Відмінності між версіями «Теорія та методика фахової дисципліни Мартиненко В.М.»
(Створена сторінка: {{subst:Шаблон:Заняття}}) |
(→Інтерактивні практичні заняття) |
||
| (не показано 4 проміжні версії 2 учасників) | |||
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
==== Інтерактивні практичні заняття ==== | ==== Інтерактивні практичні заняття ==== | ||
| + | ''Шановна пані Валентино! Давайте торкнемося надзвичайно цікавої для вчителя історії теми: '''"Методика роботи з історичними джерелами"'''. На моїй сторінці обговорення: [[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна]] Ви знайдете теоретичний матеріал з теми. Ознайомившися з ним, дайте відповіді на питання:'' | ||
| + | |||
| + | 1. Чим різняться первинна і вторинна інтерпретація візуальних історичних джерел? | ||
| + | |||
| + | 2. У чому полягає необ'єктивність фотознімків як історичних джерел? | ||
| + | |||
| + | Дякую за співпрацю. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) 08:43, 5 червня 2015 (EEST) | ||
| + | |||
| + | Даю відповіді на ваші питання: | ||
| + | Відповідь на 1 питання: | ||
| + | Первинна інтерпретація візуальних історичних джерел по суті вона зводиться до опису і аналізу ситуації , яка представлена зображенням і “розшифровки” “послання” його автора або замовника(тобто визначення, що вони, власне, хотіли сказати, яку думку донести, почуття викликати, уявлення або стереотипи сформувати). | ||
| + | Тут варто звернути увагу на те, хто саме є люди на зображенні( конкретно-історичні персонажі або представники яких соціальних груп, партій тощо), проаналізувати сюжет, звернути увагу на символи і стереотипи, завдяки яким можна визначити хто є персонажі або визначити їх національну або соціальну належність. | ||
| + | Особливу увагу слід звернути на позицію автора: намагався він бути неупередженим, чи, навпаки, намагався зобразити персонажів саме в такому вигляді, наскільки свідомою є упередженість автора. | ||
| + | Доцільно також проаналізувати підпис і співвідношення підпису і зображення. | ||
| + | Вторинна або власне історична. Власне, це і є мета дослідження джерела, всі попередні етапи виконують службову роль. Але ще раз варто наголосити, що ні в якому випадку не слід ними нехтувати, оскільки від ґрунтовності попереднього дослідження може залежати чистота і ґрунтовність власне історичної інтерпретації. | ||
| + | На цьому етапі слід звернути увагу на історичність ситуації, на співвідношення її з іншими джерелами(як текстовими так і візуальними), на історичний контекст(залучивши знання учнів, набуті з інших джерел). | ||
| + | Кінцевим результатом аналізу повинні стати висновки, які роблять учні про історичну ситуацію, явища. процеси. Наголосимо також на тому, що треба чітко розділяти висновки, зроблені безпосередньо на підставі аналізу конкретного джерела(джерел) і загальні висновки, зроблені на підставі залучення всієї можливої інформації (весь комплекс джерел, історична карта, підручник, додаткова література).--[[Користувач:Мартиненко Валентина Михайлівна|Мартиненко Валентина Михайлівна]] ([[Обговорення користувача:Мартиненко Валентина Михайлівна|обговорення]]) 09:55, 5 червня 2015 (EEST) | ||
| + | Відповідь на 2 питання: | ||
