Відмінності між версіями «Теорія та методика фахової дисципліни Роговенко О.В.»
(→Інтерактивні практичні заняття) |
(→Інтерактивні практичні заняття) |
||
Рядок 13: | Рядок 13: | ||
Дякую за роботу. З повагою, --[[Користувач:Луценко Світлана Миколаївна|Луценко Світлана Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Луценко Світлана Миколаївна|обговорення]]) 14:28, 21 січня 2015 (EET) | Дякую за роботу. З повагою, --[[Користувач:Луценко Світлана Миколаївна|Луценко Світлана Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Луценко Світлана Миколаївна|обговорення]]) 14:28, 21 січня 2015 (EET) | ||
+ | |||
+ | |||
+ | Історичні джерела можна класифікувати за різними критеріями, основним з яких є спосіб кодуфікації і збереження історичної інформації. 3 цього погляду всі джерела поділяються на | ||
+ | • письмові, | ||
+ | • речові, | ||
+ | • етнографічні (можуть бути речові, письмові, усні), | ||
+ | • усні (дума, пісня, переказ, прислів'я, народні знання); | ||
+ | • лінгвістичні, | ||
+ | • фонодокументи, | ||
+ | • фотодокументи | ||
+ | Без дослідження вище зазначених історичних джелел, по-перше вивчення історії неможливе, а по-друге - нецікаве та беззмістовне. | ||
+ | З повагою, --[[Користувач:Роговенко Ольга Василівна|Роговенко Ольга Василівна]] ([[Обговорення користувача:Роговенко Ольга Василівна|обговорення]]) 00:04, 5 травня 2015 (EEST) | ||
==== Індивідуальні заняття ==== | ==== Індивідуальні заняття ==== |
Версія за 00:08, 5 травня 2015
Зміст
Інтерактивні практичні заняття
Шановна пані Олена!
Давайте торкнемося надзвичайно цікавої для вчителя історії теми: "Методика роботи з історичними джерелами". На моїй сторінці обговорення ви знайдете теоретичний матеріал з теми. Ознайомившись з матеріалом, дайте відповіді на питання:
1. Яку роль у вивченні історії Ви відводите історичним джерелам?
2. Чи можна вивчати історію без історичних джерел?
Свої відповіді обгрунтуйте прикладами з Вашої практики.
Дякую за роботу. З повагою, --Луценко Світлана Миколаївна (обговорення) 14:28, 21 січня 2015 (EET)
Історичні джерела можна класифікувати за різними критеріями, основним з яких є спосіб кодуфікації і збереження історичної інформації. 3 цього погляду всі джерела поділяються на
• письмові,
• речові,
• етнографічні (можуть бути речові, письмові, усні),
• усні (дума, пісня, переказ, прислів'я, народні знання);
• лінгвістичні,
• фонодокументи,
• фотодокументи
Без дослідження вище зазначених історичних джелел, по-перше вивчення історії неможливе, а по-друге - нецікаве та беззмістовне.
З повагою, --Роговенко Ольга Василівна (обговорення) 00:04, 5 травня 2015 (EEST)