Відмінності між версіями «Теорія та методика фахової дисципліни Чернякова Г.М.»
(→Інтерактивні практичні заняття) |
(→Консультації) |
||
(не показані 45 проміжних версій 2 учасників) | |||
Рядок 10: | Рядок 10: | ||
---- | ---- | ||
Ваші відповіді: | Ваші відповіді: | ||
− | # | + | |
− | # | + | #Нормативно-правову базу суспільствознавчих дисциплін в ЗНЗ складають: |
+ | -національна доктрина розвитку освіти | ||
+ | -Державний освітній стандарт | ||
+ | -листи Мінистерства освіти і науки України,програми | ||
+ | |||
+ | #-підготовка учнів до взаємодії з соціальним середовищем,до особистісної самореалізаії,формування відповідних компетенцій | ||
+ | -формування в учнів критичного мислення | ||
+ | -формування в учнів національних та загальнолюдських цінностей | ||
+ | -формування в учнів почуття власної гідності,активної життєвої позиції | ||
+ | -виховання в особистості рис патріота України...--[[Користувач:Чернякова Ганна Миколаївна|Чернякова Ганна Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Чернякова Ганна Миколаївна|обговорення]]) 17:20, 18 вересня 2017 (EEST) | ||
---- | ---- | ||
---- | ---- | ||
Рядок 23: | Рядок 32: | ||
---- | ---- | ||
Ваші відповіді: | Ваші відповіді: | ||
− | # | + | #Зміст навчання історії в школі-це один із компонентів процесу навчання історії,певна система історичної інформації,яка засвоюється у вигляді історичних знань,умінь і навичок,в яких особистість опановує вже відомі способи діяльності,досвід творчої пізнавальної діяльності у розв'язанні проблем,що вирішувалися людством у минулому,досвід ставлення до світу,до людей,до себе. |
− | # | + | #Чинники, що впливають на формування змісту історичної освіти: |
+ | -соціально-політичні | ||
+ | -законодавчо-правові | ||
+ | -культурні,духовно-ідеологічні | ||
+ | -освітньо-педагогічні--[[Користувач:Чернякова Ганна Миколаївна|Чернякова Ганна Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Чернякова Ганна Миколаївна|обговорення]]) 17:33, 18 вересня 2017 (EEST) | ||
---- | ---- | ||
---- | ---- | ||
Рядок 34: | Рядок 47: | ||
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:32, 10 травня 2017 (EEST) | --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:32, 10 травня 2017 (EEST) | ||
---- | ---- | ||
− | Ваші відповіді | + | Ваші відповіді: |
+ | До ключових компетентностей входять:уміння вчитися,здоров'язбережувальна компетентність,загальнокультурна,соціально-трудова,інформаційна. | ||
+ | Історична предметна компетентність сприяє формуванню учня як громадянина України.На уроках історії формуються комунікативна і інформаційна компетентність,що входять до ключових компетентностей.--[[Користувач:Чернякова Ганна Миколаївна|Чернякова Ганна Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Чернякова Ганна Миколаївна|обговорення]]) 17:48, 18 вересня 2017 (EEST) | ||
---- | ---- | ||
---- | ---- | ||
Рядок 45: | Рядок 60: | ||
---- | ---- | ||
Ваша відповідь: | Ваша відповідь: | ||
+ | 17 липня 2016 року Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич підписала наказ № 826 «Про затвердження навчальних програм для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів». Процедуру оновлення також пройшла програма з історії України. | ||
+ | Минулого року Український інститут національної пам’яті ініціював внесення змін до шкільної програми з історії України. Міністерство освіти і науки створило робочу групу з удосконалення та розвантаження програм. | ||
+ | Уперше в старших класах вводяться практичні заняття з уроками узагальнення та тематичного оцінювання. Виділено в окремі теми Українську революцію 1917-1921 років. Тепер період масових репресій та великого терору в Україні здобув справедливу назву – «Встановлення й утвердження радянського тоталітарного режиму (1921-1939 рр.)». Окрім того, школярі будуть вивчати низку історичних постатей та персоналій, які сприяли розбудові України.--[[Користувач:Чернякова Ганна Миколаївна|Чернякова Ганна Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Чернякова Ганна Миколаївна|обговорення]]) 22:59, 21 вересня 2017 (EEST) | ||
---- | ---- | ||
---- | ---- | ||
Рядок 52: | Рядок 70: | ||
#Які, на Вашу думку, недоліки і переваги має підручник з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів, який є дієвим у 2016/2017 навчальному році? Автор підручника на Ваш вибір. | #Які, на Вашу думку, недоліки і переваги має підручник з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів, який є дієвим у 2016/2017 навчальному році? Автор підручника на Ваш вибір. | ||
− | Запрошую до активного обговорення. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13: | + | Запрошую до активного обговорення. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:24, 19 травня 2017 (EEST) |
---- | ---- | ||
Ваша відповідь: | Ваша відповідь: | ||
+ | |||
+ | Підручник Історії України автори О.В. Гісем, О.О. Мартинюк.Переваги цього підручника:гарне оснащення історичними картами,кольорові ілюстрації,зроблено акцент на датах і термінах,має різнорівневі завдання.Недоліки:недостатня кількість джерельної бази.--[[Користувач:Чернякова Ганна Миколаївна|Чернякова Ганна Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Чернякова Ганна Миколаївна|обговорення]]) 23:44, 21 вересня 2017 (EEST) | ||
+ | |||
+ | ---- | ||
+ | Доброго дня, Ганна Миколаївна. Сьогодні ми опрацьовуємо тему: "Формування предметних та життєвих компетентностей учнів". Прогляньте посилання [http://history12klp.blogspot.com/p/blog-page_617.htmlТема: Формування предметних компетентностей учнів] | ||
+ | |||
+ | Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання: | ||
+ | |||
+ | #На Вашу думку, які компетенції необхідно розвивати на уроках історії та суспільних дисциплін для адаптації молоді в сучасних соціально-економічних умовах? | ||
+ | |||
+ | --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:09, 29 травня 2017 (EEST) | ||
