Відмінності між версіями «Соціально-гуманітарний кредитний модуль Шелеміна С. М.»
Матеріал з HistoryPedia
(→Інтерактивні практичні заняття) |
(→Інтерактивні практичні заняття) |
||
| Рядок 19: | Рядок 19: | ||
# Визначте зміст стратегії освіти і місце в ній освітньої парадигми? | # Визначте зміст стратегії освіти і місце в ній освітньої парадигми? | ||
# Назвіть сучасні зарубіжні підходи до освіти? | # Назвіть сучасні зарубіжні підходи до освіти? | ||
| − | + | ||
З повагою Людмила Олександрівна Рідченко. | З повагою Людмила Олександрівна Рідченко. | ||
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 12:07, 5 травня 2015 (EEST) | --[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 12:07, 5 травня 2015 (EEST) | ||
---- | ---- | ||
Ваші відповіді: | Ваші відповіді: | ||
| − | # | + | # Парадигма освіти стосується лише освітнього процесу,а стратегія - всього суспільного життя. Зміст стратегії освіти складає її мета,означення сил для реалізації відповідних освітніх програм і завдань, соціально - політичне, матеріально - фінансове та наукове забезпечення всіх її потреб, а також бажані результати реалізації стратегічних завдань. Парадигма освіти - теоретично обгрунтована реалізація освітньої системи на підставі нових методичних підходів в практичній реалізації інноваційних педагогічних технологій. |
| − | # | + | |
| + | |||
| + | #Сучасні зарубіжні підходи до освіти: американський (США); азійський (Японія, Китай); європейський (Велика Британія, Франція, Німеччина). | ||
| + | |||
---- | ---- | ||
---- | ---- | ||
| Рядок 37: | Рядок 40: | ||
Ваша відповідь: | Ваша відповідь: | ||
| − | ---- | + | ----Підвищення ефективності освіти, якості професійної підготовки фахівця, забезпечення його доступу до культури всього людства. Розширення доступу до освіти всіх рівнів з урахуванням можливості побудови власної траекторії навчання. можливість набувати знання дуже швидкими темпами.Можливість створення відкритої системи освіти. Індивідуалізація навчального процесу при збереженні його цілісності. Створення єдиного інформаційного простору закладів освіти. Можливість оперативного аналізу ситуації для своєчасного її коригування та оперативного подання нормативних документів, у тому числі й в електронному вигляді. Створення додаткових умов для соціалізації учнів, формування їх критичного мислення в умовах роботи з великим обсягом інформації,здатність здійснювати вибір. Формування творчих здібностей, навичок колективної роботи, спілкувоння з однолітками й дорослими. Розвиток ініціативи, комунікативних здібностей і навичок публічних виступів. Створення ефективної системи управління інформаційно - методичним забезпеченням освіти. Забезпечення фундаментальності освіти. Доступ до нетрадиційних джерел інформації,підвищення ефективності самоосвітньої роботи. |
---- | ---- | ||
Доброго дня, Світлана Миколаївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUR04wRTJpdVFaSEk/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №4] Євроінтеграційна стратегія України: науково-освітні перспективи. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання: | Доброго дня, Світлана Миколаївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUR04wRTJpdVFaSEk/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №4] Євроінтеграційна стратегія України: науково-освітні перспективи. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання: | ||
| Рядок 48: | Рядок 51: | ||
---- | ---- | ||
Ваші відповіді: | Ваші відповіді: | ||
