Відмінності між версіями «Соціально-гуманітарний кредитний модуль Шевченко В.І.»
(→Проведення та перевірка модульного контролю) |
(→Інтерактивні практичні заняття) |
||
| Рядок 11: | Рядок 11: | ||
---- | ---- | ||
Ваші відповіді: | Ваші відповіді: | ||
| − | # | + | #По-перше, лише філософія в змозі узагальнити всі знання про освітній процес і звести їх у систему, хоча освіту досліджує багато наук: педагогіка, психологія, соціологія і т. ін. Це дуже виразно продемонстрував американський науковець А. Азімов у праці «Вид у височині». В ній він пояснив, що в пошуках відповідей на різноманітні запитання про буття працює безліч представників різних наук (яких більше 2,5 тис.). Вони, заклопотані справами на власних ділянках, і не в змозі з’ясувати чим займаються сусіди. Це робить і узагальнює філософія, бо лише в неї таке призначення. |
| − | # | + | Ось чому лише завдяки філософії можна зробити загальні висновки зі стану освіти на даний період і намітити шляхи її вдосконалення. |
| + | По-друге, нині філософія, формуючи загальну картину освіти, тим самим здатна розкрити в повноті її функціональний прояв в інформаційному суспільстві. Завдяки філософському поясненню місця і ролі освіти в наш час, стає зрозумілою її провідна роль в усіх сферах існування людства, його матеріальному, соціальному та духовному розвитку. | ||
| + | Філософія також переконливо доводить, що освіта є дійовим засобом вирішення решти глобальних проблем сучасності: війни та миру, екології, продовольства, техногенних загроз тощо. Крім того, філософський аналіз освіти свідчить, що без подальшої демократизації та гуманізації суспільне життя безперспективне, оскільки воно втрачає сенс свого існування. | ||
| + | По-третє, філософія витупає в системі досліджень освіти окремими науками загальною методологічною основою. Всі причетні до цього науки (педагогіка, психологія, політологія, соціологія тощо) напрацьовують свої методи, але вони не охоплюють увесь освітній процес. Це завдання філософського сприйняття світу. | ||
| + | По-четверте, як не дивно, але до цих пір важливим завданням філософії залишається остаточне з’ясування суті та змісту самого поняття «філософія освіти». Виявляється, що її тлумачень є багато і однозначна оцінка відсутня. Причиною тут є багато вимірність самої освіти. Адже вона є: | ||
| + | 1) процесом формування людини; | ||
| + | 2) загальнолюдською цінністю; | ||
| + | 3) результатом шкільної діяльності; | ||
| + | 4) засобом кардинальних змін суспільного життя; | ||
| + | 5) соціальною системою, що здатна до саморозвитку тощо. | ||
| + | |||
| + | #Основні завдання філософії освіти: | ||
| + | • аналіз й осмислення сучасного стану систем освіти та дослідження спрямованості стратегічних змін у сфері освіти; | ||
| + | • вивчення способів систематизації й структуризації педагогічних знань та виявлення найбільш оптимальних критеріїв і способів структуризації педагогічного знання. | ||
| + | Завдання соціології освіти: | ||
| + | • вивчення потреб в освіті, розуміння й оцінка її ролі в житті суспільства та особистому житті людини; | ||
| + | • оцінка рівня і якості знань у контексті їх соціальної значущості; | ||
| + | • аналіз ставлення суспільства і тих, хто навчається, до освіти, виявлення її соціальної цінності; | ||
| + | • виявлення ролі освіти як чинника соціального статусу; | ||
| + | • визначення міри впливу освіти на динаміку моральних потреб і інтересів. | ||
| + | --[[Користувач:Шевченко Віктор Іванович|Шевченко Віктор Іванович]] ([[Обговорення користувача:Шевченко Віктор Іванович|обговорення]]) 11:06, 3 листопада 2016 (EET) | ||
---- | ---- | ||
---- | ---- | ||
| Рядок 25: | Рядок 45: | ||
---- | ---- | ||
Ваші відповіді: | Ваші відповіді: | ||
| − | # | + | #Парадигма являє собою теоретичну розбудову чогось нового в житті суспільства і практичну реалізацію наміченого. Виходячи з того, визначимо парадигму освіти як теоретично обґрунтовану реорганізацію освітньої системи на підставі нових методологічних підходів в практичній реалізації інноваційних педагогічних технологій. Зміст стратегії освіти має складати її мета, означення сил для реалізації відповідних освітніх програм і завдань, соціально-політичне, матеріально-фінансове та наукове забезпечення всіх її потреб, а також бажані результати реалізації стратегічних завдань. Стратегія освіти повинна передбачати вплив розвитку освіти на всі клітини суспільства, на всі галузі господарства, суспільний стан, рівні духовного життя тощо. |
