Відмінності між версіями «Коровчинський Віктор Мусійович»
(→Фотографія особи) |
(→Біографія особи) |
||
| (не показано одну проміжну версію цього учасника) | |||
| Рядок 18: | Рядок 18: | ||
У 1914-1918 рр - навчається у Московському художньому училещі живопису, скульптури та архітектури в студії худ К.Коровіна. | У 1914-1918 рр - навчається у Московському художньому училещі живопису, скульптури та архітектури в студії худ К.Коровіна. | ||
1918-1930 рр. жив у Ромнах, де викладав малювання та креслення в 2-й трудовій і залізничній школах. Багато працював | 1918-1930 рр. жив у Ромнах, де викладав малювання та креслення в 2-й трудовій і залізничній школах. Багато працював | ||
| − | + | як художник став членом художніх спілок України і щорічно приймав участь у художніх виставках у Києві, Харкові, | |
Дніпропетровську,Ворошиловграді, Одесі і других містах. Роботи були придбані музеями цих міст. | Дніпропетровську,Ворошиловграді, Одесі і других містах. Роботи були придбані музеями цих міст. | ||
Наприкінці 1930 р. переїхав до Мосвки, працював викладачем Московської с-г академії ім. К.А.Тімірязєв, | Наприкінці 1930 р. переїхав до Мосвки, працював викладачем Московської с-г академії ім. К.А.Тімірязєв, | ||
| − | + | став членом Московської обласної спілки художників і товариства художників. Регулярно отримував | |
| − | + | творчі відрядження в Україну, Білорусію на Урал та ін. місця. Був активним учасником художніх виставок. | |
| − | + | Восени 1941 року став робітником одного з оборонних заводів Москви. | |
| − | + | З 1943 до кінця життя присвятив себе живопису. | |
19 лютого 1949 року Віктор Мусійович помер. | 19 лютого 1949 року Віктор Мусійович помер. | ||
| − | + | Автор жанрових картин, портретів і пейзажів, твори: | |
*«Портрет матері» (1916), | *«Портрет матері» (1916), | ||
*«Перше радіо на селі» (1920-і), | *«Перше радіо на селі» (1920-і), | ||
| − | + | *«Будинок з мальвами» — 1925, | |
| − | + | *«Селяни» (1927), | |
| − | + | *«Клубна робота» — 1928, | |
| − | + | *«Куткові збори» — 1929, | |
| − | + | *«Колгоспний двір» — 1933, | |
| − | + | *«Ремонт тракторів у МТС» — 1934, | |
| − | + | *«Останні вісті» — 1943, | |
| − | + | *«Початок осені» — 1946, | |
| − | + | *«До школи» — 1948. | |
Картини Коровчинського зберігаються в Роменському краєзнавчому музеї. | Картини Коровчинського зберігаються в Роменському краєзнавчому музеї. | ||
Похований на Введенському кладовищі. | Похований на Введенському кладовищі. | ||
| − | + | Є спогад Варі Васюхно котра стала моделлю для написання картини "До школи".Записаний Савченко Н.В. зав. відділом історії краю, | |
Федько О.В. зав. відділом образотворчого і декоративно-ужиткового мистецтва краю Роменського краєзнавчого музею. | Федько О.В. зав. відділом образотворчого і декоративно-ужиткового мистецтва краю Роменського краєзнавчого музею. | ||
Теплий літній полудень. Післявоєнна Процівка. Зграйка гамірливих дівчаток-підлітків біжить купатися до Роменки. Прямо біля річки їх чекає несподіванка – літній чоловік у світлому солом’яному брилі з етюдником, пензлем і палітрою, на якій яскравими плямами – фарби. А на полотні – пейзаж, що відкривається перед дівчатками вище, напіввідбудовані Ромни, куполи Святодухівського собору та Олександрівської церкви. | Теплий літній полудень. Післявоєнна Процівка. Зграйка гамірливих дівчаток-підлітків біжить купатися до Роменки. Прямо біля річки їх чекає несподіванка – літній чоловік у світлому солом’яному брилі з етюдником, пензлем і палітрою, на якій яскравими плямами – фарби. А на полотні – пейзаж, що відкривається перед дівчатками вище, напіввідбудовані Ромни, куполи Святодухівського собору та Олександрівської церкви. | ||
Поточна версія на 14:31, 2 листопада 2016
Зміст
Прізвище ім'я по батькові
Коровчинський Віктор Мусійович
Ким є персона, про яку створюється стаття
живописець, яскравий представник мистецтва соцреалізму.
