Відмінності між версіями «Освітній менеджмент Загайко О.А.»

Поточна версія на 22:13, 2 грудня 2015

Інтерактивні практичні заняття

Доброго дня, пані Загайко,рада Вас вітати в розділі "Освітній менеджмент". Тема заняття - Лідер в освіті. Зверніть увагу на теоретичний матеріал та дайте відповідь на питання. - Охарактеризуйте поняття "лідер" - Розкрийте сутність формального та неформального лідерства в освітній організації. Наведіть приклад. Дякую, чекаю на відповідь. З повагою Атрощенко Н.М.--Атрощенко Наталія Миколаївна (обговорення) 12:59, 10 червня 2015 (EEST)

Доброго дня! Поняття "лідер" і "керівник" ( у школі – директор) мають багато спільного. Той і інший організують, спонукують колектив на вирішення поставлених завдань, визначають вибір способів і засобів їхнього вирішення. Лідерство - це процес впливу на людей через систему неформальних відносин, а керівництво – це, в першу чергу, наявність чітко визначених формальних відносин, через які воно реалізується, а роль керівника визначена формальною структурою його функцій. Лідерство формується спонтанно, стихійно, на рівні напівусвідомлених психологічних переваг. Вплив керівника ґрунтується на владі і її джерелах, лідерство ґрунтується на процесі соціального впливу і на взаємодії в організації. Управління передбачає взаємозв'язок "керівник - підлеглий", лідерство - "лідер - послідовник". Керівник є в першу чергу формальним лідером, але саме лідерство визначає наявність неформальної основи. Можна бути керівником і не бути лідером. Лідерство відрізняється від керівництва меншою стабільністю, тому що залежить від настрою групи, характеру ситуації і не підкріплено системою правових санкцій. Лідер діє усередині групи, а керівник зв'язує групу з іншими соціальними системами. Ідеальним варіантом є поєднання формального і неформального лідерства, тобто офіційний керівник визнається членами групи і як лідер. У цьому випадку його формальні права доповнюються можливістю неформального впливу на групу. У тих випадках, коли керівник і лідер не збігаються в одній особі можуть виникати незадоволеність роботою та збільшення конфліктності.--Загайко Оксана Анатоліївна (обговорення) 20:40, 11 липня 2015 (EEST)

Доброго дня, рада Вас вітати. Те ма сьгодні заняття "Стратегічний менеджмент". Зверніть увагу на теоретичний матеріал та дайте відповідь на питання.

• Для чого потрібне стратегічне планування в школі. Наведіть приклад.
• Які види стратегічного планування Ви використовуєте в роботі.
• Дайте визначення поняття "планування".

З повагою --Атрощенко Наталія Миколаївна (обговорення) 12:51, 16 червня 2015 (EEST) Чекаю відповідь!

Доброго дня! Стратегічне планування може стати ефективним засобом у визначенні ресурсів та пріоритетів розвитку, допоможе досягти процвітаючого майбутнього, покращення діяльності організації. Шкільний персонал, чи інші члени організації у своїй щоденній праці часто можуть випустити з виду мету своєї організації. Наявність стратегічного плану не лише допоможе сфокусувати свою увагу на виконанні основної мети, але й стимулювати мислення, орієнтоване на майбутнє, яке базуватиметься на спільному баченні своїх завдань. Співпраця між членами організації є більш ефективною, коли кожен її член працює над виконанням одних й тих же цілей, поділяючи спільні цінності. Кожен навчальний заклад має певні проблеми, пов’язані з фінансуванням, з набором кадрів, створенням умов для професійного розвитку, налагодженням стосунків із сім'ями, іншими членами громад чи місцевими організаціями. Включення їх у стратегічний план організації дозволяє бачити їх та мати з ними справу у координований спосіб - звернення до окремих частин проблеми як частини загального прогресу до повного їх вирішення. У своїй роботі використовую такі види стратегічного планування: перспективний план курсової перепідготовки педагогічних працівників, перспективний план атестації, перспективний графік вивчення стану викладання предметів та ін. Планування — це заздалегідь намічений порядок дій, необхідних для досягнення поставленої цілі. Планування — оптимальний розподіл ресурсів для досягнення поставленої мети. --Загайко Оксана Анатоліївна (обговорення) 20:59, 11 липня 2015 (EEST)

Доброго дня, тема нашої зустрічі "методи та моделі прийняття управлінських рішень в управлінні навчальним закладом". Подумайте та дайте відповідь на запитання.

