Відмінності між версіями «Освітній менеджмент Бузовська О.І»
(→Індивідуальні заняття) |
(→Інтерактивні практичні заняття) |
||
(не показано 3 проміжні версії 2 учасників) | |||
Рядок 42: | Рядок 42: | ||
Дякую. Чекаю відповіді.--[[Користувач:Пінчук Діана Миколаївна|Пінчук Діана Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Пінчук Діана Миколаївна|обговорення]]) 11:12, 30 вересня 2015 (EEST) | Дякую. Чекаю відповіді.--[[Користувач:Пінчук Діана Миколаївна|Пінчук Діана Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Пінчук Діана Миколаївна|обговорення]]) 11:12, 30 вересня 2015 (EEST) | ||
− | Добрий вечір Діано | + | Добрий вечір Діано Миколаївно! |
Управлінські рішення приймають для забезпечення якісного функціонування навчального закладу. Директор школи приймає рішення з метою вирішення назрілої проблеми. Керівник навчального закладу повинен чітко знати, розуміти і виконувати цілі та завдання своєї діяльності, визначені у посадовій інструкції. На мою думку керівник повинен своєчасно приймати правильні рішення, адже не правильні рішення можуть мати певні наслідки. | Управлінські рішення приймають для забезпечення якісного функціонування навчального закладу. Директор школи приймає рішення з метою вирішення назрілої проблеми. Керівник навчального закладу повинен чітко знати, розуміти і виконувати цілі та завдання своєї діяльності, визначені у посадовій інструкції. На мою думку керівник повинен своєчасно приймати правильні рішення, адже не правильні рішення можуть мати певні наслідки. | ||
Рядок 57: | Рядок 57: | ||
Дякую за увагу. Чекаю на відповідь. --[[Користувач:Пінчук Діана Миколаївна|Пінчук Діана Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Пінчук Діана Миколаївна|обговорення]]) 09:45, 2 жовтня 2015 (EEST) | Дякую за увагу. Чекаю на відповідь. --[[Користувач:Пінчук Діана Миколаївна|Пінчук Діана Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Пінчук Діана Миколаївна|обговорення]]) 09:45, 2 жовтня 2015 (EEST) | ||
− | + | 1. Проблема моніторингу знайшла широке висвітлення в теорії управління загальноосвітньою школою. Моніторинг спрямований на головні параметри навчального закладу і має статус дослідження, а не емпіричного збирання матеріалів. Він має комплексний, системний характер і створює умови для планування - річного, перспективного, стратегічного. Моніторинг реалізується за допомогою комплексу методів і чітко розроблених процедур. На відміну від контролю, який кожного року спрямовується на нові об'єкти, моніторинг спрямовується на одні й ті самі об'єкти й періодично повторюється. | |
+ | Наведені положення дозволяють визначити моніторинг як систему заходів щодо збору та аналізу інформації з метою вивчення та оцінки якості підготовки і прийняття рішень про розвиток навчально-виховного процесу на основі аналізу виявлених типових особливостей та тенденцій. | ||
+ | Моніторинг пов'язаний: | ||
+ | з якістю освіти; | ||
+ | з управлінням якістю освіти; | ||
+ | з культурою оцінки; | ||
+ | з управлінськими рішеннями та стратегічним менеджментом. | ||
+ | Важливою умовою ефективності моніторингу є відповідність його процедур вимогам культури оцінки, яку характеризують: | ||
+ | наявність чітких критеріїв оцінки; | ||
+ | розроблені процедури оцінки; | ||
+ | наявність кваліфікованих експертів; | ||
+ | розроблені форми фіксації інформації в ході моніторингу; | ||
+ | розроблені часові характеристики оцінки; | ||
+ | зв'язок оцінки з системою прийняття управлінських рішень. | ||
+ | 2. Якість освіти - затребуваність отриманих знань у конкретних умовах їх застосування для досягнення конкретної мети та підвищення якості життя. Якість знань визначається їх фундаментальністю, глибиною та затребуваністю в роботі після закінчення навчання. | ||
+ | Освіта є найважливішою сферою соціального життя. Саме освіта формує інтелектуальний, культурний, духовний стан суспільства. Зміст освіти та її спрямованість відображають освітні програми та стандарти. Підхід до розуміння якості освіти можна представити у вигляді наступної послідовності: | ||
+ | Носій знань | ||
+ | · Передача знань | ||
+ | · Одержувач знань | ||