Фотографія особи
Біографія особи
Народився 10(22).02.1890 в с.Бацмани, нині Роменського району, Сумської обл. Навчався в Бацманівській початковій школі, потім в Роменському міському, Київському художньому училищах (1910-1913). Після навчання рік працював викладачем у жіночій гімназії і комерційному училищі м.Богуслав Київської обл. У 1914-1918 рр - навчається у Московському художньому училещі живопису, скульптури та архітектури в студії худ К.Коровіна. 1918-1930 рр. жив у Ромнах, де викладав малювання та креслення в 2-й трудовій і залізничній школах. Багато працював як художник став членом художніх спілок України і щорічно приймав участь у художніх виставках у Києві, Харкові, Дніпропетровську,Ворошиловграді, Одесі і других містах. Роботи були придбані музеями цих міст.
Наприкінці 1930 р. переїхав до Мосвки, працював викладачем Московської с-г академії ім. К.А.Тімірязєв, став членом Московської обласної спілки художників і товариства художників. Регулярно отримував творчі відрядження в Україну, Білорусію на Урал та ін. місця. Був активним учасником художніх виставок. Восени 1941 року став робітником одного з оборонних заводів Москви. З 1943 до кінця життя присвятив себе живопису. 19 лютого 1949 року Віктор Мусійович помер. Автор жанрових картин, портретів і пейзажів, твори:
- «Портрет матері» (1916),
- «Перше радіо на селі» (1920-і),
- «Будинок з мальвами» — 1925,
- «Селяни» (1927),
- «Клубна робота» — 1928,
- «Куткові збори» — 1929,
- «Колгоспний двір» — 1933,
- «Ремонт тракторів у МТС» — 1934,
- «Останні вісті» — 1943,
- «Початок осені» — 1946,
- «До школи» — 1948.
Картини Коровчинського зберігаються в Роменському краєзнавчому музеї. Похований на Введенському кладовищі. Є спогад Варі Васюхно котра стала моделлю для написання картини "До школи".Записаний Савченко Н.В. зав. відділом історії краю, Федько О.В. зав. відділом образотворчого і декоративно-ужиткового мистецтва краю Роменського краєзнавчого музею. Теплий літній полудень. Післявоєнна Процівка. Зграйка гамірливих дівчаток-підлітків біжить купатися до Роменки. Прямо біля річки їх чекає несподіванка – літній чоловік у світлому солом’яному брилі з етюдником, пензлем і палітрою, на якій яскравими плямами – фарби. А на полотні – пейзаж, що відкривається перед дівчатками вище, напіввідбудовані Ромни, куполи Святодухівського собору та Олександрівської церкви.
Художник підізвав дівчаток до себе,познайомився, розпитав про буденні справи. Вже через декілька хвилин вертляві цокотухи забули про дивного чоловіка, стрімголов занурювалися у прохолодну річку. Їм, звичайно, на думку не спало, що це був відомий московський художник, уродженець с. Бацманів, Віктор Мусійович Коровчинський. Кожного літа він квартирував у с. Процівці, у діда Андрона і баби Катрі Пилипенків. Але зустріч з дітьми не пройшла безслідно. Художник, творчим поглядом, зміг підмітити в одній із цих маленьких дзиґ, свою майбутню модель – Варю Васюхно. Віктор Мусійович розпочинає роботу над новою картиною «В школу». Сюжет простий – діти збираються до школи. Біля ґанку стоїть центральна фігурка дівчинки, з пшеничними кісками. Художник попросив матір Варі, аби дівчинка позувала йому декілька днів. Розуміючи, якими важкими видалися 1947-1948 роки, Коровчинський, установив плату: гроші або буханець хліба щоденно. Але Варина мама, після роздумів, вирішила, кращою платою буде доньчин портрет, написаний пензлем знаменитого художника. Пройшло два довгих місяці, як здавалось тоді Варі. Щоденно, декілька годин, потрібно було стояти у заданій позі. За сюжетом, на картині зображені ще мама і хлопчик. Моделей для них Віктор Мусійович теж не шукав далеко. «Хлопця» писав із сусіда, однокласника дівчинки, Бориса Божка, а натурою для «мами» виступала невістка господарів квартири Коровчинського. Художник виконав свою обіцянку: написав портрет Варі Васюхно, дівчинки з ясними блакитними оченятами. Літом 2009 року, на щорічній студентській практиці, у нас побували студентки І курсу історичного факультету Сумського Державного Педагогічного Університету. Серед них, Мар’яна Жуган, яка розповіла нам про сімейну реліквію. Ми запросили Варвару Пилипівну Васюхно (Чепурко) до Роменського краєзнавчого музею, яка люб’язно згодилася розповісти нам цю історію, показала свій живописний портрет. Картина виконана олією на полотні, «В школу» Віктора Коровчинського зберігається у фондах Державного історико-культурного заповідника «Посулля» у Ромнах. Мистецтвознавці називають її останньою роботою художника.
Нагороди
Увічнення пам'яті
Література
Коровчинський М.В. "Спогади про батька - фонди ДІКЗ "Посулля", Док. 2043;Кн.7746 Сумціна в іменах: енциклопедичний довідник. - Суми 2003; с.220
