Відмінності між версіями «Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна»

Матеріал з HistoryPedia
Перейти до: навігація, пошук
(Теорія та методика фахової дисципліни)
(Теорія та методика фахової дисципліни)
 
(не показані 7 проміжних версій ще одного учасника)
Рядок 11: Рядок 11:
  
 
:Мої відповіді:
 
:Мої відповіді:
  :Первинна -  по суті вона зводиться до опису і аналізу ситуації , яка представлена зображенням і “розшифровки” “послання” його автора або замовника(тобто визначення, що вони, власне, хотіли сказати, яку думку донести, почуття викликати, уявлення або стереотипи сформувати).
+
 
 +
а)Первинна -  по суті вона зводиться до опису і аналізу ситуації , яка представлена зображенням і “розшифровки” “послання” його автора або замовника(тобто визначення, що вони, власне, хотіли сказати, яку думку донести, почуття викликати, уявлення або стереотипи сформувати).
 
Тут варто звернути увагу на те, хто саме є люди на зображенні( конкретно-історичні персонажі або представники яких соціальних груп, партій тощо), проаналізувати сюжет, звернути увагу на символи і стереотипи, завдяки яким можна визначити хто є персонажі або визначити їх національну або соціальну належність.
 
Тут варто звернути увагу на те, хто саме є люди на зображенні( конкретно-історичні персонажі або представники яких соціальних груп, партій тощо), проаналізувати сюжет, звернути увагу на символи і стереотипи, завдяки яким можна визначити хто є персонажі або визначити їх національну або соціальну належність.
 
Особливу увагу слід звернути на позицію автора: намагався він бути неупередженим, чи, навпаки, намагався зобразити персонажів саме в такому вигляді, наскільки свідомою є упередженість автора.
 
Особливу увагу слід звернути на позицію автора: намагався він бути неупередженим, чи, навпаки, намагався зобразити персонажів саме в такому вигляді, наскільки свідомою є упередженість автора.
Рядок 26: Рядок 27:
 
--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])
 
--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])
  
:Мої відповіді:
+
Мої відповіді:
 
Здавалось би цей вид зображень найбільш легкий для аналізу. Але учні дуже часто потрапляють у своєрідну пастку їх уявної об’єктивності. Справа в тому, що підсвідомо вони схильні вважати, що фото фіксують певні моменти життя і є неупередженими свідченнями епохи. Насправді це, звичайно, не так. Люди схильні позувати фотографу, тим самим намагаючись представити себе такими якими вони хочуть, щоб їх бачили, а не такими, якими вони є насправді. Особливо це стосується більш ранніх періодів, коли фотокамера ще була доволі рідкісним предметом, а фотографія була мистецтвом. До того ж і самі фотомайстри часто вважали себе митцями, тому намагались сконструювати композицію. Тому значна частина фото є постановочними. Нарешті, були і офіційні, відверто постановочні фото. Отже завжди при аналізі цього виду зображень слід ставити питання наскільки постановочним є це фото, наскільки йому можна довіряти. В той же час попри все часто фото несуть інформацію, про яку навіть не думав фотограф і яка може суперечити тій установці, з якою він здійснював зйомку.  
 
Здавалось би цей вид зображень найбільш легкий для аналізу. Але учні дуже часто потрапляють у своєрідну пастку їх уявної об’єктивності. Справа в тому, що підсвідомо вони схильні вважати, що фото фіксують певні моменти життя і є неупередженими свідченнями епохи. Насправді це, звичайно, не так. Люди схильні позувати фотографу, тим самим намагаючись представити себе такими якими вони хочуть, щоб їх бачили, а не такими, якими вони є насправді. Особливо це стосується більш ранніх періодів, коли фотокамера ще була доволі рідкісним предметом, а фотографія була мистецтвом. До того ж і самі фотомайстри часто вважали себе митцями, тому намагались сконструювати композицію. Тому значна частина фото є постановочними. Нарешті, були і офіційні, відверто постановочні фото. Отже завжди при аналізі цього виду зображень слід ставити питання наскільки постановочним є це фото, наскільки йому можна довіряти. В той же час попри все часто фото несуть інформацію, про яку навіть не думав фотограф і яка може суперечити тій установці, з якою він здійснював зйомку.  
  
