Відмінності між версіями «Теорія та методика фахової дисципліни Єсипенко А.В.»

Поточна версія на 05:32, 21 червня 2017

Інтерактивні практичні заняття

Вітаю Вас! Шановні колеги, сьогодні працюємо над темою "Нормативно-методичне забезпечення". Прошу зайти за посиланням Тема 1. Нормативно-методичне забезпечення.

Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:

1. Які документи складають нормативно-правову базу суспільствознавчих дисциплін В ЗНЗ?
2. Дайте визначення поняття "Нормативна документація ЗНЗ".

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 09:36, 2 березня 2017 (EET)

Ваші відповіді:

1. Основні нормативні документи у викладанні шкільних курсів історії та суспільствознавчих дисциплін,які складають нормативно - правову базу суспільних дисциплін в ЗНЗ - це Національна доктрина розвитку освіти,навчальні плани, програми, Державний стандарт базової і загальної середньої освіти,Листи Міністерства освіти і науки України з методичними рекомендаціями.
2. Нормативна документація -це документи,які встановлюють правила,загальні принципи чи характеристики різних видів діяльності або їхніх результатів. Документи,що складають нормативну документацію, містять вимоги безпеки, правила, загальні принципи, характеристики,які стосуються визначених видів діяльності або їх результатів і доступні широкому колу споживачів.--Єсипенко Алла Василівна (обговорення) 15:59, 18 червня 2017 (EEST)

Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас інтерактивне практичне заняття на тему: "Специфіка методики викладання історії". Прошу проаналізувати посилання Тема. Специфіка методики викладання історії.

Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:

1. Зміст навчання історії в школі це...
2. Проаналізуйте чинники, що впливають на формування змісту історичної освіти.

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 09:18, 7 березня 2017 (EET)

Ваші відповіді:

1. Зміст − обов'язковий компонент процесу навчання.На сьогодні, зміст шкільної історичної освіти є сукупністю змісту всіх курсів історії, що вивчаються у 5 – 11 класах загальноосвітніх навчальних закладів. Він формується на основі відбору та структурування фактів і понять історичної науки відповідно до цілей і завдань навчання історії в школі.У викладанні історії в сучасних умовах застосовуються цивілізаційний, аксіологічний, культурологічний, підходи, багато уваги приділяється історичним особистостям, дискусійним та питанням історії тощо. Педагог учить дітей розмежовувати процес пізнання минулого і процес моральної оцінки вчинків людей, відрізняти факти від їх інтерпретацій. Зміст освіти засвоюється учнями за допомогою методичної організації(технології) навчання, яка передбачає певні форми, методи, методичні прийоми та засоби навчання.Сьогодні зміст освіти – передбачає такі складові: знання, вміння, навички, які відбивають досвід репродуктивної і творчої діяльності, а також емоційно-ціннісних відносин. Відповідно зміст шкільної історичної освіти – один із компонентів процесу навчання історії, певна система історичної інформації, яка засвоюється у вигляді історичних знань, умінь і навичок, в яких особистість засвоює вже відомі способи діяльності, досвід творчої пізнавальної діяльності у розв'язанні проблем, що вирішувались людством у минулому, досвід ставлення до світу, до людей, до себе, що може забезпечити емоційно-ціннісний розвиток особистості.
2. В Україні на формування змісту історичних предметів в загальноосвітніх навчальних закладах впливають чинники ХХ ст. До них відносяться: соціально-політичні (декларація про державний суверенітет, демократичні перетворення в українському суспільстві, пов’язані із отримання нашою державою незалежності, Помаранчева революція, революція гідності); законодавчо-правові, що визначаються нормативно-правовими актами в правовому полі освітньої галузі; культурні, духовно-ідеологічні, пов’язані із станом культури в державі, духовно-моральними цінностями суспільства, ігноруванням потреб розвитку української мови і культури, русифікацією; освітньо-педагогічні, які характеризували зміни в програмах, підручниках, методичних посібниках загальноосвітніх шкіл.--Єсипенко Алла Василівна (обговорення) 16:56, 18 червня 2017 (EEST)

Доброго дня шановна Алла Василівна. Зверніть увагу,сьогодні у нас інтерактивне заняття на тему: "Формування предметних компетентностей на уроках історії. Тема. "Формування предметних компетентностей"" Після опрацювання відповідної літератури, дайте відповідь на запитання:

1. Обгрунтуйте необхідність та взаємозалежність ключових і предметних компетентностей на уроках історії і суспільствознавчих дисциплін.

