Відмінності між версіями «Освітній менеджмент Шилкіна О.І.»

Поточна версія на 15:26, 8 грудня 2015

Інтерактивні практичні заняття

Доброго дня, пані Шилкіна,рада Вас вітати в розділі "Освітній менеджмент". Тема заняття - Лідер в освіті. Зверніть увагу на теоретичний матеріал та дайте відповідь на питання. - Охарактеризуйте поняття "лідер" - Розкрийте сутність формального та неформального лідерства в освітній організації. Наведіть приклад. Дякую, чекаю на відповідь. З повагою Атрощенко Н.М.--Атрощенко Наталія Миколаївна (обговорення) 13:46, 10 червня 2015 (EEST) Моя відповідь: Я не знайшла Ваші посилання на теоретичний матеріал. Підскажіть, будь ласка, де їх шукати?--Шилкіна Ольга Ігорівна (обговорення) 17:08, 17 червня 2015 (EEST) Відповідь: Лідер - це член групи, за яким є право приймати відповідальні рішення в значущих для нього ситуаціях. Але лідера не висуває група на відповідну посаду, він спонтанно займає лідерську позицію з відкритої чи прихованої згоди групи.Для того, щоб стати лідером групи, людина повинна мати певну сукупність особистісних, соціально-психологічних рис, зокрема, досить високий рівень ініціативності й активності, досвід та навички організаторської діяльності, зацікавленість у досягненні групової мети, бути поінформованим щодо справ групи, товариським і привабливим, а також вирізнятися високим рівнем престижу й авторитетом у групі. Формальне лідерство - процес впливу на людей з позиції посади. Неформальне лідерство - процес впливу на людей за допомогою своїх здібностей, вміння або інших ресурсів. «Неформальне» лідерство виникає на основі особистих взаємин учасників. На відміну від керівника, якого іноді цілеспрямовано обирають, а частіше призначають і який, будучи відповідальним за стан справ в очолюваному ним колективі, має у своєму розпорядженні офіційним правом заохочення і покарання учасників спільної діяльності, неформальний лідер висувається стихійно. Він не володіє ніякими визнаними поза групою владними повноваженнями і на нього не покладені ніякі офіційні обов'язки. Тому офіційний лідер, який посідає керівні посади, не завжди буває самим авторитетною людиною в колективі. Якщо ж керівник не буде одночасно і «неформальним» лідером, то людина, що користується великим авторитетом у підлеглих, буде розкладати колектив і ефективність організації та самої результативності діяльності впаде. Цілком може статися таке, що виникне конфлікт між формальним і неформальним лідером. Доброго дня, рада Вас вітати. Те ма сьгодні заняття "Стратегічний менеджмент". Зверніть увагу на теоретичний матеріал та дайте відповідь на питання.

• Для чого потрібне стратегічне планування в школі. Наведіть приклад.
• Які види стратегічного планування Ви використовуєте в роботі.
• Дайте визначення поняття "планування".

З повагою --Атрощенко Наталія Миколаївна (обговорення) 13:45, 16 червня 2015 (EEST) Чекаю відповідь! Відповідь: без стратегічного планування навчальний заклад не може існувати та розвиватись. Стратегічний план - це письмовий документ, який визначає стратегію навчального закладу у довгостроковій перспективі (на 3-5 років)(це перспективний план школи). Він базується на результатах зовнішнього та внутрішнього оцінювання, містить бачення майбутнього школи, розробленого шляхом консенсусу, включає конкретні цілі та завдання, описані конкретними термінами - що повинно бути зроблено, коли, ким, яким чином. У навчальному закладі є перспективний план роботи школи, в якому є прогнозування розвитку матеріально-технічної бази, кадрового забезпечення та навчально-виховного процесу загальноосвітнього навчального закладу А відповідно до перспективного плану складається річний план роботи школи, в якому враховуються цілі та очікувані результати перспективного плану. У своїй роботі я використовую як перспективний так і річний план роботи школи. Планування — це обґрунтований вибір мети, визначення політики й основних підходів і засад діяльності, розробляння заходів, методи досягнення мети. Планування — це підготовчий стан кожного управлінського циклу. Розробити план — означає передбачити комплекс заходів, спрямованих на поліпшення навчально-виховної роботи та її результативності. Можна сказати, що планування — обґрунтований вибір мети,визначення послідовності дій, розробляння заходів і методів досягнення цієї мети. Діяльність будь-якої системи без планування неможлива.

