Відмінності між версіями «Соціально-гуманітарний кредитний модуль Король А.М.»

Версія за 09:56, 13 травня 2015

Інтерактивні практичні заняття

Доброго дня, Альона Миколаївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням інтерактивного практичного заняття №1 Філософія і соціологія освіти. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

1. Обґрунтуйте, чому необхідне філософське дослідження освіти?

2. Визначте основні завдання філософії та соціології освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 16:28, 21 січня 2015 (EET)

Вашівідповіді: Ваші відповіді:

1. У рамках філософського дослідження сучасної освіти важливо сформулювати основні освітні напрями досліджень, зокрема узагальнюючі. Знання філософії освіти дає можливість визначити зміст, функції, соціальну роль будь якої нової освітньої технології та основаної на ній освітньої діяльності у суспільстві, що знаходиться в стані постійних змін.

Також лише філософія в змозі узагальнити всі знання про освітній процес, систематизувавши їх; дати уявлення про цілісну картину світу, пояснивши роль і місце освіти в сучасному інформаційному суспільстві. Виступаючи методологічною основою для інших наук, філософія освіти охоплює весь освітній процес. Вивчення філософії освіти педагогами забезпечить: • системне засвоєння матеріалу з усього кола філософських проблем, які виникають в освіті; • цілісне осягнення генезису освіти як інституту в історичному контексті; • визначення ролі та значення освіти в культурі суспільства; • визначення образу-ідеалу нового типу особистості, аргументація його основних якостей

1. Завдання філософії освіти:

1. Дослідження сучасного стану систем освіти; 2. Дослідження стратегічних змін в освітньому процесі; 3.Вивчення способів систематизації педагогічних знань тощо.

Завдвння соціології освіти: 1. вивчення потреб в освіті 2. оцінка рівня і якості знань 3. аналіз ставлення суспільства до освіти 4. дослідження рівня впливу освіти на суспільство і навпаки--Король Альона Миколаївна (обговорення) 09:43, 13 травня 2015 (EEST)

Доброго дня, Альона Миколаївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням інтерактивного практичного заняття №2 Освіта в Україні та країнах світу. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

1. Визначте зміст стратегії освіти і місце в ній освітньої парадигми?
2. Назвіть сучасні зарубіжні підходи до освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко. --Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 10:08, 26 січня 2015 (EET)

Ваші відповіді:

1. Право на освіту гарантується Конституцією України, Законом України «Про освіту» та іншими нормативними актами України. Відповідно до Конституції в Україні обов’язковою є загальна і середня освіта. Професійна освіта є бажаною та необхідною і здійснюється на базі повної загальної середньої освіти, а також на базі освіти в обсязі основної та спеціальної школи. Згідно із Законом України «Про освіту» — метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей, формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору, збагачення на цій основі інтелектуального, творчого, культурного потенціалу народу, забезпечення народного господарства кваліфікованими працівниками, спеціалістами.

Структура системи освіти включає: дошкільне виховання; загальну середню освіту; професійну освіту; вищу освіту; післядипломну освіту; аспірантуру; докторантуру; підвищення кваліфікації, перепідготовку кадрів, позашкільне навчання і виховання, самоосвіту. Метою Національної стратегії розвитку освіти на наступне десятиріччя є: • підвищення доступності якісної, конкурентоспроможної освіти для громадян України відповідно до вимог інноваційного сталого розвитку суспільства, економіки, кожного громадянина; • забезпечення особистісного розвитку людини згідно з її інди- відуальними задатками, здібностями, потребами на основі навчання упродовж життя. Ключовими напрямами державної освітньої політики мають стати: • реформування системи освіти на основі філософії «лю- диноцентризму» як стратегії національної освіти; • оновлення законодавчo-нормативної бази системи освіти, адекватної вимогам часу; • модернізація структури, змісту й організації освіти на за- садах компетентнісного підходу, переорієнтації змісту освіти на цілі сталого розвитку; • створення і забезпечення можливостей для реалізації рі- зноманітних освітніх моделей, навчальних закладів різних типів і форм власності, різноманітних форм та засобів отримання освіти; • побудова ефективної системи національного виховання, розвитку і соціалізації дітей та молоді; • забезпечення доступності та неперервності освіти впро- довж життя; • формування здоров’язбережного середовища, екологіза- ції освіти, валеологічної культури учасників навчально- виховного процесу; • розвиток наукової та інноваційної діяльності в освіті, під- вищення якості освіти на інноваційній основі; • інформатизація освіти, удосконалення бібліотечного та інформаційно-ресурсного забезпечення освіти і науки; • забезпечення національного моніторингу системи освіти; • підвищення соціального статусу педагогів; • створення сучасної матеріально-технічної бази системи освіти.