 
--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 10:29, 19 травня 2015 (EEST)
 
--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 10:29, 19 травня 2015 (EEST)
 +
  
 
Пропоную вашій увазі лекцію з методики викладання історії на тему '''"Нетрадиційні форми навчання у сучасній загальноосвітній школі"'''. На моїй сторінці обговорення: [[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна]] Ви знайдете теоретичний матеріал з теми. Після знайомства з ним чекаю Вашої відповіді на питання:
 
Пропоную вашій увазі лекцію з методики викладання історії на тему '''"Нетрадиційні форми навчання у сучасній загальноосвітній школі"'''. На моїй сторінці обговорення: [[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна]] Ви знайдете теоретичний матеріал з теми. Після знайомства з ним чекаю Вашої відповіді на питання:
Рядок 36: Рядок 38:
  
 
--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])
 
--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])
 +
 +
Мої відповіді:
 +
:Проводяться міжпредметні уроки. Так, наприклад, під час вивчення теми "Голодомор 1932-1933 рр." в 10 класі було здійснено міжпредметні звязки уроків історія, українська література, музика.
 +
:Уроки-диспути.Наприклад, історія України 8 клас " Іван Мазепа :герой чи зрадник".
 +
:Уроки-турніри. Наприклад, 8 клас історія України "Подорож козацькими шляхами".
 +
:Уроки-усні журнали.Наприклад, 8 клас історія України "Богдан Хмельницький - герой національно-визвольної війни".
 +
:Уроки-вікторини. Наприклад, 7 клас історія України "Перші князі Київської Русі".
 +
 +
--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 11:22, 19 травня 2015 (EEST)
  
  
Рядок 48: Рядок 59:
 
--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])
 
--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])
  
 +
Мої відповіді
  
 +
:Перевірка та оцінка знань, умінь і навичок учнів є важливим структурним компонентом процесу навчання та відповідно до принципів систематичності, послідовності і міцності навчання повинна здійснюватися протягом усього періоду навчання. Актуальність проблеми оцінки пов'язана з досягненням останнім часом певних успіхів у реалізації практичної ролі навчання, завдяки чому розширилася сфера докладання оцінки, зросли можливості позитивного впливу на навчально-педагогічний процес, виникли умови для раціоналізації оцінки як складової частини цього процесу. Оцінка знань і вмінь учнів є важливою ланкою навчального процесу, від правильної постановки якого багато в чому залежить успіх навчання. У методичній літературі прийнято вважати, що оцінка є так званою "зворотним зв'язком" між вчителем і учнем, тим етапом навчального процесу, коли вчитель отримує інформацію про ефективність навчання предмета. Відповідно до цього виділяють наступні цілі оцінки знань і вмінь учнів: -Діагностування та коригування знань та вмінь учнів; -Облік результативності окремого етапу процесу навчання; -Визначення підсумкових результатів навчання на різному рівні. Вчителю при підготовці до уроку необхідно пам'ятати, що пошуки необхідних форм оцінки та її організація - це найважливіше завдання педагога. Кого, коли, скільки учнів, з яких питань, за допомогою яких засобів потрібно запитати і оцінити - все це повинно бути продумано учителем при підготовці до уроку. Поряд з цим слід продумати, чим повинні займатися учні під час опитування їх товариша. У кожного вчителя повинна бути своя система оцінки, вона повинна включати різноманітні засоби і прийоми роботи, щоб учні розуміли, що вчитель постійно контролює їх успіхи, рівень і якість оволодіння знаннями. Головною дійовою особою в процесі навчання будь-якого предмету є учень, сам процес навчання - це придбання знань і умінь учнями, отже, все, що відбувається на уроках, зокрема й контрольні заходи, має відповідати цілям самого учня, має бути для нього особистісно важливим Оцінений повинна сприйматися учнями не як щось, потрібне лише вчителеві, а як етап, на якому учень може зорієнтуватися щодо наявних у нього знань, переконатися, що його знання і вміння відповідають пропонованим вимогам. Отже, до цілей вчителя ми повинні додати мета учня: переконатися, що набуті знання і вміння відповідають пропонованим вимогам. Ця мета оцінки, по-моєму, є основною.
 +
 +
--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 11:32, 19 травня 2015 (EEST)
 
'''Знайомимося з новою темою '''[https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwdDJCZjlpUVFIS2s/edit?usp=sharing Використання програмових педагогічних засобів(ППЗ) на уроках та в позаурочний час].  З наказом МОН України Про затвердження тимчасових вимог до педагогічних програмних засобів від 15 травня 2006 року N 369 ви можете ознайомитись на сайті Асоціації підприємств інформаційних технологій України, перейшовши за посиланням [http://apitu.org.ua/node/2346 Наказ МОНУ].
 
'''Знайомимося з новою темою '''[https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwdDJCZjlpUVFIS2s/edit?usp=sharing Використання програмових педагогічних засобів(ППЗ) на уроках та в позаурочний час].  З наказом МОН України Про затвердження тимчасових вимог до педагогічних програмних засобів від 15 травня 2006 року N 369 ви можете ознайомитись на сайті Асоціації підприємств інформаційних технологій України, перейшовши за посиланням [http://apitu.org.ua/node/2346 Наказ МОНУ].
  