Доброго дня, тема нашої зустрічі "методи та моделі прийняття управлінських рішень в управлінні навчальним закладом". Подумайте та дайте відповідь на запитання.

• Що таке оптимальне рішення, прийняте кевіником навчального закладу.
• Опишіть, які моделі прийняття управлінських рішень, Ви, використовуєте у своїй діяльності. Наведіть приклад.

Дякую. Чекаю відповіді.--Пінчук Діана Миколаївна (обговорення) 13:47, 30 вересня 2015 (EEST) Відповідь:

1. Будь-яке управлінське рішення містить у собі певні причини, які визначають його завдання, його необхідність і доцільність. За причинними наслідками рішення можуть бути: - за пропозицією чи розпорядженням вищестоящих органів освіти; - планові рішення; - рішення за ініціативою; - рішення за рекомендацією; - ситуативні рішення. Якщо у закладі освіти не приймаються ініціативні, рекомендаційні рішення, то це свідчить про формальний, безініціативний стиль керівництва директора школи; якщо в практиці роботи школи переважають ситуативні рішення, то це говорить про певну недосконалість, нестабільність як управлінської так і педагогічної та методичної роботи учасників навчально-виховної діяльності, які в своїй професійній роботі допустили ряд певних відхилень від стандартів освіти, від нормативно-директивних вимог. Щоб знайти правильні шляхи вирішення цієї проблеми, директор школи не повинен прагнути до її термінового вирішення, а повинен прикласти зусилля для виявлення, вивчення причин виникнення проблеми на основі достовірної інформації. У підготовці проекту управлінського рішення директору школи необхідно глибоко проаналізувати інформацію і зрозуміти причини проблеми. Оптимальне рішення - це результат вибору одного з великої кількості альтернативних варіантів, пропозицій, напрямків дій.
2. У своїй діяльності я використовую класичну модель прийняття управлінських рішень, яка спирається на поняття “раціональності” в прийнятті рішень. Під час прийняття рішення намагаюся бути максимально об’єктивною і логічною, мати чітку мету, усі дії в процесі прийняття рішень спрямовані на вибір найкращої альтернативи. Основні характеристики класичної моделі полягають в тому, що особа, яка приймає рішення:

• має чітку мету прийняття рішення;
• має повну інформацію щодо ситуації прийняття рішення;
• має повну інформацію щодо всіх можливих альтернатив і наслідків їх реалізації;
• має раціональну систему впорядкування переваг за ступенем їх важливості.

=Оскільки в мої обов*язки входить організація навчального процесу, складання розкладу, заміна уроків, та інше, то управлінське рішення необхідно приймати щодня,щоб навчальний процес відбувався у звичному режимі та у повному обсязі, незважаючи на причини та відсутність окремих педагогів (чи це із-за хвороби педагога чи це через відрядження).Під час складання розкладу навчальних занять учнів школи раціонально добираю предмети на кожен день, враховуючи їх складність протягом робочого дня.

Індивідуальні заняття

Доброго ранку, Ви, успішно опрацьовуєте теми вищезазначених питань. Сьогодні наша зустріч присвячена проблемі "Якісне надання освітніх послуг". Дайте відповідь на запитання.

• Опишіть процес моніторингу якості освіти як педагогічної проблеми.
• Визначте, що розуміють під наданням якістних освітніх послуг в системі управління освітою.

