Відмінності між версіями «Село Стрільники»
(→Новітній період) |
(→Новітній період) |
||
| Рядок 18: | Рядок 18: | ||
Село Стрильники засновано не ранише 17ст. За описсю 1654 року в ньому вже значиться церква.За видомостями генерального слидства селяни села Стрильники давали "стацию"на полковникив,що состояли при гетьманах спочатку в Батурини,а потим у Глухови .За гетьмана Апостола (1727-1734)Стрильники було виддано "на чин писарю генерального суду",за яким останне було закриплено,як вотчина.Населення села складалося з помищицьких та державних селян.З 19ст.Стрильники належали великим украинським магнатам Миклашевським,основни володиння яких та садиба знаходилась в сели Волокитине.Помищик Миклашевський,заснувавши в1839 р.Волокитинський фарфоровий завод,де була зайнята бильша частина його крипакив,перенис основний гнит панщини на стрильникивських селян,з яких дерли три шкури.Ще напередодни реформи 1861 р.А.М.Миклашевському належало в с.Стрильниках биля 500 га однои земли,300 га лису та 124 крипаки.Частину стрильникивських земель Миклашевськи продали дрибним помищикам.Так в Стрильниках зявилися дворяни брати Маркови що мали до 100га земли та цегельни будинки з садибами;Бершов,що мав30 га земли,Петровський,що розбагатив на церковних дарах прихожан,колишний псаломщик,у якого було 150 га земли та великий будинок з садибою.Куркуль Шечков мав 40 га.Бильшисть селян с.Стрильники були малоземельними.В середньому населянський двир приходилася 1 десятина земли.Мешканець с.Стрильники Омелян Панасович Сахаров згадував:"Була у батька 1 десятина земли ,розкидана в восьми мисцях.Кожен клаптик був настильки вузьким -вузьким,що коли я став дорослим и виришив виддилитися,то ниде було хати поставити.Коня у нас не було .Та й в тий частини села,де ми жили на 70 дворив не було й 30 коней".Багато хто з селян зовсим не мали земли й були наймитами у помищикив та куркулив.Инши брали землю в аренду за врожай "з половини"або з третини,тобто обробляли землю,засивали ии своим зерном,а потим половину,або третю частину врожаю виддавали помищикови.Внаслидок видсутности реманенту та робочои худоби багато селян були вимушени продавати свою землю куркулям.Внаслидок безземелля 20% населення Стрильникив йшло на сезонни роботидо Киева,Курська,Конотопа,як муляри,тесляри,маляри,а ихни сими сяк-так перебивалися,дожидаючи своих годувальникив. | Село Стрильники засновано не ранише 17ст. За описсю 1654 року в ньому вже значиться церква.За видомостями генерального слидства селяни села Стрильники давали "стацию"на полковникив,що состояли при гетьманах спочатку в Батурини,а потим у Глухови .За гетьмана Апостола (1727-1734)Стрильники було виддано "на чин писарю генерального суду",за яким останне було закриплено,як вотчина.Населення села складалося з помищицьких та державних селян.З 19ст.Стрильники належали великим украинським магнатам Миклашевським,основни володиння яких та садиба знаходилась в сели Волокитине.Помищик Миклашевський,заснувавши в1839 р.Волокитинський фарфоровий завод,де була зайнята бильша частина його крипакив,перенис основний гнит панщини на стрильникивських селян,з яких дерли три шкури.Ще напередодни реформи 1861 р.А.М.Миклашевському належало в с.Стрильниках биля 500 га однои земли,300 га лису та 124 крипаки.Частину стрильникивських земель Миклашевськи продали дрибним помищикам.Так в Стрильниках зявилися дворяни брати Маркови що мали до 100га земли та цегельни будинки з садибами;Бершов,що мав30 га земли,Петровський,що розбагатив на церковних дарах прихожан,колишний псаломщик,у якого було 150 га земли та великий будинок з садибою.Куркуль Шечков мав 40 га.Бильшисть селян с.