Відмінності між версіями «Теорія та методика фахової дисципліни Шаповал М. В.»

Поточна версія на 04:59, 24 жовтня 2017

Інтерактивні практичні заняття

Вітаю Вас, шановні колеги. Сьогодні у нас перше заняття, на якому ми працюємо за темою:"Нормативно-методичне забезпечення". Прошу Вас пройти за посиланням Тема 1. Нормативно-методичне забезпечення.

Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:

1. Які документи складають нормативно-правову базу суспільствознавчих дисциплін в ЗНЗ?
2. Які компоненти складають зміст історичної освіти в ЗНЗ? Відповідь обгрунтуйте.

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 11:46, 28 квітня 2017 (EEST)

Ваші відповіді:

1. Нормативно-правова база суспільствознавчих дисциплін в ЗНЗ: Національна доктрина розвитку освіти, Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти, навчальні плани, програми
2. Зміст шкільної історичної освіти - певна система історичної інформації, яка засвоюється у вигляді історичних знань, умінь і навичок, в яких особистість засвоює вже відомі способи діяльності, досвід творчої пізнавальної діяльності у розв'язанні проблем, що вирішувались людством у минулому, досвід ставлення до світу, до людей, до себе, що може забезпечити емоційно-ціннісний розвиток особистості--Шаповал Марина Валеріївна (обговорення) 23:31, 11 травня 2017 (EEST)

Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас інтерактивне заняття на тему: "Специфіка методики викладання історії". Прошу проаналізувати посилання Тема 2. Специфіка методики викладання історії.

Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:

1. Зміст навчання історії в школі це...
2. Проаналізуйте чинники, що впливають на формування змісту історичної освіти.

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 13:42, 4 травня 2017 (EEST)

Ваші відповіді:

1. Зміст навчання історії в школі це сукупністю змісту всіх курсів історії, що вивчаються у 5-11-х класах середніх загальноосвітніх навчальних закладів
2. В Україні на формування змісту історичних предметів в загальноосвітніх навчальних закладах впливають наступні чинники:

соціально-політичні, серед яких: декларація про державний суверенітет, демократичні перетворення в українському суспільстві, пов’язані із отримання нашою державою незалежності, Помаранчева революція, революція гідності; законодавчо-правові, що визначаються нормативно-правовими актами в правовому полі освітньої галузі; культурні, духовно-ідеологічні, пов’язані із станом культури в державі, духовно-моральними цінностями суспільства, ігноруванням потреб розвитку української мови і культури, русифікацією; освітньо-педагогічні, які характеризували зміни в програмах, підручниках, методичних посібниках загальноосвітніх шкіл...--Шаповал Марина Валеріївна (обговорення) 00:01, 12 травня 2017 (EEST)

Доброго дня. Сьогодні у нас інтерактивне заняття на тему: "Формування предметних компетентностей на уроках історії. Проаналізуйте посилання Тема: "Формування предметних компетентностей"" Після опрацювання відповідної літератури, дайте відповідь на запитання:

1. Обґрунтуйте взаємозв'язок ключових і предметних компетентностей на уроках історії і суспільствознавчих дисциплін.

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 13:44, 10 травня 2017 (EEST)

Ваші відповіді

1. У Держстандарті освітня галузь «Суспільствознавство» висуває перед учителем головну мету: формування соціальної та громадянської компетентностей, що є ключовими, мають «міждисциплінарний характер та інтегруються за допомогою усіх освітніх галузей і спрямовуються на соціалізацію особистості, набуття громадських навичок співжиття і співпраці у суспільстві, дотримання соціальних норм». Отже, формування ключових життєвих компетентностей повинно стати стратегічною метою для вчителя. Водночас досягнення стратегічної мети неможливо без здійснення проміжних цілей, якими є предметні компетентності. Вчитель,готуючись до кожного уроку, повинен ставити завдання формувати предметні компетенції(хронологічну, просторову, інформаційну, мовленнєву , логічну , аксіологічну) як засіб розвитку ключових.--Шаповал Марина Валеріївна (обговорення) 21:38, 12 травня 2017 (EEST)

Доброго дня, Марина Валеріївна. Дякую Вам за вчасні відповіді. Сьогодні ми працюємо над темою:"Нормативно-методичне забезпечення". Прошу пройти за посиланням Навчальні програми для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Історія України. Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:

1. Здобутки і прорахунки програми з історії України для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, яка чинна у 2016/2017 навчальному році.

