Відмінності між версіями «Соціально-гуманітарний кредитний модуль Грінченко Н.М.»
(→Індивідуальні заняття) |
(→Проведення та перевірка модульного контролю) |
||
| (не показані 2 проміжні версії цього учасника) | |||
| Рядок 133: | Рядок 133: | ||
'''Ваші відповіді''' | '''Ваші відповіді''' | ||
| − | + | На мою думку, запропонованими змінами досягаються основні засади реформи. По-перше, зміст історичної освіти в оновлених програмах виступає не як самоціль, а як інструмент для досягнення окреслених результатів, що забезпечують формування життєво важливих компетентностей. По-друге, збережено тільки досяжні для учнів відповідного віку очікувані результати навчання і скорочено вимоги щодо знання фактологічного матеріалу (дат, імен, подій, термінів). Цивілізаційний підхід, синхронізація історії України та всесвтньої історії, посилання на міжпредметні звязки сприяють глибшому осмисленню учнями історичних процесів, а значить формуванню загальноісторичної компетентності. Я вважаю, що цими змінами досягаються основні засади освітньої реформи: компетентнісний підхід, орієнтація на учня, на формування у нього цінностей для успішного життя.--[[Користувач:Грінченко Надія Миколаївна|Грінченко Надія Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Грінченко Надія Миколаївна|обговорення]]) 18:57, 27 червня 2017 (EEST) | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| Рядок 148: | Рядок 146: | ||
--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) | --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) | ||
| − | ---- | + | ----Чи є місце щастю в системі освіти? Цікаве і неоднозначне питання? А чому його там не повинно бути? Будь яка система складається із людей і взаємодії між ними. . Якщо людина в прийшла в освіту за покликанням то для неї займатися цим буде в задоволення. Як говорив Конфуцій: ""Знайди роботу по душі і ти ні одного дня не будеш працювати". Щастя-відчуття своєї необхідності,правильного життєвого вибору,задоволення від діяльності.Якщо ви відчуваєте це, то ви щасливі.В системі освіти щастя вчителя полягає у можливості впливати позитивно на розвиток особистості дитини,тоді як щастя учня мати змогу досягати кращих результатів,мати змогу спілкуватися,відчувати прихильне ставлення вчителя.Частка молодих людей, які здобувають повну середню освіту, сягає майже 99,9%. Чому ж освіта не робить українців щасливішими? Тому що, отримавши її, людина не може працювати за фахом? Самореалізуватися? Тому що, обираючи освіту, людина керується не своїми інтресами, а потребою заробляти гроші як найвище мірило щастя? Але якщо щастя не в грошах і навіть не в їх кількості, а отже, його не можна звести до простого задоволення всіх життєвих потреб. За останні два роки в Україні також зроблено досить істотний крок у напрямку зміни парадигми освіти. Важливо рухатися невеликими, але впевненими кроками, перевіряючи реакцію та результати після кожного з них. Тоді щастя у школі буде можливим станом для всіх.--[[Користувач:Грінченко Надія Миколаївна|Грінченко Надія Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Грінченко Надія Миколаївна|обговорення]]) 23:47, 27 червня 2017 (EEST) |
Поточна версія на 23:52, 27 червня 2017
Зміст
Інтерактивні практичні заняття
Вітаю, шановні колеги! Це інтерактивне практичне заняття присвячене темі "Четверта промислова революція", яка вже зараз непомітно:)) розгортається перед нами. Пропоную для знайомства з цим явищем перейти за наступними посиланнями:
- К. Шваб. Четверта промислова революція: як до неї готуватися;
- Четверта індустріальна революція і освіта;
- Кулик В. Трансформація професійних компетенцій відповідно до вимог інформаційного суспільства.
Після вивчення матеріалів поділіться своїми думками щодо наступного:
1. Які переваги несе людям четверта промислова революція?
2. Які ризики вона має?