+ | ---- | ||
+ | Ваша відповідь: | ||
+ | |||
+ | 1)Соціальна компетентність −сприяє особистості продуктивно співпрацювати з партнерами в групі та команді, виконувати різні ролі та функції в колективі; | ||
+ | 2)Інформаційну компетенцію яка передбачає уміння учнів працювати з джерелами історичної інформації: користуватися довідковою літературою, інтернетом тощо для самостійного пошуку інформації; систематизувати історичну інформацію, складаючи таблиці, схеми, плани; виявляти різні точки зору, критично аналізувати, порівнювати та оцінювати історичні джерела, виявляти тенденційну інформацію й пояснювати її необ’єктивність; | ||
+ | 3)Історична предметна компетентність-має сприяти формуванню учня як громадянина України, соціально адаптованої та відповідальної особистості, здатної до успішного життя у швидкозмінному полікультурному суспільстві.А це є основними життєвими компетентностями людини.--[[Користувач:Чернякова Ганна Миколаївна|Чернякова Ганна Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Чернякова Ганна Миколаївна|обговорення]]) 22:09, 26 вересня 2017 (EEST) | ||
+ | |||
+ | Продовжуємо працювати. Тема: Нетипові форми роботи на уроках історії. Проаналізуйте посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aUHZBYjlwMUgzZ2c/view?usp=sharingТема: Нетипові форми роботи на уроках історії] | ||
+ | |||
+ | Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання: | ||
+ | |||
+ | #Проаналізуйте нетипові форми навчання на уроках історії, які існують у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте. | ||
+ | #Які нетипові форми навчання, Ви використовуєте у своїй роботі? | ||
+ | Запрошую до участі у обговоренні. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:33, 29 травня 2017 (EEST) | ||
+ | ---- | ||
+ | Ваша відповідь: | ||
+ | 1)На сучасному етапі існує велика кількість нетипових форм навчання. Це зумовлено тим, що нетрадиційні форми навчання – результат творчої роботи вчителя.Особливість нестандартних уроків полягає в такому структуруванні змісту і форми, яке викликало б інтерес в учнів, сприяло їх оптимальному розвитку і вихованню.Навчальний процес тут має багато спільного з ігровою діяльністю дітей. Майже всі прийоми, способи дії нестандартних уроків відзначаються ігровим спрямуванням. Не дивно, що в методичній літературі їх часто відзначають, як «урок-гра», «урок-змагання» тощо. | ||
+ | 2)Серед нетипових форм навчання які я використовую у своїй діяльності -це такі, як урок"заочна подорож","брейн-ринг", урок "семінар",урок-вікторина,урок-круглий стіл, урок-лекція,інтегровані уроки з історії України та географії,історії України та української літератури.--[[Користувач:Чернякова Ганна Миколаївна|Чернякова Ганна Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Чернякова Ганна Миколаївна|обговорення]]) 23:04, 26 вересня 2017 (EEST) | ||
---- | ---- | ||
---- | ---- | ||
==== Індивідуальні заняття ==== | ==== Індивідуальні заняття ==== | ||
+ | Доброго дня, шановні колеги. Звертаю Вашу увагу на те, що Вам необхідно виконати всі завдання з кожного предмету. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з актуальної теми: "Урок як основна форма навчання історії". Проаналізувавши Інтеренет ресурс [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aNmpXUE1YVTRVNjQ/view?usp=sharing Тема: Урок як основна форма навчання історії], давайте визначимо: | ||
+ | #структуру сучасних уроків історії... | ||
+ | #чи має вчитель змогу змінювати таку структуру уроків з історії... | ||
+ | #чи дієва така структура уроків у ХХІ ст... | ||
+ | --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:36, 7 червня 2017 (EEST) | ||
+ | # '''Відповідь:''' | ||
+ | 1.Під структурою уроку слід розуміти співвідношення елементів (етапів, ланок) уроку в їх певної послідовності та взаємозв'язку між собою. | ||
+ | Структуру уроку складають: організаційний момент; перевірка знань попереднього навчального матеріалу, логічно пов'язаного зі змістом даного уроку, перехід до нового матеріалу; вивчення нового матеріалу; закріплення; підведення підсумків уроку; домашнє завдання. | ||
+ | 2.Оскільки структура кожного уроку залежить від змісту навчального матеріалу, дидактичної мети, типу уроку, вікових особливостей учнів та особливостей класу чи колективу,то вчитель може змінювати структуру уроків з історії. | ||
+ | 3.Я вважаю,що структура сучасних уроків історії дієва у ХХІ ст.--[[Користувач:Чернякова Ганна Миколаївна|Чернякова Ганна Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Чернякова Ганна Миколаївна|обговорення]]) 22:19, 9 жовтня 2017 (EEST) | ||
+ | |||
+ | ---- | ||
+ | Продовжуємо тему: "Урок як основна форма навчання". | ||
+ | #Давайте проаналізуємо, чи існує взаємозв'язок між типами уроків історії та методами навчання на уроці. | ||
+ | #Із власного досвіду наведіть приклади такої взаємодії. | ||
+ | --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:11, 21 червня 2017 (EEST) | ||
+ | |||
+ | # '''Відповідь:''' | ||
+ | Взаємозв'язок між типами уроків історії та методами навчання на уроці звичайно існує.Кожному з типів уроку відповідає певна структурна послідовність і певні методи.Наприклад,на уроці засвоєння нових знань можна використати складання тез,опорних схем,роботу з підручником,картою,довідниками.А на уроці формування та вдосконалення умінь і навичок можна використати ігри,змагання,уявні експедиції,групові методи роботи.--[[Користувач:Чернякова Ганна Миколаївна|Чернякова Ганна Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Чернякова Ганна Миколаївна|обговорення]]) 23:07, 12 жовтня 2017 (EEST) | ||
+ | |||
+ | ---- | ||
+ | Продовжуємо тему: "Урок як основна форма навчання". | ||
+ | #На Вашу думку, чи актуальна на сьогодні така форма навчання як урок? | ||
+ | #Можливо є інші актуальні форми навчання на сьогодні? | ||
