Відмінності між версіями «Освітній менеджмент Павліченко В.І.»
(→Індивідуальні заняття) |
|||
(не показано 3 проміжні версії 2 учасників) | |||
Рядок 5: | Рядок 5: | ||
- Розкрийте сутність формального та неформального лідерства в освітній організації. Наведіть приклад. | - Розкрийте сутність формального та неформального лідерства в освітній організації. Наведіть приклад. | ||
Дякую, чекаю на відповідь. З повагою Атрощенко Н.М.--[[Користувач:Атрощенко Наталія Миколаївна|Атрощенко Наталія Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Атрощенко Наталія Миколаївна|обговорення]]) 13:26, 10 червня 2015 (EEST) | Дякую, чекаю на відповідь. З повагою Атрощенко Н.М.--[[Користувач:Атрощенко Наталія Миколаївна|Атрощенко Наталія Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Атрощенко Наталія Миколаївна|обговорення]]) 13:26, 10 червня 2015 (EEST) | ||
− | + | Доброго дня, Наталіє Миколаївно! | |
+ | Лідер в освіті – це особа чи інституція, яка здійснює діяльність у сфері освіти, спрямовану на її розвиток, а досягнення і результати цієї діяльності є дороговказом для інших. | ||
+ | Розрізняють «формальне» і «неформальне» лідерство. «Формальне» лідерство пов'язане з встановленими правилами призначення керівника і має на увазі функціональне ставлення. «Неформальне» лідерство виникає на основі особистих взаємин учасників. Це так званий характер лідерства. Тому офіційний лідер, який посідає керівні посади, не завжди буває найавторитетнішою людиною в колективі. Іноді може статися так, що виникне конфлікт між формальним і неформальним лідером і як наслідок педагогічний колектив почне знижувати якість освітніх послуг. | ||
+ | Соціологи встановили, що неформальні лідери — це члени колективу, що займають зовсім на керівну посаду, але завдяки певним якостям разом із життєвим досвідом та поведінкою мають на оточуючих вплив, більше, ніж безпосередній керівник. Завдання керівника — направити авторитет такого лідера у потрібний русло. Правильно налагодивши стосунки, керівник отримає незамінного співробітника, яка зможе чітко ознайомитися з настроєм всього колективу. З іншого боку, через нього легко і безболісно доносити до співробітників всі керівництва. | ||
Доброго дня, рада Вас вітати. Те ма сьгодні заняття "Стратегічний менеджмент". Зверніть увагу на теоретичний матеріал та дайте відповідь на питання. | Доброго дня, рада Вас вітати. Те ма сьгодні заняття "Стратегічний менеджмент". Зверніть увагу на теоретичний матеріал та дайте відповідь на питання. | ||
Рядок 13: | Рядок 16: | ||
З повагою --[[Користувач:Атрощенко Наталія Миколаївна|Атрощенко Наталія Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Атрощенко Наталія Миколаївна|обговорення]]) 13:19, 16 червня 2015 (EEST) | З повагою --[[Користувач:Атрощенко Наталія Миколаївна|Атрощенко Наталія Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Атрощенко Наталія Миколаївна|обговорення]]) 13:19, 16 червня 2015 (EEST) | ||
Чекаю відповідь! | Чекаю відповідь! | ||
+ | Стратегічне планування - це процес забезпечення напрямів та змісту для щоденних видів діяльності. Стратегічне планування дає можливість перевірити цінності організації, її теперішній стан та оточення, фактори, пов'язані з досягненням бажаного майбутнього.Основною ідеєю моделі стратегічного планування є «переселення» команди працівників з сьогоднішньої ситуації в якесь ідеальне майбутнє, якого вони бажають досягти. Цікаво, що кожна школа, як і кожна громада має своє власне бачення майбутнього. Стратегічне планування може стати ефективним засобом у визначенні ресурсів та пріоритетів розвитку, критеріїв успіху, що в цілому допоможе усім нам досягти процвітаючого майбутнього. | ||
+ | Іншою причиною для стратегічного планування є покращення діяльності організації. Шкільний персонал, чи інші члени організації у своїй щоденній праці часто можуть випустити з виду мету своєї організації. Наявність стратегічного плану не лише допоможе сфокусувати свою увагу на виконанні основної мети, але й стимулювати мислення, орієнтоване на майбутнє, яке базуватиметься на спільному баченні своєї місії. Співпраця між членами організації є більш ефективною, коли кожен її член працює над виконанням одних й тих же цілей, поділяючи спільні цінності. | ||