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 11:05, 13 березня 2017 (EET)

Ваші відповіді

1. Сучасне життя характеризується швидкими темпами розвитку, як в інформаційних і промислових галузях виробництва, так і в галузі освіти. Безперечно, що знання, уміння та навички, що здобувають діти протягом навчання є досить важливими. Але, в останній час у зв’язку із соціальним замовленням на випускника, актуальними стають поняття «компетенція» і «компетентність».Питання змісту та організації шкільної історичної освіти на основі компетентнісного підходу, формування предметно-історичних компетенцій учнів досліджують К. Баханов, А. Булда, Т. Ладиченко, О. Турянська та інші.За визначенням А.В. Хуторського: «Компетентнісно орієнтований підхід – підхід до організації навчально-виховного процесу, спрямований на набуття особистості певної суми знань і досвіду, що дають змогу їй робити висновки про щось, переконливо висловлювати власні думки, діяти адекватним чином у різних ситуаціях».Сутність компетентнісного підходу полягає у спрямуванні навчального процесу на набуття учнями важливих компетенцій, тобто загальних здатностей особистості виконувати певний вид діяльності. Компетентність базується на знаннях, досвіді, цінностях, набутих завдяки навчанню, і є показником успішності учня.На думку Баханова К.О., предметні компетенції мають бути пов’язані з певною здатністю відтворювати аспекти дійсності, які є об’єктом вивчення даного предмета. Предметні (спеціальні) компетенції – більш конкретні стосовно, мають детальний опис і можливості формування в рамках навчального предмета (історії). До них належать просторові, хронологічні, інформаційні, логічні, мовленнєві та аксіологічні компетенції. Щодо історії як навчального предмета комплексною здатністю відтворювати минулу й сучасну соціальну дійсність є історична свідомість. Недаремно саме сприяння розвитку історичної свідомості учнів визначається як віддалена стратегічна мета, що реалізується через досягнення цілей, пов’язаних із формуванням її складових, а саме набуття історичних знань та розвиток історичного мислення.На уроках історії та суспільних дисциплін учень має можливість глибше набути знань, навичок, сформувати рівень компетентностей щодо власної ролі в суспільстві.Більшість науковців говорять про ціннісну (для суспільства, держави, людства) основу компетентності;вирізняють особистісну, зокрема мотиваційну, характеристику компетентності, інтерес, ставлення. Компетентна людина має:знати, що і як робити (індикатором є знання); уміти робити, виконувати (індикатором є уміння); бажати це робити (індикатором є мотиви, інтереси); оцінювати, порівнювати, цінувати зроблене (індикатори − навички, ціннісний досвід).--Єсипенко Алла Василівна (обговорення) 18:22, 18 червня 2017 (EEST)

Доброго дня, шановні колеги! Сьогодні ми з вами працюємо над темою:"Нормативно-методичне забезпечення". Прошу пройти за посиланням Тема: Навчальні програми для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Історія України.

Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:

1. Здобутки і прорахунки програми з історії України для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, яка чинна у 2016/2017 навчальному році.

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 11:06, 24 березня 2017 (EET)

Ваша відповідь:

1. Здобутки програми з історії України для 10-11 класів ЗНЗ: державні вимоги щодо підготовки учня більше наближені до програми ЗНО, чіткіше сформульований зміст вимог, щодо історичних предметних компетентностей, конкретизовані завдання щодо роботи з історичною картою,виділені історичні персоналії,введені практичні заняття.

Прорахунки:дуже мало виділяється часу за рівнем стандарту всього 35 год, а обсяг матеріалу дуже великий, складний для розуміння та засвоєння, насичений подіями.--Єсипенко Алла Василівна (обговорення) 18:22, 18 червня 2017 (EEST)

Шановні колеги! Ми продовжуємо працювати над темою:"Нормативно-методичне забезпечення". Прошу пройти за посиланням Тема. Підручники з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:

1. Які, на Вашу думку, недоліки і переваги має підручник з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів, який є чинним у 2016/2017 навчальному році? Автор підручника на Ваш вибір.