+ | · Сприйнятливість методик передачі знань | ||
+ | · Фундаментальність знань | ||
+ | · Затребуваність отриманих знань | ||
+ | · Отримання нових знань | ||
+ | Якість освіти визначається насамперед якістю носія знань (учителів, професорсько-викладацького складу), який передає ці знання за допомогою різних методик тим, хто навчається. --[[Користувач:Бузовська Оксана Іванівна|Бузовська Оксана Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бузовська Оксана Іванівна|обговорення]]) 20:20, 21 жовтня 2015 (EEST) | ||
+ | |||
+ | == ЕТАПИ СТАНОВЛЕННЯ ПЕДАГОГІЧНОГО МОНІТОРИНГУ == | ||
+ | Перший етап становлення - визначення об'єкта моніторингу й напрямків, за якими збирається інформація | ||
+ | Другий етап - ініціює проведення міждержавних моніторингових досліджень шляхом тестування навчальних досягнень учнів. | ||
+ | Третій етап - це час завершення формування моніторингу як цілісної системи, що включає збір даних на різних рівнях освіти, ураховує контекстуальну інформацію, ресурсний внесок, освітній процес та освітні результати і передбачає інтерпретацію отриманих фактів з метою вироблення плану подальших дій.--[[Користувач:Бузовська Оксана Іванівна|Бузовська Оксана Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бузовська Оксана Іванівна|обговорення]]) 20:16, 21 жовтня 2015 (EEST) | ||
+ | |||
+ | ==== Консультації ==== | ||
+ | Доброго дня, шановний керівник! | ||
+ | Дякую всім тим хто вже встиг зробити повномірні відповіді на опрацьовані теми. Всіх останніх прошу опрацюйте зазначені питання з тем. Зверніть увагу, що наступного тижня у нас по розкладу заняття,з новими темами. Якщо є питання звертайтесь. | ||
+ | Дякую. Чекаю на зустріч. --[[Користувач:Пінчук Діана Миколаївна|Пінчук Діана Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Пінчук Діана Миколаївна|обговорення]]) 11:10, 2 жовтня 2015 (EEST) | ||
====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ==== | ====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ==== |
Поточна версія на 18:23, 7 грудня 2015
Зміст
Інтерактивні практичні заняття
Доброго дня, пані Бузовська,рада Вас вітати в розділі "Освітній менеджмент". Тема заняття - Лідер в освіті. Зверніть увагу на теоретичний матеріал та дайте відповідь на питання. - Охарактеризуйте поняття "лідер" - Розкрийте сутність формального та неформального лідерства в освітній організації. Наведіть приклад. Дякую, чекаю на відповідь. З повагою Атрощенко Н.М.--Атрощенко Наталія Миколаївна (обговорення) 12:45, 10 червня 2015 (EEST)
В поняття лідер вкладене поняття директор школи.Ця особистість має бути унікальною, шляхетною, лідером у колективі однодумців. Оскільки управління школою – це складний процес, який ґрунтується на опануванні особливих знань і вмінь, керівник ЗНЗ має володіти цим видом мистецтва, проявити свої природні задатки, особистісні риси. Тому розробляючи критерії оцінювання управлінської діяльності керівника ЗНЗ, виокремлюють низку професійно-особистісних рис, які повинні бути притаманні сучасному керівникові, відповідають сучасним соціально-педагогічним, науково-технічним і фаховим вимогам.Критерії поведінки, притаманні сучасному керівнику навчального закладу: - здатність швидко адаптуватися; - далекоглядність, здатність до стратегічного планування; - діловитість; - організаторські здібності; - здатність швидко приймати рішення; - здатність розв’язувати проблеми; - уміння знаходити вихід із конфліктної ситуації; - енергійність і вміння протистояти стресам; - керівництво групами; - керівництво за індивідуальним принципом: спілкуватися з людьми особисто, без посередників; - наявність почуття гумору; - адекватне сприйняття дійсності; - володіння ораторським мистецтвом; - уміння оцінювати й здійснювати самооцінку. Формальне лідерство - це вплив на підлеглих з позиції займаної посади. Неформальне лідерство - це процес впливу на людей через особисті здібності, вміння та інші ресурси.--Бузовська Оксана Іванівна (обговорення) 21:54, 20 червня 2015 (EEST) Доброго дня, рада Вас вітати. Те ма сьгодні заняття "Стратегічний менеджмент". Зверніть увагу на теоретичний матеріал та дайте відповідь на питання.