+ | Успішний стратегічний план, зазвичай, містить такі складові: | ||
+ | Відомості про бачення, місію та цінності навчального закладу. | ||
+ | Організаційний аналіз, який включає ідентифікацію зацікавлених осіб, аналіз сильних сторін закладу та його слабкостей, а також досягнень організації. | ||
+ | Цілі, які навчальний заклад мав би досягти у наступні 3-5 років. | ||
+ | Строки досягнення поставлених цілей. | ||
+ | Оцінку очікуваних результатів. | ||
+ | При плануванні потрібно виконати декілька кроків. | ||
+ | Крок 1. Означення перспектив. | ||
+ | Як буде виглядати ваша школа через 5-15 років? | ||
+ | Які предмети та послуги користуватимуться попитом? | ||
+ | Хто на той час працюватиме разом з вами? | ||
+ | Якою буде кваліфікація та освітній рівень цих людей? | ||
+ | Що впливатиме на їхні стосунки та поведінку? | ||
+ | На які цінності тоді спиратиметься школа? | ||
+ | Яким буде культурний рівень школи? | ||
+ | Чи буде подобатися вам працювати в цій школі в майбутньому? | ||
+ | Як будуть характеризувати працівники свою школу в очах інших? | ||
+ | Як ставитимуться до школи: вчителі та інші працівники школи? батьки та діти? громадськість? | ||
+ | Крок 2. «Тут і зараз» або SWOT-аналіз. Власне, основними стратегічними питаннями є такі три запитання: | ||
+ | 1. Де ми є зараз? | ||
+ | 2. Де ми хочемо бути? | ||
+ | 3. Як нам туди потрапити? | ||
+ | Крок 3. Визначення цілей та завдань. | ||
+ | Крок 4. Процес оцінювання та перегляду плану. | ||
+ | Крок 5. Реалізація плану. | ||
+ | Планування — це заздалегідь намічений порядок дій, необхідних для досягнення поставленої цілі. Планування — оптимальний розподіл ресурсів для досягнення поставленої мети.--[[Користувач:Павліченко Вікторія Іванівна|Павліченко Вікторія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Павліченко Вікторія Іванівна|обговорення]]) 19:30, 2 грудня 2015 (EET) | ||
Рядок 19: | Рядок 50: | ||
* Опишіть, які моделі прийняття управлінських рішень, Ви, використовуєте у своїй діяльності. Наведіть приклад. | * Опишіть, які моделі прийняття управлінських рішень, Ви, використовуєте у своїй діяльності. Наведіть приклад. | ||
Дякую. Чекаю відповіді.--[[Користувач:Пінчук Діана Миколаївна|Пінчук Діана Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Пінчук Діана Миколаївна|обговорення]]) 12:31, 30 вересня 2015 (EEST) | Дякую. Чекаю відповіді.--[[Користувач:Пінчук Діана Миколаївна|Пінчук Діана Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Пінчук Діана Миколаївна|обговорення]]) 12:31, 30 вересня 2015 (EEST) | ||
+ | Управлінське рішення— результат вибору суб'єктом управління способу дій, | ||
+ | спрямованих на вирішення поставленого завдання в існуючій чи спроектованій | ||
+ | ситуації. | ||
+ | При плануванні роботи школи створюється робоча група. --[[Користувач:Павліченко Вікторія Іванівна|Павліченко Вікторія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Павліченко Вікторія Іванівна|обговорення]]) 19:30, 2 грудня 2015 (EET)Групове прийняття управлінського рішення має такі переваги | ||
+ | над індивідуальним: | ||
+ | - у групі легше долати стереотипи мислення; | ||
+ | - комплексний пошук рішення дає змогу розглянути більше альтернатив; | ||
+ | - у груповому рішенні задіяно більший обсяг знань та інформації, що | ||
+ | підвищує вірогідність знаходження оптимального або наближеного до | ||
+ | нього способу розв'язання управлінського завдання; | ||
+ | - групове рішення адекватніше відображає суть розв'язуваної проблеми; | ||
+ | - єдність думок, яка є наслідком вироблення управлінського рішення, | ||
+ | позитивно мотивує ефективну трудову діяльність кожного працівника і | ||
+ | групи загалом. Тобто спрацьовує соціально-психологічний феномен | ||
+ | “групова нормалізація”, що виникає внаслідок групової дискусії, коли | ||
+ | протилежні погляди і навіть екстремальні позиції формуються в єдину | ||
+ | думку; | ||
+ | - групове рішення психологічно легше сприймається, що впливає на його | ||
+ | поширення та виконання. | ||
+ | |||
+ | |||
==== Індивідуальні заняття ==== | ==== Індивідуальні заняття ==== | ||
Рядок 25: | Рядок 77: | ||
* Визначте, що розуміють під наданням якістних освітніх послуг в системі управління освітою. | * Визначте, що розуміють під наданням якістних освітніх послуг в системі управління освітою. | ||