Стрильники були малоземельними.В середньому населянський двир приходилася 1 десятина земли.Мешканець с.Стрильники Омелян Панасович Сахаров згадував:"Була у батька 1 десятина земли ,розкидана в восьми мисцях.Кожен клаптик був настильки вузьким -вузьким,що коли я став дорослим и виришив виддилитися,то ниде було хати поставити.Коня у нас не було .Та й в тий частини села,де ми жили на 70 дворив не було й 30 коней".Багато хто з селян зовсим не мали земли й були наймитами у помищикив та куркулив.Инши брали землю в аренду за врожай "з половини"або з третини,тобто обробляли землю,засивали ии своим зерном,а потим половину,або третю частину врожаю виддавали помищикови.Внаслидок видсутности реманенту та робочои худоби багато селян були вимушени продавати свою землю куркулям.Внаслидок безземелля 20% населення Стрильникив йшло на сезонни роботидо Киева,Курська,Конотопа,як муляри,тесляри,маляри,а ихни сими сяк-так перебивалися,дожидаючи своих годувальникив. | ||
| − | ===Новітній період=== | + | --[[Користувач:Людаодинока|Людаодинока]] ([[Обговорення користувача:Людаодинока|обговорення]]) 14:12, 2 травня 2015 (EEST)===Новітній період=== |
| − | + | Притока рички Клевень -Кубер-подиляла село на дви частини-Стрильники та Антики.В Стрильниках жили украинци,у Антиках-росияни.Урядник,староста та повитове начальство намагалося розпалити миж ними национальну ворожнечу.Коли у Антиках почали будувати нову церкву,кошти на яку збирали з селян протягом десяти рокив,стрельникивци,пидтримани начальством,виришили будувати церкву й соби,забравши для цього частину лису у Антиках.Почалася бийка,в яку було втягнено майже все доросле населення.Була в сели ,в звичайний хати,и трикласна школа,в який навчалося 20 учнив.Вчив пип Василь,що дуже любив драти дитей за вуха.9 листопада 1906 р.було видано царський указ про видилення селян з громади на хутори.В свою чергу громада зобовязувалася видиляти селянам,що виходили з неи,землю в одному мисци/хутир,видруб/.Уряд через селянський банк кредитував куркулив,яки скуповували землю та будували хутори.Частина заможних селян с.Стрильники виддилилася з громади та заснували навкруги хутори:Литвинов-заснував куркуль Литвинов,що мав 40га земли й побудував великий будинок з амбарами,сараями,конюшнями,колодязями.Безпросвитни злидни й горе селяни топили в горилци,пропиваючи останни копийки в корчми,яку тримав Шпак Капитон,у якого була ще в сели бакалийна крамниця.10 га земли та пара коней.А в церкви все той же пип Василь туманив голови прихожанам.У 1911р. в с.Стрильники було побудовано земську школу,куди в тому ж роци призначають вчителем Григория Яковлевича Базиму,вихидця з селянськои сими,який в период Другои свитовои вийни був начальником штабу партизанськогозэднання С.А.Ковпака.В Стрильниках Г.Я.Базима нажив соби ворога в особи инспектора шкил Путивльського повиту Рождественського,який хотив на його мисце поставити свого ставленика.-Не бути Вам в земський школи-заявив вин.-Перша ж моя ревизия й кинець.Але робота нового вчителя виявилася настильки плодотворною ,а знання учнив настильки твердими,що инспектор,проводячи ревизию вимушений був визнати роботу вчителя Г.Я.Базими видминною та залишити"мужицького сина"вчителем и завидуючим Стрильникивською школою.В период Першои свитовои вийни чоловиче населення села ,крим старикив и дитей ,було мобилизовано до царськои армии.Багато хто загинув на фронти.Був мобилизований до армии и улюбленець дитей Г.Я.Базима.З уходом чоловикив в армию солдатки та вдови ледве животили.Земля оброблялася погано ,врожаи падали.Предмети першои необхидности купити було майже неможливо.Виникали стихийни протести.