Відмінності між версіями «Соціально-гуманітарний кредитний модуль Романчук Т.Ю.»
(→Інтерактивні практичні заняття) |
(→Проведення та перевірка модульного контролю) |
||
| (не показані 16 проміжних версій 2 учасників) | |||
| Рядок 93: | Рядок 93: | ||
---- | ---- | ||
Ваша відповідь: | Ваша відповідь: | ||
| − | # | + | #1. Використання ІТО допомагає забезпечити тісну взаємодію між викладачем і учнем навіть в умовах дистанційної освіти. ІТО надають найширші можливості. Опис творчого процесу, його результати можуть бути представлені та обговорені на електронній конференції, опубліковані в електронному виданні, розміщені на Web-caйтe навчального закладу. Наприклад, на зміну рукописним тематичним журналів (історичні, літературні та ін) не тільки у вузах, а й у багатьох школах, гімназіях, ліцеях з'являються електронні журнали, для яких немає проблем з тиражуванням та розповсюдженням. Кожен бажаючий може ознайомитися з їх матеріалами через Internet, а при відсутності у навчального закладу свого Web-сайту - через локальну мережу. |
| + | 2. ІТО розширюють можливості освітнього середовища як різноманітними програмними засобами, так і методами розвитку креативності учнів. До таких програмних засобів відносяться моделюючі програми, пошукові, інтелектуальні навчальні, експертні системи, програми для проведення ділових ігор. Фактично в усіх сучасних електронних підручниках робиться акцент на розвиток творчого мислення. | ||
| + | 3. Новий зміст освітнього середовища створює і додаткові можливості для стимулювання допитливості учня. Одним з таких стимулів є можливість задовольнити свою цікавість, завдяки широким можливостям глобальної мережі Internet надається доступ до електронних бібліотек (науково-технічним, науково-методичним, довідкових і т.д.), інтерактивним баз даних культурних, наукових та інформаційних центрів, енциклопедій, словників. Через Internet навчають, може звернутися з питанням по зацікавила його проблемі не тільки до свого наставника, а й до провідних вітчизняних і зарубіжних фахівців, винести його на обговорення в електронній конференції або чаті. Саме різноманітність інформації, що пропонуються в освітньому середовищі, інтегрованої у світовий інформаційний простір, допомагає педагогові підвести учнів до пошуку власного погляду на суть досліджуваної проблеми. Розвитку допитливості учнів, прищеплення інтересу до пошуково-дослідницької діяльності допомагає також можливість роботи у віртуальних наукових лабораторіях, проведення комп'ютерних експериментів за допомогою моделюючих програм. | ||
| + | 4. Створювані на сайтах навчальних закладів персональні web-сторінки педагогів надають додаткові можливості і для того, щоб відкрити учнем "двері" у свою творчу майстерню. На таких сторінках можна показати не лише навчальні матеріали, а й свої наукові публікації, проспекти проведених досліджень, найкращі роботи "учнів, що перевершили вчителя". Вихід у світовий інформаційний простір дозволяє побачити безліч зразків креативності: на сайтах, що розповідають про діяльність науково-дослідних центрів і окремих науково-дослідних інститутів; в матеріалах електронних наукових журналів та конференцій; результати конкурсів творчих проектів і дистанційних олімпіад; на персональних web-сторінках учнів , студентів, викладачів, вчених усього світу. | ||
| + | Персональний комп'ютер можна використовувати як універсальний технічний засіб навчання (ТЗН). Таке ТСО дозволяє впорядковано зберігати величезну кількість матеріалу і готових розробок уроків. | ||
| + | Систематичне використання персонального комп'ютера на уроках призводить до цілого ряду цікавих наслідків: | ||
| + | 1. Підвищення рівня використання наочності на уроці. | ||
| + | 2. Підвищення продуктивності праці. | ||
| + | 3. Встановлення міжпредметних зв'язків з інформатикою. | ||
| + | 4. З'являється можливість організації проектної діяльності учнів по створенню навчальних програм під керівництвом вчителів інформатики та історії. | ||
| + | 5. Вчитель, створює, або використовує інформаційні технології, змушений звертати величезну увагу подачі навчального матеріалу. Що позитивним чином позначається на рівні знань учнів. | ||
| + | 6. Змінюється на краще взаємини з учнями далекими від історії, особливо з захопленими комп'ютерами. Вони починають бачити у вчителя "споріднену душу". | ||