Дякую за увагу. Чекаю на відповідь. --[[Користувач:Пінчук Діана Миколаївна|Пінчук Діана Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Пінчук Діана Миколаївна|обговорення]]) 10:41, 2 жовтня 2015 (EEST) | Дякую за увагу. Чекаю на відповідь. --[[Користувач:Пінчук Діана Миколаївна|Пінчук Діана Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Пінчук Діана Миколаївна|обговорення]]) 10:41, 2 жовтня 2015 (EEST) | ||
+ | Моніторинг в освіті визначають як спеціальну систему збору, обробки, зберігання і поширення інформації про стан освіти, прогнозування на підставі об’єктивних даних динаміки й основних тенденцій її розвитку та розроблення науково-обґрунтованих рекомендацій для прийняття управлінських рішень стосовно підвищення ефективності функціонування освітньої галузі. | ||
+ | У рамках моніторингу, за визначенням С. Шишова та В. Кальней, проводиться з’ясування й оцінювання педагогічних дій, які проводяться. При цьому забезпечується зворотній зв’язок, який повідомляє про відповідність фактичних результатів діяльності педагогічної системи її кінцевим цілям. Наукова організація моніторингу якості освіти дає можливість приймати відповідні управлінські рішення та прогнозувати навчально-виховні ситуації на наступний навчальний рік; оперативно втручатися і вносити відповідні корективи до педагогічного процесу; конкретно планувати роботу з відповідної проблеми з учителями та учнями; створювати умови для порівняння власної оцінки діяльності педагогічного колективу з незалежною оцінкою. | ||
+ | --[[Користувач:Павліченко Вікторія Іванівна|Павліченко Вікторія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Павліченко Вікторія Іванівна|обговорення]]) 19:46, 2 грудня 2015 (EET) | ||
− | |||
+ | ==== Консультації ==== | ||
+ | Доброго дня, шановний керівник! | ||
+ | Дякую всім тим хто вже встиг зробити повномірні відповіді на опрацьовані теми. Всіх останніх прошу опрацюйте зазначені питання з тем. Зверніть увагу, що наступного тижня у нас по розкладу заняття,з новими темами. Якщо є питання звертайтесь. | ||
+ | Дякую. Чекаю на зустріч. --[[Користувач:Пінчук Діана Миколаївна|Пінчук Діана Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Пінчук Діана Миколаївна|обговорення]]) 11:39 2 жовтня 2015 (EEST) | ||
====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ==== | ====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ==== |
Поточна версія на 20:50, 2 грудня 2015
Зміст
Інтерактивні практичні заняття
Доброго дня, пані Павліченко,рада Вас вітати в розділі "Освітній менеджмент". Тема заняття - Лідер в освіті. Зверніть увагу на теоретичний матеріал та дайте відповідь на питання. - Охарактеризуйте поняття "лідер" - Розкрийте сутність формального та неформального лідерства в освітній організації. Наведіть приклад. Дякую, чекаю на відповідь. З повагою Атрощенко Н.М.--Атрощенко Наталія Миколаївна (обговорення) 13:26, 10 червня 2015 (EEST) Доброго дня, Наталіє Миколаївно! Лідер в освіті – це особа чи інституція, яка здійснює діяльність у сфері освіти, спрямовану на її розвиток, а досягнення і результати цієї діяльності є дороговказом для інших. Розрізняють «формальне» і «неформальне» лідерство. «Формальне» лідерство пов'язане з встановленими правилами призначення керівника і має на увазі функціональне ставлення. «Неформальне» лідерство виникає на основі особистих взаємин учасників. Це так званий характер лідерства. Тому офіційний лідер, який посідає керівні посади, не завжди буває найавторитетнішою людиною в колективі. Іноді може статися так, що виникне конфлікт між формальним і неформальним лідером і як наслідок педагогічний колектив почне знижувати якість освітніх послуг. Соціологи встановили, що неформальні лідери — це члени колективу, що займають зовсім на керівну посаду, але завдяки певним якостям разом із життєвим досвідом та поведінкою мають на оточуючих вплив, більше, ніж безпосередній керівник. Завдання керівника — направити авторитет такого лідера у потрібний русло. Правильно налагодивши стосунки, керівник отримає незамінного співробітника, яка зможе чітко ознайомитися з настроєм всього колективу. З іншого боку, через нього легко і безболісно доносити до співробітників всі керівництва.
