Відмінності між версіями «Соціально-гуманітарний кредитний модуль Шияновська О.Г.»
(→Інтерактивні практичні заняття) |
(→Проведення та перевірка модульного контролю) |
||
| (не показано 13 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 59: | Рядок 59: | ||
'''Ваша відповідь:''' | '''Ваша відповідь:''' | ||
| − | + | Я обираю таку складову фінської освіти як групове навчання. Думаю, що його треба ширше використовувати в Україні. Тільки навчаючись за такою методикою можна досягти значних результатів і навчити не просто вчитись, а й застосовувати вивчене в житті. | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
---- | ---- | ||
| Рядок 73: | Рядок 70: | ||
'''Ваша відповідь''' | '''Ваша відповідь''' | ||
| − | + | Мобільне навчання. Останні 5 років мобільне навчання переживає підйом. Завдяки інтернету, мобільне навчання стало набагато гнучкішим. В 2017 році цей тренд буде тільки зміцнюватись. Таке навчання можна застосовувати в усіх сферах. Ми, як вчителі історії зможемо проходити онлайн - навчання, перевірку знань, слухать аудіолекції і здійснювати перегляд навчальних роликів і презентацій. Я, думаю, що у цього тренду велике майбутнє. | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
---- | ---- | ||
---- | ---- | ||
| Рядок 87: | Рядок 77: | ||
'''Ваша відповідь''' | '''Ваша відповідь''' | ||
| − | + | Проблемно-орієнтоване навчання (PBL) – це метод, в якому учні вивчають предмет через вирішення певної проблеми у цій предметній області. Учні мають дослідити проблему, так, вивчаючи тему "Міжародні відносини України за часів Б.Хмельницького", діти визначають навіщо треба було укладати договори з іншими державами, зокрема з Росією. Які причини і мотиви були, до яких наслідків це призвело. Метою PBL є допомогти учням розвинути навики самостійного отримання та аналізу інформації, вирішення проблем, самостійного навчання, спільної роботи і внутрішньої мотивації. Працюючи в групах над заданою проблемою, учні визначають, що вони вже знають, якою інформацією володіють, як група, і що їм потрібно ще дізнатись, як і де отримати доступ до інформації, яка допоможе сформувати знання та вирішити проблему. Завданнями вчителя є сприяти навчанню, підтримувати, направляти і слідкувати за навчальним процесом. Вчитель повинен заохотити школярів брати на себе відповідальність за проблему, і спрямувати до самостійного пошуку рішень. Методика PBL пропонує відійти від традиційного уявлення про навчання, коли вчитель тільки розповідає , а учні – це пасивні споживачі інформації, та заохочує дітей брати активну участь у навчальному процесі. Така методика вчить учнів мислити креативно, творчо, не бути пасивним учасником навчально - виховного процесу. | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
---- | ---- | ||
| Рядок 105: | Рядок 89: | ||
---- | ---- | ||
'''Ваші відповіді''' | '''Ваші відповіді''' | ||
| − | + | Програми перебудовано на основі результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів. Зміст історичної освіти в оновлених програмах виступає не як самоціль, а як інструмент для досягнення окреслених результатів, що забезпечують формування життєво важливих компетентностей. Збалансовано обсяги виділеного на навчання історії по класах і реального для досягнення програмних цілей часу. Із змісту навчального матеріалу вилучено другорядні для цілісного сприймання і системного розуміння історії фрагменти або запропоновано (як у випадку історії Сходу) вивчати їх оглядово. Забезпечено доступність і системність цілей навчання. Збережено тільки досяжні для учнів відповідного віку очікувані результати навчання і скорочено вимоги щодо знання фактологічного матеріалу (дат, імен, подій, термінів). Суттєво розширено можливості для вчителя самостійно планувати навчальну роботу з учнями як за змістом, так і за видами. Вилучено обов’язкові теми практичних занять, які обмежували самостійність учителя в доборі джерельного матеріалу, методів і прийомів навчання. Натомість запропоновано орієнтовну тематику практичних і творчих робіт із зазначенням, що вони є невід’ємною частиною навчання історії в сучасній школі і можуть відбуватися в різних формах, зокрема й у формі практичних занять. Створено нову пояснювальну записку до програм, в якій визначено: мету шкільної історичної освіти; компетентнісний потенціал предмета, соціально й особистісно значущі ідеї, які