Відмінності між версіями «С.Вири»
(→Новий час) |
(→Новітній період) |
||
Рядок 20: | Рядок 20: | ||
===Новітній період=== | ===Новітній період=== | ||
+ | З 1913 року у селі діяли 2 школи в такому складі: 1) Вирівська церковно-приходська школа, яка мала по одному першому, другому та третьому класу; 2) Вирівське земське початкове училище, що складалося з двох перших, двох других,двох третіх та одного четвертого і одного п'ятого класів. Його завідувачем був Іван Прокопович Рибаков. Всього в одинадцяти класах навчалося близько 300 учнів. У школах працювало 11 вчителів і 2 законовчителі (священики). | ||
+ | У кінці грудня 1917 року у селі була встановлена радянська влада. В школі було припинено викладання «закону божого», введено навчання на рідній українській мові, запроваджено новий правопис, що значно полегшило оволодіння російською мовою. В ці роки серед селян пробуджується величезна тяга до знань і культури. В 1923 році був створений Вирівський район, і одним з перших рішень Вирівського райвиконкому було розпорядження від 11 січня 1924 року про відкриття пункту ліквідації не писемності для дорослих незаможних селян. До роботи в ньому були залучені вчителі Вирівської початкової школи. | ||
+ | Замість церковно-приходської і земської шкіл в селі була створена єдина трудова школа І ступеня, відкрилася столярна майстерня, школа одержала пришкільну земельну ділянку. Починаючи з 1925 року вона називалася школа колгоспної молоді і мала семирічний курс навчання. В ній навчалися вирівські діти, а в 5 – 7 класи приходили на навчання учні з Коршачини, Головачів та Барил. Директором школи був Іван Степанович Кузін. | ||
+ | Окремо існував так званий патронат для дітей-сиріт, який розміщувався у двох приміщеннях. В патронаті було 15 – 17 дітей. | ||
+ | 21 серпня 1921року в селі створена комсомольська організація. | ||
+ | Піонерська організація у Вирах була створена 1925 року. Пешою піонеркою була Катерина Наумівна Лосятинська. Вожаком піонерів була Катерина Чаплюкова. | ||
+ | В результаті політики сталінського режиму в 1933 – 1934 роках у селі Вири, як і по всій Україні, був великий голод.Не менш страшним лихом для селян стала хвиля репресій. У сталінських таборах загинуло багато вирівчан. | ||
+ | І все ж самовіддана праця селян поступово підіймала їх добробут. У 1938 році свинарка колгоспу «Правда» Якуба Марія Тимофіївна за хороші показники в роботі була нагороджена орденом Леніна.Покращилося соціально-культурне обличчя села. Працювало 2 клуби, 3 бібліотеки. Семирічна школа в 1938 році була перетворена в середню школу. Перший випуск 10 класу був у червні 1941 року. | ||
+ | В середині жовтня 1941 року село було тимчасово окуповане німецько-фашистськими загарбниками. В школі припинилося навчання. Тимчасова окупація тривала до 3 вересня 1943 року і принесла багато лиха. Німецькі фашисти повністю пограбували вирівські колгоспи. Школа була перетворена на казарму, а в приміщенні лікарні була конюшня. Окупанти повісили трьох і розстріляли сімох чоловік.На фронтах війни проти фашистів боролися 530 жителів села. 261 вирівчанин загинув в боях за свободу і незалежність нашого народу. В їх честь спорудили меморіал, установлено також пам'ятник радянським воїнам-визволителям, які загинули в боях за Вири. | ||
+ | 390 уродженців села нагороджені орденами і медалями за подвиги в роки війни. | ||
+ | |||
==Населення== | ==Населення== | ||
==Органи влади== | ==Органи влади== |
Версія за 15:20, 21 червня 2016
Зміст
- 1 Назва
- 2 Географія
- 3 Населення
- 4 Органи влади
- 5 Економіка
- 6 Медицина
- 7 Освіта
- 8 Культура
- 9 Релігія
- 10 Спорт
- 11 Пам'ятки архітектури, історії та культури
- 12 Персоналії
- 13 ЗМІ
- 14 Пошта, зв'язок, банківська сфера
- 15 Цікаві факти
- 16 Фотогалерея
- 17 Примітки та посилання
- 18 Джерела
- 19 Література
- 20 Ресурси інтернету
- 21 Автор статті(посилання на сторінку користувача)
Назва
Назва села Вирі походить від назви річки Вир.
Географія
Розташування
Село Вири Білопільського району Сумської області розташоване в долині річки Вир, що є притокою Сейму. Від обласного центру міста Суми до села 35 кілометрів. Від райцентру міста Білопілля 18 кілометрів. На відстані 5 км від центру села розташована залізнична станція Вири.
Клімат
Ґрунти, рослинний і тваринний світ
Історія
Засновані Вири в кінці ХVІІ століття. Так твердить «Історія міст і сіл УРСР. Сумська область». Рятуючись від польсько-шляхетського гніту, жителі правобережної України (Черкаси) переселялися в південні прикордонні степи Російської імперії. Після 1658 року, коли було створено Сумський козацький полк, перший Сумський полковник Герасим Кондратьєв почав захоплювати собі козацько-селянські землі та угіддя, де поселяв прибульців. Так в його володінні опинилися землі в долині річки Вир. По літературних джерелах, зокрема, працях Федора Гумилевського, село Вири згадується за 1672 рік, коли була побудована перша церква Трьох Святителів. Врахуймо, що храми в ті часи будували не менше десяти років, тобто село Вири з'явилося до 1670-х років.
