Відмінності між версіями «Теорія та методика фахової дисципліни Кузнєцова Т.В.»
(→Інтерактивні практичні заняття) |
(→Інтерактивні практичні заняття) |
||
| (не показано 4 проміжні версії 2 учасників) | |||
| Рядок 18: | Рядок 18: | ||
а) первинна. По суті вона зводиться до опису і аналізу ситуації , яка представлена зображенням і “розшифровки” “послання” його автора або замовника(тобто визначення, що вони, власне, хотіли сказати, яку думку донести, почуття викликати, уявлення або стереотипи сформувати). | а) первинна. По суті вона зводиться до опису і аналізу ситуації , яка представлена зображенням і “розшифровки” “послання” його автора або замовника(тобто визначення, що вони, власне, хотіли сказати, яку думку донести, почуття викликати, уявлення або стереотипи сформувати). | ||
Тут варто звернути увагу на те, хто саме є люди на зображенні( конкретно-історичні персонажі або представники яких соціальних груп, партій тощо), проаналізувати сюжет, звернути увагу на символи і стереотипи, завдяки яким можна визначити хто є персонажі або визначити їх національну або соціальну належність. | Тут варто звернути увагу на те, хто саме є люди на зображенні( конкретно-історичні персонажі або представники яких соціальних груп, партій тощо), проаналізувати сюжет, звернути увагу на символи і стереотипи, завдяки яким можна визначити хто є персонажі або визначити їх національну або соціальну належність. | ||
| + | |||
| + | |||
Особливу увагу слід звернути на позицію автора: намагався він бути неупередженим, чи, навпаки, намагався зобразити персонажів саме в такому вигляді, наскільки свідомою є упередженість автора. | Особливу увагу слід звернути на позицію автора: намагався він бути неупередженим, чи, навпаки, намагався зобразити персонажів саме в такому вигляді, наскільки свідомою є упередженість автора. | ||
Доцільно також проаналізувати підпис і співвідношення підпису і зображення. | Доцільно також проаналізувати підпис і співвідношення підпису і зображення. | ||
| Рядок 27: | Рядок 29: | ||
Фотодокументи. Здавалось би цей вид зображень найбільш легкий для аналізу. Але учні дуже часто потрапляють у своєрідну пастку їх уявної об’єктивності. Справа в тому, що підсвідомо вони схильні вважати, що фото фіксують певні моменти життя і є неупередженими свідченнями епохи. Насправді це, звичайно, не так. Люди схильні позувати фотографу, тим самим намагаючись представити себе такими якими вони хочуть, щоб їх бачили, а не такими, якими вони є насправді. Особливо це стосується більш ранніх періодів, коли фотокамера ще була доволі рідкісним предметом, а фотографія була мистецтвом. До того ж і самі фотомайстри часто вважали себе митцями, тому намагались сконструювати композицію. Тому значна частина фото є постановочними. Нарешті, були і офіційні, відверто постановочні фото. Отже завжди при аналізі цього виду зображень слід ставити питання наскільки постановочним є це фото, наскільки йому можна довіряти.--[[Користувач:Кузнєцова Тетяна Володимирівна|Кузнєцова Тетяна Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Кузнєцова Тетяна Володимирівна|обговорення]]) 09:40, 5 червня 2015 (EEST) | Фотодокументи. Здавалось би цей вид зображень найбільш легкий для аналізу. Але учні дуже часто потрапляють у своєрідну пастку їх уявної об’єктивності. Справа в тому, що підсвідомо вони схильні вважати, що фото фіксують певні моменти життя і є неупередженими свідченнями епохи. Насправді це, звичайно, не так. Люди схильні позувати фотографу, тим самим намагаючись представити себе такими якими вони хочуть, щоб їх бачили, а не такими, якими вони є насправді. Особливо це стосується більш ранніх періодів, коли фотокамера ще була доволі рідкісним предметом, а фотографія була мистецтвом. До того ж і самі фотомайстри часто вважали себе митцями, тому намагались сконструювати композицію. Тому значна частина фото є постановочними. Нарешті, були і офіційні, відверто постановочні фото. Отже завжди при аналізі цього виду зображень слід ставити питання наскільки постановочним є це фото, наскільки йому можна довіряти.--[[Користувач:Кузнєцова Тетяна Володимирівна|Кузнєцова Тетяна Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Кузнєцова Тетяна Володимирівна|обговорення]]) 09:40, 5 червня 2015 (EEST) | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ''Пропоную вашій увазі лекцію з методики викладання історії на тему '''"Нетрадиційні форми навчання у сучасній загальноосвітній школі"'''. На моїй сторінці обговорення: [[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна]] Ви знайдете теоретичний матеріал з теми. Після знайомства з ним чекаю Вашої відповідь на питання: | ||
| + | '' | ||
| + | |||
| + | 1. Опишіть, які саме нетрадиційні форми навчання Ви використовуєте у своїй практиці викладання суспільних дисциплін. Наведіть приклади. | ||
| + | |||
| + | --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) 10:02, 5 червня 2015 (EEST) | ||
| + | |||
| + | Я використовую такі '''нетрадиційні форми навчання''' у своїй практиці: індивідуальну, групову, роботу в парах, нетрадиційні уроки: | ||
| + | # уроки - змагання (КВК, аукціони,турніри, конкурси)найчастіше на узагальнюючих уроках. Наприклад, у 7 класі КВК по темі "Київська Русь", у 10 класі аукціон по темі " УСРР в роки НЕПу"; | ||
| + | #уроки комунікативної спрямованості ( усні журнали, диспути, репортажі, прес - конференції). Наприклад. у 11 класі прес- конференція при вивченні теми "Політична реформа. Виникнення багатопартійності." | ||
| + | #елементи театралізованих уроків при вивченні питань повсякденного життя у 7, 8кл по всесвітній історії. | ||
| + | #уроки - подорожі, дослідження("Козацькими стежками" у 8 кл.,"Культура Стародавньої Греції" 6 кл.--[[Користувач:Кузнєцова Тетяна Володимирівна|Кузнєцова Тетяна Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Кузнєцова Тетяна Володимирівна|обговорення]]) 14:12, 19 червня 2015 (EEST)--[[Користувач:Кузнєцова Тетяна Володимирівна|Кузнєцова Тетяна Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Кузнєцова Тетяна Володимирівна|обговорення]]) 10:35, 5 червня 2015 (EEST) | ||
==== Індивідуальні заняття ==== | ==== Індивідуальні заняття ==== | ||
Поточна версія на 14:16, 19 червня 2015
Зміст
Інтерактивні практичні заняття
Шановна пані Тетяно!
