасні зарубіжні підходи до освіти? | ||
+ | |||
+ | З повагою Людмила Олександрівна Рідченко. | ||
+ | --[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:42, 5 травня 2015 (EEST) | ||
+ | ---- | ||
+ | Ваші відповіді: | ||
+ | |||
+ | 1.Стратегія є глибоким аналізом з доцільними висновками впливу певної галузі з життєдіяльності суспільства (для нас – освіти) на його нинішній стан і перспективу розвитку. Зміст стратегії освіти складає мету, означення сил для реалізації відповідних програм і завдань, соціально-політичне, матеріально-фінансове, наукове забезпечення всіх її потреб, а також бажані результати. Парадигма освіти стосується лише освітнього процесу та являє собою теоретично обґрунтовану реорганізацію освітньої системи на підставі нових методологічних підходів в практичній реалізації інноваційних педагогічних технологій. | ||
+ | |||
+ | 2.Американський підхід, азійський та європейський підходи.--[[Користувач:Давиденко Оксана Анатоліївна|Давиденко Оксана Анатоліївна]] ([[Обговорення користувача:Давиденко Оксана Анатоліївна|обговорення]]) 21:29, 23 жовтня 2015 (EEST) | ||
+ | ---- | ||
+ | ---- | ||
+ | Доброго дня, Оксана Анатоліївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUd1ItZnRQa2JLaXc/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №3] Освіта в інформаційному суспільстві. Опрацювавши матеріал дайте відповідь на запитання. | ||
+ | Які позитивні моменти можна виділити в інформатизації освіти? | ||
+ | |||
+ | З повагою Людмила Олександрівна Рідченко. | ||
+ | |||
+ | --[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 12:56, 12 травня 2015 (EEST) | ||
+ | ---- | ||
+ | Ваша відповідь: | ||
+ | Застосування комп'ютера у системі підготовки школярів приводить до | ||
+ | збагачення педагогічної та організаційної діяльності загальноосвітньої | ||
+ | школи наступними можливостями: | ||
+ | - вдосконалення методів і технологій підбора й формування змісту | ||
+ | загальної середньої освіти; | ||
+ | - введення та розвитку нових спеціалізованих навчальних | ||
+ | дисциплін і напрямків освіти; | ||
+ | - внесення змін у навчання більшості традиційних шкільних | ||
+ | дисциплін, що не зв’язані з інформатикою; | ||
+ | - підвищення ефективності навчання школярів за рахунок | ||
+ | підвищення рівня його індивідуалізації й диференціації, використання | ||
+ | додаткових джерел мотивації; | ||
+ | - організації нових форм взаємодії в процесі навчання й зміни | ||
+ | змісту й характеру діяльності учнів; | ||
+ | - вдосконалення механізмів управління системою загальної | ||
+ | середньої освіти. | ||
+ | |||
+ | ---- | ||
+ | ---- | ||
+ | Доброго дня, Оксана Анатоліївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUR04wRTJpdVFaSEk/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №4] Євроінтеграційна стратегія України: науково-освітні перспективи. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання: | ||
+ | |||
+ | #У чому полягає сутність Болонського процесу? | ||
+ | #Коли і ким було започатковано Болонський процес? | ||
+ | |||
+ | З повагою Людмила Олександрівна Рідченко. | ||
+ | |||
+ | --[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 14:14, 12 травня 2015 (EEST) | ||
+ | ---- | ||
+ | Ваші відповіді: | ||
+ | |||
+ | 1.Болонський процес (БП) - це процес європейських реформ, що спрямований на створення спільної Зони європейської вищої освіти (також у документах зустрічається аналогічне поняття: європейський простір вищої освіти). | ||
+ | |||
+ | 2.Болонський процес мав свою передісторію, що полягає в розробленні та підписанні представниками країн Європи Лісабонської конвенції (1997р.) про визнання кваліфікацій для системи вищої освіти європейського регіону та Сорбоннської декларації (Париж, Сорбонна, 1998 р.) щодо узгодження структури системи вищої освіти в Європі. Сам же Болонський процес на рівні держав було започатковано 19 червня 1999 року в Болоньї (Італія) підписанням 29 міністрами освіти від імені своїх урядів документа, який назвали «Болонська декларація». Цим актом країни-учасниці узгодили спільні вимоги, критерії та стандарти національних систем вищої освіти і домовилися про створення єдиного європейського освітнього та наукового простору до 2010 року. | ||
