Відмінності між версіями «Психологія управління Лавриненко В.Я.»

Версія за 11:25, 26 жовтня 2015

Інтерактивні практичні заняття

Доброго дня. Прошу опрацювати тему 1 "Сутність та основні напрями управлінської діяльності керівників освітніх організацій." та дати відповіді на наступні питання:

1. Дайте визначення поняття "управлінська діяльність керівників освітніх організацій"
2. Визначте основні напрями управлінської діяльності керівників освітніх організацій.
3. Які складові входять до управління педагогічними працівниками.

--Вознюк Алла Вікторівна (обговорення) 12:32, 9 червня 2015 (EEST)

Ваші відповіді:

1. Управлінська діяльність керівників освітніх організацій - це поєднання різних стилів управління, організація спільної діяльностікерівника та працівників на засадах партнерства, врахування мотивів професійної діяльності працівників та створення умов для їх особистісного й професійного самовдосконалення, визначення психологічних умоввдосконалення особистості та діяльності керівників освітніх організацій.
2. Основні напрями управлінської діяльності керівників освітніх організацій: 1. Власне управлінська діяльність. 2. Управління педагогічними працівниками. Власне управлінська діяльність складається з організаційно-управлінського компоненту (визначення стратегії освітньої організації, планування, організації, реалізації, контролю та прогнозування) і соціально-психологічного компоненту (мотивація керівника, управлінське спілкування, прийняття рішення, стиль керівництва).

3. Складові управління педагогічними працівниками: підбір та відбір педагогічних працівників; адаптація педагогічних працівників; оцінка педагогічних працівників; професійне навчання педагогічних працівників; професійне зростання педагогічних працівників.--Лавриненко Валентина Яківна (обговорення) 21:11, 19 червня 2015 (EEST)

Доброго дня. Продовжуємо опрацювати тему 1 "Сутність та основні напрями управлінської діяльності керівників освітніх організацій." Уважно прочитайте текст лекції та дайти відповіді на наступні питання: 1. Вчені, якого підходу вважають, що для ефективного здійснення управлінської діяльності керівник освітньої організації повинен володіти не тільки професіоналізмом діяльності, а й професіоналізмом особистості. Розкрийте сутність даного підходу. 2. Які основні завдання передбачає вирішення організаційно-управлінський компонент власне управлінської діяльності керівників освітніх організацій. 3. Визначте та розкрийте зміст основних складових організаційно-управлінського компоненту власне управлінської діяльності керівників освітніх організацій. --Вознюк Алла Вікторівна (обговорення) 14:56, 18 червня 2015 (EEST)

Доброго дня! Відповіді: 1. Цей підхід, за визначенням учених, вважається акмеологічним: особистісний розвиток керівника освітньої організації у професійній діяльності грунтується на прагненні до професійного вдосконалення особистісного і духовного зростання, готовності до самозмін і самоствердження у професійній сфері.

2.Основними завданнями організаційно-управлінського компоненту є такі: визначення стратегії освітньої організації - складання плану роботи - узгодження взаємодії між усіма суб'єктами навчально-виховного процесу через чіткий розподіл повноважень та встановлений термін виконання - створення умов для делегування повноважень, координації, керування змінними, гнучкий контроль.

3. Визначення мети: встановлення узгоджених, реалістичних цілей і вмінні визначати та передбачати бажаний кінцевий результат; планування: визначає логічний порядок дій, спрямований на досягнення визначеної мети; організація: визначення місця і ролі кожного учасника діяльності для досягнення поставленої мети;

реалізація: передбачає створення оптимальних умов для здійснення управління, відповідно до встановлених процедур;

контроль: перевірка виконання обраної мети і результатів діяльності.--Лавриненко Валентина Яківна (обговорення) 20:41, 26 вересня 2015 (EEST)

Доброго дня. Продовжуємо опрацювати тему 1 "Сутність та основні напрями управлінської діяльності керівників освітніх організацій." Уважно прочитайте текст лекції та дайти відповіді на наступні питання: 1. Який компонент власне управлінської діяльності керівників освітніх організацій полягає у створенні сприятливих умов для обміну інформацією, конструктивної взаємодії між всіма учасниками освітнього процесу, вибору альтернативних рішень для вирішення завдань освітньої організації. Розкрийте сутність даного компоненту. 2. Визначте та охарактеризуйте основні етапи прийняття управлінських рішень управління. 3. Дайте визначення та розкрийте зміст основних складових комунікації. 4. Розкрийте зміст основних структурних елементів стилю керівництва. Ваші відповіді:

1.Соціально-психологічний компонент власне управлінської діяльності керівників освітніх організацій полягає у створенні сприятливих умов для обміну інформацією, конструктивної взаємодії між всіма учасниками освітнього процесу, вибору альтернативних рішень для вирішення завдань освітньої організації.

