Відмінності між версіями «Соціально-гуманітарний кредитний модуль Бесараб Н.І.»
(→Індивідуальні заняття) |
(→Проведення та перевірка модульного контролю) |
||
| (не показані 19 проміжних версій 2 учасників) | |||
| Рядок 12: | Рядок 12: | ||
---- | ---- | ||
Ваші відповіді: | Ваші відповіді: | ||
| − | + | ||
| − | # | + | Доброго дня! На мою думку завдяки філософії можна зробити загальні висновки зі стану освіти на даний період і намітити шляхи її вдосконалення. Нині філософія, формуючи загальну картину освіти, тим самим здатна розкрити в повноті її функціональний прояв в інформаційному суспільстві. Завдяки філософському поясненню місця і ролі освіти в наш час, стає зрозумілою її провідна роль в усіх сферах існування людства, його матеріальному та духовному розвитку. Крім того, філософський аналіз освіти свідчить, що без подальшої демократизації та гуманізації суспільне життя безперспективне, оскільки воно втрачає сенс свого існування. Філософія виступає в системі досліджень освіти окремими науками загальною методологічною основою. всі причетні до цього науки напрацьовують свої методи, але не охоплюють увесь освітній процес Це завдання філософського сприйняття світу. |
| + | |||
| + | # Завдання філософії освіти *аналіз й осмислення сучасного стану систем освіти та дослідження спрямованості стратегічних змін у сфері освіти, * вивчення способів систематизації й структуризації педагогічних знань та виявлення найбільш оптимальних критеріїв і способів структуризації педагогічного знання. | ||
| + | :Завдання соціології освіти | ||
| + | *вивчення потреб в освіті, розуміння й оцінка її ролі в житті суспільства та особистому житті людини; | ||
| + | *оцінка рівня і якості знань у контексті їх соціальної значущості; | ||
| + | *аналіз ставлення суспільства і тих, хто навчається до освіти, виявлення її соціальної цінності; | ||
| + | *виявлення ролі освіти як чинника соціального статусу; | ||
| + | *визначеня міри впливу освіти на динаміку моральних потреб і інтересів. | ||
| + | |||
| + | --[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 16:26, 5 травня 2015 (EEST) | ||
---- | ---- | ||
| Рядок 26: | Рядок 36: | ||
---- | ---- | ||
Ваші відповіді: | Ваші відповіді: | ||
| − | # | + | #Доброго дня! За своєю сутністю стратегія освіти являє собою наукове передбачення розвитку країни на підставі розгортання освітнього процесу та всебічного забезпечення його практичної реалізації. Зміст стратегії освіти має складати її мета, означення сил для реалізації відповідних освітніх програм і завдань, соціально-політичне, матеріально-фінансове та наукове забезпечення всіх її потреб, а також бажані результати стратегічних завдань. Стратегія освіти повинна передбачати вплив розвитку освіти на всі клітини суспільства, на всі галузі господарства, суспільний стан, рівні духовного життя. Нова освітня парадигма має стати осередком стратегії освіти. Адже парадигма являє собою теоретичну розбудову чогось нового в житті суспільства і практичну реалізацію наміченого. Парадигма освіти - теоретично обгрунтована реорганізація освітньої системи на підставі нових методологічних підходів в практичній реалізації інноваційних педагогічних технологій. |
| − | # | + | #Сучасні зарубіжні підходи до освіти: |
| + | *американський підхід; | ||
| + | *азійський підхід (японський і китайський варіанти); | ||
| + | *європейський підхід. | ||
| + | |||
| + | --[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 16:49, 5 травня 2015 (EEST) | ||
---- | ---- | ||
| Рядок 38: | Рядок 53: | ||
---- | ---- | ||
Ваша відповідь: | Ваша відповідь: | ||
| + | |||
| + | Інформатизація освіти дозволить забезпечити її фундаментальність, тобто орієнтацію на виявлення глибинних сутнісних підстав і звязків між різноманітними процесами навколишнього світу; цілісність, що припускає впровадження в освіту єдиних циклів фундаментальних дисциплін, обєднаних загальною цільовою функцією і орієнтованих на міждисциплінарні звязки та інтереси особистості. Також інформатизація освіти дозволить ефективно використати наступні переваги нових інформаційних технологій, зокрема: | ||
| + | :*можливість створення відкритої системи освіти, що забезпечує кожному індивідові власну траєкторію самонавчання; | ||
| + | :*зміна організації процесу пізнаня шляхом зміщення його у бік синергетичного мислення; | ||