+ | |||
+ | ---- | ||
+ | ---- | ||
+ | Доброго дня, Оксана Анатоліївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUTXRoUEdvb0ZESDg/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №5] Сучасні наукові дослідження. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання. | ||
+ | #Як Ви розумієте термін квазінаука? | ||
+ | #Назвіть основні елементи дослідницької системи? | ||
+ | |||
+ | З повагою Людмила Олександрівна Рідченко. | ||
+ | |||
+ | --[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:20, 22 травня 2015 (EEST) | ||
+ | ---- | ||
+ | Ваші відповіді: | ||
+ | |||
+ | 1.Квазінаука – це наукова форма діяльності, яка породжена жорстко ієрархізованим науковим співтовариством. Тоді в ньому виникають відособлені школи та наукові напрями, очолені відомими в свій час ученими, які вже вичерпали свої таланти, але цього не визнають. Дотримуючись власних застарілих ідей, вони вперто не допускають у «свою» наукову галузь свіжих думок молодих учених, ідей своїх «противників» тощо. Через це квазінаука скочується до рівня лженауки. | ||
+ | |||
+ | 2.Основні елементи дослідницької системи : тема дослідження; мета; об’єкт; предмет; завдання; гіпотеза; принципи (об’єктивність і повторюваність); методи емпіричного та теоретичного рівнів; критерії перевірки достовірності результатів дослідження (практика, верифікація, конвенціалізм); результати; класифікація результатів; оцінка; висновки; визначення наступних проблем; оформлення досягнутих результатів.--[[Користувач:Давиденко Оксана Анатоліївна|Давиденко Оксана Анатоліївна]] ([[Обговорення користувача:Давиденко Оксана Анатоліївна|обговорення]]) 21:59, 23 жовтня 2015 (EEST) | ||
==== Індивідуальні заняття ==== | ==== Індивідуальні заняття ==== | ||
+ | Доброго дня, Шановна Оксана Анатоліївна! Запрошую Вас до індивідуального заняття. Прошу ознайомитися з матеріалами [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUZjBDWm5HWUhneXM/view?usp=sharing Індивідуального заняття №1] Сутність і співвідношення парадигми та стратегії освіти. Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання: | ||
+ | Як співвідносяться поняття «парадигма освіти» та «стратегія освіти»? | ||
+ | --[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:45, 5 червня 2015 (EEST) | ||
+ | ---- | ||
+ | Ваша відповідь: | ||
+ | |||
+ | Парадагма освіти - теоретично обгрунтована реорганізація освітньої системи на підставі нових методологічних підходів в практичній реалізації інноваційних педагогічних технологій. Нова освітня парадигма має стати осередком стратегії освіти. Поняття "парадигма освіти" вужче ніж "стратегія освіти". Річ у тім, що парадигма освіти стосується лише освітнього процесу, а стратегія - всього суспільного життя. Стратегія є глибоким аналізом з доцільними висновками впливу певної галузі життєдіяльності суспільства на його нинішній стан і перспективу розвитку. За своєю суттю стратегія освіти являє собою наукове передбачення розвитку країни на підставі розгорнення освітнього процесу та всебічного забезпечення його практичної реалізації. В ній має бути визначений генеральний напрям прилучення всіх верств населення до новітніх наукових знань з відповідним вихованням громадянської відповідальності та патріотизму. Стратегія освіти повинна передбачати вплив розвитку освіти на всі клітини суспільства, на всі галузі господарства, суспільний стан, рівні духовного життя тощо. Відсутність в Україні (українському лексиконі) чіткого тлумачення стратегії, в той же час, парадигма освіти , ускладнює формування нової освітньої системи і позбавляє можливості повноцінного та всебічного визначення сутності й змісту сучасної кризи освіти та шляхів виходу з неї. | ||
+ | |||
+ | |||