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 12:18, 19 травня 2017 (EEST)

Ваша відповідь: До переваг програми можна віднести збільшення кількості годин на вивчення Української Революції,зміну акцентів при вивченні історії України під час Другої світової війни, інтеграцію історії Криму від початку 20 ст. до історії України, значну увага вивченню персоналій, практичні роботи Головним недоліком програми є те, що вона створена на основі нині діючої концепції української історії, з позиції якої українці постають як вічні "страждальці", утискувані і гноблені імперіями, режимами і т. д., що сприяє більше не вихованню патріотизму, а формуванню комплексу меншовартості. Хотілося б , щоб більше уваги було приділено науковим досягненням, здобуткам українців у галузі культури, які мають загальноісторичне значення.--Шаповал Марина Валеріївна (обговорення) 23:27, 19 травня 2017 (EEST)

Шановні колеги! Ми продовжуємо працювати над темою:"Нормативно-методичне забезпечення". Прошу пройти за посиланням Підручники з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:

1. Які, на Вашу думку, недоліки і переваги має підручник з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів, який є дієвим у 2016/2017 навчальному році? Автор підручника на Ваш вибір.

Запрошую до активного обговорення. --Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 12:30, 19 травня 2017 (EEST)

Ваша відповідь: Підручник з історії України Власова В.С. Переваги: Збалансований підручник, оптимальний для використання в звичайних школах. Матеріал викладений доступно, зроблено акцент на найважливіших датах, поняттях, постатях. Яскраво ілюстрований. Наявні карти. Значна увага приділена роботі з джерелами. Запитання до тексту сприяють формуванню історичних компетентностей. Є матеріал для опрацювання на практичних роботах, уроках узагальнення. Недоліком підручникає те, що відсутня синхронізація з подіями світової історії. Мультиперспективність теж не прослідковую.--Шаповал Марина Валеріївна (обговорення) 22:59, 15 червня 2017 (EEST)

Доброго дня, Марина Валеріївна. Сьогодні ми опрацьовуємо тему: "Формування предметних та життєвих компетентностей учнів". Прогляньте посилання Формування предметних компетентностей учнів

Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:

1. На Вашу думку, які компетенції необхідно розвивати на уроках історії та суспільних дисциплін для адаптації молоді в сучасних соціально-економічних умовах?

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 12:15, 29 травня 2017 (EEST)

Ваша відповідь:

1. На мою думку формування усіх предметних компетентностей спрямоване на реалізацію цієї мети. Та найбільше, напевне, саме аксіологічна компетентність, адже уміння критично оцінювати події, факти, риси або характеристики, а також інформацію, ідеї, теорії, щоб визначати їхню важливість, корисність, цінність, значення, допомагає приймати розумні, правильні й справедливі рішення.--Шаповал Марина Валеріївна (обговорення) 17:58, 30 травня 2017 (EEST)

Продовжуємо працювати. Тема: Нетипові форми роботи на уроках історії. Проаналізуйте посилання Нетипові форми роботи на уроках історії

Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:

1. Проаналізуйте нетипові форми навчання на уроках історії, які існують у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.
2. Які нетипові форми навчання, Ви використовуєте у своїй роботі?

Запрошую до участі у обговоренні. --Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 13:40, 29 травня 2017 (EEST)

Ваша відповідь:

1. Якщо я правильно зрозуміла, мова йде про нетрадиційні уроки.До нестандартних уроків належать:1. Уроки змістовної спрямованості(уроки-семінари, уроки-конференції, уроки-лекції);2. Уроки на інтегративній основі (уроки-комплекси, уроки панорами); 3. Уроки міжпредметні;4. Уроки-змагання (уроки-КВК, уроки-аукціони, уроки-турніри, уроки-вікторини, уроки-конкурси);5. Уроки суспільного огляду знань (уроки-творчі звіти, уроки-заліки, уроки-експромт-екзамени, уроки-консультації, уроки-консиліуми); 6. Уроки комунікативної спрямованості (уроки-усні журнали, уроки-діалоги, уроки-роздуми, уроки-диспути, уроки-прес-конференції, уроки-репортажі); 7. Уроки театралізовані (уроки-спектаклі, уроки-концерти, кіно-уроки, дидактичний театр); 8. Уроки-подорожі, уроки-дослідження (уроки-пошуки, уроки-розвідки, уроки-заочні подорожування, уроки-експедиційні дослідження, уроки-наукові дослідження);11. Уроки драматизації (драматична гра, драматизація розповіді, імпровізована робота у пантомімі, тіньові п'єси, п'єси з ляльками і маріонетками, усі види непідготовленої драми − діяльність, де неформальна драма створюється учасниками гри); 12. Уроки-психотренінги. До сучасного виду нетипово уроку відносяться і веб-квести.
2. У своїй роботі до нетипових форм навчання звертаюсь нечасто. Іноді використовую уроки-турніри, театралізовані уроки (урок - суд), уроки-диспути.--Шаповал Марина Валеріївна (обговорення) 18:38, 30 травня 2017 (EEST)