Коли в 1917 роци у Петрогради перемогла лютнева революция,селяни с.Стрильники намагалися забрати землю у помищикив та куркулив.але Тимчасовий уряд посилав каральни загони,що шаблею й нагаями захищали интереси помищикив.Велика Жовтнева социалистична революция внесла докоринни змини в життя села Стрильники.Радянська влада в сели встановилася у сични 1918р.Куркули Литвинов та Шечков з симями втекли з села.Землю помищикив та куркулив було конфисковано й передано селянам.В будинку помищика Е.П.Маркова видкрили клуб.З вийськовои служби в сични 1918 р. повернувся учитель Г.Я.Базима,що став засновником новои радянськои школи у Стрильниках.24 квитня 1918 р.1918 р.Путивльський повит був захоплений нимецько-гайдамацькими вийськами ,в село Стрильники прийшли окупанти.Нимецьким окупантам невдалося зломити волелюбний дух нашого народу.16 сичня 1919 року в с.Стрильники було видновлено радянську владу.В краини шла громадянська вийна.У 1921 р.демобилизуэться з Червонои Армии Г.Я.Базима и знову повертаэться в Стрильнекивську школу до свого любимого дила.Поряд з роботою в школи Г.Я.Базима веде громадську роботу,будучи депутатом сильради.У 1929 р.в с.Стрильники було организовано колгосп"Ясний ранок".Коллективизация в с.Стрильники проходила в умовах гострои класовои боротьби.У 1931 р. у Стрильниках организувалося ще два колгоспи-"Червоний Жовтень" та "Пятиричка".У 1933 р.колгоспи"Великий ранок" та "Пятиричка"обэдналися в колгосп "2-га пятиричка",а у сели Стрильники залишилося два колгоспи.Поряд з перебудовою життя села на колективних засадах партийна организация провела велику роботу в справи организации семеричнои та середньои освити на сели.У 1935 р.колгоспи"2-га пятиричка"збудував велике примищення,в якому розмистилася контора колгоспу,Стрильникивська сильрада,клуб на 200мисць та библиотека.В тому ж роци село було радификовано.У клуби розгорнули роботу драматичний та музичний гуртки,регулярно демонструвалися кинофильми.За роки передвоэнних пятиричок було створено форми великои рогатои худоби,свиноферми,збудовано багато громадських примищень;заможно стали жити колгогоспники.Але мирну працю трудящих села порушив вироломний напад фашистськои Нимеччини на нашу Батькивщину.У вересни 1941 р. до Стрильникив вступили фашистськи солдати.Вони пограбували магазини,забирали у жителив села корив.У школи оселились полицаи.Григорий Якович Базима-колишний учитель та завидуючий Стрильникивськои школи -став начальником штабу спочатку загону С.В.Руднева,а згодом-зэднання С.А.Ковпака.25 травня 1942 р.ковпакивци нанесли одночасний удар по фашистських гарнизонах,розташованих на правому берези р.Клевень у селах-Вязьонка,Стрильники,кагань,Яцино,Стара Шарповка,Спадщина.На фронтах Другои свитовои вийни та в партизанських загонах загинуло багато жителив села.Серед них Шпак А.Е,Шевцов А.Д.,Шпак П.И.,Суховеев В.В.,три брати Третякови-Семен Васильович,Петро Васильович ,Иван Васильович,Пилипенко К.Х.,Антиков В.И.,Шевцов И. Ф.,Старожилов О.С.,Калашников В.М.,Антиков М.Й.,Голубков В.М.,Удовенко И.С. та багато инших.2 вересня 1943 р.Стрильники було звильнено.Писля закинчення Другои свитовои вийни видбудовуэться колгоспне господарство.Велику увагу стали придиляти благоустрою села.Укрупнення колгоспу створило вси передумови для широкого розгортання физкультурно-масовои роботи.У 1959 р.в колгоспи им.Жданова розгорнулися значни будивельни роботи.Було збудовано цегляний завод,коривник на 100голив та свинарник на 100 свиноматок.Невпизнаним стало життя с.Стрильники.Село радификовано,в ньому працюють школа та дитячий садочок,библиотека,клуб,магазини,медпункт,поштове виддилення .На територии сильради працюють дви групи товариства"Знання",университет педагогичних знань для батькив.Жители села Стрильники дуже ради гостям.Тож щиро просимо до Стрильникив! | |
