Відмінності між версіями «Теорія та методика фахової дисципліни Манько О.О.»
(→Інтерактивні практичні заняття) |
(→Інтерактивні практичні заняття) |
||
(не показані 11 проміжних версій 2 учасників) | |||
Рядок 15: | Рядок 15: | ||
*'''У чому полягає необ'єктивність фотознімків як історичних джерел?''' | *'''У чому полягає необ'єктивність фотознімків як історичних джерел?''' | ||
− | Дякую за співпрацю! З повагою --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) 15:12, 20 квітня 2016 (EEST) | + | Дякую за співпрацю! З повагою --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) 15:12, 20 квітня 2016 (EEST) |
− | + | Доброго дня,на мою думку різниця полягає в наступному | |
+ | а) первинна. По суті вона зводиться до опису і аналізу ситуації , яка представлена зображенням і “розшифровки” “послання” його автора або замовника(тобто визначення, що вони, власне, хотіли сказати, яку думку донести, почуття викликати, уявлення або стереотипи сформувати). | ||
+ | Тут варто звернути увагу на те, хто саме є люди на зображенні( конкретно-історичні персонажі або представники яких соціальних груп, партій тощо), проаналізувати сюжет, звернути увагу на символи і стереотипи, завдяки яким можна визначити хто є персонажі або визначити їх національну або соціальну належність. | ||
+ | Особливу увагу слід звернути на позицію автора: намагався він бути неупередженим, чи, навпаки, намагався зобразити персонажів саме в такому вигляді, наскільки свідомою є упередженість автора. | ||
+ | Доцільно також проаналізувати підпис і співвідношення підпису і зображення. | ||
+ | б) вторинна або власне історична. Власне, це і є мета дослідження джерела, всі попередні етапи виконують службову роль. Але ще раз варто наголосити, що ні в якому випадку не слід ними нехтувати, оскільки від ґрунтовності попереднього дослідження може залежати чистота і ґрунтовність власне історичної інтерпретації. | ||
+ | Необ єктивність фотознімків полягає у їх суб єктивізмі,тобто необ єктивній інтерпретації з боку тих,хто їх створив--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 15:32, 20 квітня 2016 (EEST) | ||
+ | |||
+ | |||
+ | ---- | ||
+ | |||
+ | '''Пропоную вашій увазі лекцію з методики викладання історії на тему "Нетрадиційні форми навчання у сучасній загальноосвітній школі".''' Щоб переглянути текст лекції, перейдіть за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwOVB4NWYwa1MtUGc/edit?usp=sharing Нетрадиційні форми навчання у сучасній загальноосвітній школі]. | ||
+ | |||
+ | [http://xn--e1aajfpcds8ay4h.com.ua/files/image/konf%2011/doklad_11_3_2_20.pdf Берегова Д. А., Стельмах Н. В. НЕТРАДИЦІЙНІ ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ, ЇХ ПЕРЕВАГИ, НЕДОЛІКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЗАСТОСУВАННЯ В ШКОЛІ] | ||
+ | |||
+ | '''Завдання для Вас''': '''''розкажіть, які нетрадиційні форми уроків Ви практикуєте. Наведіть приклади''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] | ||
+ | |||
+ | |||
+ | ----Доброго дня,серед нетрадиційних форм уроків можна витділити наступні: | ||
+ | |||
+ | 1) урок зі зміненими засобами організації: урок-лекція, урок- | ||
+ | парадокс, захист знань, захист ідей, урок вдвох, урок-зустріч; | ||
+ | |||
+ | 2) уроки, які спираються на фантазію: урок-казка, урок-творчість; | ||
+ | урок-твір, урок винахідництва, урок-творчий звіт, комплексно-творчий звіт, урок | ||
+ | виставка, урок-«дивовижне поруч», урок фантастичного | ||
+ | проекту, урок-розповідь про | ||
+ | вчених: урок-бенефіс, урок портрет, урок сюрприз, урок - подарунок від Хоттабича | ||
+ | тощо; | ||
+ | |||