послідовно розкриваються в процесі навчання і виховання учнів (їх співвіднесено з ключовими компетентностями); наскрізні, міжпредметні й предметні змістові лінії, що забезпечують формування школяра як культурно освіченої, інформаційно свідомої й морально зрілої людини; базові елементи історичної компетентності. На основі винесених на обговорення чинних програм з історії для учнів 5 класу створено програму пропедевтичного курсу «Вступ до історії». Її укладено так, аби в навчальній роботі вчитель міг надалі використовувати наявні підручники і водночас мав можливість залучати інформацію з інших джерел. Пропедевтичний курс має на меті підготувати школярів до сприйняття історії як важливої складової інтелектуального життя сучасного суспільства. Програму інтегрованого курсу для 6 класу укладено на основі цивілізаційного підходу до розуміння історії стародавнього світу. Переформатування змісту цієї програми дало змогу інтегрувати навчальний матеріал навколо поняття європейської цивілізації, формування якої розгорталося й на теренах України. Програми для 7–9 класів суттєво «розвантажено». Відібрано відповідні до віку учнів навчальні досягнення, частину з них сформульовано заново, декілька тем об’єднано. Відтак учні зможуть здобути знання (базові відомості), розуміння (ключові ідеї/поняття) і вміння (тобто дії, що забезпечують систематизацію, застосування й поглиблення знань і розумінь) на основі опрацювання менших обсягів інформації Запропоновано варіант для синхронізованого вивчення курсів історії України та всесвітньої історії. Послідовність вивчення тем двох курсів наведено в пояснювальній записці і вступних частинах до програм історії України і всесвітньої історії для сьомого, восьмого і дев’ятого класів. Розділи програм доповнено посиланнями на міжпредметні зв’язки, тобто на можливості використання навчальних ресурсів географії, природознавства, української та зарубіжної літератури, інформатики, мистецтва.Я вважаю, що цими змінами досягаються основні засади освітньої реформи: компетентнісний підхід, орієнтація на учня, на формування у нього цінностей для успішного життя. | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
---- | ---- | ||
---- | ---- | ||
| Рядок 121: | Рядок 100: | ||
--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) | --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) | ||
| − | ---- | + | ----Чи є місце щастю в системі освіти? Цікаве і неоднозначне питання. Кожен з нас розуміє ці слова по-різному. Це стан людини, яка має відчуття піднесеності та цілковитого задоволення життям, вона перебуває у стані безмежної, феєричної радості та вдоволенні. Без щастя людина не може жити, бо без цього стану людина впадає в депресію, у неї погане самопочуття, також часто перебуває у стані роздратованості. Особливо страшним є коли людина перестає бачити сенс свого життя. А справді навіщо жити коли ти не маєш чому радіти? Без щастя неможливо жити, оскільки це є найвищим проявом втілення сенсу життя. Без розуміння сенсу людського життя, неможливо усвідомити, як людина може бути щасливою. У нашому уявленні про слово «щастя», ми одразу уявляємо якийсь емоційний стан, у цей момент ми відчуваємо високий ступінь піднесеності та внутрішнього задоволення, людина відчуває ніби вона задоволена всією життєдіяльністю, чи якимись окремими моментами свого життя. Для когось - це престижна, гарно обладнана сучасна школа. Для декого - це достойна зарплата і авторитет педагога. А для мене - це учні, їх довірливі очі, щирі посмішки, погляди , сповнені захвату і цікавості. Я вірю, що щастя в українській школі буде. |
| + | Світлано Петрівно, дякую Вам за лекції і запитання! --[[Користувач:Шияновська Ольга Григорівна|Шияновська Ольга Григорівна]] ([[Обговорення користувача:Шияновська Ольга Григорівна|обговорення]]) 12:36, 20 червня 2017 (EEST) | ||
Поточна версія на 13:45, 20 червня 2017
Зміст
Інтерактивні практичні заняття
Вітаю, шановні колеги! Це інтерактивне практичне заняття присвячене темі "Четверта промислова революція", яка вже зараз непомітно:)) розгортається перед нами. Пропоную для знайомства з цим явищем перейти за наступними посиланнями:
- К. Шваб. Четверта промислова революція: як до неї готуватися;
- Четверта індустріальна революція і освіта;
- Кулик В. Трансформація професійних компетенцій відповідно до вимог інформаційного суспільства.
