Відмінності між версіями «Освітній менеджмент Філіпов В.Ф.»
(→Інтерактивні практичні заняття) |
(→Індивідуальні заняття) |
||
(не показані 5 проміжних версій 2 учасників) | |||
Рядок 5: | Рядок 5: | ||
- Розкрийте сутність формального та неформального лідерства в освітній організації. Наведіть приклад. | - Розкрийте сутність формального та неформального лідерства в освітній організації. Наведіть приклад. | ||
Дякую, чекаю на відповідь. З повагою Атрощенко Н.М.--[[Користувач:Атрощенко Наталія Миколаївна|Атрощенко Наталія Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Атрощенко Наталія Миколаївна|обговорення]]) 13:52, 10 червня 2015 (EEST) | Дякую, чекаю на відповідь. З повагою Атрощенко Н.М.--[[Користувач:Атрощенко Наталія Миколаївна|Атрощенко Наталія Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Атрощенко Наталія Миколаївна|обговорення]]) 13:52, 10 червня 2015 (EEST) | ||
+ | |||
+ | Відповідь Поняття "лідер" і "керівник" ( у школі – директор) мають багато спільного. Той і інший організують, спонукують колектив на вирішення поставлених завдань, визначають вибір способів і засобів їхнього вирішення. Лідерство - це процес впливу на людей через систему неформальних відносин, а керівництво – це, в першу чергу, наявність чітко визначених формальних відносин, через які воно реалізується, а роль керівника визначена формальною структурою його функцій. Лідерство формується спонтанно, стихійно, на рівні напівусвідомлених психологічних переваг. Вплив керівника ґрунтується на владі і її джерелах, лідерство ґрунтується на процесі соціального впливу і на взаємодії в організації. Управління передбачає взаємозв'язок "керівник - підлеглий", лідерство - "лідер - послідовник". Керівник є в першу чергу формальним лідером, але саме лідерство визначає наявність неформальної основи. Можна бути керівником і не бути лідером. Лідерство відрізняється від керівництва меншою стабільністю, тому що залежить від настрою групи, характеру ситуації і не підкріплено системою правових санкцій. Лідер діє усередині групи, а керівник зв'язує групу з іншими соціальними системами. Ідеальним варіантом є поєднання формального і неформального лідерства, тобто офіційний керівник визнається членами групи і як лідер. У цьому випадку його формальні права доповнюються можливістю неформального впливу на групу. У тих випадках, коли керівник і лідер не збігаються в одній особі можуть виникати незадоволеність роботою та збільшення конфліктності | ||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
Рядок 13: | Рядок 18: | ||
З повагою --[[Користувач:Атрощенко Наталія Миколаївна|Атрощенко Наталія Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Атрощенко Наталія Миколаївна|обговорення]]) 13:51, 16 червня 2015 (EEST) | З повагою --[[Користувач:Атрощенко Наталія Миколаївна|Атрощенко Наталія Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Атрощенко Наталія Миколаївна|обговорення]]) 13:51, 16 червня 2015 (EEST) | ||
Чекаю відповідь! | Чекаю відповідь! | ||
+ | |||
+ | Стратегічне планування може стати ефективним засобом у визначенні ресурсів та пріоритетів розвитку, допоможе досягти процвітаючого майбутнього, покращення діяльності організації. Шкільний персонал, чи інші члени організації у своїй щоденній праці часто можуть випустити з виду мету своєї організації. Наявність стратегічного плану не лише допоможе сфокусувати свою увагу на виконанні основної мети, але й стимулювати мислення, орієнтоване на майбутнє, яке базуватиметься на спільному баченні своїх завдань. Співпраця між членами організації є більш ефективною, коли кожен її член працює над виконанням одних й тих же цілей, поділяючи спільні цінності. Кожен навчальний заклад має певні проблеми, пов’язані з фінансуванням, з набором кадрів, створенням умов для професійного розвитку, налагодженням стосунків із сім'ями, іншими членами громад чи місцевими організаціями. Включення їх у стратегічний план організації дозволяє бачити їх та мати з ними справу у координований спосіб - звернення до окремих частин проблеми як частини загального прогресу до повного їх вирішення. У своїй роботі використовую такі види стратегічного планування: перспективний план курсової перепідготовки педагогічних працівників, перспективний план атестації, перспективний графік вивчення стану викладання предметів та ін. Планування — це заздалегідь намічений порядок дій, необхідних для досягнення поставленої цілі. Планування — оптимальний розподіл ресурсів для досягнення поставленої мети | ||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | Доброго дня, тема нашої зустрічі "методи та моделі прийняття управлінських рішень в управлінні навчальним закладом". Подумайте та дайте відповідь на запитання. | ||