| + | :*створення ефективної системи управління інформаційно-методичним забезпеченям освіти; | ||
| + | :*використання спецефічних властивостей компютерної техніки, найважливішими з яких є індивідуалізація навчального процесу при збереженні його цілісності за рахунок програмованості і динамічної адаптації автоматизованих навчальних програм; можливість використання й організації принципово нових пізнавальних засобів, аж до моделей "віртуальної реальності". | ||
| + | |||
| + | --[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 18:52, 5 травня 2015 (EEST) | ||
---- | ---- | ||
| Рядок 50: | Рядок 73: | ||
---- | ---- | ||
Ваші відповіді: | Ваші відповіді: | ||
| − | # | + | # Болонський процес - процес зближення і гармонізації систем освіти країн Європи з метою створення єдиного європейського простору вищої освіти. |
| − | # | + | :Сутність Болонської системи полягає : |
| + | :*У запровадженні дворівневої системи освіти: базової (бакалаврат) і повної (магістратура); доступ до другого рівня потребує завершення першого. Ступінь, наданий після закінчення першого рівня, визнається на європейському ринку праці як достаеній рівень кваліфікації. | ||
| + | :*Запровадження системи кредитних одиниць, як засобу підвищення мобільності студентів. Кредитні одиниці можуть діяти на всіх рівнях вищої освіти, включаючи неперервну освіту, за умови їх визнання навчальними закладами на основі принципу добровільності. | ||
| + | :*Видання взаємоузгоджених й уніфікованих додатків до дипломів для запровадження рівнів вищої освіти , які зрозумілі, прозорі та зіставні між собою на всьому європейському ( Болонському) просторі, з метою забезпечення працевлаштуваня випускників вищих навчальних закладів на європейському ринку праці та підвищення конкурентноспроможності системи вищої освіти. | ||
| + | :*Стимулювання мобільності і створення умов для вільного переміщення студентів, викладачів, науковців, менеджерів освіти в межах Болонського простору. | ||
| + | :*Розвиток європейської співпраці у сфері контролю якості вищої освіти з метою напрацюваня зіставних критеріїв і метедологій. | ||
| + | :*Посилення європейського виміру вищої освіти, насамперед у сферах наукових досліджень і проектування нових, конкурентноспроможних освітніх програм. | ||
| + | # Болонський процес започаткований західноєвропейськими державами в кінці 90-х рр. ХХ століття, до якого з часом приєдналася Україна ( у травні 2005 р. в Бергені Болонську декларацію підписав міністр освіти України). | ||
| + | |||
| + | --[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 17:14, 6 травня 2015 (EEST) | ||
---- | ---- | ||
| Рядок 65: | Рядок 97: | ||
Ваші відповіді: | Ваші відповіді: | ||
| − | # | + | # Квазінаука - це наукова форма діяльності, яка породжена жорстко ієрархізованим науковим співтовариством. Тоді в ньому виникають відособлені школи та наукові напрями, очолені відомими в свій час ученими, які вже вичерпали свої таланти, але цього не визнають. Дотримуючись власних застарілих ідей, вони вперто не допускають у "свою" наукову галузь свіжих думок молодих учених, ідей своїх "противників" тощо. Через це квазінаука скочується до рівня лженауки. |
| − | + | ||
| + | 2. Основні елементи дослідницької системи: | ||
| + | :*Тема дослідження. Вона має не лише охоплювати весь вузол проблем, які слід вирішити в науковій роботі, а й чітко зазначити межі наукових завдань. | ||
| + | :*Мета дослідження. Це мислення, ідеальне визначення наперед результатів роботи. | ||
| + | :*Об'єкт дослідження . | ||
| + | :*Предмет дослідженя. | ||
| + | :*Завдання (чітко визначена послідовність проблем, які слід вирішити). | ||
| + | :*Гіпотеза. | ||
| + | :*Принципи - керівні положення, завдяки яким здобувається вірне рішення проблем. | ||
| + | :*Методи - шляхи, способи наукового досдідження. | ||
| + | :*Критерії (перевірка достовірності результатів). | ||
| + | :*Результати. | ||
| + | :*Класифікація результатів. | ||
| + | :*Оцінка досягнутих результатів, виявлення їх повноти, недоліків. | ||
| + | |||
| + | --[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 17:47, 6 травня 2015 (EEST) | ||
==== Індивідуальні заняття ==== | ==== Індивідуальні заняття ==== | ||
| Рядок 76: | Рядок 123: | ||
---- | ---- | ||
Ваша відповідь: | Ваша відповідь: | ||
| + | |||
| + | :Парадагма освіти - теоретично обгрунтована реорганізація освітньої системи на підставі нових методологічних підходів в практичній реалізації інноваційних педагогічних технологій. | ||