+ | Доброго дня, Шановна Оксана Анатоліївна! Запрошую Вас до індивідуального заняття №2. Прошу ознайомитися з джерелами: 1. Василь Шинкарук Забезпечення якісної освіти впродовж життя. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukraine2015.org.ua/tsil2 . 2. Здіорук С.І., Іщенко А.Ю., Карпенко М.М. Аналітична доповідь. Формування єдиного відкритого освітньо-наукового простору України: оптимальне використання засобів забезпечення випереджального розвитку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/Science_educational-e2f67.pdf . 3. Карпенко М.М. Перспективи реалізації в Україні концепції освіти протягом життя: чинники і механізм [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/sp/2011_4/045-051.pdf . 4. Карпенко М. Аналітична записка. Освіта протягом життя: світовий досвід і Українська практика [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/252/ . 5. Ничкало Н. Г. Неперервна професійна освіта як філософська та педагогічна категорія / Н. Никало // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – 2001. – Вип. 1. – С. 9–22. 6. Сігаєва Л. Е. Розвиток освіти дорослих в Україні (друга половина ХХ ст. – початок ХХІ) : монографія / за ред. С. О. Сисоєвої. – К. : ТОВ «ЕКМО», 2010. – С. 318; та дайте відповіді на запитання: | ||
+ | |||
+ | 1) Назвіть три основні форми освіти?; | ||
+ | |||
+ | 2) Як Ви розумієте термін "відкрита освіта"?. | ||
+ | |||
+ | --[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:38, 15 вересня 2015 (EEST) | ||
+ | ---- | ||
+ | Ваші відповіді: | ||
+ | |||
+ | 1.1 Формальна освіта – початкова, загальна середня освіта, професійна освіта, вища освіта, освіта після закінчення ВНЗ (аспірантура й докторантура), підвищення кваліфікації й перепідготовка фахівців і керівників з вищою і середньою професійною освітою в інститутах, на факультетах і курсах підвищення кваліфікації й професійної перепідготовки. | ||
+ | |||
+ | 1.2) Неформальна освіта – професійно спрямовані й загальнокультурні курси навчання в центрах освіта дорослих, у лекторіях товариства «Знання», по телебаченню, на різних курсах інтенсивного навчання. | ||
+ | |||
+ | 1.3) Інформальна освіта є загальним терміном для освіти за межами стандартного освітнього середовища – індивідуальна пізнавальна діяльність, що супроводжує повсякденне життя , реалізується за рахунок власної активності індивідів в оточуючому культурно-освітньому середовищі; спілкування, читання, відвідування установ культури, подорожі, засоби масової інформації тощо. | ||
+ | |||
+ | |||
+ | 2. Відкрита освіта – збірний термін, що позначає різні види освітньої діяльності, у яких знання, ідеї і важливі аспекти методики та організації навчання і викладання вільно поширюються і використовуються за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій. Впровадження відкритої освіти з початку 2000-х років у багатьох країнах є однією з визначальних тенденцій розвитку системи передусім вищої освіти та освіти дорослих. | ||
+ | --[[Користувач:Давиденко Оксана Анатоліївна|Давиденко Оксана Анатоліївна]] ([[Обговорення користувача:Давиденко Оксана Анатоліївна|обговорення]]) 22:17, 23 жовтня 2015 (EEST) | ||
==== Консультації ==== | ==== Консультації ==== | ||
+ | Доброго дня, сьогодні з 8.00 по 09.20 у нас з Вами час для консультації. Якщо у Вас виникли запитання, я буду рада дати на них відповіді. | ||
+ | --[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 08:25, 15 вересня 2015 (EEST) | ||
====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ==== | ====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ==== | ||
+ | Доброго дня, Оксана Анатоліївна! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України". На Вашу думку, чи потребує змін та доповнень сучасна система освіти України? Що з традиційного навчання треба зберегти і чому? | ||
+ | --[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:47, 8 червня 2015 (EEST) | ||
+ | ---- | ||
+ | Ваші відповіді: | ||
+ | |||
+ | 1. На мою думку, сучасна система освіти України потребує певних змін та доповнень відповідно до європейських стандартів індивідуалізації та гуманізації навчання, підвищити престижність та оплату праці викладачам. Слід посилити систематизацію знань, більш глибоке вивчення іноземних мов, поменшити навантаження деякими дисциплінами, посилити фізичне виховання, змінити систему ДПА, відійти від пріоритету зовнішніх показників при оцінюванні результативності роботи навчального закладу. | ||
+ | |||