+ | * Що таке оптимальне рішення, прийняте кевіником навчального закладу. | ||
+ | * Опишіть, які моделі прийняття управлінських рішень, Ви, використовуєте у своїй діяльності. Наведіть приклад. | ||
+ | Дякую. Чекаю відповіді.--[[Користувач:Пінчук Діана Миколаївна|Пінчук Діана Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Пінчук Діана Миколаївна|обговорення]]) 13:48, 30 вересня 2015 (EEST) | ||
+ | |||
+ | Вважаю, що оптимальне рішення керівник навчальним закладом приймає, включаючи підлеглих у процес прийняття рішень, за які він несе відповідальність. Він очікує від своїх підлеглих конкретної допомоги, приймає рішення з урахуванням їх пропозицій і заперечень. Він делегує свої повноваження, наскільки це можливо, і розпоряджається тільки при необхідності. При цьому він визнає можливості підлеглих і усвідомлює те, що не може все знати і все передбачити. Контролюється тільки результат робіт, допускається самоконтроль.Колегіальна та колективна форми повніше забезпечують розробку декількох варіантів рішень. Позитивним фактором є те, що зростає вірогідність вибору оптимального рішення, скорочується час розробки рішення, зростає його надійність та якість, накопичується колективний досвід прийняття рішень.Колегіальні способи прийняття управлінських рішень так само, як і індивідуальні, мають свої позитивні та негативні аспекти, тому відповідно до ситуативного підходу їх доцільно застосовувати з урахуванням змісту й особливостей конкретної управлінської ситуації. Керівник не тільки докладно інформує про фактичний стан справ, яке має бути відомо для виконання завдань, але і повідомляє іншу інформацію . Інформація служить засобом управління. | ||
+ | |||
+ | У школі оновлюється технологія напрацювання та впровадження управлінських рішень. У практику роботи школи впроваджено технологію колективного прийняття управлінських рішень, яка суттєво впливає на результати діяльності школи, допомагає демократизувати діяльність і забезпечує досягнення оптимальний результатів в навчанні і вихованні учнів. Вже стало системою в роботі школи проведення пролонгованої педради. Рішення педради напрацьовується в ході групових дискусій, мозкового штурму, обговорення, ділового колективного спілкування. Засідання педагогічних рад, нарад, проведених із використанням технології прийняття колективного управлінського рішення, активізують діяльність вчителів, впливають на їхній світогляд, адже вчитель, який бере активну участь у виробленні стратегії діяльності школи, аналізує роботу – свою і колег, приймає дієві рішення і відповідає за їх виконання. Усе це підвищує ефективність управління.Адміністрація школи використовує такі види адміністративних рішень: оперативний, тематичний, цільовий, а за формами – усні, письмові. Письмово оформляються накази, розпорядження, плани роботи школи, рішення педагогічної ради, методичної ради. загальних зборів ( конференцій) | ||
==== Індивідуальні заняття ==== | ==== Індивідуальні заняття ==== | ||
+ | Доброго ранку, Ви, успішно опрацьовуєте теми вищезазначених питань. Сьогодні наша зустріч присвячена проблемі "Якісне надання освітніх послуг". Дайте відповідь на запитання. | ||
+ | * Опишіть процес моніторингу якості освіти як педагогічної проблеми. | ||
+ | * Визначте, що розуміють під наданням якістних освітніх послуг в системі управління освітою. | ||
+ | Дякую за увагу. Чекаю на відповідь. --[[Користувач:Пінчук Діана Миколаївна|Пінчук Діана Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Пінчук Діана Миколаївна|обговорення]]) 10:50, 2 жовтня 2015 (EEST) | ||
+ | 1.Проблема здійснення моніторингу в освіті на сьогодні є надзвичайно актуальною, оскільки саме моніторингові дослідження дають можливість цілісно відстежити реальний стан освіти. Але важливим є не просто моніторинг освіти, а дослідження та прогнозування її поступового динамічного розвитку. | ||
− | + | Вважаю,що моніторинговий підхід (як сукупність прийомів, засобів спостереження за процесом функціонування та розвитку школи з метою виявлення відповідності бажаному чи прогнозованому результату, а також фіксації визначених труднощів і відхилень у розвитку освітньої системи) дозволяє сформувати інформаційне підґрунтя управління навчальним закладом. | |