+ | 3) уроки, які імітують які-небудь заняття чи види робіт: екскурсія, | ||
+ | заочна екскурсія, прогулянка, гостинна, подорож у майбутнє | ||
+ | чи минуле, подорож по | ||
+ | країні, урок-експедиція; | ||
+ | |||
+ | 4) уроки з ігровою змагальною основою: урок-гра «Вигадай проект», | ||
+ | урок-«доміно», урок-кросворд, урок-«лото», урок «Слідство ведуть | ||
+ | знавці», урок- | ||
+ | ділова гра, урок КВК, урок «Що? Де? Коли?», урок естафета, урок-конкурс, урок- | ||
+ | дуель, уроки-змагання: урок-журнал, урок-вікторина, урок-футбольний матч, урок- | ||
+ | тест, урок-гра для батьків, урок-рольова гра «Сім'я обговорює свої плани», урок-гра | ||
+ | «Сходження» тощо; | ||
+ | |||
+ | 5) уроки, які включають трансформацію стандартних засобів | ||
+ | організації: парне опитування, експерт-опитування, урок-залік, захист | ||
+ | оцінки, урок- | ||
+ | консультація, урок-практикум, урок-семінар, захист | ||
+ | читацького формуляру, учнівська конференція тощо--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 19:40, 30 жовтня 2016 (EET) | ||
+ | |||
+ | |||
+ | '''Продовжуємо навчатися, друзі!''' Пропоную ознайомитися з матеріалом викладеним на сайті Кунцівської ЗОШ на основі книги Пастушенко Н. М., Пастушенко Р. Я. Діагностування навченості: Гуманітарні дисципліни. — Львів: ВНТЛ, 2000.[http://kuncevo.ucoz.ru/publ/diagnostuvannja_navchenosti_shkoljariv_z_istoriji/1-1-0-13 ДІАГНОСТУВАННЯ НАВЧЕНОСТІ ШКОЛЯРІВ З ІСТОРІЇ]. | ||
+ | |||
+ | '''Завдання для Вас''': '''''які уміння учнів свідчитимуть про наявність принаймні поверхового розуміння здобутої історичної інформації?''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] | ||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | ----Про наявність поверхового розуміння здобутої історичної інформації свідчать такі уміння: | ||
+ | |||
+ | 1.Запам’ятовування і відтворення історичної інформації (механічного відтворення). На цьому рівні історична освіта школяра характеризується лише кількісними показниками. | ||
+ | |||
+ | 2.Розуміння історичної інформації (осмисленого відтворення). Для цього рівня характерним є виявлення учнем поверхових зв’язків між історичними фактами завдяки прочитаним, почутим висловлюванням та побаченим умовним чи образним зображенням.--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 20:07, 30 жовтня 2016 (EET) | ||
+ | |||
+ | |||
+ | '''Знайомимося з новою темою '''[https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwdDJCZjlpUVFIS2s/edit?usp=sharing Використання програмових педагогічних засобів(ППЗ) на уроках та в позаурочний час]. Завдання до теми, як завжди, на ваших персональних сторінках. З наказом МОН України Про затвердження тимчасових вимог до педагогічних програмних засобів від 15 травня 2006 року N 369 ви можете ознайомитись на сайті Асоціації підприємств інформаційних технологій України, перейшовши за посиланням [http://apitu.org.ua/node/2346 Наказ МОНУ]. | ||
+ | |||
+ | '''Завдання для Вас''': '''''на яких етапах уроку доцільно застосовувати ППЗ?''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] | ||
+ | |||
+ | |||
+ | ----ППЗ доцільно застосовувати на таких етапах уроку: | ||
+ | |||
+ | - Діагностичне тестування якості засвоєння матеріалу; | ||
+ | |||
+ | - У тренувальному режимі для формування умінь і навичок після вивчення теми; | ||
+ | |||
+ | - У навчальному режимі; | ||
+ | |||
+ | - У індивідуальній роботі з учнями; | ||
+ | |||
+ | - У режимі самонавчання; | ||
+ | |||