+ | 2. З традиційного навчання залишити класно-урочну та семестрову систему, дванадцятибальне оцінювання, системний характер навчання, різноманітність інформації, використання наочності, ІКТ, системи розвитку компетентностей учнів. | ||
+ | --[[Користувач:Давиденко Оксана Анатоліївна|Давиденко Оксана Анатоліївна]] ([[Обговорення користувача:Давиденко Оксана Анатоліївна|обговорення]]) 22:43, 23 жовтня 2015 (EEST) | ||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | Доброго дня, Оксана Анатоліївна! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Освіта як цінність". На Вашу думку, що таке освіта? У чому ж полягає цінність освіти? | ||
+ | |||
+ | |||
+ | Освіта — цілеспрямована пізнавальна діяльність людей з отримання знань, умінь та навичок або щодо їх вдосконалення. Освіту можна розуміти як передачу накопичених суспільством знань молодому поколінню для розвитку в нього пізнавальних можливостей, а також набуття вмінь і навичок для практичного застосування загальноосвітніх і професійних знань. Освіта обов`язково повинна поєднуватися із моральним вихованням, оскільки передача цінностей із покоління в покоління завжди була і є функцією освіти. Цінність освіти полягає у тому, що вона, з одного боку, готує людину до життя у наявному суспільстві, а з іншого - формує у людини здатність приймати незалежні рішення, щоб позитивно змінювати себе та суспільство, в якому живе. Освіта призначена для того, щоб дати новому поколінню початкові знання не тільки з певних предметів, а й культури, формуючи таким чином поведінку у дорослому житті та допомагаючи у виборі можливої ролі в суспільстві. Сучасна освіта прагне до реалізації гуманістично спрямованого навчання, яке формує систему життєвих цінностей - здоров'я, пізнання, впевненості у со¬бі, ціннісного ставлення до людей, світу, що позитивно діє на інтенсивність та стійкість мотивації до навчально-пізнавальної діяльності, а через засвоєння ос¬новних цінностей створюється основа для формування мотивів професійної спрямованості майбутніх спеціалістів.--[[Користувач:Давиденко Оксана Анатоліївна|Давиденко Оксана Анатоліївна]] ([[Обговорення користувача:Давиденко Оксана Анатоліївна|обговорення]]) 23:46, 25 жовтня 2015 (EET) | ||
+ | |||
+ | |||
+ | --[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 08:18, 22 вересня 2015 (EEST) | ||
+ | ---- | ||
+ | Ваші відповіді: | ||
==== Проведення та перевірка модульного контролю ==== | ==== Проведення та перевірка модульного контролю ==== | ||
+ | Доброго дня, Шановні колеги! На сьогоднішньому занятті ваше завдання полягає у наступному: Вам потрібно перейти за наступним посиланням [https://docs.google.com/forms/d/1U_kIbCGiJa2TtCgWoMQobJ0yabJ7nksuYRAVUpnqPR0/viewform Проведення та перевірка модульного контролю],ознайомтесь з запитаннями та дайте на них відповіді. Бажаю успіхів! | ||
+ | |||
+ | --[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:03, 22 червня 2015 (EEST) | ||
+ | |||
+ | Доброго дня, Оксана Анатоліївна! Нажаль зарахувати Вам соціально-гуманітарний модуль неможу, адже Ви не виконали інтерактивні практичні заняття, індивідуальні заняття, тематичні дискусії, не пройшли тестування. | ||
+ | |||
+ | Шановна Людмила Олександрівна! Вибачте, що я невчасно виконала завдання :( | ||
+ | --[[Користувач:Давиденко Оксана Анатоліївна|Давиденко Оксана Анатоліївна]] ([[Обговорення користувача:Давиденко Оксана Анатоліївна|обговорення]]) 22:58, 23 жовтня 2015 (EEST) | ||
+ | |||
+ | --[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:59, 5 жовтня 2015 (EEST) | ||
+ | |||
+ | Доброго дня, Оксана Анатоліївна! Переглянула вашу роботу в модулі, дякую за відповіді. Ви дали відповіді на всі запитання, пройшли тестування, тому я зараховую Вам соціально-гуманітарний модуль. | ||
+ | |||
+ | --[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 08:46, 28 жовтня 2015 (EET) |
Поточна версія на 09:50, 28 жовтня 2015
Зміст
Інтерактивні практичні заняття
Доброго дня, Оксана Анатоліївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням інтерактивного практичного заняття №1 Філософія і соціологія освіти. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:
- Обґрунтуйте, чому необхідне філософське дослідження освіти?