+ | Моніторингові дослідження, які проводять у нашій школі,дають змогу: адміністрації внести корекцію в розподіл годин варіативної складової навчального плану на наступний навчальний рік; визначити фактори, які найкраще впливають на інтелектуальний розвиток учнів та з’ясувати наявні в навчальному закладі тенденції; вчителям визначити домінувальні здібності кожного учня, їх співвідношення у кількісному показнику, що переважають над середніми показниками школи; якщо учень має потенційні можливості, задатки в певній галузі, їх підтримувати, розвивати, а надалі поставити в підґрунтя формування стійкої потреби до інтелектуальної й творчої діяльності; якщо учень різнобічно обдарований, то надати допомогу психолога, який визначить галузь діяльності, де потенціал дитини буде максимально реалізовано. | ||
+ | |||
+ | Таким чином, моніторинг є не лише джерелом інформації в освітньому закладі, але й механізмом розвитку системи освіти, що допомагає розкрити сутність і значення інноваційних підходів до управлінської діяльності, які поліпшують перебіг і результати освітнього процесу. 2.Відомо, що головним завданням системи загальної середньої освіти є забезпечення високої якості освіти, її відповідності потребам особистості та суспільства, особливо за умов сучасного освітнього простору. Досвід роботи у школі свідчить, що оцінювати надання якісних освітніх послуг в системі управління необхідно за якістю основних видів діяльності, визначених шляхом вивчення якості навчального процесу й результатів діяльності системи, які розглядають через рівень підготовленості, особистих задоволень випускників, досягнень педагогів, повноту реалізації навчальних планів. Це і є основними критеріями та показниками якості шкільної освіти. | ||
+ | |||
+ | ==== Консультації ==== | ||
+ | Доброго дня, шановний керівник! | ||
+ | Дякую всім тим хто вже встиг зробити повномірні відповіді на опрацьовані теми. Всіх останніх прошу опрацюйте зазначені питання з тем. Зверніть увагу, що наступного тижня у нас по розкладу заняття,з новими темами. Якщо є питання звертайтесь. | ||
+ | Дякую. Чекаю на зустріч. --[[Користувач:Пінчук Діана Миколаївна|Пінчук Діана Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Пінчук Діана Миколаївна|обговорення]]) 12:19, 2 жовтня 2015 (EEST) | ||
====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ==== | ====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ==== |
Поточна версія на 14:53, 8 грудня 2015
Зміст
Інтерактивні практичні заняття
Доброго дня, пане Філіпов,рада Вас вітати в розділі "Освітній менеджмент". Тема заняття - Лідер в освіті. Зверніть увагу на теоретичний матеріал та дайте відповідь на питання. - Охарактеризуйте поняття "лідер" - Розкрийте сутність формального та неформального лідерства в освітній організації. Наведіть приклад. Дякую, чекаю на відповідь. З повагою Атрощенко Н.М.--Атрощенко Наталія Миколаївна (обговорення) 13:52, 10 червня 2015 (EEST)
Відповідь Поняття "лідер" і "керівник" ( у школі – директор) мають багато спільного. Той і інший організують, спонукують колектив на вирішення поставлених завдань, визначають вибір способів і засобів їхнього вирішення. Лідерство - це процес впливу на людей через систему неформальних відносин, а керівництво – це, в першу чергу, наявність чітко визначених формальних відносин, через які воно реалізується, а роль керівника визначена формальною структурою його функцій. Лідерство формується спонтанно, стихійно, на рівні напівусвідомлених психологічних переваг. Вплив керівника ґрунтується на владі і її джерелах, лідерство ґрунтується на процесі соціального впливу і на взаємодії в організації. Управління передбачає взаємозв'язок "керівник - підлеглий", лідерство - "лідер - послідовник". Керівник є в першу чергу формальним лідером, але саме лідерство визначає наявність неформальної основи. Можна бути керівником і не бути лідером. Лідерство відрізняється від керівництва меншою стабільністю, тому що залежить від настрою групи, характеру ситуації і не підкріплено системою правових санкцій. Лідер діє усередині групи, а керівник зв'язує групу з іншими соціальними системами. Ідеальним варіантом є поєднання формального і неформального лідерства, тобто офіційний керівник визнається членами групи і як лідер. У цьому випадку його формальні права доповнюються можливістю неформального впливу на групу. У тих випадках, коли керівник і лідер не збігаються в одній особі можуть виникати незадоволеність роботою та збільшення конфліктності
Доброго дня, рада Вас вітати. Те ма сьгодні заняття "Стратегічний менеджмент". Зверніть увагу на теоретичний матеріал та дайте відповідь на питання.