| + | :Нова освітня парадигма має стати осередком стратегії освіти. Поняття "парадигма освіти" вужче ніж "стратегія освіти". Річ у тім, що парадигма освіти стосується лише освітнього процесу, а стратегія - всього суспільного життя. Стратегія є глибоким аналізом з доцільними висновками впливу певної галузі життєдіяльності суспільства на його нинішній стан і перспективу розвитку. | ||
| + | :За своєю суттю стратегія освіти являє собою наукове передбачення розвитку країни на підставі розгорнення освітнього процесу та всебічного забезпечення його практичної реалізації. В ній має бути визначений генеральний напрям прилучення всіх верств населення до новітніх наукових знань з відповідним вихованням громадянської відповідальності та патріотизму. Стратегія освіти повинна передбачати вплив розвитку освіти на всі клітини суспільства, на всі галузі господарства, суспільний стан, рівні духовного життя тощо. | ||
| + | :Відсутність в Україні (українському лексиконі) чіткого тлумачення стратегії, в той же час, парадигма освіти , ускладнює формування нової освітньої системи і позбавляє можливості повноцінного та всебічного визначення сутності й змісту сучасної кризи освіти та шляхів виходу з неї. | ||
| + | |||
| + | --[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 18:01, 7 травня 2015 (EEST) | ||
| + | |||
| + | ---- | ||
| + | ---- | ||
| + | Доброго дня, шановна Наталія Іванівна! Запрошую Вас до індивідуального заняття №2. Прошу ознайомитися з джерелами: 1. Василь Шинкарук Забезпечення якісної освіти впродовж життя. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukraine2015.org.ua/tsil2 . 2. Здіорук С.І., Іщенко А.Ю., Карпенко М.М. Аналітична доповідь. Формування єдиного відкритого освітньо-наукового простору України: оптимальне використання засобів забезпечення випереджального розвитку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/Science_educational-e2f67.pdf . 3. Карпенко М.М. Перспективи реалізації в Україні концепції освіти протягом життя: чинники і механізм [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/sp/2011_4/045-051.pdf . 4. Карпенко М. Аналітична записка. Освіта протягом життя: світовий досвід і Українська практика [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/252/ . 5. Ничкало Н. Г. Неперервна професійна освіта як філософська та педагогічна категорія / Н. Никало // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – 2001. – Вип. 1. – С. 9–22. 6. Сігаєва Л. Е. Розвиток освіти дорослих в Україні (друга половина ХХ ст. – початок ХХІ) : монографія / за ред. С. О. Сисоєвої. – К. : ТОВ «ЕКМО», 2010. – С. 318; та дайте відповіді на запитання: 1) назвіть три основні форми освіти?; 2) як Ви розумієте термін "відкрита освіта"?. | ||
| + | |||
| + | --[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:21, 8 квітня 2015 (EEST) | ||
| + | ---- | ||
| + | Ваші відповіді: | ||
| + | # Форми освіти: | ||
| + | :*Формальна освіта - початкова, загальна середня освіта, середня професійна освіта, вища освіта, освіта після закінчення ВНЗ (аспірантура й докторантура), підвищення кваліфікації й перепідготовка фахівців і керівників з вищою і середньою професійною освітою в інститутах, на факультетах і курсах підвищення кваліфікації й професійної перепідготовки. | ||
| + | :*Неформальна освіта - професійно спрямовані й загальнокультурні курси навчання в центрах освіти дорослих, у лекторіях товариства "Знання", по телебаченню, на різних курсах інтенсивного навчання. | ||
| + | :*Інформальна освіта є загальним терміном для освіти за межами стандартного освітнього середовища - індивідуальна пізнавальна діяльність, що супроводжує повсякденне життя, реалізується за рахунок власної активності індивідів в оточуючому культурно-освітньому середовищі, спілкування, читання, відвідування установ культури, подорожі, засоби масової інформації тощо. При цьому людина перетворює освітні потенціали суспільства в дієві фактори свого розвитку. | ||
| + | |||
| + | 2. Відкрита освіта - збірний термін, що позначає різні види освітньої діяльності, у яких знання, ідеї і важливі аспекти методики та організації навчання і викладання вільно поширюються і використовуються за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій. | ||
| + | |||
| + | |||
| + | --[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 18:29, 7 травня 2015 (EEST) | ||