Індивідуальні заняття

Сьогодні у нас індивідуальне заняття з актуальної теми: "Урок як основна форма навчання історії". Проаналізувавши Інтеренет ресурс Тема: Урок як основна форма навчання історії, давайте визначимо:

1. структуру сучасних уроків історії...
2. чи має вчитель змогу змінювати таку структуру уроків з історії...
3. чи дієва така структура уроків у ХХІ ст...

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 13:44, 7 червня 2017 (EEST)

Відповідь:

1. Кожен урок має свою структуру. Під структурою уроку слід розуміти співвідношення елементів (етапів, ланок) уроку в їх певної послідовності та взаємозв'язку між собою.Структуру уроку складають: організаційний момент; перевірка знань попереднього навчального матеріалу, логічно пов'язаного зі змістом даного уроку, перехід до нового матеріалу; вивчення нового матеріалу; закріплення; підведення підсумків уроку; домашнє завдання.
2. Немає і не може бути універсальних схем, придатних для всіх випадків організації навчання. Вчитель, плануючи урок, на власний розсуд може передбачати переважання тієї чи іншої ланки процесу навчання або випускати деякі з них. Структура кожного уроку залежить від змісту навчального матеріалу, дидактичної мети, типу уроку, вікових особливостей учнів та особливостей класу чи колективу.
3. На мою думку, така структура є дієвою. Принаймні, якщо головною метою уроків є отримання знань та формування навичок.--Шаповал Марина Валеріївна (обговорення) 00:00, 11 червня 2017 (EEST)

Продовжуємо тему: "Урок як основна форма навчання".

1. Давайте проаналізуємо, чи існує взаємозв'язок між типами уроків історії та методами навчання на уроці.
2. Із власного досвіду наведіть приклади такої взаємодії.

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 12:15, 21 червня 2017 (EEST)

1. Відповідь:
2. Уроки одного типу можуть бути проведені у різних формах, в залежності від домінуючого методу. Наприклад, урок засвоєння нового матеріалу можна провести у вигляді лекції, екскурсії чи бесіди, поєднання розповіді і бесіди.Тобто, можуть бути використані як м пасивні (умовно-пасивні),так і активні чи інтерактивні незалежно від типу уроку.
3. Наприклад, урок вивчення нового матеріалу("Зовнішня політика Української Держави")можна викласти у вигляді лекції(умовно-пасивний метод), а можна залучити учнів можна провеасти в нестандартній формі уроку-суду, основним методом якого буде дискусія (інтерактивний метод)--Шаповал Марина Валеріївна (обговорення) 04:35, 24 жовтня 2017 (EEST)

Продовжуємо тему: "Урок як основна форма навчання".

1. На Вашу думку, чи актуальна на сьогодні така форма навчання як урок?
2. Можливо є інші актуальні форми навчання на сьогодні?
3. Запропонуйте сучасну форму навчання в ЗНЗ, яка буде цікавою учням у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 13:45, 21 червня 2017 (EEST)

1. Відповідь:
2. На мою думку, гарний урок - найефективніша форма навчання.Він має сприятливі можливості для сполучення фронтальної, групової та індивідуальної роботи; дозволяє вчителю систематично й послідовно викладати матеріал, керувати розвитком пізнавальних здібностей і формувати науковий світогляд учнів; стимулює інші види діяльності школярів, у тому числі позакласну та домашню; на уроці учні опановують не тільки систему знань, умінь і навичок, а й сам метод пізнавальної діяльності; урок дозволяє ефективно вирішувати виховні задачі через зміст і методи педагогічної діяльності.
3. В умовах, коли учні в силу певних причин протягом тривалого періоду не можуть відвідувати школу актуальною і цікавою може бути дистанційна форма навчання--Шаповал Марина Валеріївна (обговорення) 04:35, 24 жовтня 2017 (EEST)

Доброго дня. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з теми: "Громадянська освіта в системі шкільної освіти". Проаналізуйте основні принципи громадянської освіти та як вони реалізуються на уроках історії. Обґрунтуйте Вашу думку.