- Для чого потрібне стратегічне планування в школі. Наведіть приклад.
- Які види стратегічного планування Ви використовуєте в роботі.
- Дайте визначення поняття "планування".
З повагою --Атрощенко Наталія Миколаївна (обговорення) 13:51, 16 червня 2015 (EEST) Чекаю відповідь!
Стратегічне планування може стати ефективним засобом у визначенні ресурсів та пріоритетів розвитку, допоможе досягти процвітаючого майбутнього, покращення діяльності організації. Шкільний персонал, чи інші члени організації у своїй щоденній праці часто можуть випустити з виду мету своєї організації. Наявність стратегічного плану не лише допоможе сфокусувати свою увагу на виконанні основної мети, але й стимулювати мислення, орієнтоване на майбутнє, яке базуватиметься на спільному баченні своїх завдань. Співпраця між членами організації є більш ефективною, коли кожен її член працює над виконанням одних й тих же цілей, поділяючи спільні цінності. Кожен навчальний заклад має певні проблеми, пов’язані з фінансуванням, з набором кадрів, створенням умов для професійного розвитку, налагодженням стосунків із сім'ями, іншими членами громад чи місцевими організаціями. Включення їх у стратегічний план організації дозволяє бачити їх та мати з ними справу у координований спосіб - звернення до окремих частин проблеми як частини загального прогресу до повного їх вирішення. У своїй роботі використовую такі види стратегічного планування: перспективний план курсової перепідготовки педагогічних працівників, перспективний план атестації, перспективний графік вивчення стану викладання предметів та ін. Планування — це заздалегідь намічений порядок дій, необхідних для досягнення поставленої цілі. Планування — оптимальний розподіл ресурсів для досягнення поставленої мети
Доброго дня, тема нашої зустрічі "методи та моделі прийняття управлінських рішень в управлінні навчальним закладом". Подумайте та дайте відповідь на запитання.
- Що таке оптимальне рішення, прийняте кевіником навчального закладу.
- Опишіть, які моделі прийняття управлінських рішень, Ви, використовуєте у своїй діяльності. Наведіть приклад.
Дякую. Чекаю відповіді.--Пінчук Діана Миколаївна (обговорення) 13:48, 30 вересня 2015 (EEST)
Вважаю, що оптимальне рішення керівник навчальним закладом приймає, включаючи підлеглих у процес прийняття рішень, за які він несе відповідальність. Він очікує від своїх підлеглих конкретної допомоги, приймає рішення з урахуванням їх пропозицій і заперечень. Він делегує свої повноваження, наскільки це можливо, і розпоряджається тільки при необхідності. При цьому він визнає можливості підлеглих і усвідомлює те, що не може все знати і все передбачити. Контролюється тільки результат робіт, допускається самоконтроль.Колегіальна та колективна форми повніше забезпечують розробку декількох варіантів рішень. Позитивним фактором є те, що зростає вірогідність вибору оптимального рішення, скорочується час розробки рішення, зростає його надійність та якість, накопичується колективний досвід прийняття рішень.Колегіальні способи прийняття управлінських рішень так само, як і індивідуальні, мають свої позитивні та негативні аспекти, тому відповідно до ситуативного підходу їх доцільно застосовувати з урахуванням змісту й особливостей конкретної управлінської ситуації. Керівник не тільки докладно інформує про фактичний стан справ, яке має бути відомо для виконання завдань, але і повідомляє іншу інформацію . Інформація служить засобом управління.