3. Які компетентності мусить мати людина епохи четвертої промислової революції? --Ніколаєнко Світлана Петрівна (обговорення)
Ваші відповіді: 1.Як і минулі подібні процеси, Четверта промислова революція зможе глобально підняти світовий рівень життя. У майбутньому технологічні інновації зроблять переворот у виробництві, піднімуть його ефективність і продуктивність у рази. Практично всі виробничі процеси будуть автоматизовані, ми не тільки перейдемо на електромобілі й автомобілі на водневих двигунах, але й самі машини перевозитимуть нас без водіїв. Четверта промислова революція — поняття, що означає розвиток і злиття автоматизованого виробництва, обміну даних і виробничих технологій в єдину саморегульовану систему, з якнайменшим або взагалі відсутнім втручанням людини у виробничий процес. Вона має переваги: Кіберфізична система — це вбудовані комп'ютерні і мережеві технології, що дозволяє спостерігати і керувати процесом фізичного виробництва і отримувати зворотню інформацію. Інтернет речей — поєднання різних складових (сенсори, смартфони і т. д.) через інтернет, що уможливлює їхню взаємодію між собою для досягнення спільних цілей. Інтернет послуг — надання послуг постачальниками через інтернет Розумний завод (англ. Smart Factory) — це завод, обладнання на якому автоматизоване, управляється комп'ютером і яке може отримувати зворотню інформацію про стан об'єкта у фізичному просторі за допомогою сенсорів. 2... Нова революція може посилити фінансову та соціальну нерівність у світі, порушивши роботу ринків праці. Автоматизація виробництва призведе до того, що машини витіснять з ринку праці безліч людей, що тільки збільшить розрив між прибутковістю капіталу і прибутковістю праці. Крім економічної нерівності, четверта промислова революція може посилити і соціальну. Актуальними сферами промисловості будуть робототехніка та автономний транспорт, штучний інтелект та навчання за допомогою машин, з’являться нові матеріали, біотехнології та геноміка. Через це деякі професії зникнуть, інші будуть розвиватися. А ті, яких зараз не існує, стануть звичайним явищем. Позитивні зміни: тяжка і нецікава праця стане машинною. Люди матимуть можливість займатись цікавою творчою роботою. Але тут же і ризики - залишитись без роботи і без засобів до існування.
3. Людина епохи четвертої промислової революції щоб бути конкурентоспроможною на ринку праці, потрібні наступні компетентності: • Когнітивне мислення • Соціальний інтелект • Уміння мислити «за межами» та «поза правилами», адаптивне мислення • Міжкультурна компетентність • Обчислювальне мислення • Медіа-грамотність • Міждисциплінарність • Проектне мислення • Управління інформацією • Уміння працювати віддалено--Грінченко Надія Миколаївна (обговорення) 11:10, 26 червня 2017 (EEST)
Пропоную долучитись до вивчення наступної теми "Освіта в Україні та країнах світу". Для цього перейдіть за посиланням на текст лекції. Також нам знадобиться переглянути матеріал щодо реформи освіти Нова українська школа Додаткову інформацію про системи освіти розвинених країн можна отримати в інтернеті. Після цікавого прочитання дайте відповіді за допомогою прийому ПРІМА на таке:
П - почаклуємо - вкажіть одну чарівну зміну у вашій школі, яку б ви запровадили з досвіду освіти розвинених країн.
Р - розв'яжемо проблеми - розкажіть про одну проблему з вашої педагогічної практики, яку ви змогли б розв'язати, використовуючи отриманий досвід освіти інших країн.
І - інший погляд - уявіть себе учнем. Спробуйте стати на його позицію. Розкажіть від його імені, яка б інновація з досвіду освіти інших країн йому найбільше сподобалась.
М - може статися - Опишіть, що може статися на Вашому уроці історії чи права, якщо Ви отримаєте можливість змінити його після знайомства з системами іноземної освіти.
А - а що далі - уявіть, що реформа "Нова українська школа" відбулася. На Вашу думку, цього достатньо? Чи варто продовжити? Як саме, на Вашу думку має продовжувати змінюватись освіта? Ніколаєнко Світлана Петрівна (обговорення)
Ваші відповіді: П-- Чарівна зміна: екзамени при переході до кожного класу.
Р-- Найбільша проблема школи -проблема фінансування школи( зразок Америки - роблять внески меценати та бізнесмени).
І-- Учням би сподобалось: можливість обирати профіль навчання та предмети, можливість самостійно встановлювати перелік обов’язкових дисциплін.
М-- Може статися, що коли учні отримають право обирати предмети, то на уроці історії чи права сидітимуть учні, яким це дійсно цікаво і потрібно.
А-- одноразова реформа не має сенсу. Світ змінюється, тому важливо, щоб освіта змінювалась, випереджаючи суспільні зміни."Освітня реформа-процес, в якому неможливо поставити крапку." --Грінченко Надія Миколаївна (обговорення) 11:10, 26 червня 2017 (EEST)
Доброго дня! Наступне заняття з теми "Освіта в інформаційному суспільстві". Опрацювавши матеріал за цим посиланням, дайте відповідь на запитання.