Давні часи
Новий час
В епоху кріпосного права вирівські селяни змушені були відбувати тяжку панщину у поміщиків Кондратьєвих. А вже з середини ХІХ століття селом володів полковник Микола Зборомирський. Школи не було, лише у другій половині ХІХ століття, після скасування кріпосного права, в селі Вири відкривається церковно-приходська школа, в якій основний предмет – «Закон Божий» і основний учитель – священик.У 1732 році в Вирах згорів храм Іоакима та Анни; відтак, було зведено нову церкву. По даним дослідження, проведеного статистичними установами Міністерства внутрішніх справ, на 1884 рік у Вирівській волості (с. Вири, с. Ганнівка, хутір Білани, с. Коршачина, хутір Бутовщина) було всього 11789 десятин землі, в тому числі у володінні селянських общин – 4366 десятин, а поміщики Зборомірський і В'язмінітов мали 7388 десятин. Отже, на долю селян припадало лише 37% всієї землі.Життя селян Вирів в цей час було нелегким. Вдумаймося: лише протягом 1898 – 1908 років із Вирівської волості до Казахстану переселилося 113 сімей (всього 748 душ) – не від хорошого життя. В ці часи дуже тяжким тягарем на селянські господарства вирівчан лягли податки. На один двір припадало 19, 12 крб. всіх видів платежів, в тому числі 9 крб. викупних. В селі крім церковно-приходської школи було відкрито земське початкове училище. В ньому крім загальноосвітніх предметів та «закону божого» читалося садівництво та городництво. При училищі була відкрита народна бібліотека. Викладання велося лише на російській мові. Але і після цього справа освіти посувалася повільно. Якщо по перепису 1892 року в Сумському повіті серед сільського населення було 20.6% письменних, в тому числі 33.9% чоловіків і 5.8% жінок, то село Вири в цьому повіті не було виключенням. Зовсім недоступною для селян була середня та вища освіта.
Новітній період
З 1913 року у селі діяли 2 школи в такому складі: 1) Вирівська церковно-приходська школа, яка мала по одному першому, другому та третьому класу; 2) Вирівське земське початкове училище, що складалося з двох перших, двох других,двох третіх та одного четвертого і одного п'ятого класів. Його завідувачем був Іван Прокопович Рибаков. Всього в одинадцяти класах навчалося близько 300 учнів. У школах працювало 11 вчителів і 2 законовчителі (священики). У кінці грудня 1917 року у селі була встановлена радянська влада. В школі було припинено викладання «закону божого», введено навчання на рідній українській мові, запроваджено новий правопис, що значно полегшило оволодіння російською мовою. В ці роки серед селян пробуджується величезна тяга до знань і культури. В 1923 році був створений Вирівський район, і одним з перших рішень Вирівського райвиконкому було розпорядження від 11 січня 1924 року про відкриття пункту ліквідації не писемності для дорослих незаможних селян. До роботи в ньому були залучені вчителі Вирівської початкової школи. Замість церковно-приходської і земської шкіл в селі була створена єдина трудова школа І ступеня, відкрилася столярна майстерня, школа одержала пришкільну земельну ділянку. Починаючи з 1925 року вона називалася школа колгоспної молоді і мала семирічний курс навчання. В ній навчалися вирівські діти, а в 5 – 7 класи приходили на навчання учні з Коршачини, Головачів та Барил. Директором школи був Іван Степанович Кузін. Окремо існував так званий патронат для дітей-сиріт, який розміщувався у двох приміщеннях. В патронаті було 15 – 17 дітей. 21 серпня 1921року в селі створена комсомольська організація. Піонерська організація у Вирах була створена 1925 року. Пешою піонеркою була Катерина Наумівна Лосятинська. Вожаком піонерів була Катерина Чаплюкова. В результаті політики сталінського режиму в 1933 – 1934 роках у селі Вири, як і по всій Україні, був великий голод.Не менш страшним лихом для селян стала хвиля репресій. У сталінських таборах загинуло багато вирівчан. І все ж самовіддана праця селян поступово підіймала їх добробут. У 1938 році свинарка колгоспу «Правда» Якуба Марія Тимофіївна за хороші показники в роботі була нагороджена орденом Леніна.Покращилося соціально-культурне обличчя села. Працювало 2 клуби, 3 бібліотеки. Семирічна школа в 1938 році була перетворена в середню школу. Перший випуск 10 класу був у червні 1941 року. В середині жовтня 1941 року село було тимчасово окуповане німецько-фашистськими загарбниками. В школі припинилося навчання. Тимчасова окупація тривала до 3 вересня 1943 року і принесла багато лиха. Німецькі фашисти повністю пограбували вирівські колгоспи. Школа була перетворена на казарму, а в приміщенні лікарні була конюшня. Окупанти повісили трьох і розстріляли сімох чоловік.На фронтах війни проти фашистів боролися 530 жителів села. 261 вирівчанин загинув в боях за свободу і незалежність нашого народу. В їх честь спорудили меморіал, установлено також пам'ятник радянським воїнам-визволителям, які загинули в боях за Вири. 390 уродженців села нагороджені орденами і медалями за подвиги в роки війни.