У школі оновлюється технологія напрацювання та впровадження управлінських рішень. У практику роботи школи впроваджено технологію колективного прийняття управлінських рішень, яка суттєво впливає на результати діяльності школи, допомагає демократизувати діяльність і забезпечує досягнення оптимальний результатів в навчанні і вихованні учнів. Вже стало системою в роботі школи проведення пролонгованої педради. Рішення педради напрацьовується в ході групових дискусій, мозкового штурму, обговорення, ділового колективного спілкування. Засідання педагогічних рад, нарад, проведених із використанням технології прийняття колективного управлінського рішення, активізують діяльність вчителів, впливають на їхній світогляд, адже вчитель, який бере активну участь у виробленні стратегії діяльності школи, аналізує роботу – свою і колег, приймає дієві рішення і відповідає за їх виконання. Усе це підвищує ефективність управління.Адміністрація школи використовує такі види адміністративних рішень: оперативний, тематичний, цільовий, а за формами – усні, письмові. Письмово оформляються накази, розпорядження, плани роботи школи, рішення педагогічної ради, методичної ради. загальних зборів ( конференцій)
Індивідуальні заняття
Доброго ранку, Ви, успішно опрацьовуєте теми вищезазначених питань. Сьогодні наша зустріч присвячена проблемі "Якісне надання освітніх послуг". Дайте відповідь на запитання.
- Опишіть процес моніторингу якості освіти як педагогічної проблеми.
- Визначте, що розуміють під наданням якістних освітніх послуг в системі управління освітою.
Дякую за увагу. Чекаю на відповідь. --Пінчук Діана Миколаївна (обговорення) 10:50, 2 жовтня 2015 (EEST)
1.Проблема здійснення моніторингу в освіті на сьогодні є надзвичайно актуальною, оскільки саме моніторингові дослідження дають можливість цілісно відстежити реальний стан освіти. Але важливим є не просто моніторинг освіти, а дослідження та прогнозування її поступового динамічного розвитку.
Вважаю,що моніторинговий підхід (як сукупність прийомів, засобів спостереження за процесом функціонування та розвитку школи з метою виявлення відповідності бажаному чи прогнозованому результату, а також фіксації визначених труднощів і відхилень у розвитку освітньої системи) дозволяє сформувати інформаційне підґрунтя управління навчальним закладом.
Моніторингові дослідження, які проводять у нашій школі,дають змогу: адміністрації внести корекцію в розподіл годин варіативної складової навчального плану на наступний навчальний рік; визначити фактори, які найкраще впливають на інтелектуальний розвиток учнів та з’ясувати наявні в навчальному закладі тенденції; вчителям визначити домінувальні здібності кожного учня, їх співвідношення у кількісному показнику, що переважають над середніми показниками школи; якщо учень має потенційні можливості, задатки в певній галузі, їх підтримувати, розвивати, а надалі поставити в підґрунтя формування стійкої потреби до інтелектуальної й творчої діяльності; якщо учень різнобічно обдарований, то надати допомогу психолога, який визначить галузь діяльності, де потенціал дитини буде максимально реалізовано.
Таким чином, моніторинг є не лише джерелом інформації в освітньому закладі, але й механізмом розвитку системи освіти, що допомагає розкрити сутність і значення інноваційних підходів до управлінської діяльності, які поліпшують перебіг і результати освітнього процесу. 2.Відомо, що головним завданням системи загальної середньої освіти є забезпечення високої якості освіти, її відповідності потребам особистості та суспільства, особливо за умов сучасного освітнього простору. Досвід роботи у школі свідчить, що оцінювати надання якісних освітніх послуг в системі управління необхідно за якістю основних видів діяльності, визначених шляхом вивчення якості навчального процесу й результатів діяльності системи, які розглядають через рівень підготовленості, особистих задоволень випускників, досягнень педагогів, повноту реалізації навчальних планів. Це і є основними критеріями та показниками якості шкільної освіти.
Консультації
Доброго дня, шановний керівник! Дякую всім тим хто вже встиг зробити повномірні відповіді на опрацьовані теми. Всіх останніх прошу опрацюйте зазначені питання з тем. Зверніть увагу, що наступного тижня у нас по розкладу заняття,з новими темами. Якщо є питання звертайтесь. Дякую. Чекаю на зустріч. --Пінчук Діана Миколаївна (обговорення) 12:19, 2 жовтня 2015 (EEST)