Якими є особливості освіти в інформаційному суспільстві? Ніколаєнко Світлана Петрівна (обговорення)
Ваша відповідь:
Домінуючою концепцією організації системи освіти в умовах інформаційного суспільства стала концепція постійної (довічної) освіти, яка гнучко поєднує базові освіту молоді й періодичні навчання дорослих. Базова освіта на рівні вищої освіти також характеризується змінами, у тому числі зумовленими необхідністю гнучкого пристосування до вимог ринку праці, включаючи зміни в змісті освіти (пріоритетність практико-орієнтованих програм), структурі, технології і організації навчання (індивідуальні траєкторії навчання, акцент на самостійній роботі студентів, посилення дослідницької складової навчання, застосування комп’ютерних технологій, зокрема технологій дистанційного навчання), фінансуванні (зростання приватного фінансування) тощо. Якісні зміни відображають нові підходи до розуміння освіченості: потрібні не просто носії «чистих знань», а люди, які володіють знаннями і компетенціями, достатніми для їх негайного застосування, здатні їх постійно поновлювати та вдосконалювати відповідно до логіки розвитку економіки знань. Головна властивість «суспільства знань» – генерувати нове знання та забезпечити його застосування. Тобто знання й компетенція людини забезпечують продуктивність конкретної практичної дії. --Грінченко Надія Миколаївна (обговорення) 11:19, 26 червня 2017 (EEST)
На цьому інтерактивному практичному занятті - тема "Євроінтеграційна стратегія України". За посиланням знаходиться Путівник по Ліссабонському договору. Він створений для регулювання питань співжиття та участі у справах країн і громадян Євросоюзу. Познайомтесь із публікацією. Охарактеризуйте основні цілі та цінності Євросоюзу. Ніколаєнко Світлана Петрівна (обговорення)
Ваша відповідь:Лісабонський договір чітко визначає цілі Європейського Союзу та його цінності щодо підтримки миру, демократії, дотримання прав людини, правосуддя, рівності, верховенства права та сталого розвитку. Договір гарантує, що Європейський Союз буде:Забезпечувати людям простір свободи, безпеки та правосуддя без внутрішніх кордонів.Працювати задля сталого розвитку Європи на основі збалансованого економічного зростання та стабільності цін, високо конкурентоспроможної соціальної ринкової економіки, спрямованої на повну зайнятість та соціальний прогрес з високим рівнем захисту навколишнього середовища. Боротися проти соціального відчуження та дискримінації, сприяти соціальній справедливості та соціальному захисту. Сприяти економічній, соціальній та територіальній згуртованості та солідарності держав-членів. Залишатися відданим економічному та валютному союзу з євро своєї валюти. Підтримувати та поширювати цінності Європейського Союзу за його межами та робити свій внесок у мир, безпеку, сталий розвиток Землі, солідарність та взаємоповагу серед народів, вільну та чесну торгівлю та подолання бідності. Робити внесок у захист прав людини, зокрема прав дитини, а також суворо дотримуватися та розвивати міжнародне право, зокрема дотримання принципів Хартії ООН.--Грінченко Надія Миколаївна (обговорення) 11:45, 26 червня 2017 (EEST)
Доброго дня! Освіта в країнах Євросоюзу перебуває у стані постійних змін. Українська освіта теж зараз реформується. Прошу Вас опрацювати матеріал про освітні нововведення у Фінляндії. Опрацювавши його, оберіть одну складову реформи освіти у Фінляндії: вибір предметів кожною школою; багатодисциплінарний предмет; посилення вивчення іноземних мов; факультативні предмети на вибір; система оцінювання; викладання релігії; програмування та підприємництво в школі; групове навчання; кумівство серед дітей; роль учителя та висловіть свої міркування щодо того, чи могла б вона інтегруватися з користю в українську школу. Ніколаєнко Світлана Петрівна (обговорення)
Ваша відповідь:
На мою думку, систему освіти Фінляндії в нашу школу на даному етапі інтегрувати практично неможливо. Хоча легко і з користю в українську школу можна впровадити посилене вивчення іноземних мов, програмування та підприємництво при наявності достатньої кількості кваліфікованих спеціалістів.Групове навчання-.складова фінської освіти. Думаю, що його треба ширше використовувати в Україні. Тільки навчаючись за такою методикою можна досягти значних результатів і навчити не просто вчитись, а й застосовувати вивчене в житті. Інші інновації вимагають докорінної зміни стереотипів або значних додаткових фінансових ресурсів.--Грінченко Надія Миколаївна (обговорення) 11:45, 26 червня 2017 (EEST)
Індивідуальні заняття
На цьому індивідуальному занятті пропоную Вам ознайомитися з матеріалом про сім трендів сучасної освіти. Після цього оберіть один з них, який Ви вважаєте найважливішим, поясніть чому та стисло охарактеризуйте обраний тренд. --Ніколаєнко Світлана Петрівна (обговорення)
Ваша відповідь