2.Основні етапи:з'ясування, усвідомлення та формулювання проблеми - передбачає зібрання, аналіз і систематизацію відповідної інформації з даної проблеми; всебічний розгляд альтернативних рішень, враховуються такі психологічні вимоги: урахування різних інтересів, створення системи стимулів, ступінь довіри, прийняття компромісного рішення, своєчасність і реальність виконання; вибір найбільш вдалих розв'язання проблем - впливають такі чинники: творчі здібності та рівень компетентності, схильність до ризику, демократичний стиль керівництва.

3.Комунікація- це складова психологічного компоненту управління, що охоплює обмін інформацією, взаємосприйняття та взаємодію між працівниками. Основні складові комунікації це: - обмін інформацією (входять певні психологічні вимоги: вибір каналу комунікацій, застосування раціональних та емоційних звернень, дотримання зворотнього зв'язку, врахування порядку подання матеріалу, використання ефекту новизни).Взаємодія. Взаємодія працівників передбачає врахування певних психологічних вимог: повноцінність та рівноправність учасників взаємодії, створення команди однодумців, регулювання процесу прийняття управлінських рішень. Взаєморозуміння між працівниками. Міжособистісне сприйняття та розуміння, встановлення психологічного контакту та втілення психологічної рівноправності, пошук єдності співрозмовників.

4.Структурні елементи стилю керівництва об'єднуються в слідуючі три групи: 1) Психолого-управлінський компонент який полягає у тому, що стиль керівництва відзеркалює особливості власне-управлінських функцій управління. 2) Соціально-психологічний компонент - відображає міжособистісну взаємодію працівників. 3) Індивідуально-психологічний - є проявом індивідуально особистісних характеристик керівника організації.--Лавриненко Валентина Яківна (обговорення) 21:03, 26 вересня 2015 (EEST)

--Вознюк Алла Вікторівна (обговорення) 10:05, 2 вересня 2015 (EEST)

Доброго дня. Прошу опрацювати тему 2 «Зміст і структура психологічної готовності керівників освітніх організацій до управління педагогічними працівника" та дати відповіді на питання: 1. Що таке психологічна готовність 2. Назвіть основні компоненти психологічної готовності 3. Які чинники впливають на психологічну готовність. Ваші відповіді: 1. 2. 3. --Вознюк Алла Вікторівна (обговорення) 08:48, 7 вересня 2015 (EEST)

Відповіді:

гг1. Психологічна готовність керівників освітніх закладів до прийняття управлінських рішень - це комплекс знань, умінь та навичок, особистісних якостей та мотивів, які забезпечують прийняття керівником ефективних управлінських рішень на базі успішної взаємодії з учасниками управлінського процесу з метою успішного вирішення управлінських проблем.

2. Основні компоненти психологічної готовності: конгнітивний (система необхідних для здійснення ефективного прийняття управлінського рішення знань); операційний (комплекс умінь і навичок, які забезпечують успішність процесу прийняття управлінських рішень); особистісний (сукупність важливих індивідуально-особистісних характеристик, які впливають на процес прийняття управлінських рішень: політична та соціальна компетентність, інтелектуальний рівень, професіоналізм, організаторські здібності, вимогливість, винахідливість, прийняття інновацій, схильність до ризику, справедливість, демократизм, гуманність, самокритичність, працездатність, принциповість); мотиваційний (скукупність мотивів, адекватних цілям та завданням процесу прийняття управлінських рішень).