| − | # | + | #Американський підхід (власне США), азійський підхід,європейський підхід. |
| + | --[[Користувач:Шевченко Віктор Іванович|Шевченко Віктор Іванович]] ([[Обговорення користувача:Шевченко Віктор Іванович|обговорення]]) 11:06, 3 листопада 2016 (EET) | ||
---- | ---- | ||
---- | ---- | ||
| Рядок 37: | Рядок 58: | ||
---- | ---- | ||
Ваша відповідь: | Ваша відповідь: | ||
| − | # | + | #Інформатизація освіти дозволить ефективно використати наступні переваги нових інформаційних технологій: – можливість створення відкритої системи освіти, що забезпечує кожному індивідові власну траєкторію самонавчання; – створення ефективної системи управління інформаційно-методичним забезпеченням освіти; – використання специфічних властивостей комп'ютерної техніки,найважливішими з яких є: індивідуалізація навчального процесу при збереженні його цілісності , можливість використання й організації принципово нових пізнавальних засобів, аж до моделей«віртуальної реальності». |
| − | + | Інформатизація освіти дозволить забезпечити її фундаментальність,тобто орієнтацію на виявлення глибинних сутнісних підстав і зв'язків між різноманітними процесами навколишнього світу; | |
| + | Інформаційні технології навчання відкривають нові можливості для учнів івикладачів.Цепередусім доступ до нетрадиційних джерел інформації,підвищення ефективності самостійної роботи, нові можливості для творчості, надбання і закріплення професійних навичок, реалізація принципово нових форм і методів навчання . | ||
| + | --[[Користувач:Шевченко Віктор Іванович|Шевченко Віктор Іванович]] ([[Обговорення користувача:Шевченко Віктор Іванович|обговорення]]) 11:06, 3 листопада 2016 (EET) | ||
---- | ---- | ||
---- | ---- | ||
| Рядок 50: | Рядок 73: | ||
---- | ---- | ||
Ваші відповіді: | Ваші відповіді: | ||
| − | # | + | #Болонський процес – процес зближення і гармонізації систем освіти країн Європи з метою створення єдиного європейського простору вищої освіти. |
| − | # | + | # Формально Болонський процес започаткували два документи: Сорбоннська декларація «Про гармонізацію європейської системи вищої освіти», підписана 25 травня 1998 року міністрами освіти Великої Британії, Італії, Німеччини і Франції, та Спільна декларація міністрів освіти Європи «Європейський простір у сфері вищої освіти» (Болонська декларація), прийнята 19 червня 1999 року на спеціальній конференції в м. Болонья міністрами освіти 29 європейських держав. |
| + | --[[Користувач:Шевченко Віктор Іванович|Шевченко Віктор Іванович]] ([[Обговорення користувача:Шевченко Віктор Іванович|обговорення]]) 11:06, 3 листопада 2016 (EET) | ||
---- | ---- | ||
---- | ---- | ||
| Рядок 63: | Рядок 87: | ||
---- | ---- | ||
Ваші відповіді: | Ваші відповіді: | ||
| − | # | + | #Квазінаука – це наукова форма діяльності, яка породжена жорстко ієрархізованим науковим співтовариством. |
| − | # | + | #1. Тема дослідження. 2. Мета. 3. Об’єкт . 4. Предмет. 5. Завдання. 6. Гіпотеза . 7. Принципи . 8. Методи . 9. Критерії . 10. Результати. 11. Класифікація результатів. Систематизація доведеного. 12. Оцінка досягнутих результатів, виявлення їх повноти, недоліків. 13. Висновки з досягнутого, відповідно поставленій меті, та вирішенню завдань дослідження. 14. Визначення наступних проблем, що витікають з результатів дослідження. 15. Оформлення досягнутих результатів . |
| + | --[[Користувач:Шевченко Віктор Іванович|Шевченко Віктор Іванович]] ([[Обговорення користувача:Шевченко Віктор Іванович|обговорення]]) 11:06, 3 листопада 2016 (EET) | ||
==== Індивідуальні заняття ==== | ==== Індивідуальні заняття ==== | ||
Версія за 12:11, 3 листопада 2016
Зміст
Інтерактивні практичні заняття
Доброго дня, Віктор Іванович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням інтерактивного практичного заняття №1 Філософія і соціологія освіти. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:
- Обґрунтуйте, чому необхідне філософське дослідження освіти?