• Що таке оптимальне рішення, прийняте кевіником навчального закладу.
• Опишіть, які моделі прийняття управлінських рішень, Ви, використовуєте у своїй діяльності. Наведіть приклад.

Дякую. Чекаю відповіді.--Пінчук Діана Миколаївна (обговорення) 11:31, 30 вересня 2015 (EEST) Доброго дня, Діано Миколаївно! Я вважаю, що основне завдання керівника - своєчасне прийняття правильних рішень. Рішення - це результат аналізу, прогнозування, оптимізації, обґрунтування і вибору з безлічі варіантів досягнення конкретної мети. Рішення повинні бути підпорядковані головній меті - виконанню поставлених завдань. Прийняття рішення керівником - це свідомий вибір серед наявних варіантів, що скорочують розрив між справжнім і майбутнім бажаним станом навчального закладу. Такий процес включає багато різноманітних складових, але неодмінно в ньому присутні проблеми, цілі, альтернативи і рішення як вибір альтернативи. Отже, рішення повинне мати ясну мету, бути обгрунтованим, правомірним, конкретним, реальним, гнучким, визнаним. Керівник повинен бути перш за все компетентний для цього, чітко усвідомлювати відповідальність за наслідки реалізації прийнятого рішення і брати на себе цю відповідальність. У своїй практиці я використовую колективні методи обговорення і прийняття рішень. Спільними зусиллями ми можемо прийти до єдиного компромісу у прийнятті рішень, узгодженні протилежних точок зору.--Загайко Оксана Анатоліївна (обговорення) 20:32, 2 грудня 2015 (EET)

Індивідуальні заняття

Доброго ранку, Ви, успішно опрацьовуєте теми вищезазначених питань. Сьогодні наша зустріч присвячена проблемі "Якісне надання освітніх послуг". Дайте відповідь на запитання.

• Опишіть процес моніторингу якості освіти як педагогічної проблеми.
• Визначте, що розуміють під наданням якістних освітніх послуг в системі управління освітою.

Дякую за увагу. Чекаю на відповідь. --Пінчук Діана Миколаївна (обговорення) 09:58, 2 жовтня 2015 (EEST)