| + | 7. Змінюється, особливо у 5-7-класників, ставлення до комп'ютера, як до дорогої, захоплюючій іграшці. Хлопці починають сприймати його як універсального інструмента для роботи в будь-якій області людської діяльності.--[[Користувач:Романчук Тетяна Юріївна|Романчук Тетяна Юріївна]] ([[Обговорення користувача:Романчук Тетяна Юріївна|обговорення]]) 22:24, 23 липня 2016 (EEST) | ||
| + | |||
| + | |||
# | # | ||
---- | ---- | ||
| Рядок 106: | Рядок 120: | ||
---- | ---- | ||
Ваші відповіді: | Ваші відповіді: | ||
| − | # | + | #1 ) Сутність Болонського процесу полягає у тому, щоб на основі розробки єдиних критеріїв та стандартів в сфері освіти та науки створити тісне співробітництво між ВНЗ Європи, сприяти мобільності студентів та вчительського складу. |
| − | # | + | |
| + | |||
| + | # 2 )Болонська конференція, спільна заява європейських Міністрів освіти, була підписана 18 - 19 червня 1999 р. в м. Болоньї і сприяла створенню простору європейської вищої освіти. Болонський процес на рівні держав було започатковано підписанням 30 міністрами освіти від імені своїх урядів документа, який назвали ”Болонська декларація" (Австрія, Бельгія, Болгарія, Чеська Республіка, Данія, Естонія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Греція, Угорщина, Ісландія, Ірландія, Італія, Латвія, Литва, Люксембург, Мальта, Нідерланди, Норвегія, Польща, Португалія, Румунія, Словацька Республіка, Словенія, Іспанія, Швеція, Великобританія). Цим актом країни - учасниці узгодили спільні вимоги, критерії та стандарти національних систем вищої освіти і домовилися про створення єдиного Європейського освітнього та наукового простору до 2010 року.--[[Користувач:Романчук Тетяна Юріївна|Романчук Тетяна Юріївна]] ([[Обговорення користувача:Романчук Тетяна Юріївна|обговорення]]) 22:40, 23 липня 2016 (EEST) | ||
| + | |||
| + | |||
---- | ---- | ||
---- | ---- | ||
| Рядок 119: | Рядок 137: | ||
---- | ---- | ||
Ваші відповіді: | Ваші відповіді: | ||
| + | #Квазінаука – це наукова форма діяльності, яка породжена жорстко ієрархізованим | ||
| + | науковим співтовариством. Тоді в ньому виникають відособлені школи та | ||
| + | наукові напрями, очолені відомими в свій час ученими, які вже вичерпали | ||
| + | свої таланти, але цього не визнають. Дотримуючись власних застарілих ідей, | ||
| + | вони вперто не допускають у «свою» наукову галузь свіжих думок молодих | ||
| + | учених, ідей своїх «противників» тощо. | ||
| + | Через це квазінаука скочується до рівня лженауки. Щось подібне | ||
| + | відбувалося в СРСР в 40–60 рр. ХХ ст., коли панувала так звана «мічурінська | ||
| + | біологія», яка заперечувала наукові судження світової біології, відкриття | ||
| + | генетики, цитології і т.п. Тим самим заперечувався притік свіжої думки у | ||
| + | певну наукову галузь, без чого наука мертвіє. З цього приводу дуже влучно | ||
| + | зауважив професор Пітсбургського університету (США) Т. Рокмор, | ||
| + | пояснюючи, що наявні і визнані теорії, вчення, наукові доведення, висновки | ||
| + | не тільки можуть бути розкритиковані, а й часто заперечені іншими | ||
| + | мислителями, що є головною умовою розвитку наукового знання.--[[Користувач:Романчук Тетяна Юріївна|Романчук Тетяна Юріївна]] ([[Обговорення користувача:Романчук Тетяна Юріївна|обговорення]]) 16:19, 24 липня 2016 (EEST) | ||
| + | |||
# | # | ||
| − | + | 1) сутність, зміст і функції науки; | |
| + | 2) сили та засоби наукових рішень; | ||
| + | 3) структура науково-дослідницької системи; | ||
| + | 4) методологія наукового дослідження; | ||
| + | 5) наукова творчість педагога; | ||
| + | 6) мова науки, аргументація, опис і пояснення наукових здобутків; | ||
| + | 7) статус науковця і наукова етика тощо. | ||
| + | --[[Користувач:Романчук Тетяна Юріївна|Романчук Тетяна Юріївна]] ([[Обговорення користувача:Романчук Тетяна Юріївна|обговорення]]) 16:19, 24 липня 2016 (EEST) | ||
==== Індивідуальні заняття ==== | ==== Індивідуальні заняття ==== | ||
| Рядок 130: | Рядок 171: | ||
---- | ---- | ||
Ваша відповідь: | Ваша відповідь: | ||
| + | Доброго дня, Людмила Олександрівна! | ||
| + | Можу сказати , що поняття «парадигма освіти» вужче ніж «стратегія | ||
| + | освіти». Річ у тім, що парадигма освіти стосується лише освітнього процесу, | ||
