Відмінності між версіями «Соціально-гуманітарний кредитний модуль Шелеміна С. М.»
(→Тематичні дискусії (Інтернет-семінари)) |
(→Проведення та перевірка модульного контролю) |
||
| (не показані 8 проміжних версій 2 учасників) | |||
| Рядок 85: | Рядок 85: | ||
---- | ---- | ||
Ваша відповідь: | Ваша відповідь: | ||
| + | Поняття «парадигма освіти» вужче ніж «стратегія освіти». Річ у тім, що парадигма освіти стосується лише освітнього процесу, а стратегія – всього суспільного життя. Стратегія є глибоким аналізом з доцільними висновками впливу певної галузі життєдіяльності суспільства (для нас – освіти) на його нинішній стан і перспективу розвитку. За своєю суттю стратегія освіти являє собою наукове передбачення розвитку країни на підставі розгорнення освітнього процесу та всебічного забезпечення його практичної реалізації. | ||
| + | |||
---- | ---- | ||
| Рядок 96: | Рядок 98: | ||
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:42, 15 вересня 2015 (EEST) | --[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:42, 15 вересня 2015 (EEST) | ||
---- | ---- | ||
| − | Ваші відповіді: | + | Ваші відповіді:1. На сьогодні існують наступні три основні форми освіти: • формальна освіта – початкова, загальна середня освіта, середня професійна освіта, вища освіта, освіта після закінчення ВНЗ (аспірантура й докторантура), підвищення кваліфікації й перепідготовка фахівців і керівників з вищою і середньою професійною освітою в інститутах, на факультетах і курсах підвищення кваліфікації й професійної перепідготовки; • неформальна освіта – професійно спрямовані й загальнокультурні курси навчання в центрах освіта дорослих, у лекторіях товариства «Знання», по телебаченню, на різних курсах інтенсивного навчання; • інформальна освіта є загальним терміном для освіти за межами стандартного освітнього середовища – індивідуальна пізнавальна діяльність, що супроводжує повсякденне життя, реалізується за рахунок власної активності індивідів в оточуючому культурно-освітньому середовищі; спілкування, читання, відвідування установ культури, подорожі, засоби масової інформації тощо. При цьому людина перетворює освітні потенціали суспільства в дієві фактори свого розвитку |
| + | |||
| + | 2. Відкрита освіта – це збірний термін, що позначає різні види освітньої діяльності, у яких знання, ідеї і важливі аспекти методики та організації навчання і викладання вільно поширюються і використовуються за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій | ||
==== Консультації ==== | ==== Консультації ==== | ||
| Рядок 109: | Рядок 113: | ||
---- | ---- | ||
Ваші відповіді: | Ваші відповіді: | ||
| − | + | ||
| + | 1.Традиційні погляди в освіті на формування в учнів знань, умінь і навичок уже не задовольняють суспільство. Головними недоліками традиційної системи освіти є породжені нею невміння і небажання дітей вчитися, несформованість ціннісного ставлення до власного розвитку та освіти. Сучасному суспільству потрібні не просто добросовісні виконавці, що мають певні знання, уміння й навички, а особистості. Адже лише сформована особистість може успішно справитися з проблемами сьогодення. Однією з проблем освіти на сьогодні є її швидке реагування на зміни в суспільстві. Це вимагає відкритості системи освіти до змін, що відбуваються в суспільстві, постійного перегляду й адаптування нормативної бази в освіті, розробки й впровадження в педагогічний процес нових методів і форм навчання та виховання. Як наслідок − з’явилися поняття “традиційне навчання” та “інноваційне навчання”. Інноваційне навчання загалом орієнтоване на розвиток особистості учня,на формування готовності учня до реального життя, до його швидких змін, до творчого мислення, критичного аналізу навколишнього світу й себе в ньому, до постійного оволодіння учнями новими видами діяльності й спілкування. З точки зору інноваційної педагогіки новою якістю освіти є Належна якість не лише навчання, а й виховання, ступінь розвиненості особистості людини, яка навчається, її підготовленості до продовження навчання, самостійного життя. Індивідуалізація навчання, диференційований підхід, використання новітніх технологій, досліджень у психології, педагогіці для удосконалення процесу навчання, пошук оптимальних умов для засвоєння програмового матеріалу вимагають від учителя не тільки високої компетентності в предметній області, а й методичної компетентності як основного фактора його діяльності. В діяльності вчителя, як у фокусі, сходяться всі шляхи, що йдуть від педагогічної науки і педагогічної техніки, реалізуються всі види знань. | ||