| + | # | ||
==== Консультації ==== | ==== Консультації ==== | ||
| Рядок 81: | Рядок 153: | ||
====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ==== | ====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ==== | ||
| + | Доброго дня, Наталія Іванівна! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України". На Вашу думку, чи потребує змін та доповнень сучасна система освіти України? Що з традиційного навчання треба зберегти і чому? | ||
| + | --[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 12:32, 2 березня 2015 (EET) | ||
| + | ---- | ||
| + | Ваші відповіді: | ||
| + | |||
| + | ---- | ||
| + | Перша й неодмінна умова сучасної повноцінної освіти - конкурентність. Тільки вона може бути критерієм якості, ефективності й, зрештою, здоровим рушієм змін у цій галузі. Те, що в країні є попит на якісну освіту, очевидно - недарма здобувати ї молоді українці їдуть за кордон. Наступною умовою розбудови здорової та ефективної освітньої моделі є її відкритість. За допомогою так званих болонських новацій ми спромоглися вирлобити спільну оцінну шкалу з європейськими університетами й ліцеями, але так і не виробили спільної шкали якості, через що українські дипломи та сертифікати на Заході, за поодинокими винятками, і досі не визнаються. Тож чи не найбезпечнішими є спроби реставрації радянської моделі освіти, що здатні лише послабити її деградацію, а відтак і законсервувати ті проблеми, у яких нині загрузла країна. | ||
| + | |||
| + | --[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 00:30, 16 травня 2015 (EEST) | ||
| + | |||
| + | Доброго дня, Наталія Іванівна! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Освіта як цінність". На Вашу думку, що таке освіта? У чому ж полягає цінність освіти? | ||
| + | |||
| + | --[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:33, 17 квітня 2015 (EEST) | ||
| + | ---- | ||
| + | Ваші відповіді: | ||
| + | :1. Поняття "освіта" можна розуміти, як передачу накопичених суспільством знань молодому поколінню для розвитку в нього пізнавальних можливостей, а також набуття вмінь і навичок для практичного застосування загальноосвітніх і професійних знань. | ||
| + | :2. Цінність освіти полягає в тому, що вона, з одного боку, готує людину до життя у наявному суспільстві, а з іншого - формує у людини здатність приймати незалежні, автентичні рішення, щоб позитивно змінювати себе та суспільство, в якому живе. Освіта призначена для того, щоб дати новому поколінню початкові знання не тільки з певних предметів, а й культури, формуючи таким чином поведінку у дорослому житті та допомагаючи у виборі можливої ролі в суспільстві. | ||
| + | |||
| + | |||
| + | --[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 19:13, 8 травня 2015 (EEST) | ||
==== Проведення та перевірка модульного контролю ==== | ==== Проведення та перевірка модульного контролю ==== | ||
| + | Доброго дня, шановні колеги! На сьогоднішньому занятті ваше завдання полягає у наступному: Вам потрібно перейти за наступним посиланням [https://docs.google.com/forms/d/1U_kIbCGiJa2TtCgWoMQobJ0yabJ7nksuYRAVUpnqPR0/viewform Проведення та перевірка модульного контролю],ознайомтесь з запитаннями та дайте на них відповіді. Бажаю успіхів! | ||
| + | --[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 15:29, 18 березня 2015 (EET) | ||
| + | ---- | ||
| + | ---- | ||
| + | Доброго дня, Наталія Іванівна! Нажаль зарахувати Вам соціально-гуманітарний модуль неможу, адже Ви не виконали інтерактивні практичні заняття, індивідуальні заняття, тематичні дискусії, не пройшли тестування. | ||
| + | |||
| + | --[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:09, 28 квітня 2015 (EEST) | ||
| + | |||
| + | Доброго дня, Наталія Іванівна! Переглянула вашу роботу в модулі, дякую за відповіді. Ви дали відповіді на всі запитання, пройшли тестування, тому я зараховую Вам соціально-гуманітарний модуль. | ||
| + | |||
| + | --[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 23:51, 18 травня 2015 (EEST) | ||
Поточна версія на 23:56, 18 травня 2015
Зміст
Інтерактивні практичні заняття
Доброго дня, Наталія Іванівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням інтерактивного практичного заняття №1 Філософія і соціологія освіти. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:
1. Обґрунтуйте, чому необхідне філософське дослідження освіти?