- Визначте основні завдання філософії та соціології освіти?
З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.
--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 13:02, 28 квітня 2015 (EEST)
Ваші відповіді:
1.Філософія в змозі узагальнити всі знання про освітній процес і звести їх у систему, здатна розкрити в повноті її функціональний прояв в інформаційному суспільстві, пояснює місце і роль освіти в сучасному житті; переконливо доводить, що освіта є дійовим засобом вирішення глобальних проблем сучасності, наприклад, війни та миру, екології, техногенних загроз тощо; глибоким теоретичним дослідженням освітніх проблем займається саме філософія освіти, а також допомагає у пошуку методів і засобів виходу освіти з кризової ситуації та визначення її перспектив; в системі досліджень освіти філософія виступає загальною методологічною основою, охопити весь освітній процес - це завдання філософського сприйняття світу.
2.Основними завданнями філософії освіти є - аналіз сучасного стану системи освіти та дослідження спрямованості стратегічних змін у сфері освіти; вивчення способів систематизації та структуризації педагогічних знань та виявлення найбільш оптимальних критеріїв і способів структуризації педагогічного знання; орієнтація не на вивчення "основ наук", а на оволодіння різними способами діяльності, що відкриває можливості для реалізації внутрішніх ресурсів особистості.
Основними завданнями соціології освіти є - вивчення потреб в освіті, розширення й оцінка її ролі в житті суспільства; оцінка рівня і якості знань у контексті соціальної значущості; виявлення соціальної цінності освіти та ролі освіти як чинника соціального статусу; визначення міри впливу освіти на динаміку моральних потреб та інтересів.--Давиденко Оксана Анатоліївна (обговорення) 21:32, 23 жовтня 2015 (EEST)
Доброго дня, Оксана Анатоліївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням інтерактивного практичного заняття №2 Освіта в Україні та країнах світу. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:
- Визначте зміст стратегії освіти і місце в ній освітньої парадигми?
- Назвіть сучасні зарубіжні підходи до освіти?
З повагою Людмила Олександрівна Рідченко. --Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 11:42, 5 травня 2015 (EEST)
Ваші відповіді:
1.Стратегія є глибоким аналізом з доцільними висновками впливу певної галузі з життєдіяльності суспільства (для нас – освіти) на його нинішній стан і перспективу розвитку. Зміст стратегії освіти складає мету, означення сил для реалізації відповідних програм і завдань, соціально-політичне, матеріально-фінансове, наукове забезпечення всіх її потреб, а також бажані результати. Парадигма освіти стосується лише освітнього процесу та являє собою теоретично обґрунтовану реорганізацію освітньої системи на підставі нових методологічних підходів в практичній реалізації інноваційних педагогічних технологій.
2.Американський підхід, азійський та європейський підходи.--Давиденко Оксана Анатоліївна (обговорення) 21:29, 23 жовтня 2015 (EEST)
Доброго дня, Оксана Анатоліївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням інтерактивного практичного заняття №3 Освіта в інформаційному суспільстві. Опрацювавши матеріал дайте відповідь на запитання. Які позитивні моменти можна виділити в інформатизації освіти?
