Відмінності між версіями «Теорія та методика фахової дисципліни Кириченко Л.В.»

Поточна версія на 11:16, 19 травня 2015

Інтерактивні практичні заняття

Шановна пані Леся!

Давайте торкнемося надзвичайно цікавої для вчителя історії теми: "Методика роботи з історичними джерелами". На моїй сторінці обговорення: Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна Ви знайдете теоретичний матеріал з теми. Ознайомившися з ним, дайте відповіді на питання:

1. Чим різняться первинна і вторинна інтерпретація візуальних історичних джерел?

2. У чому полягає необ'єктивність фотознімків як історичних джерел?

--Ніколаєнко Світлана Петрівна (обговорення)

Доброго дня!

Мої відповіді:

1. Чим різняться первинна і вторинна інтерпретація візуальних історичних джерел?

Інтерпретація візуальних історичних джерел буває первинна та вторинна : а) первинна. По суті вона зводиться до опису і аналізу ситуації , яка представлена зображенням і “розшифровки” “послання” його автора або замовника (тобто визначення, що вони, власне, хотіли сказати, яку думку донести, почуття викликати, уявлення або стереотипи сформувати). Тут варто звернути увагу на те, хто саме є люди на зображенні (конкретно-історичні персонажі або представники яких соціальних груп, партій тощо), проаналізувати сюжет, звернути увагу на символи і стереотипи, завдяки яким можна визначити хто є персонажі або визначити їх національну або соціальну належність. Особливу увагу слід звернути на позицію автора: намагався він бути неупередженим, чи, навпаки, намагався зобразити персонажів саме в такому вигляді, наскільки свідомою є упередженість автора. Доцільно також проаналізувати підпис і співвідношення підпису і зображення. б) вторинна або власне історична. Власне, це і є мета дослідження джерела, всі попередні етапи виконують службову роль. Але ще раз варто наголосити, що ні в якому випадку не слід ними нехтувати, оскільки від ґрунтовності попереднього дослідження може залежати чистота і ґрунтовність власне історичної інтерпретації. На цьому етапі слід звернути увагу на історичність ситуації, на співвідношення її з іншими джерелами(як текстовими так і візуальними), на історичний контекст(залучивши знання учнів, набуті з інших джерел). Кінцевим результатом аналізу повинні стати висновки, які роблять учні про історичну ситуацію, явища. процеси. Наголосимо також на тому, що треба чітко розділяти висновки, зроблені безпосередньо на підставі аналізу конкретного джерела(джерел) і загальні висновки, зроблені на підставі залучення всієї можливої інформації (весь комплекс джерел, історична карта, підручник, додаткова література).

2. У чому полягає необ'єктивність фотознімків як історичних джерел?

Здавалось би фотодокументи як вид зображень найбільш легкий для аналізу. Але учні дуже часто потрапляють у своєрідну пастку їх уявної об’єктивності. Справа в тому, що підсвідомо вони схильні вважати, що фото фіксують певні моменти життя і є неупередженими свідченнями епохи. Насправді це, звичайно, не так. Люди схильні позувати фотографу, тим самим намагаючись представити себе такими якими вони хочуть, щоб їх бачили, а не такими, якими вони є насправді. Особливо це стосується більш ранніх періодів, коли фотокамера ще була доволі рідкісним предметом, а фотографія була мистецтвом. До того ж і самі фотомайстри часто вважали себе митцями, тому намагались сконструювати композицію. Тому значна частина фото є постановочними. Нарешті, були і офіційні, відверто постановочні фото. Отже завжди при аналізі цього виду зображень слід ставити питання наскільки постановочним є це фото, наскільки йому можна довіряти. В той же час попри все часто фото несуть інформацію, про яку навіть не думав фотограф і яка може суперечити тій установці, з якою він здійснював зйомку.

--Кириченко Леся Володимирівна (обговорення) 09:54, 19 травня 2015 (EEST)

Пропоную вашій увазі лекцію з методики викладання історії на тему "Нетрадиційні форми навчання у сучасній загальноосвітній школі". На моїй сторінці обговорення: Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна Ви знайдете теоретичний матеріал з теми. Після знайомства з ним чекаю Вашої відповіді на питання:

1. Опишіть, які саме нетрадиційні форми навчання Ви використовуєте у своїй практиці викладання суспільних дисциплін. Наведіть приклади.