| + | Фото фіксують певні моменти життя і є неупередженими свідченнями епохи. Насправді це, звичайно, не так. Люди схильні позувати фотографу, тим самим намагаючись представити себе такими якими вони хочуть, щоб їх бачили, а не такими, якими вони є насправді. Особливо це стосується більш ранніх періодів, коли фотокамера ще була доволі рідкісним предметом, а фотографія була мистецтвом. До того ж і самі фотомайстри часто вважали себе митцями, тому намагались сконструювати композицію. Тому значна частина фото є постановочними. Нарешті, були і офіційні, відверто постановочні фото. Отже завжди при аналізі цього виду зображень слід ставити питання наскільки постановочним є це фото, наскільки йому можна довіряти. --[[Користувач:Мартиненко Валентина Михайлівна|Мартиненко Валентина Михайлівна]] ([[Обговорення користувача:Мартиненко Валентина Михайлівна|обговорення]]) 09:55, 5 червня 2015 (EEST) | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ''Пропоную вашій увазі лекцію з методики викладання історії на тему '''"Нетрадиційні форми навчання у сучасній загальноосвітній школі"'''. На моїй сторінці обговорення: [[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна]] Ви знайдете теоретичний матеріал з теми. Після знайомства з ним чекаю Вашої відповідь на питання: | ||
| + | '' | ||
| + | |||
| + | 1. Опишіть, які саме нетрадиційні форми навчання Ви використовуєте у своїй практиці викладання суспільних дисциплін. Наведіть приклади. | ||
| + | |||
| + | --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) 10:02, 5 червня 2015 (EEST) | ||
| + | Даю відповідь на ваше запитання: | ||
| + | На своїх уроках я використовую такі нетрадиційні форми навчання: | ||
| + | 1) урок зі зміненими засобами організації: урок-лекція, урок- | ||
| + | парадокс, захист знань, захист ідей, урок вдвох, урок-зустріч; | ||
| + | 2) уроки, які спираються на фантазію: урок-казка, урок-творчість; | ||
| + | урок-твір, урок винахідництва, урок-творчий звіт, комплексно-творчий звіт, урок | ||
| + | виставка, урок-«дивовижне поруч», урок фантастичного проекту, урок-розповідь про | ||
| + | вчених: урок-бенефіс, урок портрет, урок сюрприз, урок - подарунок від Хоттабича | ||
| + | тощо; | ||
| + | 3) уроки, які імітують які-небудь заняття чи види робіт: екскурсія, | ||
| + | заочна екскурсія, прогулянка, гостинна, подорож у майбутнє чи минуле, подорож по | ||
| + | країні, урок-поїздка на потягу, урок-експедиція, захист туристичних проектів; | ||
| + | 4) уроки з ігровою змагальною основою: урок-гра «Вигадай проект», | ||
| + | урок-«доміно», урок-кросворд, урок-«лото», урок «Слідство ведуть знавці», урок- | ||
| + | ділова гра, урок КВК, урок «Що? Де? Коли?», урок естафета, урок-конкурс, урок- | ||
| + | дуель, уроки-змагання: урок-журнал, урок-вікторина, урок-футбольний матч, урок- | ||
| + | тест, урок-гра для батьків, урок-рольова гра «Сім'я обговорює свої плани», урок-гра | ||
| + | «Сходження» тощо;--[[Користувач:Мартиненко Валентина Михайлівна|Мартиненко Валентина Михайлівна]] ([[Обговорення користувача:Мартиненко Валентина Михайлівна|обговорення]]) 10:28, 5 червня 2015 (EEST) | ||
==== Індивідуальні заняття ==== | ==== Індивідуальні заняття ==== | ||
Поточна версія на 10:32, 5 червня 2015
Зміст
Інтерактивні практичні заняття
Шановна пані Валентино! Давайте торкнемося надзвичайно цікавої для вчителя історії теми: "Методика роботи з історичними джерелами". На моїй сторінці обговорення: Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна Ви знайдете теоретичний матеріал з теми. Ознайомившися з ним, дайте відповіді на питання:
1. Чим різняться первинна і вторинна інтерпретація візуальних історичних джерел?
2. У чому полягає необ'єктивність фотознімків як історичних джерел?
