Відмінності між версіями «Теорія та методика фахової дисципліни Манько О.О.»
(→Інтерактивні практичні заняття) |
(→Інтерактивні практичні заняття) |
||
Рядок 15: | Рядок 15: | ||
*'''У чому полягає необ'єктивність фотознімків як історичних джерел?''' | *'''У чому полягає необ'єктивність фотознімків як історичних джерел?''' | ||
− | Дякую за співпрацю! З повагою --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) 15:12, 20 квітня 2016 (EEST) | + | Дякую за співпрацю! З повагою --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) 15:12, 20 квітня 2016 (EEST) |
+ | |||
+ | |||
+ | а) первинна. По суті вона зводиться до опису і аналізу ситуації , яка представлена зображенням і “розшифровки” “послання” його автора або замовника(тобто визначення, що вони, власне, хотіли сказати, яку думку донести, почуття викликати, уявлення або стереотипи сформувати). | ||
+ | Тут варто звернути увагу на те, хто саме є люди на зображенні( конкретно-історичні персонажі або представники яких соціальних груп, партій тощо), проаналізувати сюжет, звернути увагу на символи і стереотипи, завдяки яким можна визначити хто є персонажі або визначити їх національну або соціальну належність. | ||
+ | Особливу увагу слід звернути на позицію автора: намагався він бути неупередженим, чи, навпаки, намагався зобразити персонажів саме в такому вигляді, наскільки свідомою є упередженість автора. | ||
+ | Доцільно також проаналізувати підпис і співвідношення підпису і зображення. | ||
+ | б) вторинна або власне історична. Власне, це і є мета дослідження джерела, всі попередні етапи виконують службову роль. Але ще раз варто наголосити, що ні в якому випадку не слід ними нехтувати, оскільки від ґрунтовності попереднього дослідження може залежати чистота і ґрунтовність власне історичної інтерпретації. | ||
==== Індивідуальні заняття ==== | ==== Індивідуальні заняття ==== |
Версія за 15:21, 20 квітня 2016
Зміст
Інтерактивні практичні заняття
Доброго дня, колеги. Давайте торкнемося надзвичайно цікавої для вчителя історії теми: "Методика роботи з історичними джерелами". За цим посиланням знаходиться Матеріал "Методи роботи з візуальними джерелами" із сайту Всеукраїнської асоціації викладачів історії та суспільних дисциплін "Нова Доба"
Організація діяльності учнів із різними джерелами історичних знань
Реферат Організація роботи з історичними джерелами на уроках історії
Сокур Л.А. ДО ПИТАННЯ ВИКОРИСТАННЯ ДОКУМЕНТІВ НА УРОКАХ ІСТОРІЇ
Ознайомившись із матеріалами, дайте відповіді на такі питання:
- Чим різняться первинна і вторинна інтерпретація візуальних історичних джерел?
- У чому полягає необ'єктивність фотознімків як історичних джерел?
Дякую за співпрацю! З повагою --Ніколаєнко Світлана Петрівна (обговорення) 15:12, 20 квітня 2016 (EEST)
а) первинна. По суті вона зводиться до опису і аналізу ситуації , яка представлена зображенням і “розшифровки” “послання” його автора або замовника(тобто визначення, що вони, власне, хотіли сказати, яку думку донести, почуття викликати, уявлення або стереотипи сформувати).
Тут варто звернути увагу на те, хто саме є люди на зображенні( конкретно-історичні персонажі або представники яких соціальних груп, партій тощо), проаналізувати сюжет, звернути увагу на символи і стереотипи, завдяки яким можна визначити хто є персонажі або визначити їх національну або соціальну належність.
Особливу увагу слід звернути на позицію автора: намагався він бути неупередженим, чи, навпаки, намагався зобразити персонажів саме в такому вигляді, наскільки свідомою є упередженість автора.
Доцільно також проаналізувати підпис і співвідношення підпису і зображення.
б) вторинна або власне історична. Власне, це і є мета дослідження джерела, всі попередні етапи виконують службову роль. Але ще раз варто наголосити, що ні в якому випадку не слід ними нехтувати, оскільки від ґрунтовності попереднього дослідження може залежати чистота і ґрунтовність власне історичної інтерпретації.