| + | Для здійснення стабільного розвитку і нового якісного прориву в національній системі освіти необхідно забезпечити:- обов’язкове здобуття усіма дітьми і молоддю шкільного віку повної загальної середньої освіти в обсягах, визначених Державним стандартом загальної середньої освіти; - здійснення оптимізації мережі загальноосвітніх навчальних закладів з урахуванням демографічних, економічних, соціальних перспектив розвитку регіонів, запитів громадян та потреб суспільства; - перебудову змісту й організації навчально-виховного процесу на засадах дитиноцентризму, особистісної орієнтації, компетентнісного підходу; - підвищення ефективності навчально-виховного процесу на основі впровадження досягнень психолого-педагогічної науки, педагогічних інновацій, інформаційно-комунікаційних технологій; - створення умов для диференціації навчання, забезпечення профільного навчання, індивідуальної освітньої траекторії учнів відповідно до їх особистісних потреб, інтересів та здібностей; - подальше удосконалення процедур і технології зовнішнього незалежного оцінювання як передумови забезпечення рівного доступу до навчання у вищій школі; - удосконалення методики раннього виявлення та проведення діагностики дітей з особливими потребами; - розширення практики інклюзивного та інтегрованого навчання у загальноосвітніх навчальних закладах дітей та молоді з особливостями психофізичного розвитку; - пріоритетне фінансування та належне навчально-методичне і матеріально-технічне забезпечення навчальних закладів, що надають освітні послуги дітям і молоді з особливими потребами. З повагою Шелеміна С.М. | ||
# | # | ||
---- | ---- | ||
| Рядок 118: | Рядок 124: | ||
---- | ---- | ||
Ваші відповіді: | Ваші відповіді: | ||
| + | Освіта - це умови для реалізації здібностей і талантів людини, її право на всебічний розвиток; гуманізм; взаємозв 'язок елементів і структур; різноманітність. Це право людини на знання, уміння, навички, інформацію тощо і обов 'язок держави створити умови для реалізації цього природного бажання (права). Здобувши освіту, ми можемо виділити наступні переваги: впевненість в собі і завтрашньому дні, стимул розвиватися і підкорювати нові висоти, рухатися вперед з високо піднятою головою, відчуваючи себе впевнено і гідно. У наші дні освіта є одним із показників соціального статусу людини, а також одним із факторів відтворення і зміни соціальної структури суспільства. | ||
| + | Цінність освіти, на мою думку, полягає у різноманітності форм і методів, у національній ідентичності й взаємозв 'язку з кращими світовими традиціями; це можливість вільного доступу до інформації; це право створювати, змінювати, будувати, розвиватися. Освіта - категорія, яка дає можливість людині з біологічної істоти стати особистістю, яка здатна зміни світ і змінити на краще інших людей.--[[Користувач:Шелеміна Світлана Миколаївна|Шелеміна Світлана Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Шелеміна Світлана Миколаївна|обговорення]]) 20:53, 5 жовтня 2015 (EEST) | ||
==== Проведення та перевірка модульного контролю ==== | ==== Проведення та перевірка модульного контролю ==== | ||
| Рядок 123: | Рядок 131: | ||
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 12:17, 22 червня 2015 (EEST) | --[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 12:17, 22 червня 2015 (EEST) | ||
| + | |||
| + | Доброго дня, Світлана Миколаївна! Переглянула всю Вашу роботу в модулі. Дякую за активну участь у роботі над матеріалом. Але Ви не дали відповіді на запитання до індивідуальних занятть №1, №2 та на тематичні дискусії №1, №2, не пройшли тестування. | ||
| + | |||
| + | --[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:44, 5 жовтня 2015 (EEST) | ||
| + | |||
| + | Доброго дня, Світлана Миколаївна! Переглянула вашу роботу в модулі, дякую за відповіді. Ви дали відповіді на всі запитання, пройшли тестування, тому я зараховую Вам соціально-гуманітарний модуль. | ||
| + | |||
| + | --[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 08:50, 28 жовтня 2015 (EET) | ||
Поточна версія на 09:54, 28 жовтня 2015
Зміст
Інтерактивні практичні заняття
Доброго дня, Світлана Миколаївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням інтерактивного практичного заняття №1 Філософія і соціологія освіти. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:
- Обґрунтуйте, чому необхідне філософське дослідження освіти?