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 13:45, 6 вересня 2017 (EEST)

1. Відповідь:
2. Громадянська освіта - спеціалізована, систематична підготовка людей до суспільного життя в умовах демократії. Громадянська освіта базується на тих же загальнопедагогічних і дидактичних принципах , що й освіта в цілому. Водночас специфічними для неї є такі:

• зв'язок з практичною діяльністю передбачає пріоритетність для системи громадянської освіти навчання і виховання умінь і дій, зорієнтованість учнів на навички соціальної взаємодії, вміння самостійно аналізувати різноманітні ситуації, перш за все у своєму життєвому середовищі, вміння самостійно приймати відповідальні рішення і діяти у правовому полі; • зорієнтованість на позитивні соціальні дії означає цілеспрямованість громадянської освіти на соціальні очікування учнів, набуття позитивного досвіду соціальних дій, формування позитивного іміджу компетентної громадянськості і виховання потреби вчитися цьому протягом усього життя; • демократичність означає виховання духу соціальної солідарності, справедливості, вміння конструктивно взаємодіяти з суспільством та брати участь у прийнятті рішень; передбачає суб'єктно-суб'єктні відносини між педагогами і учнями, атмосферу взаємоповаги та довіри у шкільному колективі, учнівське самоврядування, відкритість і зв'язок школи з іншими учасниками процесу соціалізації (сім'єю, дитячими і молодіжними громадськими організаціями, засобами масової інформації, церквою та ін.), зв'язок шкільного колективу з місцевою громадою, участь у спільних з нею соціальних, культурних, природозахисних акціях; • плюралізм означає виховання поваги до засад політичної, ідеологічної, етнонаціональної, расової багатоманітності; • виховання толерантного ставлення до різних світоглядних, політичних доктрин, релігійних переконань, до діяльності у школі різних молодіжних громадських організацій Шаповал Марина Валеріївна (обговорення) 04:35, 24 жовтня 2017 (EEST)

Доброго дня. Сьогодні у нас заняття присвячене темі: "Громадянська освіта в системі шкільної освіти". Проаналізуйте зміст будь-якого параграфа з підручника для основної школи, в змісті якого ґрунтовніше розкриваються основні завдання громадянської освіти. Поділіться своїми результатами, чому Ви обрали саме цю вікову категорію і відповідну тему.

Дякую. --Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 12:15, 11 вересня 2017 (EEST)

Відповідь:

1. Основні завдання громадянської освіти грунтовно розкриваються при вивченні політичних процесів, що відбувалися під час української революції початку ХХ століття, "революції на граніті", Помаранчевої революції чи Революції Гідності. Ці теми вивчаються у 10-11 класах.--Шаповал Марина Валеріївна (обговорення) 04:35, 24 жовтня 2017 (EEST)

Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні ми працюємо над темою: "Оцінювання рівня знань в умовах суспільства знань". Давайте поміркуємо: У ХХ ст. на уроках історії основними методами контролю були - усне опитування або контрольна робота. У ХХІ ст. науковці і методисти пропонують - тестові завдання. Як ви вважаєте, чи актуальні на сьогодні тестові завдання, чи їх можна замінити іншими методами контролю. Відповідь обгрунтуйте.

Дякую --Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 13:43, 11 вересня 2017 (EEST)

Відповідь:

1. Контроль та оцінка знань, умінь та навичок учнів є важливим елементом навчально-виховного процесу. На мій погляд, найбільш ефективною на сьогодні формою контролю є тест. При правильній організації він своєчасно викриває прорахунки навчального процесу та служить їх запобіганню, розвиває пам’ять, мислення та мову учнів, систематизує їхні знання.

Тестові технології сприяють досягненню оптимальної дії всіх елементів системи навчання, оскільки забезпечують зворотній зв’язок, спрямований на навчальну діяльність учителя та учнів. Використання тестових завдань в автоматизованих контрольно-навчальних програмах дозволяє учням самостійно виявляти пропуски в структурі своїх знань і приймати заходи для їх ліквідації, а також розвиває навички роботи з тестовими завданнями як такими, що є підґрунтям для успішного складання ЗНО. Такий взаємозв'язок навчання і контролю має значний навчальний потенціал, особливо в умовах насиченості програмового матеріалу та невеликої кількості годин на його вивчення --Шаповал Марина Валеріївна (обговорення) 04:35, 24 жовтня 2017 (EEST)

Консультації

Доброго дня, Марина Валеріївна. Дякую Вам за відповіді. Прошу звернути Вашу увагу на інтерактивне заняття №5 та дати відповідь на запитання стосовно використання підручників у своїй роботі. Якщо у Вас є запитання чи незрозумілі деякі моменти нашого он-лайн спілкування, звертайтеся за порадою чи допомогою.