+ | - У режимі графічної ілюстрації.--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 20:00, 30 жовтня 2016 (EET) | ||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | '''Міжпредметні зв'язки на уроках історії та суспільних дисциплін''' | ||
+ | Друзі, запрошую переглянути [https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwcWVET3VXaDRTQ1U/edit?usp=sharing теоретичний матеріал за цим посиланням] і виконати завдання, розміщені на ваших сторінках обговорення. Дякую і бажаю натхнення! | ||
+ | |||
+ | '''Завдання для Вас''': '''''наведіть приклад міжпредметних зв'язків, які Ви встановлюєте на своїх уроках''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] | ||
+ | |||
+ | |||
+ | ---- | ||
+ | |||
+ | Наступна тема: '''Специфіка викладання історії''' [https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwSkIzeVJuMHI0VW8/view?usp=sharing Матеріал до неї ви знайдете за цим посиланням]. Бажаю успіхів. Якщо виникнуть питання до мене, звертайтесь у розділі "Спілкування на моїй сторінці обговорення". | ||
+ | |||
+ | '''Завдання для Вас''': '''''які шляхи існують для створення проблемних ситуацій на уроках суспільних дисциплін?''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] | ||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | ---- Існують різноманітні шляхи створення проблемних ситуацій на уроках суспільних дисциплін: | ||
+ | |||
+ | • постановка проблемних завдань; | ||
+ | |||
+ | • організація дискусії на уроці; | ||
+ | |||
+ | • організація пошукової роботи школярів.--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 16:54, 30 жовтня 2016 (EET) | ||
+ | |||
+ | ==== Індивідуальні заняття ==== | ||
+ | Шановні колеги! Під час індивідуальних занять зайдіть на головну сторінку цього сайту, перейдіть на сторінку порад, або зробіть це за посиланням [[Сторінка порад]] і ознайомтесь з розділом "Корисні публікації". Там ви знайдете список сайтів з важливою для вчителів суспільних дисциплін інформацією та набір ікт інструментів для роботи з учнями! Вдалого вам використання!!! Будуть питання - звертайтеся. --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] | ||
==== Консультації ==== | ==== Консультації ==== | ||
+ | Шановні колеги! Під час консультації ви можете ставити мені запитання з методики викладання суспільних дисциплін тут. | ||
+ | |||
+ | У якості моєї консультації пропоную вам корисний матеріал з теми '''Кабінет історії''' | ||
+ | [https://sites.google.com/site/pivovarsvitlanavasilivna/kabinet-istoriie Кабінет історії на сайті вчителя історії КЗШ № 37 Пивовар С.В.] | ||
+ | --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] | ||
====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ==== | ====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ==== | ||
Рядок 28: | Рядок 140: | ||
==== Проведення та перевірка модульного контролю ==== | ==== Проведення та перевірка модульного контролю ==== | ||
+ | [http://LearningApps.org/view2485014 '''''Вікторина модульного контролю'''''] |
Поточна версія на 21:11, 30 жовтня 2016
Зміст
Інтерактивні практичні заняття
Доброго дня, колеги. Давайте торкнемося надзвичайно цікавої для вчителя історії теми: "Методика роботи з історичними джерелами". За цим посиланням знаходиться Матеріал "Методи роботи з візуальними джерелами" із сайту Всеукраїнської асоціації викладачів історії та суспільних дисциплін "Нова Доба"
Організація діяльності учнів із різними джерелами історичних знань
Реферат Організація роботи з історичними джерелами на уроках історії
Сокур Л.А. ДО ПИТАННЯ ВИКОРИСТАННЯ ДОКУМЕНТІВ НА УРОКАХ ІСТОРІЇ
Ознайомившись із матеріалами, дайте відповіді на такі питання:
- Чим різняться первинна і вторинна інтерпретація візуальних історичних джерел?