Після вивчення матеріалів поділіться своїми думками щодо наступного:
1. Які переваги несе людям четверта промислова революція?
2. Які ризики вона має?
3. Які компетентності мусить мати людина епохи четвертої промислової революції? --Ніколаєнко Світлана Петрівна (обговорення)
Ваші відповіді: 1.Як і минулі подібні процеси, Четверта промислова революція зможе глобально підняти світовий рівень життя. Більше всіх від цих змін поки що виграють ті, хто має доступ до цифрового світу; розвиток технологій породив продукти і послуги, що полегшують і покращують наше життя. Замовити таксі, забронювати місце в літаку, купити продукти, послухати музику, подивитися кіно, зіграти в гру - тепер все це можна зробити віддалено. У майбутньому технологічні інновації зроблять переворот у виробництві, піднімуть його ефективність і продуктивність у рази. Впадуть ціни на транспортування і зв'язок, глобальні канали поставок стануть більш ефективними за рахунок розвиненої логістики, знизиться вартість торгівлі, що створить нові ринки і підстебне економічне зростання. 2.Швидкий прогрес посилить фінансову і соціальну нерівність, порушить роботу ринку праці, збільшить кількість некваліфікованих безробітних, змінить методи керівництва державою, виникатимуть гібридні конфлікти, ітиме розвиток нової зброї, змінить людей і їх простір, треба переглядати свої моральні і етичні межі. 3. Людина епохи четвертої революції повинна мати такі компетентності: когнітивне мислення, соціальний інтелект, адаптивне мислення, міжкультурну компетентність, медіа - грамотність, управління інформацією, уміння працювати віддалено, проектне мислення.
Пропоную долучитись до вивчення наступної теми "Освіта в Україні та країнах світу". Для цього перейдіть за посиланням на текст лекції. Також нам знадобиться переглянути матеріал щодо реформи освіти Нова українська школа Додаткову інформацію про системи освіти розвинених країн можна отримати в інтернеті. Після цікавого прочитання дайте відповіді за допомогою прийому ПРІМА на таке:
П - почаклуємо - вкажіть одну чарівну зміну у вашій школі, яку б ви запровадили з досвіду освіти розвинених країн.
Р - розв'яжемо проблеми - розкажіть про одну проблему з вашої педагогічної практики, яку ви змогли б розв'язати, використовуючи отриманий досвід освіти інших країн.
І - інший погляд - уявіть себе учнем. Спробуйте стати на його позицію. Розкажіть від його імені, яка б інновація з досвіду освіти інших країн йому найбільше сподобалась.
М - може статися - Опишіть, що може статися на Вашому уроці історії чи права, якщо Ви отримаєте можливість змінити його після знайомства з системами іноземної освіти.
А - а що далі - уявіть, що реформа "Нова українська школа" відбулася. На Вашу думку, цього достатньо? Чи варто продовжити? Як саме, на Вашу думку має продовжувати змінюватись освіта? Ніколаєнко Світлана Петрівна (обговорення)
Ваші відповіді:
П - Я б запозичила навчання, яке б не тільки закидало учнів потоком інформаціїї, а й готувало його жити у суспільстві. Р - проблема фінансування школи по зразку Америки, коли роблять внески меценати та бізнесмени, причому постійно. а не тільки, щоб засвітитись перед виборами. І - я думаю.що учень початкової школи запозичив у Японії не ставити оцінки в початковій школі.М - на своєму уроці історії я б запровадила більш демократичні відносини у спілкуванні учитель - учень. А - Ми вже бачили чимало реформ і не всі вони були завершені. Звичайно, нашої реформи буде недостатньо. Суспільство йде вперед і до нього повинна підтягуватись і освіта.Треба готувати учня практика. а не теоретика.