3. На психологічну готовність впливають об'єктивні (зовнішні) та суб'єктивні (внутрішні) чинники. До об'єктивних належать такі: особливості розвитку суспільства в певний період, особливості функціонування організації, характер управлінської ситуації, соціально-психологічний клімат в колективі тощо. До суб'єктивних - рівень компетентності керівника, його творчий потенціал, організаторські здібності, ставлення до управлінської проблеми, яку треба вирішити, готовність брати на себе відповідальність за наслідки управлінського рішення тощо.--Лавриненко Валентина Яківна (обговорення) 22:26, 7 вересня 2015 (EEST)

Індивідуальні заняття

Доброго дня! Продовжуємо опрацювати тему 2 "Зміст і структура психологічної готовності керівників освітніх організацій до управління педагогічними працівника". Уважно прочитайте текст лекції та дайти відповіді на наступні питання: 1. Який компонент відображає сукупність умінь та управлінського досвіду керівників освітніх організацій, що забезпечує успішну роботу з педагогічними працівниками. Розкрийте сутність даного компоненту. 2. Виокреміть основні особистісні характеристики, які пов’язані зі ставленням керівників освітніх організацій до управління педагогічними працівниками в цілому. 3. Дайте визначення та розкрийте зміст основних складових мотиваційного компоненту психологічної готовності керівників освітніх організацій до управління педагогічними працівниками.

Ваші відповіді:

1.На мою думку, сукупність умінь та управлінського досвіду керівників освітніх організацій, що забезпечує успішну роботу з педагогічними працівниками, відображає операційний компонент психологічної готовності керівників освітніх організацій до управління. Це комплекс умінь та навичок, які забезпечують успішність здійснення управління. Дані уміння та навички можна систематизувати згідно з двома рівнями аналізу управлінського процесу — управлінським та психологічним. Відповідно до основних елементів управління, виділених на основі першого рівня аналізу (планування, організація та контроль), можна виділити такі управлінські уміння та навички: • діагностико-прогностичні (проективні); • організаційно-регулятивні; • контрольно-коригуючі. Група діагностично-прогностичних умінь та навичок (проективних) включає такі уміння та навички: ■ визначати цілі своєї діяльності (стратегічні й тактичні), прогнозувати діяльність; ■ визначати специфіку та основні завдання закладу, яким здійснюєтьсякерівництво; ■ висувати нові ідеї та впроваджувати їх у життя (розробляти нові Власне управлінські уміння та навички Група контрольно-коригуючих умінь та навичок включає такі уміння та навички: • здійснювати контроль за навчально-виховним процесом; • надавати відповідну допомогу педагогічним працівникам; • здійснювати контроль за фінансово-господарською діяльністю та ін. Окрім названих груп умінь та навичок, керівник повинен володіти ще і психолого-управлінськими уміннями та навичками, які пов'язані з психологічним забезпеченням управлінського процесу (другий рівень аналізу процесу управління). Ця група включає такі уміння та навички: - самостійно приймати доцільні управлінські рішення з урахуванням психологічних особливостей управлінської ситуації; розуміти учнів, батьків, уміти спілкуватися з ними; уміти ефективно спілкуватися з працівниками, вибираючи, залежно від ситуації, необхідний стиль спілкування; забезпечувати співробітництво між адміністрацією та працівниками, між вчителями та учнями; попереджувати та розв'язувати конфлікти у колективі; створювати сприятливий соціально-психологічний клімат у колективі; орієнтувати навчально-виховний процес на забезпечення поваги до кожного учня, врахування його індивідуально-психологічних особливостей (інтересів, нахилів тощо); орієнтувати навчально-виховний процес на формування творчих здібностей учнів, всебічний розвиток їх особистості; вести індивідуальну роботу з працівниками з урахуванням їх індивідуально-психологічних особливостей, творчих можливостей. Поряд із уміннями та навичками, які забезпечують ефективну взаємодію керівника з учасниками управлінського та навчально-виховного процесу, група психолого-управлінських умінь включає ще уміння та навички, які «спрямовані» на самого керівника. Це і такі уміння та навички: ■ критично аналізувати свою діяльність; ■ володіти собою в будь-якій ситуації; ■ забезпечувати розвиток власної особистості, створювати умови для постійного професійного вдосконалення та ін.