Доброго дня, рада Вас вітати. Те ма сьгодні заняття "Стратегічний менеджмент". Зверніть увагу на теоретичний матеріал та дайте відповідь на питання.
- Для чого потрібне стратегічне планування в школі. Наведіть приклад.
- Які види стратегічного планування Ви використовуєте в роботі.
- Дайте визначення поняття "планування".
З повагою --Атрощенко Наталія Миколаївна (обговорення) 13:19, 16 червня 2015 (EEST) Чекаю відповідь! Стратегічне планування - це процес забезпечення напрямів та змісту для щоденних видів діяльності. Стратегічне планування дає можливість перевірити цінності організації, її теперішній стан та оточення, фактори, пов'язані з досягненням бажаного майбутнього.Основною ідеєю моделі стратегічного планування є «переселення» команди працівників з сьогоднішньої ситуації в якесь ідеальне майбутнє, якого вони бажають досягти. Цікаво, що кожна школа, як і кожна громада має своє власне бачення майбутнього. Стратегічне планування може стати ефективним засобом у визначенні ресурсів та пріоритетів розвитку, критеріїв успіху, що в цілому допоможе усім нам досягти процвітаючого майбутнього. Іншою причиною для стратегічного планування є покращення діяльності організації. Шкільний персонал, чи інші члени організації у своїй щоденній праці часто можуть випустити з виду мету своєї організації. Наявність стратегічного плану не лише допоможе сфокусувати свою увагу на виконанні основної мети, але й стимулювати мислення, орієнтоване на майбутнє, яке базуватиметься на спільному баченні своєї місії. Співпраця між членами організації є більш ефективною, коли кожен її член працює над виконанням одних й тих же цілей, поділяючи спільні цінності. Успішний стратегічний план, зазвичай, містить такі складові: Відомості про бачення, місію та цінності навчального закладу. Організаційний аналіз, який включає ідентифікацію зацікавлених осіб, аналіз сильних сторін закладу та його слабкостей, а також досягнень організації. Цілі, які навчальний заклад мав би досягти у наступні 3-5 років. Строки досягнення поставлених цілей. Оцінку очікуваних результатів. При плануванні потрібно виконати декілька кроків. Крок 1. Означення перспектив. Як буде виглядати ваша школа через 5-15 років? Які предмети та послуги користуватимуться попитом? Хто на той час працюватиме разом з вами? Якою буде кваліфікація та освітній рівень цих людей? Що впливатиме на їхні стосунки та поведінку? На які цінності тоді спиратиметься школа? Яким буде культурний рівень школи? Чи буде подобатися вам працювати в цій школі в майбутньому? Як будуть характеризувати працівники свою школу в очах інших? Як ставитимуться до школи: вчителі та інші працівники школи? батьки та діти? громадськість? Крок 2. «Тут і зараз» або SWOT-аналіз. Власне, основними стратегічними питаннями є такі три запитання: 1. Де ми є зараз? 2. Де ми хочемо бути? 3. Як нам туди потрапити? Крок 3. Визначення цілей та завдань. Крок 4. Процес оцінювання та перегляду плану. Крок 5. Реалізація плану. Планування — це заздалегідь намічений порядок дій, необхідних для досягнення поставленої цілі. Планування — оптимальний розподіл ресурсів для досягнення поставленої мети.--Павліченко Вікторія Іванівна (обговорення) 19:30, 2 грудня 2015 (EET)
Доброго дня, тема нашої зустрічі "методи та моделі прийняття управлінських рішень в управлінні навчальним закладом". Подумайте та дайте відповідь на запитання.