| + | а стратегія – всього суспільного життя. Стратегія є глибоким аналізом з | ||
| + | доцільними висновками впливу певної галузі життєдіяльності суспільства (для | ||
| + | нас – освіти) на його нинішній стан і перспективу розвитку. | ||
| + | За своєю суттю стратегія освіти являє собою наукове передбачення | ||
| + | розвитку країни на підставі розгорнення освітнього процесу та всебічного | ||
| + | забезпечення його практичної реалізації. В ній має бути визначений | ||
| + | генеральний напрям прилучення всіх верств населення до новітніх наукових | ||
| + | знань з відповідним вихованням громадянської відповідальності та | ||
| + | патріотизму. --[[Користувач:Романчук Тетяна Юріївна|Романчук Тетяна Юріївна]] ([[Обговорення користувача:Романчук Тетяна Юріївна|обговорення]]) 16:30, 24 липня 2016 (EEST) | ||
| + | ---- | ||
| + | ---- | ||
| + | Доброго дня, Тетяна Юріївна! Запрошую Вас до індивідуального заняття №2. Прошу ознайомитися з джерелами: 1. Василь Шинкарук Забезпечення якісної освіти впродовж життя. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukraine2015.org.ua/tsil2 . 2. Здіорук С.І., Іщенко А.Ю., Карпенко М.М. Аналітична доповідь. Формування єдиного відкритого освітньо-наукового простору України: оптимальне використання засобів забезпечення випереджального розвитку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/Science_educational-e2f67.pdf . 3. Карпенко М.М. Перспективи реалізації в Україні концепції освіти протягом життя: чинники і механізм [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/sp/2011_4/045-051.pdf . 4. Карпенко М. Аналітична записка. Освіта протягом життя: світовий досвід і Українська практика [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/252/ . 5. Ничкало Н. Г. Неперервна професійна освіта як філософська та педагогічна категорія / Н. Никало // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – 2001. – Вип. 1. – С. 9–22. 6. Сігаєва Л. Е. Розвиток освіти дорослих в Україні (друга половина ХХ ст. – початок ХХІ) : монографія / за ред. С. О. Сисоєвої. – К. : ТОВ «ЕКМО», 2010. – С. 318; та дайте відповіді на запитання: | ||
| − | + | 1) Назвіть три основні форми освіти?; | |
| + | 2) Як Ви розумієте термін "відкрита освіта"?. | ||
| + | |||
| + | --[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 14:17, 14 вересня 2016 (EEST) | ||
| + | ---- | ||
| + | Ваші відповіді: | ||
| + | 1)Початкова освіта; Основна середня освіта ;Повна середня освіта | ||
| + | |||
| + | 2)Відкрита освіта є гнучкою системою здобуття освіти, доступною кожному без аналізу його освітнього цензу і регламентації періодичності та тривалості вивчення окремого курсу, що розвивається на основі формалізації знань, їх передачі та контролю з використанням інформаційних і педагогічних технологій дистанційного навчання. | ||
| + | Специфіка відкритої системи освіти, полягає ще й в тому, що освітня система має бути здатна не лише озброювати знаннями, але й, внаслідок постійного і швидкого оновлення знань в нашу епоху, формувати потребу у безперервному самостійному оволодінні ними, стимулювати творчий підхід до отримання знань впродовж усього активного життя людини.--[[Користувач:Романчук Тетяна Юріївна|Романчук Тетяна Юріївна]] ([[Обговорення користувача:Романчук Тетяна Юріївна|обговорення]]) 01:12, 25 вересня 2016 (EEST) | ||
| + | |||
| + | ==== Консультації ==== | ||
| + | Доброго дня, сьогодні з 09.30 по 10.50 у нас з Вами час для консультації. Якщо у Вас виникли запитання, я буду рада дати на них відповіді. | ||
| + | --[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:10, 5 вересня 2016 (EEST) | ||
====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ==== | ====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ==== | ||
| + | Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України". На Вашу думку, чи потребує змін та доповнень сучасна система освіти України? Що з традиційного навчання треба зберегти і чому? З повагою Людмила Олександрівна Рідченко. | ||
| + | --[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:20, 1 червня 2016 (EEST) | ||
| + | ---- | ||
| + | Ваші відповіді: | ||
| + | #Доброго вечора! На мою думку сучасна система освіти України потребує і змін і допрацювань. | ||
| + | Основним завданням держави є забезпечення якісної освіти для більшості.Абсолютно неприйнятною | ||