+ | #Запропонуйте сучасну форму навчання в ЗНЗ, яка буде цікавою учням у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте. | ||
+ | --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:39, 21 червня 2017 (EEST) | ||
+ | |||
+ | # '''Відповідь:''' | ||
+ | На мою думку урок як форма навчання актуальний на сьогодні і повинен залишатися надалі.Також можна проводити нестандартні уроки.Однак не можна забувати, що головним у проведенні будь-якого уроку є навчання. Нестандартні уроки лише активізують діяльність учнів, роблять | ||
+ | сприйняття більш активним, емоційним, мислення — творчим, самостійним, | ||
+ | гнучким. Нестандартні уроки більше подобаються учням, ніж буденні | ||
+ | навчальні заняття. У них незвичайні задум, організація, методика | ||
+ | проведення. З іншого боку — перетворювати нестандартні уроки в головну | ||
+ | форму роботи, вводити їх у систему недоцільно через відсутність серйозної | ||
+ | пізнавальної праці, невисокої результативності, великої втрати часу.--[[Користувач:Чернякова Ганна Миколаївна|Чернякова Ганна Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Чернякова Ганна Миколаївна|обговорення]]) 22:49, 11 жовтня 2017 (EEST) | ||
+ | |||
+ | |||
+ | ---- | ||
+ | Доброго дня. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з теми: "Громадянська освіта в системі шкільної освіти". | ||
+ | Проаналізуйте основні принципи громадянської освіти та як вони реалізуються на уроках історії. Обґрунтуйте Вашу думку. | ||
+ | |||
+ | --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:38, 6 вересня 2017 (EEST) | ||
+ | |||
+ | # '''Відповідь:''' | ||
+ | Громадянська освіта базується на тих же загальнопедагогічних і дидактичних принципах , що й освіта в цілому. Водночас специфічними для неї є такі: | ||
+ | • зв'язок з практичною діяльністю передбачає пріоритетність для системи громадянської освіти навчання і виховання умінь і дій, зорієнтованість учнів на навички соціальної взаємодії, вміння самостійно аналізувати різноманітні ситуації, перш за все у своєму життєвому середовищі, вміння самостійно приймати відповідальні рішення і діяти у правовому полі; | ||
+ | • зорієнтованість на позитивні соціальні дії означає цілеспрямованість громадянської освіти на соціальні очікування учнів, набуття позитивного досвіду соціальних дій, формування позитивного іміджу компетентної громадянськості і виховання потреби вчитися цьому протягом усього життя; | ||
+ | • демократичність означає виховання духу соціальної солідарності, справедливості, вміння конструктивно взаємодіяти з суспільством та брати участь у прийнятті рішень; | ||
+ | передбачає суб'єктно-суб'єктні відносини між педагогами і учнями, атмосферу взаємоповаги та довіри у шкільному колективі, учнівське самоврядування, відкритість і зв'язок школи з іншими учасниками процесу соціалізації (сім'єю, дитячими і молодіжними громадськими організаціями, засобами масової інформації, церквою та ін.), зв'язок шкільного колективу з місцевою громадою, участь у спільних з нею соціальних, культурних, природозахисних акціях; | ||
+ | • плюралізм означає виховання поваги до засад політичної, ідеологічної, етнонаціональної, расової багатоманітності; | ||
+ | • виховання толерантного ставлення до різних світоглядних, політичних доктрин, релігійних переконань, до діяльності у школі різних молодіжних громадських організацій; | ||
+ | уникання екстремістських поглядів і поведінки у житті шкільного колективу, виховання усвідомлення того, що будь-який політичний екстремізм є неприйнятним;--[[Користувач:Чернякова Ганна Миколаївна|Чернякова Ганна Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Чернякова Ганна Миколаївна|обговорення]]) 20:51, 13 жовтня 2017 (EEST) | ||
+ | |||
+ | ---- | ||
+ | ---- | ||
+ | Доброго дня. Сьогодні у нас заняття присвячене темі: "Громадянська освіта в системі шкільної освіти". | ||
+ | Проаналізуйте зміст будь-якого параграфа з підручника для основної школи, в змісті якого ґрунтовніше розкриваються основні завдання громадянської освіти. Поділіться своїми результатами, чому Ви обрали саме цю вікову категорію і відповідну тему. | ||
+ | |||
+ | Дякую. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:07, 11 вересня 2017 (EEST) | ||
+ | |||
+ | '''Відповідь:''' | ||
+ | Візьмемо тему уроку"Український національний рух наприкінці 40-х років 19 ст.Кирило-Мифодіївське братство"(Історія України 9 клас). | ||
+ | Пацюючи в групах учні визначають форму боротьби за громадянські і політичні права в України наприкладі діяльності кириломифодіївців.Пояснюють вплив і взаємозв'язок основних правових ідей епохи з програмними ідеями українського національно-визвольного руху.Визначають прояви дискримінації у справі Т.Шевченка.Називають які порушення прав людини відбувались в Російській імперії того часу.Учні працюють над проблемним завданням:чи залежать форми боротьби за громадянські та політичні права від суспільно-політичної ситуації в країні,від політичного режиму?--[[Користувач:Чернякова Ганна Миколаївна|Чернякова Ганна Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Чернякова Ганна Миколаївна|обговорення]]) 22:50, 12 жовтня 2017 (EEST) | ||
+ | ---- | ||
+ | ---- | ||
+ | Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні ми працюємо над темою: "Оцінювання рівня знань в умовах суспільства знань". | ||
+ | Давайте поміркуємо: У ХХ ст. на уроках історії основними методами контролю були - усне опитування або контрольна робота. У ХХІ ст. науковці і методисти пропонують - тестові завдання. Як ви вважаєте, чи актуальні на сьогодні тестові завдання, чи їх можна замінити іншими методами контролю. Відповідь обгрунтуйте. | ||
+ | |||
+ | Дякую --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:36, 11 вересня 2017 (EEST) | ||
+ | |||
+ | '''Відповідь: | ||