Доброго дня! Наступне заняття з теми "Освіта в інформаційному суспільстві". Опрацювавши матеріал за цим посиланням, дайте відповідь на запитання.
Якими є особливості освіти в інформаційному суспільстві? Ніколаєнко Світлана Петрівна (обговорення)
Ваша відповідь: Особливості освіти в інформаційному суспільстві - мережевий освітній простір, інтернетсоціалізація, інноваційна освіта, профільна, приватне фінансування, самостійність учнів, креативність, поєднання інформаційно - технологічної складової освіти з гуманітарною.
На цьому інтерактивному практичному занятті - тема "Євроінтеграційна стратегія України". За посиланням знаходиться Путівник по Ліссабонському договору. Він створений для регулювання питань співжиття та участі у справах країн і громадян Євросоюзу. Познайомтесь із публікацією. Охарактеризуйте основні цілі та цінності Євросоюзу. Ніколаєнко Світлана Петрівна (обговорення)
Ваша відповідь:
Цілі та цінності ЄС. Лісабонський договір чітко визначає цілі Європейського Союзу та його цінності щодо підтримки миру, демократії, дотримання прав людини, правосуддя, рівності, верховенства права та сталого розвитку. Договір гарантує, що Європейський Союз буде: • Забезпечувати людям простір свободи, безпеки та правосуддя без внутрішніх кордонів. • Працювати задля сталого розвитку Європи на основі збалансованого економічного зростання та стабільності цін, високо конкурентоспроможної соціальної ринкової економіки, спрямованої на повну зайнятість та соціальний прогрес з високим рівнем захисту навколишнього середовища. • Боротися проти соціального відчуження та дискримінації, сприяти соціальній справедливості та соціальному захисту. • Сприяти економічній, соціальній та територіальній згуртованості та солідарності держав-членів. • Залишатися відданим економічному та валютному союзу з євро своєї валюти. • Підтримувати та поширювати цінності Європейського Союзу за його межами та робити свій внесок у мир, безпеку, сталий розвиток Землі, солідарність та взаємоповагу серед народів, вільну та чесну торгівлю та подолання бідності. • Робити внесок у захист прав людини, зокрема прав дитини, а також суворо дотримуватися та розвивати міжнародне право, зокрема дотримання принципів Хартії ООН. Це - найголовніші цілі. Лісабонський договір було створено, щоб надати Європейському Союзу інструменти для їх досягнення.
Доброго дня! Освіта в країнах Євросоюзу перебуває у стані постійних змін. Українська освіта теж зараз реформується. Прошу Вас опрацювати матеріал про освітні нововведення у Фінляндії. Опрацювавши його, оберіть одну складову реформи освіти у Фінляндії: вибір предметів кожною школою; багатодисциплінарний предмет; посилення вивчення іноземних мов; факультативні предмети на вибір; система оцінювання; викладання релігії; програмування та підприємництво в школі; групове навчання; кумівство серед дітей; роль учителя та висловіть свої міркування щодо того, чи могла б вона інтегруватися з користю в українську школу. Ніколаєнко Світлана Петрівна (обговорення)
Ваша відповідь:
Я обираю таку складову фінської освіти як групове навчання. Думаю, що його треба ширше використовувати в Україні. Тільки навчаючись за такою методикою можна досягти значних результатів і навчити не просто вчитись, а й застосовувати вивчене в житті.
Індивідуальні заняття
На цьому індивідуальному занятті пропоную Вам ознайомитися з матеріалом про сім трендів сучасної освіти. Після цього оберіть один з них, який Ви вважаєте найважливішим, поясніть чому та стисло охарактеризуйте обраний тренд. --Ніколаєнко Світлана Петрівна (обговорення)
Ваша відповідь
Мобільне навчання. Останні 5 років мобільне навчання переживає підйом. Завдяки інтернету, мобільне навчання стало набагато гнучкішим. В 2017 році цей тренд буде тільки зміцнюватись. Таке навчання можна застосовувати в усіх сферах. Ми, як вчителі історії зможемо проходити онлайн - навчання, перевірку знань, слухать аудіолекції і здійснювати перегляд навчальних роликів і презентацій. Я, думаю, що у цього тренду велике майбутнє.