| + | для суспільства є ситуація, коли значна частка випускників шкіл робить по кілька десятків граматичних | ||
| + | помилок на сторінці твору, коли багато з них не розуміють навіть простих текстів, коли їх математична | ||
| + | освіта закінчується на рівні вимог початкової школи і т. п. Якість важлива не тільки сама по собі, | ||
| + | але і як необхідна умова підвищення рівня життя громадян, а через це і важлива умова | ||
| + | забезпечення конкурентоздатності та стійкого розвитку України. Такий підхід потребує | ||
| + | переосмислення місця системи освіти у державі та суспільстві. Освіта – це не витрати | ||
| + | бюджету на забезпечення суспільного спокою, як її часто розглядають сьогодні. | ||
| + | Це інвестиції у майбутній розвиток держави і суспільства.Я погоджуюсь з тим , що ввели ЗНО - | ||
| + | як інструменту оцінювання якості освіти. Для абітурієнта це можливо певний іспит, підготовка, знання. | ||
| + | Але коли випускники - замість звичайної ДПА в цьому році здавали ЗНО. Тут я розчарована, адже як можна | ||
| + | так наказати дитину,дитина всі роки навчалася на відмінно - і тут на ЗНО отримує 9 балів...золотої медалі вже не | ||
| + | буде.Для учня це стрес.Він до цього йшов, працював, старався...Я зі своєї точки зору ЗНО убрала б зі школи.Сучасна освіта | ||
| + | ще потребує гарного державного фінансування.Діти навчаються по нових програмах - а підручників для навчання не має. | ||
| + | Зараз вимагають щоб вчитель використовував ІКТ на уроках. Але ж облаштувати кабінет вчителю , це також болюче питання. | ||
| + | # Я б залишила інтерактивне навчання, що якнайкраще сприяє досягненню поставленої мети завдяки активному характеру | ||
| + | педагогічної взаємодії між учителем та учнями.--[[Користувач:Романчук Тетяна Юріївна|Романчук Тетяна Юріївна]] ([[Обговорення користувача:Романчук Тетяна Юріївна|обговорення]]) 22:09, 13 серпня 2016 (EEST) | ||
| + | ---- | ||
| + | ---- | ||
| + | Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Освіта як цінність". На Вашу думку, що таке освіта? У чому ж полягає цінність освіти?З повагою Людмила Олександрівна Рідченко. | ||
| + | |||
| + | --[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:16, 19 вересня 2016 (EEST) | ||
| + | ---- | ||
| + | Ваші відповіді: | ||
| + | 1)Освіта – це результат навчання. Це процес і результат оволодіння людиною певної системи знань, умінь і навичок, на основі яких формується світогляд, ціннісні орієнтації людини. | ||
| + | |||
| + | |||
| + | 2)Цінність освіти полягає у тому, що вона, з одного боку, готує людину до життя у наявному суспільстві, а з іншого - формує у людини здатність приймати незалежні, автентичні рішення, щоб позитивно змінювати себе та суспільство, в якому живе.--[[Користувач:Романчук Тетяна Юріївна|Романчук Тетяна Юріївна]] ([[Обговорення користувача:Романчук Тетяна Юріївна|обговорення]]) 01:18, 25 вересня 2016 (EEST) | ||
==== Проведення та перевірка модульного контролю ==== | ==== Проведення та перевірка модульного контролю ==== | ||
| + | Доброго дня, Шановні колеги! На сьогоднішньому занятті ваше завдання полягає у наступному: Вам потрібно перейти за наступним посиланням [https://docs.google.com/forms/d/1U_kIbCGiJa2TtCgWoMQobJ0yabJ7nksuYRAVUpnqPR0/viewform Проведення та перевірка модульного контролю],ознайомтесь з запитаннями та дайте на них відповіді. Бажаю успіхів! | ||
| + | |||
| + | --[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:30, 15 червня 2016 (EEST) | ||
| + | ---- | ||
| + | ---- | ||
| + | Доброго дня, Тетяна Юріївна!Переглянула всю Вашу роботу в модулі. Дякую за активну участь у роботі над матеріалом. Ви відповіли на всі запитання. Я зараховую Вам соціально-гуманітарний модуль. | ||
| + | |||
| + | --[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:10, 3 жовтня 2016 (EEST) | ||
Поточна версія на 10:14, 3 жовтня 2016
Зміст
Інтерактивні практичні заняття
Доброго дня, Тетяна Юріївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням інтерактивного практичного заняття №1 Філософія і соціологія освіти. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:
- Обґрунтуйте, чому необхідне філософське дослідження освіти?
- Визначте основні завдання філософії та соціології освіти?
З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.