- Визначте основні завдання філософії та соціології освіти?
З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.
--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 13:33, 28 квітня 2015 (EEST)
Ваші відповіді:
- 1. На основі взаємодії філософії та освіти упродовж тривалого історичного часу формувалася нова галузь філософії – філософія освіти. В умовах кризи освіти, яка наприкінці ХХ ст. визнана ООН однією з найзагрозливіших глобальних проблем людства, нагальним постав пошук методів і засобів виходу освіти з кризової ситуації та визначення її перспектив. У цьому складному та суперечливому процесі особливу роль відіграє філософія. Філософське дослідження освіти необхідне: По-перше, лише філософія в змозі узагальнити всі знання про освітній процес і звести їх у систему, хоча освіту досліджує багато наук: педагогіка, психологія, соціологія і т. ін. По-друге, нині філософія, формуючи загальну картину освіти, тим самим здатна розкрити в повноті її функціональний прояв в інформаційному суспільстві. Філософія також переконливо доводить, що освіта є дійовим засобом вирішення решти глобальних проблем сучасності: війни та миру, екології, продовольства, техногенних загроз тощо. По-третє, філософія витупає в системі досліджень освіти окремими науками загальною методологічною основою. Всі причетні до цього науки (педагогіка, психологія, політологія, соціологія тощо) напрацьовують свої методи, але вони не охоплюють увесь освітній процес. Це завдання філософського сприйняття світу. По-четверте, як не дивно, але до цих пір важливим завданням філософії залишається остаточне з’ясування суті та змісту самого поняття «філософія освіти». Сучасна філософія освіти орієнтує не на вивчення “основ наук”, що було притаманно класичній педагогіці, а на оволодіння різними способами діяльності, що відкриває можливості для реалізації внутрішніх ресурсів особистості.
- 2. Можна виділити такі основні завдання філософії освіти: • аналіз й осмислення сучасного стану систем освіти та дослідження спрямованості стратегічних змін у сфері освіти; • вивчення способів систематизації й структуризації педагогічних знань та виявлення найбільш оптимальних критеріїв і способів структуризації педагогічного знання. Сучасні вчені називають такі завдання соціології освіти: • вивчення потреб в освіті, розуміння й оцінка її ролі в житті суспільства та особистому житті людини; • оцінка рівня і якості знань у контексті їх соціальної значущості; • аналіз ставлення суспільства і тих, хто навчається, до освіти, виявлення її соціальної цінності; • виявлення ролі освіти як чинника соціального статусу; • визначення міри впливу освіти на динаміку моральних потреб і інтересів.
Дякую за відповіді. Людмила Олександрівна Рідченко.
Доброго дня, Світлана Миколаївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням інтерактивного практичного заняття №2 Освіта в Україні та країнах світу. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:
- Визначте зміст стратегії освіти і місце в ній освітньої парадигми?
- Назвіть сучасні зарубіжні підходи до освіти?
З повагою Людмила Олександрівна Рідченко. --Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 12:07, 5 травня 2015 (EEST)
Ваші відповіді:
- Парадигма освіти стосується лише освітнього процесу,а стратегія - всього суспільного життя. Зміст стратегії освіти складає її мета,означення сил для реалізації відповідних освітніх програм і завдань, соціально - політичне, матеріально - фінансове та наукове забезпечення всіх її потреб, а також бажані результати реалізації стратегічних завдань. Парадигма освіти - теоретично обгрунтована реалізація освітньої системи на підставі нових методичних підходів в практичній реалізації інноваційних педагогічних технологій.