З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.
--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 12:56, 12 травня 2015 (EEST)
Ваша відповідь: Застосування комп'ютера у системі підготовки школярів приводить до збагачення педагогічної та організаційної діяльності загальноосвітньої школи наступними можливостями: - вдосконалення методів і технологій підбора й формування змісту загальної середньої освіти; - введення та розвитку нових спеціалізованих навчальних дисциплін і напрямків освіти; - внесення змін у навчання більшості традиційних шкільних дисциплін, що не зв’язані з інформатикою; - підвищення ефективності навчання школярів за рахунок підвищення рівня його індивідуалізації й диференціації, використання додаткових джерел мотивації; - організації нових форм взаємодії в процесі навчання й зміни змісту й характеру діяльності учнів; - вдосконалення механізмів управління системою загальної середньої освіти.
Доброго дня, Оксана Анатоліївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням інтерактивного практичного заняття №4 Євроінтеграційна стратегія України: науково-освітні перспективи. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:
- У чому полягає сутність Болонського процесу?
- Коли і ким було започатковано Болонський процес?
З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.
--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 14:14, 12 травня 2015 (EEST)
Ваші відповіді:
1.Болонський процес (БП) - це процес європейських реформ, що спрямований на створення спільної Зони європейської вищої освіти (також у документах зустрічається аналогічне поняття: європейський простір вищої освіти).
2.Болонський процес мав свою передісторію, що полягає в розробленні та підписанні представниками країн Європи Лісабонської конвенції (1997р.) про визнання кваліфікацій для системи вищої освіти європейського регіону та Сорбоннської декларації (Париж, Сорбонна, 1998 р.) щодо узгодження структури системи вищої освіти в Європі. Сам же Болонський процес на рівні держав було започатковано 19 червня 1999 року в Болоньї (Італія) підписанням 29 міністрами освіти від імені своїх урядів документа, який назвали «Болонська декларація». Цим актом країни-учасниці узгодили спільні вимоги, критерії та стандарти національних систем вищої освіти і домовилися про створення єдиного європейського освітнього та наукового простору до 2010 року.
Доброго дня, Оксана Анатоліївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням інтерактивного практичного заняття №5 Сучасні наукові дослідження. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання.
- Як Ви розумієте термін квазінаука?
- Назвіть основні елементи дослідницької системи?
З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.
--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 11:20, 22 травня 2015 (EEST)
Ваші відповіді:
1.Квазінаука – це наукова форма діяльності, яка породжена жорстко ієрархізованим науковим співтовариством. Тоді в ньому виникають відособлені школи та наукові напрями, очолені відомими в свій час ученими, які вже вичерпали свої таланти, але цього не визнають. Дотримуючись власних застарілих ідей, вони вперто не допускають у «свою» наукову галузь свіжих думок молодих учених, ідей своїх «противників» тощо. Через це квазінаука скочується до рівня лженауки.
2.Основні елементи дослідницької системи : тема дослідження; мета; об’єкт; предмет; завдання; гіпотеза; принципи (об’єктивність і повторюваність); методи емпіричного та теоретичного рівнів; критерії перевірки достовірності результатів дослідження (практика, верифікація, конвенціалізм); результати; класифікація результатів; оцінка; висновки; визначення наступних проблем; оформлення досягнутих результатів.--Давиденко Оксана Анатоліївна (обговорення) 21:59, 23 жовтня 2015 (EEST)
Індивідуальні заняття
Доброго дня, Шановна Оксана Анатоліївна! Запрошую Вас до індивідуального заняття. Прошу ознайомитися з матеріалами Індивідуального заняття №1 Сутність і співвідношення парадигми та стратегії освіти. Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:
Як співвідносяться поняття «парадигма освіти» та «стратегія освіти»?