2. Визначте основні завдання філософії та соціології освіти?
З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.
--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 11:31, 26 січня 2015 (EET)
Ваші відповіді:
Доброго дня! На мою думку завдяки філософії можна зробити загальні висновки зі стану освіти на даний період і намітити шляхи її вдосконалення. Нині філософія, формуючи загальну картину освіти, тим самим здатна розкрити в повноті її функціональний прояв в інформаційному суспільстві. Завдяки філософському поясненню місця і ролі освіти в наш час, стає зрозумілою її провідна роль в усіх сферах існування людства, його матеріальному та духовному розвитку. Крім того, філософський аналіз освіти свідчить, що без подальшої демократизації та гуманізації суспільне життя безперспективне, оскільки воно втрачає сенс свого існування. Філософія виступає в системі досліджень освіти окремими науками загальною методологічною основою. всі причетні до цього науки напрацьовують свої методи, але не охоплюють увесь освітній процес Це завдання філософського сприйняття світу.
- Завдання філософії освіти *аналіз й осмислення сучасного стану систем освіти та дослідження спрямованості стратегічних змін у сфері освіти, * вивчення способів систематизації й структуризації педагогічних знань та виявлення найбільш оптимальних критеріїв і способів структуризації педагогічного знання.
- Завдання соціології освіти
- вивчення потреб в освіті, розуміння й оцінка її ролі в житті суспільства та особистому житті людини;
- оцінка рівня і якості знань у контексті їх соціальної значущості;
- аналіз ставлення суспільства і тих, хто навчається до освіти, виявлення її соціальної цінності;
- виявлення ролі освіти як чинника соціального статусу;
- визначеня міри впливу освіти на динаміку моральних потреб і інтересів.
--Бесараб Наталія Іванівна (обговорення) 16:26, 5 травня 2015 (EEST)
Доброго дня, Наталія Іванівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням інтерактивного практичного заняття №2 Освіта в Україні та країнах світу. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:
- Визначте зміст стратегії освіти і місце в ній освітньої парадигми?
- Назвіть сучасні зарубіжні підходи до освіти?
З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.
--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 11:31, 2 лютого 2015 (EET)
Ваші відповіді:
- Доброго дня! За своєю сутністю стратегія освіти являє собою наукове передбачення розвитку країни на підставі розгортання освітнього процесу та всебічного забезпечення його практичної реалізації. Зміст стратегії освіти має складати її мета, означення сил для реалізації відповідних освітніх програм і завдань, соціально-політичне, матеріально-фінансове та наукове забезпечення всіх її потреб, а також бажані результати стратегічних завдань. Стратегія освіти повинна передбачати вплив розвитку освіти на всі клітини суспільства, на всі галузі господарства, суспільний стан, рівні духовного життя. Нова освітня парадигма має стати осередком стратегії освіти. Адже парадигма являє собою теоретичну розбудову чогось нового в житті суспільства і практичну реалізацію наміченого. Парадигма освіти - теоретично обгрунтована реорганізація освітньої системи на підставі нових методологічних підходів в практичній реалізації інноваційних педагогічних технологій.
- Сучасні зарубіжні підходи до освіти:
- американський підхід;
- азійський підхід (японський і китайський варіанти);
- європейський підхід.
--Бесараб Наталія Іванівна (обговорення) 16:49, 5 травня 2015 (EEST)
Доброго дня, Наталія Іванівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням інтерактивного практичного заняття №3 Освіта в інформаційному суспільстві. Опрацювавши матеріал дайте відповідь на запитання. Які позитивні моменти можна виділити в інформатизації освіти?
З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.