1. Американський підхід, азійський та європейський підходи.--Король Альона Миколаївна (обговорення) 09:46, 13 травня 2015 (EEST)

Доброго дня, Альона Миколаївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням інтерактивного практичного заняття №3 Освіта в інформаційному суспільстві. Опрацювавши матеріал дайте відповідь на запитання. Які позитивні моменти можна виділити в інформатизації освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 14:40, 2 лютого 2015 (EET)

Ваша відповідь: Позитивні моменти в інформатизації освіти: створення єдиного освітнього простору; активне запровадження нових засобів та методів навчання, що орієнтовані на використання інформаційних технологій; синтез засобів та методів традиційного та комп’ютерного навчання; створення системи випереджаючої освіти. виникнення нового напрямку діяльності викладача – розробка інформаційних технологій навчання та програмно-методичних комплексів; зміна змісту діяльності викладача: з «репродуктора» знань до розробника нової технології (що з одного боку, підвищує його творчу активність, а з іншого – потребує високого рівня технологічної та методичної підготовки). формування системи безперервного навчання як універсальної форми діяльності, що спрямована на постійний розвиток особистості протягом всього життя тощо--Король Альона Миколаївна (обговорення) 09:49, 13 травня 2015 (EEST)

Доброго дня, Альона Миколаївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням інтерактивного практичного заняття №4 Євроінтеграційна стратегія України: науково-освітні перспективи. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

1. У чому полягає сутність Болонського процесу?
2. Коли і ким було започатковано Болонський процес?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 10:09, 4 лютого 2015 (EET)

Ваші відповіді:

1. 1. Болонський процес (БП) - це процес європейських реформ, що спрямований на створення спільної Зони європейської вищої освіти (також у документах зустрічається аналогічне поняття: європейський простір вищої освіти).

Незвичайність цього процесу полягає у тому, що він не є чітко структурованим і проводиться 46 країнами, що беруть у ньому участь, у співпраці з чисельними міжнародними організаціями, включаючи і Раду Європи. Болонський процес переслідує шість цілей для досягнення єдиної за змістом і якістю європейської освіти: 1. Введення двоциклового навчання. Фактично пропонується ввести два цикли навчання: 1-й – до одержання першого академічного ступеня і 2-й – після його одержання. При цьому тривалість навчання на 1-му циклі має бути не менше 3-х і не більше 4-х років. Навчання впродовж другого циклу може передбачати отримання ступеня магістра (через 1-2 роки навчання після одержання 1-го ступеня) і/або докторського ступеня (за умови загальної тривалості навчання 7-8 років). 2. Впровадження кредитної системи організації навчального процесу. Пропонується запровадити у всіх національних системах освіти систему обліку трудомісткості навчальної роботи в кредитах. За основу пропонується прийняти ECTS, зробивши її нагромаджувальною системою, здатною працювати в рамках концепції «навчання впродовж усього життя». 3. Формування системи контролю якості освіти. Передбачається організація акредитаційних агентств, незалежних від національних урядів і міжнародних організацій. Оцінка буде ґрунтуватися не на тривалості або змісті навчання, а на тих знаннях, уміннях і навичках, що отримали випускники. Одночасно будуть встановлені стандарти транснаціональної освіти. 4. Розширення мобільності студентів і викладачів. На основі виконання попередніх пунктів передбачається істотний розвиток мобільності студентів та викладачів. 5. Забезпечення працевлаштування випускників на європейському ринку праці. Одним із найважливіших положень Болонського процесу є орієнтація вищих навчальних закладів на кінцевий результат: знання і уміння випускників повинні бути застосовані на користь усієї Європи. Усі академічні ступені й інші кваліфікації мають бути у попиті на європейському ринку праці, а професійне визнання кваліфікацій має бути спрощене. Для забезпечення визнання кваліфікацій планується використання Додатка до диплома, який був рекомендований ЮНЕСКО. 6. Привабливість європейської системи освіти. Одним з головних завдань, що має бути вирішене в рамках Болонського процесу, є залучення в Європу більшої кількості студентів з інших регіонів світу. Вважається, що запровадження загальноєвропейської системи гарантії якості освіти, кредитної нагромаджувальної системи, легко доступних кваліфікацій тощо, сприятиме підвищенню інтересу європейських та інших громадян до вищої освіти. Згідно з цілями БП до 2010 року освітні системи Європейських країн повинні бути реорганізовані таким чином, щоб: учасникам освітнього процесу було легко переїжджати з однієї країну у іншу (у Зоні Європейської вищої освіти) - з метою подальшого навчання чи працевлаштування; привабливість Європейської вищої освіти зросла настільки, щоб мешканці неєвропейських країн також приїжджали на навчання/роботу у Європу; Зона Європейської вищої освіти сприяла розширенню Європи, а висока якість та значна база знань забезпечувала подальший розвиток Європи як стабільного, мирного, толерантного суспільства.