| − | # | + | #Сутність Болонського процесу полягає в зближенні і гармонізації систем освіти країн Європи з метою створення єдиного європейського простору вищої освіти, в якому викладачі і студенти зможуть безперешкодно пересуватися, а їхні кваліфікації визнаватимуться в усіх європейських державах. Болонська декларація містить чіткі визначення спільних цілей розвитку вищої освіти Європейських держав.1. Затвердження загальноприйнятої та порівнянної системи вчених ступенів. 2. Запровадження системи на основі двох ключових навчальних циклів: дипломного та післядипломного. 3. Створення системи кредитів на зразок Європейської системи трансферу оцінок (ЕСТЄ).4. Сприяння мобільності через усунення перешкод на шляху ефективного використання права на вільне пересування зметою: забезпечити студентам доступ донавчальних можливостей, а також до відповідних послуг; сприяння європейському співробітництву щодо забезпечення якості освіти з иетою вироблення порівняльних критеріїв та методологій; співробітництво між освітніми закладами, схемами мобільності та інтегрованих навчальних, дослідницьких, виховних програм. |
| − | # | + | #Болонський процес започатковано західноєвропейськими державами в кінці 90-х років ХХ ст., до якого з часом приєдналася Україна. У середині 70-х років ХХ ст. Радою міністрів Європейського Співтовариства, була прийнята резолюція про першу програму співробітництва у сфері освіти. Формально Болонський процес започаткували два документи: Сорбонська декларація "Про гармонізацію європейської системи вищої освіти", підписана 25 травня 1998 року міністрами освіти Великої Британії, Італії, Німеччини і Франції та Спільна декларація міністрів освіти Європи "Європейський простір у сфері вищої освіти" (Болонська декларація), прийнята 19 червня 1999р. на спеціальній конференції в м.Болонья міністрами освіти 29 європейських держав. Надалі міжурядові зустрічі відбувалися у Празі (2001), Берліні (2003),Лондоні(2007),Лувені (2009). Болонська декларація відкрита для приєднання інших держав. У травні 2005 року в Бергені Болонську декларацію підписав міністр освіти України. За місцем прийняття декларації було названо відповідний інтегративний освітній процес. Болонський процес обєднує 47 держав (2011 рік) |
---- | ---- | ||
| Рядок 62: | Рядок 65: | ||
---- | ---- | ||
Ваші відповіді: | Ваші відповіді: | ||
| − | # | + | #Квазінаука - це наукова форма діяльності, яка породжена жорстко ієрархізованим науковим співтовариством. В якому виникають відособлені школи та наукові напрями, очолені відомими в свій час ученими, які вже вичерпали свої таланти, але цього не визнають,дотримуючись власних застарілих ідей, вони вперто не допускають у "свою" наукову галузь свіжих думок молодих учених, ідей своїх "противників". |
| − | # | + | #Основні елементи дослідницької системи:1. Тема дослідження. Вона має не лише охоплювати весь вузол проблем, які слід вирішити в науковій роботі, а й чітко зазначити межі наукового завдання. 2. Мета. Це мисленне ідеальне визначення наперед результатів роботи. 3. Об'єкт - чітко визначена ділянка реальності, на яку спрямовано дослідження. 4. Предмет. Певні стани, властивості, можливості, параметри, характеристики іт.п.об'єкта дослідження. 5. Завдання. Чітко визначена послідовність проблем, які слід вирішити. 6. Гіпотеза. Передбачування вирішення висунутих проблем,не перевірене практикою.7. Принципи. Керівні положення, вимоги, завдяки яким здобувається вірне рішення проблеми, перетворення гіпотези в достовірні знання. 8.Методи - шляхи, способи наукового дослідження (емпірічний, теоретичний рівні). 9.Критерії. 10. Результат - кінцеве явище в дослідженні. 11. Класифікація результатів - систематизація доведеного. 12. Оцінка - виявлення повноти , недоліків іт.п. 13.Висновки з досягнутого, відповідно поставленій меті. 14. Визначення наступних проблем. 15. Оформлення досягнутих результатів. |
==== Індивідуальні заняття ==== | ==== Індивідуальні заняття ==== | ||
Версія за 12:49, 2 червня 2015
Зміст
Інтерактивні практичні заняття
Доброго дня, Світлана Миколаївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням інтерактивного практичного заняття №1 Філософія і соціологія освіти. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:
- Обґрунтуйте, чому необхідне філософське дослідження освіти?
- Визначте основні завдання філософії та соціології освіти?
З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.