- Сучасні зарубіжні підходи до освіти: американський (США); азійський (Японія, Китай); європейський (Велика Британія, Франція, Німеччина).
Дякую за відповіді. Людмила Олександрівна Рідченко.
Доброго дня, Світлана Миколаївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням інтерактивного практичного заняття №3 Освіта в інформаційному суспільстві. Опрацювавши матеріал дайте відповідь на запитання. Які позитивні моменти можна виділити в інформатизації освіти?
З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.
--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 13:16, 12 травня 2015 (EEST)
Ваша відповідь:
Підвищення ефективності освіти, якості професійної підготовки фахівця, забезпечення його доступу до культури всього людства. Розширення доступу до освіти всіх рівнів з урахуванням можливості побудови власної траекторії навчання. можливість набувати знання дуже швидкими темпами.Можливість створення відкритої системи освіти. Індивідуалізація навчального процесу при збереженні його цілісності. Створення єдиного інформаційного простору закладів освіти. Можливість оперативного аналізу ситуації для своєчасного її коригування та оперативного подання нормативних документів, у тому числі й в електронному вигляді. Створення додаткових умов для соціалізації учнів, формування їх критичного мислення в умовах роботи з великим обсягом інформації,здатність здійснювати вибір. Формування творчих здібностей, навичок колективної роботи, спілкувоння з однолітками й дорослими. Розвиток ініціативи, комунікативних здібностей і навичок публічних виступів. Створення ефективної системи управління інформаційно - методичним забезпеченням освіти. Забезпечення фундаментальності освіти. Доступ до нетрадиційних джерел інформації,підвищення ефективності самоосвітньої роботи.
Дякую за відповіді. Людмила Олександрівна Рідченко.
Доброго дня, Світлана Миколаївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням інтерактивного практичного заняття №4 Євроінтеграційна стратегія України: науково-освітні перспективи. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:
- У чому полягає сутність Болонського процесу?
- Коли і ким було започатковано Болонський процес?
З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.
--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 14:57, 12 травня 2015 (EEST)
Ваші відповіді:
- Сутність Болонського процесу полягає в зближенні і гармонізації систем освіти країн Європи з метою створення єдиного європейського простору вищої освіти, в якому викладачі і студенти зможуть безперешкодно пересуватися, а їхні кваліфікації визнаватимуться в усіх європейських державах. Болонська декларація містить чіткі визначення спільних цілей розвитку вищої освіти Європейських держав.1. Затвердження загальноприйнятої та порівнянної системи вчених ступенів. 2. Запровадження системи на основі двох ключових навчальних циклів: дипломного та післядипломного. 3. Створення системи кредитів на зразок Європейської системи трансферу оцінок (ЕСТЄ).4. Сприяння мобільності через усунення перешкод на шляху ефективного використання права на вільне пересування зметою: забезпечити студентам доступ донавчальних можливостей, а також до відповідних послуг; сприяння європейському співробітництву щодо забезпечення якості освіти з иетою вироблення порівняльних критеріїв та методологій; співробітництво між освітніми закладами, схемами мобільності та інтегрованих навчальних, дослідницьких, виховних програм.
- Болонський процес започатковано західноєвропейськими державами в кінці 90-х років ХХ ст., до якого з часом приєдналася Україна. У середині 70-х років ХХ ст. Радою міністрів Європейського Співтовариства, була прийнята резолюція про першу програму співробітництва у сфері освіти. Формально Болонський процес започаткували два документи: Сорбонська декларація "Про гармонізацію європейської системи вищої освіти", підписана 25 травня 1998 року міністрами освіти Великої Британії, Італії, Німеччини і Франції та Спільна декларація міністрів освіти Європи "Європейський простір у сфері вищої освіти" (Болонська декларація), прийнята 19 червня 1999р. на спеціальній конференції в м.Болонья міністрами освіти 29 європейських держав. Надалі міжурядові зустрічі відбувалися у Празі (2001), Берліні (2003),Лондоні(2007),Лувені (2009). Болонська декларація відкрита для приєднання інших держав. У травні 2005 року в Бергені Болонську декларацію підписав міністр освіти України. За місцем прийняття декларації було названо відповідний інтегративний освітній процес. Болонський процес обєднує 47 держав (2011 рік)
Дякую за відповіді. Людмила Олександрівна Рідченко.
