Відмінності між версіями «Соціально-гуманітарний кредитний модуль Сергієнко В.І.»
(→Консультації) |
(→Консультації) |
||
| Рядок 252: | Рядок 252: | ||
==== Консультації ==== | ==== Консультації ==== | ||
Доброго дня, сьогодні з 09.30 по 10.50 у нас з Вами час для консультації. Якщо у Вас виникли запитання, я буду рада дати на них відповіді. | Доброго дня, сьогодні з 09.30 по 10.50 у нас з Вами час для консультації. Якщо у Вас виникли запитання, я буду рада дати на них відповіді. | ||
| − | --[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) | + | --[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:15, 5 вересня 2016 (EEST) |
====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ==== | ====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ==== | ||
Версія за 14:57, 5 вересня 2016
Зміст
Інтерактивні практичні заняття
Доброго дня, Володимир Іванович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням інтерактивного практичного заняття №1 Філософія і соціологія освіти. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:
- Обґрунтуйте, чому необхідне філософське дослідження освіти?
- Визначте основні завдання філософії та соціології освіти?
З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.
--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 10:25, 25 квітня 2016 (EEST)
Ваші відповіді:
- Визначимо, чому це так необхідно.
По-перше, лише філософія в змозі узагальнити всі знання про освітній
процес і звести їх у систему, хоча освіту досліджує багато наук: педагогіка,
психологія, соціологія і т. ін. Це дуже виразно продемонстрував
американський науковець А. Азімов у праці «Вид у височині». В ній він
пояснив, що в пошуках відповідей на різноманітні запитання про буття
працює безліч представників різних наук (яких більше 2,5 тис.). Вони,
заклопотані справами на власних ділянках, і не в змозі з’ясувати чим
займаються сусіди. Це робить і узагальнює філософія, бо лише в неї таке
призначення.
Ось чому лише завдяки філософії можна зробити загальні висновки зі
стану освіти на даний період і намітити шляхи її вдосконалення.
По-друге, нині філософія, формуючи загальну картину освіти, тим
самим здатна розкрити в повноті її функціональний прояв в інформаційному
суспільстві. Завдяки філософському поясненню місця і ролі освіти в наш час,
стає зрозумілою її провідна роль в усіх сферах існування людства, його
матеріальному, соціальному та духовному розвитку.
Філософія також переконливо доводить, що освіта є дійовим засобом
вирішення решти глобальних проблем сучасності: війни та миру, екології,
продовольства, техногенних загроз тощо. Крім того, філософський аналіз
освіти свідчить, що без подальшої демократизації та гуманізації суспільне
життя безперспективне, оскільки воно втрачає сенс свого існування.
По-третє, філософія витупає в системі досліджень освіти окремими
науками загальною методологічною основою. Всі причетні до цього науки
(педагогіка, психологія, політологія, соціологія тощо) напрацьовують свої
методи, але вони не охоплюють увесь освітній процес. Це завдання
філософського сприйняття світу.
По-четверте, як не дивно, але до цих пір важливим завданням
філософії залишається остаточне з’ясування суті та змісту самого поняття
«філософія освіти». Виявляється, що її тлумачень є багато і однозначна
оцінка відсутня. Причиною тут є багато вимірність самої освіти. Адже вона є:
1) процесом формування людини;
2) загальнолюдською цінністю;
3) результатом шкільної діяльності;
4) засобом кардинальних змін суспільного життя;
5) соціальною системою, що здатна до саморозвитку тощо.
- Можна виділити такі основні завдання філософії освіти:
аналіз й осмислення сучасного стану систем освіти та дослідження
спрямованості стратегічних змін у сфері освіти;
вивчення способів систематизації й структуризації педагогічних знань та
виявлення найбільш оптимальних критеріїв і способів структуризації
педагогічного знання. Сучасні вчені називають такі завдання соціології освіти:
вивчення потреб в освіті, розуміння й оцінка її ролі в житті суспільства
та особистому житті людини;
оцінка рівня і якості знань у контексті їх соціальної значущості;
аналіз ставлення суспільства і тих, хто навчається, до освіти, виявлення
її соціальної цінності;
виявлення ролі освіти як чинника соціального статусу;
визначення міри впливу освіти на динаміку моральних потреб і
інтересів.
Сергієнко Володимир Іванович (обговорення) 10:23, 18 серпня 2016 (EEST)
Доброго дня, Володимир Іванович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням інтерактивного практичного заняття №2 Освіта в Україні та країнах світу. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:
- Визначте зміст стратегії освіти і місце в ній освітньої парадигми?
- Назвіть сучасні зарубіжні підходи до освіти?
З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.
--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 12:09, 4 травня 2016 (EEST)
Ваші відповіді:
- Зміст стратегії освіти має складати її мета, означення сил для
реалізації відповідних освітніх програм і завдань, соціально-політичне,
матеріально-фінансове та наукове забезпечення всіх її потреб, а також бажані
результати реалізації стратегічних завдань. Стратегія освіти повинна
передбачати вплив розвитку освіти на всі клітини суспільства, на всі галузі
господарства, суспільний стан, рівні духовного життя тощо.
