Відмінності між версіями «Буринська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №2 ім. Ю.М.Лавошника Буринської міської ради Сумської області»
(→Історія навчального закладу) |
(→Фотогалерея) |
||
| (не показано 13 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
==Історія навчального закладу== | ==Історія навчального закладу== | ||
| + | |||
| + | [https://www.youtube.com/watch?v=Eq2nGzp4Z8M&feature=youtu.be Відкриття Буринської середньої школи №2 (1976р.)] | ||
===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події=== | ===Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події=== | ||
| − | Історія школи бере свій початок з кінця XIXст. Старе приміщення школи збудувало земство в 90-х роках XIX ст. і освячене 1 жовтня 1898 року.З архівних документів відомо що приміщення школи було дерев’яне, обкладене цеглою, дах критий залізом(36х6 аршин). Школа складалась двох класних кімнат, кімнати для бібліотеки, коридор з роздягальнею, дві квартири для вчителів. Облаштування школи обійшлося | + | Історія школи бере свій початок з кінця XIXст. Старе приміщення школи збудувало земство в 90-х роках XIX ст. і освячене 1 жовтня 1898 року.З архівних документів відомо, що приміщення школи було дерев’яне, обкладене цеглою, дах критий залізом(36х6 аршин). Школа складалась двох класних кімнат, кімнати для бібліотеки, коридор з роздягальнею, дві квартири для вчителів. Облаштування школи обійшлося у 5000 рублів, які були виділені земством Путивльського повіту за сприяння земського начальника - Володимира Володимировича Павлова, який проживав у Бурині . Школа мала статус церковно-приходської, знаходилася біля кам’яної Вознесенської церкви, збудованої в другій половині ХІХ ст., в народі її називали «вольнівська» за народною назвою цього району Бурині. |
Спочатку школа була трикласною. У школі працювало 2 вчителі, були тільки 2 класні кімнати, класи-комбіновані (1-2 і 3-4 ), а в них навчалося близько 20-25 учнів. В 20-роках ХХ ст. За радянської влади школа отримала статус Єдиної трудової школи І ступеня в складі чотирьох відділень. | Спочатку школа була трикласною. У школі працювало 2 вчителі, були тільки 2 класні кімнати, класи-комбіновані (1-2 і 3-4 ), а в них навчалося близько 20-25 учнів. В 20-роках ХХ ст. За радянської влади школа отримала статус Єдиної трудової школи І ступеня в складі чотирьох відділень. | ||
В 30 роках ХХ ст. до основного приміщення школи було добавлено нове, це був будинок розкуркуленого заможного селянина Зьоменка, її стали називати «зьоменкова школа», нинішня вулиця Г.Головенського. | В 30 роках ХХ ст. до основного приміщення школи було добавлено нове, це був будинок розкуркуленого заможного селянина Зьоменка, її стали називати «зьоменкова школа», нинішня вулиця Г.Головенського. | ||
| Рядок 13: | Рядок 15: | ||
З 1971 року директором школи був Аніщенко Олександр Дмитрович. За рік перебування на цій посаді Олександр Дмитрович добудував до приміщення дві класні кімнати. Перейшовши на посаду заврайвно, місце вступив Голосному Василю Федоровичу, який був директором до 1980 року. | З 1971 року директором школи був Аніщенко Олександр Дмитрович. За рік перебування на цій посаді Олександр Дмитрович добудував до приміщення дві класні кімнати. Перейшовши на посаду заврайвно, місце вступив Голосному Василю Федоровичу, який був директором до 1980 року. | ||
У1974 році було прийняте рішення про будівництво нового приміщення школи. | У1974 році було прийняте рішення про будівництво нового приміщення школи. | ||