==Населення== | ==Населення== | ||
Версія за 14:16, 2 травня 2015
Зміст
- 1 Назва
- 2 Географія
- 3 Населення
- 4 Органи влади
- 5 Економіка
- 6 Медицина
- 7 Освіта
- 8 Культура
- 9 Релігія
- 10 Спорт
- 11 Пам'ятки архітектури, історії та культури
- 12 Персоналії
- 13 ЗМІ
- 14 Пошта, зв'язок, банківська сфера
- 15 Цікаві факти
- 16 Фотогалерея
- 17 Примітки та посилання
- 18 Джерела
- 19 Література
- 20 Ресурси інтернету
- 21 Автор статті(посилання на сторінку користувача)
Назва
с.Стрильники,Путивльського району,Сумськои области
Географія
Розташування
Село Стрильники,центр Стрильникивськои сильради Путивльського району,Сумськои области,знаходиться у 13 км.на пивничний схид вид Путивля.Сильський ради пидлягають населени пункти :Стрильники,Ротовка та Кагань.Населення яких 640 чоловикив(на 1 сичня 2015 року)
Клімат
Помирно-континентальний
Ґрунти, рослинний і тваринний світ
Село розкинулося в мальовничому мисци ,на ричци Клевень.Навколо села багато невеликих озер та ярив.З трьох сторин мисцевисть оточують лиси.Поля погористи.З корисних копалин зустричаються крейда,ризни сорти глини та пискив ,в багатьох мистях э поклади торфу.Грунти ризни,але переважають суписки.Заплава рички Клевень використоваэться пид луки й посиви.
Історія
Давні часи
Новий час
Село Стрильники засновано не ранише 17ст. За описсю 1654 року в ньому вже значиться церква.За видомостями генерального слидства селяни села Стрильники давали "стацию"на полковникив,що состояли при гетьманах спочатку в Батурини,а потим у Глухови .За гетьмана Апостола (1727-1734)Стрильники було виддано "на чин писарю генерального суду",за яким останне було закриплено,як вотчина.Населення села складалося з помищицьких та державних селян.З 19ст.Стрильники належали великим украинським магнатам Миклашевським,основни володиння яких та садиба знаходилась в сели Волокитине.Помищик Миклашевський,заснувавши в1839 р.Волокитинський фарфоровий завод,де була зайнята бильша частина його крипакив,перенис основний гнит панщини на стрильникивських селян,з яких дерли три шкури.Ще напередодни реформи 1861 р.А.М.Миклашевському належало в с.Стрильниках биля 500 га однои земли,300 га лису та 124 крипаки.Частину стрильникивських земель Миклашевськи продали дрибним помищикам.Так в Стрильниках зявилися дворяни брати Маркови що мали до 100га земли та цегельни будинки з садибами;Бершов,що мав30 га земли,Петровський,що розбагатив на церковних дарах прихожан,колишний псаломщик,у якого було 150 га земли та великий будинок з садибою.Куркуль Шечков мав 40 га.Бильшисть селян с.Стрильники були малоземельними.В середньому населянський двир приходилася 1 десятина земли.Мешканець с.Стрильники Омелян Панасович Сахаров згадував:"Була у батька 1 десятина земли ,розкидана в восьми мисцях.Кожен клаптик був настильки вузьким -вузьким,що коли я став дорослим и виришив виддилитися,то ниде було хати поставити.Коня у нас не було .Та й в тий частини села,де ми жили на 70 дворив не було й 30 коней".Багато хто з селян зовсим не мали земли й були наймитами у помищикив та куркулив.Инши брали землю в аренду за врожай "з половини"або з третини,тобто обробляли землю,засивали ии своим зерном,а потим половину,або третю частину врожаю виддавали помищикови.Внаслидок видсутности реманенту та робочои худоби багато селян були вимушени продавати свою землю куркулям.Внаслидок безземелля 20% населення Стрильникив йшло на сезонни роботидо Киева,Курська,Конотопа,як муляри,тесляри,маляри,а ихни сими сяк-так перебивалися,дожидаючи своих годувальникив.