3. "Персонализация и индивидуальный подход"- один з найважливіших трендів. Для того, щоб мати відмінний результат в освіті потрібно враховувати індивідуальні особливості кожної людини.--Грінченко Надія Миколаївна (обговорення) 18:46, 27 червня 2017 (EEST)
Наступне індивідуальне заняття присвячене цікавим методам роботи з учнями - "філософія для дітей" та проблемно-орієнтоване навчання. Перегляньте матеріал про них за цим поссиланням. Оберіть один з методів, який Ви вважаєте цікавим і поясніть, як Ви могли б застосувати його при вивченні історії та суспільних дисциплін на конкретному прикладі. --Ніколаєнко Світлана Петрівна (обговорення)
Ваша відповідь -Обираю метод "Філософія для дітей". Принцип методу “Philosophy for Children” дуже простий. Діти читають, прослуховують або переглядають матеріал зі своїм учителем. Потім їм дається деякий час на обдумування, щоб сформулювати свої власні питання до опрацьованого матеріалу. Далі діти один за одним озвучують свої питання, не вступаючи в дискусію, та разом вибирають питання, яке найбільше цікавить більшість учасників, і з допомогою вчителя обговорюють його. Завданням вчителя є створити середовище, де діти поважатимуть різні погляди своїх колег, вчитимуться ставити під сумнів свої припущення, аналізувати і обирати найкращі аргументи та судження. Можна використати для вивчення будь-якої теми з історії.--Грінченко Надія Миколаївна (обговорення) 18:50, 27 червня 2017 (EEST)
Консультації
На цьому занятті Ви можете проконсультуватись зі мною з будь-яких питань, що розглядаються у нашому курсі. Питання можна задати мені на моій сторінці обговорення, або ж на цій сторінці. Дякую за співпрацю та порозуміння. --Ніколаєнко Світлана Петрівна (обговорення)
Тематичні дискусії (Інтернет-семінари)
Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України". Перегляньте інформацію про ключові зміни оновлених програм 5-9 класів відповідно до реформи "Нова українська школа". Висловіть свою думку що до того, чи досягаються цими змінами основні засади реформи: компетентнісний підхід, орієнтація на учня, на формування у нього цінностей для успішного життя.
Ваші відповіді
На мою думку, запропонованими змінами досягаються основні засади реформи. По-перше, зміст історичної освіти в оновлених програмах виступає не як самоціль, а як інструмент для досягнення окреслених результатів, що забезпечують формування життєво важливих компетентностей. По-друге, збережено тільки досяжні для учнів відповідного віку очікувані результати навчання і скорочено вимоги щодо знання фактологічного матеріалу (дат, імен, подій, термінів). Цивілізаційний підхід, синхронізація історії України та всесвтньої історії, посилання на міжпредметні звязки сприяють глибшому осмисленню учнями історичних процесів, а значить формуванню загальноісторичної компетентності. Я вважаю, що цими змінами досягаються основні засади освітньої реформи: компетентнісний підхід, орієнтація на учня, на формування у нього цінностей для успішного життя.--Грінченко Надія Миколаївна (обговорення) 18:57, 27 червня 2017 (EEST)
Проведення та перевірка модульного контролю
Напишіть коротке есе на тему: Чи є місце щастю в системі освіти?
Есе — це прозовий твір невеликого обсягу і вільної композиції. виражає індивідуальні враження та міркування з конкретного приводу чи питання і явно не претендує на визначальну або вичерпну трактування предмета.
--Ніколаєнко Світлана Петрівна (обговорення)
Чи є місце щастю в системі освіти? Цікаве і неоднозначне питання? А чому його там не повинно бути? Будь яка система складається із людей і взаємодії між ними. . Якщо людина в прийшла в освіту за покликанням то для неї займатися цим буде в задоволення. Як говорив Конфуцій: ""Знайди роботу по душі і ти ні одного дня не будеш працювати". Щастя-відчуття своєї необхідності,правильного життєвого вибору,задоволення від діяльності.Якщо ви відчуваєте це, то ви щасливі.В системі освіти щастя вчителя полягає у можливості впливати позитивно на розвиток особистості дитини,тоді як щастя учня мати змогу досягати кращих результатів,мати змогу спілкуватися,відчувати прихильне ставлення вчителя.Частка молодих людей, які здобувають повну середню освіту, сягає майже 99,9%. Чому ж освіта не робить українців щасливішими? Тому що, отримавши її, людина не може працювати за фахом? Самореалізуватися? Тому що, обираючи освіту, людина керується не своїми інтресами, а потребою заробляти гроші як найвище мірило щастя? Але якщо щастя не в грошах і навіть не в їх кількості, а отже, його не можна звести до простого задоволення всіх життєвих потреб. За останні два роки в Україні також зроблено досить істотний крок у напрямку зміни парадигми освіти. Важливо рухатися невеликими, але впевненими кроками, перевіряючи реакцію та результати після кожного з них. Тоді щастя у школі буде можливим станом для всіх.--Грінченко Надія Миколаївна (обговорення) 23:47, 27 червня 2017 (EEST)
