Відмінності між версіями «Соціально-гуманітарний кредитний модуль Кучма О.С.»

Матеріал з HistoryPedia
Перейти до: навігація, пошук
(Індивідуальні заняття)
(Проведення та перевірка модульного контролю)
 
(не показано 2 проміжні версії ще одного учасника)
Рядок 134: Рядок 134:
 
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 08:30, 22 вересня 2015 (EEST)
 
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 08:30, 22 вересня 2015 (EEST)
 
----
 
----
Ваші відповіді:
+
Ваші відповіді:Освіту можна розуміти як передачу накопичених суспільством знань молодому поколінню для розвитку в нього пізнавальних можливостей, а також набуття вмінь і навичок для практичного застосування загальноосвітніх і професійних знань.Освіта призначена для того, щоб дати новому поколінню початкові знання не тільки з певних предметів, а й культури, формуючи таким чином поведінку у дорослому житті та допомагаючи у виборі можливої ролі в суспільстві.
 +
У чому ж полягає цінність освіти? На мою думку, цінність освіти полягає у тому, що вона, з одного боку, готує людину до життя у наявному суспільстві, а з іншого - формує у людини здатність приймати незалежні, автентичні рішення, щоб позитивно змінювати себе та суспільство, в якому живе. Освіта обов`язково повинна поєднуватися із моральним вихованням, оскільки передача цінностей із покоління в покоління завжди була і є функцією освіти .--[[Користувач:Кучма Оксана Сергіївна|Кучма Оксана Сергіївна]] ([[Обговорення користувача:Кучма Оксана Сергіївна|обговорення]]) 08:29, 14 жовтня 2015 (EEST)
  
 
==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
 
==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Рядок 144: Рядок 145:
  
 
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:20, 5 жовтня 2015 (EEST)
 
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:20, 5 жовтня 2015 (EEST)
 +
Доброго дня, Шановна Людмила Олександрівна!Перевірте будь ласка відповіді на запитання до індивідуального заняття №2 та на тематичну дискусію №2.--[[Користувач:Кучма Оксана Сергіївна|Кучма Оксана Сергіївна]] ([[Обговорення користувача:Кучма Оксана Сергіївна|обговорення]]) 08:36, 14 жовтня 2015 (EEST)
 +
 +
Доброго дня, Оксана Сергіївна! Переглянула вашу роботу в модулі, дякую за відповіді. Ви дали відповіді на всі запитання, пройшли тестування, тому я зараховую Вам соціально-гуманітарний модуль.
 +
 +
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 08:48, 28 жовтня 2015 (EET)

Поточна версія на 09:52, 28 жовтня 2015

Інтерактивні практичні заняття

Доброго дня, Оксана Сергіївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням інтерактивного практичного заняття №1 Філософія і соціологія освіти. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

  1. Обґрунтуйте, чому необхідне філософське дослідження освіти?
  2. Визначте основні завдання філософії та соціології освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 13:05, 28 квітня 2015 (EEST)


Ваші відповіді:

  1. На мою думку філософське дослідження освіти дає можливість:

визначати перспективи розвитку освіти її провідне місце і роль в усіх сферах існування людства; узагальнювати та систематизувати знання про освітній процес; робити загальні висновки зі стану освіти на даний період і визначати шляхи її вдосконалення; розкривати функціональний прояв освіти в інформаційному суспільстві; зрозуміти, що без подальшої демократизації та гуманізації суспільне життя безперспективне; остаточно зясувати суть і зміст самого поняття "філософія освіти".

  1. Основні завдання філософії:аналіз й осмислення сучасного стану системи освіти та дослідження спрямованості стратегічних змін у сфері освіти;вивчення способів систематизації й структуризації педагогічних знань та виявлення найбільш оптимальних критеріїв і способів структуризації педагогічного знання.