+ | Тестові завдання актуальні і сьогодні.Проте,я вважаю,що вони не дають реальної картини знань учнів.Я надаю перевагу історичним диктантам,при яких учні повинні дати конкретну відповідь без підказки,а також завданням творчого характеру,починаючи словами:проаналізувати...,визначити...,зробити порівняльну схему..., і т.д.--[[Користувач:Чернякова Ганна Миколаївна|Чернякова Ганна Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Чернякова Ганна Миколаївна|обговорення]]) 13:35, 15 жовтня 2017 (EEST) | ||
+ | ---- | ||
+ | ---- | ||
==== Консультації ==== | ==== Консультації ==== | ||
+ | Доброго дня шановні колеги. Якщо у Вас є запитання чи незрозумілі деякі моменти нашого он-лайн спілкування, звертайтеся за порадою чи допомогою. | ||
+ | --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:03, 7 червня 2017 (EEST) | ||
+ | ---- | ||
+ | Доброго дня, Ганна Миколаївна! Ми продовжуємо 10-й тиждень навчання. Всього - 16 тижнів. У Вас не виконане жодне завдання. Намагайтеся їх виконати. Якщо Вам щось не зрозуміло, звертайтеся за консультацією. | ||
+ | |||
+ | З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:45, 5 вересня 2017 (EEST) | ||
+ | ---- | ||
+ | Доброго дня, Ганна Миколаївна. У нас останній тиждень навчання. Ви виконали всі заплановані завдання. У Вас залишився модульний контроль №2. Дякую за співпрацю. Ваш заїзд 24.10.2017 на 9.30. До зустічі. | ||
+ | З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:30, 17 жовтня 2017 (EEST) | ||
+ | ---- | ||
+ | ---- | ||
====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ==== | ====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ==== | ||
+ | Доброго дня. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: "Мультиперспективність у вивченні історії як фактор формування критичного мислення". Після перегляду посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aOEJiYVd5bGhXbFk/view?usp=sharing Тема: Новітні досягнення історичної науки]дайте відповідь на запитання. | ||
+ | #Як Ви вважаєте, допомагає чи заважає велика кількість історичних джерел у вивченні історії в загальноосвітніх навчальних закладах? | ||
+ | |||
+ | --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:07, 25 травня 2017 (EEST) | ||
+ | '''Дискусія:''' Відповідь: | ||
+ | Я вважаю,що на уроці історії потрібно використовувати не більше 3-5 джерел.Велика кількість історичних джерел не заважатиме у спеціалізованих класах з поглибленим вивченням історії.--[[Користувач:Чернякова Ганна Миколаївна|Чернякова Ганна Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Чернякова Ганна Миколаївна|обговорення]]) 22:03, 12 жовтня 2017 (EEST) | ||
+ | |||
+ | ---- | ||
+ | ---- | ||
+ | Ми продовжуємо нашу дискусію. У мене до Вас наступне дискусійне питання: | ||
+ | |||
+ | #Роль і місце ІКТ на уроках історії та суспільних дисциплін (обгрунтувати позитивні та негативні сторони). | ||
+ | |||
+ | --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:39, 25 травня 2017 (EEST) | ||
+ | '''Дискусія:'''Відповідь: | ||
+ | Сучасні школярі із величезною цікавістю сприймають матеріал уроку, коли учитель застосовує ІКТ – такий урок набуває високої ефективності і полегшує сприймання для учнів. Основною метою використання ІКТ на уроці історії є досягнення поглибленого розуміння та осмислення навчального історичного матеріалу, образне сприйняття, посилення емоційного впливу історії на особистість учня, його перенесення у період вивчення. Все це відбувається за рахунок карт, схем, навчальних картин, відео- та аудіокоментарів, історичних фільмів, презентацій до уроку, які представлені в електронному варіанті.--[[Користувач:Чернякова Ганна Миколаївна|Чернякова Ганна Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Чернякова Ганна Миколаївна|обговорення]]) 23:04, 11 жовтня 2017 (EEST) | ||
+ | |||
+ | |||
+ | ---- | ||
+ | ---- | ||
+ | Доброго дня, шановні колеги. Прикро, що ми не маємо можливості активно провести таку форму роботи. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: «Практичні заняття як форма організації навчальної діяльності учнів 8-11 класів». | ||
+ | |||
+ | #На вашу думку, які СУЧАСНІ методи роботи необхідно запропонувати школярам на практичних заняттях з історії, щоб розвивати необхідні компетентності? Відповідь обгрунтуйте. Наведіть власні приклади. | ||
+ | |||
+ | --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:04, 15 червня 2017 (EEST) | ||
+ | |||
+ | '''Дискусія:'''Відповідь: Для розвитку необхідних компетентностей на практичних заняттях пропоную використовувати:проблемне навчання,інтерактивні методи,навчальні проекти,роботу з медіа-ресурсами.--[[Користувач:Чернякова Ганна Миколаївна|Чернякова Ганна Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Чернякова Ганна Миколаївна|обговорення]]) 13:18, 15 жовтня 2017 (EEST) | ||
+ | ---- | ||
+ | ---- | ||
+ | Доброго дня, шановні колеги. Ми продовжуємо нашу дискусію. Сьогодні у нас тема: "Медіа-ресурси як фактор формування предметних компетентностей учнів у 6-11 класах". | ||
+ | Пропоную для обговорення наступні питання: | ||
+ | |||
+ | #Які компоненти медіа-ресурсів Ви використовуєте на уроках історії? Власні приклади. | ||
+ | #Переваги і недоліки використання медіа-ресурсів на уроках історії. | ||
+ | |||
+ | --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:34, 15 червня 2017 (EEST) | ||
+ | |||
+ | '''Дискусія:''' Відповідь: На уроках я використовую статті,фотоматеріали,документи,призентації.Перевага медіа-ресурсів:1)доплмагають краще розуміти і запам'ятовувати матеріал;2)роблять навчання активним та індивідуальним;3)розвивають вміння критичного мислення.Недоліки:не завжди матеріал заслуговує на довіру,тобто є правдивим.--[[Користувач:Чернякова Ганна Миколаївна|Чернякова Ганна Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Чернякова Ганна Миколаївна|обговорення]]) 13:25, 15 жовтня 2017 (EEST) | ||
+ | ---- | ||
+ | ---- | ||
+ | Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас остання тематична дискусія на тему:"Сучасний учень - це особистість, патріот та інноватор в умовах Нової української школи". | ||
