Відмінності між версіями «Обговорення користувача:Irina»

Поточна версія на 19:43, 22 травня 2016

Розглянемо деякі мови програмування в порядку збільшення їх рівня.                                                    
 Двійкова мова - у цей час програмістами не застосовується
 Шестнадцатеричный мова-спрощення за рахунок вистави чотирьох двійкових цифр однієї шестнадцатеричной. Використовується в якості доповнення до мов високого рівня для програмування критичних до часу виконання фрагментів алгоритмів.
Мова Асемблера - призначений для вистави в удобочитаемой символічній формі програм, написаних машинною мовою.
Мова Макроасемблера - розширення мови Асемблера. Дозволяє визначати й використовувати нові, могутніші команди.
 Мова програмування C- розроблений на початку 70-х. Поєднує гідності сучасних высокоуровневых мов (у частині структур даних і керуючих структур) і можливість доступу  до апаратних засобів машини на рівні мови Асемблера. Однак синтаксис мови такий, що утрудняє програмування й розуміння складених програм.
Мова Basic (Beginner’s All-purpose Symbolic Instruction Code- Багатоцільова мова символічних інструкцій для початківців). Розроблений в 1964 р. для використання новачками. Спочатку робота велася тільки в режимі інтерактивної (діалогової) інтерпретації. У змісті строгості й стрункості є антиподом мови Pascal. Незважаючи на це, Basic дуже популярний, особливо на ПК. Існує множина його діалектів, несумісних між собою. Сучасні діалекти Basic’а досить розвинені й мало чому нагадують  свого предка.
Мова Fortran (Formula Translator) розроблений в 1956 р. Уважається “ робочим кіньми” науковців за рахунок своєї “пристосованості” до ведення складних обчислень і широко використовується дотепер, незважаючи на свою обмеженість і ”кострубатість”.
Мова Pascal розроблений в 1970 р. Норбертом Вінером, названий на честь французького математика Блеза Паскаля. У Паскале повністю реалізована концепція структурного програмування не тільки шляхом упорядкування зв'язків між фрагментами програми, але й за рахунок структуризації даних. Один з найбільш популярних мов програмування.
 Мова  Modula-2 створений в 1979 р. також Норбертом Вінером. По суті - розвиток Паскаля. Його особливості полягають у високій модульности програм і наявності засобів опису паралельних процесів.
Мова Ada розроблений в 1979 р. на замовлення Міністерства оборон США для використання у вбудованих системах з керуючими ЕОМ, що вимагає режиму підтримки режиму реального часу. Названий на честь Августи Ади Лавлейс (дочки Байрона), яка була асистентом Чарльза Бэббиджа й по праву вважається першим у світу програмістом. Розглядається як універсальна мова програмування. Дана мова вводить строгу дисципліну програмування, що перешкоджає написанню “поганих програм”. Незважаючи на гідності, програмістів відштовхує його громіздкість
 Мова Logo розроблений з метою навчання дітей і використовується в цей час. Відрізняється простотою, але досить багатими можливостями, серед яких процедури, графічні засоби і т.д.;
Існує ряд мов, колись популярних, але позиції, що втратили свої, у цей час:
•	PL/ 1-конгломерат мов Fortran, Algol Cobol –призначений для більших ЕОМ і на ПК практично не використовується. Мова досить складна й має такі властивості, які не стимулюють написання коректних, надійних і наочних програм;
•	Cobol- орієнтований на обробку комерційної інформації.
•	Snobol- призначений для обробки текстових даних.
Мови сімейства Algol- не представлені на ПК по не цілком ясних причинах, тому що має багатий набір засобів, високою строгістю й стрункістю, але й великою складністю. Реалізація мови надовго затяглася, і він пережив самого себе.
 Функціональні мови програмування. Програма на такій мові являє  собою сукупність описів функцій і вираження, які необхідно обчислити. Воно обчислюється за допомогою редукції ( тобто серії спрощень). Функціональне програмування не використовує концепцію пам'яті як сховища значень змінних. Оператори присвоювання відсутні, внаслідок чого змінні позначають не області пам'ятей, а об'єкта програми, що повністю відповідає поняттю змінної в математику. Наявність стрункої математичної основи забезпечує можливість використання алгебраїчних методів створення структури, перетворення й дослідження програм. Це якоюсь мірою наближає їх до опису структури мислення людину.
Прикладом функціональної мови є мова LISP (List Processing-Обробка списків) Розроблений і реалізований у Массачусетском технологічному інституті в 1959 р. Розглядається фахівцями як основна мова програмування систем штучного інтелекту.
Логічне програмування Логіка й програмування довгий час були непересічними областями досліджень. Тільки в 1973 уперше був опублікований опис мови PROLOG (Programming in Logic- програмування в термінах логіки) Центральним поняттям у логічнім програмуванні є відношення. Програма являє собою сукупність визначень відносин між об'єктами й мети. У логічнім програмуванні потрібно тільки специфицировать факти, на яких алгоритм ґрунтується, а не визначати послідовність кроків, які потрібно виконати. Логічні програми відрізняються принципово низькою швидкодією. Тому що обчислення здійснюються методом проб і помилок ( за допомогою пошуків з поверненнями). У цей час для ПК існує близько двох десятків реалізації Prolog'а, деякі з яких оформлені у вигляді інтегрованих середовищ.
Об'єктно-орієнтоване програмування. Коріння объектно - орієнтування йдуть в одну з галузей логіки, у якій первинної є не відношення, а об'єкт. Прототипом об'єктно-орієнтованого програмування з'явилася мова SIMULA-67. Але оформилося воно в самостійний стиль програм іронія з появою мови (SMALLTALK-1972 г.), спочатку призначеного для реалізацій функцій машинної графіки. Цей стиль програмування характеризується багатими графічними можливостями й середовищем програмування, розвиненим модульною структурою програм. Саме модульность спрощує розробку складних програмних продуктів. Як приклад об'єктно-орієнтованого мови можна назвати Visual Basic  і Delfi.