- Визначте основні завдання філософії та соціології освіти?
З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.
--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 10:28, 25 квітня 2016 (EEST)
Ваші відповіді:
- По-перше, лише філософія в змозі узагальнити всі знання про освітній процес і звести їх у систему, хоча освіту досліджує багато наук: педагогіка, психологія, соціологія і т. ін. Це дуже виразно продемонстрував американський науковець А. Азімов у праці «Вид у височині». В ній він пояснив, що в пошуках відповідей на різноманітні запитання про буття працює безліч представників різних наук (яких більше 2,5 тис.). Вони, заклопотані справами на власних ділянках, і не в змозі з’ясувати чим займаються сусіди. Це робить і узагальнює філософія, бо лише в неї таке призначення.
Ось чому лише завдяки філософії можна зробити загальні висновки зі стану освіти на даний період і намітити шляхи її вдосконалення. По-друге, нині філософія, формуючи загальну картину освіти, тим самим здатна розкрити в повноті її функціональний прояв в інформаційному суспільстві. Завдяки філософському поясненню місця і ролі освіти в наш час, стає зрозумілою її провідна роль в усіх сферах існування людства, його матеріальному, соціальному та духовному розвитку. Філософія також переконливо доводить, що освіта є дійовим засобом вирішення решти глобальних проблем сучасності: війни та миру, екології, продовольства, техногенних загроз тощо. Крім того, філософський аналіз освіти свідчить, що без подальшої демократизації та гуманізації суспільне життя безперспективне, оскільки воно втрачає сенс свого існування. По-третє, філософія витупає в системі досліджень освіти окремими науками загальною методологічною основою. Всі причетні до цього науки (педагогіка, психологія, політологія, соціологія тощо) напрацьовують свої методи, але вони не охоплюють увесь освітній процес. Це завдання філософського сприйняття світу. По-четверте, як не дивно, але до цих пір важливим завданням філософії залишається остаточне з’ясування суті та змісту самого поняття «філософія освіти». Виявляється, що її тлумачень є багато і однозначна оцінка відсутня. Причиною тут є багато вимірність самої освіти. Адже вона є: 1) процесом формування людини; 2) загальнолюдською цінністю; 3) результатом шкільної діяльності; 4) засобом кардинальних змін суспільного життя; 5) соціальною системою, що здатна до саморозвитку тощо.
- Основні завдання філософії освіти:
• аналіз й осмислення сучасного стану систем освіти та дослідження спрямованості стратегічних змін у сфері освіти; • вивчення способів систематизації й структуризації педагогічних знань та виявлення найбільш оптимальних критеріїв і способів структуризації педагогічного знання. Завдання соціології освіти: • вивчення потреб в освіті, розуміння й оцінка її ролі в житті суспільства та особистому житті людини; • оцінка рівня і якості знань у контексті їх соціальної значущості; • аналіз ставлення суспільства і тих, хто навчається, до освіти, виявлення її соціальної цінності; • виявлення ролі освіти як чинника соціального статусу; • визначення міри впливу освіти на динаміку моральних потреб і інтересів. --Шевченко Віктор Іванович (обговорення) 11:06, 3 листопада 2016 (EET)
Доброго дня, Віктор Іванович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням інтерактивного практичного заняття №2 Освіта в Україні та країнах світу. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:
- Визначте зміст стратегії освіти і місце в ній освітньої парадигми?