Рядок 55: Рядок 70:
 
1. Яку роль у сучасному навчально-виховному процесі з суспільних дисциплін мають відігравати ППЗ?  
 
1. Яку роль у сучасному навчально-виховному процесі з суспільних дисциплін мають відігравати ППЗ?  
  
2. Наведіть приклад використання ППЗ у Вашій педагогічній діяльності.
+
2. Наведіть приклад використання ППЗ у Вашій педагогічній діяльності
  
 
--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])  
 
--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])  
 +
Мої відповіді:
 +
 +
На сучасному єтапі ППЗ відіграють дуже важливе значення. Дедалі більшої актуальності вони набувають у звязку з інформатизацією суспільства та активним залученням молоді у цей процес. Думаю, викладач має вміти створювати електронні посібники (чи електронні ресурси). На власному досвіді використання системи Мудл, що практикується у нашому навчальному закладі, стверджую про підвищення зацікавленості студентів навчальним процесом, інтерактив у спілкуванні вийшов на більш високий рівень.
 +
 +
--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 11:42, 19 травня 2015 (EEST)
  
  
Рядок 68: Рядок 88:
  
 
Дякую і бажаю натхнення! --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])  
 
Дякую і бажаю натхнення! --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])  
 +
 +
Мої відповіді
 +
 +
1.Я вважаю, що історія повинна займатися вивченням подій, явищ, процесів, а це і економіка, і література, і матеметика, і географія, і фахові знання,і політологія для того, щоб робити висновки і не робити помилок в подальшому, наприклад, проблема Придністров'я і Донбасу одна - мова. І в кожній країні існує народне прислів'я ,яке зводиться до одного, що хто не знає минулого , той не має майбутнього
 +
 +
--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 11:45, 19 травня 2015 (EEST)
  
  
Рядок 76: Рядок 102:
  
 
Дякую за співпрацю!!! --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])
 
Дякую за співпрацю!!! --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])
 +
Мої відповіді:
 +
 +
Специфіка викладання історії та суспільних дисциплін на сучасному етапі - це постійні трансформаційні процеси в українському суспільстві, які формують нові демократичні цінності та пріоритети, змушують переглядати своє світосприйняття
 +
 +
 +
--[[Користувач:Бесараб Наталія Іванівна|Бесараб Наталія Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Бесараб Наталія Іванівна|обговорення]]) 11:48, 19 травня 2015 (EEST)
  
 
===[[ІКТ у викладанні предметів Бесараб Н.І.|ІКТ у викладанні предметів]]===
 
===[[ІКТ у викладанні предметів Бесараб Н.І.|ІКТ у викладанні предметів]]===

Поточна версія на 08:41, 5 червня 2015

Соціально-гуманітарний кредитний модуль

Професійно-орієнтований кредитний модуль

Теорія та методика фахової дисципліни

Шановна пані Наталія!

Давайте торкнемося надзвичайно цікавої для вчителя історії теми: "Методика роботи з історичними джерелами". На моїй сторінці обговорення: Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна Ви знайдете теоретичний матеріал з теми. Ознайомившися з ним, дайте відповіді на питання:

1. Чим різняться первинна і вторинна інтерпретація візуальних історичних джерел?

Мої відповіді:

а)Первинна - по суті вона зводиться до опису і аналізу ситуації , яка представлена зображенням і “розшифровки” “послання” його автора або замовника(тобто визначення, що вони, власне, хотіли сказати, яку думку донести, почуття викликати, уявлення або стереотипи сформувати). Тут варто звернути увагу на те, хто саме є люди на зображенні( конкретно-історичні персонажі або представники яких соціальних груп, партій тощо), проаналізувати сюжет, звернути увагу на символи і стереотипи, завдяки яким можна визначити хто є персонажі або визначити їх національну або соціальну належність. Особливу увагу слід звернути на позицію автора: намагався він бути неупередженим, чи, навпаки, намагався зобразити персонажів саме в такому вигляді, наскільки свідомою є упередженість автора. Доцільно також проаналізувати підпис і співвідношення підпису і зображення. б) вторинна або власне історична. Власне, це і є мета дослідження джерела, всі попередні етапи виконують службову роль. Але ще раз варто наголосити, що ні в якому випадку не слід ними нехтувати, оскільки від ґрунтовності попереднього дослідження може залежати чистота і ґрунтовність власне історичної інтерпретації. На цьому етапі слід звернути увагу на історичність ситуації, на співвідношення її з іншими джерелами(як текстовими так і візуальними), на історичний контекст(залучивши знання учнів, набуті з інших джерел). Кінцевим результатом аналізу повинні стати висновки, які роблять учні про історичну ситуацію, явища. процеси. Наголосимо також на тому, що треба чітко розділяти висновки, зроблені безпосередньо на підставі аналізу конкретного джерела(джерел) і загальні висновки, зроблені на підставі залучення всієї можливої інформації (весь комплекс джерел, історична карта, підручник, додаткова література).