--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 13:02, 2 лютого 2015 (EET)
Ваша відповідь:
Інформатизація освіти дозволить забезпечити її фундаментальність, тобто орієнтацію на виявлення глибинних сутнісних підстав і звязків між різноманітними процесами навколишнього світу; цілісність, що припускає впровадження в освіту єдиних циклів фундаментальних дисциплін, обєднаних загальною цільовою функцією і орієнтованих на міждисциплінарні звязки та інтереси особистості. Також інформатизація освіти дозволить ефективно використати наступні переваги нових інформаційних технологій, зокрема:
- можливість створення відкритої системи освіти, що забезпечує кожному індивідові власну траєкторію самонавчання;
- зміна організації процесу пізнаня шляхом зміщення його у бік синергетичного мислення;
- створення ефективної системи управління інформаційно-методичним забезпеченям освіти;
- використання спецефічних властивостей компютерної техніки, найважливішими з яких є індивідуалізація навчального процесу при збереженні його цілісності за рахунок програмованості і динамічної адаптації автоматизованих навчальних програм; можливість використання й організації принципово нових пізнавальних засобів, аж до моделей "віртуальної реальності".
--Бесараб Наталія Іванівна (обговорення) 18:52, 5 травня 2015 (EEST)
Доброго дня, Наталія Іванівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням інтерактивного практичного заняття №4 Євроінтеграційна стратегія України: науково-освітні перспективи. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:
- У чому полягає сутність Болонського процесу?
- Коли і ким було започатковано Болонський процес?
З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.
--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 11:03, 20 лютого 2015 (EET)
Ваші відповіді:
- Болонський процес - процес зближення і гармонізації систем освіти країн Європи з метою створення єдиного європейського простору вищої освіти.
- Сутність Болонської системи полягає :
- У запровадженні дворівневої системи освіти: базової (бакалаврат) і повної (магістратура); доступ до другого рівня потребує завершення першого. Ступінь, наданий після закінчення першого рівня, визнається на європейському ринку праці як достаеній рівень кваліфікації.
- Запровадження системи кредитних одиниць, як засобу підвищення мобільності студентів. Кредитні одиниці можуть діяти на всіх рівнях вищої освіти, включаючи неперервну освіту, за умови їх визнання навчальними закладами на основі принципу добровільності.
- Видання взаємоузгоджених й уніфікованих додатків до дипломів для запровадження рівнів вищої освіти , які зрозумілі, прозорі та зіставні між собою на всьому європейському ( Болонському) просторі, з метою забезпечення працевлаштуваня випускників вищих навчальних закладів на європейському ринку праці та підвищення конкурентноспроможності системи вищої освіти.
- Стимулювання мобільності і створення умов для вільного переміщення студентів, викладачів, науковців, менеджерів освіти в межах Болонського простору.
- Розвиток європейської співпраці у сфері контролю якості вищої освіти з метою напрацюваня зіставних критеріїв і метедологій.
- Посилення європейського виміру вищої освіти, насамперед у сферах наукових досліджень і проектування нових, конкурентноспроможних освітніх програм.
- Болонський процес започаткований західноєвропейськими державами в кінці 90-х рр. ХХ століття, до якого з часом приєдналася Україна ( у травні 2005 р. в Бергені Болонську декларацію підписав міністр освіти України).
--Бесараб Наталія Іванівна (обговорення) 17:14, 6 травня 2015 (EEST)
Доброго дня, Наталія Іванівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням інтерактивного практичного заняття №5 Сучасні наукові дослідження. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання.
- Як Ви розумієте термін квазінаука?
- Назвіть основні елементи дослідницької системи?
З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.
--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 12:32, 20 лютого 2015 (EET)
Ваші відповіді:
- Квазінаука - це наукова форма діяльності, яка породжена жорстко ієрархізованим науковим співтовариством. Тоді в ньому виникають відособлені школи та наукові напрями, очолені відомими в свій час ученими, які вже вичерпали свої таланти, але цього не визнають. Дотримуючись власних застарілих ідей, вони вперто не допускають у "свою" наукову галузь свіжих думок молодих учених, ідей своїх "противників" тощо. Через це квазінаука скочується до рівня лженауки.
2. Основні елементи дослідницької системи:
- Тема дослідження. Вона має не лише охоплювати весь вузол проблем, які слід вирішити в науковій роботі, а й чітко зазначити межі наукових завдань.
