Відмінності між версіями «Психологія Бесараб Н.І.»

Поточна версія на 23:20, 15 травня 2015

Інтерактивні практичні заняття

Доброго дня! Сьогодні ми починаємо інтерактивні заняття, обговорюємо тему гендерних аспектів навчання та виховання. Після вивчення матеріалів, що розміщено на моїй сторінці, дайте, будь ласка, стислі відповіді на запитання: 1. Розкрийте поняття "гендер" 2. Які гендерні стереотипи зустрічаються в педагогічній діяльності? 3. Яку роль в становленні особистості відіграє статева ідентифікація? 4. Як в навчально-виховному процесі враховуються відмінноісті у навчанні, спілкуванні хлопців та дівчат?--Троіцька Марина Євгенівна (обговорення) 11:31, 29 січня 2015 (EET)

Доброго дня! Мої відповіді: 1. Зміст поняття "гендер" полягає перш за все в ідеї соціального моделювання чи конструюванні статі ( на відміну від біологічної статі, який задається генетично). 2. Освіта вносить внесок у формування тендерної ідеології. Поничаючи з дошкільного віку, педагоги заохочують хлопчиків до самовираження й активності, а дівчаток - до слухняності і старанності, охайного зовнішнього вигляду. також починаючи з дитсадка і до аспірантури, всі відносини всередині освітніх установ відтворюють закладені в культурі уявлення про жінок як підлеглих, залежних, шанобливих і не прагнуть до досягнень, апро чоловіків як домінуючих, незалежних. Цей процес не є явною або умисною метою освіти, і мало хто з викладачів усвідомлюють,Що він відбувається. 3. Формування статевої ідентифікації породжує ряд важливих для підлітка задач і зокрема ускладнює спілкування. Саме з цього періоду статева приналежність починає визначати багато важливого - життєві плани і вибір професії, сімейний стан.Характерно, що у дівчат в більшій мірі виражені порушення емоційного плану - підвищена образливість, плаксивість; у хлопчиків - зміна поведінки та рухових реакцій.Взаємовідносини між хлопчиками і дівчатками складаються іноді нерівно, навіть конфліктно. 4. відмінності між хлопчиками та дівчатками проявляється в тому, що дівчатка схильні частіше апелювати до сиарших. В аналогічних ситуаціях вони частіше скаржаться на хлопчиків, ніж хлопчики на них.Це, навіть, може збити "з пантелику" педагога, так як ті, що скаржаться мимоволі сприймаються як сторона потерпіла.Часом, недосвідчений учитель правим вважає того, хто поскаржиться першим. У таких випадках починає поширюватися наклепство.Дівчатка будь-якого віку проявляють більшу схильність до спілкування.Юнаки в бесіді значно частіше схильні перебивати співрозмовника.Для дівчини важливий процес спілкування, для юнака - результат. Юнаки краще спілкуються, коли знають мету розмови. --Бесараб Наталія Іванівна (обговорення) 18:31, 5 травня 2015 (EEST)

Доброго дня! Наша наступна тема "Психологічні аспекти роботи з обдарованими дітьми". Після опрацювання тексту на моїй сторінці дайте стислі відповіді на запитання. 1.Як визначають поняття "обдарованість"? 2.Які типи обдарованості описують в психологічній науці? 3. Назвіть види обдарованості. 4. З якими психологічними проблемами обдарованих дітей Ви зустрічались в педагогічній діяльності? Якщо Ваші відповіді на попередні запитання будуть потребувати коментарів, то буду їх робити.--Троіцька Марина Євгенівна (обговорення) 11:30, 5 лютого 2015 (EET)

Доброго дня! Мої відповіді:

1. Обдарованість - сукупність здібностей, які дозволяють індивіду досягти вагомих результатів в одному або декількох видах діяльності. (Здібності - це можливості людини до виконаня діяльності. Рівень здібностей, який значно відрізняється від середнього свідчить про обдарованість).

2. Типи обдарованості: інтелектуальний, академічний, художній, креативний, лідерська або соціальна обдарованість, психомоторна або спортивна обдарованість.

3. Існує загальна і спеціальна обдарованість. Розрізняють технічну, наукову (зокрема математичну), музичну, поетичну, художню, артистичну та інші обдарованості. Оскільки обдарованість виявляється у конкретних психічних процесах, розрізняють моторну, сенсорну, перцептивну, інтелектуальну обдарованості.

4. Досить часто обдаровані діти займалися тільки тим, що їх приваблювало, було для них цікавим, легким, зрозумілим. А інші види діяльності, які не належать до сфери їхніх схильностей або потребували нестандартного вирішення просто ігнорували, уникали.