| − | Зі спогадів Мороз Галини Петрівни-учителя-ветерана: "Питання побудови другої школи постало давно,так як перша міська середня школа була переповнена і навчання в ній велося у дві зміни.Вирішувалося питання, де її будувати.Була пропозиція будувати школу нв тому місці,де зараз Укртелеком.Зусиллями батьків викликали комісію, яка виміряла віддаль з кінця вулиць Дронівська та Верзанська. Після цьго було постановлено будувати школу на тому місці, де вона знаходиться нині. Навесні 1976 будівництво розпочалося. У будівництві крім будівельників брали участь батьки, вчителі, учні.Кожен батько, якого був учень, повинен був відпрацювати три дні на будівництві, а кожен учитель-6 днів.Нестачі у будівельних матеріалах не було, тому вже в липні школу почали штукатурити. І 16 жовтя 1976 року школа відчинила двері, розпочався перший навчальний рік | + | Зі спогадів Мороз Галини Петрівни-учителя-ветерана: "Питання побудови другої школи постало давно,так як перша міська середня школа була переповнена і навчання в ній велося у дві зміни.Вирішувалося питання, де її будувати.Була пропозиція будувати школу нв тому місці,де зараз Укртелеком.Зусиллями батьків викликали комісію, яка виміряла віддаль з кінця вулиць Дронівська та Верзанська. Після цьго було постановлено будувати школу на тому місці, де вона знаходиться нині. Навесні 1976 будівництво розпочалося. У будівництві крім будівельників брали участь батьки, вчителі, учні.Кожен батько, якого був учень, повинен був відпрацювати три дні на будівництві, а кожен учитель-6 днів.Нестачі у будівельних матеріалах не було, тому вже в липні школу почали штукатурити. І 16 жовтя 1976 року школа відчинила двері, розпочався перший навчальний рік". |
Учнівський та вчительський колектив був сформований з учнів та вчителів місцевої школи та частини учнів та вчителів середньої школи №1. З цього часу всі учні навчаються в стінах одного приміщення. Школа отримала статус середньої №2. | Учнівський та вчительський колектив був сформований з учнів та вчителів місцевої школи та частини учнів та вчителів середньої школи №1. З цього часу всі учні навчаються в стінах одного приміщення. Школа отримала статус середньої №2. | ||
У 1980 році директором школи стає - Майданевич Віктор Миколайович. | У 1980 році директором школи стає - Майданевич Віктор Миколайович. | ||
1984-2011 рр.. очолював школу Горох В'ячеслав Павлович - спеціаліст вищої категорії, старший вчитель. У 2009 році школа отримала статус спеціалізованої. | 1984-2011 рр.. очолював школу Горох В'ячеслав Павлович - спеціаліст вищої категорії, старший вчитель. У 2009 році школа отримала статус спеціалізованої. | ||
З 2011 року директором школи призначено Дерев’янченка Миколу Юрійовича. | З 2011 року директором школи призначено Дерев’янченка Миколу Юрійовича. | ||
| − | У 2015 році рішенням Буринської міської ради школі було присвоєно ім'я Лавошника Юрія Миколойовича. | + | У 2015 році рішенням Буринської міської ради школі було присвоєно ім'я Лавошника Юрія Миколойовича. У 1994 році він закінчив 11 клаів та вступив до Сумського артилерійського училища.У 1999р. успішно закінчив. Загинув у 2014 році, захищаючи Україну від російської агресії на сході країни. |
===Кращі вчителі=== | ===Кращі вчителі=== | ||
| − | Славиться наша школа майстрами педагогічної праці. | + | Славиться наша школа майстрами педагогічної праці. З них вчителі-методисти: Лебідь Зоя Володимирівна, Москаленко Алла Анатоліївна. Старші вчителі - Горох В'ячеслав Павлович, Гурененко Ольга Петрівна, Борсай Ірина Іванівна, Циганок Тетяна Олександрівна, Семеняка Валентина Михайлівна, Дзюба Надія Володимирівна, Ніколенко Віра Григорівна . |
| − | + | ||
| − | + | ||
===Відомі випускники=== | ===Відомі випускники=== | ||