Давайте торкнемося надзвичайно цікавої для вчителя історії теми: "Методика роботи з історичними джерелами". На моїй сторінці обговорення: Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна Ви знайдете теоретичний матеріал з теми. Ознайомившися з ним, дайте відповіді на питання:
1. Чим різняться первинна і вторинна інтерпретація візуальних історичних джерел?
2. У чому полягає необ'єктивність фотознімків як історичних джерел?
Дякую за співпрацю. --Ніколаєнко Світлана Петрівна (обговорення) 08:48, 5 червня 2015 (EEST)
Питання 1
Інтерпретація:
а) первинна. По суті вона зводиться до опису і аналізу ситуації , яка представлена зображенням і “розшифровки” “послання” його автора або замовника(тобто визначення, що вони, власне, хотіли сказати, яку думку донести, почуття викликати, уявлення або стереотипи сформувати). Тут варто звернути увагу на те, хто саме є люди на зображенні( конкретно-історичні персонажі або представники яких соціальних груп, партій тощо), проаналізувати сюжет, звернути увагу на символи і стереотипи, завдяки яким можна визначити хто є персонажі або визначити їх національну або соціальну належність.
Особливу увагу слід звернути на позицію автора: намагався він бути неупередженим, чи, навпаки, намагався зобразити персонажів саме в такому вигляді, наскільки свідомою є упередженість автора.
Доцільно також проаналізувати підпис і співвідношення підпису і зображення.
б) вторинна або власне історична. Власне, це і є мета дослідження джерела, всі попередні етапи виконують службову роль. Але ще раз варто наголосити, що ні в якому випадку не слід ними нехтувати, оскільки від ґрунтовності попереднього дослідження може залежати чистота і ґрунтовність власне історичної інтерпретації.
Питання 2
Фотодокументи. Здавалось би цей вид зображень найбільш легкий для аналізу. Але учні дуже часто потрапляють у своєрідну пастку їх уявної об’єктивності. Справа в тому, що підсвідомо вони схильні вважати, що фото фіксують певні моменти життя і є неупередженими свідченнями епохи. Насправді це, звичайно, не так. Люди схильні позувати фотографу, тим самим намагаючись представити себе такими якими вони хочуть, щоб їх бачили, а не такими, якими вони є насправді. Особливо це стосується більш ранніх періодів, коли фотокамера ще була доволі рідкісним предметом, а фотографія була мистецтвом. До того ж і самі фотомайстри часто вважали себе митцями, тому намагались сконструювати композицію. Тому значна частина фото є постановочними. Нарешті, були і офіційні, відверто постановочні фото. Отже завжди при аналізі цього виду зображень слід ставити питання наскільки постановочним є це фото, наскільки йому можна довіряти.--Кузнєцова Тетяна Володимирівна (обговорення) 09:40, 5 червня 2015 (EEST)
Пропоную вашій увазі лекцію з методики викладання історії на тему "Нетрадиційні форми навчання у сучасній загальноосвітній школі". На моїй сторінці обговорення: Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна Ви знайдете теоретичний матеріал з теми. Після знайомства з ним чекаю Вашої відповідь на питання:
1. Опишіть, які саме нетрадиційні форми навчання Ви використовуєте у своїй практиці викладання суспільних дисциплін. Наведіть приклади.
--Ніколаєнко Світлана Петрівна (обговорення) 10:02, 5 червня 2015 (EEST)
Я використовую такі нетрадиційні форми навчання у своїй практиці: індивідуальну, групову, роботу в парах, нетрадиційні уроки:
- уроки - змагання (КВК, аукціони,турніри, конкурси)найчастіше на узагальнюючих уроках. Наприклад, у 7 класі КВК по темі "Київська Русь", у 10 класі аукціон по темі " УСРР в роки НЕПу";
- уроки комунікативної спрямованості ( усні журнали, диспути, репортажі, прес - конференції). Наприклад. у 11 класі прес- конференція при вивченні теми "Політична реформа. Виникнення багатопартійності."
- елементи театралізованих уроків при вивченні питань повсякденного життя у 7, 8кл по всесвітній історії.
- уроки - подорожі, дослідження("Козацькими стежками" у 8 кл.,"Культура Стародавньої Греції" 6 кл.--Кузнєцова Тетяна Володимирівна (обговорення) 14:12, 19 червня 2015 (EEST)--Кузнєцова Тетяна Володимирівна (обговорення) 10:35, 5 червня 2015 (EEST)