--Ніколаєнко Світлана Петрівна (обговорення)

Моя відповідь:

У своїй практиці викладання суспільних дисциплін використовую такі нетрадиційні форми навчання: - методи та технології розвитку творчих здібностей учнів (пошукові, ігрові, комунікативно-творчі, застосування інформаційних технологій та ін.);

- інтерактивні методи («Мозковий штурм», «Коло», «Мікрофон» робота у великій групі тощо)

"Робота у великій групі" Навчальний метод, коли весь клас обговорює ідеї чи події, що стосуються певної теми. Слід намагатись уникати закритих запитань, на які можна однозначно відповісти "так" чи "ні"; ставити запитання "відкриті", що починаються з слів "як", "чому". Заохочувати учнів висловити свої ідеї, почуття; демонструвати увагу до всіх, дякуючи кожному за запитання або висловлювання. "Мікрофон" По черзі викликаються учні, які імітують говоріння в мікрофон. Інші учні не можуть говорити, вигукувати з місця, право говорити належить тільки тому, у кого символічний мікрофон. "Коло" Учні по черзі, сидячі у колі, мають можливість висловити свою думку або обґрунтувати свою позицію. Пропонується використовувати на заключному етапі уроку.

- Також використовую такі методи: «Визначення понять», «Метод асоціації», «Запитання-відповідь», інсценування, «Третій зайвий», «Так-нетак», «Коло ідей», «Дерево рішень», «Придумати розповідь», «Написати вірш» тощо.

- Уроки, які імітують які-небудь заняття чи види робіт: екскурсія, заочна екскурсія, прогулянка, гостинна, подорож у майбутнє чи минуле, подорож по країні, урок-експедиція, захист туристичних проектів;

- уроки з ігровою змагальною основою: урок-кросворд, урок-«лото», урок «Слідство ведуть знавці», урок - ділова гра, урок КВК, урок «Що? Де? Коли?», урок естафета, урок-конкурс, уроки-змагання: урок-журнал, урок-вікторина тощо;

- уроки, які включають трансформацію стандартних засобів організації: парне опитування, експерт-опитування, урок-залік, захист оцінки, урок- консультація, урок-практикум, урок-семінар.

--Кириченко Леся Володимирівна (обговорення) 10:17, 19 травня 2015 (EEST)

Продовжуємо навчатися, друзі! Пропоную ознайомитися з матеріалом з підручника О.Пометун, Г.Фрейман "Методика навчання історії в школі" Сучасні підходи до оцінювання рівня навчальних досягнень школярів на уроках історії.

Інтерес з цієї проблематики може представляти також матеріал, викладений на сайті Кунцівської ЗОШ на основі книги Пастушенко Н. М., Пастушенко Р. Я. Діагностування навченості: Гуманітарні дисципліни. — Львів: ВНТЛ, 2000.ДІАГНОСТУВАННЯ НАВЧЕНОСТІ ШКОЛЯРІВ З ІСТОРІЇ.

Вивчивши запропоновані джерела, поясніть, у чому, на Вашу думку, полягає значення оцінювання навчальних досягнень учнів.

1. У чому, на Вашу думку, полягає значення оцінювання навчальних досягнень учнів.

Визначення рівня навчальних досягнень учнів є особливо важливим з огляду на те, що навчальна діяльність у кінцевому підсумку повинна не просто дати людині суму знань, умінь та навичок, а сформувати її компетентність як загальну здатність, що базується на знаннях, досвіді, цінностях, здібностях, набутих завдяки навчанню. Поняття компетентності не зводиться тільки до знань і навичок, а належить до сфери складних умінь і якостей особистості. Компетентісний підхід до освіти передбачає вміння на основі знань вирішувати проблеми, які виникають у різних життєвих ситуаціях.

Основними функціями оцінювання навчальних досягнень учнів є: • контролююча - визначає рівень досягнень кожного учня (учениці), готовність до засвоєння нового матеріалу, що дає змогу вчителеві відповідно планувати й викладати навчальний матеріал; • навчальна - сприяє повторенню, уточненню й поглибленню знань, їх систематизації, вдосконаленню умінь та навичок; • діагностико-коригувальна з'ясовує причини труднощів, які виникають в учня (учениці) в процесі навчання; виявляє прогалини у засвоєному, вносить корективи, спрямовані на їх усунення; • стимулювально-мотиваційна формує позитивні мотиви навчання; • виховна - сприяє формуванню умінь відповідально й зосереджено працювати, застосовувати прийоми контролю й самоконтролю, рефлексії навчальної діяльності.