2.Особистісний компонент психологічної готовності керівників освітніх організацій до управління — це система особистісних характеристик керівників середньої освіти, які впливають на результативність їх управлінської діяльності. Це стійкі особистісні характеристики, які формуються в процесі діяльності та спілкування між людьми, розвитку особистості. Всі характеристики, які входять до особистісного компоненту, можна об'єднати в п'ять основних груп, які пов'язані зі ставленням керівників освітніх організацій до: ■ предмету управлінської діяльності; ■ виконання управлінської діяльності; ■ інших учасників управлінського діяльності; ■ керівника до самого себе; ■ держави, в якій здійснюється функціонування освітнього закладу і самого керівника. До характеристик, які пов'язані із ставленням до предмету управлінської діяльності, належать: ■ компетентність; ■ високий інтелектуальний рівень; ■ творчий потенціал; ■ організаторські здібності. Група характеристик, які відображають ставлення до виконання управлінської діяльності, включає: ■ відповідальність; ■ відданість роботі; ■ єдність слова та діла; ■ вимогливість (до інших). Ставлення до учасників управлінської діяльності представлено такими характеристиками: ■ любов до дітей; ■ порядність; ■ справедливість; ■ демократизм; ■ гуманність. До характеристик, які відображають ставлення керівника до самого себе, належать такі: ■ самокритичність; ■ вимогливість (до себе); ■ здатність володіти собою в будь-якій ситуації (самовладання); ■ орієнтація на особистісний розвиток, професійне вдосконалення.

3. Мотиваційний компонент психологічної готовності керівників освітніх організацій до управління — це сукупність мотивів, адекватних цілям та завданням управління. Ці мотиви за своїм змістом можуть бути пов'язані з діяльністю: ■ суспільства в цілому; ■ освітніх організацій; ■ безпосередньо самого керівника. Відповідно виділяється три основні групи управлінських мотивів, які входять до структури мотиваційного компоненту психологічної готовності до управління: соціальні, управлінські та особистісного розвитку. Соціальні мотиви — мотиви, які стосуються суспільства в цілому: причетність до однієї із найвідповідальніших і престижних видів діяльності в суспільстві (навчання і виховання підростаючих поколінь); реальний вклад у підвищення якості вітчизняної освіти, впровадження нових типів навчальних закладів; можливість впливати на формування свідомості учнів, учителів, батьків як громадян незалежної України, сприяти становленню їх національної свідомості та інші. Управлінські мотиви — мотиви, які стосуються безпосередньо управління освітніми організаціями. Враховуючи, що керівник ще й учитель-предметник, ці мотиви можна розподілити на дві підгрупи: власне управлінські та педагогічні. Але як і серед власне управлінських, так і серед педагогічних є мотиви, які пов’язані з плануванням, організацією. До підгрупи власне управлінських мотивів входять такі: відповідність здібностей керівника змісту управлінської діяльності; різноманітність і самостійність постановки та вирішення управлінських проблем; створення педколективу однодумців; мобілізація його для вирішення актуальних проблем освітніх організацій; можливість реально впливати на організацію життєдіяльності освітніх організацій (сприяти впровадженню нових програм та технологій навчання, забезпечувати високий рівень матеріально-технічної бази навчального закладу тощо). Підгрупу педагогічних мотивів складають такі види: ■ потреба займатися педагогічною діяльністю (викладати улюблений предмет); ■ потреба спілкуватися та взаємодіяти з дітьми та їхніми батьками; ■ можливість створювати умови для забезпечення поваги до особистості дитини, задоволення її розвитку; ■ становлення професійних, творчих здібностей; ■ можливість спостерігати за розвитком дитини, бачити результати своєї праці; ■ можливість сприяти гуманізації навчання і виховання дітей та ін. На мою думку, тільки сукупність усіх трьох компонентів - операційного, особистісного і мотиваційного - можуть забезпечити і забезпечують ефективність психологічної готовності керівників до управління педагогічними працівниками.--Лавриненко Валентина Яківна (обговорення) 23:33, 29 вересня 2015 (EEST)

--Вознюк Алла Вікторівна (обговорення) 10:06, 7 вересня 2015 (EEST)

Доброго дня! Продовжуємо опрацювати тему 2 "Зміст і структура психологічної готовності керівників освітніх організацій до управління педагогічними працівника". Уважно прочитайте текст лекції та дайти відповіді на наступні питання: 1. Дайте визначення та охарактеризуйте специфічні ознаки позитивної організаційної культури освітньої організації. 2. Визначте основні показники позитивного соціально-психологічного клімату в колективі. 3. Виокреміть психологічні вимоги, що впливають на ефективність управлінського спілкування в процесі управління педагогічними працівниками. Ваші відповіді: 1. 2. 3.