| + | Педагоги нашої школи можуть пишатися послідовниками. У рідних стінах працюють її випускники: Коваленко Сергій Олександрович, Ніколенко Віра Григорівна, Бойко Людмила Василівна, Марченко Ольга Олександрівна, Колєснік Олена Леонідівна, Конопленко Юрій Володимирович | ||
==Навчальний заклад сьогодні== | ==Навчальний заклад сьогодні== | ||
| + | В школі зараз навчається 298 учнів. Педагогічний колектив- 32 вчителі.2-вчителі-методисти,8-мають звання"старший вчитель", | ||
| + | 14-мають вищу категорію,8- перша категорія,5-друга категорія,5-спеціалісти. | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Фотогалерея == | ||
| + | {| | ||
| + | |[[Файл:SDC14980.JPG|250px|thumb|left|Старе приміщення школи(Вольнівська)]] | ||
| + | |[[Файл:Shkola-tradicijna.jpg|250px|thumb|left|Сучасна школа]] | ||
| + | |[[Файл:Зьоменкова_школа.JPG|250px|thumb|left|"Зьоменкова" школа]] | ||
| + | |[[Файл:Шилівська_школа.JPG|250px|thumb|left|Шилівська школа]] | ||
| + | |- | ||
| + | |[[Файл:Меморіальна_дошка1.jpg|250px|thumb|left|Лавошник Ю.М.]] | ||
| + | |[[Файл:Свидшкола.jpg|250px|thumb|left|Сввідоцтво про закінчення Шилівської школи (1910 р.)]] | ||
| + | |[[Файл:Удостоверение__.jpg|250px|thumb|left|Свідоцтво про закінчення трудової школи (1925 р.)]] | ||
| + | | | ||
| + | |} | ||
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')== | ==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')== | ||
Поточна версія на 16:26, 21 червня 2017
Зміст
Історія навчального закладу
Відкриття Буринської середньої школи №2 (1976р.)
Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події
Історія школи бере свій початок з кінця XIXст. Старе приміщення школи збудувало земство в 90-х роках XIX ст. і освячене 1 жовтня 1898 року.З архівних документів відомо, що приміщення школи було дерев’яне, обкладене цеглою, дах критий залізом(36х6 аршин). Школа складалась двох класних кімнат, кімнати для бібліотеки, коридор з роздягальнею, дві квартири для вчителів. Облаштування школи обійшлося у 5000 рублів, які були виділені земством Путивльського повіту за сприяння земського начальника - Володимира Володимировича Павлова, який проживав у Бурині . Школа мала статус церковно-приходської, знаходилася біля кам’яної Вознесенської церкви, збудованої в другій половині ХІХ ст., в народі її називали «вольнівська» за народною назвою цього району Бурині. Спочатку школа була трикласною. У школі працювало 2 вчителі, були тільки 2 класні кімнати, класи-комбіновані (1-2 і 3-4 ), а в них навчалося близько 20-25 учнів. В 20-роках ХХ ст. За радянської влади школа отримала статус Єдиної трудової школи І ступеня в складі чотирьох відділень. В 30 роках ХХ ст. до основного приміщення школи було добавлено нове, це був будинок розкуркуленого заможного селянина Зьоменка, її стали називати «зьоменкова школа», нинішня вулиця Г.Головенського. Тут навчалися початкові класи та середні- 4-5 клас. В цій школі продовжували навчання також учні з початкової школи с. Шилівки. Школа в с. Шилівка,зараз вулиця Олександра Довженка, була відкрита на початку ХХст. Мала статус училища. Складалася двох класних кімнат та учительської. Під час війни 1941-45 рр. школа працювала тільки в приміщенні «зьоменкової школи». «Вольнівська» школа була майстернею по ремонту танків. Сучасний спортивний майданчик був полігоном для танків. Після вигнання німецьких військ було відновлено навчання в усіх трьох приміщеннях школи. В середині вересня 1943 року діти сіли за парти. Але меблів у приміщенні не було, у школу учні брали із собою стілець. Доводилося писати навіть лежачи на підлозі. Бажаючих навчитися було багато. Директором школи був Петро Васильович Аніщенко, завучем Олена Омелянівна Орлова. Відразу ж після війни було організовано вечірню школу. І Петра