Доброго дня, шановні слухачі!Продовжуємо роботу. Тема нашого вивчення – «Профілактика професійного вигорання». Після опрацювання відповідної літератури дайте стислі відповіді на запитання. 1. Що таке «професійне та емоційне вигорання»? 2. Які фактори впливають на виникнення синдрому «вигорання»? 3. Які ознаки та симптоми професійного вигорання педагогів? 4. Назвіть ефективні засоби профілактики професійного вигорання вчителів --Троіцька Марина Євгенівна (обговорення) 11:14, 12 лютого 2015 (EET)

Доброго дня! Мої відповіді:

1. Синдром "професійного або емоційного вигорання" - складний психофізіологічний феномен, що визначається як емоційне, розумове і фізичне виснаження через тривале емоційне навантаження.

2. Виділяють три основних фактори, які відіграють сутєву роль в синдромі емоційного вигорання - особистісний, рольовий, організаційний.

Особистісні фактори сприяють розвитку синдрому емоційного вигорання, як схильність до емоційної холодності, схильність до інтенсивного переживання негативних обставин діяльності.

Рольові фактори вигорання включають в себе: рольовий конфлікт, рольову невизначеність і емоційне вигорання.

До організаційних факторів відносять перевантаження, дефіцит часу для виконання роботи, відсутність або недостача соціальної підтримки зі сторони колег та керівництва, відсутність вихідних, відпусток, двозначні вимоги до роботи та ін.

3.Ознаки та симптоми професійного вигорання педагогів:

• депресивний стан;
• почуття втоми;
• втрата здатності бачити позитивні наслідки своєї праці;
• негативні настанови щодо роботи і життя вцілому;
• агресивні почуття (дратівливість, непруженість).

4. Синдром професійного вигорання - один з проявів стресу, з яким стикаються педагогічні працівники у професійній діяльності. Тому кожному потрібно визначити для себе й спробувати встоновити рівень напруження, необхідний для благополучного існування.Учителі завжди намагаються зробити більше, ріж мають на те сили. Тому необхідно, насамперед - учитися планувати, визнавати й приймати обмеження, учитися терпіти й прощати, не критикувати й учитися хвалити інших, тобто бути позитивною особистістю, важливо навчитися звертати увагу на позитивні моменти життя. Адекватне відношення до роботи і відведення їй належного місця у житті - найкраща профілактика професійного вигорання.

--Бесараб Наталія Іванівна (обговорення) 17:07, 11 травня 2015 (EEST)

Індивідуальні заняття

Доброго дня! Тема нашого індивідуального заняття - "Сучасні підходи у визначенні здатності учнів до навчання". 1. Коротко охарактеризуйте пізнавальні процеси школярів основної та старшої школи. 2.Яким чином здійснюється індивідуальний підхід до навчання учнів?--Троіцька Марина Євгенівна (обговорення) 11:34, 26 лютого 2015 (EET)

Доброго дня! Мої відповіді:

1. У школярів основної та старшої школи зростає обсяг уваги, її концентрація та стійкість. Увага стає більш контрольованою, зростають елементи самоконтролю та саморегуляції.

Зростає обсяг пам'яті. Пам'ять поступово набуває характеру організованого, регульованого і керованого процесу.

Відбуваються також позитивні зміни в уяві, розширюється зміст її образів, оскільки уява бере участь в утворенні образів бе

зпосередньо на сприймання об'єктів, у процесах розуміння художніх творів, технічних креслень, в різних видах творчої діяльності.

Мислення набуває здатності будувати логічні міркуваня на основі висунутих гіпотез.

Відбувається подальший розвиток процесу мовлення.Основним є вдосконалення мовлення як засобу спілкування. Розвивається чутливість до художнього слова.

2. Ефективним засобом раціоналізації та контролю навчального процесує є програмовий контроль знань, який проводиться у формі тестування паралельно з індивідуальним варіантним контролем знань з елементами диференціяції на уроках-семінарах та заліках. Індивідуальний контроль знань здійснюється за варіантними завданнями на окремих картках, де записані завдання варіантів різного рівня складності, що дає учням можливість вибору варіанта і конкретних завдань. Картки індивідуального контролю знань можуть бути використані як на уроках-семінарах так і на комбінованих уроках для поетапного контролю.