Запрошую до активного обговорення --Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 12:40, 24 березня 2017 (EET)

Ваша відповідь:

1. Підручник історія України 8 клас, авторами якого є О.В.Гісем та О.О.Мартинюк відповідає чинній програмі та віковим особливостям учнів. Переваги:доступність матеріалу, різнорівневі завдання, достатньо ілюстрацій,наявність карт, історичних джерел, чітко прописані висновки й узагальнення. Недоліки:бажано в кінці кожного параграфа мати рубрику "Запам'ятай",розширити роботу з першоджерелами, історичними картами, недостатньо роботи з поняттями.--Єсипенко Алла Василівна (обговорення) 18:59, 18 червня 2017 (EEST)

Доброго дня. Сьогодні ми опрацьовуємо тему: "Формування предметних та життєвих компетентностей учнів". Опрацюйте посилання Формування предметних компетентностей учнів Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:

1. На Вашу думку, які компетенції необхідно розвивати на уроках історії та суспільних дисциплін для адаптації молоді в сучасних соціально-економічних умовах?

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 11:07, 29 березня 2017 (EEST)

Ваша відповідь:

1. Історична предметна компетентність, що складається з ряду компетенцій — це здат­ність учня до самостійного осмислення історії та культури України в контексті світового історичного процесу та адекватної оцінки соціального й морального досвіду ми­нулих поколінь. Вона має сприяти формуванню (розвит­ку, розкриттю потенціалу) учня як громадянина України, соціально адаптованої та відповідальної особистості, здатної до успішного життя у швидкозмінному полікультурному суспільстві.А це є основними життєвими компетентностями людини.

Інформаційну компетенцію , уміннями відбирати, аналізувати, оцінювати інформацію, щоб орієнтувався в умовах соціально-політичних змін та щоб не стати жертвою маніпуляцій.Вона передбачає уміння учнів працювати з джерелами історичної інформації: користуватися довідковою літературою, Інтернетом тощо для самостійного пошуку інформації; систематизувати історичну інформацію, складаючи таблиці, схеми, плани; виявляти різні точки зору, критично аналізувати, порівнювати та оцінювати історичні джерела, виявляти тенденційну інформацію й пояснювати її необ’єктивність.--Єсипенко Алла Василівна (обговорення) 05:27, 21 червня 2017 (EEST)

Доброго дня, шановна Алла Василівна. Сьогодні ми працюємо над темою: Нетипові форми роботи на уроках історії. Опрацюйте посилання Тема: Нетипові форми роботи на уроках історії Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:

1. Проаналізуйте нетипові форми навчання на уроках історії, які існують у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.
2. Які нетипові форми навчання, Ви використовуєте у своїй роботі?

Запрошую до участі у обговоренні --Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 11:07, 31 березня 2017 (EEST) --- Ваша відповідь:

