Відмінності між версіями «Теорія та методика фахової дисципліни Говійний О.М.»

Матеріал з HistoryPedia
Перейти до: навігація, пошук
(Інтерактивні практичні заняття)
(Інтерактивні практичні заняття)
 
(не показані 5 проміжних версій 2 учасників)
Рядок 15: Рядок 15:
 
На цьому етапі слід звернути увагу на історичність ситуації, на співвідношення її з іншими джерелами(як текстовими так і візуальними), на історичний контекст(залучивши знання учнів, набуті з інших джерел).
 
На цьому етапі слід звернути увагу на історичність ситуації, на співвідношення її з іншими джерелами(як текстовими так і візуальними), на історичний контекст(залучивши знання учнів, набуті з інших джерел).
 
Кінцевим результатом аналізу повинні стати висновки, які роблять учні про історичну ситуацію, явища. процеси. Наголосимо також на тому, що треба чітко розділяти висновки, зроблені безпосередньо на підставі аналізу конкретного джерела(джерел) і загальні висновки, зроблені на підставі залучення всієї можливої інформації (весь комплекс джерел, історична карта, підручник, додаткова література).--[[Користувач:Говійний Олександр Миколайович|Говійний Олександр Миколайович]] ([[Обговорення користувача:Говійний Олександр Миколайович|обговорення]]) 09:17, 5 червня 2015 (EEST)
 
Кінцевим результатом аналізу повинні стати висновки, які роблять учні про історичну ситуацію, явища. процеси. Наголосимо також на тому, що треба чітко розділяти висновки, зроблені безпосередньо на підставі аналізу конкретного джерела(джерел) і загальні висновки, зроблені на підставі залучення всієї можливої інформації (весь комплекс джерел, історична карта, підручник, додаткова література).--[[Користувач:Говійний Олександр Миколайович|Говійний Олександр Миколайович]] ([[Обговорення користувача:Говійний Олександр Миколайович|обговорення]]) 09:17, 5 червня 2015 (EEST)
 +
 
2. У чому полягає необ'єктивність фотознімків як історичних джерел?
 
2. У чому полягає необ'єктивність фотознімків як історичних джерел?
  
 +
Здавалось би цей вид зображень найбільш легкий для аналізу. Але учні дуже часто потрапляють у своєрідну пастку їх уявної об’єктивності. Справа в тому, що підсвідомо вони схильні вважати, що фото фіксують певні моменти життя і є неупередженими свідченнями епохи. Насправді це, звичайно, не так. Люди схильні позувати фотографу, тим самим намагаючись представити себе такими якими вони хочуть, щоб їх бачили, а не такими, якими вони є насправді. Особливо це стосується більш ранніх періодів, коли фотокамера ще була доволі рідкісним предметом, а фотографія була мистецтвом. До того ж і самі фотомайстри часто вважали себе митцями, тому намагались сконструювати композицію. Тому значна частина фото є постановочними. Нарешті, були і офіційні, відверто постановочні фото. Отже завжди при аналізі цього виду зображень слід ставити питання наскільки постановочним є це фото, наскільки йому можна довіряти. В той же час попри все часто фото несуть інформацію, про яку навіть не думав фотограф і яка може суперечити тій установці, з якою він здійснював зйомку. --[[Користувач:Говійний Олександр Миколайович|Говійний Олександр Миколайович]] ([[Обговорення користувача:Говійний Олександр Миколайович|обговорення]]) 09:49, 5 червня 2015 (EEST)
 
Дякую за співпрацю. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) 08:39, 5 червня 2015 (EEST)
 
Дякую за співпрацю. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) 08:39, 5 червня 2015 (EEST)
 +
 +
 +
''Пропоную вашій увазі лекцію з методики викладання історії на тему '''"Нетрадиційні форми навчання у сучасній загальноосвітній школі"'''. На моїй сторінці обговорення: [[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна]] Ви знайдете теоретичний матеріал з теми. Після знайомства з ним чекаю Вашої відповідь на питання:
 +
''
 +
 +
1. Опишіть, які саме нетрадиційні форми навчання Ви використовуєте у своїй практиці викладання суспільних дисциплін. Наведіть приклади.
 +
 +
--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) 10:02, 5 червня 2015 (EEST)
 +
 +
У своїй роботі я використовую різноманітні нетрадиційні форми навчання. Зокрема: уроки змістовної спрямованості (уроки-семінари, уроки конференції, уроки-лекції), уроки на інтегрованій основі, уроки-змагання (аукціони, турніри, конкурсу, вікторини тощо), уроки суспільного огляду знань(уроки-творчі звіти, уроки-заліки), уроки комунікативної спрямованості(уроки-роздуми, уроки-диспути, уроки-репортажі), театралізовані уроки, уроки-подорожі, уроки-дослідження,уроки-ділові, рольові ігри, широко застосовую уроки-екскурсії при вивченні історії рідного краю.--[[Користувач:Говійний Олександр Миколайович|Говійний Олександр Миколайович]] ([[Обговорення користувача:Говійний Олександр Миколайович|обговорення]]) 10:18, 5 червня 2015 (EEST)
  
 
==== Індивідуальні заняття ====
 
==== Індивідуальні заняття ====

Поточна версія на 10:30, 5 червня 2015

Інтерактивні практичні заняття

Шановний пане Олександре!