1. Болонський процес мав свою передісторію, що полягає в розробленні та підписанні представниками країн Європи Лісабонської конвенції (1997р.) про визнання кваліфікацій для системи вищої освіти європейського регіону та Сорбоннської декларації (Париж, Сорбонна, 1998 р.) щодо узгодження структури системи вищої освіти в Європі. Сам же Болонський процес на рівні держав було започатковано 19 червня 1999 року в Болоньї (Італія) підписанням 29 міністрами освіти від імені своїх урядів документа, який назвали «Болонська декларація». Цим актом країни-учасниці узгодили спільні вимоги, критерії та стандарти національних систем вищої освіти і домовилися про створення єдиного європейського освітнього та наукового простору до 2010 року.--Король Альона Миколаївна (обговорення) 09:51, 13 травня 2015 (EEST)

Доброго дня, Альона Миколаївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням інтерактивного практичного заняття №5 Сучасні наукові дослідження. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання.

1. Як Ви розумієте термін квазінаука?
2. Назвіть основні елементи дослідницької системи?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 11:44, 4 лютого 2015 (EET)

Ваші відповіді:

1. Квазінаука (або псевдонаука) - діяльність, що навмисне або помилково імітує науку, але по суті такою не є. Головна відмінність псевдонауки від науки — це використання неперевірених науковими методами і просто помилкових даних і відомостей, а також заперечення можливості спростування, тоді як наука заснована на фактах (перевірених відомостях) і постійно розвивається, розлучаючись зі спростованими теоріями та пропонуючи нові.

1. Дослідницька система:

1. Тема дослідження 2. Мета 3. Обєкт та предмет 4. Мета 5. Гіпотеза 6. Принципи 7. Методи 8. Критерії 9. Результати 10.Оцінка Дякую Вам за корисну інформацію та цікаві запитання )))--Король Альона Миколаївна (обговорення) 09:52, 13 травня 2015 (EEST)

Індивідуальні заняття

Доброго дня, шановна Альона Миколаївна! Запрошую Вас до індивідуального заняття. Прошу ознайомитися з матеріалами Індивідуального заняття №1 Сутність і співвідношення парадигми та стратегії освіти. Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:

Як співвідносяться поняття «парадигма освіти» та «стратегія освіти»?

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 12:41, 19 лютого 2015 (EET)

Ваша відповідь:

Доброго дня, шановна Альона Миколаївна! Запрошую Вас до індивідуального заняття №2. Прошу ознайомитися з джерелами: 1. Василь Шинкарук Забезпечення якісної освіти впродовж життя. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukraine2015.org.ua/tsil2 . 2. Здіорук С.І., Іщенко А.Ю., Карпенко М.М. Аналітична доповідь. Формування єдиного відкритого освітньо-наукового простору України: оптимальне використання засобів забезпечення випереджального розвитку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/Science_educational-e2f67.pdf . 3. Карпенко М.М. Перспективи реалізації в Україні концепції освіти протягом життя: чинники і механізм [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/sp/2011_4/045-051.pdf . 4. Карпенко М. Аналітична записка. Освіта протягом життя: світовий досвід і Українська практика [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/252/ . 5. Ничкало Н. Г. Неперервна професійна освіта як філософська та педагогічна категорія / Н. Никало // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – 2001. – Вип. 1. – С. 9–22. 6. Сігаєва Л. Е. Розвиток освіти дорослих в Україні (друга половина ХХ ст. – початок ХХІ) : монографія / за ред. С. О. Сисоєвої. – К. : ТОВ «ЕКМО», 2010. – С. 318; та дайте відповіді на запитання: 1) назвіть три основні форми освіти?; 2) як Ви розумієте термін "відкрита освіта"?.

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 11:08, 3 квітня 2015 (EET)

Ваші відповіді:

Консультації

Доброго дня, сьогодні з 09.30 по 10.50 у нас з Вами час для консультації. Якщо у Вас виникли запитання, я буду рада дати на них відповіді.

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 09:38, 3 квітня 2015 (EET)

Тематичні дискусії (Інтернет-семінари)

Доброго дня, Альона Миколаївна! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України". На Вашу думку, чи потребує змін та доповнень сучасна система освіти України? Що з традиційного навчання треба зберегти і чому?

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 11:15, 25 лютого 2015 (EET)

Ваші відповіді:

Доброго дня, Альона Миколаївна! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Освіта як цінність". На Вашу думку, що таке освіта? У чому ж полягає цінність освіти?

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 11:05, 8 квітня 2015 (EEST)

Ваші відповіді:

Проведення та перевірка модульного контролю

Доброго дня, шановні колеги! На сьогоднішньому занятті ваше завдання полягає у наступному: Вам потрібно перейти за наступним посиланням Проведення та перевірка модульного контролю,ознайомтесь з запитаннями та дайте на них відповіді. Бажаю успіхів!

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 12:48, 13 березня 2015 (EET)

Доброго дня, Альна Миколаївна! Нажаль зарахувати Вам соціально-гуманітарний модуль неможу, адже Ви не виконали інтерактивні практичні заняття, індивідуальні заняття, тематичні дискусії, не пройшли тестування.

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 12:40, 16 квітня 2015 (EEST)