1. Нетрадиційні форми організації навчання з’явилися в творчій діяльності вчителя як засіб активізації пізнавальної діяльності учнів. Вони повинні мати місце в шкільній практиці з метою пробудження та розвитку в учнів пізнавального інтересу як провідного мотиву навчання, але їх використання має бути в міру обмеженим. Традиційні уроки відіграли значну позитивну роль у навчанні школярів. Проте вже в середині 70-х років минулого століття з’явилася тенденція до зниження інтересу дітей до класних занять. На практиці це реалізувалося появою нетрадиційних (нетипових) уроків, головною метою яких є пробудження інтересу школярів до навчальної праці.Нетрадиційний урок – це імпровізоване навчальне заняття, що не має традиційної структури. Такі уроки не вкладаються (повністю або частково) в рамки виробленого і сформованого дидактикою. Учитель не дотримується чітких етапів навчального процесу, традиційних методів, видів роботи.Особливість нестандартних уроків полягає в такому структуруванні змісту і форми, яке б викликало зацікавлення в учнів, сприяло їхньому оптимальному розвитку й вихованню.Для нетрадиційних уроків характерною є інформаційно-пізнавальна система навчання – оволодіння готовими знаннями, пошук нових даних, розкриття внутрішньої сутності явищ через диспут, змагання. На цьому уроці вчитель може організувати діяльність класу так, щоб учні в міру можливості працювали самостійно, а він керував цією діяльністю, забезпечуючи її необхідними дидактичними матеріалами.Порівняно із звичайним, нормативним заняттям, нетрадиційний урок максимально стимулює пізнавальну самостійність, творчу активність та ініціативу школярів. Навчання на ньому спрямоване на підвищення їхніх знань, формування працьовитості, цілеспрямованості, потрібних у житті навичок і вмінь. Крім цього, такі уроки більше подобаються учням, ніж буденні навчальні заняття. Насамперед тому, що навчальний процес тут має багато спільного з ігровою діяльністю дітей. Майже всі прийоми, способи дії нетрадиційних уроків відзначаються ігровим спрямуванням. Не дивно, що в методичній літературі їх часто відзначають, як «урок-гра», «урок-змагання», « гра в завданнях» тощо. Водночас не слід перетворювати нетрадиційні уроки в головну форму роботи в школі: вони не завжди характеризуються серйозною, вдумливою пізнавальною працею учнів, високою результативністю, властива їм і велика витрата часу. Уроки змагання (вікторини, конкурси, уроки-аукціони, уроки типу КВК). Такі уроки передбачають поділ на групи, що змагаються між собою; проведення різноманітних конкурсів та оцінювання їх результатів. Важливе значення для нетрадиційного уроку має організаційна форма навчання. З цього погляду їх поділяють на такі типи:Уроки громадського огляду знань (уроки-заліки, уроки-консультації, уроки взаємного навчання). До них звертаються, щоб оцінити найскладніші розділи навчальної програми. Ці уроки спонукають до активної самостійної пізнавальної діяльності, вивчення додаткової літератури.
2. У своїй роботі я використовую нетипові форми навчання на уроках, бо впевнена в тому, що учні краще запам’ятовують той матеріал, котрим оперують (аналізують, порівнюють, узагальнюють) із метою самостійного пояснення події, явища. Цьому сприяє використання історичних джерел (документів, спогадів, свідчень), ігрових ситуацій, комп’ютерних презентацій, відео фрагментів, слайдів. Вони допомагають створити яскраві, виразні образи подій, особистостей, епох. Під час використання гри на уроках у дітей виникає звичка до зосередження, самокритичності, самостійності, розвивається увага, бажання перемогти, посилюється потяг до знань. Використовую рольові ігри – «Відобрази подію», «Театральні замальовки», ділові ігри – «Судове засідання», «Журналістське розслідування», головоломки, кросворди, криптограми, вікторини, ребуси, різноманітні форми роботи з текстом, хронологією. Саме така форма роботи дозволяє відпрацьовувати пізнавальні вміння, закріплювати й збільшувати базові знання учнів.--Єсипенко Алла Василівна (обговорення) 05:27, 21 червня 2017 (EEST)

Індивідуальні заняття

Доброго дня, шановні колеги. Звертаю Вашу увагу на те, що Вам необхідно виконати всі завдання з кожного предмету. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з актуальної теми: "Урок як основна форма навчання історії". Проаналізувавши Інтеренет ресурс Тема: Урок як основна форма навчання історії, давайте визначимо:

1. структуру сучасних уроків історії...
2. чи має вчитель змогу змінювати таку структуру уроків з історії...
3. чи дієва така структура уроків у ХХІ ст...

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 09:41, 13 квітня 2017 (EEST)

1. Відповідь::Під структурою уроку слід розуміти співвідношення елементів (етапів, ланок) уроку в їх певної послідовності та взаємозв'язку між собою.

Структуру уроку складають: організаційний момент; перевірка знань попереднього навчального матеріалу, логічно пов'язаного зі змістом даного уроку, перехід до нового матеріалу; вивчення нового матеріалу; закріплення; підведення підсумків уроку; домашнє завдання.У сучасній дидактиці існує кілька підходів до класифікації уроків: за дидактичною метою, за метою організації пізнавальної діяльності, основними етапами навчального процесу, методами навчання, способами організації навчальної діяльності учнів.Дидактична мета є найважливішою складовою, тому класифікація за цією ознакою найбільш близька до реального уроку. У цій класифікації розрізняють:уроки засвоєння нового навчального матеріалу;уроки формування і вдосконалення умінь та навичок;уроки закріплення та застосування знань, умінь та навичок;уроки узагальнення та систематизації знань;уроки контролю і корекції знань, вмінь та навичок;комбіновані уроки.--Єсипенко Алла Василівна (обговорення) 13:56, 19 червня 2017 (EEST) Продовжуємо нашу тему: "Урок як основна форма навчання".