--Бесараб Наталія Іванівна (обговорення) 18:41, 11 травня 2015 (EEST)

Консультації

Тематичні дискусії (Інтернет-семінари)

Доброго дня! Маємо можливість набути цікавого досвіду - провести тематичну дискусію в режимі інтернет-семінару. Пропоную в цьому розділі розмістити своє бачення проблеми тестування як засобу психолого-педагогічного оцінювання. Які переваги і ризики ви в цьому вбачаєте? По завершенні роботи я спробую узагальнити наші думки.--Троіцька Марина Євгенівна (обговорення) 11:32, 6 березня 2015 (EET)

Добрий вечір! Мої відповіді:

За обєктивністю, широтою, швидкістю діагностування, тестування перевершує всі інші форми педагогічного контролю. Тестування - справедливий метод, який ставить усіх учнів в однакові умови, як у процесі контролю, так і в процесі оцінювання.Тестування дозволяє діагностувати знання учня по усьому курсу, виключаючи елементи випадковості при витягуванні екзаменаційного білета.

Недоліки тестування. Стандартні набори тестів для більшості дисциплін ще не розроблені, а розроблені зазвичай мають низьку якість. Дані, що отримує викладач в результаті тестування, хоча і включають інформацію про недостатність підготовки по конкретних розділах, але не дозволяє судити про причини цих недоліків. Тест не дозволяє перевірити і оцінювати високі, продуктивні рівні знань, повязані з творчістю, абстрактні і методологічні знання.У тестуванні присутній елемент випадковості. Це спотворює результати тесту і призводить до необхідності врахувати ймовірності складової при їх аналізі. Неможливо простежити логіку учня.

--Бесараб Наталія Іванівна (обговорення) 20:43, 15 травня 2015 (EEST)

Продовжимо обговорення тестування як засобу психолого-педагогічного оцінювання.Які вимоги висувають до тестових завдань--Троіцька Марина Євгенівна (обговорення) 12:55, 14 квітня 2015 (EEST)

Мої відповіді:

• Уикайте використання очевидних, тривіальних, малозначних питань і формулювань.;
• дотримуйтесь правил граматики, пунктуації і риторики;
• уникайте використання неясних виразів і слів;
• складайте завдання, які можуть бути виконані за мінімальний час;
• уникайте взаємозв'язаних завдань, де зміст одного завдання підказує відповідь на інше завдання;
• при тестуванні вашою метою має бути не кількість письмових завдань,а віддзеркалення всіх цілей тестування;
• уникайте ненавмисних підказок в завданнях і зразках відповіді;
• завдання має бути сформоване не у формі питання, а у формі твердження грамотно, коротко, чітко.
• не рекомендується включати в письмові завдання дискусіні питання і відповіді-завдання, що мають громіздкі формулювання;
• із завдань необхідно вилучити всі вербальні асоціації, що підказуватимуть вибір правильної відповіді.

--Бесараб Наталія Іванівна (обговорення) 21:22, 15 травня 2015 (EEST)

Проведення та перевірка модульного контролю

Доброго дня! Переходимо до модульного контролю з актуальних проблем обдарованості. Дайте відповіді на запитання та тестові завдання: 1. У чому проявляється готовність педагога до роботи з обдарованими дітьми? 2. Які засоби є ефективними для формування й розвитку професійної готовності педагогічних працівників до роботи з обдарованими дітьми? 3. Потяг, прагнення, хист до певного виду діяльності, бажання дитини займатися ним — це: а) допитливість; б) талант; в) схильність. 4. До діапазону академічних здібностей не відносять: а) здібності до природознавчих наук; б) здібності до читання; в) образотворчі здібності. 5. Творчість — це: а) розумова й практична діяльність, результа¬том якої є створення оригінальних, непо¬вторних виробів, виявлення нових фактів, властивостей, закономірностей; б) схильність до занять певним видом діяль¬ності; в) здатність дитини до перетворення навко¬лишнього середовища й самої себе на основі засвоєння матеріальної й духовної культури.--Троіцька Марина Євгенівна (обговорення) 14:42, 16 березня 2015 (EET)

Мої відповіді:

1. Професійно-педагогічна спрямованість педагога на роботу з обдарованими дітьми передбачає знання сутності та змісту роботи з обдарованими дітьми, усвідомлення особливостей їхніх здібностей та доцільності проведення.

2. Ефективними засобами формування й розвитку професійної готовності педагогічних працівників до роботи з обдарованими дітьми є:

• використання тренінгів (розвитку креативності, пониження рівня тривожності, вміння долати страх перед невдачами та поразками, вироблення уміння змагатися);
• розроблення програми для індивідуального навчання обдарованих дітей;
• здійснення інноваційної діяльності;
• поєднання роботи з обдарованими учнями та класом;
• створення в класі доброзичливої атмосфери;
• залучення учнів до науково-дослідної діяльності;
• розвиток позитивних якостей обдарованих дітей.

3. в) схильність.

4. в) образотворчі здібності.

5. в) здатність дитини до перетворення навколишнього середовища й самої себе на основі засвоєння матеріальної й духовної культури.

--Бесараб Наталія Іванівна (обговорення) 23:16, 15 травня 2015 (EEST)