Відмінності між версіями «Теорія та методика фахової дисципліни Стеценко О.В.»

Поточна версія на 11:43, 19 травня 2015

Інтерактивні практичні заняття

Шановна пані Олено!

Давайте торкнемося надзвичайно цікавої для вчителя історії теми: "Методика роботи з історичними джерелами". На моїй сторінці обговорення: Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна Ви знайдете теоретичний матеріал з теми. Ознайомившися з ним, дайте відповіді на питання:

1. Чим різняться первинна і вторинна інтерпретація візуальних історичних джерел?

2. У чому полягає необ'єктивність фотознімків як історичних джерел?

--Ніколаєнко Світлана Петрівна (обговорення)

Мої відповіді:

1.Первинна - по суті вона зводиться до опису і аналізу ситуації , яка представлена зображенням і “розшифровки” “послання” його автора або замовника(тобто визначення, що вони, власне, хотіли сказати, яку думку донести, почуття викликати, уявлення або стереотипи сформувати). Тут варто звернути увагу на те, хто саме є люди на зображенні( конкретно-історичні персонажі або представники яких соціальних груп, партій тощо), проаналізувати сюжет, звернути увагу на символи і стереотипи, завдяки яким можна визначити хто є персонажі або визначити їх національну або соціальну належність. Особливу увагу слід звернути на позицію автора: намагався він бути неупередженим, чи, навпаки, намагався зобразити персонажів саме в такому вигляді, наскільки свідомою є упередженість автора. Доцільно також проаналізувати підпис і співвідношення підпису і зображення. б) вторинна або власне історична. Власне, це і є мета дослідження джерела, всі попередні етапи виконують службову роль. Але ще раз варто наголосити, що ні в якому випадку не слід ними нехтувати, оскільки від ґрунтовності попереднього дослідження може залежати чистота і ґрунтовність власне історичної інтерпретації. На цьому етапі слід звернути увагу на історичність ситуації, на співвідношення її з іншими джерелами(як текстовими так і візуальними), на історичний контекст(залучивши знання учнів, набуті з інших джерел). Кінцевим результатом аналізу повинні стати висновки, які роблять учні про історичну ситуацію, явища. процеси. Наголосимо також на тому, що треба чітко розділяти висновки, зроблені безпосередньо на підставі аналізу конкретного джерела(джерел) і загальні висновки, зроблені на підставі залучення всієї можливої інформації (весь комплекс джерел, історична карта, підручник, додаткова література). 2. Здавалось би цей вид зображень найбільш легкий для аналізу. Але учні дуже часто потрапляють у своєрідну пастку їх уявної об’єктивності. Справа в тому, що підсвідомо вони схильні вважати, що фото фіксують певні моменти життя і є неупередженими свідченнями епохи. Насправді це, звичайно, не так. Люди схильні позувати фотографу, тим самим намагаючись представити себе такими якими вони хочуть, щоб їх бачили, а не такими, якими вони є насправді. Особливо це стосується більш ранніх періодів, коли фотокамера ще була доволі рідкісним предметом, а фотографія була мистецтвом. До того ж і самі фотомайстри часто вважали себе митцями, тому намагались сконструювати композицію. Тому значна частина фото є постановочними. Нарешті, були і офіційні, відверто постановочні фото. Отже завжди при аналізі цього виду зображень слід ставити питання наскільки постановочним є це фото, наскільки йому можна довіряти. В той же час попри все часто фото несуть інформацію, про яку навіть не думав фотограф і яка може суперечити тій установці, з якою він здійснював зйомку.--Стеценко Олена Володимирівна (обговорення) 11:21, 15 травня 2015 (EEST)

Пропоную вашій увазі лекцію з методики викладання історії на тему "Нетрадиційні форми навчання у сучасній загальноосвітній школі". На моїй сторінці обговорення: Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна Ви знайдете теоретичний матеріал з теми. Після знайомства з ним чекаю Вашої відповіді на питання:

1. Опишіть, які саме нетрадиційні форми навчання Ви використовуєте у своїй практиці викладання суспільних дисциплін. Наведіть приклади.

--Ніколаєнко Світлана Петрівна (обговорення)

Для того, щоб процес навчання був ефектний, дуже важливо правильно підібрати для конкретного уроку методи та прийоми навчання. В першу чергу треба з’ясувати в якій формі викладати матеріал, які використовувати наочні посібники, як організовувати роботу з підручником, документами, мапами на уроці історії; якими засобами та прийомами здійснювати контроль за рівнем знань учнів. Таким чином, питання про методи навчання є складною педагогічною проблемою, від правильного вирішення якої багато в чому залежить результат роботи вчителя. Щоб підібрати до конкретного уроку засоби навчання необхідно знати систему методів навчання історії та творчо підійти до підбору необхідних методів та прийомів. Пізнання історичного процесу учнями здійснюється через загальнодедактичні форми навчання. Наприклад, методи вивчення локальності історичних явищ реалізується шляхом використання різних засобів наочності: історичних мап, схем, картин і таке інше; шляхом застосування аналітичної або узагальнюючої бесіди, в ході якої з’ясовуються зв’язки та залежності історичних явищ; шляхом яскравої образної розповіді вчителя з описами місцевості, де проходили історичні події. Я вважаю, що зниження рівня знань учнів більшою мірою пояснюється якістю уроків: шаблоном, одноманітністю, формалізмом, нудьгою. Багато вчителів шукають різні способи «пожвавлення» уроку, залучення учнів до активної роботи, розмаїтості форм пояснення нового матеріалу. Зрозуміло, ні в якому разі не можна відмовлятися від традиційного уроку, як основної форми навчання і виховання дітей. Але надати уроку нестандартні, оригінальні прийоми необхідно для активізації розумової діяльності учнів. Це не заміна старих уроків, а їх доповнення та переробка, внесення пожвавлення, розмаїтості, якими підвищують інтерес, сприяючи вдосконаленню навчального процесу. На таких уроках учні захоплені, їх працездатність підвищується, результативність уроку зростає. Але треба зауважити, що у виборі нестандартних уроків потрібна міра. Учні звикають до незвичайних способів роботи, втрачають інтерес, успішність помітно знижується. Місце нетрадиційних уроків у загальній системі повинно визначатися самим вчителем у залежності від конкретної ситуації, змісту матеріалу й індивідуальних особливостей самого вчителя. Дана проблема залишається актуальною протягом багатьох років. Накопичений досвід, написано безліч статей і книг. Це дуже допомагає викладачу в усвідомленні мети і задачі, у більш раціональному і чіткому плануванні поурочних планів та позакласної роботи, пошуку нових методів і прийомів для організації навчального процесу.--Стеценко Олена Володимирівна (обговорення) 10:37, 16 травня 2015 (EEST)