--Бесараб Наталія Іванівна (обговорення) 10:07, 19 травня 2015 (EEST)


2. У чому полягає необ'єктивність фотознімків як історичних джерел?

--Ніколаєнко Світлана Петрівна (обговорення)

Мої відповіді: Здавалось би цей вид зображень найбільш легкий для аналізу. Але учні дуже часто потрапляють у своєрідну пастку їх уявної об’єктивності. Справа в тому, що підсвідомо вони схильні вважати, що фото фіксують певні моменти життя і є неупередженими свідченнями епохи. Насправді це, звичайно, не так. Люди схильні позувати фотографу, тим самим намагаючись представити себе такими якими вони хочуть, щоб їх бачили, а не такими, якими вони є насправді. Особливо це стосується більш ранніх періодів, коли фотокамера ще була доволі рідкісним предметом, а фотографія була мистецтвом. До того ж і самі фотомайстри часто вважали себе митцями, тому намагались сконструювати композицію. Тому значна частина фото є постановочними. Нарешті, були і офіційні, відверто постановочні фото. Отже завжди при аналізі цього виду зображень слід ставити питання наскільки постановочним є це фото, наскільки йому можна довіряти. В той же час попри все часто фото несуть інформацію, про яку навіть не думав фотограф і яка може суперечити тій установці, з якою він здійснював зйомку.

--Бесараб Наталія Іванівна (обговорення) 10:29, 19 травня 2015 (EEST)


Пропоную вашій увазі лекцію з методики викладання історії на тему "Нетрадиційні форми навчання у сучасній загальноосвітній школі". На моїй сторінці обговорення: Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна Ви знайдете теоретичний матеріал з теми. Після знайомства з ним чекаю Вашої відповіді на питання:

1. Опишіть, які саме нетрадиційні форми навчання Ви використовуєте у своїй практиці викладання суспільних дисциплін. Наведіть приклади.

--Ніколаєнко Світлана Петрівна (обговорення)

Мої відповіді:

Проводяться міжпредметні уроки. Так, наприклад, під час вивчення теми "Голодомор 1932-1933 рр." в 10 класі було здійснено міжпредметні звязки уроків історія, українська література, музика.
Уроки-диспути.Наприклад, історія України 8 клас " Іван Мазепа :герой чи зрадник".
Уроки-турніри. Наприклад, 8 клас історія України "Подорож козацькими шляхами".
Уроки-усні журнали.Наприклад, 8 клас історія України "Богдан Хмельницький - герой національно-визвольної війни".
Уроки-вікторини. Наприклад, 7 клас історія України "Перші князі Київської Русі".

--Бесараб Наталія Іванівна (обговорення) 11:22, 19 травня 2015 (EEST)


Продовжуємо навчатися, друзі! Пропоную ознайомитися з матеріалом з підручника О.Пометун, Г.Фрейман "Методика навчання історії в школі" Сучасні підходи до оцінювання рівня навчальних досягнень школярів на уроках історії.

Інтерес з цієї проблематики може представляти також матеріал, викладений на сайті Кунцівської ЗОШ на основі книги Пастушенко Н. М., Пастушенко Р. Я. Діагностування навченості: Гуманітарні дисципліни. — Львів: ВНТЛ, 2000.ДІАГНОСТУВАННЯ НАВЧЕНОСТІ ШКОЛЯРІВ З ІСТОРІЇ.


Вивчивши запропоновані джерела, поясніть, у чому, на Вашу думку, полягає значення оцінювання навчальних досягнень учнів.

--Ніколаєнко Світлана Петрівна (обговорення)