- Назвіть сучасні зарубіжні підходи до освіти?
З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.
--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 12:10, 4 травня 2016 (EEST)
Ваші відповіді:
- Парадигма являє собою теоретичну розбудову чогось нового в житті суспільства і практичну реалізацію наміченого. Виходячи з того, визначимо парадигму освіти як теоретично обґрунтовану реорганізацію освітньої системи на підставі нових методологічних підходів в практичній реалізації інноваційних педагогічних технологій. Зміст стратегії освіти має складати її мета, означення сил для реалізації відповідних освітніх програм і завдань, соціально-політичне, матеріально-фінансове та наукове забезпечення всіх її потреб, а також бажані результати реалізації стратегічних завдань. Стратегія освіти повинна передбачати вплив розвитку освіти на всі клітини суспільства, на всі галузі господарства, суспільний стан, рівні духовного життя тощо.
- Американський підхід (власне США), азійський підхід,європейський підхід.
--Шевченко Віктор Іванович (обговорення) 11:06, 3 листопада 2016 (EET)
Доброго дня, Віктор Іванович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням інтерактивного практичного заняття №3 Освіта в інформаційному суспільстві. Опрацювавши матеріал дайте відповідь на запитання. Які позитивні моменти можна виділити в інформатизації освіти?
З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.
--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 08:45, 13 травня 2016 (EEST)
Ваша відповідь:
- Інформатизація освіти дозволить ефективно використати наступні переваги нових інформаційних технологій: – можливість створення відкритої системи освіти, що забезпечує кожному індивідові власну траєкторію самонавчання; – створення ефективної системи управління інформаційно-методичним забезпеченням освіти; – використання специфічних властивостей комп'ютерної техніки,найважливішими з яких є: індивідуалізація навчального процесу при збереженні його цілісності , можливість використання й організації принципово нових пізнавальних засобів, аж до моделей«віртуальної реальності».
Інформатизація освіти дозволить забезпечити її фундаментальність,тобто орієнтацію на виявлення глибинних сутнісних підстав і зв'язків між різноманітними процесами навколишнього світу; Інформаційні технології навчання відкривають нові можливості для учнів івикладачів.Цепередусім доступ до нетрадиційних джерел інформації,підвищення ефективності самостійної роботи, нові можливості для творчості, надбання і закріплення професійних навичок, реалізація принципово нових форм і методів навчання . --Шевченко Віктор Іванович (обговорення) 11:06, 3 листопада 2016 (EET)
Доброго дня, Віктор Іванович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням інтерактивного практичного заняття №4 Євроінтеграційна стратегія України: науково-освітні перспективи. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:
- У чому полягає сутність Болонського процесу?
- Коли і ким було започатковано Болонський процес?
З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.
--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 10:25, 13 травня 2016 (EEST)
Ваші відповіді:
- Болонський процес – процес зближення і гармонізації систем освіти країн Європи з метою створення єдиного європейського простору вищої освіти.
- Формально Болонський процес започаткували два документи: Сорбоннська декларація «Про гармонізацію європейської системи вищої освіти», підписана 25 травня 1998 року міністрами освіти Великої Британії, Італії, Німеччини і Франції, та Спільна декларація міністрів освіти Європи «Європейський простір у сфері вищої освіти» (Болонська декларація), прийнята 19 червня 1999 року на спеціальній конференції в м. Болонья міністрами освіти 29 європейських держав.
--Шевченко Віктор Іванович (обговорення) 11:06, 3 листопада 2016 (EET)
Доброго дня, Віктор Іванович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням інтерактивного практичного заняття №5 Сучасні наукові дослідження. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання.
- Як Ви розумієте термін квазінаука?
- Назвіть основні елементи дослідницької системи?
З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.