Продовжуємо навчатися, друзі! Пропоную ознайомитися з матеріалом з підручника О.Пометун, Г.Фрейман "Методика навчання історії в школі" Сучасні підходи до оцінювання рівня навчальних досягнень школярів на уроках історії.

Інтерес з цієї проблематики може представляти також матеріал, викладений на сайті Кунцівської ЗОШ на основі книги Пастушенко Н. М., Пастушенко Р. Я. Діагностування навченості: Гуманітарні дисципліни. — Львів: ВНТЛ, 2000.ДІАГНОСТУВАННЯ НАВЧЕНОСТІ ШКОЛЯРІВ З ІСТОРІЇ.

Вивчивши запропоновані джерела, поясніть, у чому, на Вашу думку, полягає значення оцінювання навчальних досягнень учнів.

--Ніколаєнко Світлана Петрівна (обговорення)

1. Оцінювання має носити об 'єктивний характер. Оцінка повинна охоплювати навчальну діяльність учня протягом тривалого періоду і включати декілька видів навчальної праці (усні відповідь, доповнення, проект тощо).Оцінка не повинна бути покаранням. Вона має показувати поступальний розвиток учня від знання простих фактів до аналізу ситуацій тощо. 2. "Оцінка має стимулювати діяльність учня, а значить виставлення оцінки має супроводжуватися енергетично міцним імпульсом педагога, що допомагає учневі повірити у свої сили, відчути задоволення від заохочення." 3. - оцінювання має бути частиною педагогічного процесу; - "оцінка - інструмент виховання";-оцінка- має бути не тільки кількісною частиною навчального процесу, але і частиною якості навчання; - використовувати самооцінювання--Стеценко Олена Володимирівна (обговорення) 11:37, 16 травня 2015 (EEST)

Знайомимося з новою темою Використання програмових педагогічних засобів(ППЗ) на уроках та в позаурочний час. З наказом МОН України Про затвердження тимчасових вимог до педагогічних програмних засобів від 15 травня 2006 року N 369 ви можете ознайомитись на сайті Асоціації підприємств інформаційних технологій України, перейшовши за посиланням Наказ МОНУ.

Питання до теми наступні:

1. Яку роль у сучасному навчально-виховному процесі з суспільних дисциплін мають відігравати ППЗ?

2. Наведіть приклад використання ППЗ у Вашій педагогічній діяльності.

--Ніколаєнко Світлана Петрівна (обговорення)

На сучасному єтапі ППЗ відіграють дуже важливе значення. Дедалі більшої актуальності вони набувають у звязку з інформатизацією суспільства та активним залученням молоді у цей процес. Думаю, викладач має вміти створювати електронні посібники (чи електронні ресурси). На власному досвіді використання системи Мудл, що практикується у нашому навчальному закладі, стверджую про підвищення зацікавленості студентів навчальним процесом, інтерактив у спілкуванні вийшов на більш високий рівень.--Стеценко Олена Володимирівна (обговорення) 11:57, 18 травня 2015 (EEST)

Міжпредметні зв'язки на уроках історії та суспільних дисциплін Така цікава і благодатна тема! Друзі, запрошую переглянути теоретичний матеріал за цим посиланням і виконати наступне завдання:

Наведіть приклади використання міжпредметних зв'язків на уроках історії з власного досвіду.

Дякую і бажаю натхнення! --Ніколаєнко Світлана Петрівна (обговорення)

1.Я вважаю, що історія повинна займатися вивченням подій, явищ, процесів, а це і економіка, і література, і матеметика, і географія, і фахові знання,і політологія для того, щоб робити висновки і не робити помилок в подальшому, наприклад, проблема Придністров'я і Донбасу одна - мова. І в кожній країні існує народне прислів'я ,яке зводиться до одного, що хто не знає минулого , той не має майбутнього.--Стеценко Олена Володимирівна (обговорення) 14:35, 18 травня 2015 (EEST)

Наступна тема: Специфіка викладання історії Матеріал до неї ви знайдете за цим посиланням. Питання наступне:

1. У чому Ви вбачаєте місію та значення вивчення історії в школі?

Дякую за співпрацю!!! --Ніколаєнко Світлана Петрівна (обговорення)

Специфіка викладання історії та суспільних дисциплін на сучасному етапі - це постійні трансформаційні процеси в українському суспільстві, які формують нові демократичні цінності та пріоритети, змушують переглядати своє світосприйняття--Стеценко Олена Володимирівна (обговорення) 11:37, 19 травня 2015 (EEST)

Індивідуальні заняття

Консультації

Тематичні дискусії (Інтернет-семінари)

Проведення та перевірка модульного контролю