Давайте торкнемося надзвичайно цікавої для вчителя історії теми: "Методика роботи з історичними джерелами". На моїй сторінці обговорення: Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна Ви знайдете теоретичний матеріал з теми. Ознайомившися з ним, дайте відповіді на питання:

1. Чим різняться первинна і вторинна інтерпретація візуальних історичних джерел?

а) первинна. По суті вона зводиться до опису і аналізу ситуації , яка представлена зображенням і “розшифровки” “послання” його автора або замовника(тобто визначення, що вони, власне, хотіли сказати, яку думку донести, почуття викликати, уявлення або стереотипи сформувати). Тут варто звернути увагу на те, хто саме є люди на зображенні( конкретно-історичні персонажі або представники яких соціальних груп, партій тощо), проаналізувати сюжет, звернути увагу на символи і стереотипи, завдяки яким можна визначити хто є персонажі або визначити їх національну або соціальну належність. Особливу увагу слід звернути на позицію автора: намагався він бути неупередженим, чи, навпаки, намагався зобразити персонажів саме в такому вигляді, наскільки свідомою є упередженість автора. Доцільно також проаналізувати підпис і співвідношення підпису і зображення. б) вторинна або власне історична. Власне, це і є мета дослідження джерела, всі попередні етапи виконують службову роль. Але ще раз варто наголосити, що ні в якому випадку не слід ними нехтувати, оскільки від ґрунтовності попереднього дослідження може залежати чистота і ґрунтовність власне історичної інтерпретації. На цьому етапі слід звернути увагу на історичність ситуації, на співвідношення її з іншими джерелами(як текстовими так і візуальними), на історичний контекст(залучивши знання учнів, набуті з інших джерел). Кінцевим результатом аналізу повинні стати висновки, які роблять учні про історичну ситуацію, явища. процеси. Наголосимо також на тому, що треба чітко розділяти висновки, зроблені безпосередньо на підставі аналізу конкретного джерела(джерел) і загальні висновки, зроблені на підставі залучення всієї можливої інформації (весь комплекс джерел, історична карта, підручник, додаткова література).--Говійний Олександр Миколайович (обговорення) 09:17, 5 червня 2015 (EEST)

2. У чому полягає необ'єктивність фотознімків як історичних джерел?

Здавалось би цей вид зображень найбільш легкий для аналізу. Але учні дуже часто потрапляють у своєрідну пастку їх уявної об’єктивності. Справа в тому, що підсвідомо вони схильні вважати, що фото фіксують певні моменти життя і є неупередженими свідченнями епохи. Насправді це, звичайно, не так. Люди схильні позувати фотографу, тим самим намагаючись представити себе такими якими вони хочуть, щоб їх бачили, а не такими, якими вони є насправді. Особливо це стосується більш ранніх періодів, коли фотокамера ще була доволі рідкісним предметом, а фотографія була мистецтвом. До того ж і самі фотомайстри часто вважали себе митцями, тому намагались сконструювати композицію. Тому значна частина фото є постановочними. Нарешті, були і офіційні, відверто постановочні фото. Отже завжди при аналізі цього виду зображень слід ставити питання наскільки постановочним є це фото, наскільки йому можна довіряти. В той же час попри все часто фото несуть інформацію, про яку навіть не думав фотограф і яка може суперечити тій установці, з якою він здійснював зйомку. --Говійний Олександр Миколайович (обговорення) 09:49, 5 червня 2015 (EEST) Дякую за співпрацю. --Ніколаєнко Світлана Петрівна (обговорення) 08:39, 5 червня 2015 (EEST)


Пропоную вашій увазі лекцію з методики викладання історії на тему "Нетрадиційні форми навчання у сучасній загальноосвітній школі". На моїй сторінці обговорення: Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна Ви знайдете теоретичний матеріал з теми. Після знайомства з ним чекаю Вашої відповідь на питання:

1. Опишіть, які саме нетрадиційні форми навчання Ви використовуєте у своїй практиці викладання суспільних дисциплін. Наведіть приклади.

--Ніколаєнко Світлана Петрівна (обговорення) 10:02, 5 червня 2015 (EEST)

У своїй роботі я використовую різноманітні нетрадиційні форми навчання. Зокрема: уроки змістовної спрямованості (уроки-семінари, уроки конференції, уроки-лекції), уроки на інтегрованій основі, уроки-змагання (аукціони, турніри, конкурсу, вікторини тощо), уроки суспільного огляду знань(уроки-творчі звіти, уроки-заліки), уроки комунікативної спрямованості(уроки-роздуми, уроки-диспути, уроки-репортажі), театралізовані уроки, уроки-подорожі, уроки-дослідження,уроки-ділові, рольові ігри, широко застосовую уроки-екскурсії при вивченні історії рідного краю.--Говійний Олександр Миколайович (обговорення) 10:18, 5 червня 2015 (EEST)

Індивідуальні заняття

Консультації

Тематичні дискусії (Інтернет-семінари)

Проведення та перевірка модульного контролю