Наступне індивідуальне заняття присвячене цікавим методам роботи з учнями - "філософія для дітей" та проблемно-орієнтоване навчання. Перегляньте матеріал про них за цим поссиланням. Оберіть один з методів, який Ви вважаєте цікавим і поясніть, як Ви могли б застосувати його при вивченні історії та суспільних дисциплін на конкретному прикладі. --Ніколаєнко Світлана Петрівна (обговорення)
Ваша відповідь
Проблемно-орієнтоване навчання (PBL) – це метод, в якому учні вивчають предмет через вирішення певної проблеми у цій предметній області. Учні мають дослідити проблему, так, вивчаючи тему "Міжародні відносини України за часів Б.Хмельницького", діти визначають навіщо треба було укладати договори з іншими державами, зокрема з Росією. Які причини і мотиви були, до яких наслідків це призвело. Метою PBL є допомогти учням розвинути навики самостійного отримання та аналізу інформації, вирішення проблем, самостійного навчання, спільної роботи і внутрішньої мотивації. Працюючи в групах над заданою проблемою, учні визначають, що вони вже знають, якою інформацією володіють, як група, і що їм потрібно ще дізнатись, як і де отримати доступ до інформації, яка допоможе сформувати знання та вирішити проблему. Завданнями вчителя є сприяти навчанню, підтримувати, направляти і слідкувати за навчальним процесом. Вчитель повинен заохотити школярів брати на себе відповідальність за проблему, і спрямувати до самостійного пошуку рішень. Методика PBL пропонує відійти від традиційного уявлення про навчання, коли вчитель тільки розповідає , а учні – це пасивні споживачі інформації, та заохочує дітей брати активну участь у навчальному процесі. Така методика вчить учнів мислити креативно, творчо, не бути пасивним учасником навчально - виховного процесу.
Консультації
На цьому занятті Ви можете проконсультуватись зі мною з будь-яких питань, що розглядаються у нашому курсі. Питання можна задати мені на моій сторінці обговорення, або ж на цій сторінці. Дякую за співпрацю та порозуміння. --Ніколаєнко Світлана Петрівна (обговорення)
Тематичні дискусії (Інтернет-семінари)
Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України". Перегляньте інформацію про ключові зміни оновлених програм 5-9 класів відповідно до реформи "Нова українська школа". Висловіть свою думку що до того, чи досягаються цими змінами основні засади реформи: компетентнісний підхід, орієнтація на учня, на формування у нього цінностей для успішного життя.