--Людаодинока (обговорення) 14:12, 2 травня 2015 (EEST)===Новітній період=== Притока рички Клевень -Кубер-подиляла село на дви частини-Стрильники та Антики.В Стрильниках жили украинци,у Антиках-росияни.Урядник,староста та повитове начальство намагалося розпалити миж ними национальну ворожнечу.Коли у Антиках почали будувати нову церкву,кошти на яку збирали з селян протягом десяти рокив,стрельникивци,пидтримани начальством,виришили будувати церкву й соби,забравши для цього частину лису у Антиках.Почалася бийка,в яку було втягнено майже все доросле населення.Була в сели ,в звичайний хати,и трикласна школа,в який навчалося 20 учнив.Вчив пип Василь,що дуже любив драти дитей за вуха.9 листопада 1906 р.було видано царський указ про видилення селян з громади на хутори.В свою чергу громада зобовязувалася видиляти селянам,що виходили з неи,землю в одному мисци/хутир,видруб/.Уряд через селянський банк кредитував куркулив,яки скуповували землю та будували хутори.Частина заможних селян с.Стрильники виддилилася з громади та заснували навкруги хутори:Литвинов-заснував куркуль Литвинов,що мав 40га земли й побудував великий будинок з амбарами,сараями,конюшнями,колодязями.Безпросвитни злидни й горе селяни топили в горилци,пропиваючи останни копийки в корчми,яку тримав Шпак Капитон,у якого була ще в сели бакалийна крамниця.10 га земли та пара коней.А в церкви все той же пип Василь туманив голови прихожанам.У 1911р. в с.Стрильники було побудовано земську школу,куди в тому ж роци призначають вчителем Григория Яковлевича Базиму,вихидця з селянськои сими,який в период Другои свитовои вийни був начальником штабу партизанськогозэднання С.А.Ковпака.В Стрильниках Г.Я.Базима нажив соби ворога в особи инспектора шкил Путивльського повиту Рождественського,який хотив на його мисце поставити свого ставленика.-Не бути Вам в земський школи-заявив вин.-Перша ж моя ревизия й кинець.Але робота нового вчителя виявилася настильки плодотворною ,а знання учнив настильки твердими,що инспектор,проводячи ревизию вимушений був визнати роботу вчителя Г.Я.Базими видминною та залишити"мужицького сина"вчителем и завидуючим Стрильникивською школою.В период Першои свитовои вийни чоловиче населення села ,крим старикив и дитей ,було мобилизовано до царськои армии.Багато хто загинув на фронти.Був мобилизований до армии и улюбленець дитей Г.Я.Базима.З уходом чоловикив в армию солдатки та вдови ледве животили.Земля оброблялася погано ,врожаи падали.Предмети першои необхидности купити було майже неможливо.Виникали стихийни протести.Коли в 1917 роци у Петрогради перемогла лютнева революция,селяни с.Стрильники намагалися забрати землю у помищикив та куркулив.але Тимчасовий уряд посилав каральни загони,що шаблею й нагаями захищали интереси помищикив.Велика Жовтнева социалистична революция внесла докоринни змини в життя села Стрильники.Радянська влада в сели встановилася у сични 1918р.Куркули Литвинов та Шечков з симями втекли з села.Землю помищикив та куркулив було конфисковано й передано селянам.В будинку помищика Е.П.Маркова видкрили клуб.З вийськовои служби в сични 1918 р. повернувся учитель Г.Я.Базима,що став засновником новои радянськои школи у Стрильниках.24 квитня 1918 р.1918 р.