1. Давайте проаналізуємо, чи існує взаємозв'язок між типами уроків історії та методами навчання на уроці.
2. Із власного досвіду наведіть приклади такої взаємодії.

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 11:06, 25 квітня 2017 (EEST)

1. Відповідь: 2. Так, звичайно. Такий зв'язок є, і якщо на уроках вивчення нового навчального матеріалу більше будемо використовувати пасивні(пояснювально-ілюстративні і репродуктивні) методи, то на уроках закріплення та застосування знань умінь і навичок, уроках узагальнення та систематизації знань, практичних заняттях треба більше застосовувати активні та інтерактивні методи(частково-пошуковий, евристичний, проблемний і дослідницький).Інтерактивні методи дають найбільший простір для самореалізації учня у навчанні і найбільше відповідають особистісно-орієнтованому підходу. Інтерактивні методи орієнтовані на реалізацію пізнавальних інтересів і потреб особистості, тому особлива увага приділяється організації процесу ефективної комунікації, в якій учасники процесу взаємодії більш мобільні, більш відкриті і активні. Основою інтеракції є принцип багатосторонньої взаємодії, яка характеризується відсутністю полярності, і мінімальною сконцентрованістю на точці зору вчителя. Організації процесу такої взаємодії сприяє використання відповідних методів навчання. Такими методами є:груповий (взаємодія між учасниками процесу навчання реалізується через співпрацю у малих групах); колективний (багатостороння взаємодія є полілогом, у якому бере участь кожен учень класу); колективно-груповий (коли робота малих груп поєднується з роботою всього класу).Учитель має змогу змінювати таку структуру уроків з історії, тому що структура кожного уроку залежить від змісту навчального матеріалу, дидактичної мети, типу уроку, вікових особливостей учнів та особливостей класу чи колективу. Структура уроку досконала в тому випадку, якщо враховує закономірності навчання, умови педагогічного процесу в даному класі та дозволяє вдало реалізувати педагогічний задум вчителя. Отже, не структура уроку, взята сама по собі, а її відповідність педагогічним умовам і задумом впливає на ефективність навчання.--Єсипенко Алла Василівна (обговорення) 13:56, 19 червня 2017 (EEST)

Продовжуємо тему: "Урок як основна форма навчання".

1. На Вашу думку, чи актуальна на сьогодні така форма навчання як урок?
2. Можливо є інші актуальні форми навчання на сьогодні?
3. Запропонуйте сучасну форму навчання в ЗНЗ, яка буде цікавою учням у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 12:35, 25 квітня 2017 (EEST)

1. Відповідь: На мою думку, така форма навчання, як урок є актуальною тому, що дає змогу вчителеві працювати зі сталою, однорідною за віком групою дітей; за певним розкладом, що створює можливість систематичного засвоєння знань, умінь і навичок, досвіду творчої діяльності і соціальних відносин; урок дає змогу поєднувати фронтальну, групову та індивідуальну форму організації діяльності учнів; наявність систематичного поточного контролю.

2.На сьогодні, можна відзначити, як альтернативну форму навчання за допомогою мережі Internet, коли під час вимушеного припинення "очного навчання" через різні причини вчитель може давати навчальну інформацію і завдання, користуючись цими можливостями. 3.На мою думку, учнів 6-7 класів можна організовувати для навчання, використовуючи різні театралізовані форми, ігрові види діяльності. Для більш старшого шкільного віку доцільно було б використовувати захист проектів в індивідуальній чи груповій формі.За все ХХІ ст. стверджувати не можна, але на даний час, при даній програмі така структура дієва. Але традиційний урок, як форма навчання має право на життя.--Єсипенко Алла Василівна (обговорення) 13:56, 19 червня 2017 (EEST)

Доброго дня. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з теми: "Громадянська освіта в системі шкільної освіти". Проаналізуйте основні принципи громадянської освіти та як вони реалізуються на уроках історії. Обґрунтуйте Вашу думку.