Доброго дня, Світлана Миколаївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням інтерактивного практичного заняття №5 Сучасні наукові дослідження. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання.
- Як Ви розумієте термін квазінаука?
- Назвіть основні елементи дослідницької системи?
З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.
--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 11:25, 22 травня 2015 (EEST)
Ваші відповіді:
- Квазінаука - це наукова форма діяльності, яка породжена жорстко ієрархізованим науковим співтовариством. В якому виникають відособлені школи та наукові напрями, очолені відомими в свій час ученими, які вже вичерпали свої таланти, але цього не визнають,дотримуючись власних застарілих ідей, вони вперто не допускають у "свою" наукову галузь свіжих думок молодих учених, ідей своїх "противників".
- Основні елементи дослідницької системи:1. Тема дослідження. Вона має не лише охоплювати весь вузол проблем, які слід вирішити в науковій роботі, а й чітко зазначити межі наукового завдання. 2. Мета. Це мисленне ідеальне визначення наперед результатів роботи. 3. Об'єкт - чітко визначена ділянка реальності, на яку спрямовано дослідження. 4. Предмет. Певні стани, властивості, можливості, параметри, характеристики іт.п.об'єкта дослідження. 5. Завдання. Чітко визначена послідовність проблем, які слід вирішити. 6. Гіпотеза. Передбачування вирішення висунутих проблем,не перевірене практикою.7. Принципи. Керівні положення, вимоги, завдяки яким здобувається вірне рішення проблеми, перетворення гіпотези в достовірні знання. 8.Методи - шляхи, способи наукового дослідження (емпірічний, теоретичний рівні). 9.Критерії. 10. Результат - кінцеве явище в дослідженні. 11. Класифікація результатів - систематизація доведеного. 12. Оцінка - виявлення повноти , недоліків іт.п. 13.Висновки з досягнутого, відповідно поставленій меті. 14. Визначення наступних проблем. 15. Оформлення досягнутих результатів.
Дякую за відповіді. Людмила Олександрівна Рідченко.
Індивідуальні заняття
Доброго дня, Шановна Світлана Миколаївна ! Запрошую Вас до індивідуального заняття. Прошу ознайомитися з матеріалами Індивідуального заняття №1 Сутність і співвідношення парадигми та стратегії освіти. Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:
Як співвідносяться поняття «парадигма освіти» та «стратегія освіти»?
--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 09:53, 5 червня 2015 (EEST)
Ваша відповідь: Поняття «парадигма освіти» вужче ніж «стратегія освіти». Річ у тім, що парадигма освіти стосується лише освітнього процесу, а стратегія – всього суспільного життя. Стратегія є глибоким аналізом з доцільними висновками впливу певної галузі життєдіяльності суспільства (для нас – освіти) на його нинішній стан і перспективу розвитку. За своєю суттю стратегія освіти являє собою наукове передбачення розвитку країни на підставі розгорнення освітнього процесу та всебічного забезпечення його практичної реалізації.
Доброго дня, Шановна Світлана Миколаївна! Запрошую Вас до індивідуального заняття №2. Прошу ознайомитися з джерелами: 1. Василь Шинкарук Забезпечення якісної освіти впродовж життя. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukraine2015.org.ua/tsil2 . 2. Здіорук С.І., Іщенко А.Ю., Карпенко М.М. Аналітична доповідь. Формування єдиного відкритого освітньо-наукового простору України: оптимальне використання засобів забезпечення випереджального розвитку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/Science_educational-e2f67.pdf . 3. Карпенко М.М. Перспективи реалізації в Україні концепції освіти протягом життя: чинники і механізм [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/sp/2011_4/045-051.pdf . 4. Карпенко М. Аналітична записка. Освіта протягом життя: світовий досвід і Українська практика [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/252/ . 5. Ничкало Н. Г. Неперервна професійна освіта як філософська та педагогічна категорія / Н. Никало // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – 2001. – Вип. 1. – С. 9–22. 6. Сігаєва Л. Е. Розвиток освіти дорослих в Україні (друга половина ХХ ст. – початок ХХІ) : монографія / за ред. С. О. Сисоєвої. – К. : ТОВ «ЕКМО», 2010. – С. 318; та дайте відповіді на запитання:
1) Назвіть три основні форми освіти?;
2) Як Ви розумієте термін "відкрита освіта"?.