--Вознюк Алла Вікторівна (обговорення) 10:14, 26 жовтня 2015 (EEST)

Консультації

Доброго дня, шановні колеги! Сьогодні з 9.30 по 10.50 у нас з Вами час для консультації. Якщо у Вас виникли запитання, я буду рада відповісти на них. --Вознюк Алла Вікторівна (обговорення) 09:46, 21 вересня 2015 (EEST)

Тематичні дискусії (Інтернет-семінари)

Шановні колеги, вітаю! Тема нашої дискусії є «Управління навчальним закладом в умовах реформування освіти». Визначте, будь ласка, з якими психологічними проблемами Ви найбільше стикаєтесь під час здійснення управлінської діяльності навчальним закладом. Поділіться досвідом, щодо вирішення означених проблем. Дякую. Бажаю успіху. --Вознюк Алла Вікторівна (обговорення) 10:12, 14 вересня 2015 (EEST)

На мою думку, тема нашої дискусії цікава й актуальна. Переконана в тому, що реформування системи освіти - вимога суспільства, необхідне. У той же час реформування значно ускладнило процес управління. Наприклад, я особисто в практичній діяльності стикаюсь із психологічними проблемами. Основна з них - недостатні знання психології управління, використання технологій адаптивного управління в роботі з колективом навчального закладу (важливою рисою адаптивного управління є спрямування його на самоконтроль, самоаналіз та саморозвиток кожного педагогічного об'єкта, що значно підвищує потенціал кадрової політики). Вирішення проблеми - наполеглива самоосвіта. У моєму варіанті - ще й робота з підготовки кадрового резерву на заміщення посади ЗДНВР.--Лавриненко Валентина Яківна (обговорення) 21:49, 30 вересня 2015 (EEST)

Проведення та перевірка модульного контролю

Індивідуальні заняття

Доброго дня! Продовжуємо опрацювати тему 2 "Зміст і структура психологічної готовності керівників освітніх організацій до управління педагогічними працівника". Уважно прочитайте текст лекції та дайти відповіді на наступні питання: 1. Який компонент відображає сукупність умінь та управлінського досвіду керівників освітніх організацій, що забезпечує успішну роботу з педагогічними працівниками. Розкрийте сутність даного компоненту. 2. Виокреміть основні особистісні характеристики, які пов’язані зі ставленням керівників освітніх організацій до управління педагогічними працівниками в цілому. 3. Дайте визначення та розкрийте зміст основних складових мотиваційного компоненту психологічної готовності керівників освітніх організацій до управління педагогічними працівниками. Ваші відповіді:

1.На мою думку, сукупність умінь та управлінського досвіду керівників освітніх організацій, що забезпечує успішну роботу з педагогічними працівниками, відображає конгнітивний та операційний компонент психологічної готовності керівників освітніх організацій до управління. Це комплекс знань, умінь та навичок, які забезпечують успішність здійснення управління. Дані уміння та навички можна систематизувати згідно з двома рівнями аналізу управлінського процесу — управлінським та психологічним. Відповідно до основних елементів управління, виділених на основі першого рівня аналізу (планування, організація та контроль), можна виділити такі управлінські уміння та навички: • діагностико-прогностичні (проективні); • організаційно-регулятивні; • контрольно-коригуючі. Група діагностично-прогностичних умінь та навичок (проективних) включає такі уміння та навички: ■ визначати цілі своєї діяльності (стратегічні й тактичні), прогнозувати діяльність; ■ визначати специфіку та основні завдання закладу, яким здійснюєтьсякерівництво; ■ висувати нові ідеї та впроваджувати їх у життя (розробляти нові Власне управлінські уміння та навички Група контрольно-коригуючих умінь та навичок включає такі уміння та навички: • здійснювати контроль за навчально-виховним процесом; • надавати відповідну допомогу педагогічним працівникам; • здійснювати контроль за фінансово-господарською діяльністю та ін. Окрім названих груп умінь та навичок, керівник повинен володіти ще і психолого-управлінськими уміннями та навичками, які пов'язані з психологічним забезпеченням управлінського процесу (другий рівень аналізу процесу управління). Ця група включає такі уміння та навички: - самостійно приймати доцільні управлінські рішення з урахуванням психологічних особливостей управлінської ситуації; розуміти учнів, батьків, уміти спілкуватися з ними; уміти ефективно спілкуватися з працівниками, вибираючи, залежно від ситуації, необхідний стиль спілкування; забезпечувати співробітництво між адміністрацією та працівниками, між вчителями та учнями; попереджувати та розв'язувати конфлікти у колективі; створювати сприятливий соціально-психологічний клімат у колективі; орієнтувати навчально-виховний процес на забезпечення поваги до кожного учня, врахування його індивідуально-психологічних особливостей (інтересів, нахилів тощо); орієнтувати навчально-виховний процес на формування творчих здібностей учнів, всебічний розвиток їх особистості; вести індивідуальну роботу з працівниками з урахуванням їх індивідуально-психологічних особливостей, творчих можливостей. Поряд із уміннями та навичками, які забезпечують ефективну взаємодію керівника з учасниками управлінського та навчально-виховного процесу, група психолого-управлінських умінь включає ще уміння та навички, які «спрямовані» на самого керівника. Це і такі уміння та навички: ■ критично аналізувати свою діяльність; ■ володіти собою в будь-якій ситуації; ■ забезпечувати розвиток власної особистості, створювати умови для постійного професійного вдосконалення та ін.

2.Особистісний компонент психологічної готовності керівників освітніх організацій до управління — це система особистісних характеристик керівників середньої освіти, які впливають на результативність їх управлінської діяльності. Це стійкі особистісні характеристики, які формуються в процесі діяльності та спілкування між людьми, розвитку особистості. Всі характеристики, які входять до особистісного компоненту, можна об'єднати в п'ять основних груп, які пов'язані зі ставленням керівників освітніх організацій до: ■ предмету управлінської діяльності; ■ виконання управлінської діяльності; ■ інших учасників управлінського діяльності; ■ керівника до самого себе; ■ держави, в якій здійснюється функціонування освітнього закладу і самого керівника. До характеристик, які пов'язані із ставленням до предмету управлінської діяльності, належать: ■ компетентність; ■ високий інтелектуальний рівень; ■ творчий потенціал; ■ організаторські здібності. Група характеристик, які відображають ставлення до виконання управлінської діяльності, включає: ■ відповідальність; ■ відданість роботі; ■ єдність слова та діла; ■ вимогливість (до інших). Ставлення до учасників управлінської діяльності представлено такими характеристиками: ■ любов до дітей; ■ порядність; ■ справедливість; ■ демократизм; ■ гуманність. До характеристик, які відображають ставлення керівника до самого себе, належать такі: ■ самокритичність; ■ вимогливість (до себе); ■ здатність володіти собою в будь-якій ситуації (самовладання); ■ орієнтація на особистісний розвиток, професійне вдосконалення.