--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 13:33, 28 квітня 2015 (EEST)
Ваші відповіді:
- 1. На основі взаємодії філософії та освіти упродовж тривалого історичного часу формувалася нова галузь філософії – філософія освіти. В умовах кризи освіти, яка наприкінці ХХ ст. визнана ООН однією з найзагрозливіших глобальних проблем людства, нагальним постав пошук методів і засобів виходу освіти з кризової ситуації та визначення її перспектив. У цьому складному та суперечливому процесі особливу роль відіграє філософія. Філософське дослідження освіти необхідне: По-перше, лише філософія в змозі узагальнити всі знання про освітній процес і звести їх у систему, хоча освіту досліджує багато наук: педагогіка, психологія, соціологія і т. ін. По-друге, нині філософія, формуючи загальну картину освіти, тим самим здатна розкрити в повноті її функціональний прояв в інформаційному суспільстві. Філософія також переконливо доводить, що освіта є дійовим засобом вирішення решти глобальних проблем сучасності: війни та миру, екології, продовольства, техногенних загроз тощо. По-третє, філософія витупає в системі досліджень освіти окремими науками загальною методологічною основою. Всі причетні до цього науки (педагогіка, психологія, політологія, соціологія тощо) напрацьовують свої методи, але вони не охоплюють увесь освітній процес. Це завдання філософського сприйняття світу. По-четверте, як не дивно, але до цих пір важливим завданням філософії залишається остаточне з’ясування суті та змісту самого поняття «філософія освіти». Сучасна філософія освіти орієнтує не на вивчення “основ наук”, що було притаманно класичній педагогіці, а на оволодіння різними способами діяльності, що відкриває можливості для реалізації внутрішніх ресурсів особистості.
- 2. Можна виділити такі основні завдання філософії освіти: • аналіз й осмислення сучасного стану систем освіти та дослідження спрямованості стратегічних змін у сфері освіти; • вивчення способів систематизації й структуризації педагогічних знань та виявлення найбільш оптимальних критеріїв і способів структуризації педагогічного знання. Сучасні вчені називають такі завдання соціології освіти: • вивчення потреб в освіті, розуміння й оцінка її ролі в житті суспільства та особистому житті людини; • оцінка рівня і якості знань у контексті їх соціальної значущості; • аналіз ставлення суспільства і тих, хто навчається, до освіти, виявлення її соціальної цінності; • виявлення ролі освіти як чинника соціального статусу; • визначення міри впливу освіти на динаміку моральних потреб і інтересів.
Доброго дня, Світлана Миколаївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням інтерактивного практичного заняття №2 Освіта в Україні та країнах світу. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:
- Визначте зміст стратегії освіти і місце в ній освітньої парадигми?
- Назвіть сучасні зарубіжні підходи до освіти?
З повагою Людмила Олександрівна Рідченко. --Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 12:07, 5 травня 2015 (EEST)
Ваші відповіді:
- Парадигма освіти стосується лише освітнього процесу,а стратегія - всього суспільного життя. Зміст стратегії освіти складає її мета,означення сил для реалізації відповідних освітніх програм і завдань, соціально - політичне, матеріально - фінансове та наукове забезпечення всіх її потреб, а також бажані результати реалізації стратегічних завдань. Парадигма освіти - теоретично обгрунтована реалізація освітньої системи на підставі нових методичних підходів в практичній реалізації інноваційних педагогічних технологій.
- Сучасні зарубіжні підходи до освіти: американський (США); азійський (Японія, Китай); європейський (Велика Британія, Франція, Німеччина).
Доброго дня, Світлана Миколаївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням інтерактивного практичного заняття №3 Освіта в інформаційному суспільстві. Опрацювавши матеріал дайте відповідь на запитання. Які позитивні моменти можна виділити в інформатизації освіти?
З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.
--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 13:16, 12 травня 2015 (EEST)
Ваша відповідь:
Підвищення ефективності освіти, якості професійної підготовки фахівця, забезпечення його доступу до культури всього людства. Розширення доступу до освіти всіх рівнів з урахуванням можливості побудови власної траекторії навчання. можливість набувати знання дуже швидкими темпами.Можливість створення відкритої системи освіти. Індивідуалізація навчального процесу при збереженні його цілісності. Створення єдиного інформаційного простору закладів освіти. Можливість оперативного аналізу ситуації для своєчасного її коригування та оперативного подання нормативних документів, у тому числі й в електронному вигляді. Створення додаткових умов для соціалізації учнів, формування їх критичного мислення в умовах роботи з великим обсягом інформації,здатність здійснювати вибір. Формування творчих здібностей, навичок колективної роботи, спілкувоння з однолітками й дорослими. Розвиток ініціативи, комунікативних здібностей і навичок публічних виступів. Створення ефективної системи управління інформаційно - методичним забезпеченням освіти. Забезпечення фундаментальності освіти. Доступ до нетрадиційних джерел інформації,підвищення ефективності самоосвітньої роботи.
Доброго дня, Світлана Миколаївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням інтерактивного практичного заняття №4 Євроінтеграційна стратегія України: науково-освітні перспективи. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:
- У чому полягає сутність Болонського процесу?