- У чому полягає необ'єктивність фотознімків як історичних джерел?
Дякую за співпрацю! З повагою --Ніколаєнко Світлана Петрівна (обговорення) 15:12, 20 квітня 2016 (EEST)
Доброго дня,на мою думку різниця полягає в наступному а) первинна. По суті вона зводиться до опису і аналізу ситуації , яка представлена зображенням і “розшифровки” “послання” його автора або замовника(тобто визначення, що вони, власне, хотіли сказати, яку думку донести, почуття викликати, уявлення або стереотипи сформувати). Тут варто звернути увагу на те, хто саме є люди на зображенні( конкретно-історичні персонажі або представники яких соціальних груп, партій тощо), проаналізувати сюжет, звернути увагу на символи і стереотипи, завдяки яким можна визначити хто є персонажі або визначити їх національну або соціальну належність. Особливу увагу слід звернути на позицію автора: намагався він бути неупередженим, чи, навпаки, намагався зобразити персонажів саме в такому вигляді, наскільки свідомою є упередженість автора. Доцільно також проаналізувати підпис і співвідношення підпису і зображення. б) вторинна або власне історична. Власне, це і є мета дослідження джерела, всі попередні етапи виконують службову роль. Але ще раз варто наголосити, що ні в якому випадку не слід ними нехтувати, оскільки від ґрунтовності попереднього дослідження може залежати чистота і ґрунтовність власне історичної інтерпретації.
Необ єктивність фотознімків полягає у їх суб єктивізмі,тобто необ єктивній інтерпретації з боку тих,хто їх створив--Манько Олександр Олександрович (обговорення) 15:32, 20 квітня 2016 (EEST)
Пропоную вашій увазі лекцію з методики викладання історії на тему "Нетрадиційні форми навчання у сучасній загальноосвітній школі". Щоб переглянути текст лекції, перейдіть за посиланням Нетрадиційні форми навчання у сучасній загальноосвітній школі.
Завдання для Вас: розкажіть, які нетрадиційні форми уроків Ви практикуєте. Наведіть приклади --Ніколаєнко Світлана Петрівна
Доброго дня,серед нетрадиційних форм уроків можна витділити наступні:
1) урок зі зміненими засобами організації: урок-лекція, урок- парадокс, захист знань, захист ідей, урок вдвох, урок-зустріч;
2) уроки, які спираються на фантазію: урок-казка, урок-творчість; урок-твір, урок винахідництва, урок-творчий звіт, комплексно-творчий звіт, урок виставка, урок-«дивовижне поруч», урок фантастичного проекту, урок-розповідь про вчених: урок-бенефіс, урок портрет, урок сюрприз, урок - подарунок від Хоттабича тощо;
3) уроки, які імітують які-небудь заняття чи види робіт: екскурсія, заочна екскурсія, прогулянка, гостинна, подорож у майбутнє чи минуле, подорож по країні, урок-експедиція;
4) уроки з ігровою змагальною основою: урок-гра «Вигадай проект», урок-«доміно», урок-кросворд, урок-«лото», урок «Слідство ведуть знавці», урок- ділова гра, урок КВК, урок «Що? Де? Коли?», урок естафета, урок-конкурс, урок- дуель, уроки-змагання: урок-журнал, урок-вікторина, урок-футбольний матч, урок- тест, урок-гра для батьків, урок-рольова гра «Сім'я обговорює свої плани», урок-гра «Сходження» тощо;
5) уроки, які включають трансформацію стандартних засобів організації: парне опитування, експерт-опитування, урок-залік, захист оцінки, урок- консультація, урок-практикум, урок-семінар, захист читацького формуляру, учнівська конференція тощо--Манько Олександр Олександрович (обговорення) 19:40, 30 жовтня 2016 (EET)
Продовжуємо навчатися, друзі! Пропоную ознайомитися з матеріалом викладеним на сайті Кунцівської ЗОШ на основі книги Пастушенко Н. М., Пастушенко Р. Я. Діагностування навченості: Гуманітарні дисципліни. — Львів: ВНТЛ, 2000.ДІАГНОСТУВАННЯ НАВЧЕНОСТІ ШКОЛЯРІВ З ІСТОРІЇ.