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 12:35, 12 травня 2017 (EEST)

1. Відповідь::Основними принципами громадянської освіти є:гуманізм,демократичність,зв'язок з практичною діяльністю,зорієнтованість на позитивній соціальній дії наступність і безперервність, міждисциплінарність,полікультурність,плюралізм,культуровідповідність. Всі ці принципи реалізуються на уроках історії та правознавства.--Єсипенко Алла Василівна (обговорення) 13:56, 19 червня 2017 (EEST)

Доброго дня. Сьогодні у нас заняття присвячене темі: "Громадянська освіта в системі шкільної освіти". Проаналізуйте зміст будь-якого параграфа з підручника для основної школи, в змісті якого ґрунтовніше розкриваються основні завдання громадянської освіти. Поділіться своїми результатами, чому Ви обрали саме цю вікову категорію і відповідну тему.

Дякую. --Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 12:40, 5 травня 2017 (EEST)

1. Відповідь:Громадянська освіта прослідковується в системі всієї шкільної освіти. Вона не обмежується набуттям деяких знань, передбачає створення певного світогляду і відповідного способу життя, це вміння і навички, які втілюються у активних діях. Громадянська освіта – це не просто набір деяких цінностей, чергова ідеологія, яку пробують поширити серед молодого покоління, це вимога часу – вміння жити у сучасному суспільстві, вміння залишатися особистістю, будучи частинкою громади. Мета такої освіти –сформувати особистість, яка усвідомлює взаємозв’язок між індивідуальною свободою та громадянською відповідальністю, між правами людини та її обов’язком, і є готовою до активної компетентної участі у житті суспільства. А також займати активну позицію у формуванні цінностей громадянського суспільства та важливих проблем сьогодення.На кожному уроці історії, ЛІСу, філософії, етики, мови, літератури, географії ми формуємо у дітей основи громадянської освіти, вчимо їх поводитись у соціумі, тактовно і толерантно спілкуватися між ровесниками.Підручник "Правознавство" найгрунтовніше розкриває основні завдання громадянської освіти, адже покликаний познайомити учнів з азами державотворення. Він пояснює статті Конституції, знайомить з гілками влади, громадськими рухами і партіями.--Єсипенко Алла Василівна (обговорення) 13:56, 19 червня 2017 (EEST)

Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні ми працюємо над темою: "Оцінювання рівня знань в умовах суспільства знань". Давайте поміркуємо: У ХХ ст. на уроках історії основними методами контролю були - усне опитування або контрольна робота. У ХХІ ст. науковці і методисти пропонують - тестові завдання. Як ви вважаєте, чи актуальні на сьогодні тестові завдання, чи їх можна замінити іншими методами контролю. Відповідь обгрунтуйте.

Дякую --Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 10:55, 12 травня 2017 (EEST)

1. Ваша відповідь: У сучасних умовах модернізації змісту освіти, зокрема і системи середньої загальної освіти, широкого застосування тестування як методу вимірювання і оцінювання навчальних досягнень учнів з різних шкільних предметів як у процесі їх засвоєння, так і під час складання державної підсумкової атестації за курсом шкільних предметів та зовнішнього незалежного оцінювання особливої актуальності набуло питання якості педагогічної тестової діагностики предметної компетентності учнів, що пов’язано із забезпеченням валідності, об’єктивності, надійності, точності методу тестування як методу вимірювання навчальних досягнень учнів, тесту як інструменту цього методу, та процедур вимірювання і оцінювання.Нагальність проблеми впровадження сучасних технологій оцінювання, на думку вченої І.Є.Булах, зумовлена також "застарілістю наукових основ дидактики контролю, недосконалістю системи оцінювання освітніх досягнень тих, хто навчається", оскільки "лише підготовлений певним чином комплекс завдань дає змогу з використанням певних діагностичних методів правильно оцінити рівень знань і вмінь суб’єктів навчання.