Дякую за увагу. Чекаю на відповідь. --Пінчук Діана Миколаївна (обговорення) 10:47, 2 жовтня 2015 (EEST) Відповідь:

1. У сучасному розумінні моніторинг виконує роль процесу діагностування. Якість освіти : ступінь відповідності змісту та рівня підготовки випускників освітніх закладів очікуванням і потребам особистості, держави, суспільства (стандартам освіти). Monitoring (англ.) – “старанне спостереження, нагляд за процесом та змінами, що відбуваються”. Моніторинг якості загальної середньої освіти – спеціальна система збору, обробки, зберігання та розповсюдження інформації про стан змісту освіти, інтерпретація зібраних фактів та прогнозування на їх підставі динаміки і основних тенденцій її розвитку та розробка науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття управлінських рішень стосовно підвищення ефективності функціонування освітньої галузі.Оцінювання якості освіти здійснюється шляхом зовнішнього оцінювання навчальних досягнень випускників середніх загальноосвітніх навчальних закладів, за результатами якого проводиться їх державна підсумкова атестація та конкурсний відбір для навчання у вищих навчальних закладах; участі учнів у міжнародних обстеженнях якості освіти; збирання, аналізу та поширення інформації щодо соціально-економічних і педагогічних показників, які визначають стан функціонування системи освіти на локальному, регіональному , державному і міжнародному рівні; підготовки узагальнених аналітичних матеріалів про якість освіти в Україні на різних освітніх рівнях і з різних предметних галузей, визначення стану функціонування системи загальної середньої освіти та прогнозування її подальшого розвитку.Моніторинг якості освіти проводиться на основі обстеження об’єктів освітньої діяльності шляхом оцінки певних показників та проведення аналізу результатів визначення стану функціонування освітньої системи, здійснення обґрунтованого прогнозу її розвитку, зокрема,на локальному рівні – системного аналізу діяльності навчального закладу щодо досягнення поставленої перед ним мети, успішності випускників , які вступили до вищих навчальних закладів, прогнозування психолого-педагогічних результатів, а також стану функціонування муніципальної системи освіти в цілому та її порівнянних елементів з урахуванням специфіки функціонування кожного суб’єкта освітньої системи, прогнозування діяльності навчальних закладів;на регіональному рівні – аналізу стану функціонування регіональної системи освіти, її специфіки та завдань інтеграції з урахуванням державної політики в галузі освіти;на загальнодержавному рівні - аналізу стану функціонування освітньої системи в цілому, визначення перспектив її розвитку , які враховуються у процесі формування державної політики в галузі освіти;на міжнародному рівні – визначення рівня функціонування освітньої системи в контексті міжнародних стандартів, який враховується у процесі формування державної політики в галузі освіти.

1. Якісна освіта передбачає наступні складові: - учнів, які добре харчуються, є здоровими і готові брати участь в освітньому процесі й навчатися за підтримки сім'ї і суспільства; - освітнє середовище – здорове, безпечне, забезпечене необхідними ресурсами і сприятливими умовами; - зміст освіти, який відображено у відповідних навчальних програмах і матеріалах для оволодіння базовими знаннями, уміннями і навичками, а також знаннями таких понять, як «гендер», «здоров'я», «світове співіснування»; - навчальний процес, спрямований на розвиток і формування особистості; - результати, які включають знання, вміння й особистісну позицію, а також пов'язані з національними завданнями у галузі освіти та участю у суспільному житті. Отже, якість освіти – це показник розвитку суспільства в певному часовому вимірі. Якість освіти не може бути предметом міждержавних змагань чи політичним аргументом в оцінці розвитку держави на конкретному етапі її становлення; це – суспільна характеристика. Оскільки освітні послуги нематеріальні і невідчутні, то маркетинг рекомендує «продавцям» формалізувати найбільш значущі для покупця параметри послуг і представити їх за можливості наочно. Це й освітні стандарти, і навчальні плани та програми, інформація про методи, форми та умови навчання, сертифікати, ліцензії, дипломи тощо.-

Консультації

Доброго дня, шановний керівник! Дякую всім тим хто вже встиг зробити повномірні відповіді на опрацьовані теми. Всіх останніх прошу опрацюйте зазначені питання з тем. Зверніть увагу, що наступного тижня у нас по розкладу заняття,з новими темами. Якщо є питання звертайтесь. Дякую. Чекаю на зустріч. --Пінчук Діана Миколаївна (обговорення) 12:13, 2 жовтня 2015 (EEST)

Тематичні дискусії (Інтернет-семінари)

Проведення та перевірка модульного контролю