Завдання для Вас: які уміння учнів свідчитимуть про наявність принаймні поверхового розуміння здобутої історичної інформації? --Ніколаєнко Світлана Петрівна
Про наявність поверхового розуміння здобутої історичної інформації свідчать такі уміння:
1.Запам’ятовування і відтворення історичної інформації (механічного відтворення). На цьому рівні історична освіта школяра характеризується лише кількісними показниками.
2.Розуміння історичної інформації (осмисленого відтворення). Для цього рівня характерним є виявлення учнем поверхових зв’язків між історичними фактами завдяки прочитаним, почутим висловлюванням та побаченим умовним чи образним зображенням.--Манько Олександр Олександрович (обговорення) 20:07, 30 жовтня 2016 (EET)
Знайомимося з новою темою Використання програмових педагогічних засобів(ППЗ) на уроках та в позаурочний час. Завдання до теми, як завжди, на ваших персональних сторінках. З наказом МОН України Про затвердження тимчасових вимог до педагогічних програмних засобів від 15 травня 2006 року N 369 ви можете ознайомитись на сайті Асоціації підприємств інформаційних технологій України, перейшовши за посиланням Наказ МОНУ.
Завдання для Вас: на яких етапах уроку доцільно застосовувати ППЗ? --Ніколаєнко Світлана Петрівна
ППЗ доцільно застосовувати на таких етапах уроку:
- Діагностичне тестування якості засвоєння матеріалу;
- У тренувальному режимі для формування умінь і навичок після вивчення теми;
- У навчальному режимі;
- У індивідуальній роботі з учнями;
- У режимі самонавчання;
- У режимі графічної ілюстрації.--Манько Олександр Олександрович (обговорення) 20:00, 30 жовтня 2016 (EET)
Міжпредметні зв'язки на уроках історії та суспільних дисциплін Друзі, запрошую переглянути теоретичний матеріал за цим посиланням і виконати завдання, розміщені на ваших сторінках обговорення. Дякую і бажаю натхнення!
Завдання для Вас: наведіть приклад міжпредметних зв'язків, які Ви встановлюєте на своїх уроках --Ніколаєнко Світлана Петрівна
Наступна тема: Специфіка викладання історії Матеріал до неї ви знайдете за цим посиланням. Бажаю успіхів. Якщо виникнуть питання до мене, звертайтесь у розділі "Спілкування на моїй сторінці обговорення".
Завдання для Вас: які шляхи існують для створення проблемних ситуацій на уроках суспільних дисциплін? --Ніколаєнко Світлана Петрівна
Існують різноманітні шляхи створення проблемних ситуацій на уроках суспільних дисциплін:
• постановка проблемних завдань;
• організація дискусії на уроці;
• організація пошукової роботи школярів.--Манько Олександр Олександрович (обговорення) 16:54, 30 жовтня 2016 (EET)
Індивідуальні заняття
Шановні колеги! Під час індивідуальних занять зайдіть на головну сторінку цього сайту, перейдіть на сторінку порад, або зробіть це за посиланням Сторінка порад і ознайомтесь з розділом "Корисні публікації". Там ви знайдете список сайтів з важливою для вчителів суспільних дисциплін інформацією та набір ікт інструментів для роботи з учнями! Вдалого вам використання!!! Будуть питання - звертайтеся. --Ніколаєнко Світлана Петрівна
Консультації
Шановні колеги! Під час консультації ви можете ставити мені запитання з методики викладання суспільних дисциплін тут.
У якості моєї консультації пропоную вам корисний матеріал з теми Кабінет історії
Кабінет історії на сайті вчителя історії КЗШ № 37 Пивовар С.В. --Ніколаєнко Світлана Петрівна