3. Мотиваційний компонент психологічної готовності керівників освітніх організацій до управління — це сукупність мотивів, адекватних цілям та завданням управління. Ці мотиви за своїм змістом можуть бути пов'язані з діяльністю: ■ суспільства в цілому; ■ освітніх організацій; ■ безпосередньо самого керівника. Відповідно виділяється три основні групи управлінських мотивів, які входять до структури мотиваційного компоненту психологічної готовності до управління: соціальні, управлінські та особистісного розвитку. Соціальні мотиви — мотиви, які стосуються суспільства в цілому: причетність до однієї із найвідповідальніших і престижних видів діяльності в суспільстві (навчання і виховання підростаючих поколінь); реальний вклад у підвищення якості вітчизняної освіти, впровадження нових типів навчальних закладів; можливість впливати на формування свідомості учнів, учителів, батьків як громадян незалежної України, сприяти становленню їх національної свідомості та інші. Управлінські мотиви — мотиви, які стосуються безпосередньо управління освітніми організаціями. Враховуючи, що керівник ще й учитель-предметник, ці мотиви можна розподілити на дві підгрупи: власне управлінські та педагогічні. Але як і серед власне управлінських, так і серед педагогічних є мотиви, які пов’язані з плануванням, організацією. До підгрупи власне управлінських мотивів входять такі: відповідність здібностей керівника змісту управлінської діяльності; різноманітність і самостійність постановки та вирішення управлінських проблем; створення педколективу однодумців; мобілізація його для вирішення актуальних проблем освітніх організацій; можливість реально впливати на організацію життєдіяльності освітніх організацій (сприяти впровадженню нових програм та технологій навчання, забезпечувати високий рівень матеріально-технічної бази навчального закладу тощо). Підгрупу педагогічних мотивів складають такі види: ■ потреба займатися педагогічною діяльністю (викладати улюблений предмет); ■ потреба спілкуватися та взаємодіяти з дітьми та їхніми батьками; ■ можливість створювати умови для забезпечення поваги до особистості дитини, задоволення її розвитку; ■ становлення професійних, творчих здібностей; ■ можливість спостерігати за розвитком дитини, бачити результати своєї праці; ■ можливість сприяти гуманізації навчання і виховання дітей та ін. На мою думку, тільки сукупність усіх трьох компонентів - операційного, особистісного і мотиваційного - можуть забезпечити і забезпечують ефективність психологічної готовності керівників до управління педагогічними працівниками.--Лавриненко Валентина Яківна (обговорення) 23:40, 29 вересня 2015 (EEST)

--Вознюк Алла Вікторівна (обговорення) 10:06, 7 вересня 2015 (EEST)

Консультації

Доброго дня, шановні колеги! Сьогодні з 9.30 по 10.50 у нас з Вами час для консультації. Якщо у Вас виникли запитання, я буду рада відповісти на них. --Вознюк Алла Вікторівна (обговорення) 09:46, 21 вересня 2015 (EEST)

Тематичні дискусії (Інтернет-семінари)

Шановні колеги, вітаю! Тема нашої дискусії є «Управління навчальним закладом в умовах реформування освіти». Визначте, будь ласка, з якими психологічними проблемами Ви найбільше стикаєтесь під час здійснення управлінської діяльності навчальним закладом. Поділіться досвідом, щодо вирішення означених проблем. Дякую. Бажаю успіху. --Вознюк Алла Вікторівна (обговорення) 10:12, 14 вересня 2015 (EEST)

На мою думку, тема нашої дискусії цікава й актуальна. Переконана в тому, що реформування системи освіти - вимога суспільства, необхідне. У той же час реформування значно ускладнило процес управління. Наприклад, я особисто в практичній діяльності стикаюсь із психологічними проблемами. Основна з них - недостатні знання психології управління, використання технологій адаптивного управління в роботі з колективом навчального закладу (важливою рисою адаптивного управління є спрямування його на самоконтроль, самоаналіз та саморозвиток кожного педагогічного об'єкта, що значно підвищує потенціал кадрової політики). Вирішення проблеми - наполеглива самоосвіта. У моєму варіанті - ще й робота з підготовки кадрового резерву на заміщення посади ЗДНВР.--Лавриненко Валентина Яківна (обговорення) 21:49, 30 вересня 2015 (EEST)

Проведення та перевірка модульного контролю

Доброго дня, шановні колеги! Модульний контроль з психології управління буде здійснюватися на основі вивчення лекційних занять про сутність і специфіку управлінської діяльності керівників освітніх організацій. Текст до лекційних занять та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення. Відповіді Ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними). Питання до модульного контролю: 1. Які є загальні та специфічні особливості управлінської діяльності керівників освітніх організацій порівняно з іншими видами діяльності? 2. Виберіть, за значущістю для Вас виокремлені складові управлінської діяльності та обгрунтуйте визначену позицію? 3. Які чинники, на Вашу думку, можуть впливати на психологічну готовність керівників освітніх організацій до управління педагогічними працівниками?