Основні завдання соціологі\ освіти:вивчення потреб в освіті, розуміння і оцінка її ролі в житті суспільства та особистому житті людини; оцінка рівня і якості знань у контексті їх соціальної значущості;аналіз ставлення суспільства і тих, хто навчається, до освіти, виявлення її соціальної цінності; виявлення ролі освіти як чинника соціального статусу; визначення міри впливу освіти на динаміку моральних потреб і інтересів.--Кучма Оксана Сергіївна (обговорення) 17:52, 30 квітня 2015 (EEST)

Дякую за відповіді. Людмила Олександрівна Рідченко.



Доброго дня, Оксана Сергіївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням інтерактивного практичного заняття №2 Освіта в Україні та країнах світу. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

  1. Визначте зміст стратегії освіти і місце в ній освітньої парадигми?
  2. Назвіть сучасні зарубіжні підходи до освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 11:45, 5 травня 2015 (EEST)


Ваші відповіді:

  1. Парадигма освіти стосується лише освітнього процесу,а стратегія - всього суспільного життя. Зміст стратегії освіти складає її мета,означення сил для реалізації відповідних освітніх програм і завдань, соціально - політичне, матеріально - фінансове та наукове забезпечення всіх її потреб, а також бажані результати реалізації стратегічних завдань. Парадигма освіти - теоретично обгрунтована реалізація освітньої системи на підставі нових методичних підходів в практичній реалізації інноваційних педагогічних технологій.
  2. Сучасні зарубіжні підходи до освіти: американський (США); азійський (Японія, Китай); європейський (Велика Британія, Франція, Німеччина).

Дякую за увагу --Кучма Оксана Сергіївна (обговорення) 19:43, 5 травня 2015 (EEST)

Дякую за відповіді. Людмила Олександрівна Рідченко.



Доброго дня, Оксана Сергіївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням інтерактивного практичного заняття №3 Освіта в інформаційному суспільстві. Опрацювавши матеріал дайте відповідь на запитання. Які позитивні моменти можна виділити в інформатизації освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 13:13, 12 травня 2015 (EEST)


Ваша відповідь: Підвищення ефективності освіти, якості професійної підготовки фахівця, забезпечення його доступу до культури всього людства. Розширення доступу до освіти всіх рівнів з урахуванням можливості побудови власної траекторії навчання. можливість набувати знання дуже швидкими темпами.Можливість створення відкритої системи освіти. Індивідуалізація навчального процесу при збереженні його цілісності. Створення єдиного інформаційного простору закладів освіти. Можливість оперативного аналізу ситуації для своєчасного її коригування та оперативного подання нормативних документів, у тому числі й в електронному вигляді. Створення додаткових умов для соціалізації учнів, формування їх критичного мислення в умовах роботи з великим обсягом інформації,здатність здійснювати вибір. Формування творчих здібностей, навичок колективної роботи, спілкувоння з однолітками й дорослими. Розвиток ініціативи, комунікативних здібностей і навичок публічних виступів. Створення ефективної системи управління інформаційно - методичним забезпеченням освіти. Забезпечення фундаментальності освіти. Доступ до нетрадиційних джерел інформації,підвищення ефективності самоосвітньої роботи.

Дякую за відповідь. Людмила Олександрівна Рідченко.



Доброго дня, Оксана Сергіївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням інтерактивного практичного заняття №4 Євроінтеграційна стратегія України: науково-освітні перспективи. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

  1. У чому полягає сутність Болонського процесу?
  2. Коли і ким було започатковано Болонський процес?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 14:19, 12 травня 2015 (EEST)


Ваші відповіді:

  1. Сутність Болонського процесу полягає в зближенні і гармонізації систем освіти країн Європи з метою створення єдиного європейського простору вищої освіти, в якому викладачі і студенти зможуть безперешкодно пересуватися, а їхні кваліфікації визнаватимуться в усіх європейських державах. Болонська декларація містить чіткі визначення спільних цілей розвитку вищої освіти Європейських держав.1. Затвердження загальноприйнятої та порівнянної системи вчених ступенів. 2. Запровадження системи на основі двох ключових навчальних циклів: дипломного та післядипломного. 3. Створення системи кредитів на зразок Європейської системи трансферу оцінок (ЕСТЄ).4. Сприяння мобільності через усунення перешкод на шляху ефективного використання права на вільне пересування зметою: забезпечити студентам доступ донавчальних можливостей, а також до відповідних послуг; сприяння європейському співробітництву щодо забезпечення якості освіти з иетою вироблення порівняльних критеріїв та методологій; співробітництво між освітніми закладами, схемами мобільності та інтегрованих навчальних, дослідницьких, виховних програм.
  2. Болонський процес започатковано західноєвропейськими державами в кінці 90-х років ХХ ст., до якого з часом приєдналася Україна. У середині 70-х років ХХ ст. Радою міністрів Європейського Співтовариства, була прийнята резолюція про першу програму співробітництва у сфері освіти. Формально Болонський процес започаткували два документи: Сорбонська декларація "Про гармонізацію європейської системи вищої освіти", підписана 25 травня 1998 року міністрами освіти Великої Британії, Італії, Німеччини і Франції та Спільна декларація міністрів освіти Європи "Європейський простір у сфері вищої освіти" (Болонська декларація), прийнята 19 червня 1999р. на спеціальній конференції в м.Болонья міністрами освіти 29 європейських держав. Надалі міжурядові зустрічі відбувалися у Празі (2001), Берліні (2003),Лондоні(2007),Лувені (2009). Болонська декларація відкрита для приєднання інших держав. У травні 2005 року в Бергені Болонську декларацію підписав міністр освіти України. За місцем прийняття декларації було названо відповідний інтегративний освітній процес. Болонський процес обєднує 47 держав (2011 рік).--Кучма Оксана Сергіївна (обговорення) 19:34, 15 травня 2015 (EEST)

Дякую за відповіді. Людмила Олександрівна Рідченко.



Доброго дня, Оксана Сергіївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням інтерактивного практичного заняття №5 Сучасні наукові дослідження. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання.

  1. Як Ви розумієте термін квазінаука?
  2. Назвіть основні елементи дослідницької системи?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 11:24, 22 травня 2015 (EEST)


Ваші відповіді:

  1. Квазінаука - це наукова форма діяльності, яка породжена жорстко ієрархізованим науковим співтовариством. В якому виникають відособлені школи та наукові напрями, очолені відомими в свій час ученими, які вже вичерпали свої таланти, але цього не визнають,дотримуючись власних застарілих ідей, вони вперто не допускають у "свою" наукову галузь свіжих думок молодих учених, ідей своїх "противників".
  2. Основні елементи дослідницької системи:1. Тема дослідження. Вона має не лише охоплювати весь вузол проблем, які слід вирішити в науковій роботі, а й чітко зазначити межі наукового завдання. 2. Мета. Це мисленне ідеальне визначення наперед результатів роботи. 3. Об'єкт - чітко визначена ділянка реальності, на яку спрямовано дослідження. 4. Предмет. Певні стани, властивості, можливості, параметри, характеристики іт.п.об'єкта дослідження. 5. Завдання. Чітко визначена послідовність проблем, які слід вирішити. 6. Гіпотеза. Передбачування вирішення висунутих проблем,не перевірене практикою.7. Принципи. Керівні положення, вимоги, завдяки яким здобувається вірне рішення проблеми, перетворення гіпотези в достовірні знання. 8.Методи - шляхи, способи наукового дослідження (емпірічний, теоретичний рівні). 9.Критерії. 10. Результат - кінцеве явище в дослідженні. 11. Класифікація результатів - систематизація доведеного. 12. Оцінка - виявлення повноти , недоліків іт.п. 13.Висновки з досягнутого, відповідно поставленій меті. 14. Визначення наступних проблем. 15. Оформлення досягнутих результатів.--Кучма Оксана Сергіївна (обговорення) 19:25, 22 травня 2015 (EEST)

Дякую за відповіді. Людмила Олександрівна Рідченко.

Індивідуальні заняття

Доброго дня, Шановна Оксана Сергіївна! Запрошую Вас до індивідуального заняття. Прошу ознайомитися з матеріалами Індивідуального заняття №1 Сутність і співвідношення парадигми та стратегії освіти. Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:

Як співвідносяться поняття «парадигма освіти» та «стратегія освіти»?