- Для чого потрібне стратегічне планування в школі. Наведіть приклад.
Сучасні школи мають справу із цілою низкою проблем, зумовлених швидкими змінами, які відбуваються у всіх аспектах суспільного життя. Тому традиційне планування вже є недостатнім у сучасному світі. Основною ідеєю моделі стратегічного планування є «переселення» команди працівників з сьогоднішньої ситуації в якесь ідеальне майбутнє, якого вони бажають досягти. Кожна школа, як і кожна громада має своє власне бачення майбутнього. Стратегічне планування може стати ефективним засобом у визначенні ресурсів та пріоритетів розвитку, критеріїв успіху, що в цілому допоможе досягти процвітаючого майбутнього. Іншою причиною для стратегічного планування є покращення діяльності організації. Шкільний персонал, чи інші члени організації у своїй щоденній праці часто можуть випустити з виду мету своєї організації. Наявність стратегічного плану не лише допоможе сфокусувати свою увагу на виконанні основної мети, але й стимулювати мислення, орієнтоване на майбутнє, яке базуватиметься на спільному баченні своєї місії. Співпраця між членами організації є більш ефективною, коли кожен її член працює над виконанням одних й тих же цілей, поділяючи спільні цінності.--Бузовська Оксана Іванівна (обговорення) 21:54, 20 червня 2015 (EEST)
- Які види стратегічного планування Ви використовуєте в роботі.
У своїй роботі я використовую тарифікацію педагогічних працівників, мережу класів, перспективний план роботи закладу, атестація педагогічних працівників--Бузовська Оксана Іванівна (обговорення) 22:17, 30 червня 2015 (EEST)
- Дайте визначення поняття "планування".
Планування - це вид управлінської діяльності, спрямований на визначення цілей, а також ресурсів для їх досягнення. --Бузовська Оксана Іванівна (обговорення) 15:58, 10 липня 2015 (EEST)
З повагою --Атрощенко Наталія Миколаївна (обговорення) 12:45, 16 червня 2015 (EEST)
Чекаю відповідь!
Доброго дня, тема нашої зустрічі "методи та моделі прийняття управлінських рішень в управлінні навчальним закладом". Подумайте та дайте відповідь на запитання.
- Що таке оптимальне рішення, прийняте кевіником навчального закладу.
- Опишіть, які моделі прийняття управлінських рішень, Ви, використовуєте у своїй діяльності. Наведіть приклад.
Дякую. Чекаю відповіді.--Пінчук Діана Миколаївна (обговорення) 11:12, 30 вересня 2015 (EEST)
Добрий вечір Діано Миколаївно!
Управлінські рішення приймають для забезпечення якісного функціонування навчального закладу. Директор школи приймає рішення з метою вирішення назрілої проблеми. Керівник навчального закладу повинен чітко знати, розуміти і виконувати цілі та завдання своєї діяльності, визначені у посадовій інструкції. На мою думку керівник повинен своєчасно приймати правильні рішення, адже не правильні рішення можуть мати певні наслідки. Процес прийняття рішення – це основна ланка в управлінській діяльності, яка є складною та багатоетапною: - збирання та опрацювання інформації з проблемної ситуації, необхідної для прийняття рішення; - розроблення варіантів управлінських рішень; - перевірка прийнятого управлінського рішення, тобто це функціонуюча система управління.