--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 10:25, 20 травня 2016 (EEST)
Ваші відповіді:
- Квазінаука – це наукова форма діяльності, яка породжена жорстко ієрархізованим науковим співтовариством.
- 1. Тема дослідження. 2. Мета. 3. Об’єкт . 4. Предмет. 5. Завдання. 6. Гіпотеза . 7. Принципи . 8. Методи . 9. Критерії . 10. Результати. 11. Класифікація результатів. Систематизація доведеного. 12. Оцінка досягнутих результатів, виявлення їх повноти, недоліків. 13. Висновки з досягнутого, відповідно поставленій меті, та вирішенню завдань дослідження. 14. Визначення наступних проблем, що витікають з результатів дослідження. 15. Оформлення досягнутих результатів .
--Шевченко Віктор Іванович (обговорення) 11:06, 3 листопада 2016 (EET)
Індивідуальні заняття
Доброго дня, Віктор Іванович! Запрошую Вас до індивідуального заняття. Прошу ознайомитися з матеріалами Індивідуального заняття №1 Сутність і співвідношення парадигми та стратегії освіти. Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:
Як співвідносяться поняття «парадигма освіти» та «стратегія освіти»?
--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 10:19, 25 травня 2016 (EEST)
Ваша відповідь:
Доброго дня, Віктор Іванович! Запрошую Вас до індивідуального заняття №2. Прошу ознайомитися з джерелами: 1. Василь Шинкарук Забезпечення якісної освіти впродовж життя. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukraine2015.org.ua/tsil2 . 2. Здіорук С.І., Іщенко А.Ю., Карпенко М.М. Аналітична доповідь. Формування єдиного відкритого освітньо-наукового простору України: оптимальне використання засобів забезпечення випереджального розвитку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/Science_educational-e2f67.pdf . 3. Карпенко М.М. Перспективи реалізації в Україні концепції освіти протягом життя: чинники і механізм [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/sp/2011_4/045-051.pdf . 4. Карпенко М. Аналітична записка. Освіта протягом життя: світовий досвід і Українська практика [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/252/ . 5. Ничкало Н. Г. Неперервна професійна освіта як філософська та педагогічна категорія / Н. Никало // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – 2001. – Вип. 1. – С. 9–22. 6. Сігаєва Л. Е. Розвиток освіти дорослих в Україні (друга половина ХХ ст. – початок ХХІ) : монографія / за ред. С. О. Сисоєвої. – К. : ТОВ «ЕКМО», 2010. – С. 318; та дайте відповіді на запитання:
1) Назвіть три основні форми освіти?;
2) Як Ви розумієте термін "відкрита освіта"?.
--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 14:31, 14 вересня 2016 (EEST)
Ваші відповіді:
Консультації
Доброго дня, сьогодні з 09.30 по 10.50 у нас з Вами час для консультації. Якщо у Вас виникли запитання, я буду рада дати на них відповіді. --Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 10:32, 5 вересня 2016 (EEST)
Тематичні дискусії (Інтернет-семінари)
Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України". На Вашу думку, чи потребує змін та доповнень сучасна система освіти України? Що з традиційного навчання треба зберегти і чому? З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.
--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 11:53, 1 червня 2016 (EEST)
Ваші відповіді:
Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Освіта як цінність". На Вашу думку, що таке освіта? У чому ж полягає цінність освіти?З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.
--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 10:20, 19 вересня 2016 (EEST)
Ваші відповіді:
Проведення та перевірка модульного контролю
Доброго дня, Шановні колеги! На сьогоднішньому занятті ваше завдання полягає у наступному: Вам потрібно перейти за наступним посиланням Проведення та перевірка модульного контролю,ознайомтесь з запитаннями та дайте на них відповіді. Бажаю успіхів!
--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 11:33, 15 червня 2016 (EEST)
Доброго дня, Віктор Іванович! Нажаль зарахувати Вам соціально-гуманітарний модуль неможу, адже Ви не виконали інтерактивні практичні заняття, індивідуальні заняття, тематичні дискусії, не пройшли тестування.
--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 10:16, 3 жовтня 2016 (EEST)