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 12:13, 7 червня 2017 (EEST)

Доброго дня, Світлано Вікторівно. Вибачте, що вчасно не проаналізувала підручник. Просто за чинними у 8 класі підручниками не викладала і для того, щоб висловити свою думку, треба їм трішки приділити уваги. Тому відклала це запитання на пізніше.--Шаповал Марина Валеріївна (обговорення) 00:05, 11 червня 2017 (EEST)

Доброго дня, Марина Валеріївна! Ми продовжуємо 10-й тиждень навчання. Всього - 16 тижнів. Щиро дякую Вам за вчасні і змістовні відповіді. Ви дуже відповідальна людина. Якщо Вам щось не зрозуміло, звертайтеся за консультацією.

З повагою --Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 13:46, 5 вересня 2017 (EEST)

Доброго дня, Марина Валеріївна. У нас останній тиждень навчання. У Вас не виконані індивідуальні завдання № 3,4,5,6; тематична дискусія №5 та модульний контроль №2. Вам необхідно їх доопрацювати. Ваш заїзд 24.10.2017 на 9.30. До зустічі. З повагою --Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 13:40, 17 жовтня 2017 (EEST)

Тематичні дискусії (Інтернет-семінари)

Доброго дня. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: "Мультиперспективність у вивченні історії як фактор формування критичного мислення". Після перегляду посилання Тема: Новітні досягнення історичної науки дайте відповідь на запитання.

1. Як Ви вважаєте, допомагає чи заважає велика кількість історичних джерел у вивченні історії в загальноосвітніх навчальних закладах?

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 12:14, 25 травня 2017 (EEST)

Дискусія: На мою думку, все відносно. Робота з історичними джерелами забезпечує реалізацію принципу мультиперспективності, сприяє розвитку критичного мислення учнів. Їх має бути достатньо, але "перевантажувати" підручники джерелами, думаю, не варто. Адже завдання історії як шкільного навчального предмета не зводяться лише до накопичення знань про минуле людства та про всі можливі наукові інтерпретації.--Шаповал Марина Валеріївна (обговорення) 23:10, 2 червня 2017 (EEST)

Ми продовжуємо нашу дискусію. У мене до Вас наступне дискусійне питання:

1. Роль і місце ІКТ на уроках історії та суспільних дисциплін (обгрунтувати позитивні та негативні сторони).

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 13:46, 25 травня 2017 (EEST)

Дискусія: Ще Я.А.Каменський визначив принцип наочності як золоте правило дидактики, тому що чим більше аналізаторів або органів почуттів беруть участь у процесі навчання й виховання, тим краще й ефективніше їхні успіхи. ІКТ дають можливість використати зорові й слухові аналізатори в процесі навчання історії. Крім того, вміле використання вчителем ІКТ заощаджує навчальний час, енергію викладача й учнів за рахунок ущільнення навчальної інформації й прискорення темпу. Але є й негативні фактори комп'ютерного навчання, які визначені німецьким ученим Х.Г.Рольфом. Це, зокрема, небезпека послаблення міжособистісного спілкування, зниження ролі усної й письмової мови, ослаблення здатності до самостійного творчого мислення, небезпека зниження соціалізації особистості.--Шаповал Марина Валеріївна (обговорення) 23:18, 4 червня 2017 (EEST)

Доброго дня, шановні колеги. Прикро, що ми не маємо можливості активно провести таку форму роботи. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: «Практичні заняття як форма організації навчальної діяльності учнів 8-11 класів».

1. На вашу думку, які СУЧАСНІ методи роботи необхідно запропонувати школярам на практичних заняттях з історії, щоб розвивати необхідні компетентності? Відповідь обгрунтуйте. Наведіть власні приклади.