- Коли і ким було започатковано Болонський процес?
З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.
--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 14:57, 12 травня 2015 (EEST)
Ваші відповіді:
- Сутність Болонського процесу полягає в зближенні і гармонізації систем освіти країн Європи з метою створення єдиного європейського простору вищої освіти, в якому викладачі і студенти зможуть безперешкодно пересуватися, а їхні кваліфікації визнаватимуться в усіх європейських державах. Болонська декларація містить чіткі визначення спільних цілей розвитку вищої освіти Європейських держав.1. Затвердження загальноприйнятої та порівнянної системи вчених ступенів. 2. Запровадження системи на основі двох ключових навчальних циклів: дипломного та післядипломного. 3. Створення системи кредитів на зразок Європейської системи трансферу оцінок (ЕСТЄ).4. Сприяння мобільності через усунення перешкод на шляху ефективного використання права на вільне пересування зметою: забезпечити студентам доступ донавчальних можливостей, а також до відповідних послуг; сприяння європейському співробітництву щодо забезпечення якості освіти з иетою вироблення порівняльних критеріїв та методологій; співробітництво між освітніми закладами, схемами мобільності та інтегрованих навчальних, дослідницьких, виховних програм.
- Болонський процес започатковано західноєвропейськими державами в кінці 90-х років ХХ ст., до якого з часом приєдналася Україна. У середині 70-х років ХХ ст. Радою міністрів Європейського Співтовариства, була прийнята резолюція про першу програму співробітництва у сфері освіти. Формально Болонський процес започаткували два документи: Сорбонська декларація "Про гармонізацію європейської системи вищої освіти", підписана 25 травня 1998 року міністрами освіти Великої Британії, Італії, Німеччини і Франції та Спільна декларація міністрів освіти Європи "Європейський простір у сфері вищої освіти" (Болонська декларація), прийнята 19 червня 1999р. на спеціальній конференції в м.Болонья міністрами освіти 29 європейських держав. Надалі міжурядові зустрічі відбувалися у Празі (2001), Берліні (2003),Лондоні(2007),Лувені (2009). Болонська декларація відкрита для приєднання інших держав. У травні 2005 року в Бергені Болонську декларацію підписав міністр освіти України. За місцем прийняття декларації було названо відповідний інтегративний освітній процес. Болонський процес обєднує 47 держав (2011 рік)
Доброго дня, Світлана Миколаївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням інтерактивного практичного заняття №5 Сучасні наукові дослідження. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання.
- Як Ви розумієте термін квазінаука?
- Назвіть основні елементи дослідницької системи?
З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.
--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 11:25, 22 травня 2015 (EEST)
Ваші відповіді:
- Квазінаука - це наукова форма діяльності, яка породжена жорстко ієрархізованим науковим співтовариством. В якому виникають відособлені школи та наукові напрями, очолені відомими в свій час ученими, які вже вичерпали свої таланти, але цього не визнають,дотримуючись власних застарілих ідей, вони вперто не допускають у "свою" наукову галузь свіжих думок молодих учених, ідей своїх "противників".
- Основні елементи дослідницької системи:1. Тема дослідження. Вона має не лише охоплювати весь вузол проблем, які слід вирішити в науковій роботі, а й чітко зазначити межі наукового завдання. 2. Мета. Це мисленне ідеальне визначення наперед результатів роботи. 3. Об'єкт - чітко визначена ділянка реальності, на яку спрямовано дослідження. 4. Предмет. Певні стани, властивості, можливості, параметри, характеристики іт.п.об'єкта дослідження. 5. Завдання. Чітко визначена послідовність проблем, які слід вирішити. 6. Гіпотеза. Передбачування вирішення висунутих проблем,не перевірене практикою.7. Принципи. Керівні положення, вимоги, завдяки яким здобувається вірне рішення проблеми, перетворення гіпотези в достовірні знання. 8.Методи - шляхи, способи наукового дослідження (емпірічний, теоретичний рівні). 9.Критерії. 10. Результат - кінцеве явище в дослідженні. 11. Класифікація результатів - систематизація доведеного. 12. Оцінка - виявлення повноти , недоліків іт.п. 13.Висновки з досягнутого, відповідно поставленій меті. 14. Визначення наступних проблем. 15. Оформлення досягнутих результатів.