Ваші відповіді Програми перебудовано на основі результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів. Зміст історичної освіти в оновлених програмах виступає не як самоціль, а як інструмент для досягнення окреслених результатів, що забезпечують формування життєво важливих компетентностей. Збалансовано обсяги виділеного на навчання історії по класах і реального для досягнення програмних цілей часу. Із змісту навчального матеріалу вилучено другорядні для цілісного сприймання і системного розуміння історії фрагменти або запропоновано (як у випадку історії Сходу) вивчати їх оглядово. Забезпечено доступність і системність цілей навчання. Збережено тільки досяжні для учнів відповідного віку очікувані результати навчання і скорочено вимоги щодо знання фактологічного матеріалу (дат, імен, подій, термінів). Суттєво розширено можливості для вчителя самостійно планувати навчальну роботу з учнями як за змістом, так і за видами. Вилучено обов’язкові теми практичних занять, які обмежували самостійність учителя в доборі джерельного матеріалу, методів і прийомів навчання. Натомість запропоновано орієнтовну тематику практичних і творчих робіт із зазначенням, що вони є невід’ємною частиною навчання історії в сучасній школі і можуть відбуватися в різних формах, зокрема й у формі практичних занять. Створено нову пояснювальну записку до програм, в якій визначено: мету шкільної історичної освіти; компетентнісний потенціал предмета, соціально й особистісно значущі ідеї, які послідовно розкриваються в процесі навчання і виховання учнів (їх співвіднесено з ключовими компетентностями); наскрізні, міжпредметні й предметні змістові лінії, що забезпечують формування школяра як культурно освіченої, інформаційно свідомої й морально зрілої людини; базові елементи історичної компетентності. На основі винесених на обговорення чинних програм з історії для учнів 5 класу створено програму пропедевтичного курсу «Вступ до історії». Її укладено так, аби в навчальній роботі вчитель міг надалі використовувати наявні підручники і водночас мав можливість залучати інформацію з інших джерел. Пропедевтичний курс має на меті підготувати школярів до сприйняття історії як важливої складової інтелектуального життя сучасного суспільства. Програму інтегрованого курсу для 6 класу укладено на основі цивілізаційного підходу до розуміння історії стародавнього світу. Переформатування змісту цієї програми дало змогу інтегрувати навчальний матеріал навколо поняття європейської цивілізації, формування якої розгорталося й на теренах України. Програми для 7–9 класів суттєво «розвантажено». Відібрано відповідні до віку учнів навчальні досягнення, частину з них сформульовано заново, декілька тем об’єднано. Відтак учні зможуть здобути знання (базові відомості), розуміння (ключові ідеї/поняття) і вміння (тобто дії, що забезпечують систематизацію, застосування й поглиблення знань і розумінь) на основі опрацювання менших обсягів інформації Запропоновано варіант для синхронізованого вивчення курсів історії України та всесвітньої історії. Послідовність вивчення тем двох курсів наведено в пояснювальній записці і вступних частинах до програм історії України і всесвітньої історії для сьомого, восьмого і дев’ятого класів. Розділи програм доповнено посиланнями на міжпредметні зв’язки, тобто на можливості використання навчальних ресурсів географії, природознавства, української та зарубіжної літератури, інформатики, мистецтва.Я вважаю, що цими змінами досягаються основні засади освітньої реформи: компетентнісний підхід, орієнтація на учня, на формування у нього цінностей для успішного життя.
Проведення та перевірка модульного контролю
Напишіть коротке есе на тему: Чи є місце щастю в системі освіти?
Есе — це прозовий твір невеликого обсягу і вільної композиції. виражає індивідуальні враження та міркування з конкретного приводу чи питання і явно не претендує на визначальну або вичерпну трактування предмета.
--Ніколаєнко Світлана Петрівна (обговорення)
Чи є місце щастю в системі освіти? Цікаве і неоднозначне питання. Кожен з нас розуміє ці слова по-різному. Це стан людини, яка має відчуття піднесеності та цілковитого задоволення життям, вона перебуває у стані безмежної, феєричної радості та вдоволенні. Без щастя людина не може жити, бо без цього стану людина впадає в депресію, у неї погане самопочуття, також часто перебуває у стані роздратованості. Особливо страшним є коли людина перестає бачити сенс свого життя. А справді навіщо жити коли ти не маєш чому радіти? Без щастя неможливо жити, оскільки це є найвищим проявом втілення сенсу життя. Без розуміння сенсу людського життя, неможливо усвідомити, як людина може бути щасливою. У нашому уявленні про слово «щастя», ми одразу уявляємо якийсь емоційний стан, у цей момент ми відчуваємо високий ступінь піднесеності та внутрішнього задоволення, людина відчуває ніби вона задоволена всією життєдіяльністю, чи якимись окремими моментами свого життя. Для когось - це престижна, гарно обладнана сучасна школа. Для декого - це достойна зарплата і авторитет педагога. А для мене - це учні, їх довірливі очі, щирі посмішки, погляди , сповнені захвату і цікавості. Я вірю, що щастя в українській школі буде.
Світлано Петрівно, дякую Вам за лекції і запитання! --Шияновська Ольга Григорівна (обговорення) 12:36, 20 червня 2017 (EEST)