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 09:50, 5 червня 2015 (EEST)


Ваша відповідь:Поняття "парадигма освіти" вужче ніж "стратегія освіти". "Парадигма освіти" стосується лише освітнього процесу, а стратегія - всього суспільного життя. Парадигма освіти теоретично обгрунтована реалізація освітньої системи на підставі нових методологічних підходів в практичній реалізації інноваційних педагогічних технологій. На той час як стратегія освіти являє собою наукове передбачення розвитку країни на підставі розгорнення освітнього процесу та всебічного забезпечення його практичної реалізації.Стратегія є глибоким аналізом з доцільними висновками впливу певної галузі життєдіяльності суспільства (освіти)на його нинішній стан і перспективу розвитку.--Кучма Оксана Сергіївна (обговорення) 16:44, 6 червня 2015 (EEST)

Дякую за відповідь. Людмила Олександрівна Рідченко.



Доброго дня, Шановна Оксана Сергіївна! Запрошую Вас до індивідуального заняття №2. Прошу ознайомитися з джерелами: 1. Василь Шинкарук Забезпечення якісної освіти впродовж життя. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukraine2015.org.ua/tsil2 . 2. Здіорук С.І., Іщенко А.Ю., Карпенко М.М. Аналітична доповідь. Формування єдиного відкритого освітньо-наукового простору України: оптимальне використання засобів забезпечення випереджального розвитку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/Science_educational-e2f67.pdf . 3. Карпенко М.М. Перспективи реалізації в Україні концепції освіти протягом життя: чинники і механізм [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/sp/2011_4/045-051.pdf . 4. Карпенко М. Аналітична записка. Освіта протягом життя: світовий досвід і Українська практика [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/252/ . 5. Ничкало Н. Г. Неперервна професійна освіта як філософська та педагогічна категорія / Н. Никало // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – 2001. – Вип. 1. – С. 9–22. 6. Сігаєва Л. Е. Розвиток освіти дорослих в Україні (друга половина ХХ ст. – початок ХХІ) : монографія / за ред. С. О. Сисоєвої. – К. : ТОВ «ЕКМО», 2010. – С. 318; та дайте відповіді на запитання:

1) Назвіть три основні форми освіти?;

2) Як Ви розумієте термін "відкрита освіта"?.

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 09:54, 15 вересня 2015 (EEST)


Ваші відповіді:1формальна освіта – початкова, загальна середня освіта, середня професійна освіта, вища освіта, освіта після закінчення ВНЗ (аспірантура й докторантура), підвищення кваліфікації й перепідготовка фахівців і керівників з вищою і середньою професійною освітою в інститутах, на факультетах і курсах підвищення кваліфікації й професійної перепідготовки; неформальна освіта – професійно спрямовані й загальнокультурні курси навчання в центрах освіти дорослих, у лекторіях товариства „Знання”, по телебаченню, на різних курсах інтенсивного навчання; інформальна освіта є загальним терміном для освіти за межами стандартного освітнього середовища – індивідуальна пізнавальна діяльність, що супроводжує повсякденне життя, реалізується за рахунок власної активності індивідів в оточуючому культурно-освітньому середовищі; спілкування, читання, відвідування установ культури, подорожі, засоби масової інформації тощо. При цьому людина перетворює освітні потенціали суспільства в дієві чинники свого розвитку. 2. Відкрита освіта – збірний термін, що позначає різні види освітньої діяльності, у яких знання, ідеї і важливі аспекти методики та організації навчання і викладання вільно поширюються і використовуються за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій. Впровадження відкритої освіти з початку 2000-х років у багатьох країнах є однією з визначальних тенденцій розвитку системи передусім вищої освіти та освіти дорослих.--Кучма Оксана Сергіївна (обговорення) 08:24, 14 жовтня 2015 (EEST)

Читати більше - http://www.niss.gov.ua/articles/252/ © Національний інститут стратегічних досліджень

Консультації

Доброго дня, сьогодні з 8.00 по 09.20 у нас з Вами час для консультації. Якщо у Вас виникли запитання, я буду рада дати на них відповіді.