У педагогічній діагностиці жоден із методів вимірювання і оцінювання певних властивостей, якостей, рівня розвитку учня в певному аспекті тощо не є ідеальним, абсолютно універсальним і точним, однак важливим є питання забезпечення якомога більшої точності вимірювання, отримання максимально надійних результатів (інформації) та максимально правильного і об’єктивного оцінювання.На жаль, маємо визнати, що натепер існує значна кількість неправильних тестів (псевдотестів) (інколи це – довільно дібрані тестові завдання, які не можна вважати тестами), які створюються некомпетентними особами, що, наносить значну шкоду великій кількості об’єктів і суб’єктів педагогічної діагностики і суспільству в цілому, а саме: "вимірюваному – тим, що результати його навчальної діяльності неправильно оцінюють і дають неправильні рекомендації; педагогу – тим, що створює ілюзію його професіоналізму у цій сфері, привчає його до неправильних дій, отже, має негативний моральний вплив; громадськості – тим, що в неї формується хибне уявлення про результативність вітчизняної системи освіти та негативне ставлення до тестування взагалі як методу, зневіра в його можливостях".--Єсипенко Алла Василівна (обговорення) 13:56, 19 червня 2017 (EEST)

Консультації

Доброго дня шановні колеги. Якщо у Вас є запитання чи незрозумілі деякі моменти нашого он-лайн спілкування, звертайтеся до мене за порадою чи допомогою --Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 11:14, 13 квітня 2017 (EEST)

Доброго дня, Алла Василівна. Сьогодні у нас консультативне заняття. Дуже шкода, що у Вас на цей час не виконане жодне завдання. Рекомендую Вам почати їх виконання.

З повагою --Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 11:05, 5 травня 2017 (EEST)

Доброго дня, Алла Василівна. Нагадую, що Вам необхідно виконати всі завдання, пройти два модульних контроля, 4 самоаналізи уроків та особисте творче завдання. Бажаю успіхів. Екзаменаційна сесія у нас з 20-22.06.2017.

З повагою --Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 11:08, 13 червня 2017 (EEST)

Тематичні дискусії (Інтернет-семінари)

Доброго дня. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: "Мультиперспективність у вивченні історії як фактор формування критичного мислення". Після перегляду посилання Тема: Новітні досягнення історичної наукидайте відповідь на запитання.

1. Як Ви вважаєте, допомагає чи заважає велика кількість історичних джерел у вивченні історії в загальноосвітніх навчальних закладах?

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 09:34, 6 квітня 2017 (EEST)

Дискусія: На це питання однозначно відповісти важко. Я вважаю, що велика кількість історичних джерел потрібна тоді,коли учні мають достатньо навчальних годин для вивчення предмету та зробили свідомий вибір на користь вивчення історії.Якщо вивчення історії це процес отримання певних знань, то необхідно обмежити перелік джерел для опрацювання та вивчення. Але зміст програми,програма ДПА, програма підготовки до ЗНО вимагають певних навиків даної діяльності.--Єсипенко Алла Василівна (обговорення) 13:18, 20 червня 2017 (EEST)

Ми продовжуємо нашу дискусію. У мене до Вас наступне дискусійне питання:

1. Роль і місце ІКТ на уроках історії та суспільних дисциплін (обгрунтувати позитивні та негативні сторони).

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 11:09, 6 квітня 2017 (EEST)

Дискусія: Проблема використання наочності на уроках історії є "вічною", бо діти при вивченні далекого минулого мають справу з об'єктами, які в більшості своїй можна тільки уявити або уявити у своєму первозданному вигляді.Використання ІКТ допомагає забезпечити тісну взаємодію між викладачем і учнем навіть в умовах дистанційної освіти(вимушені канікули,карантин і т.д.).Також позитивним є те , що процес навчання стає більш цікавим, різноманітним, інтенсивним.Застосування на уроці комп'ютерних тестів і діагностичних комплексів дозволить вчителю за короткий час отримувати об'єктивну картину рівня засвоєння матеріалу. При цьому є можливість вибору рівня складності завдання для конкретного учня. До недоліків ІКТ можна віднести:1 складність сприйняття великих обсягів інформації з екрану дисплея;2.відсутність безпосереднього та регулярного контролю над ходом виконання навчального плану; 3. порушення взаємодії вчитель-учень. Оскільки комп'ютер не може замінити повністю вчителя. Тільки вчитель має можливість зацікавити учнів, спонукати в них допитливість, завоювати їхню довіру, направити їх на ті чи інші аспекти досліджуваного предмета, винагородити за зусилля і примусити вчитися.--Єсипенко Алла Василівна (обговорення) 13:18, 20 червня 2017 (EEST)

Доброго дня, шановні колеги. Прикро, що ми не маємо можливості активно провести таку форму роботи. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: «Практичні заняття як форма організації навчальної діяльності учнів 8-11 класів».