Дякую за співпрацю. --Ніколаєнко Світлана Петрівна (обговорення) 08:43, 5 червня 2015 (EEST)
Даю відповіді на ваші питання:
Відповідь на 1 питання: Первинна інтерпретація візуальних історичних джерел по суті вона зводиться до опису і аналізу ситуації , яка представлена зображенням і “розшифровки” “послання” його автора або замовника(тобто визначення, що вони, власне, хотіли сказати, яку думку донести, почуття викликати, уявлення або стереотипи сформувати). Тут варто звернути увагу на те, хто саме є люди на зображенні( конкретно-історичні персонажі або представники яких соціальних груп, партій тощо), проаналізувати сюжет, звернути увагу на символи і стереотипи, завдяки яким можна визначити хто є персонажі або визначити їх національну або соціальну належність. Особливу увагу слід звернути на позицію автора: намагався він бути неупередженим, чи, навпаки, намагався зобразити персонажів саме в такому вигляді, наскільки свідомою є упередженість автора. Доцільно також проаналізувати підпис і співвідношення підпису і зображення. Вторинна або власне історична. Власне, це і є мета дослідження джерела, всі попередні етапи виконують службову роль. Але ще раз варто наголосити, що ні в якому випадку не слід ними нехтувати, оскільки від ґрунтовності попереднього дослідження може залежати чистота і ґрунтовність власне історичної інтерпретації. На цьому етапі слід звернути увагу на історичність ситуації, на співвідношення її з іншими джерелами(як текстовими так і візуальними), на історичний контекст(залучивши знання учнів, набуті з інших джерел). Кінцевим результатом аналізу повинні стати висновки, які роблять учні про історичну ситуацію, явища. процеси. Наголосимо також на тому, що треба чітко розділяти висновки, зроблені безпосередньо на підставі аналізу конкретного джерела(джерел) і загальні висновки, зроблені на підставі залучення всієї можливої інформації (весь комплекс джерел, історична карта, підручник, додаткова література).--Мартиненко Валентина Михайлівна (обговорення) 09:55, 5 червня 2015 (EEST) Відповідь на 2 питання:
Фото фіксують певні моменти життя і є неупередженими свідченнями епохи. Насправді це, звичайно, не так. Люди схильні позувати фотографу, тим самим намагаючись представити себе такими якими вони хочуть, щоб їх бачили, а не такими, якими вони є насправді. Особливо це стосується більш ранніх періодів, коли фотокамера ще була доволі рідкісним предметом, а фотографія була мистецтвом. До того ж і самі фотомайстри часто вважали себе митцями, тому намагались сконструювати композицію. Тому значна частина фото є постановочними. Нарешті, були і офіційні, відверто постановочні фото. Отже завжди при аналізі цього виду зображень слід ставити питання наскільки постановочним є це фото, наскільки йому можна довіряти. --Мартиненко Валентина Михайлівна (обговорення) 09:55, 5 червня 2015 (EEST)
Пропоную вашій увазі лекцію з методики викладання історії на тему "Нетрадиційні форми навчання у сучасній загальноосвітній школі". На моїй сторінці обговорення: Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна Ви знайдете теоретичний матеріал з теми. Після знайомства з ним чекаю Вашої відповідь на питання:
1. Опишіть, які саме нетрадиційні форми навчання Ви використовуєте у своїй практиці викладання суспільних дисциплін. Наведіть приклади.
--Ніколаєнко Світлана Петрівна (обговорення) 10:02, 5 червня 2015 (EEST) Даю відповідь на ваше запитання: На своїх уроках я використовую такі нетрадиційні форми навчання: 1) урок зі зміненими засобами організації: урок-лекція, урок- парадокс, захист знань, захист ідей, урок вдвох, урок-зустріч; 2) уроки, які спираються на фантазію: урок-казка, урок-творчість; урок-твір, урок винахідництва, урок-творчий звіт, комплексно-творчий звіт, урок виставка, урок-«дивовижне поруч», урок фантастичного проекту, урок-розповідь про вчених: урок-бенефіс, урок портрет, урок сюрприз, урок - подарунок від Хоттабича тощо; 3) уроки, які імітують які-небудь заняття чи види робіт: екскурсія, заочна екскурсія, прогулянка, гостинна, подорож у майбутнє чи минуле, подорож по країні, урок-поїздка на потягу, урок-експедиція, захист туристичних проектів; 4) уроки з ігровою змагальною основою: урок-гра «Вигадай проект», урок-«доміно», урок-кросворд, урок-«лото», урок «Слідство ведуть знавці», урок- ділова гра, урок КВК, урок «Що? Де? Коли?», урок естафета, урок-конкурс, урок- дуель, уроки-змагання: урок-журнал, урок-вікторина, урок-футбольний матч, урок- тест, урок-гра для батьків, урок-рольова гра «Сім'я обговорює свої плани», урок-гра «Сходження» тощо;--Мартиненко Валентина Михайлівна (обговорення) 10:28, 5 червня 2015 (EEST)