- Мета дослідження. Це мислення, ідеальне визначення наперед результатів роботи.
- Об'єкт дослідження .
- Предмет дослідженя.
- Завдання (чітко визначена послідовність проблем, які слід вирішити).
- Гіпотеза.
- Принципи - керівні положення, завдяки яким здобувається вірне рішення проблем.
- Методи - шляхи, способи наукового досдідження.
- Критерії (перевірка достовірності результатів).
- Результати.
- Класифікація результатів.
- Оцінка досягнутих результатів, виявлення їх повноти, недоліків.
--Бесараб Наталія Іванівна (обговорення) 17:47, 6 травня 2015 (EEST)
Індивідуальні заняття
Доброго дня, шановна Наталія Іванівна! Запрошую Вас до індивідуального заняття. Прошу ознайомитися з матеріалами Індивідуального заняття №1 Сутність і співвідношення парадигми та стратегії освіти. Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:
Як співвідносяться поняття «парадигма освіти» та «стратегія освіти»?
--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 09:41, 25 лютого 2015 (EET)
Ваша відповідь:
- Парадагма освіти - теоретично обгрунтована реорганізація освітньої системи на підставі нових методологічних підходів в практичній реалізації інноваційних педагогічних технологій.
- Нова освітня парадигма має стати осередком стратегії освіти. Поняття "парадигма освіти" вужче ніж "стратегія освіти". Річ у тім, що парадигма освіти стосується лише освітнього процесу, а стратегія - всього суспільного життя. Стратегія є глибоким аналізом з доцільними висновками впливу певної галузі життєдіяльності суспільства на його нинішній стан і перспективу розвитку.
- За своєю суттю стратегія освіти являє собою наукове передбачення розвитку країни на підставі розгорнення освітнього процесу та всебічного забезпечення його практичної реалізації. В ній має бути визначений генеральний напрям прилучення всіх верств населення до новітніх наукових знань з відповідним вихованням громадянської відповідальності та патріотизму. Стратегія освіти повинна передбачати вплив розвитку освіти на всі клітини суспільства, на всі галузі господарства, суспільний стан, рівні духовного життя тощо.
- Відсутність в Україні (українському лексиконі) чіткого тлумачення стратегії, в той же час, парадигма освіти , ускладнює формування нової освітньої системи і позбавляє можливості повноцінного та всебічного визначення сутності й змісту сучасної кризи освіти та шляхів виходу з неї.
--Бесараб Наталія Іванівна (обговорення) 18:01, 7 травня 2015 (EEST)
Доброго дня, шановна Наталія Іванівна! Запрошую Вас до індивідуального заняття №2. Прошу ознайомитися з джерелами: 1. Василь Шинкарук Забезпечення якісної освіти впродовж життя. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukraine2015.org.ua/tsil2 . 2. Здіорук С.І., Іщенко А.Ю., Карпенко М.М. Аналітична доповідь. Формування єдиного відкритого освітньо-наукового простору України: оптимальне використання засобів забезпечення випереджального розвитку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/Science_educational-e2f67.pdf . 3. Карпенко М.М. Перспективи реалізації в Україні концепції освіти протягом життя: чинники і механізм [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/sp/2011_4/045-051.pdf . 4. Карпенко М. Аналітична записка. Освіта протягом життя: світовий досвід і Українська практика [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/252/ . 5. Ничкало Н. Г. Неперервна професійна освіта як філософська та педагогічна категорія / Н. Никало // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – 2001. – Вип. 1. – С. 9–22. 6. Сігаєва Л. Е. Розвиток освіти дорослих в Україні (друга половина ХХ ст. – початок ХХІ) : монографія / за ред. С. О. Сисоєвої. – К. : ТОВ «ЕКМО», 2010. – С. 318; та дайте відповіді на запитання: 1) назвіть три основні форми освіти?; 2) як Ви розумієте термін "відкрита освіта"?.
--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 10:21, 8 квітня 2015 (EEST)
Ваші відповіді:
- Форми освіти:
- Формальна освіта - початкова, загальна середня освіта, середня професійна освіта, вища освіта, освіта після закінчення ВНЗ (аспірантура й докторантура), підвищення кваліфікації й перепідготовка фахівців і керівників з вищою і середньою професійною освітою в інститутах, на факультетах і курсах підвищення кваліфікації й професійної перепідготовки.