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 12:15, 15 червня 2017 (EEST)

Дискусія: Наприклад,робота з картами сприяє формуванню картографічної та просторової компетентності школярів має велике значення в процесі вивчення історії. Сьогодні, в час, коли паперові карти доживають останні роки свого існування, школи повинні перейти на карти інтерактивні, які мають набагато більші ілюстративні можливості і дозволяють переглянути подію не на маленькому клаптику паперу, а практично на карті світу, то збільшуючи, то зменшуючи карту. В найближчому майбутньому карти google здатні витіснити в навчальному процесі контурні карти. Ще один цікавий сучасний метод - Web-квест сприяє формуванню інформаційної та комунікативної компетентностей. Завдання web-квеста являють собою окремі блоки питань і переліки адрес в Інтернеті, де можна отримати необхідну інформацію. Питання сформульовані так, щоб при відвідуванні сайту учень був змушений зробити відбір матеріалу, виділивши головне з тієї інформації, яку він знаходить.--Шаповал Марина Валеріївна (обговорення) 23:35, 15 червня 2017 (EEST)

Доброго дня, шановні колеги. Ми продовжуємо нашу дискусію. Сьогодні у нас тема: "Медіа-ресурси як фактор формування предметних компетентностей учнів у 6-11 класах". Пропоную для обговорення наступні питання:

1. Які компоненти медіа-ресурсів Ви використовуєте на уроках історії? Власні приклади.
2. Переваги і недоліки використання медіа-ресурсів на уроках історії.

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 13:41, 15 червня 2017 (EEST)

Дискусія:

1. При вивченні історії України у 7-8 класах чсто звертаюсь до проекту "Країна" каналу Інтер. Фрагменти художніх фільмів дивимось починаючи з 6 класу ("Троя") і закінчуючи 10-11("Дев'ять життів Нестора Махно","Індокитай"). Фрагменти документальних фільмів - у старших класах. (хороший сайт - https://www.schoollife.org.ua/dokumentalni-filmy-z-istoriji/).

Переваги застосування на уроках ІКТ:індивідуалізація навчання;інтенсифікація самостійної роботи, зростання обсягу виконання на уроці завдань; використання різноманітності форм роботи , завдяки яким підвищуєься мотивація і пізнавальна діяльність , активність школярів; прскорення процесу запису визначень , термінів та понять; можливість за короткий час отримувати об’єктивну картину рівня засвоєння навчального матеріалу, своєчасно скоригувати та можливість вибору рівня складності завдань для конкретного учня і т.д.

Можливі недоліки і проблеми застосування ІКТ:багато часу займає підготовка до уроку з використанням ІКТ; вчитель не завжди має достатньо спеціальних знань, умінь і навичок у сфері ІКТ; статична сидяча поза учнів під час роботи з компютерами викликає напругу плечового пояса і тому неправильно підібранi меблі та недоцільно обраний режим роботи може призвести до порушення постави, а тривале напруження зору може викликати незворотні патологічні зміни; занадто великий відсоток часу, відведений учителем на використання ІКТ на уроці, змінює метод навчання з розвиваючого на наочно-ілюстративний.--Шаповал Марина Валеріївна (обговорення) 12:59, 17 червня 2017 (EEST)

Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас остання тематична дискусія на тему:"Сучасний учень - це особистість, патріот та інноватор в умовах Нової української школи". Проаналізуйте посилання Концепція Нової української школи і давайте поміркуємо:

1. Якими ОСОБИСТІСНО-ПРОФЕСІЙНИМИ компетенціями МАЄ вододіти педагог, щоб зацікавити учнів у сучасних соціально-економічних умовах?
2. Відповідь обгрунтуйте на прикладі шкільного предмету "Історія".

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 13:45, 19 вересня 2017 (EEST)

Дискусія:

1. Ключовою,на мою думку, є предметна компетентність. Учитель, який не має глибоких знань не здатен навчити. Вміння вибрати правильні форми і методи роботи, мотивувати - єдиний спосіб зацікавити. Вміння вступати в комунікацію (спілкування), бути зрозумілим, спілкування без обмежень - ще одна важлива компетенція.
2. Мотивувати до вивчення історії може увчитель, який не зациклюється на вичитці програмрового матеріалу, а піходить до роботи творчо: супрводжує виклад нового матеріалу цікавими фактами, проводить паралелі, заохочує до дискусії, використовує нетрадиційні методи,т.ч. постійно "дивує", "підживлює" інтерес до минулого, спонукає до творчого пошуку.--Шаповал Марина Валеріївна (обговорення) 04:55, 24 жовтня 2017 (EEST)

Проведення та перевірка модульного контролю

Доброго дня, шановні колеги. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань. Проведення та перевірка модульного контролю

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 13:45, 13 червня 2017 (EEST)

Доброго дня, Марина Валеріївна . Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань (частина ІІ). Проведення та перевірка модульного контролю - частина ІІ

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 12:10, 17 жовтня 2017 (EEST)