- 1. Американський підхід (власне США).
2. Азійський підхід. 3. Європейський підхід
Сергієнко Володимир Іванович (обговорення) 10:23, 18 серпня 2016 (EEST)
Доброго дня, Володимир Іванович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням інтерактивного практичного заняття №3 Освіта в інформаційному суспільстві. Опрацювавши матеріал дайте відповідь на запитання. Які позитивні моменти можна виділити в інформатизації освіти?
З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.
--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 08:35, 13 травня 2016 (EEST)
Ваша відповідь:
- Інформатизація освіти дозволить забезпечити її фундаментальність,
тобто орієнтацію на виявлення глибинних сутнісних підстав і зв'язків між
різноманітними процесами навколишнього світу; цілісність, що припускає
впровадження в освіту єдиних циклів фундаментальних дисциплін,
об'єднаних загальною цільовою функцією і орієнтованих на
міждисциплінарні зв'язки та інтереси особистості.
Інформаційні технології навчання відкривають нові можливості для
учнів і викладачів. Це передусім доступ до нетрадиційних джерел інформації,
підвищення ефективності самостійної роботи, нові можливості для
творчості, надбання і закріплення професійних навичок, реалізація
принципово нових форм і методів навчання із застосуванням засобів
концептуального і математичного моделювання явищ і процесів.
Сергієнко Володимир Іванович (обговорення) 10:57, 18 серпня 2016 (EEST)
Доброго дня, Володимир Іванович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням інтерактивного практичного заняття №4 Євроінтеграційна стратегія України: науково-освітні перспективи. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:
- У чому полягає сутність Болонського процесу?
- Коли і ким було започатковано Болонський процес?
З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.
--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 10:10, 13 травня 2016 (EEST)
Ваші відповіді:
- процес зближення і гармонізації систем освіти
країн Європи з метою створення єдиного європейського простору вищої
освіти.
- Формально Болонський
процес започаткували два документи: Сорбоннська декларація «Про
гармонізацію європейської системи вищої освіти», підписана 25 травня 1998
року міністрами освіти Великої Британії, Італії, Німеччини і Франції, та
Спільна декларація міністрів освіти Європи «Європейський простір у сфері
вищої освіти» (Болонська декларація), прийнята 19 червня 1999 року на
спеціальній конференції в м. Болонья міністрами освіти 29 європейських
держав.
Сергієнко Володимир Іванович (обговорення) 11:02, 18 серпня 2016 (EEST)
Доброго дня, Володимир Іванович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням інтерактивного практичного заняття №5 Сучасні наукові дослідження. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання.
- Як Ви розумієте термін квазінаука?
- Назвіть основні елементи дослідницької системи?
З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.
--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 10:21, 20 травня 2016 (EEST)
Ваші відповіді:
- Квазінаука
– це наукова форма діяльності, яка породжена жорстко ієрархізованим
науковим співтовариством.
- Елементи дослідницької системи
1) сутність, зміст і функції науки;
2) сили та засоби наукових рішень;
3) структура науково-дослідницької системи;
4) методологія наукового дослідження;
5) наукова творчість педагога;
6) мова науки, аргументація, опис і пояснення наукових здобутків;
7) статус науковця і наукова етика тощо. --Сергієнко Володимир Іванович (обговорення) 11:14, 18 серпня 2016 (EEST)
Індивідуальні заняття
Доброго дня, Володимир Іванович! Запрошую Вас до індивідуального заняття. Прошу ознайомитися з матеріалами Індивідуального заняття №1 Сутність і співвідношення парадигми та стратегії освіти. Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:
Як співвідносяться поняття «парадигма освіти» та «стратегія освіти»?
--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 10:03, 25 травня 2016 (EEST)
Ваша відповідь:Поняття «парадигма освіти» вужче ніж «стратегія
освіти». Річ у тім, що парадигма освіти стосується лише освітнього процесу,
а стратегія – всього суспільного життя. Стратегія є глибоким аналізом з
доцільними висновками впливу певної галузі життєдіяльності суспільства (для
нас – освіти) на його нинішній стан і перспективу розвитку.
Консультації
Доброго дня, сьогодні з 09.30 по 10.50 у нас з Вами час для консультації. Якщо у Вас виникли запитання, я буду рада дати на них відповіді. --Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 10:15, 5 вересня 2016 (EEST)
Тематичні дискусії (Інтернет-семінари)
Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України". На Вашу думку, чи потребує змін та доповнень сучасна система освіти України? Що з традиційного навчання треба зберегти і чому? З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.
--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 11:24, 1 червня 2016 (EEST)
Ваші відповіді:
- Так, потребує.
- Я б залишив класну форму навчання.
Проведення та перевірка модульного контролю
Доброго дня, Шановні колеги! На сьогоднішньому занятті ваше завдання полягає у наступному: Вам потрібно перейти за наступним посиланням Проведення та перевірка модульного контролю,ознайомтесь з запитаннями та дайте на них відповіді. Бажаю успіхів!
--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 11:31, 15 червня 2016 (EEST)