+ | Проаналізуйте посилання [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/konczepcziya.html Концепція Нової української школи] і давайте поміркуємо: | ||
+ | #Якими ОСОБИСТІСНО-ПРОФЕСІЙНИМИ компетенціями МАЄ вододіти педагог, щоб зацікавити учнів у сучасних соціально-економічних умовах? | ||
+ | #Відповідь обгрунтуйте на прикладі шкільного предмету "Історія". | ||
+ | |||
+ | --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:40, 19 вересня 2017 (EEST) | ||
+ | |||
+ | '''Дискусія:''' Відповідь: Сучасний вчитель повинен бути: науковцем (володіти підходами та методами дослідницької роботи);психологом(знати основи психології,вікові та індивідуальні психологічні особливості учнів;технологом(володіти методикою і технологією навчально-виховного процесу,втілюючи наукові ідеї в практику);організатором(володіти навичками управлінця-менеджера для управліеея учнівським колективом);медиком(знати фізичні і розумові межі дитячого організму,рамки психологічного навантаження);артистом(уміти перевтілюватися,володіти правильною дикцією,художнім словом).--[[Користувач:Чернякова Ганна Миколаївна|Чернякова Ганна Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Чернякова Ганна Миколаївна|обговорення]]) 22:14, 16 жовтня 2017 (EEST) | ||
+ | ---- | ||
+ | ---- | ||
==== Проведення та перевірка модульного контролю ==== | ==== Проведення та перевірка модульного контролю ==== | ||
+ | Доброго дня, шановні колеги. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань. | ||
+ | [https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfRV7Uk4vPeWqeYmQbXeXVFRk0-vUjNAikHmVd7ZXA1mHnWRA/viewform Проведення та перевірка модульного контролю] | ||
+ | |||
+ | --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:35, 13 червня 2017 (EEST) | ||
+ | ---- | ||
+ | ---- | ||
+ | Доброго дня, Ганна Миколаївна. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань (частина ІІ). [https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfBaPi5bZCK8Qyda4a5EUx8_CcTKoa6JkFE6jwvZpcpX97W5w/viewform Проведення та перевірка модульного контролю - частина ІІ] | ||
+ | |||
+ | --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:55, 17 жовтня 2017 (EEST) |
Поточна версія на 13:09, 17 жовтня 2017
Зміст
Інтерактивні практичні заняття
Вітаю Вас, шановні колеги. Сьогодні у нас перше заняття, на якому ми працюємо за темою:"Нормативно-методичне забезпечення". Прошу Вас пройти за посиланням Тема 1. Нормативно-методичне забезпечення.
Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:
- Які документи складають нормативно-правову базу суспільствознавчих дисциплін в ЗНЗ?
- Які компоненти складають зміст історичної освіти в ЗНЗ? Відповідь обгрунтуйте.
--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 12:05, 28 квітня 2017 (EEST)
Ваші відповіді:
- Нормативно-правову базу суспільствознавчих дисциплін в ЗНЗ складають:
-національна доктрина розвитку освіти -Державний освітній стандарт -листи Мінистерства освіти і науки України,програми
- -підготовка учнів до взаємодії з соціальним середовищем,до особистісної самореалізаії,формування відповідних компетенцій
-формування в учнів критичного мислення -формування в учнів національних та загальнолюдських цінностей -формування в учнів почуття власної гідності,активної життєвої позиції -виховання в особистості рис патріота України...--Чернякова Ганна Миколаївна (обговорення) 17:20, 18 вересня 2017 (EEST)
Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас інтерактивне заняття на тему: "Специфіка методики викладання історії". Прошу проаналізувати посилання Тема 2. Специфіка методики викладання історії.
Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:
- Зміст навчання історії в школі це...
- Проаналізуйте чинники, що впливають на формування змісту історичної освіти.
--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 13:31, 4 травня 2017 (EEST)
Ваші відповіді:
- Зміст навчання історії в школі-це один із компонентів процесу навчання історії,певна система історичної інформації,яка засвоюється у вигляді історичних знань,умінь і навичок,в яких особистість опановує вже відомі способи діяльності,досвід творчої пізнавальної діяльності у розв'язанні проблем,що вирішувалися людством у минулому,досвід ставлення до світу,до людей,до себе.
- Чинники, що впливають на формування змісту історичної освіти:
-соціально-політичні -законодавчо-правові -культурні,духовно-ідеологічні -освітньо-педагогічні--Чернякова Ганна Миколаївна (обговорення) 17:33, 18 вересня 2017 (EEST)
Доброго дня. Сьогодні у нас інтерактивне заняття на тему: "Формування предметних компетентностей на уроках історії. Проаналізуйте посилання Тема: "Формування предметних компетентностей"" Після опрацювання відповідної літератури, дайте відповідь на запитання:
- Обґрунтуйте взаємозв'язок ключових і предметних компетентностей на уроках історії і суспільствознавчих дисциплін.
--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 13:32, 10 травня 2017 (EEST)
Ваші відповіді: До ключових компетентностей входять:уміння вчитися,здоров'язбережувальна компетентність,загальнокультурна,соціально-трудова,інформаційна. Історична предметна компетентність сприяє формуванню учня як громадянина України.На уроках історії формуються комунікативна і інформаційна компетентність,що входять до ключових компетентностей.--Чернякова Ганна Миколаївна (обговорення) 17:48, 18 вересня 2017 (EEST)
Доброго дня, шановні колеги! Сьогодні ми працюємо над темою:"Нормативно-методичне забезпечення". Прошу пройти за посиланням Навчальні програми для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Історія України. Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:
- Здобутки і прорахунки програми з історії України для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, яка чинна у 2016/2017 навчальному році.