Мої відповіді

Перевірка та оцінка знань, умінь і навичок учнів є важливим структурним компонентом процесу навчання та відповідно до принципів систематичності, послідовності і міцності навчання повинна здійснюватися протягом усього періоду навчання. Актуальність проблеми оцінки пов'язана з досягненням останнім часом певних успіхів у реалізації практичної ролі навчання, завдяки чому розширилася сфера докладання оцінки, зросли можливості позитивного впливу на навчально-педагогічний процес, виникли умови для раціоналізації оцінки як складової частини цього процесу. Оцінка знань і вмінь учнів є важливою ланкою навчального процесу, від правильної постановки якого багато в чому залежить успіх навчання. У методичній літературі прийнято вважати, що оцінка є так званою "зворотним зв'язком" між вчителем і учнем, тим етапом навчального процесу, коли вчитель отримує інформацію про ефективність навчання предмета. Відповідно до цього виділяють наступні цілі оцінки знань і вмінь учнів: -Діагностування та коригування знань та вмінь учнів; -Облік результативності окремого етапу процесу навчання; -Визначення підсумкових результатів навчання на різному рівні. Вчителю при підготовці до уроку необхідно пам'ятати, що пошуки необхідних форм оцінки та її організація - це найважливіше завдання педагога. Кого, коли, скільки учнів, з яких питань, за допомогою яких засобів потрібно запитати і оцінити - все це повинно бути продумано учителем при підготовці до уроку. Поряд з цим слід продумати, чим повинні займатися учні під час опитування їх товариша. У кожного вчителя повинна бути своя система оцінки, вона повинна включати різноманітні засоби і прийоми роботи, щоб учні розуміли, що вчитель постійно контролює їх успіхи, рівень і якість оволодіння знаннями. Головною дійовою особою в процесі навчання будь-якого предмету є учень, сам процес навчання - це придбання знань і умінь учнями, отже, все, що відбувається на уроках, зокрема й контрольні заходи, має відповідати цілям самого учня, має бути для нього особистісно важливим Оцінений повинна сприйматися учнями не як щось, потрібне лише вчителеві, а як етап, на якому учень може зорієнтуватися щодо наявних у нього знань, переконатися, що його знання і вміння відповідають пропонованим вимогам. Отже, до цілей вчителя ми повинні додати мета учня: переконатися, що набуті знання і вміння відповідають пропонованим вимогам. Ця мета оцінки, по-моєму, є основною.

--Бесараб Наталія Іванівна (обговорення) 11:32, 19 травня 2015 (EEST) Знайомимося з новою темою Використання програмових педагогічних засобів(ППЗ) на уроках та в позаурочний час. З наказом МОН України Про затвердження тимчасових вимог до педагогічних програмних засобів від 15 травня 2006 року N 369 ви можете ознайомитись на сайті Асоціації підприємств інформаційних технологій України, перейшовши за посиланням Наказ МОНУ.

Питання до теми наступні:

1. Яку роль у сучасному навчально-виховному процесі з суспільних дисциплін мають відігравати ППЗ?

2. Наведіть приклад використання ППЗ у Вашій педагогічній діяльності

--Ніколаєнко Світлана Петрівна (обговорення) Мої відповіді:

На сучасному єтапі ППЗ відіграють дуже важливе значення. Дедалі більшої актуальності вони набувають у звязку з інформатизацією суспільства та активним залученням молоді у цей процес. Думаю, викладач має вміти створювати електронні посібники (чи електронні ресурси). На власному досвіді використання системи Мудл, що практикується у нашому навчальному закладі, стверджую про підвищення зацікавленості студентів навчальним процесом, інтерактив у спілкуванні вийшов на більш високий рівень.

--Бесараб Наталія Іванівна (обговорення) 11:42, 19 травня 2015 (EEST)


Міжпредметні зв'язки на уроках історії та суспільних дисциплін Така цікава і благодатна тема! Друзі, запрошую переглянути теоретичний матеріал за цим посиланням і виконати наступне завдання:


Наведіть прикладивикористання міжпредметних зв'язків на уроках історії з власного досвіду.


Дякую і бажаю натхнення! --Ніколаєнко Світлана Петрівна (обговорення)

Мої відповіді

1.Я вважаю, що історія повинна займатися вивченням подій, явищ, процесів, а це і економіка, і література, і матеметика, і географія, і фахові знання,і політологія для того, щоб робити висновки і не робити помилок в подальшому, наприклад, проблема Придністров'я і Донбасу одна - мова. І в кожній країні існує народне прислів'я ,яке зводиться до одного, що хто не знає минулого , той не має майбутнього

--Бесараб Наталія Іванівна (обговорення) 11:45, 19 травня 2015 (EEST)


Наступна тема: Специфіка викладання історії Матеріал до неї ви знайдете за цим посиланням. Питання наступне:

1. У чому Ви вбачаєте місію та значення вивчення історії в школі?

Дякую за співпрацю!!! --Ніколаєнко Світлана Петрівна (обговорення) Мої відповіді:

Специфіка викладання історії та суспільних дисциплін на сучасному етапі - це постійні трансформаційні процеси в українському суспільстві, які формують нові демократичні цінності та пріоритети, змушують переглядати своє світосприйняття


--Бесараб Наталія Іванівна (обговорення) 11:48, 19 травня 2015 (EEST)

ІКТ у викладанні предметів

Психологія

Доброго дня! У нас виділено час для консультацій. Якщо у вас є запитання з актуальних проблем психології, то можете розміщувати їх тут - я дам відповідь.--Троіцька Марина Євгенівна (обговорення) 13:12, 25 березня 2015 (EET)

Доброго дня! Продовжуємо роботу на індивідуальних заняттях. Яким чином можна визначити рівень здатності учня до навчання? Наведіть приклади--Троіцька Марина Євгенівна (обговорення) 13:32, 25 березня 2015 (EET)