--Вознюк Алла Вікторівна (обговорення) 08:36, 21 вересня 2015 (EEST)

Відповіді: 1. Педагогічна робота і вивчені мною джерела дають можливість зробити висновок, що існують загальні та специфічні особливості управлінської діяльності керівників освітніх організацій порівняно з іншими видами діяльності. Загальна - це комплекс психологічних характеристик, які необхідні керівникові для успішного здійснення керівництва в цілому. Специфічні забезпечують успішність здійснення окремих складових управління. Наприклад, попередження та розв'язання конфліктів, збереження психічного здоров'я учасників навчально-виховного процесу, проведення атестації педагогічних працівників, гуманізації управління тощо. Загальна особливість управлінської діяльності керівників є першоосновою для здійснення ефетивного управління, на яку нанизуються спеціальні види готовності. До специфічних особливостей управлінської праці відноситься те, що вона розумова. Розумова праця працівників управління складається з трьох видів діяльності: організаційно-адміністративної і виховної (приймання і передавання інформації, доведення рішень до виконавців, контроль виконання); аналітичної і конструктивної (сприйняття інформації й підготовка відповідних рішень); інформаційно-технічної (документаційні, навчальні, обчислювальні й формально-логічні операції). Управлінці участь у створенні матеріальних благ не прямо, а опосередковано (посередньо через працю інших осіб) Предмет праці - інформація. Засоби праці - організаційна і обчислювальна техніка та інтелект людини, а результат праці - управлінські рішення. Управлінська праця виділилася в особливу категорію суспільної праці з наступною диференціацією за видами і підвидами робіт і грунтується на розумінні керування як виду професійної діяльності, властивій будь-якій суспільній праці. Якщо в одному загальному процесі бере участь група осіб, то обов'язково виникає необхідність координації їхніх трудових зусиль.

Результатом управлінської праці є скоординована діяльність виробничого персоналу, а опосередковано - фінансово-економічні показники господарської діяльності організації. В освітніх організаціях - це спільна робота над досягненням цілі педагогічного, учнівського колективів, батьківської громадськості. Результат -якість освітніх послуг, конкурентоспроможність випускника і таке інше.--Лавриненко Валентина Яківна (обговорення) 18:03, 2 жовтня 2015 (EEST)     

2. До основних складових соціально-психологічного компоненту управлінської діяльності керівників освітніх організацій, на мою думку, належать: мотивація управлінської діяльності; прийняття управлінського рішення; управлінське спілкування; стиль керівництва. Мотивація управлінської діяльності керівників освітніх організацій – це сукупність мотивів та ціннісних орієнтирів керівників для успішного вирішення цілей і завдань управлінської діяльності, пов’язаних зі ставленням їх до власне управлінської діяльності, працівників, самого себе. Такі керівники більше орієнтовані на чітке вирішення конкретних завдань стратегічного й тактичного планування і своєчасне корегування поточних питань, що виникають під час виконання запланованих завдань. Привертає увагу той факт, що керівники освітніх організацій під час планування, організації та реалізації завдань не готові враховувати ціннісні орієнтири та професійну компетентність працівників, а лише детально аналізувати результати роботи і професійні досягнення останніх.

Специфічність управлінського спілкування полягає в тому, що воно є предметом спеціального регулювання, здійснюваного керівником. З іншого – ще більшою мірою забезпечується не безпосередньо, а через всі інші управлінські функції в ході їхньої реалізації. Існує й зворотна залежність: переважно саме через управлінське спілкування керівник реалізує всі інші свої функції.Вважаю кращим  керівника, який бере на себе ініціативу в процесі управлінського спілкування, активно пропонує різні форми прийняття колегіального рішення через врахування всіх думок колективу, проявляє ознаки доброзичливості та відкритості до взаємосприйняття та взаєморозуміння працівників. Сама прагну такою бути. Прагну управляти учителями, учнівським самоврядуванням творчо, бо цезапорука кваліфікованого розв'язання проблеми,конструктивних дій у нестандартних ситуаціях, вибору найоптимальніших рішень. Причому завжди враховую думку педагогічного, учнівського колективів і батьківської громадськості.
У керівників освітніх організацій  переважає односторонньо або авторитарно-одноосібний, або одноосібно-демократичний стиль керівництва, незалежно від змісту конкретної управлінської ситуації.--Лавриненко Валентина Яківна (обговорення) 19:25, 2 жовтня 2015 (EEST)

3. На мою думку, на психологічну готовність керівників освітніх організацій до управлінської діяльності педагогічними працівниками впливають різні чинники - політичні, економічні, законодавчі, соціальні тощо. --Лавриненко Валентина Яківна (обговорення) 20:00, 2 жовтня 2015 (EEST)