- Що таке оптимальне рішення, прийняте кевіником навчального закладу.
- Опишіть, які моделі прийняття управлінських рішень, Ви, використовуєте у своїй діяльності. Наведіть приклад.
Дякую. Чекаю відповіді.--Пінчук Діана Миколаївна (обговорення) 12:31, 30 вересня 2015 (EEST) Управлінське рішення— результат вибору суб'єктом управління способу дій, спрямованих на вирішення поставленого завдання в існуючій чи спроектованій ситуації.
При плануванні роботи школи створюється робоча група. --Павліченко Вікторія Іванівна (обговорення) 19:30, 2 грудня 2015 (EET)Групове прийняття управлінського рішення має такі переваги
над індивідуальним: - у групі легше долати стереотипи мислення; - комплексний пошук рішення дає змогу розглянути більше альтернатив; - у груповому рішенні задіяно більший обсяг знань та інформації, що підвищує вірогідність знаходження оптимального або наближеного до нього способу розв'язання управлінського завдання; - групове рішення адекватніше відображає суть розв'язуваної проблеми; - єдність думок, яка є наслідком вироблення управлінського рішення, позитивно мотивує ефективну трудову діяльність кожного працівника і групи загалом. Тобто спрацьовує соціально-психологічний феномен “групова нормалізація”, що виникає внаслідок групової дискусії, коли протилежні погляди і навіть екстремальні позиції формуються в єдину думку; - групове рішення психологічно легше сприймається, що впливає на його поширення та виконання.
Індивідуальні заняття
Доброго ранку, Ви, успішно опрацьовуєте теми вищезазначених питань. Сьогодні наша зустріч присвячена проблемі "Якісне надання освітніх послуг". Дайте відповідь на запитання.
- Опишіть процес моніторингу якості освіти як педагогічної проблеми.
- Визначте, що розуміють під наданням якістних освітніх послуг в системі управління освітою.
Дякую за увагу. Чекаю на відповідь. --Пінчук Діана Миколаївна (обговорення) 10:41, 2 жовтня 2015 (EEST) Моніторинг в освіті визначають як спеціальну систему збору, обробки, зберігання і поширення інформації про стан освіти, прогнозування на підставі об’єктивних даних динаміки й основних тенденцій її розвитку та розроблення науково-обґрунтованих рекомендацій для прийняття управлінських рішень стосовно підвищення ефективності функціонування освітньої галузі. У рамках моніторингу, за визначенням С. Шишова та В. Кальней, проводиться з’ясування й оцінювання педагогічних дій, які проводяться. При цьому забезпечується зворотній зв’язок, який повідомляє про відповідність фактичних результатів діяльності педагогічної системи її кінцевим цілям. Наукова організація моніторингу якості освіти дає можливість приймати відповідні управлінські рішення та прогнозувати навчально-виховні ситуації на наступний навчальний рік; оперативно втручатися і вносити відповідні корективи до педагогічного процесу; конкретно планувати роботу з відповідної проблеми з учителями та учнями; створювати умови для порівняння власної оцінки діяльності педагогічного колективу з незалежною оцінкою. --Павліченко Вікторія Іванівна (обговорення) 19:46, 2 грудня 2015 (EET)
Консультації
Доброго дня, шановний керівник! Дякую всім тим хто вже встиг зробити повномірні відповіді на опрацьовані теми. Всіх останніх прошу опрацюйте зазначені питання з тем. Зверніть увагу, що наступного тижня у нас по розкладу заняття,з новими темами. Якщо є питання звертайтесь. Дякую. Чекаю на зустріч. --Пінчук Діана Миколаївна (обговорення) 11:39 2 жовтня 2015 (EEST)