Доброго дня! Моя відповідь:
Виявити рівень научованості можна за допомогою природного навчального експерименту при рішенні учнями задач-проблем, в яких використовується новий для них матеріал. При чому реєструється не тільки кіецевий результат, але й процес та способи рішення, а також строго дозована допомога, яка при необхідності, надається конкретному учневі з боку дорослого. Також проводяться тестування, анкетування для визначення пізнавальних інтересів. Після обробки даних класний керівник у приватній бесіді знайомить кожного учня з його власними результатами, задовольняючи таким чином прагнення підлітка до самопізнання. У ході бесіди учню у ненав'язливій формі даються конкретні рекомендації стосовно розвитку уваги, пам'яті, мислення. Кілька класних виховних годин протягом навчального року також присвячуються питаням самовихованя та розвитку власних пізнавальних можливостей. Зібрані дані класні керівники заносять в таблиці потенційних навчальних можливостей учнів. На основі аналізу всіх діагностичних та анкетних даних з урахуванням попередніх навчальних досягнень школярів, які свідчили про рівень їх актуального розвитку, визначається рівень потенційних можливостей кожного учня до навчання.

--Бесараб Наталія Іванівна (обговорення) 19:19, 11 травня 2015 (EEST)

Продовжимо обговорення тестування як засобу психолого-педагогічного оцінювання.Які вимоги висувають до тестових завдань?--Троіцька Марина Євгенівна (обговорення) 13:55, 14 квітня 2015 (EEST)

Педагогічна інноватика

Дайте відповідь на тестові питання: 1. Сутність особистісно орієнтованої освіти полягає у :

  • а) вивченні індивідуально-психологічних особливостей учнів;
  • б) збагаченні суб‘єктного досвіду учнів, задоволенні їх освітніх інтересів та запитів;
  • в) організації індивідуального навчання;

'*г) всі відповіді правильні;'

  • д) правильна відповідь відсутня.

2. Як суб‘єкт навчальної діяльності учень відрізняється такими характеристиками (вилучіть зайве):

  • а) бажання діяти за аналогією, одержувати готову інформацію;

3. Педагогічна технологія – це:

  • а) сукупність методів та прийомів навчання, котрі забезпечують одержання певної освіти;
  • б) засоби, за допомогою яких вчитель розв‘язує поставлені перед ним задачі по навчанню та вихованню учнів;
  • в) цілісна педагогічна система як синтез мети, змісту, необхідних форм, методів та засобів навчання й діагностики, яка забезпечує досягнення спрогнозованих результатів;

*г) всі відповіді правильні;

  • д) правильна відповідь відсутня.

4. Інноваційний процес в освіті характеризується як:

  • а) цілеспрямована зміна в системі освіти, що полягає у появі нової теорії, технології, змісту та форм освіти або у заміні принципів, на яких ґрунтується функціонування системи освіти;
  • б) діяльність з апробації нових форм та методів навчання чи виховання;
  • в) діяльність із запровадження сучасних педагогічних технологій з метою підвищення ефективності шкільної освіти;
  • г) усі відповіді вірні.

5. Інтерактивними методами навчання є:

  • а) пізнавально-пошукова діяльність: робота з текстом, географічними картами, пошук інформації і Інтернеті;
  • б) проблемна лекція, оглядова лекція, контрольна робота, пояснення;
  • в) самостійна робота учня;

*г) евристична бесіда, мозковий штурм, диспут, дискусія, тренінг, сюжетно-рольова гра;

  • д) всі відповіді правильні.

6. Сутність дослідницького методу навчання у тому, що:

  • а) учні самі здобувають знання в процесі розв‘язання проблеми та самостійного здійснення пошуку засобів для її розв‘язання;
  • б) вчитель визначає проблему та демонструє шлях її дослідження та розв‘язання;
  • в) учні під керівництвом вчителя визначають проблему та здійснюють керований пошук шляхів її розв‘язання;
  • г) всі відповіді правильні;
  • д) правильна відповідь відсутня.

7. Пізнавальний інтерес розвивається за допомогою таких прийомів (вилучіть зайве):

  • а) зацікавлення змістом навчального матеріалу;
  • б) зацікавлення процесом навчання;
  • в) включення учнів у творчу діяльність;
  • г) постановка проблемної задачі;

8. У чому полягає суть професійної компетентності вчителя? Оберіть найбільш повну відповідь:

  • а) у знаннях закономірностей розвитку особистості;
  • б) в єдність теоретичної і практичної готовності до здійснення педагогічної діяльності;
  • в) у знаннях цілей, завдань і технологій навчання і виховання;

'*г) у наявності аналітичних, прогностичних, проективних, рефлексивних умінь'

  • д) у володінні різноманітними педагогічними техніками.