--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 12:11, 19 травня 2017 (EEST)
Ваша відповідь: 17 липня 2016 року Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич підписала наказ № 826 «Про затвердження навчальних програм для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів». Процедуру оновлення також пройшла програма з історії України. Минулого року Український інститут національної пам’яті ініціював внесення змін до шкільної програми з історії України. Міністерство освіти і науки створило робочу групу з удосконалення та розвантаження програм. Уперше в старших класах вводяться практичні заняття з уроками узагальнення та тематичного оцінювання. Виділено в окремі теми Українську революцію 1917-1921 років. Тепер період масових репресій та великого терору в Україні здобув справедливу назву – «Встановлення й утвердження радянського тоталітарного режиму (1921-1939 рр.)». Окрім того, школярі будуть вивчати низку історичних постатей та персоналій, які сприяли розбудові України.--Чернякова Ганна Миколаївна (обговорення) 22:59, 21 вересня 2017 (EEST)
Шановні колеги! Ми продовжуємо працювати над темою:"Нормативно-методичне забезпечення". Прошу пройти за посиланням Підручники з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:
- Які, на Вашу думку, недоліки і переваги має підручник з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів, який є дієвим у 2016/2017 навчальному році? Автор підручника на Ваш вибір.
Запрошую до активного обговорення. --Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 13:24, 19 травня 2017 (EEST)
Ваша відповідь:
Підручник Історії України автори О.В. Гісем, О.О. Мартинюк.Переваги цього підручника:гарне оснащення історичними картами,кольорові ілюстрації,зроблено акцент на датах і термінах,має різнорівневі завдання.Недоліки:недостатня кількість джерельної бази.--Чернякова Ганна Миколаївна (обговорення) 23:44, 21 вересня 2017 (EEST)
Доброго дня, Ганна Миколаївна. Сьогодні ми опрацьовуємо тему: "Формування предметних та життєвих компетентностей учнів". Прогляньте посилання Формування предметних компетентностей учнів
Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:
- На Вашу думку, які компетенції необхідно розвивати на уроках історії та суспільних дисциплін для адаптації молоді в сучасних соціально-економічних умовах?
--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 12:09, 29 травня 2017 (EEST)
Ваша відповідь:
1)Соціальна компетентність −сприяє особистості продуктивно співпрацювати з партнерами в групі та команді, виконувати різні ролі та функції в колективі; 2)Інформаційну компетенцію яка передбачає уміння учнів працювати з джерелами історичної інформації: користуватися довідковою літературою, інтернетом тощо для самостійного пошуку інформації; систематизувати історичну інформацію, складаючи таблиці, схеми, плани; виявляти різні точки зору, критично аналізувати, порівнювати та оцінювати історичні джерела, виявляти тенденційну інформацію й пояснювати її необ’єктивність; 3)Історична предметна компетентність-має сприяти формуванню учня як громадянина України, соціально адаптованої та відповідальної особистості, здатної до успішного життя у швидкозмінному полікультурному суспільстві.А це є основними життєвими компетентностями людини.--Чернякова Ганна Миколаївна (обговорення) 22:09, 26 вересня 2017 (EEST)
Продовжуємо працювати. Тема: Нетипові форми роботи на уроках історії. Проаналізуйте посилання Нетипові форми роботи на уроках історії
Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:
- Проаналізуйте нетипові форми навчання на уроках історії, які існують у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.
- Які нетипові форми навчання, Ви використовуєте у своїй роботі?
Запрошую до участі у обговоренні. --Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 13:33, 29 травня 2017 (EEST)
Ваша відповідь: 1)На сучасному етапі існує велика кількість нетипових форм навчання. Це зумовлено тим, що нетрадиційні форми навчання – результат творчої роботи вчителя.Особливість нестандартних уроків полягає в такому структуруванні змісту і форми, яке викликало б інтерес в учнів, сприяло їх оптимальному розвитку і вихованню.Навчальний процес тут має багато спільного з ігровою діяльністю дітей. Майже всі прийоми, способи дії нестандартних уроків відзначаються ігровим спрямуванням. Не дивно, що в методичній літературі їх часто відзначають, як «урок-гра», «урок-змагання» тощо. 2)Серед нетипових форм навчання які я використовую у своїй діяльності -це такі, як урок"заочна подорож","брейн-ринг", урок "семінар",урок-вікторина,урок-круглий стіл, урок-лекція,інтегровані уроки з історії України та географії,історії України та української літератури.--Чернякова Ганна Миколаївна (обговорення) 23:04, 26 вересня 2017 (EEST)
Індивідуальні заняття
Доброго дня, шановні колеги. Звертаю Вашу увагу на те, що Вам необхідно виконати всі завдання з кожного предмету. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з актуальної теми: "Урок як основна форма навчання історії". Проаналізувавши Інтеренет ресурс Тема: Урок як основна форма навчання історії, давайте визначимо:
- структуру сучасних уроків історії...
- чи має вчитель змогу змінювати таку структуру уроків з історії...
- чи дієва така структура уроків у ХХІ ст...
--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 13:36, 7 червня 2017 (EEST)
- Відповідь:
1.Під структурою уроку слід розуміти співвідношення елементів (етапів, ланок) уроку в їх певної послідовності та взаємозв'язку між собою. Структуру уроку складають: організаційний момент; перевірка знань попереднього навчального матеріалу, логічно пов'язаного зі змістом даного уроку, перехід до нового матеріалу; вивчення нового матеріалу; закріплення; підведення підсумків уроку; домашнє завдання. 2.Оскільки структура кожного уроку залежить від змісту навчального матеріалу, дидактичної мети, типу уроку, вікових особливостей учнів та особливостей класу чи колективу,то вчитель може змінювати структуру уроків з історії. 3.Я вважаю,що структура сучасних уроків історії дієва у ХХІ ст.--Чернякова Ганна Миколаївна (обговорення) 22:19, 9 жовтня 2017 (EEST)
Продовжуємо тему: "Урок як основна форма навчання".
- Давайте проаналізуємо, чи існує взаємозв'язок між типами уроків історії та методами навчання на уроці.