--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 10:42, 15 вересня 2015 (EEST)
Ваші відповіді:1. На сьогодні існують наступні три основні форми освіти: • формальна освіта – початкова, загальна середня освіта, середня професійна освіта, вища освіта, освіта після закінчення ВНЗ (аспірантура й докторантура), підвищення кваліфікації й перепідготовка фахівців і керівників з вищою і середньою професійною освітою в інститутах, на факультетах і курсах підвищення кваліфікації й професійної перепідготовки; • неформальна освіта – професійно спрямовані й загальнокультурні курси навчання в центрах освіта дорослих, у лекторіях товариства «Знання», по телебаченню, на різних курсах інтенсивного навчання; • інформальна освіта є загальним терміном для освіти за межами стандартного освітнього середовища – індивідуальна пізнавальна діяльність, що супроводжує повсякденне життя, реалізується за рахунок власної активності індивідів в оточуючому культурно-освітньому середовищі; спілкування, читання, відвідування установ культури, подорожі, засоби масової інформації тощо. При цьому людина перетворює освітні потенціали суспільства в дієві фактори свого розвитку
2. Відкрита освіта – це збірний термін, що позначає різні види освітньої діяльності, у яких знання, ідеї і важливі аспекти методики та організації навчання і викладання вільно поширюються і використовуються за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій
Консультації
Доброго дня, сьогодні з 8.00 по 09.20 у нас з Вами час для консультації. Якщо у Вас виникли запитання, я буду рада дати на них відповіді.
--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 09:02, 15 вересня 2015 (EEST)
Тематичні дискусії (Інтернет-семінари)
Доброго дня, Світлана Миколаївна! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України". На Вашу думку, чи потребує змін та доповнень сучасна система освіти України? Що з традиційного навчання треба зберегти і чому?
--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 10:08, 8 червня 2015 (EEST)
Ваші відповіді:
1.Традиційні погляди в освіті на формування в учнів знань, умінь і навичок уже не задовольняють суспільство. Головними недоліками традиційної системи освіти є породжені нею невміння і небажання дітей вчитися, несформованість ціннісного ставлення до власного розвитку та освіти. Сучасному суспільству потрібні не просто добросовісні виконавці, що мають певні знання, уміння й навички, а особистості. Адже лише сформована особистість може успішно справитися з проблемами сьогодення. Однією з проблем освіти на сьогодні є її швидке реагування на зміни в суспільстві. Це вимагає відкритості системи освіти до змін, що відбуваються в суспільстві, постійного перегляду й адаптування нормативної бази в освіті, розробки й впровадження в педагогічний процес нових методів і форм навчання та виховання. Як наслідок − з’явилися поняття “традиційне навчання” та “інноваційне навчання”. Інноваційне навчання загалом орієнтоване на розвиток особистості учня,на формування готовності учня до реального життя, до його швидких змін, до творчого мислення, критичного аналізу навколишнього світу й себе в ньому, до постійного оволодіння учнями новими видами діяльності й спілкування. З точки зору інноваційної педагогіки новою якістю освіти є Належна якість не лише навчання, а й виховання, ступінь розвиненості особистості людини, яка навчається, її підготовленості до продовження навчання, самостійного життя. Індивідуалізація навчання, диференційований підхід, використання новітніх технологій, досліджень у психології, педагогіці для удосконалення процесу навчання, пошук оптимальних умов для засвоєння програмового матеріалу вимагають від учителя не тільки високої компетентності в предметній області, а й методичної компетентності як основного фактора його діяльності. В діяльності вчителя, як у фокусі, сходяться всі шляхи, що йдуть від педагогічної науки і педагогічної техніки, реалізуються всі види знань. Для здійснення стабільного розвитку