--Матковська Марина Вікторівна (обговорення) 12:43, 17 березня 2015 (EET)

--Матковська Марина Вікторівна (обговорення) 10:11, 6 травня 2015 (EEST)


Мої відповіді:

1. г
2. б, в, г, д - зайві
3. г
4. г
5. г
6. а
7. д - зайве
8. г

--Бесараб Наталія Іванівна (обговорення) 00:07, 16 травня 2015 (EEST)

Консультація

Тема консультації "Особливості педагогічних технологій та впровадження іх у навчально-виховних процес ЗНЗ". Якщо Ви маєте питання, буду рада відповісти. --Матковська Марина Вікторівна (обговорення) 11:05, 31 березня 2015 (EEST)


Добрий вечір, Марина Вікторівна! Чомусь я не можу написати відповіді на ваші завдання, вони постійно зникають.


--Бесараб Наталія Іванівна (обговорення) 23:52, 12 травня 2015 (EEST)


Добрий день! Вибачте, будь ласка, я спробую написати відповіді на інтерактивні практичні робори в цьому розділі, тому що ніяк не можу інакше їх зберегти.

Інтерактивне практичне завдання № 1
1.Розв'язання проблеми формування готовності вчителя до роботи на основі глибокого розуміня сучасних педагогічних технологій має досить велике практичне значення. Використання нових освітніх технологій передбачає не стільки поповнення теоретико-методологічних знань, скільки формування професійних умінь проектувати, конструювати процес навчання, аналізувати його результати. Технологічність в освіті дозволяє використати найрізноманітніші шляхи навчання на основі сучасних систем, способів, принципів, підходів тощо.
2.Технологічний підхід у навчанні можна розглядати як систему дій з планування, забазпечення й оцінювання всього процесу навчання з метою ефективної взаємодії викладача й учня і досягнення високої результативності останньої.
3.Існує 4 етапи розвитку педагогічної технології:
  • поява в освітніх закладах технічних засобіб (40-50 рр.ХХ ст.);
  • виникнення програмового навчання (50-60 рр. ХХ ст.);
  • перехід від вербального навчання до аудівізуального (70-ті рр.);
  • створення комп'ютерних лабораторій, дисплейних класів тощо (80-ті рр.).


--Бесараб Наталія Іванівна (обговорення) 10:02, 13 травня 2015 (EEST)


Інтерактивне практичне завданя № 2

1. Педагогічна технологія - системний метод створення, застосування і визначення всього процесу викладання і засвоєння знань з урахуванням технічних і людських ресурсів та їх взаємодії, що ставить своїм завданням оптимізацію форм освіти ( ЮНЕСКО).
Педагогічна технологія - це зв'язані в одне ціле методи, форми, кошти, способи, матеріальні ресурси, які забезпечують досягнення мети, тобто все, що знаходиться між метою і результатом. ( за І. П. Підласим).
Педагогічна технологія - продумана в усіх деталях модель спільної педагогічної діяльності з проектування, організації та проведення освітнього процесу із забезпеченням комфортних умов як для учнів, так і для вчителів (за В. М. Монаховим).
2. Освітня технологія - це стратегія розвитку національного, державного, регіонального і муніципального освітнього простору.
Педагогічна технологія - системний метод створення, застосування і визначення всього процесу викладання і засвоєння знань з урахуванням технічних людських ресурсів та їх взаємодії, що ставить своїм завданням оптимізацію форм освіти.
Технологія навчання - це шлях освоєння конкретного навчального матеріалу в межах предмета, теми, питання.
Персоніфіковані технології засновані на науково-теоретичному обгрунтуванні і систематизації поглядів педагогічних персоналій в контексті розвитку освіти в Україні.
Технологія виховання - обгрунтована ситема педагогічних засобів, форм, методів, їх етапність, націленість на вирішення.

--Бесараб Наталія Іванівна (обговорення) 14:49, 16 травня 2015 (EEST)