1. Ураховуючи інтереси суспільства, Національна доктрина розвитку освіти визначає стратегічні напрями і наголошує на необхідності «підвищення якості освіти, оновленні її змісту та форм організації навчально-виховного процесу». У педагогічній практиці нерідко використовуються окремі елементи моніторингу у формі контрольних робіт, екзаменів, інспекторських перевірок. Однак вони недостатньо ефективні, оскільки такий моніторинг має епізодичний характер, залишаючи без уваги сам процес навчання та виховання. Важливим організаційним питанням є питання інформаційного впровадження моніторингу як основного інструменту вивчення якості шкільної освіти; хто розроблятиме та реалізувати моніторинг в освіті. Для навчального закладу це можуть бути і самі педагогічні працівники, а також залучатися фахівці педагогічної громадськості, незалежні експерти. Наступним кроком у питанні проведення моніторингу є репрезентативна вибірка учасників експериментального процесу (контрольні та експериментальні класи, навчальні заклади - об'єкти дослідження). Моніторинг формується як багаторівнева система діагностичних процедур, що проводяться з використанням методик, які об'єктивно висвітлюють показники якісної освіти. Але при аналізі інформації виокремлюються одиничні об'єкти та найбільш суттєві зв'язки між ними, а також проводиться порівняння. Аналізуючи інформацію результатів дослідження, необхідно знати чинники, що впливають на результати моніторингу і можуть мати позитивний чи негативний наслідок. Окрім того, є ряд чинників, що впливають на моніторинг якості освіти, і навчальний заклад не може їх змінити, і чинники, що можуть змінити заклад за відповідних умов. Саме питання моніторингу освіти пов'язані з виявленням і регулюванням впливу чинників зовнішнього середовища і внутрішніх факторів самої педагогічної системи. Перспективи подальшого педагогічного дослідження полягають у виявленні передового педагогічного досвіду, його узагальненні та розповсюдженні; ефективному використанні кваліфікації вчителя, практичного досвіду та працездатності; відкритті нових проблемних ситуацій; плануванні роботи методичного об'єднання вчителів, класних керівників; створенні ситуації, за якої сам учитель зацікавлений у незалежній об'єктивній оцінці своєї праці; забезпеченні механізмами регулювання цілей та шляхів їх досягнення; виявленні помилок у самих цілях, планах, нормах, що встановлені адміністрацією школи; можливості вчителям, батькам побачити об'єктивну картину навчально-виховного процесу тощо. Отже, моніторинг вивчається й використовується в межах різних сфер науково-практичної діяльності, у тому числі педагогічної. Під моніторингом розуміємо відповідні механізми контролю й відстеження якості освіти, постійне спостереження за навчально-виховним процесом з метою виявлення його відповідності бажаному результату. Моніторинг якості освіти пов'язаний із такими педагогічними категоріями, як об'єкт і предмет дослідження; постановка завдання; формування гіпотези; збір інформації, планування, організація, систематизація; узагальнення та обробка даних; формування наукових прогнозів і відповідних пояснень; розробка та добір відповідного діагностичного інструментарію. 2. Про „якість освіти" як результат освітнього процесу свідчить сформованість у людини національних і загальнолюдських принципів, демократичних переконань, повага до громадянських прав і традицій та культури інших народів, спроможність орієнтуватися в перспективах соціокультурної динаміки, турбота про збереження здоров'я, підготовленість до життя у світі, що постійно змінюється. Поняття „якість освіти" містить, по-перше, якість результатів освітнього процесу, рівень навчальних досягнень учнів; по-друге, рівень підготовки та компетентності педагогічних працівників, рівень освітнього середовища та освітніх, фінансових і матеріальних умов навчання, рівень організації методичної служби, рівень компетентності управління. Отже, оцінка якості роботи шкільного закладу вимагає багатокомпонентного, комплексного підходу. Оцінка якості роботи загальноосвітнього навчального закладу складається з поведінки управлінської діяльності керівника, його організаційно-управлінських здібностей, професійної компетентності, рівня та характеру його взаємодії педагогічним колективом, що забезпечує якісну роботу всього колективу. Вибір саме цих показників зумовлений обраною суб'єкт-суб'єктною моделлю міжособистісної взаємодії, що передбачає забезпечення такого рівня діяльності колективу, у якому якість функціонування загальноосвітнього навчального закладу зумовлюватиметься відповідальністю кожного члена колективу, а не лише керівника, і зацікавленим ставленням кожного до своєї справи. --Загайко Оксана Анатоліївна (обговорення) 21:09, 2 грудня 2015 (EET)

Консультації

Доброго дня, шановний керівник! Дякую всім тим хто вже встиг зробити повномірні відповіді на опрацьовані теми. Всіх останніх прошу опрацюйте зазначені питання з тем. Зверніть увагу, що наступного тижня у нас по розкладу заняття,з новими темами. Якщо є питання звертайтесь. Дякую. Чекаю на зустріч. --Пінчук Діана Миколаївна (обговорення) 11:12, 2 жовтня 2015 (EEST)

Тематичні дискусії (Інтернет-семінари)

Проведення та перевірка модульного контролю