і нового якісного прориву в національній системі освіти необхідно забезпечити:- обов’язкове здобуття усіма дітьми і молоддю шкільного віку повної загальної середньої освіти в обсягах, визначених Державним стандартом загальної середньої освіти; - здійснення оптимізації мережі загальноосвітніх навчальних закладів з урахуванням демографічних, економічних, соціальних перспектив розвитку регіонів, запитів громадян та потреб суспільства; - перебудову змісту й організації навчально-виховного процесу на засадах дитиноцентризму, особистісної орієнтації, компетентнісного підходу; - підвищення ефективності навчально-виховного процесу на основі впровадження досягнень психолого-педагогічної науки, педагогічних інновацій, інформаційно-комунікаційних технологій; - створення умов для диференціації навчання, забезпечення профільного навчання, індивідуальної освітньої траекторії учнів відповідно до їх особистісних потреб, інтересів та здібностей; - подальше удосконалення процедур і технології зовнішнього незалежного оцінювання як передумови забезпечення рівного доступу до навчання у вищій школі; - удосконалення методики раннього виявлення та проведення діагностики дітей з особливими потребами; - розширення практики інклюзивного та інтегрованого навчання у загальноосвітніх навчальних закладах дітей та молоді з особливостями психофізичного розвитку; - пріоритетне фінансування та належне навчально-методичне і матеріально-технічне забезпечення навчальних закладів, що надають освітні послуги дітям і молоді з особливими потребами. З повагою Шелеміна С.М.
Доброго дня, Світлана Миколаївна! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Освіта як цінність". На Вашу думку, що таке освіта? У чому ж полягає цінність освіти?
--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 09:18, 22 вересня 2015 (EEST)
Ваші відповіді: Освіта - це умови для реалізації здібностей і талантів людини, її право на всебічний розвиток; гуманізм; взаємозв 'язок елементів і структур; різноманітність. Це право людини на знання, уміння, навички, інформацію тощо і обов 'язок держави створити умови для реалізації цього природного бажання (права). Здобувши освіту, ми можемо виділити наступні переваги: впевненість в собі і завтрашньому дні, стимул розвиватися і підкорювати нові висоти, рухатися вперед з високо піднятою головою, відчуваючи себе впевнено і гідно. У наші дні освіта є одним із показників соціального статусу людини, а також одним із факторів відтворення і зміни соціальної структури суспільства. Цінність освіти, на мою думку, полягає у різноманітності форм і методів, у національній ідентичності й взаємозв 'язку з кращими світовими традиціями; це можливість вільного доступу до інформації; це право створювати, змінювати, будувати, розвиватися. Освіта - категорія, яка дає можливість людині з біологічної істоти стати особистістю, яка здатна зміни світ і змінити на краще інших людей.--Шелеміна Світлана Миколаївна (обговорення) 20:53, 5 жовтня 2015 (EEST)
Проведення та перевірка модульного контролю
Доброго дня, Шановні колеги! На сьогоднішньому занятті ваше завдання полягає у наступному: Вам потрібно перейти за наступним посиланням Проведення та перевірка модульного контролю,ознайомтесь з запитаннями та дайте на них відповіді. Бажаю успіхів!
--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 12:17, 22 червня 2015 (EEST)
Доброго дня, Світлана Миколаївна! Переглянула всю Вашу роботу в модулі. Дякую за активну участь у роботі над матеріалом. Але Ви не дали відповіді на запитання до індивідуальних занятть №1, №2 та на тематичні дискусії №1, №2, не пройшли тестування.
--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 10:44, 5 жовтня 2015 (EEST)
Доброго дня, Світлана Миколаївна! Переглянула вашу роботу в модулі, дякую за відповіді. Ви дали відповіді на всі запитання, пройшли тестування, тому я зараховую Вам соціально-гуманітарний модуль.
--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 08:50, 28 жовтня 2015 (EET)