--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 10:24, 25 квітня 2016 (EEST)
Ваші відповіді:
1) Доброго дня! Хочу сказати, на мою думку лише філософія в змозі узагальнити всі знання про освітній процес і звести їх у систему, хоча освіту досліджує багато наук: педагогіка, психологія, соціологія і т. ін. Нині філософія, формуючи загальну
картину освіти, тим самим здатна розкрити в повноті її функціональний прояв в інформаційному
суспільстві. Саме філософія виступає в системі досліджень освіти окремими науками загальною методологічною основою. Всі причетні для цього науки ( педагогіка, психологія, політологія, соціологія тощо)
напрацьовують свої методи, але вони не охоплюють увесь освітній процес.--Романчук Тетяна Юріївна (обговорення) 22:02, 28 квітня 2016 (EEST)
2) Основні завдання філософії освіти:
- аналіз й осмислення сучасного стану систем освіти та дослідження спрямованості стратегічних змін у сфері освіти; - вивчення способів систематизації й структуризації педагогічних знань та виявлення найбільш оптимальних критеріїв і способів структуризації педагогічного знання.
Основні завдання соціології освіти:
- вивчення потреб в освіті, розуміння й оцінка її ролі в житті суспільства та особистому житті людини; - оцінка рівня і якості знань у контексті їх соціальної значущості; - аналіз ставлення суспільства і тих, хто навчається, до освіти, виявлення її соціальної цінності; - виявлення ролі освіти як чинника соціального статусу; - визначення міри впливу освіти на динаміку моральних потреб і інтересів.--Романчук Тетяна Юріївна (обговорення) 22:02, 28 квітня 2016 (EEST)
Дякую за відповіді.
--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 10:31, 4 травня 2016 (EEST)
Доброго дня, Тетяна Юріївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням інтерактивного практичного заняття №2 Освіта в Україні та країнах світу. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:
- Визначте зміст стратегії освіти і місце в ній освітньої парадигми?
- Назвіть сучасні зарубіжні підходи до освіти?
З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.
--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 12:07, 4 травня 2016 (EEST)
Ваші відповіді: 1) Доброго дня! Зміст стратегії освіти має складати її мета, означення сил для реалізації відповідних освітніх програм і завдань, соціально-політичне, матеріально-фінансове та наукове забезпечення всіх її потреб, а також бажані результати реалізації стратегічних завдань. Стратегія освіти повинна передбачати вплив розвитку освіти на всі клітини суспільства, на всі галузі господарства, суспільний стан, рівні духовного життя тощо. Прямий переклад з грецької терміну «paradiegma» означає «приклад»,«взірець». Але зміст сучасного розуміння парадигми набагато ширший. У ньому наявні два обов’язкових аспекти: 1) погляд на майбутнє певної ділянки суспільної діяльності з метою її кардинального вдосконалення; 2) практичні дії по досягненню поставленої мети. Отже, парадигма являє собою теоретичну розбудову чогось нового в житті суспільства і практичну реалізацію наміченого. Виходячи з того, визначимо парадигму освіти як теоретично обґрунтовану реорганізацію освітньої системи на підставі нових методологічних підходів в практичній реалізації інноваційних педагогічних технологій. Процес упровадження нової парадигми освіти надзвичайно складний і суперечливий, оскільки, по-перше, він може бути успішним лише за умови зміни традиційного мислення, а також стереотипів і переконань щодо стану освітнього процесу. А напрацьовані віками принципи навчання і виховання зрушити з місця і замінити новими дуже і дуже не просто. Ніщо так важко не змінюється як історично набуті традиції. По-друге, реалізація нової парадигми освіти потребує значних матеріально-фінансових затрат. Новій школі потрібна нова управлінська система, нові програми і методики та навчальна література. Іншою ніж тепер має бути шкільна навчальна база: з електронними підручниками, сучасною оргтехнікою, різноманітними засобами оздоровлення дітей, їх психологічного розвантаження тощо. Окремого наголосу потребує необхідність в педагогах нової генерації. По-третє, нова освітня парадигма має стати осередком стратегії освіти.
2) Американський підхід (власне США),азійський підхід,європейський підхід до сучасної організації освіти презентують, насамперед, високорозвинені країни. --Романчук Тетяна Юріївна (обговорення) 21:17, 19 травня 2016 (EEST)
Доброго дня, Тетяна Юріївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням інтерактивного практичного заняття №3 Освіта в інформаційному суспільстві. Опрацювавши матеріал дайте відповідь на запитання. Які позитивні моменти можна виділити в інформатизації освіти?
З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.
--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 08:25, 13 травня 2016 (EEST)
Ваша відповідь:
- 1. Використання ІТО допомагає забезпечити тісну взаємодію між викладачем і учнем навіть в умовах дистанційної освіти. ІТО надають найширші можливості. Опис творчого процесу, його результати можуть бути представлені та обговорені на електронній конференції, опубліковані в електронному виданні, розміщені на Web-caйтe навчального закладу. Наприклад, на зміну рукописним тематичним журналів (історичні, літературні та ін) не тільки у вузах, а й у багатьох школах, гімназіях, ліцеях з'являються електронні журнали, для яких немає проблем з тиражуванням та розповсюдженням. Кожен бажаючий може ознайомитися з їх матеріалами через Internet, а при відсутності у навчального закладу свого Web-сайту - через локальну мережу.