Інтерактивне практичне завдання № 3
1. Сучасна практика виховання перебуває у перехідній стадії - вихователі та вчителі ще не працюють за цілісними науковими технологіями, але вже поступово відходять від замкненого на індивідуальності інтуітивного розвязання виховних завдань. Помітна тенденція до впровадження апробованих технологічних знахідок, прагнення до уніфікації та стандартизації вимог.
2. Виховний процес передбачає послідовні науково-обгрунтовані дії педагога та відповідно організовані ним дії вихлванців, підпорядковані досягненню спеціально спроектованої системи виховних цілей, що узгоджуються з психологічними механізмами розвитку особистості та ведуть до кінцевої мети виховання. Побудований таким чином виховний процес має ознаки проективності, певною мірою гарантує позитивний кінцевий результат.
3. Перша й неодмінна умова сучасної повноцінної освіти - конкурентність. Тільки вона може бути критерієм якості, ефективності й, зрештою, здоровим рушієм змін у цій галузі. Те, що в країні є попит на якісну освіту, очевидно - недарма здобувати її молоді українці їдуть за кордон. Наступною умовою розбудови здорової та ефективної освітньох моделі є її відкритість. За допомогою так званих болонських новацій ми спромоглися виробити спільну оцінну шкалу з європейськими університетами й ліцеями, але так і не виробили спільної шкали якості, через що українські дипломи та сертифікати на Заході, за поодинокими випадками, і досі не визнаються. Тож чи не найбезпечнішими є спроби реставрації радянської моделі освіти, що здатні лише поглибити її деградацію, а відтак і законсервувати ті проблеми, у яких нині загрузла країна.

--Бесараб Наталія Іванівна (обговорення) 15:36, 16 травня 2015 (EEST)

Інтерактивні практичні заняття

Індивідуальні заняття

Моя відповідь:

Технологія рекомендує процес створення системи методів, організаційних форм і засобів навчання з урахуванням цілей навчання і вона орієнтована на учня, а "методика" рекомендує використання окремих методів і засобів навчання і орієнтована на вчителя.

--Бесараб Наталія Іванівна (обговорення) 23:25, 16 травня 2015 (EEST)

Консультації

Інтернет-семінар

Шановна Наталіє Іванівно! Я з подивом з'ясувала, що зник текст нашої роботи з педагогічної інноватики. Сьогодні у нас за розкладом інтернет-семінар. Сутність поняття „інноваційна діяльність” відбиває не лише особливості процесу оновлення, внесення нових елементів у традиційну систему освітньої практики, а й органічно включає в себе характеристику індивідуального стилю діяльності педагога-новатора. Інноваційна діяльність передбачає вищий ступінь педагогічної творчості, педагогічне винахідництво нового в педагогічній практиці, що спрямоване на формування творчої особистості, враховує соціально-економічні та політичні зміни в суспільстві й проявляється в ціле покладанні, визначенні мети, завдань, а також змісту і технологій інноваційного навчання. Вчитель інноваційної орієнтації − це особистість, здатна брати на себе відповідальність, вчасно враховувати ситуацію соціальних змін і є найбільш перспективним соціальним типом педагога. Як учитель-дослідник, він спрямований на науково-обґрунтовану організацію навчально-виховного процесу з прогностичним спрямуванням, має адекватні ціннісні орієнтації, гнучке професійне мислення, розвинуту професійну самосвідомість, готовність до сприйняття нової інформації, високий рівень самоактуалізації, володіє мистецтвом рефлексії. Пропоную винести на обговорення наступні питання:

  • Що мотивує педагогів до інноваційної діяльності?
  • Як Ви проектуєте педагогічні інновації у навчально-виховний процес ЗНЗ?
  • Як Ви оцінюєте ефективність апробованих та впроваждуваних педагогічних нововведень?
  • Ваше ставлення до новаторства та ступінь поінформованості про проблеми діяльності педагогів-новаторів.

Залучайтесь до дискусії.--Матковська Марина Вікторівна (обговорення) 11:50, 2 березня 2015 (EET)


Мої відповіді:

1. Провідним мотивом інноваційної педагогічної діяльності є пізнавальний інтерес. Пізнавальні інтереси педагога концентруються навколо потреби у науковому розумінні різноманітних аспектів особистісної орієнтації освіти. Мотивація особистості педагога обумовлена його професійними інтересами, ціннісними орієнтаціями, ідеалами. Позитивну мотивацію педагога до інноваційної діяльності засвідчує задоволення таких його особистісних і професійних потреб, як створення і застосування нового , підвищеної педагогічної майстерності, подолання професійних труднощів.
2. Використовую педагогічні інновації для підвищення ефективності, якості освіти,для самоосвіти.
3. Педагогічні інновації, у своїй більшості, розроблені авторами у вигляді педагогічних іноіваційних технологій - це якісно нова сукупність. форм, методів і засобів навчання, виховання й управління, яка приносить суттєві зміни у результат педагогічного процесу.
4. Нажаль, новаторство на сучасному етапі має проблеми, в першу чергу з поширенням досвіду на широкий загал, через обмеженість фінансових ресурсів, а також велике навантаження педагогів навчальною та іншими видами діяльності.

--Бесараб Наталія Іванівна (обговорення) 00:08, 17 травня 2015 (EEST)


Отже, наш інтернет-семінар продовжується. Ви маєте можливість висловити своє ставлення до проблеми інноваційної діяльності в ЗНЗ, поділитись досвідом.--Матковська Марина Вікторівна (обговорення) 11:35, 22 квітня 2015 (EEST)