--Кириченко Леся Володимирівна (обговорення) 10:29, 19 травня 2015 (EEST)

--Ніколаєнко Світлана Петрівна (обговорення)

Знайомимося з новою темою Використання програмових педагогічних засобів(ППЗ) на уроках та в позаурочний час. З наказом МОН України Про затвердження тимчасових вимог до педагогічних програмних засобів від 15 травня 2006 року N 369 ви можете ознайомитись на сайті Асоціації підприємств інформаційних технологій України, перейшовши за посиланням Наказ МОНУ.

Питання до теми наступні:

1. Яку роль у сучасному навчально-виховному процесі з суспільних дисциплін мають відігравати ППЗ?

2. Наведіть приклад використання ППЗ у Вашій педагогічній діяльності.

--Ніколаєнко Світлана Петрівна (обговорення)

1. Яку роль у сучасному навчально-виховному процесі з суспільних дисциплін мають відігравати ППЗ?

У сучасному навчально-виховному процесі з суспільних дисциплін ППЗ відіграють велику роль.

ППЗ як технічний засіб навчання забезпечує

- інформаційну насиченість навчально-виховного процесу, усвідомленого засвоєння науково-теоретичних знань. - подолання часових і просторових меж, проникати у глибинну сутність явищ і процесів; показувати явища у розвитку, динаміці; - реалістично відображати дійсність; емоційно забарвлювати інформацію. ППЗ як і наочність допомагають у найбільш повному, глибокому розумінні і сприйнятті того чи іншого предмета або явища.

ППЗ як і підручник (навчальна книга) може:

- відображати зміст освіти, навчальну інформацію, що підлягає засвоєнню. - інформацію передавати не тільки у вигляді тексту, а й у фотографіях, малюнках, схемах, динаміці - управляти пізнавальною діяльністю учнів (сценарій навчального процесу) - бути самостійним джерелом інформації.

За способами впливу на учнів ППЗ поєднує візуальні (зорові), аудіальні (звукові), аудіовізуальні (звукозорові) впливи: - демонстрація предметів у статиці і динаміці - схематична, таблична, текстова інформація - звукозаписи тощо.

2. Наведіть приклад використання ППЗ у Вашій педагогічній діяльності.

У моїй педагогічній практиці використовую такі ППЗ: - Тестувальні системи. - Электронні підручники. - Мультимедіа - підручники. - Презентаційні системи. - Електронні атласи.

--Кириченко Леся Володимирівна (обговорення) 10:43, 19 травня 2015 (EEST)

Міжпредметні зв'язки на уроках історії та суспільних дисциплін Така цікава і благодатна тема! Друзі, запрошую переглянути теоретичний матеріал за цим посиланням і виконати наступне завдання:

Наведіть прикладивикористання міжпредметних зв'язків на уроках історії з власного досвіду.

Мої відповіді:

Наведіть приклади використання міжпредметних зв'язків на уроках історії з власного досвіду.

Наводжу приклади використання міжпредметних звязків на уроках історії: Національно-визвольна боротьба українського народу у д.п. XVIII ст. (історія України) + Історична основа поеми «Гайдамаки» Т. Г. Шевченка (українська література) ;

Грецька культура (всесвітня історія) + Міфи про Геракла (світова література)

--Кириченко Леся Володимирівна (обговорення) 11:03, 19 травня 2015 (EEST) Дякую і бажаю натхнення! --Ніколаєнко Світлана Петрівна (обговорення)

Наступна тема: Специфіка викладання історії Матеріал до неї ви знайдете за цим посиланням. Питання наступне:

1. У чому Ви вбачаєте місію та значення вивчення історії в школі?

Дякую за співпрацю!!! --Ніколаєнко Світлана Петрівна (обговорення)

1. У чому Ви вбачаєте місію та значення вивчення історії в школі?

Вивчення історії є одним із найважливіших чинників формування національної свідомості народу. “Без знання минулого неможливо точне поняття про сучасне”, – справедливо наголошував видатний український історик М.С.Грушевський.

--Кириченко Леся Володимирівна (обговорення) 11:12, 19 травня 2015 (EEST)

Індивідуальні заняття

Консультації

Тематичні дискусії (Інтернет-семінари)

Проведення та перевірка модульного контролю