2. ІТО розширюють можливості освітнього середовища як різноманітними програмними засобами, так і методами розвитку креативності учнів. До таких програмних засобів відносяться моделюючі програми, пошукові, інтелектуальні навчальні, експертні системи, програми для проведення ділових ігор. Фактично в усіх сучасних електронних підручниках робиться акцент на розвиток творчого мислення. 3. Новий зміст освітнього середовища створює і додаткові можливості для стимулювання допитливості учня. Одним з таких стимулів є можливість задовольнити свою цікавість, завдяки широким можливостям глобальної мережі Internet надається доступ до електронних бібліотек (науково-технічним, науково-методичним, довідкових і т.д.), інтерактивним баз даних культурних, наукових та інформаційних центрів, енциклопедій, словників. Через Internet навчають, може звернутися з питанням по зацікавила його проблемі не тільки до свого наставника, а й до провідних вітчизняних і зарубіжних фахівців, винести його на обговорення в електронній конференції або чаті. Саме різноманітність інформації, що пропонуються в освітньому середовищі, інтегрованої у світовий інформаційний простір, допомагає педагогові підвести учнів до пошуку власного погляду на суть досліджуваної проблеми. Розвитку допитливості учнів, прищеплення інтересу до пошуково-дослідницької діяльності допомагає також можливість роботи у віртуальних наукових лабораторіях, проведення комп'ютерних експериментів за допомогою моделюючих програм. 4. Створювані на сайтах навчальних закладів персональні web-сторінки педагогів надають додаткові можливості і для того, щоб відкрити учнем "двері" у свою творчу майстерню. На таких сторінках можна показати не лише навчальні матеріали, а й свої наукові публікації, проспекти проведених досліджень, найкращі роботи "учнів, що перевершили вчителя". Вихід у світовий інформаційний простір дозволяє побачити безліч зразків креативності: на сайтах, що розповідають про діяльність науково-дослідних центрів і окремих науково-дослідних інститутів; в матеріалах електронних наукових журналів та конференцій; результати конкурсів творчих проектів і дистанційних олімпіад; на персональних web-сторінках учнів , студентів, викладачів, вчених усього світу. Персональний комп'ютер можна використовувати як універсальний технічний засіб навчання (ТЗН). Таке ТСО дозволяє впорядковано зберігати величезну кількість матеріалу і готових розробок уроків. Систематичне використання персонального комп'ютера на уроках призводить до цілого ряду цікавих наслідків: 1. Підвищення рівня використання наочності на уроці. 2. Підвищення продуктивності праці. 3. Встановлення міжпредметних зв'язків з інформатикою. 4. З'являється можливість організації проектної діяльності учнів по створенню навчальних програм під керівництвом вчителів інформатики та історії. 5. Вчитель, створює, або використовує інформаційні технології, змушений звертати величезну увагу подачі навчального матеріалу. Що позитивним чином позначається на рівні знань учнів. 6. Змінюється на краще взаємини з учнями далекими від історії, особливо з захопленими комп'ютерами. Вони починають бачити у вчителя "споріднену душу". 7. Змінюється, особливо у 5-7-класників, ставлення до комп'ютера, як до дорогої, захоплюючій іграшці. Хлопці починають сприймати його як універсального інструмента для роботи в будь-якій області людської діяльності.--Романчук Тетяна Юріївна (обговорення) 22:24, 23 липня 2016 (EEST)
Доброго дня, Тетяна Юріївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням інтерактивного практичного заняття №4 Євроінтеграційна стратегія України: науково-освітні перспективи. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:
- У чому полягає сутність Болонського процесу?
- Коли і ким було започатковано Болонський процес?
З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.
--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 10:00, 13 травня 2016 (EEST)
Ваші відповіді:
- 1 ) Сутність Болонського процесу полягає у тому, щоб на основі розробки єдиних критеріїв та стандартів в сфері освіти та науки створити тісне співробітництво між ВНЗ Європи, сприяти мобільності студентів та вчительського складу.
- 2 )Болонська конференція, спільна заява європейських Міністрів освіти, була підписана 18 - 19 червня 1999 р. в м. Болоньї і сприяла створенню простору європейської вищої освіти. Болонський процес на рівні держав було започатковано підписанням 30 міністрами освіти від імені своїх урядів документа, який назвали ”Болонська декларація" (Австрія, Бельгія, Болгарія, Чеська Республіка, Данія, Естонія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Греція, Угорщина, Ісландія, Ірландія, Італія, Латвія, Литва, Люксембург, Мальта, Нідерланди, Норвегія, Польща, Португалія, Румунія, Словацька Республіка, Словенія, Іспанія, Швеція, Великобританія). Цим актом країни - учасниці узгодили спільні вимоги, критерії та стандарти національних систем вищої освіти і домовилися про створення єдиного Європейського освітнього та наукового простору до 2010 року.--Романчук Тетяна Юріївна (обговорення) 22:40, 23 липня 2016 (EEST)
Доброго дня, Тетяна Юріївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням інтерактивного практичного заняття №5 Сучасні наукові дослідження. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання.