- Із власного досвіду наведіть приклади такої взаємодії.
--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 12:11, 21 червня 2017 (EEST)
- Відповідь:
Взаємозв'язок між типами уроків історії та методами навчання на уроці звичайно існує.Кожному з типів уроку відповідає певна структурна послідовність і певні методи.Наприклад,на уроці засвоєння нових знань можна використати складання тез,опорних схем,роботу з підручником,картою,довідниками.А на уроці формування та вдосконалення умінь і навичок можна використати ігри,змагання,уявні експедиції,групові методи роботи.--Чернякова Ганна Миколаївна (обговорення) 23:07, 12 жовтня 2017 (EEST)
Продовжуємо тему: "Урок як основна форма навчання".
- На Вашу думку, чи актуальна на сьогодні така форма навчання як урок?
- Можливо є інші актуальні форми навчання на сьогодні?
- Запропонуйте сучасну форму навчання в ЗНЗ, яка буде цікавою учням у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.
--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 13:39, 21 червня 2017 (EEST)
- Відповідь:
На мою думку урок як форма навчання актуальний на сьогодні і повинен залишатися надалі.Також можна проводити нестандартні уроки.Однак не можна забувати, що головним у проведенні будь-якого уроку є навчання. Нестандартні уроки лише активізують діяльність учнів, роблять сприйняття більш активним, емоційним, мислення — творчим, самостійним, гнучким. Нестандартні уроки більше подобаються учням, ніж буденні навчальні заняття. У них незвичайні задум, організація, методика проведення. З іншого боку — перетворювати нестандартні уроки в головну форму роботи, вводити їх у систему недоцільно через відсутність серйозної пізнавальної праці, невисокої результативності, великої втрати часу.--Чернякова Ганна Миколаївна (обговорення) 22:49, 11 жовтня 2017 (EEST)
Доброго дня. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з теми: "Громадянська освіта в системі шкільної освіти". Проаналізуйте основні принципи громадянської освіти та як вони реалізуються на уроках історії. Обґрунтуйте Вашу думку.
--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 13:38, 6 вересня 2017 (EEST)
- Відповідь:
Громадянська освіта базується на тих же загальнопедагогічних і дидактичних принципах , що й освіта в цілому. Водночас специфічними для неї є такі: • зв'язок з практичною діяльністю передбачає пріоритетність для системи громадянської освіти навчання і виховання умінь і дій, зорієнтованість учнів на навички соціальної взаємодії, вміння самостійно аналізувати різноманітні ситуації, перш за все у своєму життєвому середовищі, вміння самостійно приймати відповідальні рішення і діяти у правовому полі; • зорієнтованість на позитивні соціальні дії означає цілеспрямованість громадянської освіти на соціальні очікування учнів, набуття позитивного досвіду соціальних дій, формування позитивного іміджу компетентної громадянськості і виховання потреби вчитися цьому протягом усього життя; • демократичність означає виховання духу соціальної солідарності, справедливості, вміння конструктивно взаємодіяти з суспільством та брати участь у прийнятті рішень; передбачає суб'єктно-суб'єктні відносини між педагогами і учнями, атмосферу взаємоповаги та довіри у шкільному колективі, учнівське самоврядування, відкритість і зв'язок школи з іншими учасниками процесу соціалізації (сім'єю, дитячими і молодіжними громадськими організаціями, засобами масової інформації, церквою та ін.), зв'язок шкільного колективу з місцевою громадою, участь у спільних з нею соціальних, культурних, природозахисних акціях; • плюралізм означає виховання поваги до засад політичної, ідеологічної, етнонаціональної, расової багатоманітності; • виховання толерантного ставлення до різних світоглядних, політичних доктрин, релігійних переконань, до діяльності у школі різних молодіжних громадських організацій; уникання екстремістських поглядів і поведінки у житті шкільного колективу, виховання усвідомлення того, що будь-який політичний екстремізм є неприйнятним;--Чернякова Ганна Миколаївна (обговорення) 20:51, 13 жовтня 2017 (EEST)
Доброго дня. Сьогодні у нас заняття присвячене темі: "Громадянська освіта в системі шкільної освіти". Проаналізуйте зміст будь-якого параграфа з підручника для основної школи, в змісті якого ґрунтовніше розкриваються основні завдання громадянської освіти. Поділіться своїми результатами, чому Ви обрали саме цю вікову категорію і відповідну тему.
Дякую. --Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 12:07, 11 вересня 2017 (EEST)
Відповідь: Візьмемо тему уроку"Український національний рух наприкінці 40-х років 19 ст.Кирило-Мифодіївське братство"(Історія України 9 клас). Пацюючи в групах учні визначають форму боротьби за громадянські і політичні права в України наприкладі діяльності кириломифодіївців.Пояснюють вплив і взаємозв'язок основних правових ідей епохи з програмними ідеями українського національно-визвольного руху.Визначають прояви дискримінації у справі Т.Шевченка.Називають які порушення прав людини відбувались в Російській імперії того часу.Учні працюють над проблемним завданням:чи залежать форми боротьби за громадянські та політичні права від суспільно-політичної ситуації в країні,від політичного режиму?--Чернякова Ганна Миколаївна (обговорення) 22:50, 12 жовтня 2017 (EEST)
Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні ми працюємо над темою: "Оцінювання рівня знань в умовах суспільства знань". Давайте поміркуємо: У ХХ ст. на уроках історії основними методами контролю були - усне опитування або контрольна робота. У ХХІ ст. науковці і методисти пропонують - тестові завдання. Як ви вважаєте, чи актуальні на сьогодні тестові завдання, чи їх можна замінити іншими методами контролю. Відповідь обгрунтуйте.
Дякую --Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 13:36, 11 вересня 2017 (EEST)
Відповідь: Тестові завдання актуальні і сьогодні.Проте,я вважаю,що вони не дають реальної картини знань учнів.Я надаю перевагу історичним диктантам,при яких учні повинні дати конкретну відповідь без підказки,а також завданням творчого характеру,починаючи словами:проаналізувати...,визначити...,зробити порівняльну схему..., і т.д.--Чернякова Ганна Миколаївна (обговорення) 13:35, 15 жовтня 2017 (EEST)
Консультації
Доброго дня шановні колеги. Якщо у Вас є запитання чи незрозумілі деякі моменти нашого он-лайн спілкування, звертайтеся за порадою чи допомогою.