- Неформальна освіта - професійно спрямовані й загальнокультурні курси навчання в центрах освіти дорослих, у лекторіях товариства "Знання", по телебаченню, на різних курсах інтенсивного навчання.
- Інформальна освіта є загальним терміном для освіти за межами стандартного освітнього середовища - індивідуальна пізнавальна діяльність, що супроводжує повсякденне життя, реалізується за рахунок власної активності індивідів в оточуючому культурно-освітньому середовищі, спілкування, читання, відвідування установ культури, подорожі, засоби масової інформації тощо. При цьому людина перетворює освітні потенціали суспільства в дієві фактори свого розвитку.
2. Відкрита освіта - збірний термін, що позначає різні види освітньої діяльності, у яких знання, ідеї і важливі аспекти методики та організації навчання і викладання вільно поширюються і використовуються за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій.
--Бесараб Наталія Іванівна (обговорення) 18:29, 7 травня 2015 (EEST)
Консультації
Тематичні дискусії (Інтернет-семінари)
Доброго дня, Наталія Іванівна! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України". На Вашу думку, чи потребує змін та доповнень сучасна система освіти України? Що з традиційного навчання треба зберегти і чому?
--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 12:32, 2 березня 2015 (EET)
Ваші відповіді:
Перша й неодмінна умова сучасної повноцінної освіти - конкурентність. Тільки вона може бути критерієм якості, ефективності й, зрештою, здоровим рушієм змін у цій галузі. Те, що в країні є попит на якісну освіту, очевидно - недарма здобувати ї молоді українці їдуть за кордон. Наступною умовою розбудови здорової та ефективної освітньої моделі є її відкритість. За допомогою так званих болонських новацій ми спромоглися вирлобити спільну оцінну шкалу з європейськими університетами й ліцеями, але так і не виробили спільної шкали якості, через що українські дипломи та сертифікати на Заході, за поодинокими винятками, і досі не визнаються. Тож чи не найбезпечнішими є спроби реставрації радянської моделі освіти, що здатні лише послабити її деградацію, а відтак і законсервувати ті проблеми, у яких нині загрузла країна.
--Бесараб Наталія Іванівна (обговорення) 00:30, 16 травня 2015 (EEST)
Доброго дня, Наталія Іванівна! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Освіта як цінність". На Вашу думку, що таке освіта? У чому ж полягає цінність освіти?
--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 11:33, 17 квітня 2015 (EEST)
Ваші відповіді:
- 1. Поняття "освіта" можна розуміти, як передачу накопичених суспільством знань молодому поколінню для розвитку в нього пізнавальних можливостей, а також набуття вмінь і навичок для практичного застосування загальноосвітніх і професійних знань.
- 2. Цінність освіти полягає в тому, що вона, з одного боку, готує людину до життя у наявному суспільстві, а з іншого - формує у людини здатність приймати незалежні, автентичні рішення, щоб позитивно змінювати себе та суспільство, в якому живе. Освіта призначена для того, щоб дати новому поколінню початкові знання не тільки з певних предметів, а й культури, формуючи таким чином поведінку у дорослому житті та допомагаючи у виборі можливої ролі в суспільстві.
--Бесараб Наталія Іванівна (обговорення) 19:13, 8 травня 2015 (EEST)
Проведення та перевірка модульного контролю
Доброго дня, шановні колеги! На сьогоднішньому занятті ваше завдання полягає у наступному: Вам потрібно перейти за наступним посиланням Проведення та перевірка модульного контролю,ознайомтесь з запитаннями та дайте на них відповіді. Бажаю успіхів! --Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 15:29, 18 березня 2015 (EET)
Доброго дня, Наталія Іванівна! Нажаль зарахувати Вам соціально-гуманітарний модуль неможу, адже Ви не виконали інтерактивні практичні заняття, індивідуальні заняття, тематичні дискусії, не пройшли тестування.
--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 11:09, 28 квітня 2015 (EEST)
Доброго дня, Наталія Іванівна! Переглянула вашу роботу в модулі, дякую за відповіді. Ви дали відповіді на всі запитання, пройшли тестування, тому я зараховую Вам соціально-гуманітарний модуль.
--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 23:51, 18 травня 2015 (EEST)