--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 09:45, 5 червня 2015 (EEST)
Ваша відповідь:
Парадагма освіти - теоретично обгрунтована реорганізація освітньої системи на підставі нових методологічних підходів в практичній реалізації інноваційних педагогічних технологій. Нова освітня парадигма має стати осередком стратегії освіти. Поняття "парадигма освіти" вужче ніж "стратегія освіти". Річ у тім, що парадигма освіти стосується лише освітнього процесу, а стратегія - всього суспільного життя. Стратегія є глибоким аналізом з доцільними висновками впливу певної галузі життєдіяльності суспільства на його нинішній стан і перспективу розвитку. За своєю суттю стратегія освіти являє собою наукове передбачення розвитку країни на підставі розгорнення освітнього процесу та всебічного забезпечення його практичної реалізації. В ній має бути визначений генеральний напрям прилучення всіх верств населення до новітніх наукових знань з відповідним вихованням громадянської відповідальності та патріотизму. Стратегія освіти повинна передбачати вплив розвитку освіти на всі клітини суспільства, на всі галузі господарства, суспільний стан, рівні духовного життя тощо. Відсутність в Україні (українському лексиконі) чіткого тлумачення стратегії, в той же час, парадигма освіти , ускладнює формування нової освітньої системи і позбавляє можливості повноцінного та всебічного визначення сутності й змісту сучасної кризи освіти та шляхів виходу з неї.
Доброго дня, Шановна Оксана Анатоліївна! Запрошую Вас до індивідуального заняття №2. Прошу ознайомитися з джерелами: 1. Василь Шинкарук Забезпечення якісної освіти впродовж життя. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukraine2015.org.ua/tsil2 . 2. Здіорук С.І., Іщенко А.Ю., Карпенко М.М. Аналітична доповідь. Формування єдиного відкритого освітньо-наукового простору України: оптимальне використання засобів забезпечення випереджального розвитку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/Science_educational-e2f67.pdf . 3. Карпенко М.М. Перспективи реалізації в Україні концепції освіти протягом життя: чинники і механізм [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/sp/2011_4/045-051.pdf . 4. Карпенко М. Аналітична записка. Освіта протягом життя: світовий досвід і Українська практика [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/252/ . 5. Ничкало Н. Г. Неперервна професійна освіта як філософська та педагогічна категорія / Н. Никало // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – 2001. – Вип. 1. – С. 9–22. 6. Сігаєва Л. Е. Розвиток освіти дорослих в Україні (друга половина ХХ ст. – початок ХХІ) : монографія / за ред. С. О. Сисоєвої. – К. : ТОВ «ЕКМО», 2010. – С. 318; та дайте відповіді на запитання:
1) Назвіть три основні форми освіти?;
2) Як Ви розумієте термін "відкрита освіта"?.
--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 09:38, 15 вересня 2015 (EEST)
Ваші відповіді:
1.1 Формальна освіта – початкова, загальна середня освіта, професійна освіта, вища освіта, освіта після закінчення ВНЗ (аспірантура й докторантура), підвищення кваліфікації й перепідготовка фахівців і керівників з вищою і середньою професійною освітою в інститутах, на факультетах і курсах підвищення кваліфікації й професійної перепідготовки.
1.2) Неформальна освіта – професійно спрямовані й загальнокультурні курси навчання в центрах освіта дорослих, у лекторіях товариства «Знання», по телебаченню, на різних курсах інтенсивного навчання.
1.3) Інформальна освіта є загальним терміном для освіти за межами стандартного освітнього середовища – індивідуальна пізнавальна діяльність, що супроводжує повсякденне життя , реалізується за рахунок власної активності індивідів в оточуючому культурно-освітньому середовищі; спілкування, читання, відвідування установ культури, подорожі, засоби масової інформації тощо.
2. Відкрита освіта – збірний термін, що позначає різні види освітньої діяльності, у яких знання, ідеї і важливі аспекти методики та організації навчання і викладання вільно поширюються і використовуються за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій. Впровадження відкритої освіти з початку 2000-х років у багатьох країнах є однією з визначальних тенденцій розвитку системи передусім вищої освіти та освіти дорослих.
--Давиденко Оксана Анатоліївна (обговорення) 22:17, 23 жовтня 2015 (EEST)
Консультації
Доброго дня, сьогодні з 8.00 по 09.20 у нас з Вами час для консультації. Якщо у Вас виникли запитання, я буду рада дати на них відповіді.