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 08:47, 15 вересня 2015 (EEST)

Тематичні дискусії (Інтернет-семінари)

Доброго дня, Оксана Сергіївна! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України". На Вашу думку, чи потребує змін та доповнень сучасна система освіти України? Що з традиційного навчання треба зберегти і чому?

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 09:50, 8 червня 2015 (EEST)


Ваші відповіді:

  1. Доброго дня, Людмила Олександрівна!На мою думку для підвищення ефективності та результативності навчально - виховного процесу його гуманізації та індивідуалізації в сучасну систему освіти необхідно внести такі доповнення:підвищення престижу освіти та роботи вчителя в суспільстві;підвищення рівня професійної підготовки молодих дипломованих спеціалістів;відновлення державного фінансування ЗНЗ, зв'язків освітян з промисловими підприємствами (незалежність школи від благодійних внесків батьків);відхід від приорітету зовнішніх показників(відсотків успішності)при оцінюваннї результативності роботи навчального закладу; перегляд навчальних програм з урахуванням рівня навченості сучасних дітей та потреб суспільства;заміна управлінської функції постійного контролю, інспектування з метою перевірки якості роботи вчителів на фукцію управління освітнім процесом;зменшення верхнього нормативу наповнюваності класів.
  2. З традиційного навчання необхыдно зберегти:організаційну чіткість педагогічного процесу;класно - урочну систему; семестрову структуру року;системний характер навчання;різноманітність інформації, використання наочності;навчання всих дітей необхідній, встановленій сумі знань та вмінь, що створить умови для впровадження змін і доповнень в сучасну систему освіти.--Кучма Оксана Сергіївна (обговорення) 07:41, 11 червня 2015 (EEST)


Доброго дня, Оксана Сергіївна! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Освіта як цінність". На Вашу думку, що таке освіта? У чому ж полягає цінність освіти?

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 08:30, 22 вересня 2015 (EEST)


Ваші відповіді:Освіту можна розуміти як передачу накопичених суспільством знань молодому поколінню для розвитку в нього пізнавальних можливостей, а також набуття вмінь і навичок для практичного застосування загальноосвітніх і професійних знань.Освіта призначена для того, щоб дати новому поколінню початкові знання не тільки з певних предметів, а й культури, формуючи таким чином поведінку у дорослому житті та допомагаючи у виборі можливої ролі в суспільстві. У чому ж полягає цінність освіти? На мою думку, цінність освіти полягає у тому, що вона, з одного боку, готує людину до життя у наявному суспільстві, а з іншого - формує у людини здатність приймати незалежні, автентичні рішення, щоб позитивно змінювати себе та суспільство, в якому живе. Освіта обов`язково повинна поєднуватися із моральним вихованням, оскільки передача цінностей із покоління в покоління завжди була і є функцією освіти .--Кучма Оксана Сергіївна (обговорення) 08:29, 14 жовтня 2015 (EEST)

Проведення та перевірка модульного контролю

Доброго дня, Шановні колеги! На сьогоднішньому занятті ваше завдання полягає у наступному: Вам потрібно перейти за наступним посиланням Проведення та перевірка модульного контролю,ознайомтесь з запитаннями та дайте на них відповіді. Бажаю успіхів!

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 11:05, 22 червня 2015 (EEST)

Доброго дня, Оксана Сергіївна! Переглянула всю Вашу роботу в модулі. Дякую за активну участь у роботі над матеріалом. Але Ви не дали відповіді на запитання до індивідуального заняття №2 та на тематичну дискусію №2.

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 10:20, 5 жовтня 2015 (EEST) Доброго дня, Шановна Людмила Олександрівна!Перевірте будь ласка відповіді на запитання до індивідуального заняття №2 та на тематичну дискусію №2.--Кучма Оксана Сергіївна (обговорення) 08:36, 14 жовтня 2015 (EEST)

Доброго дня, Оксана Сергіївна! Переглянула вашу роботу в модулі, дякую за відповіді. Ви дали відповіді на всі запитання, пройшли тестування, тому я зараховую Вам соціально-гуманітарний модуль.

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 08:48, 28 жовтня 2015 (EET)