Путивльський повит був захоплений нимецько-гайдамацькими вийськами ,в село Стрильники прийшли окупанти.Нимецьким окупантам невдалося зломити волелюбний дух нашого народу.16 сичня 1919 року в с.Стрильники було видновлено радянську владу.В краини шла громадянська вийна.У 1921 р.демобилизуэться з Червонои Армии Г.Я.Базима и знову повертаэться в Стрильнекивську школу до свого любимого дила.Поряд з роботою в школи Г.Я.Базима веде громадську роботу,будучи депутатом сильради.У 1929 р.в с.Стрильники було организовано колгосп"Ясний ранок".Коллективизация в с.Стрильники проходила в умовах гострои класовои боротьби.У 1931 р. у Стрильниках организувалося ще два колгоспи-"Червоний Жовтень" та "Пятиричка".У 1933 р.колгоспи"Великий ранок" та "Пятиричка"обэдналися в колгосп "2-га пятиричка",а у сели Стрильники залишилося два колгоспи.Поряд з перебудовою життя села на колективних засадах партийна организация провела велику роботу в справи организации семеричнои та середньои освити на сели.У 1935 р.колгоспи"2-га пятиричка"збудував велике примищення,в якому розмистилася контора колгоспу,Стрильникивська сильрада,клуб на 200мисць та библиотека.В тому ж роци село було радификовано.У клуби розгорнули роботу драматичний та музичний гуртки,регулярно демонструвалися кинофильми.За роки передвоэнних пятиричок було створено форми великои рогатои худоби,свиноферми,збудовано багато громадських примищень;заможно стали жити колгогоспники.Але мирну працю трудящих села порушив вироломний напад фашистськои Нимеччини на нашу Батькивщину.У вересни 1941 р. до Стрильникив вступили фашистськи солдати.Вони пограбували магазини,забирали у жителив села корив.У школи оселились полицаи.Григорий Якович Базима-колишний учитель та завидуючий Стрильникивськои школи -став начальником штабу спочатку загону С.В.Руднева,а згодом-зэднання С.А.Ковпака.25 травня 1942 р.ковпакивци нанесли одночасний удар по фашистських гарнизонах,розташованих на правому берези р.Клевень у селах-Вязьонка,Стрильники,кагань,Яцино,Стара Шарповка,Спадщина.На фронтах Другои свитовои вийни та в партизанських загонах загинуло багато жителив села.Серед них Шпак А.Е,Шевцов А.Д.,Шпак П.И.,Суховеев В.В.,три брати Третякови-Семен Васильович,Петро Васильович ,Иван Васильович,Пилипенко К.Х.,Антиков В.И.,Шевцов И. Ф.,Старожилов О.С.,Калашников В.М.,Антиков М.Й.,Голубков В.М.,Удовенко И.С. та багато инших.2 вересня 1943 р.Стрильники було звильнено.Писля закинчення Другои свитовои вийни видбудовуэться колгоспне господарство.Велику увагу стали придиляти благоустрою села.Укрупнення колгоспу створило вси передумови для широкого розгортання физкультурно-масовои роботи.У 1959 р.в колгоспи им.Жданова розгорнулися значни будивельни роботи.Було збудовано цегляний завод,коривник на 100голив та свинарник на 100 свиноматок.Невпизнаним стало життя с.Стрильники.Село радификовано,в ньому працюють школа та дитячий садочок,библиотека,клуб,магазини,медпункт,поштове виддилення .На територии сильради працюють дви групи товариства"Знання",университет педагогичних знань для батькив.Жители села Стрильники дуже ради гостям.Тож щиро просимо до Стрильникив!