--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 08:25, 15 вересня 2015 (EEST)
Тематичні дискусії (Інтернет-семінари)
Доброго дня, Оксана Анатоліївна! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України". На Вашу думку, чи потребує змін та доповнень сучасна система освіти України? Що з традиційного навчання треба зберегти і чому?
--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 09:47, 8 червня 2015 (EEST)
Ваші відповіді:
1. На мою думку, сучасна система освіти України потребує певних змін та доповнень відповідно до європейських стандартів індивідуалізації та гуманізації навчання, підвищити престижність та оплату праці викладачам. Слід посилити систематизацію знань, більш глибоке вивчення іноземних мов, поменшити навантаження деякими дисциплінами, посилити фізичне виховання, змінити систему ДПА, відійти від пріоритету зовнішніх показників при оцінюванні результативності роботи навчального закладу.
2. З традиційного навчання залишити класно-урочну та семестрову систему, дванадцятибальне оцінювання, системний характер навчання, різноманітність інформації, використання наочності, ІКТ, системи розвитку компетентностей учнів. --Давиденко Оксана Анатоліївна (обговорення) 22:43, 23 жовтня 2015 (EEST)
Доброго дня, Оксана Анатоліївна! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Освіта як цінність". На Вашу думку, що таке освіта? У чому ж полягає цінність освіти?
Освіта — цілеспрямована пізнавальна діяльність людей з отримання знань, умінь та навичок або щодо їх вдосконалення. Освіту можна розуміти як передачу накопичених суспільством знань молодому поколінню для розвитку в нього пізнавальних можливостей, а також набуття вмінь і навичок для практичного застосування загальноосвітніх і професійних знань. Освіта обов`язково повинна поєднуватися із моральним вихованням, оскільки передача цінностей із покоління в покоління завжди була і є функцією освіти. Цінність освіти полягає у тому, що вона, з одного боку, готує людину до життя у наявному суспільстві, а з іншого - формує у людини здатність приймати незалежні рішення, щоб позитивно змінювати себе та суспільство, в якому живе. Освіта призначена для того, щоб дати новому поколінню початкові знання не тільки з певних предметів, а й культури, формуючи таким чином поведінку у дорослому житті та допомагаючи у виборі можливої ролі в суспільстві. Сучасна освіта прагне до реалізації гуманістично спрямованого навчання, яке формує систему життєвих цінностей - здоров'я, пізнання, впевненості у со¬бі, ціннісного ставлення до людей, світу, що позитивно діє на інтенсивність та стійкість мотивації до навчально-пізнавальної діяльності, а через засвоєння ос¬новних цінностей створюється основа для формування мотивів професійної спрямованості майбутніх спеціалістів.--Давиденко Оксана Анатоліївна (обговорення) 23:46, 25 жовтня 2015 (EET)
--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 08:18, 22 вересня 2015 (EEST)
Ваші відповіді:
Проведення та перевірка модульного контролю
Доброго дня, Шановні колеги! На сьогоднішньому занятті ваше завдання полягає у наступному: Вам потрібно перейти за наступним посиланням Проведення та перевірка модульного контролю,ознайомтесь з запитаннями та дайте на них відповіді. Бажаю успіхів!
--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 11:03, 22 червня 2015 (EEST)
Доброго дня, Оксана Анатоліївна! Нажаль зарахувати Вам соціально-гуманітарний модуль неможу, адже Ви не виконали інтерактивні практичні заняття, індивідуальні заняття, тематичні дискусії, не пройшли тестування.
Шановна Людмила Олександрівна! Вибачте, що я невчасно виконала завдання :( --Давиденко Оксана Анатоліївна (обговорення) 22:58, 23 жовтня 2015 (EEST)
--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 09:59, 5 жовтня 2015 (EEST)
Доброго дня, Оксана Анатоліївна! Переглянула вашу роботу в модулі, дякую за відповіді. Ви дали відповіді на всі запитання, пройшли тестування, тому я зараховую Вам соціально-гуманітарний модуль.
--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 08:46, 28 жовтня 2015 (EET)