- Як Ви розумієте термін квазінаука?
- Назвіть основні елементи дослідницької системи?
З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.
--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 09:48, 20 травня 2016 (EEST)
Ваші відповіді:
- Квазінаука – це наукова форма діяльності, яка породжена жорстко ієрархізованим
науковим співтовариством. Тоді в ньому виникають відособлені школи та наукові напрями, очолені відомими в свій час ученими, які вже вичерпали свої таланти, але цього не визнають. Дотримуючись власних застарілих ідей, вони вперто не допускають у «свою» наукову галузь свіжих думок молодих учених, ідей своїх «противників» тощо. Через це квазінаука скочується до рівня лженауки. Щось подібне відбувалося в СРСР в 40–60 рр. ХХ ст., коли панувала так звана «мічурінська біологія», яка заперечувала наукові судження світової біології, відкриття генетики, цитології і т.п. Тим самим заперечувався притік свіжої думки у певну наукову галузь, без чого наука мертвіє. З цього приводу дуже влучно зауважив професор Пітсбургського університету (США) Т. Рокмор, пояснюючи, що наявні і визнані теорії, вчення, наукові доведення, висновки не тільки можуть бути розкритиковані, а й часто заперечені іншими мислителями, що є головною умовою розвитку наукового знання.--Романчук Тетяна Юріївна (обговорення) 16:19, 24 липня 2016 (EEST)
1) сутність, зміст і функції науки; 2) сили та засоби наукових рішень; 3) структура науково-дослідницької системи; 4) методологія наукового дослідження; 5) наукова творчість педагога; 6) мова науки, аргументація, опис і пояснення наукових здобутків; 7) статус науковця і наукова етика тощо. --Романчук Тетяна Юріївна (обговорення) 16:19, 24 липня 2016 (EEST)
Індивідуальні заняття
Доброго дня, Тетяна Юріївна! Запрошую Вас до індивідуального заняття. Прошу ознайомитися з матеріалами Індивідуального заняття №1 Сутність і співвідношення парадигми та стратегії освіти. Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:
Як співвідносяться поняття «парадигма освіти» та «стратегія освіти»?
--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 10:00, 25 травня 2016 (EEST)
Ваша відповідь:
Доброго дня, Людмила Олександрівна! Можу сказати , що поняття «парадигма освіти» вужче ніж «стратегія
освіти». Річ у тім, що парадигма освіти стосується лише освітнього процесу, а стратегія – всього суспільного життя. Стратегія є глибоким аналізом з доцільними висновками впливу певної галузі життєдіяльності суспільства (для нас – освіти) на його нинішній стан і перспективу розвитку. За своєю суттю стратегія освіти являє собою наукове передбачення розвитку країни на підставі розгорнення освітнього процесу та всебічного забезпечення його практичної реалізації. В ній має бути визначений генеральний напрям прилучення всіх верств населення до новітніх наукових знань з відповідним вихованням громадянської відповідальності та патріотизму. --Романчук Тетяна Юріївна (обговорення) 16:30, 24 липня 2016 (EEST)
Доброго дня, Тетяна Юріївна! Запрошую Вас до індивідуального заняття №2. Прошу ознайомитися з джерелами: 1. Василь Шинкарук Забезпечення якісної освіти впродовж життя. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukraine2015.org.ua/tsil2 . 2. Здіорук С.І., Іщенко А.Ю., Карпенко М.М. Аналітична доповідь. Формування єдиного відкритого освітньо-наукового простору України: оптимальне використання засобів забезпечення випереджального розвитку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/Science_educational-e2f67.pdf . 3. Карпенко М.М. Перспективи реалізації в Україні концепції освіти протягом життя: чинники і механізм [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/sp/2011_4/045-051.pdf . 4. Карпенко М. Аналітична записка. Освіта протягом життя: світовий досвід і Українська практика [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/252/ . 5. Ничкало Н. Г. Неперервна професійна освіта як філософська та педагогічна категорія / Н. Никало // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – 2001. – Вип. 1. – С. 9–22. 6. Сігаєва Л. Е. Розвиток освіти дорослих в Україні (друга половина ХХ ст. – початок ХХІ) : монографія / за ред. С. О. Сисоєвої. – К. : ТОВ «ЕКМО», 2010. – С. 318; та дайте відповіді на запитання:
1) Назвіть три основні форми освіти?;
2) Як Ви розумієте термін "відкрита освіта"?.