--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 12:03, 7 червня 2017 (EEST)
Доброго дня, Ганна Миколаївна! Ми продовжуємо 10-й тиждень навчання. Всього - 16 тижнів. У Вас не виконане жодне завдання. Намагайтеся їх виконати. Якщо Вам щось не зрозуміло, звертайтеся за консультацією.
З повагою --Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 13:45, 5 вересня 2017 (EEST)
Доброго дня, Ганна Миколаївна. У нас останній тиждень навчання. Ви виконали всі заплановані завдання. У Вас залишився модульний контроль №2. Дякую за співпрацю. Ваш заїзд 24.10.2017 на 9.30. До зустічі. З повагою --Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 13:30, 17 жовтня 2017 (EEST)
Тематичні дискусії (Інтернет-семінари)
Доброго дня. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: "Мультиперспективність у вивченні історії як фактор формування критичного мислення". Після перегляду посилання Тема: Новітні досягнення історичної наукидайте відповідь на запитання.
- Як Ви вважаєте, допомагає чи заважає велика кількість історичних джерел у вивченні історії в загальноосвітніх навчальних закладах?
--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 12:07, 25 травня 2017 (EEST) Дискусія: Відповідь: Я вважаю,що на уроці історії потрібно використовувати не більше 3-5 джерел.Велика кількість історичних джерел не заважатиме у спеціалізованих класах з поглибленим вивченням історії.--Чернякова Ганна Миколаївна (обговорення) 22:03, 12 жовтня 2017 (EEST)
Ми продовжуємо нашу дискусію. У мене до Вас наступне дискусійне питання:
- Роль і місце ІКТ на уроках історії та суспільних дисциплін (обгрунтувати позитивні та негативні сторони).
--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 13:39, 25 травня 2017 (EEST) Дискусія:Відповідь: Сучасні школярі із величезною цікавістю сприймають матеріал уроку, коли учитель застосовує ІКТ – такий урок набуває високої ефективності і полегшує сприймання для учнів. Основною метою використання ІКТ на уроці історії є досягнення поглибленого розуміння та осмислення навчального історичного матеріалу, образне сприйняття, посилення емоційного впливу історії на особистість учня, його перенесення у період вивчення. Все це відбувається за рахунок карт, схем, навчальних картин, відео- та аудіокоментарів, історичних фільмів, презентацій до уроку, які представлені в електронному варіанті.--Чернякова Ганна Миколаївна (обговорення) 23:04, 11 жовтня 2017 (EEST)
Доброго дня, шановні колеги. Прикро, що ми не маємо можливості активно провести таку форму роботи. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: «Практичні заняття як форма організації навчальної діяльності учнів 8-11 класів».
- На вашу думку, які СУЧАСНІ методи роботи необхідно запропонувати школярам на практичних заняттях з історії, щоб розвивати необхідні компетентності? Відповідь обгрунтуйте. Наведіть власні приклади.
--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 12:04, 15 червня 2017 (EEST)
Дискусія:Відповідь: Для розвитку необхідних компетентностей на практичних заняттях пропоную використовувати:проблемне навчання,інтерактивні методи,навчальні проекти,роботу з медіа-ресурсами.--Чернякова Ганна Миколаївна (обговорення) 13:18, 15 жовтня 2017 (EEST)
Доброго дня, шановні колеги. Ми продовжуємо нашу дискусію. Сьогодні у нас тема: "Медіа-ресурси як фактор формування предметних компетентностей учнів у 6-11 класах". Пропоную для обговорення наступні питання:
- Які компоненти медіа-ресурсів Ви використовуєте на уроках історії? Власні приклади.
- Переваги і недоліки використання медіа-ресурсів на уроках історії.
--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 13:34, 15 червня 2017 (EEST)
Дискусія: Відповідь: На уроках я використовую статті,фотоматеріали,документи,призентації.Перевага медіа-ресурсів:1)доплмагають краще розуміти і запам'ятовувати матеріал;2)роблять навчання активним та індивідуальним;3)розвивають вміння критичного мислення.Недоліки:не завжди матеріал заслуговує на довіру,тобто є правдивим.--Чернякова Ганна Миколаївна (обговорення) 13:25, 15 жовтня 2017 (EEST)
Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас остання тематична дискусія на тему:"Сучасний учень - це особистість, патріот та інноватор в умовах Нової української школи". Проаналізуйте посилання Концепція Нової української школи і давайте поміркуємо:
- Якими ОСОБИСТІСНО-ПРОФЕСІЙНИМИ компетенціями МАЄ вододіти педагог, щоб зацікавити учнів у сучасних соціально-економічних умовах?
- Відповідь обгрунтуйте на прикладі шкільного предмету "Історія".
--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 13:40, 19 вересня 2017 (EEST)
Дискусія: Відповідь: Сучасний вчитель повинен бути: науковцем (володіти підходами та методами дослідницької роботи);психологом(знати основи психології,вікові та індивідуальні психологічні особливості учнів;технологом(володіти методикою і технологією навчально-виховного процесу,втілюючи наукові ідеї в практику);організатором(володіти навичками управлінця-менеджера для управліеея учнівським колективом);медиком(знати фізичні і розумові межі дитячого організму,рамки психологічного навантаження);артистом(уміти перевтілюватися,володіти правильною дикцією,художнім словом).--Чернякова Ганна Миколаївна (обговорення) 22:14, 16 жовтня 2017 (EEST)
Проведення та перевірка модульного контролю
Доброго дня, шановні колеги. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань. Проведення та перевірка модульного контролю
--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 13:35, 13 червня 2017 (EEST)
Доброго дня, Ганна Миколаївна. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань (частина ІІ). Проведення та перевірка модульного контролю - частина ІІ
--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 11:55, 17 жовтня 2017 (EEST)