1. На вашу думку, які СУЧАСНІ методи роботи необхідно запропонувати школярам на практичних заняттях з історії, щоб розвивати необхідні компетентності? Відповідь обгрунтуйте. Наведіть власні приклади.

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 12:34, 26 квітня 2017 (EEST)

Дискусія:Інтерактивні методи, необхідно наголосити на важливості застосування сучасних методів стимулювання і мотивації навчання, які використовуються під час практичних занять з історії. Використовую ігрові моменти, розгадування кросвордів, ребусів, загадок, перегляд відео фрагментів.--Єсипенко Алла Василівна (обговорення) 14:01, 20 червня 2017 (EEST)

Доброго дня, шановні колеги. Ми продовжуємо нашу дискусію. Сьогодні у нас тема: "Медіа-ресурси як фактор формування предметних компетентностей учнів у 6-11 класах". Пропоную для обговорення наступні питання:

1. Які компоненти медіа-ресурсів Ви використовуєте на уроках історії? Власні приклади.
2. Переваги і недоліки використання медіа-ресурсів на уроках історії.

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 11:12, 27 квітня 2017 (EEST)

Дискусія:На уроках історії та суспільних дисциплін я використовую:1. відео-фрагменти, перегляд фільмів, створення кросвордів, користування сервером «Google Карти», створення, презентації та ін. Недоліки у підготовці, оскільки їх треба знайти, відібрати, займають багато часу при підготовці.Переваги: у процесі проведення уроків використання медіа-ресурсів полегшують виклад матеріалу, мотивують учнів, зацікавлюють.--Єсипенко Алла Василівна (обговорення) 13:42, 20 червня 2017 (EEST)

Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас остання тематична дискусія на тему:"Сучасний учень - це особистість, патріот та інноватор в умовах Нової української школи". Проаналізуйте посилання Концепція Нової української школи і давайте поміркуємо:

1. Якими ОСОБИСТІСНО-ПРОФЕСІЙНИМИ компетенціями МАЄ вододіти педагог, щоб зацікавити учнів у сучасних соціально-економічних умовах?
2. Відповідь обгрунтуйте на прикладі шкільного предмету "Історія".

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 12:41, 18 травня 2017 (EEST)

Дискусія:На мою думку, щоб зацікавити учнів у сучасних соціально-економічних умовах педагог має володіти такими особистісно-професійними компетенціями: 1. Інформаційна компетентність, яка передбачає володіння інформаційними технологіями, уміння опрацьовувати різні види інформації. Подати складну іформацію в доступній формі. але так, щоб учень сам хотів шукати додаткову інфрмацію. 2.Комунікативна компетентність - це вміння вступати в комунікацію (спілкування), бути зрозумілим, спілкування без обмежень. Ці вміння допомагають зрозуміти інших . 3.Предметна компетентність- уміння вибирати правильний стиль і тон у спілкуванні, управляти їх увагою, темпом діяльності. 4. Соціальна компетентність - це вміння жити та працювати з оточуючими. 5. Особисті якості вчителя доброзичливість, чуйність, урівноваженість, витонченість, толерантність, людяність.--Єсипенко Алла Василівна (обговорення) 13:47, 20 червня 2017 (EEST)

Проведення та перевірка модульного контролю

Доброго дня, шановні колеги. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань. Проведення та перевірка модульного контролю

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 12:48, 19 квітня 2017 (EEST)

Доброго дня, Алла Василівна. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань (частина ІІ). Проведення та перевірка модульного контролю - частина ІІ.

З повагою. --Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 11:05, 14 червня 2017 (EEST)