Відмінності між версіями «Свято-Успенський храм с. Верхня Сироватка»

Версія за 15:08, 20 травня 2015

Повна назва храму, монастиря

Свято-Успенський храм села Верхня Сироватка

Стисла характеристика, приналежність до певної конфесії

Розташування храму, монастиря

Свято-Успенський храм розташований у селі Верхня Сироватка Сумського району Сумської області.

Опис храму, монастиря

Історія храму, монастиря

1805 року у селі Верхня Сироватка розпочалося спорудження цегляної церкви в ім'я Успіння Божої матері (за проектом Олександра Олександровича Паліцина), яке тривало до 1812 року. Куратором будівництва був підпоручик Микола Власовський. Цегла та іконостас були придбані з розібраного Сумського Успенського монастиря. Іконостас у 1841 році поновили живописом і позолотою, існує він і понині. Охтирський купець Іоан Гриценко подарував храму плащаницю на малиновому оксамиті з вишитими золотом чотирма зображеннями євангелістів (ціною понад 200 крб. сріблом). Казенний селянин Верхньої Сироватки Ігнатій Грищенко у 1840 році передав храмові ікону Успіння Божої Матері під срібною шатою, а поміщик села Бездрик Микола Алфьоров у 1848 році побудував за свої гроші огорожу навколо храму. Причиною для її побудови було те, що М. Ф. Алфьоров, великий любитель полювання, прострелив собі ногу. Довгий час рана не загоювалась, незважаючи на старання лікарів. Тоді Микола Федорович звернувся до образа Божої Матері Ченстоховської, і по щирій молитві рана загоїлась. Ошатна огорожа навколо церкви за проектом архітектора була подякою за зцілення від хвороби. Храмова Ченстоховська ікона Божої матері, яку за переказами, ще в стару дерев'яну церкву приніс польський шляхтич з Ченстохова, користувалася особливою шаною. Сила ікони Ченстоховської, за переказами старожилів, незрівняна. Багато людей отримали зцілення від хвороби. У 1817 році здійснилась милість Божа над поміщицею села Великий Бобрик Єлизаветою Рахмановою. Жорстока хвороба позбавила її слуху і мови. В такому стані вона й попросила священика цієї слободи Тимофія Лободоського принести в її село Ченстоховську ікону Божої Матері. Коли про це повідомили дзвонами, хвора почула дзвін, а при внесенні ікони в будинок – устала і на колінах почала вголос читати молитви. Верхньосироватська церква з дзвіницею не втратила свого привабливого вигляду і в наші дні. О. О. Паліцин не без гордості писав: «Церкву і будинок І.А.Кондратьєва видно з моєї садиби, і я щодня бачу свою роботу». З 1780 року Сумське духовне правління знаходилось в підпорядкуванні Бєлгородської духовної консерваторії. 1799 рік - Курської. У березні 1800 року у м. Харкові була відкрита Слобідсько-Українська консисторія і Сумське духовне управління перейшло в її підпорядкування. З 1836 року була перейменована в Харківську. У 1802 році Сумському духовному управлінню було підпорядковано 80 церков: 7 церков м. Суми. У 1844 році блискавка вдарила у дзвіницю, і пройшовши у середину храму, обпалила позолоту іконостасу, але сам храм уцілів. 1916-1917 роки - заміна дерев'яної підлоги на плитку, яку привезли на підводах з м. Харкова на замовлення до м. Охтирки і до Верхньої Сироватки. У 1932 році радянська влада припинила богослужіння/ Після закриття Успенська церква використовувалася як склад, а під час Другої світової війни - як спостережний пункт і сторожова вежа. Іконостас був розібраний, знищені ікони, опалення розібрали і вивезли в кінотеатр Щепкіна. Ченстоховську ікону Божої Матері забрала невідома жінка. 12.11.1923 року Окружним земельним відділом виконавчого комітету Сумської окружної ради було вилучено 37 десятин землі храму у с. Верхня Сироватка для створення колгоспу «Труд». 1941 році - храм був відкритий німцями, але служба не проводилась, після приходу радянських солдат був привезений священик у с. Нижня Сироватка для служіння. Церква Успіння Божої Матері відкрилась у 1943 році. 15.08.1947 році церква визнана пам'ятником архітектури XIX століття, але в ті часи пам'ятна дошка була не установлена. 1990 рік - виконаний зовнішній косметичний ремонт храму. Були пофарбовані куполи та хрести. Майстер з ремонту - житель м. Харкова Іоанн Петрович Лисенко. Ремонт обійшовся у 6 тисяч. 1991 рік - куплено 2 котли КЧМ - 2,4 та проведено опалення регістрами. Включено газовий обігрів від 23.10.91 р. 1994 рік - зроблений внутрішній косметичний ремонт храму, роботу виконували: Нетецький Микола, Кузьмич Сергій, Козаченко Василь, Стадник Петро, Стадник Федір. 1997 рік - на пожертви прихожан виконаний косметичний ремонт з зовнішнього боку храму, пофарбовано куполи. Ремонт коштував 5 тисяч. Роботу виконав житель м. Тростянець Олександр Гузь. 2000 рік - чистка та пофарбування куполів. Ремонт виконували робочі Пономаренко Микола та ІІІелестюк Микола. 2003 рік - після великої крадіжки ікон, кожної суботи читаються молебні з акафістом по черзі: Ченстоховської ікони Божої Матері та Тихвинської ікони Божої матері. У вересні 2003 року начальником УМВС у Сумській області М. Плехановим було передано до храму викрадені раніше 28 ікон, молитовник та інші церковні речі. 2007 рік - виконаний зовнішній капітальний ремонт. 2 квітня 2009 року –встановлення Меморіальної дошки. 2010 рік - пожертвувано 44 тис. грн. на придбання дзвонів.

Фотогалерея

200px

Література

1.Мій край Слобожанський: Збірник історико-краєзнавчих матеріалів. – К.: Видавничий дім «Фолігрант», 2006. – 356 с.

2.Тесля М.П."О.О. Паліцин і "Паліцинська академія".- Суми: Видавництво "МакДен", 2010.- 424с.

3.Матеріали краєзнавчого музею-світлини Верхньосироватської спеціалізованої школи І-ІІІ ст. Сумської районної ради Сумської області

Посилання

Автор статті(посилання на сторінку користувача)

Педань Олена Іванівна