--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 14:17, 14 вересня 2016 (EEST)
Ваші відповіді: 1)Початкова освіта; Основна середня освіта ;Повна середня освіта
2)Відкрита освіта є гнучкою системою здобуття освіти, доступною кожному без аналізу його освітнього цензу і регламентації періодичності та тривалості вивчення окремого курсу, що розвивається на основі формалізації знань, їх передачі та контролю з використанням інформаційних і педагогічних технологій дистанційного навчання. Специфіка відкритої системи освіти, полягає ще й в тому, що освітня система має бути здатна не лише озброювати знаннями, але й, внаслідок постійного і швидкого оновлення знань в нашу епоху, формувати потребу у безперервному самостійному оволодінні ними, стимулювати творчий підхід до отримання знань впродовж усього активного життя людини.--Романчук Тетяна Юріївна (обговорення) 01:12, 25 вересня 2016 (EEST)
Консультації
Доброго дня, сьогодні з 09.30 по 10.50 у нас з Вами час для консультації. Якщо у Вас виникли запитання, я буду рада дати на них відповіді. --Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 10:10, 5 вересня 2016 (EEST)
Тематичні дискусії (Інтернет-семінари)
Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України". На Вашу думку, чи потребує змін та доповнень сучасна система освіти України? Що з традиційного навчання треба зберегти і чому? З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.
--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 11:20, 1 червня 2016 (EEST)
Ваші відповіді:
- Доброго вечора! На мою думку сучасна система освіти України потребує і змін і допрацювань.
Основним завданням держави є забезпечення якісної освіти для більшості.Абсолютно неприйнятною для суспільства є ситуація, коли значна частка випускників шкіл робить по кілька десятків граматичних помилок на сторінці твору, коли багато з них не розуміють навіть простих текстів, коли їх математична освіта закінчується на рівні вимог початкової школи і т. п. Якість важлива не тільки сама по собі,
але і як необхідна умова підвищення рівня життя громадян, а через це і важлива умова забезпечення конкурентоздатності та стійкого розвитку України. Такий підхід потребує переосмислення місця системи освіти у державі та суспільстві. Освіта – це не витрати бюджету на забезпечення суспільного спокою, як її часто розглядають сьогодні.
Це інвестиції у майбутній розвиток держави і суспільства.Я погоджуюсь з тим , що ввели ЗНО - як інструменту оцінювання якості освіти. Для абітурієнта це можливо певний іспит, підготовка, знання. Але коли випускники - замість звичайної ДПА в цьому році здавали ЗНО. Тут я розчарована, адже як можна так наказати дитину,дитина всі роки навчалася на відмінно - і тут на ЗНО отримує 9 балів...золотої медалі вже не буде.Для учня це стрес.Він до цього йшов, працював, старався...Я зі своєї точки зору ЗНО убрала б зі школи.Сучасна освіта ще потребує гарного державного фінансування.Діти навчаються по нових програмах - а підручників для навчання не має. Зараз вимагають щоб вчитель використовував ІКТ на уроках. Але ж облаштувати кабінет вчителю , це також болюче питання.
- Я б залишила інтерактивне навчання, що якнайкраще сприяє досягненню поставленої мети завдяки активному характеру
педагогічної взаємодії між учителем та учнями.--Романчук Тетяна Юріївна (обговорення) 22:09, 13 серпня 2016 (EEST)
Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Освіта як цінність". На Вашу думку, що таке освіта? У чому ж полягає цінність освіти?З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.
--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 10:16, 19 вересня 2016 (EEST)
Ваші відповіді: 1)Освіта – це результат навчання. Це процес і результат оволодіння людиною певної системи знань, умінь і навичок, на основі яких формується світогляд, ціннісні орієнтації людини.
2)Цінність освіти полягає у тому, що вона, з одного боку, готує людину до життя у наявному суспільстві, а з іншого - формує у людини здатність приймати незалежні, автентичні рішення, щоб позитивно змінювати себе та суспільство, в якому живе.--Романчук Тетяна Юріївна (обговорення) 01:18, 25 вересня 2016 (EEST)
Проведення та перевірка модульного контролю
Доброго дня, Шановні колеги! На сьогоднішньому занятті ваше завдання полягає у наступному: Вам потрібно перейти за наступним посиланням Проведення та перевірка модульного контролю,ознайомтесь з запитаннями та дайте на них відповіді. Бажаю успіхів!
--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 11:30, 15 червня 2016 (EEST)
Доброго дня, Тетяна Юріївна!Переглянула всю Вашу роботу в модулі. Дякую за активну участь у роботі над матеріалом. Ви відповіли на всі запитання. Я зараховую Вам соціально-гуманітарний модуль.
--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 10:10, 3 жовтня 2016 (EEST)