Васильовича перевели на іншу роботу. На його місце директором призначено вчителя початкових класів Марію Микитівну Кольченко, яка була і воєнруком у школі, а не тільки директором. Згодом перейшла працювати вчителем у школу, що на Шилівці. На її місце призначено Бубніковича , який пропрацював лише один рік. Після його звільнення обов'язки директора школи виконувала Орлова Олена Омелянівна, яка пропрацювала на цій посаді один рік. У 1949 році директором школи став Бойко Яків Касьянович. На цій посаді вій був до 1952 року,а потім перейшов на роботу у с. Слободу. З 1959 року школа стала восьмирічною, директором її була Корда Валентина Захарівна, яка до цього часу працювала редактором районної газети. Посаду директора займала до 1971 року. Звідки і пішла на заслужений відпочинок. З 1971 року директором школи був Аніщенко Олександр Дмитрович. За рік перебування на цій посаді Олександр Дмитрович добудував до приміщення дві класні кімнати. Перейшовши на посаду заврайвно, місце вступив Голосному Василю Федоровичу, який був директором до 1980 року. У1974 році було прийняте рішення про будівництво нового приміщення школи. Зі спогадів Мороз Галини Петрівни-учителя-ветерана: "Питання побудови другої школи постало давно,так як перша міська середня школа була переповнена і навчання в ній велося у дві зміни.Вирішувалося питання, де її будувати.Була пропозиція будувати школу нв тому місці,де зараз Укртелеком.Зусиллями батьків викликали комісію, яка виміряла віддаль з кінця вулиць Дронівська та Верзанська. Після цьго було постановлено будувати школу на тому місці, де вона знаходиться нині. Навесні 1976 будівництво розпочалося. У будівництві крім будівельників брали участь батьки, вчителі, учні.Кожен батько, якого був учень, повинен був відпрацювати три дні на будівництві, а кожен учитель-6 днів.Нестачі у будівельних матеріалах не було, тому вже в липні школу почали штукатурити. І 16 жовтя 1976 року школа відчинила двері, розпочався перший навчальний рік". Учнівський та вчительський колектив був сформований з учнів та вчителів місцевої школи та частини учнів та вчителів середньої школи №1. З цього часу всі учні навчаються в стінах одного приміщення. Школа отримала статус середньої №2. У 1980 році директором школи стає - Майданевич Віктор Миколайович. 1984-2011 рр.. очолював школу Горох В'ячеслав Павлович - спеціаліст вищої категорії, старший вчитель. У 2009 році школа отримала статус спеціалізованої. З 2011 року директором школи призначено Дерев’янченка Миколу Юрійовича. У 2015 році рішенням Буринської міської ради школі було присвоєно ім'я Лавошника Юрія Миколойовича. У 1994 році він закінчив 11 клаів та вступив до Сумського артилерійського училища.У 1999р. успішно закінчив. Загинув у 2014 році, захищаючи Україну від російської агресії на сході країни.
Кращі вчителі
Славиться наша школа майстрами педагогічної праці. З них вчителі-методисти: Лебідь Зоя Володимирівна, Москаленко Алла Анатоліївна. Старші вчителі - Горох В'ячеслав Павлович, Гурененко Ольга Петрівна, Борсай Ірина Іванівна, Циганок Тетяна Олександрівна, Семеняка Валентина Михайлівна, Дзюба Надія Володимирівна, Ніколенко Віра Григорівна .
Відомі випускники
Педагоги нашої школи можуть пишатися послідовниками. У рідних стінах працюють її випускники: Коваленко Сергій Олександрович, Ніколенко Віра Григорівна, Бойко Людмила Василівна, Марченко Ольга Олександрівна, Колєснік Олена Леонідівна, Конопленко Юрій Володимирович
Навчальний заклад сьогодні
В школі зараз навчається 298 учнів. Педагогічний колектив- 32 вчителі.2-вчителі-методисти,8-мають звання"старший вчитель", 14-мають вищу категорію,8- перша категорія,5-друга категорія,5-спеціалісти.