У своїй роботі використовую відкриті обговорення, знаходження альтернативних варіантів, обмін думками, так як колектив є безпосереднім учасником обговорення. Не одноразово доводилось знаходити компроміс.--Бузовська Оксана Іванівна (обговорення) 21:16, 30 вересня 2015 (EEST)
Індивідуальні заняття
Доброго ранку, Ви, успішно опрацьовуєте теми вищезазначених питань. Сьогодні наша зустріч присвячена проблемі "Якісне надання освітніх послуг". Дайте відповідь на запитання.
- Опишіть процес моніторингу якості освіти як педагогічної проблеми.
- Визначте, що розуміють під наданням якістних освітніх послуг в системі управління освітою.
Дякую за увагу. Чекаю на відповідь. --Пінчук Діана Миколаївна (обговорення) 09:45, 2 жовтня 2015 (EEST)
1. Проблема моніторингу знайшла широке висвітлення в теорії управління загальноосвітньою школою. Моніторинг спрямований на головні параметри навчального закладу і має статус дослідження, а не емпіричного збирання матеріалів. Він має комплексний, системний характер і створює умови для планування - річного, перспективного, стратегічного. Моніторинг реалізується за допомогою комплексу методів і чітко розроблених процедур. На відміну від контролю, який кожного року спрямовується на нові об'єкти, моніторинг спрямовується на одні й ті самі об'єкти й періодично повторюється. Наведені положення дозволяють визначити моніторинг як систему заходів щодо збору та аналізу інформації з метою вивчення та оцінки якості підготовки і прийняття рішень про розвиток навчально-виховного процесу на основі аналізу виявлених типових особливостей та тенденцій. Моніторинг пов'язаний: з якістю освіти; з управлінням якістю освіти; з культурою оцінки; з управлінськими рішеннями та стратегічним менеджментом. Важливою умовою ефективності моніторингу є відповідність його процедур вимогам культури оцінки, яку характеризують: наявність чітких критеріїв оцінки; розроблені процедури оцінки; наявність кваліфікованих експертів; розроблені форми фіксації інформації в ході моніторингу; розроблені часові характеристики оцінки; зв'язок оцінки з системою прийняття управлінських рішень.
2. Якість освіти - затребуваність отриманих знань у конкретних умовах їх застосування для досягнення конкретної мети та підвищення якості життя. Якість знань визначається їх фундаментальністю, глибиною та затребуваністю в роботі після закінчення навчання. Освіта є найважливішою сферою соціального життя. Саме освіта формує інтелектуальний, культурний, духовний стан суспільства. Зміст освіти та її спрямованість відображають освітні програми та стандарти. Підхід до розуміння якості освіти можна представити у вигляді наступної послідовності: Носій знань · Передача знань · Одержувач знань · Сприйнятливість методик передачі знань · Фундаментальність знань · Затребуваність отриманих знань · Отримання нових знань Якість освіти визначається насамперед якістю носія знань (учителів, професорсько-викладацького складу), який передає ці знання за допомогою різних методик тим, хто навчається. --Бузовська Оксана Іванівна (обговорення) 20:20, 21 жовтня 2015 (EEST)
ЕТАПИ СТАНОВЛЕННЯ ПЕДАГОГІЧНОГО МОНІТОРИНГУ
Перший етап становлення - визначення об'єкта моніторингу й напрямків, за якими збирається інформація Другий етап - ініціює проведення міждержавних моніторингових досліджень шляхом тестування навчальних досягнень учнів. Третій етап - це час завершення формування моніторингу як цілісної системи, що включає збір даних на різних рівнях освіти, ураховує контекстуальну інформацію, ресурсний внесок, освітній процес та освітні результати і передбачає інтерпретацію отриманих фактів з метою вироблення плану подальших дій.--Бузовська Оксана Іванівна (обговорення) 20:16, 21 жовтня 2015 (EEST)
Консультації
Доброго дня, шановний керівник! Дякую всім тим хто вже встиг зробити повномірні відповіді на опрацьовані теми. Всіх останніх прошу опрацюйте зазначені питання з тем. Зверніть увагу, що наступного тижня у нас по розкладу заняття,з новими темами. Якщо є питання звертайтесь. Дякую. Чекаю на зустріч. --Пінчук Діана Миколаївна (обговорення) 11:10, 2 жовтня 2015 (EEST)